Рівні та форми прояву соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в Україні: систематичний огляд

Значення соціальної відповідальності для майбутніх українських лікарів. Розвиток ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти. Аналіз готовності студентів Тернопільського національного медичного університету до гуманітарної та громадської діяльності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.06.2024
Размер файла 29,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Тернопільський національний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського

Рівні та форми прояву соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в Україні: систематичний огляд

Боднар Петро Ярославович доктор медичних наук,

доцент, кафедра хірургії №1 з урологією

та малоінвазивною хірургією імені Л.Я. Ковальчука

м. Тернопіль, Україна

Анотація

У статті розглядається актуальна проблема дослідження соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в Україні.

Автор статті визначає соціальну відповідальність як одну з найважливіших характеристик сучасної людини, яка визначає її ставлення до себе, інших людей, суспільства та навколишнього середовища. Особливо важлива соціальна відповідальність для майбутніх лікарів, оскільки вони будуть відповідальними за життя та здоров'я людей.

Для вирішення цих завдань статті автором використано методи теоретичного аналізу наукової літератури та емпіричного дослідження. У статті проведено комплексний аналіз соціальної відповідальності студентів Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського. Дослідження включало 188 респондентів. Основні методи дослідження включали теоретичний аналіз літератури, емпіричні методи, такі як психодіагностичний інструментарій, та математико-статистичну обробку даних за допомогою SPSS v. 25.

Відзначено, що основні форми прояву соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в Україні включають добровільну участь в громадській діяльності, допомогу людям, які цього потребують, відповідальне ставлення до навчання та праці, екологічну відповідальність. На рівень соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти впливають особистісні та соціальні фактори.

Результати анкетування продемонстрували, що більшість респондентів розглядає соціальну відповідальність як обов'язок (62,7%), і визнає вплив системи ціннісних орієнтацій на розвиток цієї поведінки. Здобувачі освіти отримують знання про соціальну відповідальність переважно в освітньому закладі (41,5%).

За результатами аналізу відповідей, також визнають важливість особистої відповідальності у формуванні соціальної відповідальності в Україні. Отримані дані свідчать про високий рівень інформованості та розуміння студентами поняття соціальної відповідальності.

Наголошено, що для підвищення рівня соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в Україні необхідно формувати в них ціннісні орієнтації, спрямовані на соціальну відповідальність; розвивати мотиви діяльності, пов'язані з соціальною відповідальністю; підвищувати емоційний інтелект; створювати умови для добровільної участі в громадській діяльності, допомоги людям, які цього потребують, відповідального ставлення до навчання та праці, екологічної відповідальності.

Ключові слова: соціальна відповідальність, здобувачі вищої медичної освіти, рівні соціальної відповідальності, форми прояву соціальної відповідальності.

Abstract

Levels and forms of social responsibility of higher medical education students in Ukraine: a systematic review

Petro Bodnar

DSc, PhD, MD, Associate Professor, L.Ya. Kovalchuk Department of Surgery No.1, Urology, Minimally Invasive Surgery I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Abstract. This article addresses the pressing issue of investigating the social responsibility of higher medical education seekers in Ukraine. The author defines social responsibility as one of the most crucial characteristics of modern individuals, shaping their attitudes towards themselves, others, society, and the environment. Social responsibility is particularly vital for future physicians, as they will be accountable for the lives and health of individuals.

To tackle these objectives, the author employs methods of theoretical analysis of scien tific litera ture and empirical research.

The study conducts a comprehensive analysis of the social responsibility of students at the I.Ya. Horbachevsky Ternopil National Medical University, involving 188 respondents.

