Формування педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій

Зміст та складові педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій, а також її роль у професійному становленні майбутнього магістра. Розвиток ключових компетенцій, таких як креативність, критичне мислення та комунікативні навички.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.06.2024
Размер файла 261,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Кам'янець- Подільський

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбирського, Вінниця

Вінницький національний технічний університет, Вінниця

Формування педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій

Марина Мястковська1,

Ольга Пінаєва2,

Микола Томчук3

FORMATION OF PEDAGOGICAL CULTURE OF FUTURE MASTERS IN THE FIELD OF DIGITAL TECHNOLOGIES

Marina Miastkovska - Ph.D., Senior Lecturer at the Department of Computer Science, Ivan Ohiienko Kamenets-Podilskyi National University, Kamenets-Podilskyi

Olga Pinaeva - Cand. Sc. (Pedagogical), Assistant Professor, Assistant Professor of the Chair of Pedagogy, Vocational Education and Management of Educational Institutions, Vinnitsa State Pedagogical University named after Mikhail Kotsubynsky, Vinnitsia,

Mykola Tomchuk - Candidate of Sc. (Technical), Associated Professor, Associated Professor of the Department of Life Safety and Safety Pedagogy, Vinnitsa National Technical University, Vinnitsia,

The article analyses the content and components of the pedagogical culture of future masters in digital technologies, as well as its role in the professional development of the future master. The authors emphasise the importance of developing key competences, such as creativity, critical thinking and communication skills, which are crucial for the formation of an individual professional style.

It is substantiated that the effective formation of pedagogical competence involves the use of a set of methodological approaches, such as competence-based, systemic, personality-oriented, activity-based and resource-based. The need for such an integrated approach is determined by the goal of achieving optimal results in improving the professional training of students in higher education institutions. Within the framework of these approaches, the specific conditions that should be taken into account when developing a model for the development of pedagogical culture of future masters in the field of digital technologies are identified. A phased model for the formation of pedagogical culture of future masters in the field of digital technologies is proposed. It is noted that the successful implementation of this model is possible only with an integrated approach aimed at developing both pedagogical and professional competence of future masters in the field of digital technologies.

Prospects for future research are to determine the pedagogical conditions aimed at the targeted development of the pedagogical culture of future masters in digital technologies.

Key words: methodological approaches, professional training, students in the field of digital technologies, pedagogical competence, innovations in education.

У статті проаналізовані зміст та складові педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій, а також її роль у професійному становленні майбутнього магістра. Автори роблять акцент на важливості розвитку ключових компетенцій, таких як креативність, критичне мислення та комунікативні навички, які є визначальними формуванні індивідуального професійного стиля.

Обґрунтовано, що ефективне формування педагогічної компетентності передбачає використання комплексу методологічних підходів, таких як компетентісний, системний, особистісно-орієнтований, діяльнісний та ресурсний. Необхідність такого комплексного підходу визначається метою досягнення оптимальних результатів у вдосконаленні фахової підготовки студентів у ЗВО. В межах зазначених підходів визначені конкретні умови, які потрібно враховувати при розробці моделі розвитку педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій. Запропонована поетапна модель формування педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій. Зазначається, що успішне впровадження цієї моделі можливе лише за умови комплексного підходу, спрямованого на розвиток як педагогічної, так і професійної компетентності майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій. педагогічна культура професійний креативність

Перспективи майбутніх наукових досліджень полягають і визначенні педагогічних умов, спрямованих на цілеспрямований розвиток педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій.

Ключові слова: методологічні підходи, фахова підготовка, здобувачі в галузі цифрових технологій, педагогічна компетентність, інновації в освіті.

Постановка проблеми. Головною метою вищої освіти є формування особистості, яка проявляє творчий підхід та володіє навичками саморозвитку впродовж усього життя. Для досягнення цієї мети критично важливим є перетворення студента із пасивного споживача готових знань на активного дослідника, який вміє чітко формулювати проблеми, аналізувати шляхи їх вирішення та досягати найкращих результатів в умовах, які постійно змінюються. Такий перехід пасивного споживача до активного дослідника дозволяє здобувачу самостійно формувати траєкторію розвитку та будувати власний інтелектуальний простір. Важливо, щоб вища освіта створювала умови для розвитку критичного мислення та сприяла формуванню навичок, необхідних для ефективного вирішення професійний завдань.

