Використання методу Community Language Learning при викладанні іноземної мови дорослим в університеті

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет харчових технологій

Використання методу Community Language Learning при викладанні іноземної мови дорослим в університеті

Форостюк Інна Вадимівна кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування

Шерстюк Надія Володимирівна викладач

кафедри іноземних мов професійного спрямування

м. Київ

Анотація

Система навчання впродовж життя передбачає постійне залучення дорослої людини до навчального процесу, в тому числі і протягом різних періодів її професійної діяльності. Вивчення дорослими студентами іноземних мов займає одне з перших місць у ряду дисциплін, що опановуються такими учнями найчастіше.

Відношення дорослих до навчання має свої психологічні особливості, що вимагає від викладачів їх вивчення, побудови процесу викладання предмету на засадах андрагогіки, використання на практиці методів роботи з дорослими групами.

Університетська студентська спільнота являє собою аудиторію, яка за віковими рамками може відноситися до дорослої. Особливо це стосується студентів старших курсів і майбутніх магістрів, оскільки на даному етапі навчання студенти вже мають певний професійний досвід, володіють психологічною, соціальною і моральною зрілістю, часто є незалежними економічно, отримали певний життєвий досвід. Подібний досвід вони також мають у сфері вивченні іноземних мов, що полегшує вивчення предмету, але й водночас ставить певні бар'єри, які викладачу доводиться враховувати і долати під час роботи.

У статті розглядається метод вивчення мови в спільноті: Community Language Learning (CLL), який на думку авторів враховує особливості роботи з дорослими студентами, допомагає створити психологічно комфортну атмосферу навчання, підвищити мотивацію до вивчення мови та покращити результат спільної діяльності, побачити практичну користь отриманих знань; надаються приклади навчальної діяльності викладача та студента, розглядаються питання ролі та місця рідної мови у вивченні іноземної мови дорослими, виокремлюються особливості викладання мови дорослим в університеті.

Робиться висновок щодо доцільності впровадження елементів методу CLL у форматі комплексного методичного підходу при навчанні дорослих студентів у закладах вищої освіти, що створює умови для підвищення мотивації та результативності навчальної роботи. В той же час наголошується, що у зв'язку стрімкими соціально-економічними та політичними змінами у сучасному суспільстві необхідно посилювати увагу до нових методів, технологій і форм організації навчання дорослих.

Ключові слова: андрагогіка, навчання впродовж життя, метод вивчення мови в спільноті, освіта дорослих, іноземна мова, психологічні особливості дорослих.

Abstract

Using the community language learning method in teaching foreign languages to adults at the university

Forostiuk Inna Vadymivna Ph.D. in Pedagogy, Associate Professor at the Department of Foreign Languages for Professional Purposes, National University of Food Technologies, Kyiv

Sherstiuk Nadiia Volodymyrivna Lecturer at the Department of Foreign Languages for Professional Purposes, National University of Food Technologies, Kyiv

The system of lifelong learning means the permanent involvement of an adult people in the educational process, during the periods of his/her professional activity, as well. The study of foreign languages by adult students occupies one of the first places in the series of disciplines mastered by such students most often. The attitude of adults to learning has its own psychological features, which requires teachers to study them, build the process of teaching the subject on the basis of andragogy, and use methods of working with groups adults in practice.

The university student community is an audience that can be classified as an adult in terms of age. This especially applies to students of senior years and future masters, since at this stage of education, students already have some professional experience, possess psychological, social and moral maturity, are often economically independent, and have gained some life experience. They also have an education experience in the field of learning foreign languages, which facilitates the study of the subject, but at the same time sets certain barriers that the teacher has to take into account and overcome during teaching process.

The article examines the Community Language Learning method (CLL), which, according to the authors, takes into account the peculiarities of working with adult students, helps to create a psychologically comfortable learning environment, to increase the motivation to learn the language and improve the result of group activities, to receive the practical benefit of the acquired knowledge. The examples of educational activities of a teacher and a student are given in the article, the role and place of the native language in the study of a foreign language by adults are considered, the peculiarities of language teaching to adults at the university are highlighted.

A conclusion is made regarding the expediency of implementing elements of the CLL method in the format of a comprehensive methodical approach when teaching adult students in institutions of higher education, which creates conditions for increasing motivation and efficiency of learning. At the same time, it is emphasized that in connection with rapid socioeconomic and political changes in modern society, it is necessary to increase attention to new methods, technologies and forms of organization of adult education.