The primary research methods include theoretical literature analysis, empirical methods such as psychodiagnostic tools, and mathematical-statistical data processing using SPSS v. 25. It is noted that the main manifestations of social responsibility among higher medical education seekers in Ukraine include voluntary participation in community activities, assistance to those in need, responsible attitudes towards education and work, and ecological responsibility. The level of social responsibility is influenced by personal and social factors. Survey results demonstrate that the majority of respondents perceive social responsibility as an obligation (62.7%) and acknowledge the influence of value orientations on the development of this behavior. Education seekers predominantly acquire knowledge about social responsibility within educational institutions (41.5%). Analysis results also underscore the importance of personal responsibility in shaping social responsibility in Ukraine. The obtained data indicate a high level of awareness and understanding of the concept of social responsibility among students. Emphasis is placed on the necessity of cultivating value orientations geared towards social responsibility, fostering motives associated with social responsibility, enhancing emotional intelligence, and creating conditions for voluntary participation in community activities, aiding those in need, responsible attitudes towards education and work, and ecological responsibility to elevate the level of social responsibility among higher medical education seekers in Ukraine.

Keywords: social responsibility, students of higher medical education, levels of social responsibility, forms of social responsibility.

Вступ

Соціальна відповідальність є ключовою характеристикою сучасної людини, яка передбачає розуміння та прийняття відповідальності за свої дії та їхні наслідки, як для себе, так і для інших людей, суспільства загалом. Вона є важливою як для окремих осіб, так і для цілих спільнот, сприяючи розвитку суспільства, підвищенню якості життя людей, зміцненню соціальних зв'язків.

Соціальна відповідальність є важливою і для здобувачів вищої медичної освіти, оскільки лікарі, як представники однієї з найважливіших професій, мають особливу відповідальність перед суспільством. Вони несуть відповідальність за життя та здоров'я людей, за їхнє фізичне та психічне благополуччя.

Рівні та форми прояву соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти можуть бути різними, залежно від багатьох факторів, зокрема від особистих якостей здобувачів, від їхньої мотивації, від умов навчання та від соціальних умов в суспільстві.

Соціальну відповідальність здобувачів вищої медичної освіти можна розглядати на різних рівнях. До прикладу, на індивідуальному рівні соціальна відповідальність здобувачів вищої медичної освіти передбачає їхню відповідність моральним та етичним нормам, які прийняті в суспільстві. Це передбачає, зокрема, такі якості, як відповідальність, співчуття, милосердя, готовність до допомоги іншим людям.

У свою чергу на груповому рівні соціальна відповідальність здобувачів вищої медичної освіти передбачає їхню відповідність нормам та цінностям, які прийняті в групі, до якої вони належать. Це передбачає, зокрема, такі якості, як взаємодопомога, співпраця, відповідальність за групу.

На суспільному рівні соціальна відповідальність здобувачів вищої медичної освіти передбачає їхню відповідність інтересам суспільства в цілому.

Це передбачає, зокрема, такі якості, як патріотизм, готовність до суспільно корисної праці, відповідність вимогам професії.

Соціальна відповідальність здобувачів вищої медичної освіти може проявлятися в різних формах.

До форм добровільної діяльності здобувачів вищої медичної освіти можна віднести:

* участь у волонтерських проектах, які спрямовані на допомогу людям, які потребують;

* участь у соціальних акціях, які спрямовані на вирішення соціальних проблем;

* участь у громадських організаціях, які займаються соціальними питаннями.

До форм професійної діяльності здобувачів вищої медичної освіти можна віднести:

* надання якісних медичних послуг;

* дотримання професійних стандартів;

* підвищення рівня своїх професійних знань та навичок.

До форм громадянської діяльності здобувачів вищої медичної освіти можна віднести:

* участь у виборах;

* участь у громадських обговореннях важливих соціальних питань;

* захист прав людини та громадянських свобод.

Отже, соціальна відповідальність є важливою характеристикою здобувачів вищої медичної освіти. Вона передбачає розуміння та прийняття відповідальності за свої дії та їхні наслідки, як для себе, так і для інших людей, суспільства в цілому. Рівні та форми прояву соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти можуть бути різними, але вони завжди повинні бути спрямовані на добробут суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як вказано вище у вступі, виділяють різні рівні та форми прояву СР здобувачів вищої медичної освіти. До форм прояву СР здобувачів вищої медичної освіти також можна віднести екологічну відповідальність, як відповідальність за стан навколишнього середовища.

