Формування професійно-комунікативної компетенції пенітенціарного персоналу засобами інтерактивних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янська філія Академії Державної пенітенціарної служби

Формування професійно-комунікативної компетенції пенітенціарного персоналу засобами інтерактивних технологій

Діденко О.В.

Вступ

Компетентісний підхід до професійної підготовки конкурентоспроможного фахівця набирає неабиякої популярності в останні роки на теренах України, що є цілковито не без підставним, оскільки він має дієвий ефект на набуття нових знань, вдосконалення вмінь та навичок. У зв'язку з тим, що пенітенціарна служба України нині перебуває на новому етапі свого становлення, що вимагає кардинальних змін, актуальності набуває перегляд системи професійної підготовки кадрів задля відповідності кваліфікаційним вимогам та сформованості необхідних компетенцій.

Виклад основного матеріалу

Метою цієї розвідки є вивчення шляхів та способів формування професійно- комунікативної компетенції пенітенціарного персоналу за використання інтерактивних технологій. Об'єктом статті постає професійно-комунікативна компетенція пенітенціарного персоналу, а предметом - особливості її формування засобами інтерактивних технологій.

Відповідно до цього сформувалися і задачі розвідки:

Вивчення дієвого термінологічно-методичного вокабуляру;

Виявлення найпродуктивніших інтерактивних засобів навчання;

Розробка модельних завдання для формування професійно- комунікативної компетенції пенітенціарного персоналу за використання інтерактивних технологій.

На впровадження інтерактивних методів під час дистанційного навчання робили акцент у своїх розвідках Б. Муірхед [Muirhead], Р. Крокстон [Croxton 2014], А. Скайлар [Skylar 2009], Ремесал А., Коломніа Р. [Remesal , Colomnia 2013], С. Кларк, Н. Струдлер, К. Грув [Clark, Strudler, Grove 2015], Дж. Амадор, Х. Медерер [Amador, Mederer] та інші.

Питання соціально-виховного процесу неодноразово підіймав у своїх роботах Р.М. Кубрак [4, с. 122], а І.О. Горбач торкався проблем комунікативної компетентності персоналу ДКВС України [3, с. 42]. У контексті європейських стандартів вищої освіти України та модульного навчання, що спирається на кредити, теоретики та практики зосереджуються як на самостійній роботі, яка передбачає власне підготовку навчальних занять, так і на практичних заняттях.

Перш за все, варто розмежувати визначення компетентність та компетенція. Чемерис І.М. розуміє компетентність як оцінку досягнення або недосягнення норм вирішення певних задач, а компетенцію - як коло вповноважень певної структури, особи, коло питань, в яких конкретний працівник має знання та досвід. [9, с. 86]. Натомість науковець Дж. Равен тлумачить ці поняття таким чином: компетенція - це мотивовані здатності, а компетентність є якість людини, яка володіє всебічними знаннями в певній сфері. [8, с. 142]. За вченим С.М. Бондар професійна компетенція - це здатність розв'язувати задачі, що забезпечуються не лише володінням готовою інформацією, а й інтенсивною участю розуму, досвіду, творчих здібностей. [1, с. 9].

У нашій роботі ми розуміємо професійно-комунікативну компетенцію як складник професійної компетентності. Професійно-комунікативна компетенція пенітенціарного персоналу має низку особливостей та компонентів, а саме:

перцепційний, або когнітивний, який передбачає формування професійних теоретичних знань;

комунікативно-діяльнісний, що включає застосування знань комунікації у професійному спілкуванні, формування навичок спілкування, вміння підтримувати вербальний контакт із співрозмовником, вміння отримати зворотній зв'язок від партнера, чіткість вираження своїх думок, прогнозування поведінки партнера;

конфліктологічний, який передбачає здатність та готовність особи у певній конфліктній ситуації виконувати свої професійні обов'язки належним чином; професійний конкурентоспроможний комунікативний пенітенціарний

оцінний, тобто вміння персоналу орієнтуватися у різних ситуаціях спілкування та правильно оцінювати висловлювання у свою адресу, підбирати засоби спілкування, прогнозувати результати бесіди;

соціальний - здатність працювати у команді, вміння адаптуватись та визначати і реалізовувати мету;

інформаційний, тобто сукупність знань, вмінь та навичок і здатність застосовувати їх у засобах нових інформаційних технологій;

психологічний - здатність фахівця контролювати себе, розвиватися, реалізовувати себе як професіонала, ефективно спілкуватися та взаємодіяти з іншими людьми.

Првнівники пенітенціарної службивиконуютьвиховну та педагогічну роботу із ув'язненими та засудженими особами, щодня взаємодіючи із ними, тому всі вище зазначені компоненти є пріоритетними у вдосконаленні та розвитку.

Таким чином, говорячи про комунікативну складову, працівники органів виконання покарань виконують два види комунікативної діяльності: вертикальну та горизонтальну, а саме комунікація із ув'язненими особами та з персоналом з більшими повноваженнями та комунікація з колегами, які займають різнозначні посади та мають однаковий статус, звання тощо. [5, с. 246].

Саме ця специфічність вимагає пильної уваги до освітнього та навчального процесів з можливістю їх оптимізації та покращення професійно-комунікативної компетенції. Найсприятливішими засобами, як у вітчизняній, так і у закордонній практиці, визнано інтерактивні технології.

Інтерактивні технології це - постійна активна взаємодія всіх учасників процесу, яка передбачає взаємонавчання з використанням ситуативних задач. На думку О. Пометуна [6, с. 192] традиційними інтерактивними формами, що набули активного застосування та пов'язані з мовленнєвим тренінгом, є дискусії за круглим столом, арена перемовин (обговорення та визначення ефективних підходів до вирішення проблем), дебати (навчитися логічно мислити та обґрунтовувати власну думку, говорити чітко, якщо співрозмовник має інший погляд), практичні семінари (розвиток практичних навичок усного мовлення). Нові активні форми можуть включати в себе ділові ігри (банк ідей, що навчає долати з нестандартною ситуацією та експромтом), виставки та ярмарки педагогічних ідей (демонстрація знань та навичок у галузі викладання мов).

Перехід на початку ХХІ століття від реальних навчальних ситуацій до віртуальних, які забезпечуються через застосування ІКТ (наприклад, форуми, чати, електрона пошта, он-лайн спілкування, аудіо- та відеоконференції тощо), мав суттєвий вплив на організацію навчальної діяльності студентів. Активне використання комп'ютерних технологій та мережі інтернет спонукало викладачів до пошуку нових форм індивідуальної, парної та групової роботи (листування, проекти, взаємонавчання) у підготовці з фахової іноземної мови. У свою чергу, відбулася активізація інтерактивного навчання [2, с. 77]. Серед найпоширеніших інтерактивних методів, що використовують у процесі навчання іноземній мові майбутніх УІМ, виокремлюють ділові та рольові ігри, кейс-стаді або аналіз ситуації, презентації, дискусії, проєкти [7, с. 235].

Формування професійно-комунікаційної компетенції службовців пенітенціарної установи є дуже важливим аспектом підготовки та підвищення кваліфікацій фахівців цієї сфери. Комунікативно-професійні навички потрібно постійно вдосконалювати, щоб підтримувати себе у формі та ефективно виконувати свою педагогічно-виховну діяльність із засудженими. Тому запропоновано наступні форми розвитку професійно-комунікативних компетенцій:

Робота в парах.

Дана методика сприяє розвитку мислення, вмінню висловлювати свою думку, вдосконалювати навички спілкування, критично мислити та вести дискусію із співрозмовником. Також ця технологія сприяє розвитку вміння переконувати партнера, а це є основною задачею персоналу пенітенціарної служби при роботі із засудженими особами.

Коло ідей.

Дана технологія передбачає роботу колективу із залученням всіх працівників до обговорення та вирішення певної проблеми. Під час виконання таких завдань фахівці вчаться обговорювати питання у великому колі людей, прислухатися до думки інших, переймати досвід колег, які потрапляли у подібні ситуації та підбивати підсумки колективно.

Акваріум.

Ця методика застосовується у малих групах. Метою є розвиток вмінь дискутування. Цю технологію краще застосовувати після використання методики коло ідей, де залучена більша кількість осіб. В процесі працівники вчаться не лише висловлювати свої думки, а і слухати інших. Адже вміння слухати для працівника органу виконання покарань є одним із найважливіших вмінь та навичок і вони стоять на першому місці.

Імітаційні ігри.

Імітаційні ігри дуже є підвидом рольових ігор, але мають певну специфіку, яка полягає у визначенні поведінки і взаємодії. Також імітаційні ігри є технологією ситуативного моделювання. Метою є вдосконалення та корекція способів мислення працівників, формування адекватного сприйняття себе та оточуючих, навчання самоорганізації, навчання поводитися у критичних та конфліктних ситуаціях, знаходження нестандартних методів вирішення проблеми, підвищення мотивації та вміння розкриватися перед іншими учасниками.

Ажурна пилка.

Попри свою назву, дана методика є дуже дієвою та часто використовується при розвитку та формуванню професійно-комунікаційних компетенцій, адже вона передбачає засвоєння великої кількості матеріалу за короткий проміжок часу. Фахівці пенітенціарної служби постійно працюють з великим обсягом інформації, тому важливо тренувати когнітивний аспект та пам'ять. Великою перевагою цієї технології є те, що учасники вчаться допомагати один одному та взаємодіяти у команді та толерантно ставитись один до одного. Ця метожика вчить працівників ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Дебати.

Основними задачами даної технології формування комунікаційних компетенцій є вдосконалення навичок переконання, навчання дивитися на ситуацію або вирішення певної проблеми під іншим кутом, знаходити аргументи та контраргументи, вдосконалення ораторських здібностей, уміння вести діалог, стримувати емоції під час палких дискусій, розвиває лідерські якості та вміння відстоювати свою точку зору перед партнером.

Висновки

Отже, формування професійно-комунікативної компетенції персоналу пенітенціарної служби є дуже важливим завданням підготовки та підтримання кваліфікацій. Під час змін у системі виконання покарань дуже важливим аспектом є підтримка працівників та впровадження дієвої системи професійної підготовки кадрів задля відповідності кваліфікаційним вимогам та сформованості необхідних компетенцій. Сучасний службовець цієї установи має володіти гарними комунікативними та професійними компетенція ми, щоб відповідати вимогам сучасності та бути конкурентоспроможним. Під час нашого дослідження виявлено основні компоненти професійно-комунікативної компетенції, такі як перцепційний, комунікативно- діяльнісний, конфліктологічний, оцінний, соціальний, інформаційний та психологічний. Для ефективного розвитку вище зазначених компонентів застосовують інтерактивні технології. Засоби інтерактивних технологій допомагають розвивати і вдосконалювати ці вміння та навички. Інтерактивні технології - це шлях до формування та реалізації потенціалу сучасного фахівця. Оскільки пенітенціарний персонал піж час виконання службових обов'язків веде два типи комунікації, а саме комунікація із ув'язненими та комунікація із особами персоналу, інтерактивні технології просто необхідні при підготовці та підвищенні кваліфікацій службовців цієї установи. У роботі наведено та описано наступні ефективні види інтерактивних технологій, які застосовують у підготовці фахівців органів виконання покарань, які включають роботу в парах, коло ідей, акваріум, імітаційні ігри, ажурну пилку та дебати.

Список використаних джерел

1. Бондар С.М. Компетентність особистості інтегрований компонент навчальних досягнень учнів // Біологія і хімія в школі. - 2003. - № 2. - с. 8-9.

2. Волотівська І. І. 2018. Передумови розвитку змісту фахової підготовки вітчизняних учителів іноземних мов у другій половині 40-х рр. ХХ століття. Міжнародна науково- практична конференція "Сучасні наукові дослідження у психології та педагогіці - прогрес майбутнього". Одеса: ГО "Південна фундація педагогіки". С. 77 - 80.

3. Горбач І.О. Структура комунікативної компетентності персоналу Державної кримінально- виконавчої служби України. Теорія і практика управління соціальними системами. Щоквартальний науково-практичний журнал. - Харків: НТУ «ХПІ», 2018. - № 3. - С. 38-48.

4. Кубрак Р.М. Особливості виховного процесу в межах виправної колонії відносно засуджених до позбавлення волі, які мають психічні розлади. Захист прав людини як основа гуманізації суспільства: матер. міжнар. наук.-практ. конф. Чернігів: Черн. держ. інст. права, соціальніх технологій та праці, 2009.

5. Кубрак Р.М. Особливості організації соціально- виховної роботи в межах установи виконання покарань із засудженими, які мають психічні відхилення. Право і суспільство. 2012. № 1. С. 244 - 249.

6. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. -- К.: А.С.К., 2004. -- С.192.

7. Староста В. І. Методи інтерактивного навчання: сутність, класифікація. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2018. № 2 (61). С. 256-262.

8. Равен Дж. Педагогическое тестирование: Проблемы, заблуждения, перспективы: Пер. с англ., Изд. 2-е, испр. - М.: “Когито-Центр”, 2001. - С.142.

9. Черемис І.К. Нові вимоги до спеціаліста: поняття компетентності й компетенції // Вища освіта України. - 2006. - № 2. - С. 84-88.

Размещено на Allbest.ru