Формування природничих уявлень і понять у дітей з особливими освітніми потребами в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування природничих уявлень і понять у дітей з особливими освітніми потребами в початковій школі

У статті представлено матеріали щодо сучасних форм організації навчання дітей з особливими освітніми потребами у початковій школі. Наведено авторські підходи до вирішення проблем розвитку і соціалізації таких дітей, окреслено теоретико-методологічні засади та запропоновано психолого-педагогічні моделі допомоги особливим дітям у процесі їх навчання. У дослідженні зроблено спробу нагадати усталені положення, ознайомити працівників освіти із сучасними підходами і баченням окремих шляхів оптимізації процесу навчання осіб з особливими потребами на уроках природничої освітньої галузі. Акцент зроблено на організацію і зміст природничо-розвивальної роботи як важливої складової навчально-виховного процесу в умовах СТЕМ освіти на питаннях забезпечення ефективної співпраці всіх членів команди супроводу, плідної взаємодії з родинами дітей з особливими освітніми потребами тощо. Стаття «Формування природничих уявлень і понять у дітей з особливими освітніми потребами в початковій школі» пропонує вивчити сучасні стратегії та методи формування наукових концепцій у дітей з особливими освітніми потребами, які потребують спеціальної уваги в навчальному процесі. Автор підкреслює важливість індивідуалізованого підходу до навчання, розробки адаптивних програм та використання інноваційних методик. Стаття демонструє психолого-педагогічні моделі, які сприяють не лише освоєнню природничих знань, а й інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітнє середовище. Дослідження звертає увагу на роль педагогів, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами, родини та соціального середовища у формуванні позитивного ставлення до навчання та активного участі у ньому. Результати дослідження можуть стати основою для розробки програм і заходів, спрямованих на підвищення успішності та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами у навчальному процесі. Просуваючи інклюзивні та доступні підходи до навчання природознавства, стаття спрямована на сприяння створенню рівних можливостей для навчання та позитивних освітніх результатів для всіх дітей, незалежно від їх здібностей чи обмежень.

Ключові слова: особливі освітні потреби, початкова школа, наукові концепції, формування, інклюзивна освіта, педагогічні стратегії, диференційована інструкція, когнітивний розвиток.

Abstract

Perfiliyeva Lyudmyla Pavlivna Ph.D. in Biological Sciences, Associate Professor, Department of Primary Education Theory, Faculty of Primary Education, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

FORMATION OF SCIENTIFIC CONCEPTS AND NOTIONS IN CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS IN ELEMENTARY SCHOOL

This comprehensive article delves into the intricate process of fostering scientific understanding among elementary school children with special educational needs (SEN). It meticulously examines the multifaceted challenges faced by educators in effectively imparting scientific concepts and notions to students with diverse learning requirements. By exploring various pedagogical strategies, instructional methodologies, and innovative approaches, the article seeks to illuminate the path toward facilitating meaningful and inclusive science education experiences for children with SEN. Through a thorough analysis of existing research and practical insights, the article highlights the pivotal role of educators in adapting teaching techniques to cater to the unique cognitive, sensory, and developmental profiles of students with SEN. It emphasizes the importance of personalized learning plans, individualized instruction, and differentiated teaching strategies in creating an inclusive learning environment where every child can thrive academically and socially. Furthermore, the article delves into the significance of experiential learning opportunities, hands-on activities, and sensory-rich experiences in engaging students with SEN in the exploration of scientific phenomena. It underscores the transformative potential of field trips, interactive demonstrations, and real-world applications of scientific principles in igniting curiosity, fostering critical thinking skills, and promoting scientific literacy among children with diverse learning needs. Drawing upon empirical evidence and best practices, the article offers valuable insights and practical recommendations for educators, policymakers, and stakeholders involved in shaping science education curricula and practices for students with SEN. By advocating for inclusive and accessible science education approaches, the article aims to contribute to the creation of equitable learning opportunities and positive educational outcomes for all children, regardless of their abilities or disabilities.

Key words: special educational needs, elementary school, scientific concepts, formation, inclusive education, pedagogical strategies, differentiated instruction, cognitive development.

Постановка проблеми

В сучасному суспільстві спостерігається постійний розвиток і трансформація, що породжує необхідність у наявності фахівців, здатних швидко адаптуватися до змін та пропонувати новаторські рішення. Особливо важливою є увага до осіб з особливими освітніми потребами, серед яких значна кількість є інвалідами (особливо, в умовах війни). Освіта виступає ключовим чинником соціального захисту цих людей та забезпечує їхню самостійність та інтеграцію в суспільство.

Останнім часом в Україні в освітньому секторі відбулися значні зміни. Були розроблені концептуальні основи інклюзивного навчання, впроваджуються інноваційні методи корекційно-розвивальної роботи та психолого- педагогічної підтримки дітей з особливими потребами. Методична допомога не лише надається педагогічним працівникам, а й батькам цих дітей, акцент зроблено на дистанційне навчання тощо. Для кожного з вищезазначених напрямків освіти осіб з особливими освітніми потребами розроблено велику кількість методичних рекомендацій.

Аналіз актуальності дослідження вказує на його складність та необхідність нового концептуального підходу до розуміння дітей з особливими освітніми потребами у контексті навчання природничих дисциплін. Це вимагає концептуального аналізу освіти молодших школярів з особливими освітніми потребами, який базується на взаємодії педагогіки з іншими суміжними дисциплінами. Перерахування імен дослідників підтверджує нашу науково-методологічну позицію та наявність теоретичної бази для подальшого дослідження. Однак діяльність біологів-дослідників і педагогів-практиків досі базувалася на фундаментальних дослідженнях психології або загальної педагогіки, де дитяча інвалідність як педагогічна категорія не була повністю розглянута. Це спричиняє розбіжності в теорії і практиці освіти, які потребують вирішення, зокрема:

- розбіжність між педагогічною практикою в природничій освіті дітей з інвалідністю та відсутністю теоретичної бази для наукової рефлексії;

- розбіжність між запитами практики психології у розвитку дітей з особливими освітніми потребами та можливостями педагогіки;

- розбіжність між потребами освітніх установ у результативності та реальним психологічним ресурсом для навчання дітей з інвалідністю.

Метою статті є дослідження процесу формування природничих уявлень і понять у дітей з особливими освітніми потребами в початковій школі. Тому, ми виділили об'єктом дослідження - процес навчання дітей молодшого шкільного віку з особливими освітніми потребами в природничої освітньої діяльності. Предметом дослідження виступають організаційно-педагогічні засади роботи з учнями з особливими освітніми потребами в інноваційному освітньому середовищі закладу першого ступеня. Гіпотеза дослідження полягає в ефективності розвитку творчої індивідуальності дітей з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку під педагогічним супроводом творчого вчителя природничої освітньої галузі в навчальних закладах освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему навчання дітей , які мають особливі освітні потреби, викладено в низці досліджень вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема Н. Голуб, В. Засенка, А. Колупаєвої, Л. Прохоренко. Важливість проведення предметних уроків для підготовки до вивчення географії в спеціальній школі засвідчено в працях Л. Прядко, О. Фурман Специфіку розвитку основних мисленнєвих процесів у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку описано в наукових розвідках Н. Меньчинської, Г. Шаумарова, Л. Виготського та ін.

Виклад основного матеріалу

Важливими ознаками готовності педагога до інноваційної діяльності є його професійна та психологічна готовність. Професійна готовність включає у себе такі аспекти: інформо- ваність про педагогічні технології; знання основ психології та корекційної педагогіки; уміння пристосовувати навчання до індивідуальних особливостей дітей; володіння методиками роботи з дітьми з вадами розвитку.

Серед складників психологічної готовності варто відзначити здатність до сприйняття емоційної атмосфери та активізації залучення дітей з різними порушеннями у розвитку під час навчання [1, с. 33]. Інформованість учителя про основи інклюзивної освіти є важливою складовою його професійної компетентності.

Особливість навчання дітей з вадами психіки полягає у використанні спеціальних методик корекції, таких як: адаптація змісту навчання до можливостей учнів; використання візуальних матеріалів; уповільнення темпу навчання; повторення матеріалу; стимулювання активності та спілкування дітей; оцінка як стимул до подальших зусиль [6, с. 15].

Оцінка навчальних досягнень учнів спеціальних шкіл включає в себе оцінку їхніх знань, умінь та навичок, а також їхніх інтелектуальних здібностей, самостійності та ціннісних орієнтацій. Природознавчий курс «Я досліджую світ» в спеціальній освіті спрямований на формування у молодших школярів з особливими потребами уявлень про природу, виховання гуманної особистості та розуміння життя як найвищої цінності [3, с. 100].

Корекційно-розвивальний компонент природничого змісту освітньої галузі «Я досліджую світ» представлено системою формування прийомів мисленнєвої діяльності (спостереження з аналізом, порівняння, узагальнення, класифікації), що реалізується у взаємозв'язку із засвоєнням природничих знань та методів пізнання природи. Зміст галузі та його структурування

визначено загальнодидактичними принципами, що враховують особливості навчально-пізнавальної діяльності учнів із особливими потребами. Корекційна спрямованість змісту навчального матеріалу співвідноситься з його процесуальним аспектом, що забезпечує безпосередню дію з об'єктами вивчення та активне спілкування дітей з природним довкіллям. Формування в учнів із особливими потребами природознавчих уявлень і понять відбувається у єдності фенологічного, краєзнавчого, українознавчого, планетарного та екологічного принципів [3, с. 101].

У педагогічній літературі зазначено, що уроки «Я досліджую світ» в початкових класах посідають важливе місце, оскільки вони передусім сприяють корекції порушеного розвитку розумово відсталих дітей, виховують інтерес школярів, виробляють естетичні почуття й формують елементарні уявлення про навколишній світ, готують до подальшого навчання таких дітей. Програму навчального предмета «Я досліджую світ» розроблено на основі Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Основна мета навчального предмета «Я досліджую світ» полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів у процесі засвоєння системи інтегрованих знань про природу та людину, основ екологічних знань, вивчення способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у ставленні до природи; корекційного розвитку пізнавальної діяльності, мовлення, емоційно-вольової сфери, особистості, та на цій основі збагачення, розширення, систематизація пізнавального та соціального досвіду молодших школярів із затримкою психічного розвитку [7, с. 4 - 6].

У спеціальній школі застосовують методи та прийоми, які не лише забезпечують засвоєння учнями потрібних знань, а й сприяють коригуванню наявних у них недоліків пізнавальної діяльності. Природознавчий матеріал має великі можливості розвитку найбільш слабких аспектівпізнавальної діяльності дітей інвалідів, а саме: уваги, спостережливості, аналізу та порівняння спостережуваних об'єктів і явищ, розуміння причинно-наслідкових залежностей.

Освітньо-практичні завдання курсу «Я досліджую світ» в школі можна реалізувати під час формування в школярів системи елементарних, але чітких і правильних природничих знань та вмінь, потрібних кожній людині сучасного суспільства для розуміння інформації з використанням цифрових інтерактивних технологій, журналів, радіомовлення, телебачення тощо.

Природничі та географічні знання та вміння є ключовими для подальшої успішної трудової діяльності особистості. З метою розв'язання корекційно- розвивальних завдань в межах уроків «Я досліджую світ», значною мірою виявляється ефективність розвитку логічного мислення. Вітчизняні дослідники в сфері дефектології підтверджують, що це є основним напрямком корекційного навчання.

Особливу увагу слід приділити екскурсіям, як одній з форм організації навчального процесу для учнів з особливими освітніми потребами у формуванні природничих уявлень та понять. Корекційно-розвивальний зміст органічно поєднується з природничим матеріалом і передбачається для реалізації в процесі вивчення всього навчального змісту.

Дитина активно пізнає навколишній світ у безпосередньому контакті з ним, що сприяє його пізнанню. Одним із важливих засобів сенсорного розвитку дитини є спостереження, через яке вона ознайомлюється з ознаками предметів, їх формою, величиною та кольором. Важливо навчити дитину виокремлювати риси предметів навколишнього середовища. Тому під час спеціально організованої корекційної роботи учнів із затримкою психічного розвитку формується вміння застосовувати різні види сприйняття (зорове, слухове, тактильне) для дослідження об'єктів і явищ природи.

У першому класі важливо дотримуватися принципу єдності змістового та процесуального складників навчання. Навчальну діяльність учнів слід планувати таким чином, щоб вона передбачала практичні дії з об'єктами, що вивчаються, а також активне спілкування з природним та соціальним оточенням.

Під час екскурсій учні мають можливість взаємодіяти з навколишнім середовищем, що сприяє їхньому глибокому зануренню у вивчену тему. Також важливо підкреслити значення використання різноманітних методів сприйняття для максимального розуміння матеріалу [7, с. 24].

Головним недоліком екскурсій є те, що часто учні лишаються пасивними спостерігачами та слухачами. Для досягнення ефективності екскурсій в природу важливо створити освітнє середовище, де кожен учень бере активну та творчу участь, використовуючи інноваційні методи. Наприклад, можна запропонувати учням намалювати природний об'єкт, який вони спостерігають. Вчителю важливо керувати процесом спостереження, спрямовуючи увагу учнів на ключові ознаки та особливості об'єкта. Саме під час цієї діяльності відбувається корекція основних мислительних процесів, таких як аналіз та порівняння [2, с. 5].

Разом із формуванням природничих уявлень та понять, а також відповідних навичок, учитель повинен активно працювати над розвитком мовлення школяра, розширенням його словникового запасу та розвитком зв'язного монологічного та діалогічного мовлення. На уроках велике значення має словникова робота, яка передбачає введення нових лексичних одиниць у активне мовлення дітей під час вивчення предметів та явищ природи, що відбувається у зв'язку з їхньою пізнавальною діяльністю.

Ефективність засвоєння програмного матеріалу можна забезпечити через проведення спостережень, дослідів та практичних робіт. Дослідники наголошують на тому, що важливо застосовувати ці методи навчання, а не обмежуватися лише читанням оповідань або поясненням учителя.

У формуванні природничих уявлень та понять важливо організувати спостереження за змінами, що відбуваються в живій природі протягом року, а також за сезонною працею людей у природі. Ці спостереження можна проводити під час прогулянок та екскурсій, які мають значний освітній та розвивальний потенціал.

Навчальні прогулянки на природу є обов'язковою умовою стимулювання позитивної мотивації молодших школярів до вивчення природознавства. Такі прогулянки допомагають формувати міцні уявлення та поняття, які стануть основою для подальшого вивчення біології в середній і старшій школі.

Наприклад, уявлення про неживу природу стають доступними дітям з порушенням інтелекту тільки за умови належного забезпечення уроків наочними посібниками. Під час формування таких уявлень і понять важливо застосовувати послідовні методи, що включають в себе актуалізацію знань, розширення словникового запасу, практичні роботи та організацію спостережень учнів за природою.

1. Провести перевірку знань учнів щодо явища або предмету, що вивчається, під час актуалізації їхніх опорних знань.

2. Викласти нову інформацію про об'єкт неживої природи, поєднуючи бесіду, розповідь та пояснення вчителя з використанням наочних методів навчання.

3. Провести практичні вправи та завдання.

4. Організувати спостереження учнів за природою, використовуючи їхні знання та навички, які вони отримали раніше [8, с. 54].

Під час початкового навчання у школі, діти з особливими потребами зазвичай мають обмежені знання про навколишній світ, включаючи природу. Тому програма для учнів перших чотирьох класів спеціальних шкіл включає багато матеріалу, який здорові діти вивчають у дошкільний період. Надзвичайно важливою є предметна робота, яка сприяє розвитку когнітивних здібностей та мовлення дітей із вадами інтелектуального розвитку, розширює їхнє уявлення про світ. Під час таких занять учні отримують певні практичні навички та навчаються спостерігати і порівнювати різні предмети та явища [5, с. 11].

Для підготовки до систематичного вивчення біології в перших чотирьох класах важливо, щоб навчання було активним та практичним. Наприклад, в процесі практичних занять та екскурсій учні здобувають уміння орієнтуватися у просторі, що сприяє їхньому кращому розумінню абстрактних просторових концепцій, таких як обертання Землі навколо власної осі або навколо Сонця. Спостереження за природою та робота з матеріалами, які отримані під час екскурсій, надають учням конкретні основи для розуміння певних явищ. Наприклад, спостереження за роботою води в струмку на майданчику або під час прогулянки в природу може допомогти зрозуміти, як використовується робота води на гідроелектростанціях.

Отримані під час екскурсій знання закріплюються на наступних уроках, що сприяє кращому їх засвоєнню. Для поглиблення розуміння природи та фіксування спостережень учні можуть вести календар природи, куди записують свої спостереження та відмічають зміни в природі. Такий календар можна ілюструвати картинками, що відображають характерні сезонні явища для кожного місяця [4, с. 15].

У позакласній діяльності можна влаштувати різноманітні заходи, такі як виставки на тему екскурсій, тематичні ранки, дидактичні ігри, створення стінгазети, а також підготовку презентацій і багато іншого. Уроки на природі важливі для зацікавлення учнів у навчальних предметах, особливо для тих, хто має затримку у психічному розвитку. Проведені екскурсії залишають яскраві враження в пам'яті дітей, допомагають краще засвоювати матеріал курсу, розширюють їхні знання і мають суттєвий виховний вплив. Особливу увагу потрібно приділяти методичним аспектам підготовки та проведення прогулянок на природу для дітей з вадами інтелектуального розвитку.

Висновки

На основі аналізу нашого дослідження «Формування природничих уявлень і понять у дітей з особливими освітніми потребами в початковій школі» можна зробити наступні висновки:

1. Належна підготовка та кваліфікація вчителя є ключовими чинниками для успішного формування природничих уявлень та понять у дітей з особливими освітніми потребами. Вчителю необхідно мати не лише знання з педагогіки та психології, а й бути готовим до використання інноваційних методик та технологій навчання.

2. Важливою складовою професійної готовності вчителя є його інформаційна обізнаність щодо основних положень інклюзивної освіти. Це дозволяє вчителю ефективніше адаптувати навчальний процес до потреб кожного учня.

3. Урахування індивідуальних особливостей дітей з вадами розвитку, застосування спеціальних методик корекції та педагогічних підходів є необхідними для успішного формування природничих уявлень і понять у цієї категорії учнів.

4. Організація навчальних заходів на природі, таких як екскурсії та спостереження за живою природою, має великий виховний та навчальний потенціал. Вони допомагають учням краще засвоювати матеріал, розвивають їхні пізнавальні здібності та виховують бережливе ставлення до природи.

5. Систематичність спостережень та практичних вправ на природі сприяє поступовому формуванню стійких природничих уявлень та понять у дітей з особливими освітніми потребами.

Отже, ефективне формування природничих уявлень і понять у дітей з особливими освітніми потребами в початковій школі потребує комплексного підходу, де важливу роль відіграють підготовка кваліфікованого вчителя, використання інноваційних методик, організація навчальних заходів на природі та урахування індивідуальних особливостей кожного учня. Практичні завдання, що їх містить стаття, спрямовані на оволодіння учнями необхідними вміннями й навичками і стануть у пригоді вчителям під час визначення змісту й умов проведення корекційно-розвивальної роботи, за добору спеціальних методів, способів і форм. Це сприятиме опануванню знань і соціальному розвитку дітей.

Література

1. Бубон В. Вчити не просто дивитися, а й бачити... Початкова освіта. 2008. № 14.С. 5-6.

2. Державний стандарт спеціальної освіти. Київ, 2004. 361 с.

3. Дубенок О. Проблемне навчання в спеціальній школі. Краєзнавство. Географія. Туризм. 2009. № 42. С. 3-4.

4. Зброєва Н. Б. Готовність педагога до інклюзивної освіти. (До постановки питання). Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя. Сер.: Психолого-педагогічні науки. 2012. № 7. С. 15-18.

5. Навчальні програми для дітей із затримкою психічного розвитку. Природознавство. Підготовчий, 1-4 класи. К., 2014. 24 с.

6. Прохоренко Л., Бабяк O., Засенко B., Ярмола Н. Учні початкових класів із особливими освітніми потребами: навчаннята супровід : навчально-методичний посібник. Харків : Вид-во «Ранок», 2020. 60 с.

7. Прохоренко Л., Сак Т. Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» (корекція когнітивного розвитку) для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку. Київ: Міністерство освіти і науки України. Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. 2014. 41 с. Електронний ресурс. [Режим доступу]: https://mon.gov.ua

8. Прядко Л., Фурман О. На допомогу педагогу загальноосвітнього навчального закладу. Методичний посібник. Суми: РВВ СОІППО. 2015. 52 с.

References

1. Bubon V. Vchyty ne prosto dyvytysia, a y bachyty... [Teaching not just to look, but to see...]. Pochatkova osvita - Primary Education, 2008, № 14, 5-6 [in Ukrainian].

2. Derzhavnyi standart spetsialnoi osvity [State Standard of Special Education]. Kyiv, 2004, 361 [in Ukrainian].

3. Dubenok O. Problemne navchannia v spetsialnii shkoli [Problem-based learning in special school]. Kraieznavstvo. Heohrafiia. Turyzm. - Local studies. Geography. Tourism, 2009, № 42, 3-4 [in Ukrainian].

4. Zbroieva N. B. Hotovnist pedahoha do inkliuzyvnoi osvity. (Do postanovky pytannia) [Readiness of a teacher for inclusive education. (On the issue)]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia. Ser.: Psykholoho-pedahohichni nauky - Scientific Notes of Nizhyn Gogol State University. Series: Psychological and Pedagogical Sciences, 2012, № 7, 15-18. [in Ukrainian].