Keywords: andragogy, lifelong learning, Community Language Learning, adult education, foreign language, psychological features of adults.

Вступ

Постановка проблеми. Освіта дорослих є основною частиною системи навчання продовж життя «Lifelong Learning», і посилення зацікавленості науковців у цій сфері доводить актуальність даної теми. Освіта дорослих була визначена як головна тема Європейського освітнього простору на період 2021-2030 роки. У теперішній період політичних, економічних і соціальних змін життєві обставини часто змушують дорослих людей здобувати нові знання для швидкого пристосування до ритму життя та самореалізації. Особливо значуще місце в цьому займає вивчення іноземних мов. Так, проєкт Закону про застосування англійської мови в Україні передбачає закріплення статусу англійської мови як однієї з мов міжнародного спілкування в Україні, унормовує особливості застосування англійської мови в роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підрозділів екстреної допомоги населенню, під час перетину державного кордону, у сферах освіти, транспорту, охорони здоров'я [1].

Беручи до уваги вказаний законопроєкт, перед суспільством постає необхідність створювати і покращувати перспективи працевлаштування дорослих, сприяти їхньому особистісному та професійному розвитку і, відповідно, потреба опановувати не тільки передавані навички, такі як критичне мислення, вміння приймати нетривіальні рішення, проявляти гнучкість у складних ситуаціях, але й навички і вміння комунікації англійською мовою. Дорослою аудиторією вважаються люди, які вже мають певну професію, власні родини і життєвий та професійний досвід. Всі ці складові впливають на перебіг, мотивацію і результати їхнього подальшого навчання. В той же час необхідно звернути у вагу на той факт, що останнім часом в університетах збільшується кількість студентів, яких також можна віднести до категорії дорослих. В основному це здобувачі освітнього ступеня Магістр, які вже мають певний життєвий досвід. Багато з них стикаються з необхідністю володіння іноземною мовою в професійній сфері, що підвищує їхню мотивацію до її вивчення. Таким чином, аспект викладання іноземних мов саме дорослій аудиторії в ЗВО залишається на часі та належить до кола наукових зацікавлень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Освіта дорослих привертає увагу багатьох науковців. Л. Вікторова вивчає зарубіжний досвід іншомовної підготовки дорослих у різних країнах, Л. Сігаєва аналізує розвиток освіти дорослих в Україні, характеризує технології навчання дорослих, визначає їх сутність. Проблеми андрагогіки досліджують О. Аніщенко, С. Сисоєва, О. Дубасенюк, А. Марчук, О. Мельниченко та інші. Т. Григор'єва, Т. Пернарівська, Н. Лебедєва розкривають особливості викладання іноземних мов дорослим. Л. Цвяк розглядає психолого-педагогічні умови ефективного навчання дорослих іноземних мов, психологічні бар'єри при вивченні іноземних мов - Н. Марченко, К. Тулюлюк. Закордонні дослідники також приділяють значну увагу цьому питанню: розглядається процес викладання-навчання іноземних мов дорослим та їхні очікування стосовно даного процесу, практичні методи викладання, стратегії вивчення ними другої мови. М. Міхальська аналізує методи, стилі та стратегії викладання іноземних мов дорослій аудиторії. С. Торнбері розмірковує про місце методів у «пост-методичну еру» викладання іноземних мов. Вагомий вплив на розвиток сучасної методики викладання зробили дослідження зарубіжних вчених Д. Скрівенера, Д. Хармера, Х. Деллара, Дж. Річардса та іншіх.

Мета статті з огляду на особливості навчання дорослих, аналізуючи надбання науковців та виходячи з власного досвіду викладання англійської мови професійного спрямування для здобувачів освіти магістерського ступеня, розглянути доцільність використання методу вивчення англійської мови у спільноті Community Language Learning (CLL) у викладанні іноземної мови дорослим у немовному ЗВО України.

Виклад основного матеріалу

Сучасна психологія не визначає «дорослість» суто за віком людини. Подаючи визначення дорослого С. Сисоєва зазначає: «Дорослий - особа, що виконує соціально значущі продуктивні ролі (громадянина, працівника, члена родини); що володіє фізіологічною, психологічною, соціальною, моральною зрілістю, відносною економічною незалежністю, життєвим досвідом і рівнем самосвідомості, достатніми для відповідальної самокерованої поведінки» [2, C. 30]. Крім того, в прийнятому проєкті Закону про освіту дорослих дорослою визначається «особа, яка досягла повноліття» [3], тобто 18 років.