Фахівці в галузі цифрових технологій мають опанувати не лише технічні навички для виконання професійних обов'язків, але й вміти співпрацювати з колегами для створення оптимальних умов праці, що актуалізує проблему формування педагогічної культури в процесі їх професійної підготовки. Дослідження наукової літератури підтверджує наявність низки суперечностей щодо вирішення окресленої проблеми:

фактичною необхідністю у висококваліфікованих фахівцях, які мають творчий підхід та здатність до прийняття нестандартних рішень, і навчанням, що застосовується у більшості ЗВО, яке не завжди відповідає потребам ринку праці та часто формує випускників із професійною та соціальною пасивністю;

необхідністю орієнтації професійної підготовки на розвиток особистісно-професійних здібностей та якостей майбутніх фахівців, їхньої фахової компетентності, і вдосконалення існуючої системи методичного та технологічного забезпечення цього процесу.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблема підготовки фахівців в галузі цифрових технологій є надзвичайно актуальною, зважаючи темпи розвитку інформаційних систем. У зв'язку із цим, ефективна підготовка таких фахівців вимагає постійного оновлення підходів та програм, щоб відповідати викликам сучасності. Так, О. Малихін та Т. Ярмольчук (2020) здійснили науково-теоретичний аналіз психолого-педагогічних аспектів підготовки фахівців в галузі інформаційних технологій. Науковцями описано можливості впровадження цих стратегій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців та запропоновано стратегічну модель підготовки ІТ-фахівців. А. Мовчаном (2018) виокремлено методологічні та організаційні аспекти навчання фахівців у сфері інформаційних технологій для служб Національної поліції України. Зокрема, науковець запропонував авторську модель підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій, що включає цільовий, змістовий, навчально-технологічний, процесуальний та результативно-діагностичний компоненти. І. Герасименко (2014) запропонувала та апробувала педагогічні умови підготовки бакалаврів комп'ютерних наук засобами дистанційних технологій. Дотичні проблеми пілготовки фахівців в галузі цифрових технологій висвітлені в публікаціях А. Андреса (2018), Р. Мішра, К. Хурана (2018), О. Гурської (2016) та ін.

Проблема формування педагогічної культури та педагогічної компетентності фахівців непедагогічних спеціальностей також була об'єктом низки педагогічних досліджень. Так, М. Міршук (2015) проаналізував зміст поняття «педагогічна компетентність» для фахівців непедагогічних спеціальностей. На підставі аналізу низки вітчизняних та зарубіжних джерел науковцем розглянуто становлення понять та термінологічного апарату компетентнісного підходу. Особлива увага приділена визначенню нормованих в нормативно-правових документах поняттях, які регулюють діяльність системи вищої освіти України на сучасному етапі.

Аналізуючи актуальні тенденції формування педагогічної майстерності у фахівців інженерних спеціальностей, А. Семенова (2014) вказує, що гуманізація змісту, методів та форм освітнього процесу у ЗВО технічного профілю, необхідність розвитку індивідуальності кожного здобувача, вимагають від викладача соціальної зрілості та розвитку творчого потенціалу. Однак удосконалення системи професійного навчання у ЗВО спрямоване переважно на підсилення теоретичного осмислення сутності освітнього процесу для студентів, і не приділяється відповідна увага розвитку практичних вмінь, що стосуються педагогічної майстерності.

Окремі практичні рішення в даному напрямку бачимо у публікаціях С. Дембіцької (2018; 2019), С. Дембіцької, В. Кобилянського (2018) та С. Дембіцької, І. Кобилянської (2018).

Ґрунтуючись на проаналізованих наукових джерелах маємо, що проблема формування педагогічної компетентності та педагогічної культури у фахівців не педагогічних спеціальностей, залишається недостатньо дослідженою. Вона широко інтерпретується та взаємодіє з іншими науковими категоріями, такими як професійний розвиток, педагогічний професіоналізм, педагогічні уміння, майстерність тощо.