Соціальна відповідальність (СР) є складним соціально-психологічним феноменом, який характеризує ставлення людини до себе, інших людей, суспільства та навколишнього середовища. СР є важливою характеристикою майбутнього лікаря, оскільки він буде відповідальним за життя та здоров'я людей. соціальний медичний відповідальність студент

Дослідження, проведені в Україні та інших країнах, показали, що існує зв'язок між рівнем СР та такими особистісними якостями, як: альтруїзм - це готовність діяти на благо інших, навіть якщо це пов'язано з особистими втратами. Альтруїзм є важливою особистісною якістю для лікаря, оскільки він передбачає готовність допомагати іншим людям, навіть якщо це не приносить особистої вигоди; співчуття - це здатність розуміти і відчувати емоції інших людей. Співчуття є важливою особистісною якістю для лікаря, оскільки воно дозволяє йому розуміти потреби і страждання інших людей; відповідальність - це здатність людини усвідомлювати свої дії, слова та вчинки, а також за їхні наслідки. Відповідальність є важливою особистісною якістю для лікаря, оскільки вона передбачає розуміння того, що його дії можуть впливати на інших людей і суспільство загалом. Доречно наголосити також, що емпатія є важливою особистісною якістю для майбутнього лікаря, оскільки вона дозволяє йому розуміти і співпереживати іншим людям [1].

Таким чином, особистісні якості, такі як альтруїзм, співчуття, відповідальність і емпатія, можуть сприяти формуванню СР у майбутніх лікарів. До прикладу Filiz, В. досліджує ефективність моделі особистої та соціальної відповідальності для досягнення лідерської поведінки у студентів [2]. Метою дослідження було навчити студентів відповідальності, забезпечити та розвинути усвідомленість лідерської поведінки за допомогою програми лідерства, а також дослідити ефективність моделі "Навчання особистої та соціальної відповідальності" з точки зору формування лідерської поведінки. В результаті, лідерська програма, яка включала 16 лекцій, проведених протягом восьми тижнів, виявилась ефективною з точки зору виховання у студентів Вищої спортивної школи відповідальності та формування лідерської поведінки.

Соціальна відповідальність є компонентом економічної та соціальної стійкості, який впливає на якість життя спільнот. Тому люди повинні бути відправною точкою, оскільки вони беруть участь у вирішенні проблем суспільства. У цьому процесі університети відіграють фундаментальну роль, оскільки в них існує зв'язок між академічними колами та реальністю, і вони є провідниками соціальних змін [3]. Автори рекомендують, щоб соціальна відповідальність охоплювала всю навчальну програму, а академічні програми включали предмети та курси, що містять соціальні, наукові та культурні заходи, в яких беруть участь студенти.

Результати оцінки стійкої поведінки та сприйняття соціальної відповідальності серед студентів університетів США, проведені дослідниками Jung Y. та ін. демонструють важливість розробки навчальних програм з стійкого розвитку, які можуть покращити навчальний досвід студентів [4].

Результати дослідження соціальну відповідальності як трансверсального вектора в управлінській освіті в університетах Венесуели [5] показують, що більшість венесуельських національних державних університетів підкреслюють важливість соціальної відповідальності, і вони вказують на необхідність включення трансверсального вектора соціальної відповідальності та її глибокого вивчення в університетах для підготовки конкурентоспроможних фахівців, які прагнуть до соціальної відповідальності [5].

Іспанські дослідники Maldonado de Guevara C. D. l. C. та ін. пропонують світовій університетській спільноті синтетичний індикатор (індекс) для вимірювання соціальної відповідальності студентів університету [6].