Саме тому, ми пропонуємо розглядати дане питання в наступний спосіб: якщо людина після 18 років досягла своєї зрілості, рівня самосвідомості, тобто є особою за поданим вище визначенням, тоді її можна вважати дорослою. Це означає, що дорослих в університетах навіть ще більше, ніж виключно здобувачі магістерського ступеня.

Методи викладання іноземної мови дітям та дорослим суттєво відрізняються, що обумовлено віковими особливостями психофізіологічної та соціокультурної зрілості, неоднаковим обсягом життєвого досвіду. Доросла людина ймовірно вже має певний досвід вивчення іноземної мови в установах формальної освіти таких як загальноосвітня школа чи університет або навіть і в закладах неформальної освіти - на курсах, гуртках. І його наявність може, з одного боку, полегшити навчання, бо опанування мовою відбуватиметься на певній базі вже раніше сформованих навичок, а з іншого - може бути перешкодою за умови негативного попереднього досвіду або присутності деяких упереджень. Крім того, з віком людям психологічно складно знову сприйняти себе таким, кого навчають.

За даними сучасних дослідників, основними психологічними бар'єрами, що заважають дорослим опановувати іноземну мову в ЗВО, якраз і є внутрішні, суб'єктивні. Поширеним чинником є страх перед необхідністю повернення до вивчення іноземної мови, або вивчення нової з початкового рівня (якщо це друга іноземна). Доросла людина боїться невдачі більше, ніж дитина, особливо якщо має попередній негативний досвід. Наступною причиною виникнення перешкод є страх перепитати незрозуміле або допустити помилку, бо це, на думку дорослого, може знизити його авторитет як досвідченої особи. Людина намагається зрозуміти співрозмовника з першого разу, концентрується саме на цьому і в результаті може повністю втратити зв'язок у розмові [4]. Аналогічно, з власного досвіду дорослі студенти часто можуть сумніватися, що їх словникового запасу достатньо для висловлювання. На цьому тлі вони не здатні підтримувати розмову англійською мовою, хоча для цього все ж таки володіють певними знаннями. Також викладачі зустрічаються з психологічними стереотипами дорослих на кшталт заперечення сучасних методів, які ще не встигли закарбуватися в їхній вже сформований світогляд. Іноді може виникнути неприйняття культурних особливостей іншомовної країни, які відрізняються від українських та не співпадають з українськими усталеними нормами.

Звісно, з метою підвищення ефективності навчання, вказані особливості необхідно враховувати й у роботі з дорослими студентами університетів.

Наукою, яка охоплює теоретичні та практичні проблеми освіти, навчання і виховання дорослих, є андрагогіка, яка визначається як «теорія навчання дорослих, яка вивчає специфічні закономірності засвоєння знань і вмінь дорослим суб'єктом у процесі навчальної діяльності, а також особливості керівництва останнього з боку професійного педагога. Андрагогічний підхід у навчанні - це сукупність уявлень, які передбачають врахування особливостей цілеспрямованого процесу стимулювання, виховання, навчання й удосконалення дорослої людини під час професійної підготовки і перепідготовки, який інтегрує досвід індивідуального, творчого, особистісно зорієнтованого підходів» [5].

На підставі проведеного аналізу наукової літератури пропонуємо виділити наступні положення андрагогічної моделі навчання як основні для навчання іноземних мов дорослих:

1. Дорослі прагнуть навчатися для отримання знань, які будуть мати безпосереднє відношення та вплив на професійну діяльність чи особисте життя і будуть першочергово застосовані в реальних обставинах.

2. Дорослі краще налаштовані на навчання в процесі розв'язання проблемних ситуацій з одночасним удосконаленням практичних навичок.

3. Основу для навчальної діяльності дорослої аудиторії забезпечує врахування її життєвого досвіду (побутового, соціального, професіонального), включаючи труднощі, психологічні стереотипи, помилки та їх корекцію.

4. Дорослий учень прагне до самореалізації, самостійності, самоуправління та усвідомлює свою здатність до цього. Основний вид навчальної діяльності - самостійна діяльність.

5. Найпотужнішою мотивацією дорослих у навчанні слід вважати їх внутрішню мотивацію продовжувати розвиватися та самовдосконалюватися, наприклад, бажання підвищити самооцінку, задоволеність роботою, якість життя тощо.

6. Навчальна діяльність дорослого учня в значному ступені детермінована часовими, просторовими, побутовими, професійними, соціальними факторами, які можуть і обмежувати, і сприяти процесу навчання.

7. Процес навчання дорослого учня здійснюється у вигляді спільної діяльності того, хто навчається і того, хто навчає на всіх етапах навчання: планування, реалізації, оцінювання, корекції [6, C. 64 - 68; 7, C. 150]. Викладачу, який працює в університеті з різновіковою аудиторією, необхідно використовувати комплексну методику викладання, яка являє собою інтеграцію різноманітних методів, підходів і прийомів для здійснення/забезпечення особистісно-орієнтованого навчання, підвищення ефективності навчання та розвитку особистості, зокрема на андрагогічних засадах. Тому в нашому випадку визначається потреба пошуку вказаних засобів для успішного впровадження у викладання англійської мови професійного спрямування дорослим.

Тож, науковиця М. Михальська звертає увагу на Community Language Learning (CLL) - метод вивчення мови в спільноті (груповий метод), який ґрунтується на засобах консультативної психотерапії. Впроваджуючи даний метод у навчання, викладач ставиться до студентів як до “клієнтів”, а сам виступає в ролі “ консультанта”, при цьому учні співпрацюють один з одним та з групою в цілому, самі визначають зміст навчання без опори на підручник, а до викладача звертаються за «порадами» [8]. Дійсно, таке розподілення ролей у спільній роботі створює психологічно затишне середовище взаємодії та взаємодопомоги, що в свою чергу може зменшити стрес у дорослих студентів, залишити їх у звичному комфортному стані і не переводити у позицію школяра, який повинен тільки слухатися вчителя і не виказувати своєї думки. Відповідно до умов навчальної ситуації викладач виконує функцію фасилітатора або модератора, того, ким, в розрізі викладання на андрагогічних засадах, і має бути той, хто навчає, що в свою чергу формує стимулююче середовище творчості та свободи.

Однією з типових вправ методу є вправа під назвою «Людський комп'ютер». Учні самостійно обирають фрази, вимову яких необхідно тренувати, також вони визначають частоту та кількість повторів, роль вчителя зводиться до суто «технічної» реалізації таких «запитів», тобто він тільки повторює фрази стільки разів, скільки хочуть учні, - не коментує, не дає порад, не виконує ніякої іншої діяльності. Такі ситуації власного контролю сприяють розвитку відповідальності за власне навчання, підкріплюють внутрішню мотивацію людини, що є рушійними силами у навчанні дорослого. Для адаптації до сучасних умов при застосуванні методу можливе переведення даної вправи на повністю самостійну роботу учнів, коли вони прослуховують аудіо/відеозаписи на комп'ютерах або смартфонах.

До інших видів навчальної діяльності викладача та студента відносяться: англійський мова community language learning

* Переклад. Учні утворюють невелике коло. Учень промовляє пошепки повідомлення рідною мовою, вчитель перекладає його іноземною мовою, а учень повторює переклад вчителя.

* Групова робота може включати обговорення в малих групах теми, підготовка бесіди, підготовка резюме теми для презентації іншій групі, підготовка розповіді, яка буде презентована вчителю та решті класу.

* Аудіозапис мовлення студентів з подальшим прослуховуванням на різних етапах заняття.

* Складання конспекту аудіозаписів з перекладом.

* Аналіз фонетичних, лексичних та граматичних явищ у транскрибованих записах.

* Рефлексія. Студенти розмірковують над отриманим досвідом та діляться своїми почуттями.

* Слухання виступу викладача щодо труднощів, які виникли в ході опанування матеріалу.

* Вільна бесіда - обговорення вивченого та почуттів, викликаних цим процесом [9, C. 309].

Прикметно, що основним прийомом CLL є переклад. Загальновідомо, що питання ролі та місця рідної мови у вивченні іноземної залишається предметом дискусій серед широкого кола вчених. Прихильники прямих методів повністю виключають її використання на заняттях, послідовники непрямих перекладних, навпаки, доводять її значущість. Пропонуємо подивися на дану проблему з погляду андрагогіки.

Дослідник Дж. Річардс зупиняється на цьому та висловлює думку, що звернення до рідної мови не завжди може сповільнювати навчання дорослих, оскільки вони вивчають іноземну через внутрішнє усвідомлення своєї рідної мови. І це має місце, тому що доросла людина повертається до навчання як всебічно зріла особистість, і рідна мова є невіддільною частиною її ідентичності та культури її народу [10, C. 248]. Саме тому повна відмова від неї при вивченні будь-якої іноземної мови сприймається дорослим як руйнування сутності його особистості. Внаслідок цього для них втрачається сенс вивчення мови, та формується потужний психологічний бар'єр. Тоді варто наголосити на необхідності знаходження оптимальних шляхів застосування рідної мови для забезпечення сприятливих умов навчання дорослої аудиторії.

У контексті питання про створення комфортного середовища корисно виділити іншу характерну ознаку методу, яка полягає в тому, що протягом заняття учнів регулярно запрошують коментувати свої почуття, і викладач кожного разу реагує на емоції відповідним чином, щоб запевнити учнів, що їх розуміють і допоможуть пережити негативні почуття, які можуть бути невід'ємним компонентом психологічних бар'єрів при вивченні іноземної мови.

На початку курсу студенти повністю спираються на допомогу викладача-«перекладача»-«радника», далі - збільшення самостійності у роботі, учні працюють у малих групах, що має свої переваги: учні коригують один одного, співпрацюють під час обміну інформацією та почуттями, під час обговорення проблем, тим самим процес спільного навчання реалізується у тісному зв'язку з особистісним розвитком, укріплюються міжособистісні відносини, навички іншомовної комунікації.

В цілому процес навчання поділяється на п'ять стадій і прирівнюється до розвитку дитини. Перша стадія відповідає «народженню» почуттів приналежності та безпеки, на другій - дитина-учень, розвиваючи здібності та набуваючи незалежності, починає відокремлюватись від вчителя-батька. Третя стадія характеризує учня як незалежного мовця, четверта дає змогу досягнути такого рівня впевненості, за якого студент здатен спокійно приймати критику та пряме втручання для виправлення помилок; на п'ятій стадії відбувається вдосконалення набутих навичок і вмінь. «Дитина» зростає до впевненого «дорослого» користувача мовою, який сам здатен навчати оточуючих. При чому, на всіх етапах процесу навчання відбувається через взаємодію між учнем та вчителем та між учнями один з одним, формуються відносини взаєморозуміння, взаємоповаги до особистості, що є ключовим елементом CLL. Отже, базуючись на цілісному підході до навчання мови, метод розглядає пізнавальні процеси нерозривно від емоційних, розв'язання освітніх задач відбувається в комунікативній ситуації за всебічної взаємодії вчителя з учнями та учнів один з одним [9, C. 307].

До того ж, організований процес за CLL дозволяє дорослому спрямовувати його перебіг у напрямку задоволення особистих потреб і, певною мірою, керувати ним.

Водночас, створюються умови, коли людина дійсно усвідомлює практичне значення такого навчання для свого реального життя та самореалізації, що і мотивує, і в своїй сукупності є тим, до чого, як було вказано вище, прагнуть дорослі в навчанні.

З власного досвіду викладання здобувачам магістерських програм університету ми можемо зазначити, що застосування прийомів CLL було достатньо результативним. На заняттях з практичної наукової комунікації англійською мовою, коли студенти вже точно знали тему свого магістерського дослідження і розуміли, в яких ситуаціях при роботі над цією темою їм знадобиться англійська, наприклад, під час написання тез або анотацій до статей, вони пропонували викладачу більш детально обговорити іноземною мовою саме ці конкретні питання. Це сприяло підвищенню мотивації до вивчення мови - здобувачі на заняттях демонстрували явне залучення та інтерес до випробування себе у виступах перед аудиторією саме за своєю тематикою досліджень, до створення відеозаписів з послідуючим аналізом, рефлексією та обговоренням. Крім того, засвоєння матеріалу в результаті такого виду діяльності відбувалось швидше порівняно з використанням більш традиційних прийомів навчання. Виняткову атмосферу для навчання дорослих створювало психологічне середовище довіри, яке дозволяло корегувати невдалий попередній досвід та боротися з соціально-психологічними стереотипами, долати мовні бар'єри здобувачів, унаслідок чого вдалося досягти поступового збільшення часу усного іномовного мовлення майбутніх магістрів упродовж заняття.

З іншого боку, CLL має низку недоліків для застосування у вищій школі, серед яких вважаємо за потрібне виділити наступні:

* відсутність програми навчання, що робить цілі нечіткими, а оцінювання - складним;

* зосередження більше на швидкості мовлення, а не на правильності, що може призвести до опанування граматичної системи мови, що вивчається, на недостатньому рівні;

* відсутність чітких вимог до кваліфікації викладача як спеціаліста з консультативної терапії;

* відсутність доказів того, що вивчення мови в групах справді співвідносне з процесом, який характеризує психологічне консультування в групах [9, C. 314].

Привертає увагу той факт, що навчання здебільшого проходить в групах, тоді й загальні недоліки, пов'язані з діяльністю груп, також можуть проявитися в роботі спільноти, а саме: марнування часу та зусиль на обговорення, задоволення від невдач іншої сторони провокація домовленостей, і часто діяльність, яка несумісна зі спільним навчанням [11].

Разом з тим ми розділяємо думку Т. Григор'євої, яка виділяє для викладача наступні труднощі організації групової роботи: наявність у групі домінуючого (або пасивного) слухача; вияв небажання слухачів працювати самостійно; утворення підгруп усередині групи; виникнення неприпустимих норм поведінки у групі; залучення нових студентів; наявність слухачів, які не бажають приєднуватися до навчальної діяльності у групі [12, C. 26]. З огляду на сказане вище, можемо стверджувати, що викладачу корисно володіти більшим обсягом знань з психології для подолання наведених недоліків та труднощів роботи з групами для організації якісної, з погляду психологічних наук, роботи з почуттями учнів, яка займає значне місце в CLL.

Підсумовуючи, зазначимо, що умови ЗВО не дозволяють використовувати метод як домінуючий, вважаємо доцільним упровадження елементів CLL у форматі комплексного підходу поєднання методів навчання дорослих у ЗВО для створення творчої атмосфери психологічного комфорту, забезпечення всебічного розвитку особистості, створення умов для самореалізації, стимулювання самостійності дорослої аудиторії у навчанні.

Крім того, робимо висновок, що стрімкі соціально-економічні та політичні зміни в сучасному суспільстві зумовлюють появу в ЗВО більшої кількості неоднорідних навчальних груп дорослих за віком, що повинно бути враховано при плануванні занять. Для реалізації освітніх завдань необхідна швидка адаптація до динамічних умов навчального середовища, у зв'язку з цим вбачаємо постійну потребу подальшого пошуку та досліджень інноваційних методів, технологій і форм організації навчання, які б неодмінно сприяли підвищенню ефективності навчання дорослих.

Література

1. Законопроект про статус англійської мови пройшов перше читання. LIGA ZAKON : веб сайт. URL: https://biz.ligazakon.net/news/223713_zakonoprokt-pro-statusanglysko-movi-proyshov-pershe-chitannya (Дата звернення 04.01.2024)

2. Сисоєва С.О. Інтерактивні технології навчання дорослих : навчальнометодичний посібник / НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. К.: ВД «ЕКМО», 2011. 324 с.

3. Проект Закону України від 28.02.2022 № 7039-1, «Про навчання та освіту дорослих». LIGA ZAKON : веб сайт. URL: https://ips.ligazakon.net/document/JI07158A?an=7 (Дата звернення 04.01.2024)

4. Марченко Н. В. Психологічні бар'єри при вивченні іноземних мов. Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку. Збірник наукових праць. Переяслав-Хмельницький, 2017. - Вип. 30. - 322 с. URL: https://repo.snau.edu.ua/handle/123456789/4854 (Дата звернення 06.01.2024).

5. Мельниченко О. В. Андрагогічні принципи освіти дорослих та забезпечення якості неперервної педагогічної освіти. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2020. № 33. С. 24-30.

6. Knowles M. S. The adult learner: The definitive classic in adult education and human resource development (6-th ed.) / M. Knowles, E. F. Holton, R. A. Swanson. Burlington, MA : Elsevier, 2005. 342 p.

7. Марчук А. В. Андрагогіка: навч. посіб. / Львів : ЛьвДУВС, 2020. 300 с.

8. Michalska, M. “Teaching English to Adults.” 2015. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/Teaching-English-to-Adults-Michalska/6a333becbdbc1197d679a170b55a4d0a1d22bca2 (Дата звернення 14.01.2024)

9. Richards J. C. and Rodgers T. S., Approaches and Methods in Language Teaching, 3rd edition. Cambridge University Press, 2014. 419 p.

10. Richards, Jack C. Key Issues in Language Teaching. Cambridge University Press. 2015. URL: https://www.academia.edu/93685897/Key_Issues_in_Language_Teaching_ Jack_C_Richards_Cambridge_University_Press_Cambridge_2015_xxii_826_pp_ISBN_978_ 1_107_45610_5_pbk_?uc-g-sw=105117264 (Дата звернення 14.01.2024)

11. Григор'єва, Т., Михайлова, О., Гуманкова, О. Інтерактивні методи навчання іноземних мов дорослих. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 12 (44), 2021. 36-45, DOI: https://doi.org/10.24919/2413-2039.12/44.5

12. Григор'єва Т.Ю. Методичні рекомендації щодо використання британського досвіду підготовки вчителів-філологів до навчання дорослих у вітчизняній педагогічній практиці : Методичні рекомендації. Житомир : ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 48 с. URL: http://eprints.zu.edu.ua/6602/1/10gtumrv.pdf (Дата звернення 04.01.2024)

References

1. Zakonoproekt pro status angliyskoii movy proyshov pershe chitannya [The Draft Law «On the status of the English Language» passes first reading]. (2023, November 22). biz.ligazakon.net Retrieved from https://biz.ligazakon.net/news/223713_ zakonoprokt-pro-status-anglysko-movi-proyshov-pershe-chitannya [in Ukrainian].

2. Sysoieva, S.O. (2011). Interaktyvni technologii navchannia doroslych [Interactive technologies for teaching adults]. К.: VD «EKMO» [in Ukrainian].

3. Proekt Zakonu Ukrainy vid 28.02.2022 № 7039-1, «Pro navchannia ta osvitu doroslyh» [The Draft Law of Ukraine «On adult training and education»]. (2022, February 28). ligazakon.net Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/JI07158A?an=7 [in Ukrainian].

4. Marchenko, N. V. (2017). Psychologichni bar'iery pry vyvchenni inozemnych mov [Psychological barriers to learning foreign languages]. Vitchizniana nauka na zlami epoch: problemy ta perspectyvy rozvytku National science at the turn of the century: problems and prospects for development. Pereiaslav-Hmelnytskii Retrieved from https://repo.snau.edu.ua/handle/123456789/4854 [in Ukrainian]

5. Melnichenko, O.V. (2020). Andragogychni pryntsypy osvity doroslych ta zabezpechennia yakosti neperervnoii pedagogichnoii osvity [Andragogical principles of adult education and quality assurance of continuing teacher education]. Pedagogichna osvita: teoriia i praktyka. Psychologiia. Pedagogyka Teacher education: theory and practice. Psychology. Pedagogy, 33, 24-30 [in Ukrainian].

6. Knowles, M. S., Holton, E. F. & Swanson, R. A. (2005). The adult learner: The definitive classic in adult education and human resource development. Burlington, MA: Elsevier.

7. Marchuk, A.V. (2020) Andragogika. [Andragogy] Lviv : LvDUVS [in Ukrainian].

8. Michalska, M. (2015). Teaching English to Adults. semanticscholar.org Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Teaching-English-to-Adults-Michalska/ 6a333becbdbc1197d679a170b55a4d0a1d22bca2

9. Richards, J. C. & Rodgers, T. S., (2014). Approaches and Methods in Language Teaching. Cambridge University Press.

10. Richards, Jack C. (2015). Key Issues in Language Teaching. Cambridge University Press.

11. Grygorieva, T., Mykhailova, O., Humankova, O. (2021) Interaktyvni metody navchannia inozemnykh mov doroslykh [Interactive methods of teaching foreign languages to adults]. Human Studies. Series of Pedagogy, 12 (44), 36-45, doi: https://doi.org/10.24919/ 2413-2039.12/44.5 [in Ukrainian]

12. Grygorieva, T. Yu. (2010). Metodychni rekomendatsii scshodo vykorystannia brytanskogo dosvidu pidgotovky vchyteliv-filologiv do navchannia doroslykh u vitchyznianii pedagogichnii praktytsi: Metodychni rekomendatsii [Recommendations in Methodology on how to put British experience of preparing teachers of philology into Ukrainian pedagogical practice: Recommendations in Methodology]. Zhytomyr: ZDU im. I. Franka, 48 p. Retrieved from http://eprints.zu.edu.ua/6602/1/10gtumrv.pdf [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru