Роль теоретичних та практичних аспектів здоров’язбереження в освітньому середовищі та їх інтерпретація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Роль теоретичних та практичних аспектів здоров'язбереження в освітньому середовищі та їх інтерпретація

Волошин Олена Романівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри фізичної терапії, ерготерапії та здоров'я

м. Дрогобич

Анотація

Шляхом обробки та аналізу науково-методичної літератури з окресленої проблематики встановлено, що учні не вміють планувати свою життєдіяльність, організовувати фізичну активність, дотримуватися режиму дня, у них частково сформовано ціннісне ставлення до здоров'я. Встановлено, що ключову роль у формуванні у них орієнтації на ЗСЖ виконує педагог, який має забезпечити високий рівень стану здоров'я та фізичного розвитку учнів, їх особистісне зростання та гармонійний розвиток. У ході дослідження було детально визначено основоположне поняття здоров'я, як багатовимірне та багатогранне; його складові (фізичну, соціальну, психічну, духовну), які доповнюють одна одну, взаємоузгоджуються, формуючи здоров'я як своєрідний, цілісний феномен. У роботі узагальнені наукові відомості про поняття «здоров'я», наведені зразки практичних розробок дослідження соматичного здоров'я та проведення здоров'язбережувального моніторингу функціонування організму школяра, а також практичні аспекти проведення навчально-виховних заходів щодо здоров'язбереження. Обґрунтовано системоутворюючий фактор проєктованої системи та виявлено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування ціннісної орієнтації учнів на здоровий спосіб життя. З'ясовано передумови для свідомого формування, збереження і зміцнення здоров'я як окремого індивіда, так і членів суспільства, які в цілому полягають у засвоєнні здоров'язбережувальних знань та усвідомленні необхідності їхнього використання, умінні застосовувати їх на практиці та у повсякденному житті.

Доведено, що рівень здоров'я людини можна підтримувати за допомогою оздоровчих систем і ведення здорового способу життя, розуміючи фактори, які впливають на нього. Попередити розвиток захворювання можна шляхом виявлення та швидкого усунення шкідливих факторів, які впливають на організм. Навчання та виховання мають органічно поєднуватися з комплексною системою оздоровчо-профілактичних і психогігієнічних заходів, усуненням несприятливих факторів довкілля та реабілітацією школяра за підтримки цієї діяльності як вдома, так і в колективі педагогами, медиками, батьками та громадою.

Ключові слова: здоров'я, здоров'язбереження, освітнє середовище, педагоги, технології, учні.

Abstract

Voloshyn Olena Romanivna PhD (pedagogical sciences), associate professor, associate professor of the department of physical therapy, occupational therapy and health, Ivan Franko State Pedagogical University of Drohobych, Drohobych

THE ROLE OF THEORETICAL AND PRACTICAL ASPECTS OF HEALTH PROMOTION IN THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT AND THEIR INTERPRETATION

By processing and analyzing the scientific and methodological literature on the outlined issues, it was found that students do not know how to plan their life activities, organize physical activity, follow the daily routine, and have a partially formed value attitude to health. It has been established that the key role in the formation of their orientation to healthy lifestyles is played by the teacher, who must ensure a high level of health and physical development of students, their personal growth and harmonious development. The study defines in detail the fundamental concept of health as multidimensional and multifaceted; its components (physical, social, mental, spiritual), which complement each other, are mutually consistent, forming health as a kind of holistic phenomenon. The work summarizes scientific information about the concept of "health", provides examples of practical developments in the study of somatic health and health-saving monitoring of the functioning of the schoolchild's body, as well as practical aspects of health-saving educational activities. The system-forming factor of the designed system is substantiated and the pedagogical conditions that ensure the effectiveness of forming students' value orientation towards a healthy lifestyle are identified. The prerequisites for the conscious formation, preservation and promotion of health of both individuals and members of society are clarified, which in general consist in mastery of health-saving knowledge and awareness of the need to use it, the ability to apply it in practice and in everyday life.

It has been proven that the level of human health can be maintained with the help of wellness systems and a healthy lifestyle, understanding the factors that affect it. The development of a disease can be prevented by identifying and quickly eliminating harmful factors that affect the body. Education and upbringing should be organically combined with a comprehensive system of health and wellness and psycho-hygiene measures, elimination of unfavorable environmental factors and rehabilitation of the student, with support for these activities both at home and in the team by teachers, doctors, parents and the community.