Berei E.B. досліджуючи соціальну відповідальність студентів вищих навчальних закладів Румунії, акцентує увагу на важливості освіти для філантропічної відповідальності студентів та пов'язує залученість студентів до членства в благодійних організаціях або волонтерської діяльності з терміном соціальна відповідальність. Результати дослідження автора спрямовані на створення наукового середовища для адаптації теорії корпоративної відповідальності у вищій освіті, де всі обов'язки студентської освіти: навчальний, юридичний, етичний та філантропічний можуть бути вивчені в одному та тому ж контексті [7].

Serrano-Pereira M.-G. та ін. у своєму систематичному огляді за емпіричними проявами прив'язаності студентів до соціальної відповідальності аналізують психосоціальні моделі соціальної відповідальності студентів університетів різних кампусів. Авторами були введені інструменти для вимірювання локусу контролю, самооцінки, протидії проблемам, емпатії, позитивного психічного здоров'я та соціальної відповідальності. Результати продемонстрували значущі відмінності у всіх змінних за галузями знань [8].

Аналіз соціальної відповідальності студентів вищих навчальних закладів провели Pegalajar-Palomino M. C. та ін. Апробована методологія є кількісною (описово-кореляційною), збір даних здійснювався за допомогою анкети соціальної відповідальності університету для вибірки з 572 студентів. Результати наголошують, що студенти вищих навчальних закладів приділяють більше уваги соціальній відповідальності з точки зору професійної діяльності. Це виявляється у соціальній залученості та відкритті особистих цінностей [9]. У свою чергу, Mayor Paredes D. та Guillen-Gamez F. D. досліджують вплив педагогічної практики Service-Learning на підвищення соціальної відповідальності студентів університету. Результати анкцентують, що участь студентів у Service-Learning підвищує їх соціальну відповідальність [10]. Вплив самоконтролю, соціальної відповідальності та трансформаційного лідерства на поведінку студентів-медсестер у процесі підготовки до професійної діяльності досліджував професор кафедри сестринської справи Semyung University (Корея) Kim M.S. Результати свідчать про те, що соціальна відповідальність, трансформаційне лідерство та мотив вибору професії впливають на підготовку до кар'єри [11].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Соціальна відповідальність (СР) є однією з найважливіших характеристик сучасної людини, яка визначає її ставлення до себе, інших людей, суспільства та навколишнього середовища. Особливо важлива СР для майбутніх лікарів, оскільки вони будуть відповідальними за життя та здоров'я людей.

Проблема дослідження соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в Україні є актуальною, оскільки в сучасних умовах вона стає все більш важливою для забезпечення високої якості медичної допомоги та формування відповідальної медичної спільноти.

Іншим аспектом, який потребує додаткового дослідження, є вплив соціальних факторів на рівень соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти. Дослідження, проведені в Україні, показали, що на рівень соціальної відповідальності можуть впливати такі фактори, як сімейне виховання, освітній процес, соціальне середовище, тощо. Однак, досі неясно, як саме ці фактори впливають на рівень соціальної відповідальності.

Дане дослідження може допомогти у вирішенні проблеми формування високої соціальної відповідальності у майбутніх лікарів, що, в свою чергу, сприятиме забезпеченню високої якості медичної допомоги та формуванню відповідальної медичної спільноти.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою дослідження є вивчення рівнів та форм прояву соціальної відповідальності (СР) здобувачів вищої медичної освіти в Україні.

Завдання дослідження. У рамках дослідження передбачалося вирішити такі завдання:

1. Охарактеризувати рівні СР здобувачів вищої медичної освіти в Україні.

2. Визначити основні форми прояву СР здобувачів вищої медичної освіти в Україні.

3. Вивчити вплив особистісних та соціальних факторів на рівень СР здобувачів вищої медичної освіти в Україні.

Соціальна відповідальність є важливою характеристикою майбутнього лікаря, оскільки він буде відповідальним за життя та здоров'я людей. Дослідження рівнів та форм прояву СР здобувачів вищої медичної освіти в Україні є актуальним, оскільки дозволяє визначити, наскільки високі ці рівні та які форми прояву СР є найбільш поширеними.

Предметом дослідження є рівні та форми прояву СР здобувачів вищої медичної освіти в Україні.

