Технологія розвитку критичного мислення як засіб формування професійної компетентності сучасного вчителя НУШ
У науковій статті розглянуто феномен критичного мислення, виокремлено його основні елементи; охарактеризовано ознаки, які притаманні людині з розвиненим критичним мисленням; визначено роль вчителя у процесі формування критичного мислення в учнів.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.06.2024 |
Размер файла | 27,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Технологія розвитку критичного мислення як засіб формування професійної компетентності сучасного вчителя НУШ
Непорада Ірина Михайлівна старший викладач кафедри початкової освіти, гуманітарних дисциплін та інформатики, обласний коледж "Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка" Полтавської обласної ради, м. Кременчук
Олійник Ірина Олексіївна викладач-методист вищої кваліфікаційної категорії, обласний коледж "Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А.С. Макаренка" Полтавської обласної ради, м. Кременчук
Анотація
У статті розглянуто феномен критичного мислення, виокремлено його основні елементи; охарактеризовано ознаки, які притаманні людині з розвиненим критичним мисленням; визначено роль вчителя у процесі формування критичного мислення в учнів, акцентовано важливість вміння критично мислити як однієї зі значущих характеристик розвитку особистості.
На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства, освіта повинна орієнтуватися на майбутнє, що в свою чергу, передбачає розвиток у майбутніх вчителів НУШ такого типу мислення, який би дозволяв аналізувати та відокремлювати істотну інформацію від несуттєвої, зіткнувшись із проблемою знаходити найоптимальніші шляхи її рішення, висувати гіпотези й оцінювати альтернативи, бути підприємливим у змінних життєвих ситуаціях, мати власну думку й арґументовано відстоювати власну позицію та робити свідомий вибір тощо.
Концепція модернізації національної освіти вказує на необхідність підготовки висококваліфікованого фахівця, що володіє новим критичним мисленням, високою мобільністю, компетентністю, толерантністю, готового до постійного самонавчання. Зазначені вимоги пов'язані з необхідністю формування й розвитку критичного мислення учнів, що є невід'ємною і необхідною частиною їх професійної компетентності. Головним завданням сучасної початкової школи є розкриття здібностей кожного учня, виховання особистості, готової до життя у високотехнологічному й мінливому світі.
Зазначено, що критичне мислення - це здатність особистості до самостійного оцінювання дійсності, інформації, знань, думок і тверджень інших людей, уміння знаходити ефективні рішення з урахуванням існуючих стереотипів і розроблених критеріїв.
Визначено, що конструктивну основу технології розвитку критичного мислення становить базова модель трьох стадій організації освітнього процесу: виклик - осмислення - рефлексія. Акцентовано увагу на взаємозв'язку критичного мислення і творчої діяльності.
Охарактеризовано прийоми й методи технології, що сприяють формуванню творчих здібностей: мозкова атака, асоціативний кущ, кластери, таблиці. мислення вчитель критичний
Ключові слова: критичне мислення, професійна компетентність, сучасний вчитель НУШ.
Neporada Iryna Mykhaylivna senior teacher department of primary education, humanitarian disciplines and informatics, regional college "Kremenchuk humanitarian and technological academy named after А. S. Makarenko" of Poltava region, Kremenchuk
Oleiynyk Iryna Oleksiivna teacher-methodologist of the highest qualification category, regional college "Kremenchuk humanitarian and technological academy named after А. S. Makarenko" of Poltava region, Kremenchuk
CRITICAL THINKING AS A NECESSARY COMPONENT OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF THE MODERN NUSH TEACHER
Abstract. The article examines the phenomenon of critical thinking, identifies its main elements; characterizes the features inherent in a person with developed critical thinking; defines the role of the teacher in the process of forming critical thinking in students, emphasizes the importance of critical thinking as one of the significant characteristics of personality development.
At the current stage of society's development, education should be future-oriented, which in turn implies the development of a type of thinking in future NUS teachers that would allow them to analyze and separate essential
information from non-essential, to find the best ways to solve a problem, to put forward hypotheses and evaluate alternatives, to be entrepreneurial in changing life situations, to have their own opinion and to defend their position with arguments and make conscious choices, etc.
The concept of modernization of national education points to the need to train a highly qualified specialist with new critical thinking, high mobility, competence, tolerance, and ready for continuous self-learning. These requirements are related to the need to form and develop students' critical thinking, which is an integral and necessary part of their professional competence. The main task of a modern primary school is to reveal the abilities of each student, to educate a personality ready for life in a high-tech and changing world.
It is noted that critical thinking is the ability of a person to independently assess reality, information, knowledge, opinions and statements of other people, the ability to find effective solutions, taking into account existing stereotypes and developed criteria.
It has been determined that the constructive basis of the technology for the development of critical thinking is the basic model of three stages of the organization of the educational process: challenge - comprehension - reflection. Attention is focused on the relationship between critical thinking and creative activity.
The techniques and methods of technology that contribute to the formation of creative abilities are characterized: brainstorming, associative bush, clusters, tables.
Keywords : critical thinking, professional competence, modern NUS teacher.
Постановка проблеми. Результати професії вчителя віддаленні у часі. Але саме від результатів діяльності педагога залежить майбутнє учнів як громадян своєї країни, які соціалізуються та реалізуються в сучасному українському суспільстві.
Розроблення нової редакції професійного стандарту "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти" (2020) вимагає нових підходів до професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти НУШ. Трансформація суспільства, ставить нові вимоги до молодого покоління та кожної особистості, зокрема. Тож новій українській школі потрібні компетентні та вмотивовані фахівці.
Отримання і обробка інформації, виокремлення основного, з великого обсягу інформації, знаходження оптимального рішення в конкретній ситуації - це головні завдання організації освітнього
процесу, тож, головна роль вчителя на сьогоднішньому етапі розвитку суспільства - це виховати соціально-адаптовану особистість. Сьогодення вимагає від особистості постійного розвитку та самовдосконалення. А для досягнення цієї мети людині варто володіти навичками та вміннями критичного мислення.
Сьогодні критичне мислення - один з модних трендів і не лише в освіті. Тому часто можна чути запитання на зразок: чи є критичне мислення новим видом мислення Які його особливості? Чи модна його розвивати? Я саме? [7, с. 8].
Отже, однією з умов професійної компетентності майбутнього вчителя НУШ є організації освітнього процесу з використанням технологій, спрямованих на розвиток критичного мислення, розуміння та реалізація ідеї розвитку критичного мислення.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі професійної підготовки майбутніх учителів особливу увагу приділяли науковці І. Бех, В. Бондар, Н. Бібік, М. Вашуленко, О. Комар, І. Зязюна, О. Пєхота, Л. Хомич та багато інших.
На думку, В. Бондара, варто приділити увагу використанню в ході організації освітнього процесу принципів управління, які забезпечують ефективність формування професіоналізму майбутніх фахівців.
Успішне формування професійних компетентностей майбутнього вчителя початкової школи, підкреслює Є. Лодатко, вимагає переходу до такої моделі освіти, яка враховувала б не тільки вимоги суспільства, а й потреби, інтереси, індивідуально-психологічні якості особистості. Індивідуальність, нестандартність, неповторність мають виступати як самореалізовувана система, що жорстко не детермінована законами природи і соціуму. Параметри такої моделі мають відображати нові соціальні цінності, засновані на інтеграції, психічних і особистісних властивостей людини [5, с. 84].
Критичне мислення є фундаментальною основою для розвитку філософських теорій Дж. Дьюї, К. Ясперса, М. Хайдеггера, Х.-Г. Гадамера, Е. Фромма та ін. У працях вказаних дослідників йдеться про те, що критичність - це ключовий елемент інтелектуальної діяльності особистості, необхідний у формуванні нових життєвих пріоритетів [4, с. 100].
Мета статті полягає у розкритті проблеми професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 013 Початкова освіта до професійної діяльності за допомогою технології критичного мислення.
Виклад основного матеріалу. Метою освітньої програми підготовки бакалаврів в обласному коледжі "Кременчуцька гуманітарно -технологічна академія імені А.С. Макаренка" Полтавської обласної ради спеціальності 013 Початкова освіта є підготовка освічених, творчих і конкурентоспроможних фахівців у галузі освіти для запитів суспільства й регіонального ринку праці, здатних розв'язувати складні спеціалізовані завдання й практичні проблеми з організації освітнього процесу в початковій школі, закладах фахової передвищої освіти; які поєднують у собі високий рівень професійної компетентності, інтелектуальної активності, соціальної відповідальності, готових до самоорганізації власної професійної діяльності, подальшого саморозвитку і роботи в умовах нової української школи [3].
Результативність фахової підготовки залежить не тільки від якості засвоєння знань студентами, а й від потреби самостійно здобувати нові знання та ефективно використовувати їх в майбутній професійні діяльності. Для цього варто застосовувати інноваційні технології в ході організації освітнього процесу для формування ключових і предметних компетентностей, зокрема, технологію розвитку критичного мислення, нові форми і методи, в поєднанні з традиційними, орієнтовані на процес, а не лише на зміст.
Професійна компетентність вчителя - це сукупність його особистісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.
До переліку професійних компетентностей увійшли:
- мовно-комунікативна;
- предметно-методична;
- інформаційно-цифрова;
- психологічна;
- емоційно-етична;
- педагогічне партнерство;
- інклюзивна;
- здоров'язбережувальна;
- проєктувальна;
- прогностична;
- організаційна;
- оцінювально-аналітична;
- інноваційна;
- рефлексивна;
- здатність до навчання впродовж життя [2].
За М. Ліпманом, критичне мислення - це процес самостійного і відповідального ухвалення рішень на підставі критеріїв та контексту, що супроводжується самокорекцією. Таке мислення необхідне, щоб підготувати учнів до самостійної й плідної праці та життя в демократичному суспільстві, інакше учень не зможе стати дієвим суб'єктом [7, с. 21].
На думку, Пометун О., Сущенко І. "критичне мислення - це, по суті, набір розумових стратегій і операцій, опанування яким передбачає вільне використання людиною мисленнєвих операцій високого рівня, що застосовуються для формування обґрунтованих висновків та оцінок і прийняття рішень" [7, с. 8].
До умінь критично мислити відноситься:
- уміння ставити запитання ("Інтерв'ю", "Ромашка запитань", "Кубування", "З-Х-Д", "Банк запитань", "6 W", "Обмін проблемами");
- уміння робити припущення ("Кращий вибір", "Дерево передбачень", "Вірні та невірні висловлювання", "Кошик ідей",
"Мозковий штурм", "Займи позицію", "Дерево рішень", "Лінія цінностей", "Обговорення проблеми в загальному колі", "Чи вірите ви, що…");
- лаконічно висловлювати та аргументувати власну думку ("Займи позицію", "Обговорення проблеми в загальному колі", "Мозковий штурм", "Дерево рішень", "Лінія цінностей");
- уміння критично читати ("Ромашка Блума", "Кубик Блума", "Товсті/тонкі питання", "Інтерв'ю", "6 W", "Гронування", "Кластер", "Вірні та невірні висловлювання", "Читання з зупинками", "Вилучи зайве", "Метод опорних слів", "Фішбоун", "Читання в парах/запитання в пара);
- уміння синтезувати інформацію ("Кластер", "Сенкан", "Гронування", "Ментальна карта", "Лепбук", "Хмара слів");
- уміння здійснювати рефлексію ("Бортовий журнал", "Кубик Блума", "Ромашка Блума", "Тепер я…", "З-Х-Д", "Товсті/тонкі питання", "Вірні та невірні висловлювання", "Шість капелюхів", "Шкала думок").
Даяна Халперн окреслила наступні критерії та показники критичного мислення (табл. 1.1.) [9].
Показники |
Критерії |
|
Гнучкість |
Готовність розглядати нові варіанти вирішення проблеми, змінювати точку зору. Прагнення робити щось по-новому. |
|
Наполегливість |
Готовність розвязувати задачі, які вимагають інтелектуальних зусиль. |
|
Готовність виправляти помилки |
Бажання шукати причини помилок, здатність визнати свої дії неефективними, відкинути їх та обрати нові. |
|
Готовність до планування |
Заздалегідь визначати порядок дій, які приведуть до вирішення проблеми. |
|
Пошук компромісних рішень |
Аналіз протирічь та пошук найбільш вигідних, для вирішення проблеми, сторін. |
|
Усвідомленість |
Рефлексія процесу мислення, спостереження за своїми діями під час просування до мети. |
Отже, за визначенням психологів, "критичне мислення - це використання когнітивних технік або стратегій, які збільшують ймовірність одержати бажаний кінцевий результат" [6, с. 53 - 56].
Запорукою успішності реформування змісту сучасної освіти в нових реаліях НУШ є якісна підготовка педагогічних кадрів. Саме такі фахівці є сучасними агентами змін відповідно до нормативних документів. Ми вважаємо, що вміння мають формуватися наскрізно під час практичної підготовки та вивчення дисциплін професійного циклу.
Сучасний думаючий вчитель має бути самостійний у своїх судженнях, тонко відчувати проблеми у своїй діяльності, гнучко підходити до пошуку їх вирішення та бути відкритим новому досвіду в світі, який постійно змінюється.
Педагогічне мислення має бути рефлексивним за своєю суттю, побудованим на відкритості до проблем і труднощів повсякденної практики, готовності їх приймати і вирішувати на основі своїх особистих переконань і цінностей, а не за нав'язаними шаблонами. Д. Халперн виділяє такі важливі якості, які властиві людині, яка володіє критичним мисленням, є:
- готовність до планування (вміння стримувати свою імпульсивність і складати план своїх дій);
- гнучкість (відсутність ригідності і догматизму в мисленні, готовність розглядати нові варіанти, прагнення прояснити складні для себе питання, змінювати свою точку зору);
- наполегливість (готовність взятися за вирішення завдання і не відступати, допоки воно не буде вирішено);
- готовність виправляти свої помилки (вміння визнавати, а не виправдовувати свої помилки, вчитися на них, вміння бути відкритим до критики оточуючих);
- усвідомлення (спостереження за власними розумовими діями, тобто по суті, рефлексивний самоконтроль);
- позитивна установка на критичне мислення (активне прагнення навчитися мислити критично) [1].
Процес впровадження технології розвитку критичного мислення складний, але, водночас, цікавий, він потребує ретельної підготовки самого викладача, починаючи від проектування, вмілої реалізації та рефлексії.
Розвиток критичного мислення здобувачів вищої освіти здійснюється у процесі професійної підготовки завдяки засвоєнню основних та вибіркових освітніх компонентів, "Технології організації освітнього процесу в новій українській школі першого рівня повної загальної середньої освіти", а також проходження різних видів практик: навчальних та виробничих. Головною умовою розвитку критичного мислення -це самостійність. Здобувачі освіти повинні мати свободу вибору в думках, судженнях, висловлюваннях власних поглядів. Результатом такої свободи - є максимальне використання інтелектуального потенціалу та опанування навичками адекватного сприймання, об'єктивного оцінювання та грамотного опрацювання інформації, формулювання аргументованих суджень. Самоконтроль здійснюється на основі перевірки виконання інструкцій, тестів.
Технологія розвитку критичного мислення майбутніх учителів початкових класів впроваджується у процесі навчання при вивчення як обов'язкових, так і вибіркових освітніх компонентів та складається з трьох етапів: актуалізаційно-аналітичного, усвідомлення, рефлексивного.
На актуалізаційно-аналітичному етапі відбувається самоаналіз студентами знань, власного досвіду. Такий процес активізує пам'ять та мислення щодо розуміння та засвоєння нових знань. Студентам пропонується згадати, що їм відомо з даного питання, як вони розуміють певні факти, правила та принципи.
Отже, отримані знання виводяться на рівень свідомості і стають базою для засвоєння нових, інформація переосмислюється, а в пам'яті створюється ефективний зв'язок наявних і нових знань. Таким чином, особисті знання переходять на рівень самоусвідомлення, формується власна "схема" для мислення щодо певної теми чи ідеї.
Другий етап ? усвідомлення ? засвоєння змісту, що передбачає безпосереднє ознайомлення студента з новою інформацією через прослуховування лекцій, опрацювання тексту, перегляд фільму, виконання експерименту тощо. Викладач стимулює діяльність студентів до аналізу, синтезу, порівняння.
Третій етап - осмислення (рефлексія). На цьому етапі відбувається осмислення студентами нового матеріалу, адаптація нових понять у власній системі знань. На цьому етапі технології відбуваються зміни в особистісній та професійній сферах майбутніх фахівців, зокрема, формування критичного мислення, збагачення ціннісних орієнтацій, розвиток моральних якостей щодо уважного, турботливого ставлення до дітей, відповідальності, почуття обов'язку, педагогічного такту тощо [10, с. 144-145].
Висновки
Отже, формування професійної компететності майбутніх вчителів початкових класів, за допомогою технології розвитку критичного мислення забезпечується комплексом умов:
- освітні цілі мають відповідати соціальному замовленню суспільства;
- зміст навчання представлений у симбіозі основних та вибіркових освітніх компонентів в освітньо-професійній програмі "Початкова освіта", вивченні студентами дисципліни "Технології організації освітнього процесу в новій українській школі першого рівня повної загальної середньої освіти";
- застосування методів розвитку критичного мислення;
- ефективне поєднання традиційних та інноваційних форм організації освітнього процесу
- контроль та самоконтроль процесу розвитку критичного мислення, що включає групову та індивідуальну рефлексію (аналіз, самоаналіз, самооцінку, самокритику).
Література
1. Костюшко І., Гандзілевська Г. Критичне мислення як необхідна складова професійної компететності сучасного вчителя. Ukrlogos.in.ua.2020 №10. Режим доступу: http://surl.li/ebzql (дата звернення: 08.01.2024).
2. Концепція педагогічної компетентності. Режим доступу: http://surl.li/qycrm (дата звернення: 16.01.2024).
3. Освітньо-професійна програма Початкова освіта. Режим доступу: ОП_013ПО_БАКАЛАВР_2023_1.pdf (kpk.edu.ua). (дата звернення: 18.01.2024).
4. Овадюк О.О. Наукові основи розвитку критичного мислення керівника закладу загальної середньої освіти в системі післядипломної педагогічної освіти. Вісник післядипломної освіти. 2019. Випуск 9(38) "Серія "Педагогічні науки" С.100
5. Павлик О., Білоконна Н., Лисевич О. Професійна підготовка фахівця у нових реаліях. Український педагогічний журнал. 2020. №4. С. 84.
6. Петрик О. Розвиток мислення молодших школярів. Початкова школа. 2016. №6. С. 53-56
7. Пометун О., Сущенко І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи. Київ, 2018. 96 с.
8. Терно С. Теорія розвитку критичного мислення: посібник для вчителя. Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2017. 105 с.
9. Халперн Д. Психологія. Київ: ВЛАДОС, 2013. 608 с.
10. Шанскова Т. Розвиток критичного мислення майбутніх вчителів початкових класів Нової української школи у процесі професійної підготовки в ЗВО. Специфіка фахової підготовки майбутніх учителів на засадах компетентнісного підходу: досвід, реалії, перспективи. Збірник матеріалів Всеукраїнської з міжнародною участю науково-практичної конференції (29листопада 2022 року). Житомир: ФОП "Н .М. Левковець", 2022. С. 142-146.
11. References:
12. Kostiushko, I., Gandzilevska, G. (2020). Krytychne myslennia yak neobkhidna skladova profesiinoi kompetetnosti suchasnoho vchytelia [Critical thinking as a necessary component of the professional competence of a modern teacher]. Ukrlogos.in.ua. - Ukrlogos.in.ua., Retrieved from http://surl.li/ebzql [in Ukrainian].
13. Kontseptsiia pedahohichnoi kompetentnosti [The concept of pedagogical competence]. Retrieved from : http://surl.li/qycrm [in Ukrainian].
14. Osvitno-profesiina prohrama Pochatkova osvita [Education and training program Pochatkova osvita]. Retrieved from ОП_013ПО_БАКАЛАВР_2023_1.pdf (kpk.edu.ua) [in Ukrainian].
15. Ovadiuk, O. O. (2019). Naukovi osnovy rozvytku krytychnoho myslennia kerivnyka zakladu zahalnoi serednoi osvity v systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Scientific Bases for the Development of Critical Thinking of the Head of a General Secondary Education Institution in the System of Postgraduate Pedagogical Education]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity - Bulletin of Postgraduate Education, 9(38), 100 [in Ukrainian].
16. Pavlyk, O., Bilokonna, N., Lysevych, O. (2020). Profesiina pidhotovka fakhivtsia u novykh realiiakh [Professional preparation of faculty in new realities]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 4,84 [in Ukrainian].
17. Petryk, O. (2016). Rozvytok myslennia molodshykh shkoliariv [Development of thinking of younger students]. Pochatkova shkola - Primary school, 6, 53-56 [in Ukrainian].
18. Pometun, O., Sushchenko, I.(2018). Putivnyk z rozvytku krytychnoho myslennia v uchniv pochatkovoi shkoly [A guide to developing critical thinking in primary school students]. Kyiv : IZMN [in Ukrainian].
19. Terno, S. (2017). Teoriia rozvytku krytychnoho myslennia: posibnyk dlia vchytelia [Theory of Critical Thinking Development: A Teacher's Guide ]. Zaporizhzhia : Zaporizkyi natsionalnyi universytet [in Ukrainian].
20. Khalpern, D.(2013). Psykholohiia [Psychology]. Kyiv : VLADOS [in Ukrainian].
21. Shanskova, T.(2022). Rozvytok krytychnoho myslennia maibutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv Novoi ukrainskoi shkoly u protsesi profesiinoi pidhotovky v ZVO. Spetsyfika fakhovoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu : dosvid, realii, perspektyvy [Development of Critical Thinking of Future Primary School Teachers of the New Ukrainian School in the Process of Professional Training in Higher Education Institutions. Specificity of Future Teachers' Professional Training on the Basis of Competence-Based Approach: Experience, Realities, Prospects]. Zbirnyk materialiv Vseukrainskoi z mizhnarodnoiu uchastiu naukovo-praktychnoi konferentsii - Collection of materials of the All-Ukrainian scientific and practical conference with international participation. (pp.142146). Zhytomyr : FOP "N .M. Levkovets" [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність поняття "критичне мислення". Ознаки та параметри критичного мислення. Альтернативне оцінювання роботи учня на уроці. Структура і методика підготовки уроків з розвитку критичного мислення. Основні проблеми формування умінь та навичок учнів.
курсовая работа [339,2 K], добавлен 24.03.2014Впровадження навчання, орієнтованого на розвиток критичного мислення в систему освіти України. Огляд особливостей формування екологічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Систематичне включення критичного мислення у навчальний процес.
статья [27,0 K], добавлен 24.04.2018Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Специфіка педагогічного мислення. Характерні ознаки та показники педагогічного мислення. Взаємозв’язок педагогічного мислення вчителя і педагогічного спілкування. Професійне становлення особистості вчителя. Способи вирішення педагогічних завдань.
реферат [24,6 K], добавлен 20.07.2011Сутність, форми та особливості логічного мислення молодших школярів. Умови розвитку логічного мислення учнів за допомогою системи розвиваючих завдань. Діагностика рівня розвитку логічного мислення за методиками "Виключення понять" та "Визначення понять".
курсовая работа [1,4 M], добавлен 23.12.2015Використання інноваційних технологій навчання в викладанні фізики. Принципи особистісно-зорієнтованого, проблемного, розвивального навчання. Технологія розвитку критичного мислення, інтерактивного навчання. Інформаційна і проектна технології викладання.
курсовая работа [23,7 K], добавлен 06.04.2012Теоретичні засади розвитку мислення учнів у навчальній діяльності. Поняття продуктивного і репродуктивного мислення. Особливості формування алгоритмічних і евристичних прийомів розумової діяльності. Диференційований підхід оцінювання знань і вмінь учнів.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 07.10.2012Поняття, думка, висновок як основні форми мислення. Формування в учнів характерних для математики прийомів розумової діяльності. Підходи до становлення логіко-математичного мислення. Його розвиток за допомогою системи нестандартних розвиваючих завдань.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 21.02.2015Роль математики у розвитку логічного та алгоритмічного мислення, зміст завдання математичної освіти. Особливості мислення молодших школярів. Характеристика логічного та алгоритмічного мислення, методи їх розвитку. Ігри та вправи, що розвивають мислення.
курсовая работа [38,9 K], добавлен 10.06.2011Характеристика мислення, методи історичного пізнання. Дидактичні передумови навчання історії і розвитку мислення. Способи засвоєння змісту історичної освіти. Місце інформаційно-комунікативних технологій у процесі розвитку історичного мислення учнів.
дипломная работа [63,5 K], добавлен 28.03.2012