Мета статті полягає в визначенні стратегій та методів формування педагогічної культури майбутніх магістрів у галузі цифрових технологій, зокрема в ідентифікації ключових аспектів процесу, які сприяють розвитку їхніх педагогічної компетентності та вмінь для успішної міжособистісної взаємодії в процесі професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Слід наголосити, що у сучасній науковій літературі питання формування педагогічної компетентності та педагогічної культури переважно розглядається в контексті професійної підготовки вчителя. Наприклад, професійно-педагогічну компетентність описують як здатність вчителя трансформувати свою спеціальність, враховуючи його унікальність, у засоби формування особистості учнів, дотримуючись обмежень і вимог, які накладаються на освітній процес відповідно до педагогічних норм. Педагогічну компетентність і професійний педагогічний рівень вважають категоріями, що пов'язані із професією вчителя, у контексті неперервної педагогічної освіти та педагогічної діяльності, враховуючи вимоги до вчителя та його підготовки

Педагогічна компетентність фахівця в галузі освіти є його інтегральною компетенцією та результатом реалізації відповідної компетентнісної моделі випускника. У випадку конструювання компетентної моделі випускника ЗВО в галузі цифрових технологій, педагогічна компетентність стає складовою його інтегральної професійної компетентності та набуває специфічного характеру. Адже в тих галузях діяльності, де вимагається ефективне спілкування та співпраця з різними групами людей, є важливим розвиток педагогічної культури для ефективного міжособистісного взаємодії та досягнення колективних цілей. Формування такої компетентності відбувається в процесі реалізації варіативної складової навчального плану. Реалізація цієї тези вимагає серйозних реформаційних заходів для оновлення змісту освіти та використання нових технологічних підходів у навчальному процесі.

Вважаємо, що створення системи розвитку педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій можна забезпечити на основі вимог компетентісного, системного, особистісно-орієнтованого, діяльнісного та ресурсного методологічних підходів. Схарактеризуємо їх.

Забезпечення оптимального включення у соціальний світ майбутнього фахівця та його адаптації в ньому вказує на необхідність забезпечення більш повного особистісно та соціально інтегрованого результату освіти. Таким інтегрованим соціально особистісно-орієнтованим явищем, як результат освіти, в сукупності мотиваційно-ціннісних, когнітивних складових у сучасній професійній педагогіці, виступає компетентнісний підхід. Компетентнісний підхід у вищій освіті є принциповим підходом, який визначає спосіб організації навчального процесу та оцінки знань студентів. Основні риси компетентнісного підходу у вищій освіті такі:

орієнтація на результат. Саме компетентнісний підхід акцентує увагу на досягненнях студента та оцінці його здатності використовувати знання та навички в практичних ситуаціях;

компетентнісний підхід стимулює розвиток критичного мислення та творчих навичок;

компетентнісний підхід надає гнучкості освітньому процесу, адже він передбачає різноманіття шляхів досягнення мети та врахування індивідуальних особливостей студентів;

сприяння особистісному розвитку. Компетентнісний підхід не лише спрямований на забезпечення ефектичної професійної підготовки, але й на загальний особистісний розвиток студента. Він враховує важливість розвитку міжособистісних навичок, комунікативної компетентності та етичних цінностей майбутнього фахівця.

Потреба у використанні системного підходу у нашому дослідженні обумовлена тим, що професійну підготовку майбутніх фахівців з цифрових технологій необхідно розглядати як єдине ціле. Використання системного підходу у педагогічних дослідженнях дозволяє враховувати всі компоненти та характер зв'язків між ними (Dembitska, Kobiliansky, 2019).

Проте, під час проведення дослідження, як вказують В. Ананьїн та О. Уваркіна (2013), слід враховувати, що освітньому процесу, як системі відкритого типу, властиві нелінійні та множинні зв'язки. Це створює необхідність вибору різноманітних форм і методів організації та управління навчальним процесом, а також застосування системного підходу як методологічної основи для досягнення більш ефективного та якісного функціонування (Ананьїн, Уваркіна, 2013, c.19). Врахування вимог системного підходу передбачає взаємодію всіх учасників освітнього процесу, постійну рефлексію і корекцію результатів. У контексті нашого дослідження системний підхід охоплює визначення мети і завдань розвитку педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій. Він включає створення концепції (основних напрямків, стратегії реалізації, програми та методики) розвитку педагогічної компетентності, а також - визначення структурних компонентів системи, встановлення характеру взаємозв'язків між ними, виявлення рівнів і критеріїв оцінки формування педагогічної компетентності магістрів в галузі цифрових технологій тощо.

Врахування принципів особистісно-орієнтованого підходу у вищій освіті є необхідним для забезпечення розвитку та самореалізації особистості, задоволення її освітніх і духовно-культурних потреб, а також формування конкурентоспроможного фахівця (Kuzmenko, Dembitska, 2021). Розвиток педагогічної культури в процесі підготовки майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій передбачає створення можливостей для кожного студента щодо виявлення потенціалу в різних сферах діяльності, враховуючи здібності, інтереси, нахили, ціннісні орієнтації та особистий досвід.

В цьому контексті перспективним вважаємо використання проблемного методу навчання, який сприяє формування активної позиції студентів шляхом вирішення пізнавальних завдань або проблем, які не мають повністю визначених відповідей. Це особливо актуально у формуванні педагогічної компетенції, оскільки педагогічні завдання вимагають творчого підходу та не мають чітко визначених рішень. Більш того, в однаковій ситуації з різними учасниками варіанти рішень будуть геть інші. У процесі розв'язання таких завдань студент повинен обирати найоптимальніший варіант, враховуючи всі наявні фактори. Цей метод сприяє розвитку критичного мислення та умінь аналізу у студентів, оскільки вони зобов'язані самостійно оцінювати інформацію та розробляти рішення для вирішення невизначених завдань. Проблемний підхід також сприяє формуванню комунікативних навичок, оскільки вирішення завдань часто вимагає колективного обговорення та обміну ідеями серед студентів. Крім того, він стимулює творчий підхід до вирішення завдань, що важливо для успішного розвитку педагогічної компетенції, де інновації та нетрадиційні підходи можуть мати значущий вплив.

Ресурсний підхід передбачає виявлення та мобілізація потенційних можливостей та резервів, які стосуються бюджету часу, новаторських методів, форм, та засобів навчальної діяльності студентів, а також дидактичних умов, спрямованих на розвиток педагогічної культури магістрів в галузі цифрових технологій. Зокрема, ресурсне навчання передбачає визначення комплексу методів та засобів навчання, спрямованих на забезпечення цілісного підходу до організації освітнього процесу, який орієнтований на самостійне й активне перетворення інформаційного середовища для забезпечення професійного становлення. Ресурсний підхід також включає визначення чіткої програми розвитку педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій в межах самоосвітньої діяльності

Проте, на думку Л. Суховірської (2014), ресурсний підхід можна розглядати як узагальнюючий методологічний підхід, оскільки він включає елементи системного, компетентнісного та особистісно-орієнтованого підходів. Основний акцент робиться на аспектах організації навчання, спрямованого на визначення та розвиток потенційних можливостей кожного здобувача (Суховірська, 2014, с.281)

Зважаючи на сказане, побудуємо модель формування педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій (рис.1).

Мета: формування конкурентоспроможного фахівця в галузі цифрових технологій

Методи формування педагогічної культури: стажування в успішних компаніях, майстер- класи, олімпіади, конкурси, творчі проекти

Рис. 1. Модель формування педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій

Висновки та перспективи подальших наукових досліджень

Вирішення наявних протиріч між вимогами сучасного ринку праці та наявним станом підготовки студентів у ЗВО можливе через інтенсивне його реформування. Однією з ключових вимог до формування професійної компетентності майбутніх фахівців галузі цифрових технологій на етапі їх навчання є розвиток особистісних рис, що забезпечують ефективне виконання професійних завдань, до яких ми відносимо і педагогічну культуру. Детальний аналіз та уточнення вимог до педагогічної культури фахівців в галузі цифрових технологій у контексті їхньої подальшої професійної діяльності є важливим напрямком досліджень. Додаткова увага до аспектів формування педагогічної компетентності та визначення ефективних підходів її формування сприятиме оптимальному розвитку студентів у процесі професійної підготовки.

У ході проведення наукового дослідження визначено, що процес формування педагогічної компетентності здобувачів включає в себе реалізацію умов, які базуються на компетентісному, системному, особистісно-орієнтованому, діяльнісному та ресурсному методологічних підходах.

Це надає можливість включити в модель розвитку педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій тих інструментів, які будуть оптимальними та забезпечать досягнення окресленої мети.

Розглянуто перспективи майбутніх наукових досліджень у напрямі визначення педагогічних умов, спрямованих на цілеспрямований розвиток педагогічної культури майбутніх магістрів в галузі цифрових технологій.