Об'єкт і методи дослідження. У ході дослідження проведено комплексний аналіз основних показників соціальної відповідальності студентів (n=188) Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна, зокрема 28,7% респондентів (n=54) чоловічої статі та 71,3% (n=134) жіночої статі. Вік респондентів коливався в діапазоні від 17 до 22 років: 86,17% (n=162) респондентів 16-18 років; 9,04% (n=17) 19-21 років; 4,79% (n=9) респондентів у віці 22 роки.

Основні методи дослідження:

-І- теоретичний аналіз та узагальнення літератури з проблеми дослідження;

-І- емпіричні методи дослідження: психодіагностичний інструментарій, побудований відповідно до критеріїв та характеристик соціальної відповідальності, наведених у таблиці 1.

-І- методи математико-статистичної обробки даних за допомогою статистичного пакету SPSS v. 25.

Таблиця 1

Критерії, характеристики соціальної відповідальності студентів та методики їх дослідження

Критерії

Характеристики

Методики

1

Соціальна обізнаність особистості

знання про базові соціально схвалювані стратегії рольової поведінки та норми; знання про зміст основних соціальнихцінностей та усвідомлення особистого й соціального значення їхніх норм.

Методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера

2

Моральна спрямованість особистості

альтруїстичні мотиви; просоціальні цінності та ціннісні орієнтації; соціальна спрямованість визнаної відповідальності.

Методика "Мотиваційна структура особистості" (В. Є. Мільман)

3

Соціальна самостійність особистості

вміння передбачати та прогнозувати особисті та соціально значущі наслідки своїх дій; здатність до рефлексії власної поведінки; здатність до емпатії.

Методика "Здатність до емпатії" (А. Мехрабієн і Н. Епштейн)

Джерело:узагальнено автором на основі [11]

Результати досліджень та їх обговорення

Опис психодіагностичного інструментарію даного дослідження

1. Методика діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера дозволяє оцінити соціальну зрілість та самостійність особистості шляхом діагностики інтернальності-екстернальності, тобто ступеня готовності людини брати на себе відповідальність за те, що відбувається з нею і навколо неї. В основі цієї методики лежить концепція локусу контролю Дж. Роттера. Однак у Роттера локус контролю вважається універсальним щодо будь-яких типів ситуацій: локус контролю однаковий як у сфері досягнень, так і у сфері невдач.

Стандартизація методики проводилась на вибірці з 84 досліджуваних-студентів вищого навчального закладу, середній вік яких становив 20,4 року. Валідність була підтверджена зв'язками шкал опитувальника з іншими властивостями особистості, виміряними, зокрема, за допомогою тесту 16-PF Кеттелла. При розробці методики автором враховано, що іноді можливі не лише однонапрямлені комбінації локусу контролю в різних за типом ситуаціях. Це положення має і емпіричні підтвердження.

У зв'язку з цим розробники тесту запропонували виділити в методиці діагностики локусу контролю підшкали: контроль у ситуаціях досягнень, у ситуаціях невдач, у сфері виробничих та сімейних відносин, у сфері здоров'я, в ситуаціях неуспіху, в сфері виробничих та сімейних стосунків, у сфері здоров'я.

Загалом опитувальник УСК складається з 44 пунктів. З метою підвищення достовірності результатів опитувальник збалансовано за такими параметрами:

1) за інтернальністю-екстернальністю - половина з пунктів опитувальника сформульована так, що позитивну відповідь на них дадуть люди з інтернальною ССК, а інша половина сформульована так, що позитивну відповідь на них дадуть люди з екстернальною ССК;

2) за емоційним знаком - однакова кількість пунктів опитувальника описує емоційно позитивні та емоційно негативні ситуації; 3) за напрямом атрибуцій - однакова кількість пунктів сформульована в першій і третій особі.

2. Методика "Діагностика мотиваційної структури особистості" В.Є. Мільмана спрямована на виявлення деяких стійких тенденцій особистості, таких як загальна та творча активність, прагнення до забезпечення комфорту та соціального статусу, спілкування тощо. Порівняння відповідей респондентів дозволяє сформувати уявлення про спрямованість у професійній та особистій сферах. Окрім мотиваційного профілю, опитувальник дозволяє формувати емоційний профіль особистості.

3. Методика "Здатність до емпатії" від А. Меграбяна і Н. Епштейна призначена для діагностики рівня розвитку емпатійних тенденцій особистості.

Методика спрямована на виявлення суб'єктивного показника рівня розвитку емпатії у респондентів, заснованого на його самооцінці.

За результатами анкети "Уявлення про соціальну відповідальність" були отримані наступні результати:

- на запитання "Для Вас розуміння поняття "соціальна відповідальність" - це..." 62,7% респондентів відповіли "обов'язок", 11,5% респондентів - " впевненість у собі", 9,1% респондентів - "вибір", 8,8% респондентів - "обов'язок" і 7,9% респондентів - "контроль»;

- на запитання "Чи впливає система ціннісних орієнтацій людини на розвиток її соціально відповідальної поведінки?" 32,9% респондентів відповіли "безумовно так", 30,9% респондентів - "найчастіше так", 11,2% респондентів - "не завжди", 16,5% респондентів - "рідко" та 8,5% респондентів - "звісно, ні»;

- на запитання "Чи впливає система ціннісних орієнтацій людини на розвиток її соціально відповідальної поведінки?" 32,9% респондентів відповіли "безумовно так", 30,9% респондентів - "найчастіше так", 11,2% респондентів - "не завжди", 16,5% респондентів - "рідко" та 8,5% респондентів - "звісно ні»;

- на запитання "З яких джерел ви отримали знання про соціальну відповідальність?" 41,5% респондентів відповіли "заклад освіти", 30,3% респондентів - "ЗМІ", 14,4% респондентів - "сім'я", 3,7% респондентів - "друзі" і 10,1% респондентів - "інші джерела".»;

- на запитання "Які предмети сприяють найповнішому набуттю знань про соціальну відповідальність?" 25,5% респондентів відповіли "гуманітарні дисципліни", 38,8% респондентів - "соціальні науки", 15,4% респондентів - "економічні дисципліни" і 20,2% респондентів - "спеціальні дисципліни»;

- на запитання "Що належить до прояву соціальної відповідальності?" 25,5% респондентів відповіли "підпорядкування правилам внутрішнього розпорядку університету", 30,9% респондентів - "допомога в навчанні другові або однокурсникові", 11,2% респондентів - "дотримання соціальної дистанції", 16,5% респондентів - "рідко" та 8,5% респондентів - "ні звісно»;

- на запитання "Основна роль у формуванні та розвитку соціальної відповідальності здобувачів освіти належить..." 19,2% респондентів відповіли "керівництву закладу вищої освіти", 24,9% респондентів - "викладачам", 37,4% респондентів - "самому тому, хто навчається", та 18,5% респондентів - "оточуючим людям...».

Аналіз отриманих даних за анкетами дає змогу дійти висновку, що студенти медичного вишу: достатньо поінформовані в питанні соціальної відповідальності; відзначають зв'язок життєвого успіху особистості з її знаннями про соціальну відповідальність; розуміють про вплив системи ціннісних орієнтації людини на розвиток її соціально відповідальної поведінки; знання про соціальну відповідальність, у переважній більшості випадків, отримують в освітньому закладі; наголошують на важливості ролі особистої відповідальності у формуванні й розвитку соціальної відповідальності в Україні.

Опрацювання результатів за методикою діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж. Роттера проведено за допомогою ключа, їх підраховували у вигляді "сирих" балів за 7 шкалами: загальна інтернальність (Іо), інтернальність у сфері досягнень (Ід), інтернальність у сфері невдач (Ін), інтернальність в сімейних стосунках (Іс), інтернальність у виробничих відносинах (Ип), інтернальність у міжособистісних відносинах (Їм), інтернальність у відношенні здоров'я (Із).

Результати дослідження, проведеного в Тернопільському національному медичному університету імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна, свідчать про те, що рівень соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в цілому є задовільним. Втім, існують деякі аспекти цієї проблеми, які залишаються невирішеними або потребують додаткового дослідження.

Одним з таких аспектів є взаємний зв'язок між рівнем соціальної відповідальності та особистісними та професійними якостями здобувачів вищої медичної освіти. Дослідження, проведені в Україні та інших країнах, показали, що існує зв'язок між рівнем соціальної відповідальності та такими особистісними якостями, як альтруїзм, співчуття, відповідальність, емпатія, тощо. Однак, донині незрозумілим є, як саме ці особистісні якості впливають на рівень соціальної відповідальності.

Висновки

Отже, на рівень СР можуть впливати наступні соціальні фактори, а саме: сімейне виховання та освітній процес. Освіта може сприяти формуванню СР, якщо вона спрямована на розвиток таких особистісних якостей, як альтруїзм, співчуття, відповідальність і емпатія. І насамкінець, соціальне середовище. Соціальне середовище, в якому живуть і розвиваються майбутні здобувачі вищої медичної освіти, може впливати на її ставлення до інших людей і суспільства загалом. Індивіди, які живуть в соціальному середовищі, де цінуються такі якості, як альтруїзм, співчуття, відповідальність і емпатія, більш схильні до СР. Таким чином, соціальні фактори, такі як сімейне виховання, освітній процес і соціальне середовище, можуть сприяти формуванню СР у майбутніх лікарів.

На формування СР у майбутніх лікарів можуть впливати такі фактори:

• Використання активних методів навчання. Позаяк відомо, що активні методи навчання, такі як групова робота, проєктна діяльність, тощо, сприяють розвитку особистісних якостей, таких як альтруїзм, співчуття, відповідальність і емпатія.

• Включення в освітній процес соціальної практики. Соціальна практика дозволяє студентам набути досвіду спілкування з людьми, які потребують допомоги, що сприяє розвитку СР.

* Розробка програм розвитку соціальної відповідальності. Такі програми можуть бути спрямовані на розвиток таких особистісних якостей, як альтруїзм, співчуття, відповідальність і емпатія, а також на формування у студентів цінностей, пов'язаних з СР.

Таким чином, формування СР у майбутніх лікарів є важливим завданням, яке може бути вирішено за допомогою різних методів і заходів.

Взаємозв'язок між рівнем СР та особистісними якостями, соціальними факторами, а також факторами формування СР у майбутніх лікарів є складним і багатогранним.

Для підвищення рівня соціальної відповідальності здобувачів вищої медичної освіти в Україні необхідно:

-І- збільшити обсяг знань про соціальну відповідальність у освітньому процесі;

-І- формувати ціннісні орієнтації, спрямовані на соціальну відповідальність;

-І- сприяти розвитку мотивів діяльності, пов'язаних із соціальною відповідальністю;

-І- створювати умови для добровільної участі в громадській діяльності, допомоги людям, які цього потребують, відповідального ставлення до навчання та праці.

Список використаних джерел

1. The Digital Metaverse: Applications in Artificial Intelligence, Medical Education, and Integrative Health / A. S. Ahuja et al. Integrative Medicine Research. 2022. P. 100917. URL: https://doi.Org/10.1016/j.imr.2022.100917 (date of access: 07.01.2024).

2. Filiz B. Using Personal and Social Responsibility Model for Gaining Leadership Behavior in Students. European Journal of Educational Research. 2019. Vol. 8, no. 1. URL: https://doi.org/10.12973/eu-jer.8.1.157 (date of access: 07.01.2024).

3. Developing Social Responsibility in University Students / I. Fonseca et al. ICETC 2019:201911th International Conference on Education Technology and Computers, Amsterdam Netherlands. New York, NY, USA, 2019. URL: https://doi.org/10.1145/3369255.3369275 (date of access: 07.01.2024).

4. Jung Y., Park K., Ahn J. Sustainability in Higher Education: Perceptions of Social Responsibility among University Students. Social Sciences. 2019. Vol. 8, no. 3. P. 90. URL: https://doi.org/10.3390/socsci8030090 (date of access: 07.01.2024).

5. Hernandez de Cobis R., Duran S.E., Barrios D.A. Castro Zapata R. Responsabilidad Social: eje transversal en la formacion gerencial de universidades venezolanas. Revista Venezolana de Gerencia. 2020. URL: https://doi.org/10.37960/rvg.v25i3.33396 (date of access: 07.01.2024).

6. Indices sinteticos para medir la responsabilidad social del estudiante universitario / C. D. l. C. Maldonado de Guevara et al. Education policy analysis archives. 2020. Vol. 28. P. 189. URL: https://doi.org/10.14507/epaa.28.4705 (date of access: 07.01.2024).

7. Berei E. B. The Social Responsibility among Higher Education Students. Education Sciences. 2020. Vol. 10, no. 3. P. 66. URL: https://doi.org/10.3390/educsci10030066 (date of access: 07.01.2024).

8. Serrano-Pereira M.-G., Castillo-Leon M.-T., Hernandez-Payan E. Modelos psicosociales de responsabilidad social en universitarios de diferentes campus. Revista Iberoamericana de Education Superior. 2021. P. 49-69. URL: https://doi.org/10.22201/iisue.20072872e.2021.35.1082 (date of access: 07.01.2024).

9. Pegalajar-Palomino M. C., Martinez-Valdivia E., Burgos-Garcia A. Analisis de la responsabilidad social en estudiantes universitarios de educacion. Formacion universitaria. Vol. 14, no. 2. P. 95-104. URL: https://doi.org/10.4067/s0718- 50062021000200095 (date of access: 07.01.2024).

10. Mayor Paredes D., Guillen-Gamez F. D. Aprendizaje-Servicio y responsabilidad social del estudiantado universitario: un estudio con metodos univariantes y correlacionales. Aula Abierta. 2021. Vol. 50, no. 1. P. 515-524. URL: https://doi.org/10.17811/rifie.50.1.2021.515-524 (date of access: 07.01.2024).

11. Kim M. S. The Influence of Self-Control, Social Responsibility, and Transformational Leadership on Career Preparation Behavior of Nursing Students. Journal of Korean Academy of Nursing Administration. 2021. Vol. 27, no. 4. P. 248. URL: https://doi.org/10.11111/jkana.2021.27.4.248 (date of access: 07.01.2024).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.

    статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Дослідження сучасних принципів побудови освіти у вищих навчальних закладах Індії. Огляд особливостей економічної, технічної та гуманітарної освіти. Аналіз навчання іноземних студентів, грантів на освіту, які видають ученим і представникам наукової еліти.

    реферат [27,9 K], добавлен 17.01.2012

  • Етапи та особливості становлення вищої освіти на Україні у XVI-XVII ст. Києво-Могилянська академія як один із найавторитетніших центрів європейської вищої школи на той час, оцінка культурно-наукових зв'язків даної установи та значення на сучасному етапі.

    курсовая работа [35,3 K], добавлен 07.10.2010

  • Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.

    курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011

  • Компоненти змісту підготовки працівників соціальної сфери до професійної діяльності, вміння та навички бакалавра та магістра соціальної роботи. Базові принципи, на яких повинна будуватися сучасна підготовка соціальних працівників у системі вищої освіти.

    статья [28,3 K], добавлен 22.02.2018

  • Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.

    реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010

  • Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.

    дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010

  • Навчальні заклади 1910—1917 року. Система вищих навчальних закладів в Україні. Заснування першого українського народного університету в Києві у 1917 р. Київський губернський відділ народної освіти, напрями діяльності. Реформа вищої освіти 1920–1921 рр.

    презентация [2,7 M], добавлен 25.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.