Keywords: health, health protection, educational environment, teachers, technologies, students.

Постановка проблеми

На початку третього тисячоліття людство зіткнулося з рядом глобальних проблем, що зумовлені зміною ритму та способу життя сучасної людини, інформаційними та психоемоційними перевантаженнями, руйнуванням гармонійного зв'язку людини з природою, зростанням забруднення довкілля, зміною характеру харчування тощо. Науковий аналіз глобальної еколого-демографічної ситуації, що склалася в Україні, примушує замислитися кожного, хто дбає про власне життя і здоров'я, про долю свої нащадків, майбутнє людства [3]. здоров'я фізичний соматичний

Чи не єдиним способом розв'язання проблеми є кардинальна зміна поглядів людини на причини і наслідки нездоров'я, формування основ здорового способу життя. А досягти цього можна лише шляхом перебудови системи освіти та виховання людини, набуття знань, що дають змогу здійснювати гармонійний розвиток у відповідності до умов сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні дослідники визначають категорію «здоров'я, як цілісний стан, який характеризується певними резервами енергетичної, пластичної і регуляторної забезпеченості функцій, стійкістю до впливу негативних факторів зовнішнього середовища і є основою для виконання соціальних біологічних функцій» [5].

Суттєвою є також дефініція, щодо здоров'я, як динамічного стану найбільшого фізичного та психоемоційного (душевного) благополуччя, в основі якого лежить гармонійне співвідношення взаємозв'язаних функцій і структур, що забезпечується високим енергетичним рівнем організму за найменшої «ціни адаптації його до умов життєдіяльності» [4].

Хвороба не є категорією наукового пізнання, але без розуміння сутності хвороби, як специфічного стану організму людини не можна зрозуміти й специфіки вияву таких станів організму, як здоров'я і «передхвороба» [6]. Це стан, залежний від організму. Іншими словами - не мікроб стає причиною хвороби, а певний стан імунної системи організму, не здатний протидіяти даному мікробу. Хвороба - це вияв зниженої життєдіяльності, це нормальна, природна реакція організму на певний фактор.

Здоров'я і хвороба - це категорії, які є наслідком соціальної зумовленості, тобто впливу соціальних умов і чинників, що, звичайно, не суперечить ролі біологічних еквівалентів здоров'я і хвороби та визначення їх з позиції біологічних закономірностей [2].

Оцінюючи здоров'я, слід пам'ятати, що дефіцит здоров'я може виявлятися і виявляється через «третій стан», відмінний від станів здоров'я і хвороби. Він характеризується тим, що організм, здавалося б, здоровий, але працює у зміненому, умовно нормальному на даний час режимі. В сучасні медицині такий стан називається «мала патологія». Очевидно, «третій стан» виникає, коли порушуються чи змінюються зворотні зв'язки у функціонуванні внутрішніх систем організму, або в системі взаємодії внутрішніх структур і зовнішнього середовища [6].

Найбільше людей перебуває у «третьому стані» через те, що в своєму житті вони нехтують методами загартування, психорегуляції, оздоровчого харчування та загального життєвого режиму. Тому розуміння необхідності уважно ставитися до проблем свого здоров'я, зміцнення, відновлення і пізнання особливостей своєї індивідуальної психічної і соматичної організації, і на основі цього вироблення оздоровчої поведінки є запорукою щасливого, довгого життя, і допомогти усвідомити це кожній людині є одним із провідних завдань сучасної освіти [4].

Таке розуміння формується шляхом вивчення теоретичних основ здоров'язбереження, які представлені у таких положеннях:

1) розгляд здоров'я як стан організму, який може бути кількісно і якісно охарактеризований прямими показниками;

2) здоров'я розглядається як більш широка категорія, порівняно з хворобою. Передхвороба і хвороба - окремі випадки здоров'я, коли є його дефекти або зниження рівня;

3) рівень структурної організації, що досліджується, - переважно рівень організму. Підхід до людини і її здоров'я - інтегративний, цілісний, а методи впливу - природні;

4) розробка теоретичних принципів відповідає завданню формування загальної теорії здоров'я, що об'єднує філософське осмислення сутності здоров'я, хвороби і перехідних станів [7].

Теоретичні основи визначають практичні аспекти здоров'язбереження - сферу застосування спеціалістів у галузі здоров'я, так і пересічних громадян, які не байдужі до цієї життєдайної цінності.

Мета статті - обґрунтувати теоретичні та практичні аспекти здоров'язбереження в освітньому середовищі для їх наступного використання у практиці, формування, збереження і зміцнення здоров'я.

Методи дослідження

В основу дослідження покладено використання комплексу загальнонаукових теоретичних методів: аналіз, синтез, систематизацію, узагальнення.

Виклад основного матеріалу

Єдиним способом вирішення проблеми є кардинальна зміна точки зору людини щодо причин і наслідків нездоров'я, а також створення фундаменту здорового способу життя. А досягнення цього можна лише шляхом удосконалення системи освіти та виховання людини шляхом отримання знань, які могли б їй розвиватися відповідно до вимог часу [7].

Здоров'язбереження - це теорія і практика формування, підтримки та збереження здоров'я людини. Це стратегія виживання і створення нового світосприйняття на основі формування кожної людини, починаючи з її народження, і стала науковим та освітнім напрямком. Суспільство, група та індивідуальне здоров'я пов'язані з ієрархічним рівнем здоров'я індивіда. Суспільство є першим рівнем, який характеризує загальний стан здоров'я населення та показує складну систему матеріальних і духовних зв'язків, які мають значення у суспільстві. Другий рівень - групове здоров'я пов'язане з особливостями життєдіяльності людей. Третій рівень - індивідуальний рівень здоров'я - формується в умовах суспільства і групи, так і на основі фізичних, психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде окрема людина [5]. Поняття «здоров'я» є провідною категорією здоров'язбереження, воно складне і характеризує умови існування, мотиви його життєдіяльності та світобачення, має широкий інтегральний зміст для розкриття якого потрібні знання з різних галузей людинознавства, а практична реалізація його здійснюється через формування здорового способу життя учасниками освітнього процесу, а саме педагогами, та полягає в наступних позиціях [2]:

Основні обов'язки учителя щодо здоров'язбереження, в учасників освітнього процесу:

1. Створення психолого-педагогічних та організаційно-педагогічних умов, що гарантують психічне благополуччя і комфорт учнів шляхом

2. гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу на основі: залучення до занять фізичною культурою і спортом; розумного співвідно¬шення між обсягом інформації, що викладається, і психофізичними можливостями учнів до її засвоєння; переходу від традиційної інформаційно- об'ємної системи освіти до такої, що вчить учнів самостійно вчитися, вільно мислити і застосовувати отримані знання в реальному житті.

3. Впровадження на практиці наукового підґрунтя для організації відпочинку, харчування та навчальної роботи учнів.

4. Створення максимально можливих гігієнічних і санітарних умов.

5. Залучення учнів до свідомої діяльності з формування культури здорового способу життя та забезпечення навчально-методичними ресурсами для цього процесу.

6. Створення основи для адміністрування та дотримання технологій збереження життя в школі.

7. Розвиток культури здорового способу життя серед учнів як на уроках, так і поза ними.

8. Створення системи підготовки кадрів, матеріальної та соціальної підтримки концепції здоров'язберігаючих технологій, агітації та пропаганди; об'єднання зусиль усіх відділів освіти, медичних установ, фізкультурно- спортивних закладів.

9. Забезпечення програмним забезпеченням, інструктивними матеріалами та методичними посібниками з питань здоров'язберігаючих технологій.

10. Надання медичної та психологічної допомоги під час навчання.

11. Створення ідеальних умов для функціонування фізичної культури; надання можливостей для засвоєння передових, сучасних форм і методів праці.

12. Створення інформації та комп'ютерна підтримка медичної системи.

13. Встановлення параметрів для моделювання та апробації здоров'язбережувальних освітніх інновацій, проведення експериментальних і наукових досліджень [6].

У сучасній школі ми пропонуємо зберігати здоров'я дітей, впроваджуючи такі профілактичні заходи:

* медичні огляди учнів;

* Дні здоров'я та туристичні походи;

* шкільні спортивні свята;

* бесіди на тему здоров'я з учнями та батьками;

* фізкультхвилинки, руханки, пальчикова гімнастика, неврологічна гімнастика, зорова гімнастика;

* уроки фізкультури на свіжому повітрі;

* створення шкільної агітбригади з пропаганди здорового способу життя; оформлення листівок здоров'я та плакатів на різноманітну медичну тематику тощо.

Створення соціальних ініціатив, а саме: «Healthy Schools: за здорових і щасливих учнів». Програма повинна заохочувати дітей до здорового харчування, регулярних фізичних навантажень та усвідомленого ставлення до власного здоров'я [6].

У школах має приділятися увага вивченню стратегій, які допомагають викладачам інтегрувати здоров'язберігаючі технології у плани своїх уроків, а також методиці викладання дисциплін, заснованих на цих технологіях. Можна створити пам'ятку «Гігієнічні показники, що характеризують урок», яку треба використовувати на кожному занятті.

Планувати раціональне харчування, яке має вирішальне значення для загального стану здоров'я учнів, щодо задоволення їх харчових, фізіологічних та фізичних потреб [6].

При розробці раціону для дітей необхідно збалансувати вміст білків, ліпідів та вуглеводів, щодня меню переглядати, ретельно дотримуватися усіх гігієнічних вимог. Процес вітамінізації необхідний для запуску захисних механізмів організму. Передбачено 2-3 перерви на гарячі обіди у шкільній їдальні.

Школа повинна займатися плануванням дитячого дозвілля. Кожна дитина знайде для себе цікаве та цілеспрямоване заняття, оскільки воно розроблене з урахуванням її потреб. Потрібно проводити вечори відпочинку, інтелектуальні турніри, читацькі круглі столи та безліч інших цікавих заходів. Проте найбільшу користь принесе дозвілля, проведене на спортивних майданчиках, серед яких є різні варіанти, такі як спортивні секції та свята. План дозвілля, може пропонувати широкий спектр заходів, включаючи походи, дні здоров'я, рухливі ігри, веселі старти, старти надій, спортивні змагання та спартакіади, демонструє методичну роботу фізкультурно- оздоровчого відділу. Учні школи беруть участь у спортивних змаганнях на місцевому, районному та обласному рівнях, досягаючи успіхів у своїх спортивних починаннях.

Створення максимально гігієнічного та санітарного середовища.

Для збереження здоров'я дуже важливо підтримувати чистоту та санітарні умови, які створюються через:

* індивідуальний графік пиття;

* графік вологого прибирання (після кожного уроку);

* створення гігієнічної зони (де можна помити руки);

* привабливий дизайн інтер'єру школи, в який вміло включені елементи, що сприяють здоров'ю.

Приємний психоемоційний фон може підтримуватися:

а) озелененням (рослини з лікувальними властивостями, квіткові композиції);

б) кольоровою гамою;

в) забезпеченням умов для провітрювання класів і коридорів [8].

Щодо освітлення, розмірів меблів, поліграфічного виконання

підручників і наочних посібників та інших аспектів навчального середовища, то школа відповідає гігієнічним вимогам.

Процес проведення позакласних досліджень з учнями поглиблює та реалізує теоретичні знання, практичні навички та таланти, які учні отримали в результаті опанування основ біологічних наук. З метою екологічного виховання школа мала б працювати за такими напрямками: бесіди, екскурсії, походи по рідному краю, конференції, озеленення школи та міста, ігри та конкурси юних екологів. У школі можуть проводитися конкурси захисту екологічних творів, плакатів, фотомонтажів. Учні школи можуть досліджувати, як підприємства впливають на природне середовище, як економічна діяльність впливає на вільний час. З метою охорони птахів у школі можна виготовити і встановити шпаківні та годівнички, щорічно проводити сільськогосподарську виставку: «Щедрість рідної землі» [3].

Створення освітніх та адміністративних рамок, які захищають емоційне благополуччя учнів

Ефективне управління навчально-виховним процесом є основним чинником зусиль будь-якого навчального закладу, спрямованих на зміцнення здоров'я. Кожен педагог повинен діяти відповідно до концепції сприятливого для здоров'я середовища, найважливішими елементами якої є створення сприятливого навчального середовища (розклад уроків, перерви, режимні моменти) та використання методів регуляції рухової активності та способів відновлення розумової і фізичної працездатності, які сприяють здоров'ю.