Список використаної літератури

Dembitska, S. V., & Kobiliansky, O. V. (2019). The organization of foregin students' independent study in the process of professional training. Казак инновациялык гуманитарлык-зан университетынын хабаршысы, 2019, 1 (41), 61-65.

Kuzmenko O., & Dembitska, S. (2021). Using technology of open space as one of the innovative methods of active learning in the training of technical specialities. New impetus for the advancement of pedagogical and psychological sciences in Ukraine and EU countries: research matters: collective monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing” (201-215).

Misra, R. K., & Khurana, K. (2018). Analysis of Employability Skill Gap in Information Technology Professionals. International Journal of Human Capital and Information Technology Professionals, 9(3), 53-69. DOI: 10.4018/IJHCITP.2018070104.

Ананьїн, В. О., & Уваркіна, О. В. (2013). Навчально-виховний процес у сучасній вищій школі: системний підхід. Військова освіта, 1 (27), 16-25.

Андрес, А. (2018). Психофізична підготовленість студентів спеціальності «Комп'ютерні технології». Фізична активність, здоров'я і спорт, 1(31), 3-9 Герасименко І. В. (2014). Методика використання дистанційного навчання в підготовці бакалаврів комп'ютерних наук: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10. Черкаси.

Гурська, О. О. (2016). Аналіз професійно важливих якостей фахівців у галузі інформаційних технологій. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка, Психологія, 9, 6. DOI: 10.18372/2411-264X.9.12401.

Дембіцька, С. В. (2018). Формування педагогічної культури фахівців машинобудівних спеціальностей в рамках STEM-освіти. Актуальні аспекти розвитку STEM-освіти у навчанні природничо-наукових дисциплін: збірник матеріалів І Міжнародної науково- практичної конференції, м. Кропивницький, 16-17 травня 2018; за заг. ред. О. С. Кузьменко, В. В. Фоменка. Кропивницький: Льотна академія НАУ, 40-44.

Дембіцька, С. В. (2019). Методологічні підходи формування педагогічної компетенції студентів машинобудівних спеціальностей. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Київ- Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 53, 168-170.

Дембіцька, С. В., & Кобилянська, І. М. (2018). Формування педагогічної культури фахівців інженерних спеціальностей. Педагогіка безпеки. Міжнародний науковий журнал, 3 (1), 51-56. Дембіцька, С. В., & Кобилянський, О. В. (2018). Структура педагогічної культури фахівців машинобудівних спеціальностей. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка і психологія, 55, 73-77.

Малихін, О. В., & Ярмольчук, Т. М. (2020). Актуальні стратегії навчання у професійній підготовці фахівців з інформаційних технологій. Інформаційні технології і засоби навчання, 76 (2), 43-57. Міршук, О. Є. (2015). Формування педагогічної компетентності у фахівців непедагогічних спеціальностей: понятійно-термінологічний аспект. Наукові записки кафедри педагогіки, ХХХУІІІ, 173-188.

Мовчан, А. В. (2018). Модель підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій для органів національної поліції України. Інформаційні технології і засоби навчання, 66 (4), 149-161. Семенова, А. (2014). Сучасні тенденції формування педагогічної майстерності фахівців інженерних спеціальностей. Вища школа, 11-12, 51-60.

Суховірська, Л. П. (2014). Про систему педагогічних підходів у навчанні. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи, 47, 270-283.

References

Ananin, V. O., & Uvarkina, O. V. (2013). Navchalno-vykhovnyi protses u suchasnii vyshchii shkoli: systemnyi pidkhid [Educational process in modern higher education: a systematic approach]. Viiskova osvita, 1 (27), 16-25. [in Ukrainian].

Andres, A. (2018). Psykhofizychna pidhotovlenist studentiv spetsialnosti «Kompiutemi tekhnolohii» [Psychophysical readiness of students majoring in "Computer technologies"]. Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport, 1(31), 3-9. [in Ukrainian].

Dembitska, S.V. (2018). Formuvannia pedahohichnoi kultury fakhivtsiv mashynobudivnykh spetsialnostei v ramkakh STEM-osvity [Formation of the pedagogical culture of mechanical engineering specialists within the framework of STEM education]. Aktualni aspekty rozvytku STEM-osvity u navchanni pryrodnycho-naukovykh dystsyplin: zbirnyk materialiv I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, m. Kropyvnytskyi, 16-17 travnia 2018; za zah. red.

O. S. Kuzmenko, V. V. Fomenka. Kropyvnytskyi: Lotna akademiia NAU, 2018, 40-44 [in Ukrainian].

Dembitska, S. V. (2019). Metodolohichni pidkhody formuvannia pedahohichnoi kompetentsii studentiv mashynobudivnykh spetsialnostei [Methodological approaches to the formation of pedagogical competence of students of mechanical engineering specialties]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy: Zb. nauk. pr. Kyiv-Vinnytsia: TOV firma «Planer», 53, 168-170. [in Ukrainian].

Dembitska, S. V., & Kobylianska, I. M. (2018). Formuvannia pedahohichnoi kultury fakhivtsiv inzhenernykh spetsialnostei [Formation of pedagogical culture of specialists in engineering specialties]. Pedahohika bezpeky. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal, 3 (1), 51-56. [in Ukrainian].

Dembitska, S. V., & Kobylianskyi, O. V. (2018). Struktura pedahohichnoi kultury fakhivtsiv mashynobudivnykh spetsialnostei [The structure of the pedagogical culture of specialists in mechanical engineering specialties]. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia: Pedahohika ipsykholohiia, 55, 73-77. [in Ukrainian].

Dembitska, S. V., & Kobiliansky, O. V. (2019). The organization of foregin students' independent study in the process of professional training. Казак инновациялык гуманитарлык-зан университетынын хабаршысы, 2019, 1 (41), 61-65. [in English].

Herasymenko I. V. (2014). Metodyka vykorystannia dystantsiinoho navchannia v pidhotovtsi bakalavriv kompiuternykh nauk [The method of using distance learning in the preparation of bachelors of computer sciences]: dys. ... kand. ped. nauk: 13.00.10. Cherkasy. [in Ukrainian].

Hurska, O.O. (2016). Analiz profesiino vazhlyvykh yakostei fakhivtsiv u haluzi informatsiinykh tekhnolohii [Analysis of professionally important qualities of specialists in the field of information technologies]. Visnyk Natsionalnoho aviatsiinoho universytetu. Seriia: Pedahohika, Psykholohiia, 9, 6. DOI: 10.18372/2411-264X.9.12401. [in Ukrainian].

Kuzmenko O., & Dembitska, S. (2021). Using technology of open space as one of the innovative methods of active learning in the training of technical specialities. New impetus for the advancement of pedagogical and psychological sciences in Ukraine and EU countries: research matters: collective monograph. Riga, Latvia: “Baltija Publishing” (201-215). [in English].

Misra, R. K., & Khurana, K. (2018). Analysis of Employability Skill Gap in Information Technology Professionals. International Journal of Human Capital and Information Technology Professionals, 9(3), 53-69. DOI: 10.4018/IJHCITP.2018070104. [in English].

Malykhin, O. V., & Yarmolchuk, T. M. (2020). Aktualni stratehii navchannia u profesiinii pidhotovtsi fakhivtsiv z informatsiinykh tekhnolohii [Current learning strategies in the professional training of information technology specialists]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 76 (2), 43-57. [in Ukrainian].

Mirshuk, O. Ie. (2015). Formuvannia pedahohichnoi kompetentnosti u fakhivtsiv nepedahohichnykh spetsialnostei: poniatiino-terminolohichnyi aspekt [Formation of pedagogical competence among specialists of non-pedagogical specialties: conceptual and terminological aspect]. Naukovi zapysky kafedrypedahohiky, ХХХУШ, 173-188. [in Ukrainian].

Movchan, A. V. (2018). Model pidhotovky fakhivtsiv u haluzi informatsiinykh tekhnolohii dlia orhaniv natsionalnoi politsii Ukrainy [Model of training specialists in the field of information technologies for the national police of Ukraine]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, 66 (4), 149-161. [in Ukrainian].

Semenova, A. (2014). Suchasni tendentsii formuvannia pedahohichnoi maisternosti fakhivtsiv inzhenernykh spetsialnostei [Modern trends in the formation of pedagogical skills of specialists in engineering specialties]. Vyshcha shkola, 11-12, 51-60. [in Ukrainian].

Sukhovirska, L. P. (2014). Pro systemu pedahohichnykh pidkhodiv u navchanni [About the system of pedagogical approaches in education]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii taperspektyvy, 47, 270-283. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.