Формування мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей із використанням інноваційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей із використанням інноваційних технологій

Січкар Світлана Анатоліївна кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики, Уманський державний педагогічний університету імені Павла Тичини

Денисюк Ірина Анатоліївна старший викладач кафедри прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Анотація

У статті проаналізовано інноваційні технології та їх застосування у процесі формування мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей.

Аргументовано, що формування мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей засноване на інтеграції інноваційних технологій, особливо у вивченні української мови, і включає розвиток знань про стилістичні особливості мови, оволодіння мовним етикетом, ефективну комунікацію в академічному та професійному середовищі, вміння чітко викладати думки та вести дискусії, аналізувати мовні явища, та формування дослідницької компетенції та навичок самостійної роботи з різними інформаційними джерелами.

Доведено, що використання таких технологій, як інтерактивні онлайн-платформи, мобільні додатки для вивчення мов, віртуальні лабораторії, вебінари та інші цифрові інструменти, відіграють ключову роль у розвитку навичок комунікації, критичного мислення та вирішення проблем.

Окрім того, визначено, що інноваційні підходи, такі як ситуативний аналіз, інтерактивні лекції та дискусії, значно підвищують рівень залученості та мотивації студентів, забезпечуючи не тільки теоретичні знання, але й практичні навички, які є критично важливими у сучасному професійному світі. Ці інноваційні методики дозволяють студентам не тільки ефективно вчитися, але й активно застосовувати знання у практичних ситуаціях, підвищуючи тим самим їх професійний потенціал та готовність до вирішення реальних життєвих та робочих завдань.

Сформовані висновки, що використання інноваційних технологій у навчанні студентів нефілологічних спеціальностей, можна підкреслити їх важливість у розвитку мовно-комунікативної компетенції, особливо через різноманітні інноваційні технології, які сприяють практичному застосуванню знань і розвитку професійних навичок.

Ключові слова: мовно-комунікативна компетенція, інноваційні технології, інтерактивні методи, інформаційно-комунікативні технології, мобільні додатки.

Abstract

мовно-комунікативна компетенція студент цифровий

Sichkar Svitlana Anatolyivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor of the Department of Applied Linguistics, Foreign Literature and Journalism, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyn

Denysiuk Iryna Anatolyivna Associate Professor of the Department of Applied Linguistics, Foreign Literature and Journalism, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna

FORMATION OF LANGUAGE AND COMMUNICATIVE COMPETENCE OF STUDENTS OF NON-PHILOLOGY MAJORITIES USING INNOVATIVE TECHNOLOGIES

The article analyzes innovative technologies and their application in the process of formation of linguistic and communicative competence of students of non-philology majors.

It is argued that the formation of linguistic and communicative competence of students of non-philology majors is based on the integration of innovative technologies, especially in the study of the Ukrainian language, and includes the development of knowledge about the stylistic features of the language, mastering language etiquette, effective communication in an academic and professional environment, the ability to clearly express thoughts and conduct discussions, analyze language phenomena, and the formation of research competence and skills of independent work with various information sources.

The use of technologies such as interactive online platforms, mobile language learning apps, virtual labs, webinars, and other digital tools has been proven to play a key role in developing communication, critical thinking, and problem-solving skills.

In addition, it has been determined that innovative approaches such as situational analysis, interactive lectures and discussions significantly increase the level of student engagement and motivation, providing not only theoretical knowledge, but also practical skills that are critically important in today's professional world. These innovative methods allow students not only to learn effectively, but also to actively apply knowledge in practical situations, thus increasing their professional potential and readiness to solve real life and work tasks.

Conclusions were made that the use of innovative technologies in the education of students of non-philology majors can be emphasized in their importance in the development of linguistic and communicative competence, especially through various innovative technologies that contribute to the practical application of knowledge and the development of professional skills. Keywords:language and communication competence,innovative technologies, interactive methods, information and communication technologies, mobile applications.

Постановка проблеми

У контексті сучасних тенденцій глобалі- зації та інтенсифікації міжкультурних комунікацій, формування мовно- комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей, значно зростає. Цей процес відіграє важливу роль у підготовці компетентних фахівців, здатних ефективно функціонувати у мульти- дисциплінарних та мультикультурних робочих середовищах.

З огляду на стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, інтеграція інноваційних технологічних рішень в освітній процес відкриває нові можливості для оптимізації та індивідуалізації навчання. Ефективне використання цифрових інструментів та платформ може значно підвищити мотивацію студентів, сприяючи глибшому засвоєнню мовних та комунікативних навичок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У рамках освітнього процесу закладах вищої освіти, ключовим напрямком є розвиток мовно- комунікативних навичок серед студентів нефілологічних спеціальностей. Цей підхід, що вже став домінантним у лінгводидактичних практиках України, має за мету не лише навчання української мови за професійним спрямуванням, але й розвиток студентської особистості для ефективної комунікації в умовах глобалізації.

Проблематика формування мовної та комунікативної компетентності майбутніх фахівців різних профілів є предметом численних досліджень вітчизняних науковців. Серед них виділяються такі автори, як К. Балабанова, Н. Бідюк, В. Борисенко, Т. Гороховська, Л. Зосімова, К. Климова, О. Коваленко, О М. Криськів, Л. Мацько, Г. Онкович, Л. Сікорська, Н. Тоцька, Н. Формановська, Т. Хоменко, І. Ющук. Їх наукові праці вносять вагомий внесок у розуміння процесів навчання та розвитку мовних навичок у контексті сучасної освіти.

Враховуючи постійно зростаючий вплив технологій на всі аспекти суспільного та професійного життя, важливо відзначити їх потенціал як навчального інструменту для формування компетентностей студентів. Дослідження Б. Брюса та Дж. Левіна [8] підкреслює, що технології можуть бути ефективно використані у процесі навчання для підтримки комунікації, створення навчальних продуктів та сприяння самовираженню студентів.

Крім того, у рамках сучасних досліджень у галузі освітньої лінгвістики, А. Гілакджані зазначав, що інтеграція інноваційних технологій в освітній процес істотно підвищує зацікавленість та адаптивність навчання серед студентів, особливо у контексті вивчення мов [9]. Такий підхід стає важливим інструментом у розробці методик викладання для нефілологічних спеціальностей, де потреба у мовній компетенції відіграє стратегічну роль.

Отже, проаналізувавши значний обсяг наукових досліджень, зауважимо, що нині не достатньо висвітлено формування мовно- комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей із використанням інноваційних технологій.

Мета статті - проаналізувати формування мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей із використанням інноваційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Розвиток мовленнєво-комуніка- тивної компетенції серед студентів нефілологічних спеціальностей з використанням інноваційних технологій є складним процесом, що передбачає формування цілісної структури комунікативних навичок. Цей процес включає: здатність оцінити інтенції співбесідника; розуміння важливості комунікативних цілей у професійному контексті; навички планування ефективних комунікативних стратегій; управління процесом комунікації через застосування різноманітних тактик в межах дискурсу.

Підкреслюючи ці аспекти, Н. Шелест у своїх дослідженнях акцентує на додаткових вимірах професійного мовлення, які виходять за рамки базового знання літературної мови. Вона вказує на необхідність розробки специфічних механізмів сприйняття та вироблення мови, які є частиною ширшої мовленнєвої компетенції. Крім того, вчена фокусується на важливості комунікативної компетенції, яка дозволяє адаптувати мовленнєву поведінку до конкретних умов та обставин, враховуючи тематику, завдання та комунікативні налаштування учасників розмови [7].

У цьому контексті, удосконалення мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей з використанням інноваційних технологій, особливо у контексті української мови за професійним спрямування, включає в себе такі елементи:

-збагачення знань про функціонально-стилістичні особливості української мови, оволодіння правилами мовного етикету в різних ситуаціях спілкування, а також розвиток навичок комунікації в академічному та професійному середовищі. Це також включає вивчення стратегій та технік ефективної комунікації, розвиток творчого підходу до мовлення, а також набуття навичок самоосвіти та самоаналізу для постійного удосконалення мовних здібностей;

-розвиток умінь чітко та переконливо викладати власні думки, вести дискусії, використовуючи різні методи аргументації, утримувати діалог зі співрозмовниками, дотримуючись норм мовного етикету. Також це включає роботу з текстами різних типів та жанрів, зокрема аналіз мовних форм у різних функціональних стилях;

-оволодіння навичками сприйняття, аналізу та порівняння мовних явищ і фактів, коментування їх та оцінювання з точки зору нормативності і відповідності ситуації спілкування;

-формування дослідницької компетенції, вдосконалення умінь працювати самостійно з науковими текстами та різноманітними джерелами інформації, включаючи електронні, та розвиток навичок інформаційного аналізу та пошуку новітніх технологій.

Такий підхід до навчання української мови дозволяє студентам не тільки оволодіти мовою на високому рівні, але й розвинути комунікативну компетенцію, необхідну для ефективного спілкування у різноманітних життєвих та професійних ситуаціях.

Крім того, у процесі навчання української мови за професійним спрямування серед студентів нефілологічних спеціальностей, сучасна освітня динаміка вимагає від викладачів адаптації до неперервних змін. Забезпечення того, щоб студенти мали зацікавленість і необхідні навички для ефективного спілкування, потребує відповідності до новітніх освітніх тенденцій. У цьому контексті, розгляд інновацій як системних змін, включаючи формування та інтеграцію нових технологій у відповідь на суспільні перетворення, є необхідністю. Ці зміни в освітньому процесі не лише відповідають на актуальні виклики, але й покращують якість навчання за допомогою педагогічних інновацій. Педагогічні інновації, як цілеспрямовані сучасні модифікації, вносять стійкі зміни в освітнє середовище, поліпшуючи компоненти освітньої системи в цілому.

Сучасні лінгвістичні освітні інновації включають в себе інформаційно-комунікативні технології, мобільне навчання, інтеграційні підходи до освітнього змісту, розвиваюче та диференційоване навчання. У процесі вивчення української мови за професійним спрямування студенти постійно займаються інформаційною діяльністю, включаючи пошук необхідної інформації з різних джерел, особливо в Інтернеті, ефективне орієнтування в мовному інформаційному середовищі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Наразі, для навчання майбутніх фахівців, викладачі активно використовують мобільні тести, інтерактивні завдання, пошукові вправи, системи мобільного оцінювання та опитування, що значно збільшує мотивацію студентів до вивчення української мови. Такі підходи також сприяють розвитку навичок усного мовлення через використання мультимедійних презентацій, комунікації за допомогою комп'ютерних мовних програм, і підвищує рівень розуміння мови через аудіо- та відеоматеріали, використовуючи подкасти та інші медіаресурси у груповому навчанні.

У контексті розвитку мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей із застосуванням інноваційних технологій, важливо розглядати сучасні педагогічні підходи та інструменти. Одним із ключових елементів є використання інтерактивних технологій, що спрямовані на залучення студентів до активного освітнього процесу. Метою такого підходу є не просто передача знань, але й розвиток критичного мислення та творчих здібностей студентів [5, c. 102].

Під час практичних занять важливо використовувати різноманітні інноваційні методики навчання мови, такі як мозковий штурм, ментальні карти, проєктні методи, рольові та ділові ігри, дискусії, а також інші інтерактивні методи, які сприяють активному залученню студентів до навчального освітнього процесу.

Інноваційні лекції також відіграють важливу роль у сучасній освіті, включаючи такі форми як лекція-бесіда, лекція-інтерв'ю, лекція- семінар, лекція-консультація, відео-лекції, що сприяють глибшому засвоєнню матеріалу і розвитку критичного мислення [1, с. 29]. Наприклад, можуть бути такі теми : «Роль цифрових медіа в навчанні української мови», «Інтерактивні підходи до граматики української мови», «Розвиток словникового запасу з використанням технологій» Яких?, «Комунікативні стратегії в цифрову епоху» або «Мультимедійні ресурси для вивчення вимови української мови», які сприятимуть глибшому засвоєнню матеріалу і розвитку критичного мислення серед студентів нефілологічних спеціальностей, забезпечуючи їх необхідними навичками для ефективного спілкування в мовному інформаційному просторі.

Також важливим елементом у формуванні мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей є впровадження кейс-технологій. Ці технології включають комплекс навчальних матеріалів та методичних вказівок, спрямованих на практичне застосування отриманих знань. Застосування кейс-методу дозволяє студентам не лише глибше розуміти концепції української мови, але й вчить їх застосовувати теоретичні знання у практичних, реальних ситуаціях. Це може включати використання мови в професійному контексті, такому як бізнес-комунікація або технічне письмо, а також у повсякденному спілкуванні та соціальних взаємодіях. Застосування кейсів, що відображають реальні життєві сценарії, сприяє кращому засвоєнню мови, розвитку комунікативних навичок, і навчає студентів адаптуватися до різних мовних ситуацій. Це також допомагає в розвитку критичного мислення та аналітичних здібностей, оскільки студенти аналізують кейси і вирішують, як краще використати свої мовні знання в конкретних обставинах [4, с. 81].

Важливо зазначити, що використання різних освітніх технологій є ключовим для ефективного навчання. Особливо це стосується студентів нефілологічних спеціальностей, де важливо інтегрувати інноваційні методи навчання.

Кореспондентське навчання, адаптоване для вивчення української мови за професійним спрямування, представляє собою унікальний підхід, що базується на дистанційній доставці навчальних матеріалів через поштовий зв'язок, що може бути особливо корисним для тих, хто не має можливості відвідувати традиційні курси української мови. Наприклад, модулі для вивчення української мови можуть включати теми, як «Українська мова для професійного спілкування», «Ділова українська: Навички переговорів» або «Розуміння культурних контекстів українською мовою». Такі модулі дозволяють студентам не лише вивчати мову, але й розуміти важливі культурні та соціальні аспекти, що є невід'ємною частиною ефективного мовного спілкування.

Цей метод особливо цінний для студентів, які не можуть бути фізично присутніми на заняттях, або для тих, хто має індивідуальний графік навчання. Звітність у такому типі навчання також є ключовим елементом, оскільки вона дозволяє викладачам оцінювати розвиток студентів і надавати зворотний зв'язок для подальшого вдосконалення.

Також, особливого значення набуває технологія мережевого навчання, яка активно використовує можливості інформаційних технологій (ІТ) та телекомунікацій, забезпечує студентам доступ до різноманітних електронних підручників та навчально-методичних комплексів. Цей підхід значно розширює можливості навчання, дозволяючи студентам здобувати знання в більш гнучкому та доступному форматі [3, с. 121]. Особливо важливим є те, що мережеве навчання дозволяє інтегрувати інтерактивні елементи, такі як відео- лекції, онлайн-дискусії та віртуальні лабораторії, мобільні додатки, що робить процес навчання більш залучаючим та ефективним. Крім того, такий підхід сприяє розвитку самостійності та критичного мислення у студентів, оскільки вони набувають здатності самостійно керувати своїм освітнім процесом.

Так, інтерактивна лекція, як форма навчання, використовує інформаційно-комунікаційні технології не як доповнення до традиційної лекції, а як основний дидактичний інструмент. Це дозволяє студентам активно взаємодіяти з навчальним матеріалом, сприяючи більш глибокому засвоєнню знань з української мови. Наприклад, теми на українській мові можуть включати «Вплив цифрових технологій на сучасне ділове спілкування» або «Дослідження ролі соціальних медіа в освіті». Під час таких лекцій студенти можуть використовувати інтерактивні платформи для обговорення та аналізу цих тем.

Крім того, ситуативний аналіз розвиває в студентів навички прийняття раціональних рішень і моделювання їх наслідків, особливо в умовах конфліктних ситуацій. Це може бути інтегровано у курс української мови за професійним спрямування, такі як «Сучасна українська література та її вплив на культурну ідентичність» або «Економічні зміни в Україні: мова і суспільство», де студенти аналізують реальні життєві ситуації та вчаться ефективно реагувати на них.

Проведення групових дискусій сприяє формуванню навичок ведення дебатів, вміння аргументовано відстоювати свою точку зору та відкидати помилкові аргументи опонентів. Включення тем, таких як

«Вплив глобалізації на українську мову та культуру» або «Мова як засіб збереження культурної ідентичності під час війни» у дискусії на курсах української мови, може значно сприяти розвитку аналітичних здібностей та критичного мислення студентів та дозволяє не тільки поглибити знання мови, але й дає можливість студентам вивчати і обговорювати важливі глобальні питання.

Проведення конференцій, які зорієнтовані на обмін досвідом, стають платформою для обговорення актуальних проблем та обміну практичним досвідом між студентами, сприяючи їх професійному розвитку та розширенню мовно-комунікативної компетенції. На таких конференціях можуть бути представлені різноманітні теми, що охоплюють новітні досягнення у галузі науки, техніки, бізнесу та інших сферах, які вимагають від учасників застосування мовних навичок для ефективного спілкування та презентації своїх ідей.

Участь у таких конференціях не лише допомагає студентам нефілологічних спеціальностей покращувати свої мовні навички через активне спілкування і презентації, але й надає їм можливість зустрітися та обмінятися думками з провідними фахівцями у своїх галузях, розширюючи таким чином їх професійний спектр.

Цей підхід забезпечує зв'язок між різними формами навчання та демонструє, як інноваційні технології можуть бути інтегровані в освітній процес для розвитку мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей.

Отже, у процесі переходу освіти до компетентнісного підходу, інформаційно-комунікативні технології набувають вирішального значення у вивченні української мови за професійним спрямування. Вони включають широкий спектр програм та устаткувань, що дозволяють представляти навчальний матеріал у різних форматах - текстовому, графічному, звуковому, відео, анімаційному тощо.

Інтеграція інформаційних технологій в навчання сприяє підви- щенню його ефективності, диференціації залежно від індивідуальних особливостей студентів, а також дає змогу наочно представляти складну інформацію та відкривати доступ до нових джерел інформації. Використання мультимедійних засобів дозволяє імітувати реальні процеси та візуалізувати абстрактну інформацію, а також створювати спеціалізовані програми для формування мовної компетенції, використовувати Інтернет для розробки проєктів та презентацій.

Залежно від навчальних цілей використовуються різні типи комп'ютерних програм, що сприяють розвитку мовних навичок: від навчальних до інформаційних. Електронні підручники та словники сприяють активізації вивчення професійної лексики та мовних моделей. Інформаційні технології надають можливість роботи в інтерактивному середовищі, дозволяють використовувати різноманітні фахові ресурси для самонавчання та контролю виконання завдань [6, с. 63-72].

У сучасному освітньому просторі набуває популярності метод комбінованого навчання, особливо у контексті вивченні української мови у закладах вищої освіти. Цей підхід поєднує традиційні класні заняття з онлайн-ресурсами та дистанційними методами навчання, що дозволяє студентам краще засвоювати мову завдяки гнучкості та різноманітності навчальних матеріалів. Комбіноване навчання включає використання цифрових інструментів, таких як відео-лекції, інтерактивні вправи, онлайн-форуми для дискусій, та мобільні додатки, які доповнюють традиційні аудиторні заняття.

Ще одним популярним методом серед студентів є використання блогів та вебсайтів, зокрема тих, що висвітлюють актуальні події на порталах відомих видань.

Для студентів нефілологічних спеціальностей, що вивчають українську мову, використання блогів та вебсайтів із висвітленням актуальних подій може стати важливим інструментом у формуванні мовленнєво-комунікативної компетенції [2, с. 204]. Наприклад, можна запропонувати студентам обрати статтю українською мовою з актуальними темами на веб-сайтах відомих українських видань, таких як Укрінформ, Громадське, або Українська правда. Завдання полягатиме у прочитанні статті та написанні короткого аналізу основних пунктів, висловлення власної думки щодо подій, а також обговорення теми в групі або на форумі. Це дозволить не лише покращити розуміння української мови у контексті реальних подій, але й розвинути навички критичного мислення та обговорення. Такі ресурси дозволяють студентам не лише ознайомитись з потрібною інформацією, але й активно брати участь у дискусіях, розміщуючи власні коментарі [4, с. 85].

Проаналізувавши використання інноваційних технологій у навчанні студентів нефілологічних спеціальностей, можна підкреслити їх важливість у розвитку мовно-комунікативної компетенції, особливо через різноманітні інноваційні технології, які сприяють практичному застосуванню знань і розвитку професійних навичок.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, проаналізувавши інноваційні технології та їх застосування у процесі формування мовно-комунікативної компетенції студентів нефілологічних спеціальностей, можна зробити висновок про їх незаперечну важливість та ефективність. Використання таких технологій, як інтерактивні онлайн-платформи, мобільні додатки для вивчення української мови, віртуальні лабораторії, вебінари та інші цифрові інструменти, відіграють ключову роль у розвитку навичок комунікації, критичного мислення та вирішення проблем. Окрім того, інноваційні підходи, такі як ситуативний аналіз, інтерактивні лекції та дискусії, значно підвищують рівень залученості та мотивації студентів, забезпечуючи не тільки теоретичні знання, але й практичні навички, які є критично важливими у сучасному професійному світі. Ці інноваційні методики дозволяють студентам не тільки ефективно вчитися, але й активно застосовувати знання у практичних ситуаціях, підвищуючи тим самим їх професійний потенціал та готовність до вирішення реальних життєвих та робочих завдань.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні впливу віртуальної реальності та штучного інтелекту на освітній процес; аналіз ефективності різних онлайн платформ та їх впливу на розвиток мовних та комунікативних навичок.

Література

1.Бойчевська І. Б. Особливості формування іншомовної компетентності студентів під час вивчення другої іноземної мови у вищому навчальному закладі. Сучасна іншомовна освіта України та зарубіжжя: стан, виклики і перспективи: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (24-25 жовтня 2018 року, м. Глухів). Глухів. 2018. С. 28-31.

2.Волошина О. В.Іншомовна комунікативна компетентність студентів-аграріїв у незалежній Україні. Сільське господарство та лісівництво. Серія «Психолого- педагогічні проблеми аграрної освіти». 2017. № 6. Т. 2. С. 204-212.

3.Гриджук О. Є. Теоретико-методичні засади формування мовнокомунікативної компетентності майбутніх фахівців лісотехнічних спеціальностей : дис. … д-ра пед. наук : 13.00.02. 2018. Херсон. 517 с.

4.Стрельченко А. Інноваційні технології як засіб формування комунікативної компетентності у студентів на заняттях з англійської мови. Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології. 2019. Вип. 8(2). С. 80-87.

5.Узенцова Е. А., Зеленіна А. В. Інтерактивні методи в контексті мотивації студентів до вивчення іноземної мови. Сучасні тенденції розвитку і перспективи впровадження інноваційних технологій в машинобудуванні, освіті та економіці. 2017. Т. 3. No 1 (2). С. 101-104

6.Черемська О. Формування мовної і комунікативної компетенції мовної особистості у вищій школі. Вища освіта. 2010. № 12. С. 63-72., с. 63-72

7.Шелест Н. О. Формування іншомовної комунікативної компетентності у студентів немовних спеціальностей. Збірник матеріалів Студентської наукової конференції «Сучасна іншомовна освіта очима студентів» (28 лютого 2013 р., м. Київ) / Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, Інститут психології і соціальної педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка. Київ, 2013. Вип. 11

8.Bruce, B., & Levin, J. Roles for new technologies in language arts: Inquiry, communication, construction, and expression. In J. Jenson, J. Flood, D. Lapp, & J. Squire (Eds.), The handbook for research on teaching the language arts. NY: Macmillan. 2001.

9.Gilakjani A. B., Leong L.M., Sabouri N. B. A study on the role of motivation in foreign language learning and teaching. International Journal of Modern Education and Computer Science. 2012. Vol. 7. P. 9-16.

References

1.Boichevska I. B. (2018) Osoblyvosti formuvannia inshomovnoi kompetentnosti studentiv pid chas vyvchennia druhoi inozemnoi movy u vyshchomu navchalnomu zakladi [Peculiarities of the formation of foreign language competence of students during the study of a second foreign language in a higher educational institution]. Suchasna inshomovna osvita Ukrainy ta zarubizhzhia: stan, vyklyky i perspektyvy: materialy I Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu (24-25 zhovtnia 2018 roku, m. Hlukhiv). Hlukhiv, 28-31.(in Ukrainian)

2.Voloshyna O. V. (2017) Inshomovna komunikatyvna kompetentnist studentiv-ahrariiv u nezalezhnii Ukraini [Foreign language communicative competence of agricultural students in independent Ukraine]. Silske hospodarstvo ta lisivnytstvo. Seriia «Psykholoho- pedahohichni problemy ahrarnoi osvity», 6, 204-212. (in Ukrainian)

3.Hrydzhuk O. Ye. (2018) Teoretyko-metodychni zasady formuvannia movnoko- munikatyvnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv lisotekhnichnykh spetsialnostei [Theoretical and methodological principles of formation of linguistic and communicative competence of future specialists in forestry specialties] : dys. … d-ra ped. nauk : 13.00.02. Kherson. (in Ukrainian)

4.Strelchenko A. (2019) Innovatsiini tekhnolohii yak zasib formuvannia komunikatyvnoi kompetentnosti u studentiv na zaniattiakh z anhliiskoi movy [Innovative technologies as a means of forming communicative competence among students in English classes]. Teoretychni y prykladni problemy suchasnoi filolohii, 8(2), 80-87. (in Ukrainian)

5.Uzentsova E. A., Zelenina A. V. (2017) Interaktyvni metody v konteksti motyvatsii studentiv do vyvchennia inozemnoi movy [Interactive methods in the context of motivating students to learn a foreign language]. Suchasni tendentsii rozvytku i perspektyvy vprovadzhennia innovatsiinykh tekhnolohii v mashynobuduvanni, osviti ta ekonomitsi, 3, 1 (2), 101-104. (in Ukrainian)

6.Cheremska O. (2010) Formuvannia movnoi i komunikatyvnoi kompetentsii movnoi osobystosti u vyshchii shkoli [Formation of linguistic and communicative competence of linguistic personality in higher education]. Vyshcha osvita, 12, 63-72. (in Ukrainian)

7.Shelest N. O. (2013) Formuvannia inshomovnoi komunikatyvnoi kompetentnosti u studentiv nemovnykh spetsialnostei []. Zbirnyk materialiv Studentskoi naukovoi konferentsii «Suchasna inshomovna osvita ochyma studentiv» (28 liutoho 2013 r., m. Kyiv) / Pedahohichnyi instytut Kyivskoho universytetu imeni Borysa Hrinchenka, Instytut psykholohii i sotsialnoi pedahohiky Kyivskoho universytetu imeni Borysa Hrinchenka. Kyiv, 11. (in Ukrainian)

8.Bruce, B., & Levin, J. (2001) Roles for new technologies in language arts: Inquiry, communication, construction, and expression. In J. Jenson, J. Flood, D. Lapp, &

J. Squire (Eds.), The handbook for research on teaching the language arts. NY: Macmillan.

9.Gilakjani A. B., Leong L.M., Sabouri N. B. (2012) A study on the role of motivation in foreign language learning and teaching. International Journal of Modern Education and Computer Science. Vol. 7. P. 9-16.

Размещено на Allbest.ru