Завдяки використанню різнорівневого навчання, глибокій диференціації та індивідуалізації навчання, широкому застосуванню сучасних педагогічних технологій необхідно оптимізувати та гуманізувати освітній процес і реалізувати модель екологічно комфортного навчального середовища, що використовує технології для підвищення успішності учнів; зацікавлене викладання; сприяння фізичному, фізіологічному та психологічному комфорту учнів; спрямування викладацького колективу на розвиток взаєморозуміння між викладачем та учнем, що ґрунтується на формулі «суб'єкт-суб'єкт». Створення шансів на успіх для кожного учня позитивно мотивуватиме його до навчання, а розумне зменшення кількості домашніх завдань позбавить школярів від перевантаження.

Використання здоров'язберігаючих технологій на уроках є обов'язковою умовою проведення уроків. Це означає врахування тривалості роботи учнів на уроці, вікових та фізіологічних особливостей учнів, наявності емоційних сплесків на уроці, зміну поз відповідно до виду діяльності, використання фізкультурно-оздоровчих пауз на уроці.

Створення ідеальних умов для функціонування фізичної культури На базі школи створити дитячо-юнацьку спортивну школу, шаховий гурток та футбольну команду. Діти зможуть змагатися, перемагати і досягати певних цілей. У кожному класі створити листки здоров'я. На уроках фізичної культури педагоги враховуючи вікові та анатомо-фізіологічні особливості розвитку учнів, підкреслюють цінність рухової активності, заохочують розвиток умінь і навичок, пов'язаних з веденням здорового способу життя, профілактикою захворювань, запобігання травматизму.

Розвиток основних фізичних якостей і рухових навичок здійснюється шляхом вирішення освітніх завдань, розвитку (оздоровчих), пізнавальних і виховних цілей, сприяють розвитку в учнів основних рухових умінь і навичок. Виховують свідоме ставлення до свого здоров'я, інтерес і звичку до занять фізичними вправами, дають початкові уявлення про фізичну культуру, чистоту і здоровий спосіб життя, сприяють розвитку морально-вольових і психологічних якостей особистості.

Заняття вибудовувати на індивідуальному підході до кожного учня, враховуючи рівень його фізичної підготовки та загальний стан здоров'я. Вправи та фізичні навантаження підбирають, враховуючи їх ступінь складності та виходячи з цих факторів [4].

Анатомія і фізіологія людини, гігієна, географія, музика, основи фізичного виховання і спорту повинні інтегруватися в міждисциплінарні уроки фізичної культури.

Створення системи соціальної-фінансової підтримки та навчання працівників концепції здоров 'язберігаючих технологій

1. Кадрове забезпечення. Постійне підвищення рівня професійної підготовки інструкторів з фізичного виховання.

2. Створення компетентного педагогічного колективу.

Лише за умови прозорості, раціонального обґрунтування та доступності для вчителів і учнів компонентів технології, методів реалізації та процесу впровадження здоров'язбережувальні технології можуть бути ефективно впроваджені, а також позитивно сприйняті ними.

Отже, спосіб підготовки суб'єктів освітнього процесу має вирішальне значення, а саме кваліфікованого викладацького складу. Під час педагогічних нарад вивчати здоров'язберігаючу тематику: «Використання здоров'язбері- гаючих технологій в освітньому процесі» шляхом проведення обговорення ряду тем, серед яких важливого значення мають: «Виховання в учнів початкових класів відповідального ставлення до свого здоров'я», «Індивідуальна робота на уроці», «Перевірка знань без стресу», «Виховання бережливого ставлення до життя - на кожному уроці», «Як запобігти перевантаженню навчально-виховного процесу», «Застосування різнорівневого навчання», «Використання інтерактивних методів навчання», «Виховання стійкої відмови від шкідливих звичок» - серед питань, які обговорюються на засіданнях методичних об'єднань [7].

Вчителі школи могли б створюють пам'ятки: «Формування навичок здорового способу життя на уроках української мови та літератури», «Використання здоров'язберігаючих технологій на уроках у початковій школі», «Використання здоров'язберігаючих технологій у навчально- виховному процесі».

Висновки

Отже, інформаційні джерела здоров'язбереження - це, насамперед, теоретичні та практичні надбання таких галузей знань, як біологія, медицина, психологія, педагогіка, філософія, фізична культура. Теоретичні принципи здоров'язбереження визначають завдання формування загальної теорії здоров'я, що об'єднує наукове осмислення сутності здоров'я, хвороби і перехідних станів, а практичні аспекти здоров'язбереження включають формування, збереження і зміцнення здоров'я.

Перспективи подальших розвідок. Проведене дослідження не розкриває всіх аспектів досліджуваної проблеми. Один із напрямів подальших досліджень вбачається у більш глибокому вивченні інноваційних здоров'язбережувальних технологій, та умінні застосовувати їх на практиці та у повсякденному житті.

Література

1. Беседа Н. А. Здоров'язбережувальні технології в інноваційному вимірі сучасної освіти. Вища освіта України. Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». 2009. Додаток 4, Т. V (17). С. 15 - 19.

2. Бело М. Концепція навчання здорового способу життя на засадах розвитку навичок : інформ. зб. з життєвих навичок. К.: Генеза, 2005. 77 с.

3. Бобрицька В. І. Формування здорового способу життя у майбутніх учителів : монографія. Полтава: Скайтек, 2006. 432 с.

4. Валеологічна освіта та виховання: сучасні підходи, доступність і шляхи їх розвитку в Україні : зб. наук - практ. статей / за ред. В. М. Оржеховської. Київ : Магістр - S, 1999. 118 с.

5. Дубогай О. Навчання в русі: здоров'язберігаючі педагогічні технології у початковій школі. К.: Вид. дім “Шкіл. світ”: Вид: Л. Галіцина, 2005. 112 с.

6. Загальна теорія здоров'я та здоров'язбереження : колективна монографія / за заг. ред. проф. Ю.Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С. Г., 2017. 488 с.

8. Педагогіка здоров'я: теорія і практика: монографія М.І. Лук'янченко. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2012. 348 с.

9. Шиян О. І. Державна освітня політика з питань забезпечення здорового способу життя молоді : монографія. О. І. Шиян.Львів : Львів. держ. ун-т фіз. культури. 2010. 296 с.

References

1. Beseda, N. A. (2009). Zdorov'jazberezhuval'm tehnologn v mnovacrjnomu vimm suchasnoi osvdi [Health-saving technologies in the innovative dimension of modern education]. Vishha osvita Ukratni. Tematichnij vipusk «Vishha osvita Ukratni u konteksti і ntegracit do evropejs'kogo osvitn'ogo prostoru» - Higher education of Ukraine. Them atic issue "Higher education of Ukraine in the context of integration into the European educational space", 4, V (17), 15 - 19 [ in Ukrainian].

2. Belo, M. (2005). Koncepcija navchannja zdorovogo sposobu zhittja na zasadah rozvitku navichok [The concept of teaching a healthy lifestyle based on skills development]. Kiiv : Geneza [in Ukrainian].

3. Bobric'ka, V. І. (2006). Formuvannja zdorovogo sposobu zhittja u majbutnih uchiteliv [Formation of a healthy lifestyle in future teachers]. Poltava: Skajtek [in Ukrainian].

4. Orzhehovs'ka, V. M. (1999). Valeologichna osvita ta vihovannja: suchasni pidhodi, dostupnist' і shljahi th rozvitku v Ukrami [Valeological education and upbringing: modern approaches, availability and ways of their development in Ukraine]. Kiiv : MagNtr-S 2 [in Ukrainian].

5. Dubohai O. (2005). Navchannia v rusi: zdoroviazberihaiuchi pedahohichni tekhnolohii u pochatkovii shkoli. [Learning in motion: health-saving pedagogical technologies in primary school]. Kiiv: Publishing house "Shkil. svit": Publishing house of L. Galitsyna [in Ukrainian].

6. Boichuk, Yu.D. (Eds.). (2017). Zahalna teoriia zdorovia ta zdoroviazberezhennia: kolektyvna monohrafiia [General theory of health and health: a collective monograph]. Kharkiv: Vyd. Rozhko S. H. [in Ukrainian].

Lukianchenko M.I.(2012). Pedahohika zdorovia: teoriia ipraktyka: monohrafiia Drohobych [Health pedagogy: theory and practice: a monograph Drohobych] Redaktsiino-vydavnychyi viddil Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

Shyian O.I. (2010). Derzhavna osvitnia polityka z pytan zabezpechennia zdorovoho sposobu zhyttia molodi: monohrafiia. [State educational policy on ensuring a healthy lifestyle of young people: a monograph] Lviv: Lviv State University of Physical Culture [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru