Роль партнерської взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад в умовах війни в Україні

Модернізація вищої освіти в Україні в аспекті євроінтеграції. Налагодження взаємовідносин учбових закладів і територіальних громад в умовах військового стану. Пошук ефективних шляхів вирішення соціально значущих проблем. Перебудова місій університетів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.06.2024
Размер файла 22,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Роль партнерської взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад в умовах війни в Україні

Васиньова Н.С.

Вступ

У період повномасштабної війни в Україні відбуваються кардинальні зміни в усіх сферах життя, зокрема й у вищій освіті. Сьогодні заклади вищої освіти виконують свою роль та реалізують завдання в особливо складних умовах, що вимагає від університетів негайної реакції на те, що відбувається, вносити суттєві значні зміни до напрямів і форм діяльності, що стосується змісту та форм освіти, нових наукових досліджень, втім не слід ігнорувати діяльність щодо встановлення стійких зв'язків із територіальними громадами.

Крім того, зміни в процесі реалізації реформи децентралізації влади, євроінтеграційні орієнтири нашої держави актуалізують зазначену проблему та визначають необхідність у налагоджені взаємовідносин університетів і територіальних громад. Проте для України подібна діяльність є інноваційною та вимагає принципових змін у функціюванні ЗВО та ТГ. Однак це не заперечує наявності певних елементів впливу вищої освіти на регіональний розвиток. Але активізації потребує робота з соціальними інституціями, громадськими організаціями, зокрема розширення форм їх взаємодії та встановлення партнерської співпраці задля вдосконалення нової ролі розвитку суспільства та вирішення конкретних соціально значущих проблем.

Виклад основного матеріалу

Науковий дискурс містить значну кількість публікацій, у яких висвітлено досвід взаємодії закладів вищої освіти та роботодавців (О. Гуменна, О. Допілко, А. Кавунець, А. Ланова, О. Сапільнікова, Н. Шевчук); С. Безвух виокремлює недоліки такої взаємодії; В. Алексеев, В. Сосна, О. Якубовський та інші; правові засади взаємодії громадянського суспільства та органів публічної влади розглядають С. Ковальчук, М. Пивовар, С. Тимченко. Аналізом проблеми взаемодії влади і науки, зокрема закладів вищої освіти із територіальними громадами в Україні займаються дослідники кафедри публічної служби та управління навчальними й соціальними закладами ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» [1-5]. Авторами також обґрунтовується необхідність реалізації «третьої місії» університету, що обумовлюють виклики сьогодення, пов'язані з глобалізацією, економікою знань, фінансовою, енергетичною, екологічною та епідеміологічними кризами, що значною мірою сприяє перебудові місій університетів. освіта україна євроінтеграція соціальний

Досвід взаємодії університетів із територіальними громадами, співпраці з бізнесом описано зарубіжними вченими: Х. Гехард (C. Gerhardt), М. Гумбан (М. Gumban), Б. Джонгблод (B. Jongbloed), Ю. Ендерс (J. Enders), Л. Лейдесдорф (L. Leydesdorff), (А. Лопез (A. Lopez), Б. Мойли (B. Moely), А. Харт (A. Hart), С. Носмор (S. Northmore), М. Перкман (М. Perkmann), П. Родригес (P. Rodriguez), Дж. Ендерс (J. Enders), С. Салерно (C. Salerno), С. Страуд, (S. Stroud), Е. Фелікс (Е. Felix). Вчені підкреслюють актуальність спільних досліджень, консалтингу та неформальних відносин для передачі знань між університетами та промисловістю. Значна увага авторів спрямована на розгляд місії університетів у контексті взаємодії з державою та громадськістю, взаємозв'язок між дослідженнями, освітою та інноваціями.

Спираючись на аналіз і систематизацію джерельної бази з'ясовано, що процес трансформації місій університету є наразі провідною тенденцією розвитку вищої освіти у провідних країнах. Урахування цієї тенденції є важливою умовою підвищення ефективності вітчизняної вищої освіти. Проте, незважаючи на необхідність проведених досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, певні аспекти залишаються маловивченими. Спостерігається відносна відсутність науково обґрунтованих досліджень українських науковців, у яких окреслено ключові ідеї, чинники, що зумовлюють важливість налагодження співпраці закладів вищої освіти та територіальних громад, висвітлено роль взаємодії на партнерських засадах в умовах війни в Україні.

На думку К. Трими, однією з ознак розвитку сучасного суспільства є співпраця закладів вищої освіти з громадськими організаціями. Це виявляється в тому, як обидва суспільні актори (ЗВО та ГО) виконують схожу функцію - сприяють суспільному прогресу та здійсненню соціально-економічних, культурно-політичних, просвітницьких, технологічних та інших трансформацій за допомогою різних способів та практик [6]. Попри всі окреслені труднощі заклади вищої освіти продовжують виконувати свою місію: служити освіті, науці та розвитку суспільства, усвідомлюючи необхідність відповідати новим викликам і завданням подальшого розвитку. В умовах сьогодення об'єктивно існує необхідність налагодження взаємодії, а саме дієвої співпраці закладів вищої освіти з територіальними громадами, залучення до забезпечення соціального прогресу найбільш підготовленого учасника цього процесу. Але попри це заклади вищої освіти продовжують виконувати свою місію: служити освіті, науці та розвитку суспільства, усвідомлюючи необхідність відповідати новим викликам і завданням подальшого розвитку.

Університети - це організації, які відіграють ключову роль у сучасному суспільстві, навчаючи велику кількість населення та генеруючи знання. Тому сучасним університетам необхідно спрямовувати свою діяльність на розробку «третьої місії», тим самим зміцнюючи зв'язки з користувачами знань [7].

Уважаємо, що «третю місію» українських університетів доречно розуміти як ресурсне забезпечення вирішення ключових проблем розвитку сучасного суспільства. Тому як, в основі реалізації «третьої місії» лежить робота університетів щодо покращення життя регіону та місцевої спільноти, їх зацікавленість у динамічному розвитку території, на якій знаходиться заклад освіти.

Спираючись на огляд джерельної бази дослідження та власні концептуальні міркування до чинників та умов, що зумовлюють важливість взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад, можна віднести такі:

1. Майже все, що є в Україні - надра, землі, підприємства, фірми, установи, люди - знаходиться в межах тих чи інших територіальних громад.

2. Розвиток країни, умов життєдіяльності людей можна здійснювати зверху - зусиллями центральної влади, яка забезпечує ухвалення законів, вирішення численних загальнодержавних проблем, та знизу - завдяки діяльності людей у громадах. Саме в громадах люди краще знають, що їм необхідно. Тривалий час громадяни нашої країни реалізацію своїх очікувань пов'язували переважно з діяльності центральної влади, але 30-річна історія країни свідчить, що вони частіше за все не виправдовувалися.

3. Реформа місцевого самоврядування, перерозподіл повноважень та фінансових, кадрових ресурсів принципово змінюють ситуацію. У людей з'явилася можливість завдяки своїй активності забезпечити більш сприятливі умови життєдіяльності. Розвиток громад у наш час стає головною умовою розвитку країни та закладів вищої освіти.

4. Тривалий час ЗВО були «баштами із слонової кістки» та займалися організацією навчального процесу та наукових досліджень і не виходили за межі своїх кампусів. Фактично вони були «територіально сліпими». Не всі працівники закладів освіти розуміють, чому вони мають вийти за межі своїх «башт» та стати частиною громад. Розвинена громада є умовою збереження, відтворення та збільшення кількості мешканців, частина з яких може стати в майбутньому студентами ЗВО. Економічно потужні перспективні громади не будуть залишати молоді люди. Зменшення державного фінансування закладів освіти створює ситуацію, коли університет може бути економічно розвиненим та перспективним тільки в межах потужної громади.

5. У кожного університету є два шляхи - проводити суто академічні дослідження, спрямовані на розвиток фундаментальних наук - фізики, математики, хімії, біології тощо, які тільки опосередковано впливають на вирішення сьогоденних проблем, або проводити практично спрямовані дослідження, які забезпечують розвиток конкретних громад, регіонів, країни. Зрозуміло, що необхідні й фундаментальні дослідження, але їх зазвичай фінансує держава, та вони не можуть забезпечити економічну потужність університету, тому їх необхідно доповнювати практично орієнтованими дослідженнями, які будуть спрямовані на економічний, соціальний розвиток територіальних громад та, у кінцевому результаті - і на розвиток закладів вищої освіти.

6. Професійна підготовка в університетах не завжди, але дуже часто, орієнтована на засвоєння академічних знань. Розвиток місцевого самоврядування створює нові можливості - підпорядкувати й наукові дослідження, і навчальну діяльність вирішенню реальних проблем громад. Це забезпечує два головні результати - сприятиме розвитку громад та підніме професійну підготовку на сучасний рівень, зробить її конкурентоспроможною, практично орієнтованою. За таких умов здобувачі вищої освіти будуть чітко розуміти: для чого вони навчаються, до вирішення яких практичних завдань вони готові. Громади створюють умови для підготовки фахівців більшості спеціальностей: освітніх, медичних, економічних, управлінських, державного управління, сфери обслуговування тощо.

7. Саме в громадах створюються умови для реалізації більшості потреб працівників та здобувачів ЗВО: життєво необхідних послуг, забезпечення безпеки, громадського транспорту, сфери дозвілля тощо. З іншого боку, університети є великими установами, із значною кількістю працівників та здобувачів вищої освіти, великими платниками податків, споживачами та постачальниками певних послуг. У зв'язку з цим процвітання територіальної громади є умовою процвітання закладів вищої освіти, і навпаки.

Попри це, до основного чинника гальмування цього процесу можна віднести відсутність нормативно встановленої взаємодії університетів і громад, відсутність належної реалізації правових засад співпраці.

Для реформування та вдосконалення механізмів взаємодії громадянського суспільства та органів публічної влади в Україні, як демократичної та правової держави, на думку С. Ковальчук, необхідними є зміни до Конституції України, які б доповнювали Основний закон розділом про громадянське суспільство. Такий розділ мав би структурно знаходитися в Конституції України після розділів про конституційний лад та про права і свободи людини і громадянина [8, с. 170].

Отже, у ході війни та загрози територіальної цілісності України вбачаємо, що в діяльності як університетів, так і територіальних громад процеси демократизації наразі повинні висловлюватися у формуванні нових концептуальних підходів, які передбачають не тільки переорієнтацію покладених на них функцій, орієнтованих на інтереси суспільства, зокрема й інтереси конкретних громадян, а й здійснення партнерської співпраці з громадськими організаціями, бізнесом задля спільної перемоги. Крім того, відповіддю на ці виклики є усвідомлення, ухвалення, просування та розвиток «третьої місії» університетів. Реалізація засад якої сприяє солідаризації сучасного суспільства, можливо, є підґрунтям для вирішення сучасних проблем нашої держави, відповіддю на їх запити. Фактично участь в ініціативах «третьої місії» вимагає як зусиль внутрішніх зацікавлених сторін, зокрема й науковців, абітурієнтів, співробітників, керівництва ЗВО, так і колективної участі партнерів, таких як промисловість, громади, а саме громадяни.

Взаємодія ЗВО та ТГ сприятиме розвитку професійних компетенцій професорсько-викладацького складу у процесі здійснення різних форм взаємовідносин із ТГ; підвищить якість наукових досліджень, сприятиме встановленню стійких зв'язків із роботодавцями; за можливістю започаткувати експорт власних послуг і підвищити його привабливість для зовнішнього та внутрішнього середовища; сформувати підґрунтя для участі у зарубіжних проєктах, пов'язаних з розвитком ТГ в Україні, трансформацій місій університету, що забезпечить подальшу інтеграцію українських університетів в міжнародний освітній та науковий простір. Крім того, не виключено отримання доступу до ресурсів, пов'язаних із дослідницькою діяльністю, через додаткові кошти, обладнання та підтримку для здобувачів вищої освіти. Проведення польових досліджень (тестувань), отримання нових ідей тощо.

Але переорієнтація університетів на реалізацію «третьої місії» - складний процес, який зумовлює необхідність кардинальних змін у всіх напрямах діяльності закладів. Цей процес зумовлює появу багатьох питань, на які треба знайти відповідь, а саме:

- як мотивувати працівників на нові види діяльності?;

- які форми роботи з реалізації «третьої місії» є найбільш ефективними?;

- як планувати реалізацію «третьої місії»?;

- яку роль відіграє освітня та наукова місія в реалізації «третьої місії»?;

- як поєднувати освітню, наукову та «третю місію» у діяльності викладачів?;

- як тип навчального закладу впливає на спрямованість діяльності з реалізації «третьої місії»?;

- як оцінювати реалізацію «третьої місії»?;

- як визначати партнерів реалізації «третьої місії»?;

- як управляти процесом реалізації «третьої місії»? тощо.

Уважаємо, ключовою серед перерахованих проблем є управління процесом реалізації «третьої місії», що ми й відносимо до перспектив подальшого дослідження.

Відтак, активна зовнішня взаємодія ЗВО та ТГ, по-перше, формує стабільне, передбачуване соціальне середовище, в якому можливе вибудовування довгострокових стратегій розвитку. По-друге, стає привабливим для абітурієнтів, які можуть бути певні у тому, що знання, які вони отримують, будуть затребувані в економіці регіону. По-третє, дає важливі соціальні компетенції для здобувачів вищої освіти, які залучаються до реальних процесів економіки та соціальній сфері свого міста чи області.

З іншої сторони, територіальна громада від університету, що виконує «третю місію» отримує надійного партнера, здатного стати співвиконавцем стратегії розвитку громади, має можливість надавати необхідні соціальні послуги, готувати кадри для відродження економіки країни та соціальної сфери.

Висновки

Огляд вітчизняних і зарубіжних наукових джерел із зазначеної проблематики дає можливість зазначити, що трансформація місії університетів, модифікація їх ролі та вплив на розвиток сучасного суспільства є своєчасною та актуальною темою, що неминуче веде до змін діяльності самих закладів вищої освіти.

До основних векторів змін можна віднести:

1) визначення процедур інституалізації «третьої місії» закладу вищої освіти;

2) виділення окремого напряму реалізації «третьої місії» у стратегіях та програмах розвитку ЗВО, зокрема внесення змін у посадові обов'язки керівників структурних підрозділів, завідуючих кафедр тощо.

Таким чином можна домогтися визнання її значущості для діяльності університету, прийняття колективом необхідності та важливості цього спрямування, використання його переваг для підвищення ефективності трудової діяльності;

3) включення різних аспектів реалізації «третьої місії» до змістовних компонентів освітнього, наукового процесу, соціальної роботи, зокрема діяльності щодо розвитку університетської інфраструктури;

4) розширення комунікативних зав'язків університету з місцевою спільнотою, бізнесом задля реалізації спільних програм і проектів, зокрема підвищення рівня відкритості;

Проте, перспективним напрямом є визначення процедур інституалізації «третьої місії» закладу вищої освіти. Інституалізація «третьої місії» ЗВО має забезпечити сприяння університету соціальному та економічному розвитку суспільства, генерування змін, які потребує місто, країна та світ.

Очевидно, що в стані війни України роль співпраці закладів вищої освіти та територіальних громад зростає, проте ефективність її, у першу чергу, полягає в нормативно встановленій співпраці.

На наше переконання, за умов забезпечення партнерського характеру взаємодії, об'єднання зусиль, зміцнення соціального діалогу ЗВО та ТГ, боротьба за цілісність нашої країни безперечно отримає додаткові можливості.

Список використаних джерел

1. Васиньова Н. С. Проблеми реалізації «третьої місії» в умовах трансформувальної ролі університетів. Перспективи та інновації науки, (2), 200-209. 2022. URL: http://perspectives.pp.ua/ index.php/pis/article/view/1093/1090 https://doi.org/10.52058/ 27864952-2022-2(7)-200-208

2. Кравченко О. І. Управління розвитком взаємодії закладу вищої освіти з органами публічної влади. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки, (1 (349) Ч. 1), 58-65. 2022. URL: http://visnyk.luguniv.edu.ua/ index.php/vped/article/view/755 https://doi.org/10.12958/2227-2844- 2022-1(349)-1-58-65

3. Кравченко О. І., Хриков Є. М., Васиньова Н. С. Аналіз потенціалу закладу вищої освіти щодо взаємодії з територіальними громадами. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2021. Вип. 39. С. 265-269. URL: http://aphn- journal.in.ua/archive/39_2021/part_3/44.pdf

4. Хриков Є. М. Взаємодія університетів та громад: досвід для України. Публічне управління і адміністрування в Україні, (24), 102-107. 2021. URL: http://www.pag-journal.iei.od.ua/ archives/2021/24-2021/20.pdf https://doi.org/10.32843/ pma2663- 5240-2021.24.18

5. Хриков Є. М. Теоретичні засади організації взаємодії закладів вищої освіти та територіальних громад. Держава та регіони. Серія: Державне управління, (1), 88-93. 2021. URL: http://pa.stateandregions.zp.ua/archive/1_2021/16.pdf https://doi.org/10.32840/1813-340L202LL14

6. Трима К. Міжнародний дискурс щодо співпраці закладів вищої освіти та громадських організацій у сфері вищої освіти. Міжнародний науковий журнал «Університети і лідерство». 2019. № 2 (8). URL: https://ul-journal.org/index.php/ journal/article/view/106. https://doi.org/10.31874/2520-6702-2019- 8-2-102-107 (дата звернення: 03.09.2022).

7. Perkmann M. et al. Academic engagement and commercialisation: A review of the literature on universityindustry relations. Research Policy. 2012. 42 P. 423-442 URL: https://reader.elsevier.com/reader/ sd/pii/S0048733312002235?token=7 B729ECBA4FE09889DB908F23D1B7665E96F0BEF23D6073C5AD 54042860FB594F3CEA6F04138C96681934B1D757D9DFB&originR egion=eu-west-1&originCreation=20220921162552 (date of treatment: 28.09.2022). http://dx.doi.org/10.1016/j.respol.2012.09.007

8. Ковальчук С. В. Правові засади взаємодії громадянського суспільства та органів публічної влади в умовах становлення демократичної правової держави : дис. ... канд. юрид. наук (д-ра філософії) : 081. Львів, 2019. 216 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.

    статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Історія формування системи вищої освіти США. Принципи побудови вищої освіти Америки, система закладів. Доступ громадян до освіти. Організація навчання, академічний рік та екзамени. Ієрархії викладачів у вищій школі. Діяльність коледжів та університетів.

    реферат [37,4 K], добавлен 14.11.2011

  • Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.

    реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014

  • Особливості вищої філософської освіти у Греції. Виділяються типи вищих навчальних закладів та дається їм основні характеристики. Рівень централізації управління освітою в Греції. рекомендації і побажання щодо модернізації філософської освіти на Україні.

    статья [19,1 K], добавлен 31.08.2017

  • Характеристика системи вищої освіти в Іспанії. Вступ до іспанських університетів. Можливість отримання іспанського гранту для громадян України. Характеристика університетської вищої освіти в Італії. Сап'єнца - один з найбільших університетів Європи.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 22.12.2010

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Аналіз системи управління вищою освітою в Україні. Основні завдання Міністерства освіти і науки України: сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, здійснення державного інспектування. Характеристика системи стандартів вищої освіти.

    реферат [49,1 K], добавлен 30.09.2012

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

  • Навчальні заклади 1910—1917 року. Система вищих навчальних закладів в Україні. Заснування першого українського народного університету в Києві у 1917 р. Київський губернський відділ народної освіти, напрями діяльності. Реформа вищої освіти 1920–1921 рр.

    презентация [2,7 M], добавлен 25.05.2015

  • Дослідження стану системи фінансування сфери вищої освіти, а також системи кредитування навчання. Оцінка проблеми відсутності комплексної системи забезпечення якості освіти в Україні. Шляхи досягнення ефективної міжнародної академічної мобільності.

    статья [24,3 K], добавлен 22.02.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.