Доцільність включення індивідуальної наукової роботи в якості обов'язкового компонента до освітньо-професійної програми "Медицина"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський державний медичний університет

Доцільність включення індивідуальної наукової роботи в якості обов'язкового компонента до освітньо-професійної програми «Медицина»

Акімов О.Є., Міщенко А.В., Соловйова Н.В., Назаренко С.М., Заколодна О.Е, Костенко В.О.

м. Полтава, Україна

Анотація

Серед завдань «Концепції сталого розвитку» варто виділити 3 та 4 завдання: «Міцне здоров'я та благополуччя» (Good health and well-being) та «Якісна освіта» (Quality education). Таким чином підготовка здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті відповідає двом завданням із «Концепції сталого розвитку». Сучасні фахівці медичного профілю перебувають в умовах необхідності використання у своїй професійній діяльності наукового підходу та елементів критичного мислення. На даному етапі освітньо- професійна програма «Медицина», що передбачає підготовку здобувачів освіти в Полтавському державному медичному університеті не має в своєму складі освітніх компонент, які надають здо- бувачам освіти компетенції, пов'язані із науковою діяльністю (наукове письмо, критичний аналіз літературних джерел, методи проведення наукових досліджень). Метою даної роботи є обгрунтування доцільності включення в освітньо-професійну програму «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» розробленого на базі обов'язкового компоненту «Патофізіологія». В статті використані загальнонаукові теоретичні методи дослідження такі як: аналіз, синтез, співставлення концепцій, абстрагування та узагальнення. Нами пропонується наступна структура обов'язкового компоненту «Наукова підготовка», який складається з наступних модулів: Модуль 1 «Моделювання типових патологічних процесів в різних органах та системах», Модуль 2 «Методи дослідження патологічних змін у органах та системах», Модуль 3 «Принципи патогенетичної корекції типових патологічних процесів» та Модуль 4 «Методичний підхід до аналізу отриманих експериментальних результатів». Сумарна кількість кредитів, що передбачається на вивчення обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» складає 16 кредитів відповідно до Європейської кредитно-трансферної системи. Приблизно 2/3 годин, що передбачені на вивчення обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» планується відвести на самостійну роботу здобувачів вищої освіти. Така кількість годин на самостійну роботу аргументується необхідністю написання індивідуальної наукової роботи, яка є аналогом дипломної магістерської роботи в інших спеціальностях. Модернізація освітньо-професійної програми «Медицина» шляхом включення обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» є перспективним засобом покращення якості освіти для здобувачів освіти ІІ (магістерського) рівня, що навчаються за спеціальністю 222 «Медицина».

Ключові слова: здобувачі освіти, якість освіти, ІІ (магістерський) рівень вищої освіти, патофізіологія, медицина.

Summary

THE EXPEDIENCY OF INCLUDING AN INDIVIDUAL SCIENTIFIC WORK AS A MANDATORY COMPONENT IN THE EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL PROGRAM OF MEDICINE

Akimov O.Y., Mishchenko A.V., Solovyova N.V., Nazarenko S.M., Zakolodna O.E, Kostenko V.O.

Keywords: education seekers, quality of education, II (master's) level of higher education, pathophysiology, medicine.

Among the tasks of the "Concept of Sustainable Development", it is worth highlighting tasks 3 and 4: "Good health and well-being" and "Quality education". In this way, the training of students under the educational and professional program "Medicine" at the Poltava State Medical University meets two tasks from the "Concept of Sustainable Development".

Modern specialists of the medical profile are in the conditions of the need to use a scientific approach and elements of critical thinking in their professional activities. At this stage, the educational and professional program "Medicine", which provides for the training of students at the Poltava State Medical University, does not include educational components that provide students with competencies related to scientific activity (scientific writing, critical analysis of literary sources, methods of scientific research).

The purpose of this work is to justify the feasibility of including the mandatory component "Scientific training" developed on the basis of the mandatory component "Pathophysiology" in the educational and professional program "Medicine" at the Poltava State Medical University.

The article uses general scientific theoretical research methods such as: analysis, synthesis, comparison of concepts, abstraction and generalization.

We offer the following structure of the compulsory component "Scientific training", which consists of the following modules: Module 1 "Modeling of typical pathological processes in various organs and systems", Module 2 "Methods for the study of pathological changes in organs and systems", Module 3 "Principles of pathogenetic correction of typical pathological processes" and Module 4 "Methodical approach to the analysis of obtained experimental results". The total number of credits provided for studying the compulsory component "Scientific training" is 16 credits in accordance with the European credit transfer system. Approximately 2/3 of the hours provided for the study of the mandatory component "Scientific training" are planned to be used for independent work by students of higher education. Such a number of hours for independent work is argued by the need to write an individual research paper, which is an analogue of a master's thesis in other specialties.

Modernization of the educational and professional program "Medicine" by including the mandatory component "Scientific training" is a promising way of improving the quality of education for students of the II (master's) level studying in the specialty 222 "Medicine".

Вступ

Дотримання високих стандартів надання освітніх послуг, постійний контроль за їх якістю та поступове покращення якості освіти є дуже важливими напрямками розвитку суспільства та держави. Організація об'єднаних націй (ООН) прийняла «Концепцію сталого розвитку» (“The Sustainable Development Concept”), орієнтовний термін виконання якої 2030 рік. В межах «Концепції сталого розвитку» було окреслено 17 завдань, які мають бути досягнуті до 2030 року [1]. Варто виділити 3 та 4 завдання «Концепції сталого розвитку»: 3 завдання «Міцне здоров'я та благополуччя» (Good health and well-being) та 4 завдання «Якісна освіта» (Quality education) [1]. Таким чином підготовка здобувачів освіти за освітньо-професійною програмою (ОПП) «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті (ПДМУ) відповідає двом завданням із «Концепції сталого розвитку». освітній професійний критичний мислення

Тому покращення якості освіти в Полтавському державному медичному університеті для здобувачів, що навчаються на ІІ (магістерському) рівні вищої освіти за спеціальністю 222 «Медицина» відповідно до ОПП, затверджена в ПДМУ, є пріоритетним напрямком діяльності для всіх учасників освітнього процесу: здобувачів освіти, науково-педагогічного колективу, адміністрації ПДМУ, сектору контролю за якістю освіти, тощо.

Сучасні фахівці медичного профілю перебувають в умовах необхідності використання у своїй професійній діяльності наукового підходу та елементів критичного мислення. Яскравим прикладом зростання «наукоємності» в роботі фахівців медичного профілю стала глобальна необхідність використовувати методи доказової медицини (Evidence-based medicine) для боротьби із інфекцією, що була викликана розповсюдженням вірусу COVlD-19, навіть в умовах обмеженої кількості даних щодо безпечності та/або ефективності певних методів лікування [2, 3].

На даному етапі ОПП «Медицина», що передбачає підготовку здобувачів освіти в ПДМУ не має в своєму складі освітніх компонент, які надають здобувачам освіти компетенції, пов'язані із науковою діяльністю (наукове письмо, критичний аналіз літературних джерел, методи проведення наукових досліджень).

Метою даної роботи є обгрунтування доцільності включення в освітньо-професійну програму «Медицина» в Полтавському державному медичному університеті обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» розробленого на базі обов'язкового компоненту «Патофізіологія».

Матеріали та методи

В статті використані загальнонаукові теоретичні методи дослідження такі як: аналіз, синтез, співставлення концепцій, абстрагування та узагальнення.

Результати

Патофізіологія як навчальна дисципліна спрямована на формування у здобувачів освіти поняття про закономірності виникнення, розвитку та завершення хвороб. Основним методом дослідження в патофізіології є експеримент, тому вона якнайбільше підходить в якості основи для освітнього компоненту «Наукова підготовка». Так в програмі обов'язкового компоненту (ОК) 14 в освітньо-професійній програмі «Медицина» Полтавського державного медичного університету передбачено оволодіння здобувачами освіти практичними навичка відтворення найбільш розповсюджених патологій в експериментах на тваринах. Наявність таких практичних навичок в програмі ОК 14 «Патофізіологія» була обумовлена певним історичним ставленням до дисципліни як до «філософії медицини», що було виправдано за умов середини-кінця ХХ століття, проте зміни освітніх парадигм в Ххі столітті та нові виклики, що стоять перед здобувачами освіти та фахівцями медичного профілю призвели до необхідності відходу від «філософії медицини». Також певні проблеми біоетичного характеру виникають через високу смертність піддослідних тварин підчас деяких експериментів (моделювання гіпоксичної гіпоксії, гіпоглікемічної коми, анафілактичного шоку, набряку легень, тощо).

Тому, на нашу думку, раціональним рішенням буде використання основного методу в патофізіології (експерименту) для формування у здобувачів освіти навичок проведення наукових досліджень, принципів критичної оцінки їх результатів та основ наукового письма.

Таблиця 1. Орієнтовна структура обов'язкового компоненту «Наукова підготовка».

Нами пропонується наступна структура обов'язкового компоненту «Наукова підготовка», який складається з наступних модулів: Модуль 1 «Моделювання типових патологічних процесів в різних органах та системах», Модуль 2 «Методи дослідження патологічних змін у органах та системах», Модуль 3 «Принципи патогенетичної корекції типових патологічних процесів» та Модуль 4 «Методичний підхід до аналізу отриманих експериментальних результатів» (Таб. 1). Сумарна кількість кредитів, що передбачається на вивчення обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» складає 16 кредитів відповідно до Європейської кредитно-трансферної системи.

Приблизно 2/3 годин, що передбачені на вивчення обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» планується відвести на самостійну роботу здобувачів вищої освіти. Така кількість годин на самостійну роботу аргументується необхідністю написання індивідуальної наукової роботи, яка є аналогом дипломної магістерської роботи в інших спеціальностях. Написання індивідуальної наукової роботи планується під контролем науково-педагогічного працівника за наступним планом:

Вибір теми дослідження здійснюється в рамках вивчення модуля №1 «Моделювання типових патологічних процесів в різних органах та системах». На цьому ж етапі здобувач освіти має обрати експериментальну модель.

Проводиться вибір методів дослідження змін в обраній експериментальній моделі, що змістовно співпадає із тематикою модуля №2 «Методи дослідження патологічних змін у органах та системах».

Проводиться вибір експериментальної терапії патологічного процесу підчас вивчення модуля №3 «Принципи патогенетичної корекції типових патологічних процесів».

Здобувач освіти проводить статистичний аналіз отриманих результатів моделювання та корекції патологічного стану підчас вивчення модуля №4 «Методичний підхід до аналізу отриманих експериментальних результатів».

Якісним показником засвоєння освітньої компоненти є написання індивідуальної наукової роботи, яка має бути оформлена відповідно до стандартів оформлення наукових праць для здобуття ступеня доктора філософії встановлених на момент закінчення освітньої компоненти, що дасть змогу здобувачам освіти засвоїти компетенції за наукового письма.

Бажаним також є написання та публікація за темою дослідження статей у фахових виданнях України та тез у збірниках праць науково- практичних конференцій. Встановлення мінімальної кількості публікацій з тематики індивідуальної наукової роботи є небажаним, оскільки це зробить процес засвоєння освітньої компоненти занадто формалізованим.

Обговорення результатів дослідження

В США з 1995 року в університетах Бостона та Пітсбурга була запроваджена літня дослідницька програма, щоб здобувачі освіти мали змогу отримати доступ до кар'єри клінічних дослідників. У американській навчальній програмі, на відміну від нашої, використовувався тристоронній підхід, який поєднував підготовку дослідників під керівництвом менторів, дидактичну освіту та клінічні спостереження для студентів-медиків та інших слухачів, щоб набути досвіду в медицині та дослідженнях [4]. Ця літня студентська дослідницька програма успішно познайомила студентів із медициною та дослідженнями, що підтвердилося високою продуктивністю рецензованих публікацій [4]. Наша пропозиція включає в себе поетапне ознайомлення всіх здобувачів вищої освіти медичного профілю із принципами наукових досліджень та є перспективнішою в плані «справедливості та різноманітності» (англ. equity and diversity) залучених до неї здобувачів освіти, що більшою мірою відповідає 5 та 10 цілям «Концепції сталого розвитку» [1].

Дослідження щодо необхідності включення елементів дослідження у програму підготовки здобувачів освіти медичного профілю також проводилось у Південній Кореї [5]. За даними дослідників тривалі колегіальні (відносно проведення досліджень) відносини між здобувачами вищої освіти медичного профілю та викладачами являються фактором, що посилює участь здобувачів освіти у дослідницькій діяльності, а взаємодоповнюючий зв'язок між офіційною навчальною програмою та додатковою програмою позитивно вплинув на якість освіти [5]. Проте програма, що була запропонована корейськими вченими також як і американська є вибірковою та не охоплює весь контингент здобувачів освіти.

Дослідження стоять на передньому плані сучасних досягнень медицини. Проведення експериментальних та клінічних досліджень допомагає здобувачам освіти стати гарним клініцистом. Здобувач освіти у певний момент навчання в медичному університеті задумується про початок своєї дослідницької діяльності, і це є перше його знайомство з процесами та, що важливіше, людьми, залученими до проекту, що й визначає, наскільки зацікавлений він буде у продовженні своєї медичної кар'єри [6]. Чим раніше здобувач освіти почне стикатись із науковими дослідженнями, тим вищих кар'єрних висот він досягне та тим вищою буде якість отриманої ним освіти [6].

Інтеграція наукових досліджень до освітнього процесу в США має багато різновидів: науково- дослідницькі симпозіуми, участь у дослідженнях кафедр для здобувачів освіти третього чи четвертого курсу за вибором із наданням певного фінансування, в деяких закладах є обов'язкові вимоги до здобувача освіти щодо проведення ним певних досліджень [7]. Для деяких здобувачів освіти участь у дослідженнях підчас навчання в закладі вищої освіти створює умови, за яких шанс потрапити до інтернатури в заклади охорони здоров'я інших держав є вищим, хоча це не є виключним критерієм відбору [8]. Пілотне дослідження Shah P. та ін. показує, що досвід літніх досліджень може покращити знання радіології серед студентів-медиків, що ймовірно актуально і для інших навчальних дисциплін [9].

Отже додавання дослідницьких програм та або освітніх компонент до освітнього процесу у здобувачів вищої освіти медичного профілю є необхідністю для сучасної медичної школи. Безумовною умовою реалізації цих програм/курсів/освітніх компонент є суворе дотримання принципів біоетики при роботі із тваринами та людьми [10]. Запропонована нами структура та зміст освітньої компоненти «Наукова підготовка» відповідають вимогам сучасності та дозволять, в разі її імплементації, покращити якість освіти для здобувачів, що навчаються за ОПП «Медицина» Полтавського державного медичного університету. Реалізація освітньої компоненти «Наукова підготовка» також сприятиме досягненню 3, 4, 5 та 10 завдань «Концепції сталого розвитку».

Висновки

Модернізація освітньо-професійної програми «Медицина» шляхом включення обов'язкового компоненту «Наукова підготовка» є перспективним засобом покращення якості освіти для здобувачів освіти ІІ (магістерського) рівня, що навчаються за спеціальністю 222 «Медицина».

Внесок авторів

Акімов О.Є. - а) концепція та дизайн; б) адміністративна підтримка; в) надання матеріалів для дослідження; з) остаточне затвердження рукопису.

Назаренко С.М. - г) збір та узагальнення даних; д) аналіз та інтерпретація результатів; ж) редагування рукопису;

Заколодна О.Е. - г) збір та узагальнення даних; д) аналіз та інтерпретація результатів; е) написання рукопису; ж) редагування рукопису;

Соловйова Н.В. - г) збір та узагальнення даних; д) аналіз та інтерпретація результатів; ж) редагування рукопису;

Міщенко А.В. - г) збір та узагальнення даних; д) аналіз та інтерпретація результатів; ж) редагування рукопису;

Костенко В.О. - а) концепція та дизайн; б) адміністративна підтримка; ж) редагування рукопису; з) остаточне затвердження рукопису.

Конфлікт інтересів

Відсутній.

Література

1. UN DESA. The Sustainable Development Goals Report 2023: Special Edition [Internet]. New York, USA: UN DESA. 2023 [cited 2024 February 20]. 80 p.

2. Passamonti F, Nicastri E, Di Rocco A, Guarini A, Ibatici A, Luminari S, Mikulska M, Visco C. Management of patients with lymphoma and COVID-19: Narrative review and evidence-based practical recommendations. Hematol Oncol. 2023 Feb;41(1):3-15.

3. Finney Rutten LJ, Zhu X, Leppin AL, Ridgeway JL, Swift MD, Griffin JM, St Sauver JL, Virk A, Jacobson RM. Evidence-Based Strategies for Clinical Organizations to Address COVID-19 Vaccine Hesitancy. Mayo Clin Proc. 2021 Mar;96(3):699-707.

4. Canfield J, Truong V, Bereznicka A, Bridden C, Liebschutz J, Alford DP, Saitz R, Samet JH, Walley AY, Lunze K. Evaluation of a student clinical research education program in addiction medicine. Ann Med. 2023 Dec;55(1):361-370.

5. Lee HJ, Kang YJ, Lee SH, Lin Y, Kim DH, Ihm J. Relationship matters: a qualitative study of medical students' experiences in a learner-driven research program in South Korea. BMC Med Educ. 2023 May 16;23(1):337.

6. Kichloo A. Early Mentoring for Research and Academic Careers. J Investig Med High Impact Case Rep. 2020 Jan-Dec; 8

7. Hamby T, Wilson DP, Bui P, Lowery J, Basha R. Medical student research opportunities: a survey of osteopathic medical schools in the United States. J Osteopath Med. 2022 Mar 2;122(6):289-295.

8. Dorismond C, Shah RN, Ebert CS Jr, Buckmire RA. Impact of Medical Student Research Fellowships on Otolaryngology Match Outcomes. Laryngoscope. 2021 Sep;131(9):E2506-E2512.

9. Shah P, Sheng M, Mankoff DA, Trerotola SO, Galperin-Aizenberg M, Katz SI, Barbosa EJM, Nachiappan AC. Impact of Early Radiology Research Experiences on Medical Student Perceptions of Radiology and Research. Curr Probl Diagn Radiol. 2019 Sep- Oct;48(5):423-426.

10. Klitzman RL. Understanding Ethical Challenges in Medical Education Research. Acad Med. 2022 Jan 1;97(1):18-21.

Размещено на Allbest.ru