Дослідження важливості та методів формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів для успішної комунікації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Київський національний лінгвістичний університет

Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова

Дослідження важливості та методів формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів для успішної комунікації

Шуляков Ігор Миколайович старший викладач, аспірант, Зінченко Оксана Анатоліївна кандидат філологічних наук, доцент

Колодіна Лариса Степанівна кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

На сучасному етапі розвиток міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів передбачає використання різних методів формування міжкультурної компетентності. Це передусім обумовлено тим, що перекладач є посередником між представниками не лише різних націй, але і культур.

Метою статті є визначення впливу методів формування міжкультурної компетентності на розвиток успішної комунікації у майбутніх перекладачів. При цьому під час аналізу праць вітчизняних дослідників даного питання було виявлено, що модель міжкультурної компетентності поєднує у собі когнітивний, поведінковий, афективний виміри. Аналіз досвіду вищих навчальних закладів України щодо формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів для успішної комунікації, дозволив виявити, що основними методами формування міжкультурної компетентності є метод проєктів, метод практичної роботи, метод наукових досліджень, метод презентацій, метод тестування.

Також у процесі практичного дослідження було з'ясовано, що запропоновані методи позитивно впливають на формування міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів в аспекті успішної комунікації. Відповідно було з'ясовано, що у процесі дослідження відсоток студентів, які мають сформовану міжкультурну компетентність підвищився на 9,1%, а студентів, які мають високий рівень на 4,5%.

У висновку наголошено на наступному: використання методів проєктів, практичної роботи, наукових досліджень, презентацій, тестування, позитивно впливає на формування міжкультурної компетентності в аспекті успішної комунікації у майбутніх перекладачів. Визначено, що перспективними напрямами дослідження є формування міжкультурної компетентності за допомогою мультимедійних технологій та спеціальних віртуальних ресурсів для онлайн-комунікації.

Ключові слова: комунікація, майбутній перекладач, методи формування компетентності, міжкультурна компетентність, студент.

Abstract

Shuliakov Igor Mykolaiovych seniour teacher, postgraduate, O.M.Beketov National University of Urban Economy in Kharkiv

Zinchenko Oksana Anatoliivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Kyiv National Linguistic University, Kyiv

Kolodina Larysa Stepanivna Candidate of Philological Sciences, Docent, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv,

STUDY OF THE IMPORTANCE AND METHODS OF FORMING INTERCULTURAL COMPETENCE IN FUTURE TRANSLATORS FOR SUCCESSFUL COMMUNICATION

At the current stage, the development of intercultural competence among future translators involves the use of various methods of forming intercultural competence. This is primarily due to the fact that the translator is an intermediary between representatives of not only different nations, but also cultures.

The purpose of the article is to determine the influence of methods of formation of intercultural competence on the development of successful communication in future translators. At the same time, during the analysis of the works of domestic researchers on this issue, it was found that the model of intercultural competence combines cognitive, behavioral, and affective dimensions. The analysis of the experience of higher educational institutions of Ukraine regarding the formation of intercultural competence in future translators for successful communication revealed that the main methods of forming intercultural competence are the project method, the method of practical work, the method of scientific research, the method of presentations, and the method of testing.

Also, in the process of practical research, it was found that the proposed methods have a positive effect on the formation of intercultural competence of future translators in the aspect of successful communication. Accordingly, it was found that during the research, the percentage of students who have developed intercultural competence increased by 9.1%, and students who have a high level by 4.5%.

The conclusion emphasizes the following: the use of methods of projects, practical work, scientific research, presentations, testing has a positive effect on the formation of intercultural competence in the aspect of successful communication in future translators. It was determined that the formation of intercultural competence with the help of multimedia technologies and special virtual resources for online communication are promising areas of research.

Keywords: communication, future translator, methods of competence formation, intercultural competence, student.

Постановка проблеми

Нині переклад слугує одним із основних методів забезпечення ефективного спілкування між людьми, які належать до різних етносів та культур. Як наслідок, перекладач виступає посередником між двома і більше мовами, що дозволяє говорити про те, що він демонструє культуру певної нації засобами мови та мовленнєвої діяльності. При цьому сам переклад можна вважати особливою сферою мовлення, яка поєднує у собі не тільки відомості про різні культури, але і про різні епохи існування людства. Відповідно, міжкультурна компетентність перекладача заслуговує уваги, так як за її допомогою відбувається діалог між різними культурами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування міжкультурної компетентності в аспекті успішної комунікації у майбутніх перекладачів досліджували такі вітчизняні вчені як М. Антонівська, М. Іваницька, Г. Кравченко. На їхню думку, проблемним аспектом даної тематики є те, що перекладознавство не приділяє достатню увагу міжкультурній компетентності майбутніх перекладачів, а лінгвістика та філологія розглядають міжкультурну компетентність у вузьких аспектах. При цьому незначна увага також приділена міжкультурній компетентності як способу впливу на відносини між представниками різних націй. Відповідно, питання формування міжкультурної компетентності в аспекті успішної комунікації у майбутніх перекладачів є актуальним нині.

Метою статті є визначення впливу методів формування міжкультурної компетентності на розвиток успішної комунікації у майбутніх перекладачів.

Виклад основного матеріалу

Нині питанню формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів приділено вагому увагу. Зокрема це обумовлено тим, що міжкультурна комунікація являє собою феномен у соціумі, що полягає у тому, що відбувається забезпечення ефективної взаємодії між різними культурами та етносами. При цьому міжкультурна комунікація важлива навіть в аспекті комунікації субкультур та національних меншин. Водночас міжкультурна компетентність розглядає людину як носія культурних особливостей і відмінностей, що здатна взаємодіяти із різними соціальними та національними групами [1, c. 122].

Відповідно, важливим елементом міжкультурної комунікації є переклад, що сприяє подоланню мовних бар'єрів між учасниками спілкування. При цьому перекладач, що є представником певної національної спільноти, повинен володіти достатніми знаннями про національну спільноту представника іншої країни чи регіону, задля забезпечення ефективної комунікації. Зокрема, перекладач повинен знати про традиції, менталітет, звичаї іншого народу, що дозволить не лише вірно здійснити переклад, але і правильно подати інформацію. Ключова увага має бути звернена на ті культурні явища, які не мають аналогів у представника іншої національної спільноти, що обумовлено історичними, політичними, географічними чинниками, тож правильний переклад цих явищ дозволяє встановити міцну міжкультурну комунікацію.

Тож на сучасному етапі підготовки майбутнього перекладача важливим аспектом є розвиток у студента міжкультурної компетентності, що передбачає формування теоретичних та практичних знань та вмінь щодо комунікації між представниками різних національних спільнот та культурних середовищ. Недостатній рівень сформованості міжкультурної компетентності впливає на появу у спілкуванні перекладача та суб'єктів взаємодії конфлікту культур. При цьому, хоча перекладач і є посередником у міжкультурній комунікації, проте саме від відповідає за правильну подачі інформації із врахуванням різних психологічних, географічних, історичних, політичних, культурних чинників. До того ж конфлікт культур є також показником недостатньо сформованої комунікативної компетентності перекладача.

Необхідно зауважити, що міжкультурна компетентність майбутнього перекладача повинна також формуватися на основі знань про невербальну комунікацію. Так, одні і ті ж жести можуть мати відмінне значення у представників різних національних груп, це також стосується і міміки, знаків, рухів плечима та руками. Зокрема, володіння невербальною комунікацією дозволяє встановити ефективну взаємодію між учасниками спілкування та пояснити їм, що хоче повідомити своїми жестами та знаками адресат адресату невербального повідомлення [1, с. 123].

Нині можна виділити такі основні складники моделі міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів:

Афективний вимір, що відображає емоційний аспект міжкультурної компетентності. Відповідно до нього, майбутні перекладачі прагнуть до розвиток знань про культуру різних народів у зв'язку з тим, що хочуть загалом отримувати нові знання та навички. При цьому міжкультурна компетентність розглядається ними як метод досягнення ефективної взаємодії між ними та клієнтами у професійній діяльності. Для досягнення міжкультурної гармонії необхідні чотири афективні компоненти: відкритість, реляційна Я-концепція, акти-на емпатія та взаємна оцінка.

Когнітивний вимір, що відноситься до розуміння культурних особливостей клієнтів та колег. Згідно цього виміру, міжкультурна компетентність передбачає наявність достатніх знань про різні культури та глобалізаційні процеси у світі.

Поведінковий вимір, що передбачає здобуття практичних навичок у засвоєнні норм комунікації між представниками різних націй. Його основні елементи: навичка взаємодії, ведення перемов про ідентичність, побудова зв'язків і творча напруга [2, c. 44].

Проаналізувавши досвід вищих навчальних закладів України, можна констатувати, що основними методами формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів для успішної комунікації, наступні: метод проєктів [3], метод практичної роботи [4], метод наукових досліджень [5], метод презентацій [6], метод тестування [7]. Це продемонстровано на Рис. 1. міжкультурний компетентність мультимедійний віртуальний

Рис. 1. Основні методи формування міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів для успішної комунікації

Метод проєктів допомагає формуванню міжкультурної компетентності відбувається за рахунок участі майбутніх перекладачів у проєктній діяльності. Зокрема, це можуть бути проєкти творчого та дослідницького характеру. Наприклад, студенти можуть отримати завдання відтворити у проєкті (виступ чи презентація) участь у певній імітованій ситуації, де перекладач є учасником переговорів між представниками різних націй.

Метод практичної роботи ґрунтується на виконанні студентами спеціальних завдань, що пов'язані із міжкультурною комунікацією. Наприклад, це прочитання та аналіз тексту, що містить компоненти тих явищ, що притаманні для різних культур; створення текстів для міжкультурної комунікації; визначення правильних та неправильних варіантів відповідей до завдань [1, c. 124].

Метод наукових досліджень передбачає подання інформації за допомогою наукових методів. При цьому формами подачі відомостей про міжкультурну комунікацію є реферат, тези, стаття, есе, наукові публікації.

Метод презентацій заснований на формуванні міжкультурної компетентності за допомогою презентацій. Зокрема, майбутні перекладачі ознайомлюються із специфікою культур різних народів засобами мультимедійних презентацій, де основна увага прикута картинкам [1, c. 124].

Метод тестування формує міжкультурну компетентність за допомогою спеціально сформованих тестів. Проходячи тести, майбутні перекладачі формують цілісне розуміння про різницю культур та об'єктивно оцінюють рівень своїх знань.

З метою виявлення впливу запропонованих методів на формування міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів в аспекті успішної комунікації, було здійснено наступне дослідження. Так, на базі спеціальності «Філологія» Національного авіаційного університету протягом 19 грудня 2023 р. - 19 січня 2024 р. було проведено дослідження, що передбачало з'ясування впливу даних методів на рівень міжкультурної комунікації майбутніх перекладачів [3]. Дослідження передбачало 4 етапи.

На першому етапі була сформована вибірка та проведено дослідження рівня міжкультурної компетентності. Так, вибірку становили 22 студенти 4-го курсу спеціальності «Філологія». Протягом 1 тижня було визначено учасників дослідження, повідомлено їм про зміст дослідження, перевірено їх стан сформованості міжкультурної компетентності за допомогою виконання спеціальних завдань. Даний етап дозволив виявити, що міжкультурна компетентність сформована нам рівні: низькому - у 12 студентів, середньому - у 8 студентів, високому - у 2 студентів.

На другому етапі, що тривав 3 тижні навчання, міжкультурної компетентності здійснювалося за допомогою таких методів як метод проєктів, метод практичної роботи, метод наукових досліджень, метод презентацій, метод тестування. При цьому до дослідження основною формою подачі інформації була традиційна, тобто опанування міжкультурної комунікації за допомогою навчальних посібників. При цьому викладачі із дисциплін, що пов'язані із лінгвістикою, відмітили, що включення цих методів у навчальний процес дозволило підвищити зацікавленість студентів в отриманні знань із міжкультурної компетентності.

На третьому етапі, що тривав 1 тиждень, було здійснено перевірку сформованості міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів. Для цього було запропоновано студентам пройти тестування, виконати спеціальні завдання, підготувати індивідуальні проєкти у формі мультимедійної презентації.

На четвертому етапі, що тривав 1 тиждень, було проаналізовано отримані результати. Відповідно, було визначено, що міжкультурна компетентність сформована нам рівні: низькому - у 9 студентів, середньому - у 10 студентів, високому - у 3 студентів. Це дозволило встановити, що запропоновані методи позитивно впливають на формування міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів в аспекті успішної комунікації. Також було здійснено порівняння у відсотковому відношенні, що дозволило виявити, що відсоток студентів, які мають сформовану міжкультурну компетентність підвищився на 9,1%, а студентів, які мають високий рівень на 4,5%.

Підсумкова таблиця продемонстрована у Таблиці 1.

Таблиця 1 Підсумкова таблиця результатів дослідження

Крім того, у процесі дослідження було враховано те, що соціокультурні та політично-ідеологічні чинники мають вплив на діяльність перекладачів на макрорівні, а також впливають на прийняті ними перекладацькі рішення [8, c. 45]. Відповідно, можна відзначити, що застосування таких методів як метод проєктів, метод практичної роботи, метод наукових досліджень, метод презентацій, метод тестування, позитивно вплинуло на рівень сформованості міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів. Тож застосування цих методів на практиці дозволить перекладачам будувати успішну комунікацію.

Проаналізувавши теоретичний та практичний досвід формування міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів в аспекті успішної комунікації можна відзначити, що важливими елементами розвитку зазначеної компетентності є інноваційні технології. Зокрема, міжкультурна компетентність майбутніх перекладачів може формуватися за рахунок їх участі у різних чатах та спільнотах, де спілкуються між собою представники різних країн. Також прогресивними методами навчання є тренінги, кейси, спеціальні завдання, квізи, рольові ігри, дискусії, спеціальні вправи. Необхідно зазначити, що доцільно внести зміни до організації навчального процесу, зокрема, для студентів можна організувати контекстне чи коопероване навчання [9, c. 40].

Враховуючи особливості організації навчального та освітнього процесу, основним методом розвитку міжкультурної компетентності у майбутніх перекладачів можна визначити метод тренінгів. Зокрема, для студентів 4-го курсу навчання спеціальності «Філологія» можна запропонувати провести тренінги за темою «Основи міжкультурної комунікації», «Практика перекладу з основ мови», «Основи перекладу текстів різних стилів», «Комунікативні стратегії», «Психологія перекладу», «Етика перекладача». При цьому під час підготовки та проведення тренінгів варто зосередити увагу студентів на роботі із електронними ресурсами та опрацюванні віртуального матеріалу. До прикладу, доцільно використовувати відео-презентації, які будуть цікаві для наочного засвоєння комунікативних вмінь майбутніх перекладачів.

Варто відмітити, що для формування міжкультурної компетентності необхідно провести не менше ніж 4 тренінги, кожен з яких має тривати у межах 1,5 години. При цьому перший тренінг має бути присвячений формуванню стимулів у студентів до розвитку міжкультурної компетентності, другий тренінг можна присвятити усвідомленню сутності міжкультурної комунікації та закріпленню основних навичок з неї, третій тренінг може бути присвячений практичному опануванню комунікації у межах міжкультурної компетентності у професійній діяльності, четвертий тренінг має бути присвячений розгляду реальних прикладів міжкультурної комунікації [10, c. 234].

Формування міжкультурної компетентності також може здійснюватися за рахунок вивчення культурної спадщини народів. Зокрема, формування знань про культурну спадщину може відбуватися не тільки за допомогою аналізу історичних документів чи опрацювання посібників з даного питання, але і участь у заходах міжкультурного характеру. Такими заходами можуть бути культурні фестивалі, зустріч із іноземними культурними діячами, участь у мистецьких виставках. Важливо, що участь у таких заходах дозволяє не лише більше дізнатися про культуру інших народів, але і розвивати комунікативну компетентність. При цьому культурологічна тематика сприяє розвитку знань про окремий етнос [11, c. 177].

У процесі формування міжкультурної компетентності мають розглядатися різні засоби подачі інформації за допомогою інноваційних технологій. Наприклад, студенти мають опановувати створення мультимедійних презентацій, відео, інфографіків, у яких можуть розмістити інформацію про особливості суспільної діяльності представників різних націй, сучасні дослідження з питань міжкультурної комунікації, глобальні суспільні процеси, інформаційні та соціальні мережі, бази даних, методи обробки інформації. Все це дозволяє на практичному досвіді розглянути міжкультурну комунікацію, а також всі ті питання, які відображають взаємозв'язок між різними націями та їх відмінності. Також за допомогою комп'ютерних та мультимедійних технологій майбутні перекладачі мають розглядати різні ситуації, які можливі у професійній діяльності. До прикладу, майбутні перекладачі можуть розглянути відео, де продемонстровано роботу перекладача під час зустрічі міжнародних делегацій. При цьому студенти можуть проаналізувавши відео розповісти, яких помилок допустився перекладач, чому виникла проблема у міжкультурній комунікації, як можна ефективно вирішити конфлікт культур [12, с. 142].

Також варто відмітити, що одним із найбільш ефективних методів підготовки майбутніх перекладачів, є їхнє залучення до участі в онлайн- дискусіях. Зокрема, програма «Cultura» дозволяє приймати участь у дискусіях засобами віртуальних ресурсів. Учасниками онлайн-дискусій стають студенти різних країн, які розглядають особливості протікання культурних явищ, які відмінні у різних державах. Основними темами для розгляду є кіномистецтво, музика, література, відео, подкасти, контент веб-ресурсів [13, c. 50].

Крім того, доцільно розглядати ще і психологічну основу міжкультурної комунікації. Для цього можуть бути організовані лекції, на яких будуть розглядатися такі питання як здатність приймати без агресії відмінні погляди на певні явища та процеси, толерантність, вміння вислухати іншу точку зору, терпимість до різких поглядів щодо певних етнічних чи расових питань, стереотипність у діяльності перекладача, вміння опрацьовувати суперечливу інформацію, комунікабельність, тактовність [14, c. 37].

Проведення таких лекцій має також за мету ознайомити студентів із різними типами клієнтів. Майбутні перекладачі мають бути готові до того, що будуть працювати із різними замовниками їх послуг, які можуть належати до різних націй. Тому важливо не тільки вміти знайти вірний підхід до іноземного клієнта, але і також знати достатньо про особливості його менталітету та культурних явищ у країні. При цьому майбутній перекладач повинен не користуватися у своїй діяльності стереотипами, так як шаблонне мислення здатне негативно вплинути на розвиток комунікації між перекладачем та клієнтом. В інакшому випадку можуть з'явитися міжкультурні непорозуміння, які перекладач повинен вміти вирішити.

Висновки

У процесі практичного дослідження було з'ясовано, що використання методів проєктів, практичної роботи, наукових досліджень, презентацій, тестування, позитивно впливає на формування міжкультурної компетентності в аспекті успішної комунікації у майбутніх перекладачів. Визначено, що перспективними напрямами дослідження є формування міжкультурної компетентності за допомогою мультимедійних технологій та спеціальних віртуальних ресурсів для онлайн-комунікації. Крім того, можна визначити, що формування міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів може відбуватися за рахунок активної участі студентів у програмах обміну, участі у процесах медіації, відвідування заходів міжнародного рівня. Значна увага має бути приділена розгляду практичних прикладів, які демонструють як міжкультурна компетентність перекладача впливає на перебіг переговорів та важливих зустрічей.

Література

1. Антонівська М. О. Міжкультурна компетентність перекладача в умовах інтеграційних процесів міжнародної діяльності // Лінгвокультурологія. 2018. Вип. 1. С. 120-127.

2. Кравченко Г. Ю. Сутність і структура міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів // Імідж. 2021. № 2. С. 42-46.

3. Філологія. Національний авіаційний університет.

4. Філологічний факультет Львівського університету імені Івана Франка.

5. Навчально-науковий інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. https://philology.knu.ua/

6. Факультет германської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету.

7. Філологічний факультет Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна.

8. Іваницька М. Л. Міжкультурна компетентність перекладача у дзеркалі сучасних міжнародних відносин // Наукові записки. 2022. Вип. 202. С. 44-53.

9. Бідюк Н. М. Особливості формування перекладацької компетентності майбутніх учителів іноземної мови і літератури // Слобожанський науковий вісник. 2023. Вип. 1. С. 36-42.

10. Шиба А. В. Модель формування професійної компетентності майбутніх перекладачів // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2023. Вип. 26. С. 233-236.

11. Ситнікова О. В. Компетентність міжкультурної взаємодії у майбутніх бакалаврів філології: компетентнісний та культурологічний підходи // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. № 85. С. 174-178.

12. Поліщук Л. П. Особливості формування компетентнісно-орієнтованого підходу як основи системи професійної парадигми майбутніх перекладачів // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2020. Вип. 1. С. 140-146.

13. Воєводіна Н. В. Формування міжкультурної компетентності майбутніх перекладачів у німецькій як другій мові в контексті плюрилінгвальної освіти // ARS. 2020. № 5. С. 45-54.

14. Резунова О. С. Міжкультурна компетентність як необхідна складова професійної компетентності сучасного фахівця // Науковий огляд. 2021. № 1. С. 28-40.

References

1. Antonivs'ka M. O. (2018). Mizhkul'turna kompetentnist' perekladacha v umovakh intehratsiynykh protsesiv mizhnarodnoyi diyal'nosti [Intercultural competence of a translator in the conditions of integration processes of international activity] // Linhvokul'turolohiya. Vyp. 1. 120-127 [in Ukrainian].

2. Kravchenko H. YU. (2021). Sutnist' i struktura mizhkul'turnoyi kompetentnosti maybutnikh perekladachiv [The essence and structure of intercultural competence of future translators] // Imidzh. № 2. 42-46 [in Ukrainian].

3. Filolohiya. Natsional'nyy aviatsiynyy universytet [Philology. National Aviation University].

4. Filolohichnyy fakul'tet L'vivs'koho universytetu imeni Ivana Franka [Faculty of Philology of the Ivan Franko University of Lviv].

5. Navchal'no-naukovyy instytut filolohiyi Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka [Educational and Scientific Institute of Philology of Taras Shevchenko Kyiv National University].

6. Fakul'tet hermans'koyi filolohiyi i perekladu Kyyivs'koho natsional'noho linhvistychnoho universytetu [Faculty of German Philology and Translation of Kyiv National Linguistic University].

7. Filolohichnyy fakul'tet Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni Vasylya Nazarovycha Karazina [Faculty of Philology of Kharkiv National University named after Vasyl Nazarovych Karazin].

8. Ivanyts'ka M. L. (2022). Mizhkul'turna kompetentnist' perekladacha u dzerkali suchasnykh mizhnarodnykh vidnosyn [Intercultural competence of the translator in the mirror of modern international relations] // Naukovi zapysky. Vyp. 202. 44-53 [in Ukrainian].

9. Bidyuk N. M. (2023). Osoblyvosti formuvannya perekladats'koyi kompetentnosti maybutnikh uchyteliv inozemnoyi movy i literatury [Peculiarities of formation of translation competence of future teachers of foreign language and literature] // Slobozhans'kyy naukovyy visnyk. Vyp. 1. 36-42. [in Ukrainian].

10. Shyba A. V. (2023)/. Model' formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh perekladachiv [Model of formation of professional competence of future translators] // Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Vyp. 26. 233-236 [in Ukrainian].

11. Sytnikova O. V. (2022). Kompetentnist' mizhkul'turnoyi vzayemodiyi u maybutnikh bakalavriv filolohiyi: kompetentnisnyy ta kul'turolohichnyy pidkhody [Competence of intercultural interaction in future bachelors of philology: competence and cultural approaches] // Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh. N° 85. 174-178 [in Ukrainian].

12. Polishchuk L. P. (2020). Osoblyvosti formuvannya kompetentnisno-oriyentovanoho pidkhodu yak osnovy systemy profesiynoyi paradyhmy maybutnikh perekladachiv [Peculiarities of the formation of a competence-oriented approach as the basis of the professional paradigm system of future translators] // Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Vyp. 1. 140-146 [in Ukrainian].

13. Voyevodina N. V. (2020). Formuvannya mizhkul'turnoyi kompetentnosti maybutnikh perekladachiv u nimets'kiy yak druhiy movi v konteksti plyurylinhval'noyi osvity [Formation of intercultural competence of future translators in German as a second language in the context of multilingual education] // ARS. № 5. 45-54 [in Ukrainian].

14. Rezunova O. S. (2021). Mizhkul'turna kompetentnist' yak neobkhidna skladova profesiynoyi kompetentnosti suchasnoho fakhivtsya [Intercultural competence as a necessary component of the professional competence of a modern specialist] // Naukovyy ohlyad. № 1. 28-40 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru