Формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Комунальний заклад «Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Житомирської обласної ради

Кафедра суспільно-гуманітарних дисциплін

Коврігіна Л.М., к. філол. н., викладач

м. Житомир

Анотація

Реформування системи освіти в Україні є прагненням поступово долучитися до європейських інтеграційних процесів, об'єднаних ідеями Болонської декларації, шкільна та дошкільна освіта після прийняття Закону «Про освіту» теж запроваджують зміни згідно Концепції «Нова українська школа».

Тому, ключових змін загнають підходи до навчання та змісту освіти. Освітні та освітньо-професійні програми створюються з урахуванням Рекомендацій Європейського парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти упродовж життя.

На сьогодні, замість запам'ятовування фактів та понять здобувачі освіти набувають компетентності. Це процес динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначають здатність особистості успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу освітню діяльність.

Постає необхідною умовою вироблення життєвих та професійних компетентностей, утвердження загальнолюдських та особистісних цінностей.

В прийнятих Державних стандартах кожного рівня освіти формуються необхідний перелік компетентностей. Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Вагомою проблемою для всіх закладів освіти на сучасному етапі є інклюзивне навчання. Серед них особливе місце займає формування інклюзивного освітнього середовища на засадах дитиноноцентризму. Формування інклюзивного освітнього середовища - це створення ситуації успіху для навчання і виховання дитини з особливими освітніми потребами: повага, увага до неї та прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. дітей з особливими освітніми потребами.

Тому актуальною є складова процесу формування інклюзивного освітнього середовища у закладі освіти є комунікативна компетентність педагогів.

Ключові слова: інклюзія, інклюзивна компетентність, інклюзивне середовище, інклюзивна компетентність педагогів.

Abstract

Formation of methodological competence of teaching employees of zzso in the conditions of an inclusive environment

Kovrigina L.M., C. Philol. Sci., teacher of the department of social and humanitarian disciplines, Communal institution "Zhytomyr Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education" of the Zhytomyr Regional Council, Zhytomyr

Reformation of the system of education in Ukraine is aspiration gradually to become familiar with to the European integration processes incorporated by the ideas of Болонської of declaration, school and preschool education after passing an act "About education" to enter changes in obedience to Conception "New Ukrainian school".

To Tom, key changes загнають going near studies and maintenance of education. The educational and educationally-professional programs are created taking into account Recommendations of European parliament and CE in relation to forming of key компетентностей education during life.

For today, instead of memorizing of facts and concepts the bread-winners of education acquire a competence. It is a process of dynamic combination of knowledge, abilities, skills, ways of thinking, looks, values, other personal internalss that determine ability of personality to be successfully socialized, to carry out professional та/або further educational activity.

Appears the necessary condition of making of vital and professional компетентностей, claim of common to all mankind and personality values.

In the accepted State standards of every level educations are formed necessary list of компетентностей. General for all компетентностей are the so-called through abilities: reading with understanding, ability to express own opinion orally and in writing, critical and system thinking, ability logically to ground position, work, initiativeness, ability structurally to manage emotions, estimate risks, make decision, work out problems, ability to cooperate with other people.

A ponderable problem for all establishments of education on the modern stage are інклюзивне studies. Among them the special place occupies forming of інклюзивного of educational environment on principles of дитиноноцентризму.

Forming of інклюзивного of educational environment is creation of situation of success for studies and education of child with the special educational necessities: respect, attention to her and aspiration to find an optimal method for her effective studies. children with the special educational necessities.

Therefore, actual is a constituent of process of forming of інклюзивного of educational environment there is a communicative competence in establishment of education.

Keywords: inclusion, inclusive competence, inclusive environment, inclusive competence of teachers.

Постановка проблеми

Національною радою реформ визнано інклюзивну освіту одним із пріоритетів розвитку держави, що є одним із основних чинників реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Україні.

Підтримуючи ідею інклюзивної освіти, реалізуючи впровадження інклюзивної практики, заклади освіти мають діяти в інноваційному режимі. Відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №2736 від 23.12.2021 р. «Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» зазначено, що «мета професійної діяльності вчителя полягає в організації навчання та виховання учнів під час здобуття ними повної загальної середньої освіти шляхом формування у них ключових компетентностей та світогляду на основі загальнолюдських та національних цінностей» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему інклюзивного навчання, особливостей професійної підготовки педагогічних працівників до роботи в умовах інклюзивного навчання як предмет наукового дослідження розглядають багато українських науковців: Л. Будяк, О. Гноєвська, М. Захарчук, І. Калініченко, А. Колупаєва, І. Кузава, І. Малишевська, О. Мартинчук, О. Рассказова, Н. Софій, В. Тищенко, О. Федоренко, О. Ферт, О. Чопік, та ін. Особливості формування та вимірювання компетентностей розглядаються в працях Н. Бахмат, Н. Брижак, Т. Бурлаєнко, О. Дубініної, Т. Гильови, Т. Єршової, О. Миронової, В. Олійника, О. Чуланової, О. Шаріпової, дослідження професійного розвитку педагога проводиться в роботах Е. Віллегас-Реймерс, О. Дубасенюк, Л. Пуховської, В. Симиченко.

Мета статті - проаналізувати в закладах загальної середньої освіти становлення методичної компетентності вчителів в умовах інклюзивного навчання

Виклад основного матеріалу

Станом на сьогодні неухильно зростає питома вага дітей молодшого шкільного віку з патологіями, які відрізняються від своїх однолітків соматичною ослабленістю, недостатньою рухливістю, відставанням у фізичному й моторному розвитку.

Вади ускладнюють процес адаптації, налагодження міжособистісних стосунків, а тому вимагають особливого ставлення до навчання й виховання таких учнів. Їх фізичне виховання повинно забезпечувати не лише необхідний рівень фізичного розвитку й фізичної підготовленості, а й корекцію відхилень у різних сферах діяльності, зокрема рухових і функціональних порушень. Це вимагає правильної організації навчального процесу й виховання у навчальних закладах, який гарантуватиме ефективність як освітньо-оздоровчої, так і корекційно-розвиваючої педагогічної роботи.

Дослідники Тимошко Г.М., Гладуш В.А., вважають «складовими інклюзії є інклюзивні громади, важливими характеристиками яких є:

- соціальна інклюзія - кожна дитина відчуває себе частиною загального учнівського колективу, мають можливість взаємодіяти, виконувати різні соціальні функції і ролі, що дає змогу набути різних соціальних навичок;

- навчальна інклюзія - діти мають змогу опановувати нові знання й навички, демонструвати досягнення встановлених освітніми стандартами вимог у різні способи;

- фізична інклюзія - створення безбар'єрного середовища, що передбачає легкий доступ до шкільної будівлі, вільне пересування нею, доступне розташування меблів у навчальних аудиторіях, у тому числі спеціально пристосованих, для того, щоб діти могли долучитися до навчального процесу на рівні з ровесниками та брати участь у різних видах діяльності [2, с. 9-10].

У зв'язку з продовженням на території України дії правового режиму воєнного стану, введеного указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України 24 лютого 2022 року №2102-IX (із змінами), організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами у спеціальних та інклюзивних класах (групах) закладів загальної середньої освіти, спеціальних закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році здійснюється з урахуванням безпекової ситуації в кожній конкретній адміністративно-територіальній одиниці і залежить від багатьох факторів (створення максимально безпечних умов для перебування в закладі освіти учнів, педагогів та працівників школи, в т.ч. наявності безпечного укриття, можливостей фонду захисних споруд, наближеність закладів освіти до лінії фронту тощо) [3].

Отже, на нашу думку, інклюзивне навчання означає, що всі здобувачі повинні отримувати якісну освіту незалежно від того, в яких умовах перебуває країна і яких в умовах перебувають учні.

Так, як на нашу думку кожен із них є унікальним по-своєму, має різні здібності та володіє різним рівнем знань, які йому допомагає розвивати педагог, отримує індивідуальну допомогу від нього та закладу освіти в цілому, забезпечує становлення особистості, яка розвивається упродовж життя.

Серед переваг інклюзивного навчання Н. Бахмат виділяє такі:

- розвиток індивідуальних і сильних сторін і талантів учня;

- прийняття всіх дітей без винятку в ЗЗСО та суспільство в цілому;

- активне залучення батьків до процесу навчання і життя ЗЗСО;

- розвиток культури особистості в усіх її проявах; - розвиток уміння у здобувача освіти навчатися впродовж життя та формування у нього почуття поваги до різних здібностей і талантів однолітків;

- уміння створювати дружні стосунки з однолітками» [4, с. 55]

На думку вітчизняних науковців при визначенні сутності інклюзії важливо звернути увагу на чотири елементи, які ілюструють її характерні особливості:

1. Інклюзія - процес. Важливо зазначити, що інклюзію слід розглядати як постійний пошук ефективних шляхів задоволення індивідуальних потреб усіх осіб. У такому разі відмінності розглядають як позитивне явище, що стимулює навчання осіб.

2. Інклюзія спрямована на виявлення і усунення бар'єрів. Відповідно, вона включає проведення комплексного оцінювання, збирання інформації з різноманітних джерел для розроблення індивідуального плану розвитку та його реалізації на практиці. Тому вона включає накопичення, класифікацію й аналіз інформації з різних джерел з метою вдосконалення освітньої політики та практики, стимулювання дітей та дорослих до навчання.

3. Інклюзія умови для присутності, участі та досягнень усіх учнів. «Присутність» у цьому контексті розглядають як надання можливості навчатися в навчальному закладі та пристосування, необхідні для цього; «участь» - це позитивний досвід, якого особа набуває в процесі навчання, та його ставлення до самого себе в цьому процесі; «досягнення» уявляють як комплексний результат навчання впродовж навчального року, а не лише як результати тестів та екзаменів.

4. Інклюзія вимагає підвищеної уваги до дітей групи «ризику», для якої існує можливість виключення або низької успішності у навчанні. Це визначає моральну відповідальність перед такими групами ризику, і вживати заходів для забезпечення їм можливості участі в освітньому процесі та досягнень у системі освіти» [2, с. 10] .

Погоджуємось із твердженням Бахмат Н. щодо «уточнення поняття «інклюзивна освіта», звернемося до тлумачення феномену «інклюзія». Інклюзія (від іnclusion - включення) - процес збільшення ступеня участі всіх громадян у соціальному житті.

Це політика та процес, що дає можливість усім дітям брати участь в усіх програмах. Інклюзія (інклюзивне навчання) відображає соціальну модель розуміння інвалідності чи особливих потреб на противагу сегрегації, що відображає медичну модель.

Основна відмінність - соціальна модель пов'язує труднощі дитини в освітньому процесі не стільки з порушеннями її розвитку, скільки з перешкодами у зовнішньому середовищі. Інклюзивне навчання передусім - це забезпечення права кожної дитини на освіту, що зазначено в усіх національних документах (Конституції України, стаття 23 [5]; Законі «Про освіту» [6]та ін.), а також у міжнародних документах, ратифікованих Україною (Конвенції ООН про права дитини, стаття 23 [7]; Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, стаття 24)[8]» [4, с. 55].

Ратифікуючи у 2009 році Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, наша країна імплементувала зобов'язання «визнавати право осіб з інвалідністю на освіту.

Для цілей реалізації цього права без дискримінації й на підставі рівності можливостей держави-учасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях і навчання протягом усього життя, прагнучи при цьому:

a) до повного розвитку людського потенціалу, а також почуття гідності та самоповаги та до посилення поваги до прав людини, основоположних свобод і людської багатоманітності;

b) до розвитку особистості, талантів і творчості осіб з інвалідністю, а також їхніх розумових і фізичних здібностей у найповнішому обсязі;

c) до надання особам з інвалідністю можливості брати ефективну участь у житті вільного суспільства.

2. Під час реалізації цього права держави-учасниці забезпечують, щоб:

a) особи з інвалідністю не виключалися через інвалідність із системи загальної освіти, а діти з інвалідністю - із системи безплатної та обов'язкової початкової або середньої освіти;

b) особи з інвалідністю мали нарівні з іншими доступ до інклюзивної, якісної та безплатної початкової й середньої освіти в місцях свого проживання;

c) забезпечувалося розумне пристосування, що враховує індивідуальні потреби;

d) особи з інвалідністю отримували всередині системи загальної освіти необхідну підтримку для полегшення їхнього ефективного навчання;

e) в умовах, які максимально сприяють засвоєнню знань і соціальному розвиткові, відповідно до мети повного охоплення, вживались ефективні заходи з організації індивідуалізованої підтримки [8].

Як показують дослідження, успішним та ефективним інклюзивним школам притаманні такі характеристики: - підтримуюче середовище - шкільною культурою та кліматом можна вважати атмосферу, цінності, політику та практику закладу освіти.

Від ставлення усього шкільного колективу до учнів з обмеженими можливостями в інклюзивних класах залежить, чи приймуть цих дітей ровесники, чи почуватимуться вони не самотніми та чи зможуть зберегти свою самооцінку; професійний комунікативний педагог інклюзивний освіта

- позитивні стосунки - важливе значення має кількість і якість взаємостосунків педагогів і учнів, формування навичок соціальної взаємодії;

- відчуття компетентності - в умовах інклюзії важливим є формування позитивного уявлення про себе, розширення можливостей для соціальної взаємодії створює хороші умови для вироблення соціальних і комунікативних компетентностей у тому чи іншому віці дитини; успіх підсилює відчуття компетентності, яка насамперед, безпосередньо пов'язана із самоповагою та образом власного «Я»;

- перспектива участі - активна участь дітей з обмеженими можливостями у житті класу дає їм можливість відчути себе повноцінними членами дитячого колективу [2. с. 13-14].

Впровадження інклюзивної освіти в нашій країні, реалізація вимог Концепції «Нова українська школа» затвердження Концепції розвитку інклюзивного навчання», зумовило потребу суспільства у підготовці спеціальних педагогів до роботи в інклюзивному освітньому середовищі та необхідність введення в освітні програми підготовки здобувачів освіти навчального курсу, який стосується діяльності фахівців в умовах інклюзивно- ресурсного центру (ІРЦ). Саме фахівці зі спеціальною освітою становлять основний контингент ІРЦ. Тож підготовка їх на рівні вищої освіти передбачає включення в освітні програми спеціальних дисциплін, що формують компетентності фахівця ІРЦ і, відповідно, розробка програмно-методичного забезпечення цих дисциплін. Метою роботи є розробка та упровадження в освітній процес здобувачів другого рівня вищої освіти спеціальності 016 Спеціальна освіти програми «Комплексна оцінка розвитку дитини та психолого-педагогічний супровід в ІРЦ».

Метою початкової освіти дітей із інтелектуальними порушеннями є особистісне становлення учнів, розвиток їхніх пізнавальних здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, пізнавальної активності, що забезпечують їхню готовність до життя в демократичному суспільстві, продовження навчання у базовій середній школі. Для реалізації зазначеної мети передбачається вирішення ряду пріоритетних завдань, зокрема: забезпечення інноваційного змісту початкової освіти шляхом розроблення типових програм на основі компетентнісного підходу, створення освітнього середовища, що забезпечує доступність якісної освіти та успішну соціалізацію учнів [9].

Наказом МОН від 15.05.2023№563 затверджено Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні.

Рекомендаціями запропоновано чотири моделі здобуття освіти дітьми, які внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації вимушено опинилися за межами України:

1) навчатись тільки в закладі освіти країни перебування учня за очною формою;

2) поєднувати навчання в закладі освіти країни перебування за очною формою та в закладі загальної середньої освіти України, зокрема в Державному ліцеї «Міжнародна українська школа», за однією із форм навчання, передбачених законодавством (дистанційною, сімейною (домашньою), екстернатною);

3) навчатись у закладах/класах, які організовано в країнах перебування за ініціативою громадських організацій українців за сприяння органів управління освітою цих країн та місцевої влади, і які надають освітні послуги у співпраці з Державним ліцеєм «Міжнародна українська школа» відповідно до укладеного договору;

4) якщо це не суперечить законодавству країни перебування, навчатись тільки в закладі освіти України, зокрема в Державному ліцеї «Міжнародна українська школа», за однією із форм навчання, передбачених законодавством (дистанційною, сімейною (домашньою), екстернатною) [10].

Важливе місце в освітньому процесі займає корекційно-розвиткова модель навчання, яка забезпечує школярів необхідними комплексними знаннями, уміннями та навичками. Для мoлoдшиx шкoляpiв з інтелектуальними пopyшeннями y пoчaткoвiй школі повинні бути opгaнiзoвaнi cпeцiaльнi заняття: лiкyвaльнa фiзкyльтypa, розвиток мовлення, зaняття з coцiaльнo-пoбyтoвoгo opiєнтyвaння. На цих заняттях здійснюється корекційно-розвивальне навчання з предметно-практичної, соціально- побутової, комунікативно-мовленнєвої, фізичної діяльності учнів із різним ступенем порушення інтелектуального розвитку.

Висновки

Отже, здійснений нормативно-правовий та науковий зріз з формування компетентності вчителів в умовах інклюзивного навчання дозволив нам зробити певні висновки, зокрема: інклюзивне навчання означає, що всі здобувачі отримують якісну освіту в умовах ЗЗСО, кожен з них унікальний по-своєму, має різні здібності та володіє різним рівнем знань, які йому допомагає розвивати педагог, отримує індивідуальну допомогу від педагога та закладу освіти в цілому, сприяє становленню особистості, яка розвивається впродовж життя.

Серед основних переваг інклюзивного навчання виділили такі: розвиток індивідуальних сильних сторін та талантів здобувача освіти; прийняття всіх дітей без винятку в ЗЗСО і суспільство в цілому; активне залучення батьків до процесу навчання і життя ЗЗСО; розвиток культури особистості в усіх її проявах; розвиток уміння здобувача освіти навчатися впродовж життя та формування у нього почуття поваги до різних здібностей і талантів однолітків; уміння створювати дружні стосунки з однолітками.

Формування методичної компетентності педагогічних працівників ЗЗСО в умовах інклюзивного середовища повинна відображати одну з головних демократичних ідей - всі діти - цінні й активні члени суспільства.

На нашу думку, сутність інклюзії в освіті полягає у тому, що це процес, який спрямований на переорієнтацію усіх закладів освіти у такі освітні простори, які стимулюють і підтримують не тільки дітей, а й увесь шкільний колектив. А інклюзія в освіті сприятиме переходу до інклюзивного суспільства, в якому місцеві громади будуть підтримувати і високо цінувати досягнення кожного члена громади. Незалежно від форми навчання і виховання, залучення дитини з особливими освітніми потребами до закладу освіти передбачає її індивідуальну підтримку, патронаж, опіку, супровід.

Література

1. Про затвердження професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)": Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 №2736-20.

2. Тимошко Г.М., Гладуш В.А. Розвиток комунікативної компетентності педагогів в умовах інклюзивного освітнього середовища: монографія - Ніжин: Видавець Лисенко М.М., 2023. 192 с

3. Про організацію освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023/2024 навчальному році. Лист МОН України від 31.08.2023 №1/13094-23.

4. Бахмат Н. Методична компетентність вчителя в умовах інклюзивного навчання. New Inception: науковий журнал / Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченк; голов. ред. С.І. Стрілець. - Чернігів, 2022. - №1-2 (7-8). - С. 52-61

5. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

6. Про освіту. Закон України від 5 вересня 2017 року №2145-УШ.

7. Конвенція про права дитини. Редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року. Конвенцію ратифіковано Постановою ВР №789-XII від 27.02.91

8. Конвенція про права осіб з інвалідністю. Факультативний Протокол до Конвенції від 13.12.2006. Конвенцію ратифіковано Законом №1767-VI від 16 грудня 2009 року N1767-VI.

9. Чеботарьова О.В., Гладченко І.В. Учні початкових класів із порушеннями інтелектуального розвитку: навчання та розвиток : навчально-методичний посібник. Харків: Вид-во «Ранок», 2020. 128 с.

10. Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні. Наказ МОН України від 15.05.2023 №563.

References

2. Timoshko, G.M., Gladush, V.A. (2023). Rozvitok komunikativno'i kompetentnosti pedagogiv v umovah inkljuzivnogo osvitn'ogo seredovishha [The development of communicative competence of teachers in the conditions of an inclusive educational environment]. Nizhin: Vidavec' Lisenko M.M. [in Ukrainian].

3. List MON Ukra'ini “Pro organizaciju osvitn'ogo procesu ditej z osoblivimi osvitnimi potrebami u 2023/2024 navchal'nomu roci” [The Letter of the Ministry of Education and Culture of Ukraine “About the organization of the educational process of children with special educational needs in the 2023/2024 academic year”].

4. Bahmat, N. (2022). Metodichna kompetentnist' vchitelja v umovah inkljuzivnogo navchannja [Methodical competence of the teacher in the conditions of inclusive education]. New Inception - New Inception, 1-2 (7-8), 52-61 [in Ukrainian].

5. Konstitucija Ukra'ini [Constitution of Ukraine]. (n.d).

6. Zakon Ukraini “Pro osvitu” [The Law of Ukraine “About education”]. (n.d).

7. Konvencija pro prava ditini [Convention on the Rights of the Child]. (n.d).

8. Konvencija pro prava osib z invalidnistju [Convention on the Rights of Persons with Disabilities]. (n.d).

9. Chebotar'ova, O.V., Gladchenko, I.V. (2020). Uchni pochatkovih klasiv iz porushennjami intelektual'nogo rozvitku: navchannja ta rozvitok [Primary school students with intellectual disabilities: learning and development], Harkiv: Vid-vo «Ranok» [in Ukrainian].

10. Nakaz MON Ukraini “Metodichni rekomendacii shhodo okremih pitan' zdobuttja osviti v zakladah zagal'noi seredn'o'i osviti v umovah voєnnogo stanu v Ukraini” [The Order of the Ministry of Education and Culture of Ukraine “Methodological recommendations regarding certain issues of obtaining education in institutions of general secondary education in the conditions of martial law in Ukraine”]. (n.d).

Размещено на Allbest.Ru