Формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти у процесі магістерської підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти у процесі магістерської підготовки

Марюхна Віталій Вікторович

аспірант кафедри професійної освіти,

дизайну та безпеки життєдіяльності

Анотація

педагогічний дослідницький активність студент

У статті розглянуто питання формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти у контексті магістерської підготовки. Охарактеризовано ключові аспекти та методологічні підходи до реалізації цієї задачі, підкресливши важливість інтеграції наукових досліджень у навчальний процес. Розкрито важливість педагогічних умов та інноваційних освітніх технологій, які сприяють активізації дослідницької активності студентів. Значна увага приділена аналізу специфічних підходів до навчання, що дозволяють студентам розвивати критичне мислення, самостійно здобувати знання та застосовувати їх на практиці. Описано роль міжфакультетських та міжуніверситетських проєктів, а також міжнародного наукового співробітництва у формуванні дослідницького світогляду майбутніх педагогів. Підкреслено необхідність створення у навчальних закладах сприятливого середовища для наукової творчості, яке б включало доступ до сучасних наукових ресурсів, організацію наукових семінарів, конференцій та інших форм наукового діалогу. Також окреслено комплексну взаємодію теоретичної підготовки з практичною діяльністю, що включає розробку та реалізацію наукових проектів, участь у наукових конференціях, організацію і проведення досліджень. Виокремлено важливість методичної підтримки магістрантів, що включає навчання академічному письму, освоєнню методів наукових досліджень та статистичному аналізу даних і наголошено на значущості формування критичного мислення, наукового підходу до розв'язання задач та здатності до інноваційного мислення серед майбутніх викладачів.

Виявлено, що формування дослідницької компетентності є ключовим чинником підвищення якості підготовки викладачів професійно-технічних закладів освіти, що забезпечує їх готовність до ефективної інноваційної діяльності. Визначено, що цей процес вимагає цілісного підходу до навчання, включаючи розробку компетентнісно орієнтованих програм, створення умов для практичної реалізації наукової діяльності та активізацію наукової співпраці. Результати дослідження можуть бути застосовані у практиці вищої освіти для оптимізації процесу підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі професійно-технічної освіти.

Ключові слова: дослідницька компетентність, магістерська підготовка, професійно-технічна освіта, інноваційні освітні технології, наукові дослідження, методологічні підходи, активізація дослідницької активності

Mariukhna Vitalii Viktorovych graduate student of the Department of Professional Education, Design and Life Safety, Poltava National Pedagogical University named after V.G. Korolenko

Formation of research competence of future teachers of vocational and technical education institutions in the process of master's training

Abstract

The article examines the issue of the formation of research competence of future teachers of vocational and technical education institutions in the context of master's training. Key aspects and methodological approaches to the implementation of this task are characterized, emphasizing the importance of integrating scientific research into the educational process. The importance of pedagogical conditions and innovative educational technologies, which contribute to the activation of research activity of students, is revealed. Considerable attention is paid to the analysis of specific approaches to learning that allow students to develop critical thinking, independently acquire knowledge and apply it in practice. The role of interfaculty and interuniversity projects, as well as international scientific cooperation in shaping the research outlook of future teachers is described. The need to create a favorable environment for scientific creativity in educational institutions, which would include access to modern scientific resources, the organization of scientific seminars, conferences and other forms of scientific dialogue, is emphasized. It also outlines the complex interaction of theoretical training with practical activities, which includes the development and implementation of scientific projects, participation in scientific conferences, organization and conduct of research. The importance of methodical support of master's students, which includes training in academic writing, mastering scientific research methods and statistical data analysis, is highlighted, and the importance of the formation of critical thinking, a scientific approach to problem solving and the ability to innovative thinking among future teachers is emphasized.

It was revealed that the formation of research competence is a key factor in improving the quality of training of teachers of vocational and technical educational institutions, which ensures their readiness for effective innovative activities. It was determined that this process requires a holistic approach to education, including the development of competency-oriented programs, the creation of conditions for the practical implementation of scientific activities, and the activation of scientific cooperation. The results of the study can be applied in the practice of higher education to optimize the process of training highly qualified specialists in the field of vocational education.

Keywords: research competence, master's training, professional and technical education, innovative educational technologies, scientific research, methodological approaches, activation of research activity

Постановка проблеми

У сучасному освітньому контексті, з огляду на динамічні зміни в професійно-технічній сфері та зростаючі вимоги до якості підготовки фахівців, залучення майбутніх викладачів до активної науково-дослідницької діяльності стає ключовим чинником їх професійного розвитку. Глибоке розуміння педагогічних явищ, здатність до інноваційного розв'язання педагогічних завдань, вміння аналізувати та прогнозувати розвиток освітніх процесів вимагають від майбутніх викладачів не тільки оволодіння методами наукового пізнання, але й усвідомлення логіки наукового дослідження. Тому формування дослідницької компетентності в процесі магістерської підготовки майбутніх викладачів професійно-технічної освіти виступає як актуальна потреба, що відповідає сучасним тенденціям розвитку педагогічної науки та практики, забезпечуючи підготовку кваліфікованих фахівців, спроможних ефективно функціонувати в швидкозмінних умовах професійної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сфері сучасної педагогічної освіти акцент на розвитку дослідницької компетентності майбутніх викладачів професійно-технічних закладів освіти в процесі магістерської підготовки стає особливо актуальним. Огляд наукових праць українських вчених, зокрема досліджень О. Бабенка, В. Бондара, Л. Бурчака, О. Дубасенюк, М. Євтуха, О. Заблоцької, С. Мартиненка, Н. Ничкало, О. Пометуна, О. Савченко, С. Сисоєвої, Ю. Уварова, Н. Чайченко, Н. Шиян, О. Ярошенко, висвітлює різні аспекти підходу до компетентнісної моделі навчання та необхідності інтеграції науково-дослідницької роботи в навчальний процес. Ці автори підкреслюють важливість впровадження компетентнісного підходу в професійну діяльність педагогів та на необхідність розвитку дослідницьких умінь і компетенцій студентів.

Зокрема, роботи Л. Бондаренка, В. Грубінка, Л. Коваля, Н. Москалюка, Н. Петрової, М. Сидоровича, А. Степанюка, Ю. Шапрана зосереджуються на методології формування та розвитку дослідницьких навичок, наголошуючи на необхідності комплексного підходу до підготовки майбутніх педагогів. Окрім того, дослідження В.В. Борисова, П.В. Дмитренка, В.І. Загв'язинського, М.В. Гусєва, Г.Т. Кловака, Н.В. Корнєвої, В.В. Краєвського, Т.Є. Кристопчук, В.К. Сидоренка, С.О. Сисоєвої детально аналізують психолого-педагогічні аспекти підготовки до наукової діяльності, вказуючи на ключові елементи успішного формування дослідницької компетентності.

Метою статті є розгляд концептуальних засад формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти в рамках магістерської підготовки.

Виклад основного матеріалу

У сфері педагогічної освіти актуальним є питання формування дослідницької компетентності у майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти в контексті їх магістерської підготовки, яке знайшло відображення у працях провідних українських науковців. Основоположні ідеї розвитку дослідницької компетентності акцентують на необхідності інтеграції науково-дослідницької діяльності в освітній процес, що передбачає поглиблене вивчення методології наукового пізнання та застосування дослідницьких методів у практиці. У дослідженнях, зокрема О. Бабенка, В. Бондара, О. Дубасенюк, особлива увага приділяється розробці та впровадженню методик, спрямованих на підвищення рівня дослідницької компетентності майбутніх педагогів, виходячи з актуальних потреб і викликів сучасного освітнього середовища.

Дослідницька компетентність у цьому контексті визначається як здатність майбутніх викладачів ефективно здійснювати наукове дослідження, володіти методами наукової роботи, аналізувати та синтезувати отримані дані, що є невід'ємною частиною професійної компетентності сучасного педагога. Важливість такої компетентності підкреслюється у роботах М. Євтуха, С. Сисоєвої, де акцентується на методологічній підготовці студентів до самостійної дослідницької роботи, розвитку їх творчого потенціалу та здатності до інноваційного мислення. Таким чином, формування дослідницької компетентності в процесі магістерської підготовки не тільки сприяє підвищенню якості освіти та підготовки кваліфікованих фахівців, але й відповідає стратегічним цілям розвитку професійно-технічної освіти в Україні.

В контексті розвитку педагогічної освіти сьогодні набуває особливої ваги завдання формування дослідницької компетентності серед майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти, що є ключовим аспектом їх магістерської підготовки. Таке завдання знаходить відгук у працях українських науковців, зокрема, в роботах А.М. Мітяєвої та М.С. Голованя, де дослідницька компетентність розглядається як комплексна інтегративна якість, необхідна для ефективної професійної діяльності майбутнього педагога.

А.М. Мітяєва акцентує на важливості володіння різними формами науково-дослідницької діяльності, як-от дослідження, моніторинг, експеримент, які дозволяють майбутнім викладачам ефективно вирішувати освітні проблеми та вносити інновації в педагогічну практику. М.С. Головань розширює це розуміння, вважаючи дослідницьку компетентність цілісною інтегративною якістю, що об'єднує не тільки професійні знання, уміння та навички, але й ціннісне ставлення до дослідницької діяльності, особистісні якості, виявляючись у готовності і здатності до отримання нових знань через застосування методів наукового пізнання [2, с. 57].

Обидва дослідники підкреслюють, що формування дослідницької компетентності має здійснюватись через комплексний підхід, що включає розвиток здатності до аналізу, уміння виявляти та формулювати проблеми, планувати та проводити дослідження, а також оцінювати отримані результати і використовувати їх у подальшій професійній діяльності. Такий підхід передбачає не лише оволодіння теоретичними засадами наукового дослідження, але й активне застосування цих знань у практиці, що сприяє глибокому розумінню специфіки професійно-технічної освіти і підвищує якість підготовки майбутніх викладачів. Таким чином, інтеграція дослідницької компетентності в структуру магістерської підготовки майбутніх педагогів виступає як фундаментальна вимога, що відкриває шлях для їхнього професійного зростання, забезпечення готовності до інноваційної діяльності та вдосконалення освітнього процесу в закладах професійно-технічної освіти.

Розвиток дослідницької компетентності майбутніх викладачів професійно-технічних навчальних закладів у рамках їхньої магістерської освіти є критично важливим аспектом сучасного педагогічного процесу. Ця потреба акцентується у працях вітчизняних науковців, які визначають дослідницькі компетенції як набір знань та умінь, які спрямовані на здійснення наукової та інноваційної діяльності. Такі компетенції включають здатність до чіткого формулювання наукових проблем, цілей дослідження, гіпотез та завдань, планування та організації дослідницьких проектів, а також вміння застосовувати методи наукового дослідження для теоретичного обґрунтування та експериментального перевірення ідей.

Значення дослідницької діяльності в магістерській підготовці полягає не лише в набутті спеціалізованих знань та умінь, але й у розвитку інтелектуального потенціалу майбутніх викладачів, їх здатності до критичного аналізу, самостійного наукового пошуку та творчого розв'язання освітніх задач. Це передбачає активне залучення студентів до наукової роботи, стимулювання їх інтересу до досліджень і вироблення власних методологічних підходів до вивчення педагогічних явищ. Дослідницька компетентність також передбачає здатність до публічного захисту результатів досліджень, участі у наукових дискусіях та підготовки наукових публікацій [1, с. 145].

Таким чином, дослідницька компетентність стає фундаментальною у підготовці майбутніх викладачів професійно-технічної освіти, відкриваючи перед ними широкі перспективи для професійного росту, інноваційного впливу на освітній процес та розвитку системи професійно-технічної освіти в цілому.

У рамках магістерської підготовки майбутніх викладачів професійно-технічних закладів освіти набуває ключового значення процес формування дослідницької компетентності, що спрямований на розвиток здатності до глибокого аналізу, самостійного визначення та вирішення наукових проблем, а також представлення результатів дослідження. Залучення студентів до наукової роботи не лише сприяє розширенню їх знань та розвитку критичного мислення, але й формує такі необхідні якості, як інтуїтивне сприйняття, креативність, здатність до генерації нових ідей, розвиток уяви, дивергентне та асоціативне мислення.

Цей процес включає реалізацію індивідуальних навчально-дослідницьких проектів, що дозволяє майбутнім викладачам глибше зануритись у специфіку наукової діяльності, розвивати вміння самостійно аналізувати та оцінювати інноваційні процеси в освіті, а також формувати власні підходи до впровадження педагогічних інновацій. Такий підхід не тільки сприяє професійному розвитку майбутніх педагогів, але й виховує в них важливі особистісні якості, такі як уважність, цілеспрямованість, організованість, відповідальність, комунікабельність, наполегливість, звичку до системної праці та дисциплінованість, що є невід'ємною частиною успішної педагогічної діяльності.

У процесі магістерської підготовки майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти особлива увага приділяється формуванню їх дослідницької компетентності, яка виступає фундаментальним елементом комплексної професійної підготовки. Цей процес охоплює цілісну систему взаємопов'язаних цілей та напрямів, що реалізуються як у формальному освітньому середовищі, так і поза його межами, забезпечуючи неперервну активну участь магістрантів у науковій діяльності. Варіативність форм науково-дослідницької роботи, зокрема, через підготовку наукових доповідей, виконання кваліфікаційних робіт, участь у наукових гуртках, студентських наукових товариствах, а також участь у наукових конференціях та конкурсах, сприяє розширенню професійного горизонту магістрантів [4, с. 320].

Такий підхід передбачає оволодіння магістрантами методологією і методами педагогічного дослідження, розуміння особливостей організації і проведення педагогічного експерименту, засвоєння діагностичного інструментарію для аналізу рівня розвитку особистості і власного саморозвитку, що в сукупності забезпечує формування комплексної дослідницької компетентності. Особливої уваги заслуговує залучення магістрантів до вивчення інноваційного педагогічного досвіду, розробки та реалізації інноваційно- спрямованих проектів, що сприяє не тільки набуттю необхідних професійних знань та умінь, але й розвитку критичного мислення, креативності та інноваційного підходу до вирішення освітніх задач.

Формування дослідницької компетентності в магістерській підготовці виступає як важливий засіб стимулювання професійного та особистісного зростання майбутніх викладачів, забезпечуючи їх готовність до ефективної інноваційної діяльності в умовах сучасного професійно-технічного навчання.

Такий комплексний підхід до навчання сприяє не лише розширенню фахових знань майбутніх педагогів, але й розвитку їхніх дослідницьких навичок, критичного мислення та здатності до самоосвіти. В процесі магістерської підготовки важливе місце займає не тільки здобуття теоретичних знань, але й придбання практичного досвіду через участь у наукових проектах, розробку власних досліджень та впровадження інновацій у педагогічну практику.

Це передбачає активну взаємодію магістрантів із науковими керівниками, участь у наукових конференціях, семінарах, майстер-класах, що дозволяє майбутнім викладачам обмінюватися досвідом, поглиблювати свої знання та розширювати професійний кругозір. Розвиток дослідницької компетентності в контексті магістерської підготовки також сприяє формуванню у студентів високого рівня відповідальності за результати своєї дослідницької та педагогічної діяльності, стимулює їх до неперервного професійного самовдосконалення.

У підсумку, формування дослідницької компетентності в магістерській підготовці майбутніх викладачів професійно-технічних закладів освіти є не тільки вимогою часу, але й необхідною умовою для реалізації особистісного та професійного потенціалу в умовах сучасного динамічного світу, вимагаючи від них готовності до активної участі у процесах інноваційного розвитку освіти та суспільства в цілому.

Актуалізація питання формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів закладів професійно-технічної освіти в процесі магістерської підготовки відображає стратегічний напрямок розвитку педагогічної освіти в Україні. Згідно з дослідженнями Н. Іпполітової, Н. Стєрхової, Л. Горшкової, Л. Коваль, П. Єфимова, та І. Єфимової, педагогічні умови, що сприяють формуванню дослідницької компетентності, інтегруються в сукупність елементів освітнього середовища, включаючи як організаційно-педагогічні, так і психолого-педагогічні аспекти [5, с. 199].

Така інтеграція передбачає створення умов для активної наукової діяльності студентів, зокрема через впровадження нормативно-правових актів на державному рівні та на рівні вищих навчальних закладів, що сприяє забезпеченню широких можливостей для розвитку дослідницьких навичок. Важливість приєднання України до Болонського процесу, затвердження «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року», а також прийняття Закону України «Про вищу освіту» підкреслює орієнтацію на створення умов для всебічного розвитку дослідницької компетентності.

Ця концепція підкреслює необхідність забезпечення систематичної участі магістрантів у науковій діяльності, що включає не лише активну роботу в наукових гуртках, участь у конференціях, олімпіадах та конкурсах, але й реалізацію індивідуальних науково-дослідницьких проектів. Особливу увагу приділяється оволодінню методологією та методами педагогічного дослідження, діагностичним інструментарієм, а також особливостям реалізації інноваційних освітніх технологій. Все це спрямовано на підготовку майбутніх викладачів до ефективної інноваційної діяльності, здатних до самостійного пошуку, аналізу та впровадження передових педагогічних технологій у професійно-технічну освіту. Основа цього процесу - створення у вищих навчальних закладах інноваційної інфраструктури, що включає технопарки, інноваційно-технологічні центри, забезпечуючи таким чином зв'язок теоретичної підготовки з реальними практичними потребами сфери професійно-технічної освіти [7].

Практична реалізація цього підходу передбачає комплексну взаємодію між навчальним процесом та науковою діяльністю, що дозволяє студентам не тільки набувати глибоких знань у своїй галузі, але й розвивати навички критичного мислення, здатність до інноваційного мислення та вирішення комплексних професійних завдань. За таких умов, магістранти отримують унікальну можливість для особистісного та професійного розвитку, підвищення своєї конкурентоспроможності на ринку праці, а також можливості для подальшої наукової кар'єри.

У підсумку, формування дослідницької компетентності в процесі магістерської підготовки майбутніх викладачів професійно-технічних закладів освіти стає фундаментальною складовою сучасної освітньої стратегії. Воно не тільки забезпечує високу якість підготовки фахівців, але й сприяє інтеграції освіти, науки та виробництва, що є ключовим для розвитку інноваційного потенціалу країни.

У контексті підготовки викладачів закладів професійно-технічної освіти значну увагу приділяється інтеграції науково-дослідницької роботи в освітній процес, що передбачає залучення магістрантів до активної участі у проектній діяльності, виконанні курсових та кваліфікаційних робіт. Такий підхід сприяє не тільки глибшому розумінню майбутньою професією вимагаємої компетентності, але й розвитку власної ініціативи та креативності. Особлива роль відводиться створенню сприятливого матеріально-технічного та інформаційного середовища, яке забезпечує доступ до сучасних засобів навчання та наукових джерел інформації, сприяючи тим самим самостійній роботі студентів та їх науковим пошукам.

Реалізація організаційно-педагогічних, психолого-педагогічних та дидактичних умов у процесі магістерської підготовки вимагає від закладів вищої освіти не лише оновлення навчальних програм і методик, але й створення умов для розвитку наукового мислення студентів. Це передбачає активізацію наукових гуртків, організацію студентських конференцій та конкурсів, залучення студентів до участі у реальних наукових проектах і дослідженнях. Важливим аспектом є також розвиток міжфакультетської та міжуніверситетської співпраці, що дозволяє розширити горизонти наукових інтересів студентів, надає їм можливість обміну досвідом і знаннями з колегами з інших вищих навчальних закладів [3, с. 79].

Таким чином, формування дослідницької компетентності майбутніх викладачів професійно-технічної освіти є комплексним процесом, який вимагає системного підходу до організації освітнього процесу, залучення студентів до активної наукової діяльності та створення для них належних умов для реалізації їхнього наукового та творчого потенціалу. Особлива увага приділяється створенню умов для практичної реалізації набутих знань і вмінь в рамках дослідницьких проектів та робіт, що включають як власні наукові дослідження магістрантів, так і участь у роботі наукових груп під керівництвом досвідчених науковців. Значна увага приділяється розвитку міжфакультетської та міжуніверситетської співпраці, а також міжнародного наукового обміну, що дозволяє магістрантам ознайомитися з передовими практиками та методиками в галузі освіти та науки, здобути новітні знання та розширити свій досвід [6].

Важливим аспектом є також методична підтримка наукової діяльності студентів, яка передбачає наявність спеціалізованих курсів, семінарів, тренінгів, зокрема, з академічного письма, методології наукових досліджень, статистичного аналізу даних та ін., що сприяє розвитку критичного мислення та наукового підходу до розв'язання професійних задач. Розвиток дослідницької компетентності також передбачає володіння магістрантами сучасними технологіями збору, обробки та аналізу інформації, що є невід'ємною частиною наукової роботи.

У підсумку, систематична та комплексна робота в рамках магістерської підготовки, спрямована на формування дослідницької компетентності, не лише забезпечує майбутніх викладачів професійно-технічних закладів освіти важливими знаннями та навичками, але й виховує у них готовність до неперервного самоосвіти, саморозвитку та інноваційної діяльності, підвищуючи їхню конкурентоспроможність і професійну майстерність в умовах динамічно змінювального освітнього середовища.

Висновки

В контексті підготовки майбутніх викладачів у закладах професійно-технічної освіти в процесі магістерської освіти, науково-дослідницька діяльність виступає як ключовий фактор, що забезпечує глибоке осмислення та інтеграцію теоретичних знань з практичним досвідом. Це сприяє не тільки збагаченню професійних компетенцій, але й формуванню інноваційного підходу до навчального процесу та подальшої професійної діяльності. Розвиток дослідницьких компетенцій у майбутніх викладачів досягається через систематичне залучення до різноманітних форм наукової роботи, включаючи індивідуальні та групові дослідження, участь у наукових конференціях, семінарах та конкурсах.

Значну роль у цьому процесі відіграє впровадження в освітній процес інноваційних методик та педагогічних технологій, що спрямовані на розвиток критичного мислення, самостійності, креативності та вміння аплікативно застосовувати знання у різноманітних професійних ситуаціях. Особливу увагу приділяється розробці та реалізації індивідуальних дослідницьких проектів, які дозволяють магістрантам застосувати теоретичні знання на практиці, розвивати власні наукові інтереси та поглиблювати професійну експертизу.

Таким чином, інтеграція науково-дослідницької роботи у магістерську підготовку є вирішальним чинником у формуванні висококваліфікованих, конкурентоспроможних викладачів, здатних ефективно реагувати на сучасні виклики освітнього процесу та професійно-технічної освіти, впроваджувати інноваційні підходи та методики навчання, сприяючи тим самим підвищенню якості освітніх послуг та розвитку освітньої галузі загалом.

Література

1. Архипова М. Дослідницька компетентність майбутніх інженерів-педагогів. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: матеріали V міжнародної науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 22-24 жовтня, 2009 р.). Хмельницький, 2009. С. 144-148.

2. Головань М.С., Яценко В.В. Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність». Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: збірник наукових праць. Випуск VII. Кривий Ріг: Видавничий відділ НМетАУ, 2012. С. 55-62.

3. Горшкова Л.М., Коваль Л.В. Педагогічні умови формування дослідницької компетентності студентів біологічного профілю. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 27. С. 78-84.

4. Кисла О.Ф. Формування дослідницької компетентності студентів магістратури під час асистентської практики. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 125. С. 319-322

5. Повідайчик О.С. Вітчизняний досвід науково-дослідницької підготовки студентів у вищих навчальних закладах. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогка. Соціальна робота». 2017. Вип. 2 (41). С. 198-201.

6. Сисоєва С.О., Козак Л.В. Розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи: навчальний посібник. Київ: ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2016. 156 с.

7. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXV Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Рига (Латвія): ГО «ВАДНД», 07 жовтня 2022 р. 492 с.

References

1. Arkhypova M. (2009). Doslidnytska kompetentnist maibutnikh inzheneriv-pedahohiv [Research competence of future engineers-pedagogues]. Profesiine stanovlennia osobystosti: problemy i perspektyvy: materialy V mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Khmelnytskyi, 22-24 zhovtnia, 2009 r.). Khmelnytskyi. S. 144-148. [in Ukrainian].

2. Holovan M.S., Yatsenko V.V. (2012). Sutnist ta zmist poniattia «doslidnytska kompetentnist» [The essence and content of the concept of "research competence"]. Teoriia ta metodyka navchannia fundamentalnykh dystsyplin u vyshchii shkoli: zbirnyk naukovykh prats. Vypusk VII. Kryvyi Rih: Vydavnychyi viddil NMetAU. S. 55-62. [in Ukrainian].

3. Horshkova L.M., Koval L.V. (2015). Pedahohichni umovy formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti studentiv biolohichnoho profiliu [Pedagogical conditions for the formation of research competence of biological students]. VisnykHlukhivskoho natsionalnohopedahohichnoho universytetu imeni OleksandraDovzhenka. Seriia: Pedahohichni nauky. Vyp. 27. S. 78-84. [in Ukrainian].

4. Kysla O.F. (2015). Formuvannia doslidnytskoi kompetentnosti studentiv mahistratury pid chas asystentskoi praktyky [Formation of research competence of master's students during assistant practice]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia : Pedahohichni nauky. Vyp. 125. S. 319-322. [in Ukrainian].

5. Povidaichyk O.S. (2017). Vitchyznianyi dosvid naukovo-doslidnytskoi pidhotovky studentiv u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Domestic experience of scientific and research training of students in higher educational institutions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohka. Sotsialna robota». Vyp. 2 (41). S. 198-201. [in Ukrainian].

6. Sysoieva S.O., Kozak L.V. (2016). Rozvytok doslidnytskoi kompetentnosti vykladachiv vyshchoi shkoly: navchalnyi posibnyk [Development of research competence of teachers of higher education: a study guide]. Kyiv: TOV «Vydavnyche pidpryiemstvo «EDELVEIS». 156 s. [in Ukrainian].

7. Suchasni aspekty modernizatsii nauky: stan, problemy, tendentsii rozvytku: materialy XXV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Modern aspects of the modernization of science: state, problems, development trends: materials of the XXV International Scientific and Practical Conference] / za red. I.V. Zhukovoi, Ye.O. Romanenka. m. Ryha (Latviia): HO «VADND», 07 zhovtnia 2022 r. 492 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru