Формування основ критичного мислення дітей старшого дошкільного віку: аналітичний огляд проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування основ критичного мислення дітей старшого дошкільного віку: аналітичний огляд проблеми

Панасенко Елліна Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри практичної психології, Державний вищий навчальний заклад "Донбаський державний педагогічний університет"

Анотація

Аналіз психолого-педагогічних досліджених закордонних та українських вчених, практиків свідчить про те, що науковий світ досить жваво цікавиться проблематикою формування основ критичного мислення. Проаналізовано основі теорії критичного мислення відомих американських та європейських психологів. Доведено, що захоплення розвитком критичного мислення перекинулося з вищої освіти на середню і навіть на дошкільну освіту. Критичне мислення може бути однією з найцінніших навичок, яку система дошкільної освіти може розвинути в дітей. Встановлено, що діти дошкільного віку здатні критично мислити вже у три роки. Разом з тим, програми для дітей дошкільного віку з формування критичного мислення мало впроваджено в практику закладів дошкільної освіти.

Залишається актуальним питання впровадження інноваційних форм, методів, прийомів формування основ критичного мислення, що веде до вдосконалення аналітико-синтетичних операцій, креативного перетворення дійсності дитиною дошкільного віку, вміння вести діалог, мати свою позицію. На основі аналізу педагогічних підходів, які використовуються в закордонних дослідженнях, зроблено висновок, що вони різноманітні за своїм дизайном, диференційовані. Відповідно до них дітям старшого дошкільного віку надається можливість та створюються умови для взаємодії, активного навчання та мислення.

На основі теоретичного аналізу закордонних та вітчизняних психолого-педагогічних джерел, зроблено висновок, що період дошкільного дитинства є визначальним для формування основ критичного мислення. Навички критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку характеризуються здатністю до міркування та здібностями до вирішення проблем. Навчання дітей дошкільного віку думати, аналізувати, робити висновки та ефективно вирішувати проблеми вимагає продуманого та обґрунтованого психолого-педагогічного супроводу, теоретико-методичні основи якого закладаються на етапі розвитку сучасної психолого-педагогічної науки та практики, про що свідчать розробки українських вчених.

Ключові слова: мислення, критичне мислення, діти старшого дошкільного віку, дошкільний вік, дошкільне дитинство, формування основ критичного мислення.

Abstract

Formation of the foundations of critical thinking in older preschool children: analytical problem overview

Panasenko Ellina Anatoliivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Practical Psychology, State Higher Educational Institution "Donbas State Pedagogical University"

The analysis of psychological-pedagogical research by foreign and Ukrainian scientists and practitioners indicates that the scientific community is quite actively interested in the problem of forming the foundations of critical thinking. The theoretical foundations of critical thinking by renowned American and European psychologists have been analyzed. It has been proven that the enthusiasm for the development of critical thinking has shifted from higher education to secondary and even preschool education. Critical thinking can be one of the most valuable skills that the preschool education system can develop in children. It has been established that preschool children are capable of critical thinking as early as three years old. However, programs for preschool children aimed at forming critical thinking skills have been poorly implemented in the practice of preschool educational institutions. At the same time, the issue of implementing innovative forms, methods, and techniques for forming the foundations of critical thinking remains relevant, leading to the improvement of analytical-synthetic operations, creative transformation of reality by preschool children, the ability to engage in dialogue, and to have their own position. Based on the analysis of pedagogical approaches used in foreign studies, it was concluded that they are diverse in their design, differentiated. According to this, older preschool children are given the opportunity and conditions are conditions are created for interaction, active learning, and thinking.

Based on the theoretical analysis of foreign and domestic psychological- pedagogical sources, it is concluded that the preschool period is crucial for the formation of the foundations of critical thinking. The skills of critical thinking in older preschool children are characterized by the ability to reason and problemsolving skills. Teaching preschool children to think, analyze, draw conclusions, and effectively solve problems requires thoughtful and reasoned psychological- pedagogical support, the theoretical and methodological foundations of which are laid in the development stage of modern psychological-pedagogical science and practice, as evidenced by the developments of Ukrainian scientists.

Keywords: thinking, critical thinking, older preschool children, preschool age, preschool childhood, formation of the foundations of critical thinking.

Постановка проблеми

Критичне мислення вважається однією з ключових та необхідних навичок ХХІ століття. Мислити для сучасної людини - це не тільки критично ставитися до навколишньої дійсності - це мати власну думку, усвідомлювати та розпізнавати реальні факти та фальшиві твердження, самостійно робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність за свої вчинки, креативно перетворюючи реальність навколо себе. Сьогодні робиться акцент на формуванні основ критичного мислення починаючи саме з дошкільного дитинства, яке є неповторним, яскравим, казковим моментом життя людини. Як вважає академік А. Богуш, «...це період народження і становлення особистості з її майбутніми та духовними і моральними цінностями, період пізнання світу соціуму і її величності Людини; відкриття дитиною царини Життя на планеті Земля.» [2]. Це науково-поетичне твердження є не тільки метафорою, а фундаментом на якому базуються наукові гіпотези та інноваційні технології сучасного дошкілля та ставлення до дитини дошкільного віку. Розуміння важливості формування основ критичного мислення дитини дошкільного віку знайшло відображення у нормативних документах, наприклад у Базовому компоненті дошкільної освіти [1], Законі про «Дошкільну освіту» [4]. Прискіплива увага приділяється ранній педагогіці та формування навичок критичного мислення і в країнах ЕС. Для педагогічної науки великий інтерес мають психолого-педагогічні особливості формування основ критичного мислення у старшому дошкільному віці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання формування та розвитку критичного мислення розкрито у працях Д. Брунера, Дж. Гілфорда, А. Кроуфорда, М. Ліпмана, Д. Рассела, Ч. Темпла, Д. Халперн. Вітчизняні дослідники такі як А. Богуш, Н. Гавриш, В. Бондарь, К. Крутій, А. Ліпкіна, О . Митник, В. Паламарчук, О. Пометун, Л. Терлецька, С. Терно, О. Тягло, Г. Цвєткова вивчали теоретичні та практичні аспекти уміння критично мислити, самостійно використовувати знання для розв'язання проблемних ситуацій.

Інтелектуальну діяльність, логічне мислення, в дошкільному віці досліджували Л. Артемова, А. Богуш, Т. Жаровцева, Л. Жулідова, І. Кіндрат, К. Крутій, О. Кудрявцева, О. Кухарчук, Т. Степанова та ін.

Не дивлячись на інтерес та актуальність проблеми, особливості формування критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку висвітлено не достатньо.

Формулювання цілей статті: проаналізувати проблему формування критичного мислення дітей дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі.

Виклад основного матеріалу

Складність формування основ критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку полягає в усвідомленому розумінні педагогами та психологами усіх індивідуально-фізіологічних новоутворень цього вікового періоду дитини, як сенситивного, відкритого до когнітивних перетворень, здатності до оцінки інших людей, дітей; готовності до кооперації та взаємодії. Відповідно, у цій статті ми спираємося на концепцію критичного мислення як важливої навички ХХІ століття, яку можна розвивати у дітей віком від трьох років [14; 23]. Теоретико-аналітичний огляд проведено, з метою отримати уявлення про цю важливу область досліджень формування критичного мислення в дошкільному дитинстві.

Критичне мислення, його формування, ще досить «молоді» категорії, що відображають необхідні навички людини майбутнього. В основі теорії критичного мислення лежать праці відомих американських психологів В. Джеймса, Дж. Дьюї. Дослідження кінця XX - початку XXI щодо важливості критичного мислення для розвитку людства, заходимо у розвідках Д. Клустера, А. Кроуфорда, М. Ліпмана, К. Мередіта, Д. Хейбер та ін.

Д. Хейбер у своїй книзі «Критичне мислення» описує момент «Великого вибуху» у викладання основ критичного мислення в системі вищої освіти 1983 року. Цей етап характеризувався тим, що університети Каліфорнії почали вимагати від усіх студентів перед закінченням навчання пройти курс критичного мислення, який допоміг би в майбутньому «розуміння зв'язку мови з логікою. Що веде до здатності аналізувати. Критикувати і відстоювати ідеї, міркувати індуктивно та дедуктивно, а також доходити фактичних чи оцінних висновків. Виходячи з обґрунтованих припущень, зроблених на основі недвозначних тверджень про знання чи переконання» [5, с.46].

З цього моменту почалося загальнонаціональне розширення курсів з критичного мислення у вищих навчальних закладах США. Про це свідчить і звіт «Нація в небезпеці» (1983) в якому йшлося про відставання американської системи совіти від інших країн, що стає чинником небезпеки для економічного розвитку країни. Презентований документ вплинув на освітню політику не тільки в США, «Великій вибух» розповсюдився по всьому Всесвіту. Про це свідчить той факт, що кількість досліджень щодо критичного мислення по всьому світові зростає. Зазначимо, що аналіз останніх науково-економічних, психологічний та педагогічних досліджень говорить про те, що в основі для таких трансформацій лежить перехід від індустріалізації економіки до економіки знань, в якій пріоритетами стали такі навички як ефективно критично мислити, переконливо спілкуватися, співпрацюватиме. Як вважає Д. Хейбер, «оскільки сирі знання стають дедалі доступніше за допомогою клацання мишкою чи гортання пальцем по екрану. Члени суспільства «інформаційної ери» повинні знати. Як ефективно використовувати ці знання, мислити про це чіткіше - і критичніше» [5, с.48].

Захоплення розвитком критичного мислення перекинулося з вищої освіти на середню і навіть на дошкільну освіту. Про це свідчать аналіз досліджень щодо здатності дітей до критичного мислення [7]. Вченими було встановлено, що діти здатні критично мислити вже у три роки. Разом з тим, програми для дітей дошкільного віку з формування критичного мислення мало впроваджено в практику закладів дошкільної освіти. У результаті своїх досліджень науковці довели, що діти здатні критично мислити, коли вони спілкуються зі своїми однолітками та дорослими [7; 17; 19].

Цікавим є дослідження, проведене Девіс-Сівер (1994) [7] з дітьми старшого дошкільного віку щодо критичного мислення. Результати обстеження дітей показали, що діти в цьому віці вже мали свої критичні оцінки, погляди та здатність до ефективного мислення. Виявилося, що діти здатні розпізнавати маніпуляції дорослих, розуміти їх та відповідно реагувати. Більш того, Девіс-Сівер розглянув мислення дітей старшого дошкільного віку як політичний акт: діти використовують деякі стратегії, щоб приховати своє справжні думки від дорослих [7].

Дослідження, проведене А. Салмон (2007), мало на меті виявити навички критичного мислення дітей старшого дошкільного віку, коли їх навчали мислити під час рутинної діяльності. Результати показали, що мислення ефективно формується та розвивається коли дитина відчуває позитивне підкріплення, позитивні емоції [21].

У контексті нашої статті слід розглянути дослідження Г. Хейман (2010) щодо оцінки дітьми старшого дошкільного віку про те, що люди говорять про себе. Вибірка респондентів склала загалом 296 учасників. Дослідження мало на меті дослідити дві речі: 1) діти розуміють, що люди не завжди розкривають правдиву інформацію: 2) діти використовують контекстуальні підказки для суджень про достовірність того, що люди говорять про себе. Результати показали, що діти дошкільного віку досить досвідчені у своїх міркуваннях і оцінках, і вже здатні судити судження дорослих на основі того, чи є інформація зрозумілою та знайомою. Наприклад, діти старшого дошкільного віку усвідомлюють, що дівчатка частіше розповідають одноліткам, що вони люблять грати в ляльки, ніж хлопчики, хоча хлопчики також можуть гратися і граються в ляльки [14].

Критичне мислення може бути однією з найцінніших навичок, яку система дошкільної освіти може розвинути в дітей. Здатність до критичного мислення не дається нам від народження. На думку дослідників [15; 20; 22]. ми повинні розвивати ці навички через діяльність та практику. Вчені, вважають, що: «Критичне мислення є важливим у ранньому та дошкільному дитинстві з кількох причин: по-перше, навчання вимагає не лише здатності сприймати інформацію, але й здатності ідентифікувати та уникати дезінформації [6]. Наприклад, задовго до того, як діти підуть до школи, вони сприймають величезну кількість інформації від людей та свого оточення; якщо дітям не допомогти проаналізувати цю інформацію, вони ризикують бути введеними в оману [6]. З огляду на величезний обсяг доступної інформації зараз порівняно з тим, що було 30 років тому, ще важливіше, щоб люди навчилися фільтрувати цю інформацію за допомогою критичного мислення [12]. Цікаво, що Д. Галперн припускає, що діти віком від 3 років мають здатність отримувати знання, засновані на інтонації (особливості вимови), лексиці та жестах у спілкуванні, і було виявлено, що ці навички покращуються з віком. Це дослідження вказує на те, що на додаток до навчального середовища, заснованого на діяльності, діти дошкільного віку розуміють свій досвід через візуальні та звукові підказки» [17].

Іншим важливим аспектом критичного мислення та його формування є ідея про те, що якість нашого життя часто відображає якість нашого мислення [11]. Отже, критичне мислення слід розвивати з раннього дитинства. Проте, дослідники підкреслюють, що недостатньо розроблені технології, методики, програми, де критичне мислення вписується в ландшафт освіти дітей раннього та дошкільного віку.

Аналіз психолого-педагогічних джерел свідчить про те, що основними компонентами критичного мислення є: 1) аналіз, 2) інтерпретація та 3) оцінка інформації [18].

Треба зазначити, що не кожне вирішення проблеми вимагає використання кричного мислення. Так, останні дослідження показали, що критичне мислення -- це складний синтез навичок, які змушують дітей брати участь у міркуванні, що призводить до практичного вирішення проблем [8; 10; 19]. Отже, як зазначають автори, критичне мислення залучається лише тоді, коли ситуація вимагає аналізу проблеми [22; 23]. Таким чином, не кожне питання вимагатиме аналізу ситуації [19]. Це важливий момент, оскільки вихователь повинен усвідомлювати, коли вирішення проблеми потребує критичного аналізу проблеми, а коли ні. Отже, усвідомлення та розуміння сутності критичного мислення дозволяє педагогам формувати його навички шляхом розуміння та вивчення різноманітних педагогічних практик.

Аналізуючи педагогічні підходи, які використовуються в закордонних дослідженнях, підкреслимо, що вони різноманітні за своїм дизайном, диференційовані. Відповідно до них дітям старшого дошкільного віку надається можливість та створюються умови для взаємодії, активного навчання та мислення. Підкреслимо, що у застосуванні методів, що пропонуються закордонними дослідниками є спільні риси. Наприклад, усі підходи включають діалоги з дітьми та заохочення їх поділитися своїми ідеями щодо завдання чи діяльності. Отже, на певному рівні все вищезазначене заохочує до активного мислення.

Цікавий досвід дослідників І. Пападопулос, Е. Бісірі [18], які спираючись на педагогіку багатоманітності розробили освітню програму для розвитку критичного мислення, заохочуючи дітей дошкільного віку критично аналізувати зміст, поданий через народні оповідання, казки та ігри. Результатом впровадження презентованої програми став ґрунтовний висновок про те, що використання оповідань, казок, усної народної творчості працювало як ефективний засіб розвитку критичного мислення, яке було задокументовано через комунікативні аспекти взаємодії дітей.

Дослідження М. Марич, М. Сакач [16] продемонструвало, як слова, що активізують мислення, формують метакогнітивні знання. Дослідники припустили, що діти з високими метакогнітивними здібностями (розуміння свого мислення, думок і елементарних процесів саморегуляції), які виміряно за допомогою контрольного списку описової статистики Вітбреда для самостійного навчання [24], значно краще вирішували проблеми, ніж їхні ровесники.

Ч. О'Рейлі, А. Девітт, Н. Хейс які проаналізували 25 статей, що стосувалися критичного мислення, констатують, що загалом дослідження були рідкісними: «Наші висновки свідчать про те, що було достатньо доказів на підтримку важливості формування навичок критичного мислення в перші роки життя за допомогою педагогічних форм, методів, прийомів, які використовують педагогічну взаємодію для стимулювання мислення» [17]. Дослідники приходять до висновків, що спільні риси в дослідженнях стосуються педагогічних практик, заснованих на взаємодії, ефективному спілкуванні та діалозі, де у дітей дошкільного віку активізуються усі мислєннєві операції.

Закордонні вчені пропонують серед основних дієвих методів формування критичного мислення дітей дошкільного віку: різноманітні техніки опитування [9-11]. Причому автори стверджують, що задавати відкриті та закриті запитання було ефективніше, ніж лише відкриті запитання. Останній факт став несподіваним відкриттям для дослідників, тому що до цього вважалося що, саме відкриті запитання сприяють навчанню та розвитку.

Наступні групи методів формування основ критичного мислення - методи засновані на запитах; методи засновані на поєднанні внутрішньо пов'язаних мислення, мови, емоцій [17].

Зауважимо, що вітчизняні дослідники в галузі дошкільної педагогіки презентують величезний вклад щодо формування основ критичного мислення дітей дошкільного віку. Так, цілий випуск періодичного видання за 2021 рік «Методична скарбничка вихователя» присвячено саме цій проблематиці. Підкреслимо, що наукове підґрунтя розроблене відомими фахівцями Н. Гавриш, О. Безсоновою, переплітаються з практичними розробками вихователів-практиків. Дослідники, пропонують проєктну діяльність в якості ефективного інструментарію для формування основ критичного мислення. Цілий комплекс дієвих методів супроводжує проєкт. Так, сутність проєктної діяльності складають: стартове інтегроване заняття, спільна творча діяльність, заснована на партнерській взаємодії, фіксація результатів (журнал «Дзеркало проєкту»), кластерний метод (створення разом з дітьми інтелектуальної карти). Отже, дослідники пропонують ціле гроно активностей та дієвих методів, прийомів формування критичного мислення на етапі дошкільного дитинства [3].

Цікава знахідка - це маршрут засвоєння теми, який передбачає етапи проживання теми (пізнавальний, дослідницький, соціальний, творчий); освітні завдання, які охоплюють мовлення та комунікацію, розвиток мислення та спільну діяльність дітей. Протягом всього проєкту діти отримують цілий каскад активностей та методичних прийомів: виклик (проблемне завдання, що повинно активізувати дитину), полілоги, тренувальні вправи, руханки, дослідження та аналіз художнього тексту, роздуми (рефлексії) [3].

критичне мислення педагогічний діти

Висновки

Аналіз психолого-педагогічних досліджених закордонних та українських вчених, практиків свідчить про те, що науковий світ досить жваво цікавиться проблематикою формування основ критичного мислення. Доведено, що захоплення розвитком критичного мислення перекинулося з вищої освіти на середню і навіть на дошкільну освіту. Встановлено, що діти дошкільного віку здатні критично мислити вже у три роки. Разом з тим, програми для дітей дошкільного віку з формування критичного мислення мало впроваджено в практику закладів дошкільної освіти. Залишається актуальним питання впровадження інноваційних форм, методів, прийомів формування основ критичного мислення, що веде до вдосконалення аналітико-синтетичних операцій, креативного перетворення дійсності дитини дошкільного віку, вміння вести діалог, мати свою позицію.

Отже, на основі теоретичного аналізу закордонних та вітчизняних психолого-педагогічних джерел, доходимо висновків, що період дошкільного дитинства є визначальним для формування основ критичного мислення. Навички критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку характеризуються здатністю до міркування та здібностями до вирішення проблем. Навчання дітей дошкільного віку думати, аналізувати, робити висновки та ефективно вирішувати проблеми вимагає продуманого та обґрунтованого психолого-педагогічного супроводу, теоретико-методичні основи якого закладаються на етапі розвитку сучасної психолого-педагогічної науки та практики, про що свідчать розробки закордонних та українських вчених. Подальшого дослідження потребують теоретико-методологічні основи теорії формування критичного мислення саме в дошкільному віці та впровадження різноманітних педагогічних технологій в практику сучасних закладів дошкільної освіти.

Література

1. Богуш А.М. Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному освітньому просторі: монографія. Кам'янець-Подільський : «Друкарня «Рута», 2018. 392 с. с.99.

2. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція та поради для організації освітнього процесу. Вийшла 22 січня 2021 року

3. Гавриш Н., Безсонова О. Допомагаємо дітям віднайти ключ до порозуміння. Методична скарбничка вихователя. №1. 2021. С. 4-19.

4. Закон України "Про дошкільну освіту"

5. Brosseau-Liard P.E. The roots of critical thinking: Selective learning strategies in childhood and their implications. Canadian Psychology/Psychologie Canadienne, 58 (3) (2017), p. 263.

6. Davies W., Stevens M. (2019). The importance of critical thinking and how to measure it. Retrieved from Pearson Talent Lens website

7. Ennis R. Critical thinking across the curriculum: The Wisdom CTAC Program Inquiry: Critical Thinking Across the Disciplines, 28 (2) (2013), pp. 25-45.

8. Facione P.A. Critical thinking: A statement of expert consensus for purposes of educational assessment and instruction. The California Academic Press, Millbrae, CA (1990)

9. Facione P.A. The disposition toward critical thinking: Its character, measurement, and relation to critical thinking skill Informal Logic, 20 (1) (2000), pp. 61-84

10. Fisher R. Stories for thinking: Developing critical literacy through the use of narrative. Analytic Teaching, 18 (1) (1998), pp. 16-27.

11. Halpern D.F Critical thinking across the curriculum: A brief edition of thought & knowledge Routledge (2014).

12. Hubscher I., Esteve-Gibert N., Igualada A., Prieto P. Intonation and gesture as bootstrapping devices in speaker uncertainty First Language, 37 (1) (2017), pp. 24-41.

13. Heyman G.D. Children's critical thinking when learning from others. Current Directions in Psychological Science, 17 (5) (2008), pp. 344-347

14. Kuhn D. A Developmental model of critical thinking Educational Researcher, 28 (2) (1999), pp. 16-46.

15. Marie M., Sakac M. Metacognitive components as predictors of preschool children's performance in problem-solving tasks Psihologija, 51 (1) (2018), pp. 1-16.

16. O'Reilly C., Devitt A., Hayes N. Critical thinking in the preschool classroom - A systematic literature review. Thinking Skills and Creativity. Volume 46, December 2022, 101-110

17. Papadopoulos I., Bisiri E. Fostering critical thinking skills in preschool education: Designing, implementing and assessing a multiliteracies-oriented programme based on intercultural tales. Multilingual Academic Journal of Education and Social Sciences, 9 (2) (2020), pp. 1-19.

18. Paul R., Elder L. The miniature guide to critical thinking concepts and tools Rowman & Littlefield, USA (2020).

19. Peter E.E. Critical thinking: Essence for teaching mathematics and mathematics problem solving skills. African Journal of Mathematics and Computer Science Research, 5 (3) (2012), pp. 39-43.

20. Salmon A.K. Promoting a culture of thinking in the young child Early Childhood Education Journal, 35 (5) (2008), pp. 457-461.

21. Snyder & Snyder, 2008 L.G. Snyder, M.J. Snyder. Teaching critical thinking and problem solving skills.The Journal of Research in Business Education, 50 (2) (2008), p. 90.

22. Strasser Bresson, 2017J. Strasser L.M. Bresson. Big questions for young minds: Extending children's thinking National Association for the Education of Young Children, United Kingdom (2017).

23. Whitebread D., Coltman P., Pasternak D.P., Sangster C., Grau V., Bingham S., Demetriou D. The development of two observational tools for assessing metacognition and self- regulated learning in young children.

References

1. Bogush A.M. (2018). Pedagogichni vimiri Vasilja Suhomlins'kogo v suchasnomu osvitn'omuprostori [Pedagogical dimensions of Vasyl Sukhomlynskyi in the modern educational space]. Kam'janec'-Podil's'kij : «Drukarnja «Ruta» [in Ukrainian].