Формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій під час науково-дослідницької діяльності

Поняття та творче спрямування професійної діяльності вчителів трудового навчання та технологій. Досвід розв'язання проблеми формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій під час науково-дослідницької діяльності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.06.2024
Размер файла 18,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій під час науково-дослідницької діяльності

Шевель Борис Олександрович кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри технологічної і професійної освіти, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка, м. Глухів

Анотація

У дослідженні було здійснено аналіз теоретичного та емпіричного досвіду розв'язання проблеми формування економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій під час їх науково-дослідницької діяльності. Актуальність дослідження обґрунтовано стрімкими змінами в системі освіті та суспільстві, зокрема в контексті впровадження Концепції «Нова українська школа» та підвищенні вимог до підготовки майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Результати проведеного дослідження дозволило констатувати, що науково-дослідна робота є невід'ємною частиною підготовки та подальшої професійної діяльності педагогічних фахівців, спрямована на пізнання та трансформацію педагогічної дійсності на основі наукових досягнень та застосування сучасних методів.

Досліджено особливості удосконалення освітньої діяльності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій, виокремивши та проаналізувавши такі аспекти, як їх науково-дослідницька діяльність, теоретичні та практичні шляхи формування економічної компетентності в контексті наукової підготовки.

Проаналізовані специфічні особливості організації науково-дослідниць¬кої діяльності вчителя трудового навчання та технологій під час формування економічної компетентності. Зокрема, обґрунтовано, що даний вид діяльності є необхідним елементом їх підготовки, важливим інструментом впливу на економічну компетентність та необхідною складовою професійної підготовки педагогів даного профілю.

Цей процес розгортається поетапно через виконання навчально-дослідницьких завдань студентами на початкових курсах та залучення до наукової роботи в подальшому. Визначено, що загальною тенденцією у формуванні економічної компетентності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій у вищій освіті за кордоном є активне включення студентів у науково-дослідницьку діяльність на всіх етапах їх підготовки.

Ключові слова: економічна компетентність, науково-дослідницька діяльність, майбутні учителі трудового навчання та технологій, форми і методи.

Abstract

економічна компетентність вчитель трудового навчання

Shevel Borys Oleksandrovych Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Technological and Vocational Education, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Hlukhiv

FORMATION OF ECONOMIC COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS OF LABOR TRAINING AND TECHNOLOGIES DURING RESEARCH ACTIVITIES

The research involved an analysis of theoretical and empirical experience in solving the problem of forming economic competence of future teachers of labor training and technologies during their research activities. The relevance of the study is justified by rapid changes in the education system and society, particularly in the context of implementing the "New Ukrainian School" Concept and increasing requirements for the preparation of future teachers of labor training and technologies.

The results of the conducted research allowed concluding that research work is an integral part of the preparation and subsequent professional activities of pedagogical specialists, aimed at understanding and transforming pedagogical reality based on scientific achievements and the application of modern methods. The study explored the features of improving the educational activities of future teachers of labor training and technologies, highlighting and analyzing aspects such as their research activities, theoretical and practical ways of forming economic competence in the context of scientific training.

The specific features of organizing research activities of teachers of labor training and technologies during the formation of economic competence were analyzed. In particular, it was substantiated that this type of activity is a necessary element of their preparation, an important tool influencing economic competence, and an essential component of the professional training of teachers in this field.

This process unfolds gradually through the execution of research tasks by students in the early stages and their involvement in research work later on. It was determined that the general trend in the formation of economic competence of future teachers of labor training and technologies in higher education abroad is the active involvement of students in research activities at all stages of their preparation.

Keywords: economic competence, research activities, future teachers of labor training and technologies, forms and methods.

Постановка проблеми

Інтеграція України в європейський освітній простір та реформування системи освіти вимагають вдосконалення змісту професійної підготовки в педагогічних вищих навчальних закладах. Зростає потреба у педагогічних фахівцях з високим рівнем компетентності, здатних до постійного навчання протягом усього свого професійного шляху.

Наразі існує необхідність в перегляді змісту підготовки майбутніх педагогічних фахівців у сучасних вищих навчальних закладах, які не лише володіють необхідними компетентностями, але й здатні постійно оновлювати, удосконалювати та розвивати свою професійну діяльність, використовуючи нові досягнення науки. Таким чином, стає актуальним формування економічної компетентності майбутнього учителя трудового навчання та технологій, яка передбачає засвоєння знань, вмінь та навичок в галузі наукового пошуку і здатність організовувати освітній процес, ґрунтуючись на принципі єдності навчання і дослідницької діяльності.

Науково-дослідницька робота сприяє формуванню високого професій¬ного рівня, розвитку специфічних умінь та навичок, а також культивує особливий спосіб мислення та комунікації. Зростаючий темп науково- технічного та соціально-економічного розвитку країни ставить нові вимоги до якості підготовки фахівців, і тому науково-дослідницька діяльність студентів стає важливим фактором удосконалення системи підготовки фахівців для різних галузей народного господарства. Ця діяльність дозволяє поглибити професійну спрямованість освіти та формувати фахівців із високим творчим потенціалом [1].

Отже, здійснення науково-дослідницької діяльності є важливою складовою якісної підготовки вчителя трудового навчання та технологій, особистість якого визначає ефективність та оновлення освітньої системи.

Особливо важливою постає проблема формування економічної компетентності в рамках науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій, яка передбачає постійне вдосконалення знань та навичок у процесі аналізу різних педагогічних ситуацій, у пошуку оптимальних рішень та проєктуванні можливих результатів.

Участь у науково-дослідницькій діяльності характеризуються своїми особливостями, що полягають у індивідуальній активності студентів. Таким чином, забезпечується індивідуалізація навчання - важливий аспект сучасного освітнього процесу. Поширення індивідуального підходу в освітній діяльності дозволяє послідовно долати погляд на те, що розвиток дослідницьких навичок у кожного студента є недосяжним.

Актуальність досліджуваної проблеми визначається не лише тим, що вона становить важливий аспект професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої педагогічної освіти, але й тим, що науково-дослідна діяльність розглядається як ефективний інструмент формування економічної компетентності. Важливо відзначити, що цей процес не повинен бути простою додатковою ізольованою формою роботи, але має включати зміну підходу до освітньої діяльності, спрямовану на розвиток самостійної науково-дослідницької діяльності майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато дослідників вже досліджували проблему набуття економічної компетентності здобувачів вищої педагогічної освіти. Зокрема, науковці О. Буга, Ю. Васильєва, О.Падалка, І. Пронікова, Н. Примаченко, М. Свіржевський, Т. Ткаліч, В. Тереса, О. Рехтета, В. Розова, Д. Тхоржевського, О. Хлопотова, О. Шпак визначають необхідність поліпшення змісту та розширення обсягу викладання економічних дисциплін, розвитку системних економічних знань та навичок, а також проведення спеціальної економічної підготовки педагогічних фахівців.

У свою чергу, залучення студентської молоді до здійснення науково- дослідницької роботи передбачає перетворення освітнього процесу у вищих навчальних закладах. Замість традиційної передачі та репродукції знань викладач тепер виступає в ролі організатора, який спрямовує студентів на самостійне здобуття необхідної інформації та подальше перетворення її в знання та практичні навички. Зокрема, науково-дослідна робота в університеті має виграти роль важливого стимулу для студентів, які відчувають прагнення до пошуку нового, його осмислення, сприйняття та усвідомлення, з чого виникає формування умінь і навичок практичного застосування.

Заклад вищої освіти повинен підготовлювати фахівця-дослідника, який прагне впроваджувати та вивчати нові методи роботи, формувати ідеї та здатний їх реалізувати на практиці. Майбутній фахівець повинен розвивати навички самостійної творчої наукової роботи, визначати свої наукові інтереси та володіти нормами та принципами експериментальної та дослідної діяльності.

Метою статті визначено теоретичне обґрунтування ефективності формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій під час залучення їх до науково-дослідницької роботи.

Виклад основного матеріалу

Відзначаючи, як вказує В. Кремень, наукова діяльність напряму впливає на якість освітнього процесу, сприяючи створенню наукового співтовариства між викладачами і здобувачами освіти та розбудовуючи атмосферу творчого пошуку. Для студентів це представляє унікальну можливість освоїти сучасні наукові методики, зануритися у глибинні наукові проблеми обраної галузі знань та приймати на себе роль продовжувачів традицій і досягнень видатних науковців України [3].

Ефективне залучення студентів до науково-дослідної діяльності, як вказує О. Крушельницька, зазвичай реалізується через такі умови: систематична активна участь у наукових проєктах, поступове ускладнення завдань для досягнення професійної орієнтації майбутніх фахівців; тісний взаємозв'язок студентів різних курсів; постійний зв'язок наукової роботи студентів із науковою діяльністю кафедри [4].

Під час організації науково-дослідницької роботи у здобувачів освіти розвивається творче мислення та формують потребу застосовувати теоретичні знання у практичній сфері. Діяльність, пов'язана з виконанням дослідження, сприяє формуванню свідомої особистої участі у суспільно значущих справах.

Згідно з тлумачним словником інформаційно-педагогічних технологій, науково-дослідна діяльність «забезпечує систематичну науково-дослідну, експериментальну, конструкторську і винахідницьку роботу студентської молоді у різних сферах науки, техніки, мистецтва і культури та спрямована на створення умов для творчого самовдосконалення, розвитку та підтримки молодих талантів і обдарувань». Це цікавий вид занять, що дозволяє студентам розкрити свій творчий потенціал і практично застосувати отримані знання [8].

М. Князян пропонує використовувати термін «самостійно-дослідницька діяльність». Дослідницька діяльність науковцем розглядається як один з видів організації самостійної роботи, що сприяє самовдосконаленню та розвитку студентів [6, 45].

Таким чином, поняття «науково-дослідницька діяльність студентів» включає два взаємопов'язані елементи:

1.Навчання студентів основам дослідницької роботи, організації та методикам наукової творчості.

2.Здійснення студентами наукових досліджень під керівництвом викладачів.

Важливою характеристикою професійної діяльності вчителів трудового навчання та технологій є її творче спрямування. Їх науково-дослідницька діяльність спрямована не тільки на опанування нових наукових теорій, але й на їх критичне осмислення та пошук нових ідей, обґрунтування та розвиток необхідних умінь. Ця робота є предметною, просвітницькою і, при ефективній організації, формує якісно нові характеристики, передбачаючи готовність до самовдосконалення протягом навчання та усієї практичної діяльності.

При аналізі науково-дослідницької роботи як форми освітньої діяльності здобувачів освіти, більшість дослідників приходять до висновку, що процес формування економічної компетентності має дослідницький характер і є методом здійснення пізнавальної діяльності. Саме під час її реалізації розвиваються творчі сили, а рівень активізації цих сил може служити показником творчого потенціалу особистості в цілому.

Таким чином, «науково-дослідницька діяльність студентів вищих навчаль¬них закладів здійснюється по двом основним напрямкам: 1) навчально- дослідницькі проєкти, які є невід'ємною частиною освітнього процесу та включаються до календарно-тематичних та навчальних програм для всіх студентів; 2) науково-дослідницька робота, яка проводиться поза освітнім процесом і в межах студентських науково-творчих товариств» [7, с. 38].

Формування особистості студента як творчого та ініціативного фахівця важливим передбачає його залучення до науково-дослідницької діяльності. Це сприяє розвитку самостійності, формує уміння застосовувати отримані знання в розв'язанні конкретних завдань, розвиває вміння орієнтуватися в інформаційних джерелах за обраним фахом, а також виховує вибагливість до себе, зібраність та цілеспрямованість.

Дослідження підтверджує, що науково-дослідницька діяльність здобувачів освіти, особливо майбутніх вчителів трудового навчання та технологій, має поетапний характер. Студентів слід систематично готувати до цієї діяльності протягом усіх років навчання.

Загальною тенденцією в вищій школі є раннє залучення студентів до науково-дослідницької діяльності. Для ефективності організації такої діяльності важливі педагогічні умови, такі як систематичне заохочення студентів до науково-дослідної роботи, підсилення принципу міждисциплі- нарності та використання активних форм і методів навчання.

При аналізі навчальних програм та планів вищих навчальних закладів виділяються різні види науково-дослідної діяльності, що стосуються першого напряму [10, с. 182]:

-підготовка та представлення доповідей;

-складання рефератів;

-написання курсових та дипломних робіт;

-розробка освітніх та спеціалізованих проектів;

-виконання науково-дослідницьких завдань під час практики та інше;

-підготовка тез доповідей та статей для збірників наукових праць;

-публікації у наукових виданнях;

-участь у наукових гуртках та секціях;

-участь у спеціалізованих товариствах, де студенти проводять власні наукові дослідження;

-участь студентів у якості наукових співробітників у розробці колективних наукових тем кафедр ЗВО чи спеціалізованих наукових установ.

Ключовими якостями майбутнього фахівця стають аналітичні та проєктні навички, здатність проводити науково-дослідницьку діяльність та впроваджувати отримані результати у свою практичну роботу.

Мотивації для залучення до пошуково-дослідної діяльності включають:

-самостійний пошук нового матеріалу;

-пошук альтернативних методів розв'язання проблем;

-саморозвиток;

-інтерес до дослідження;

-співпраця з педагогами та іншими студентами під час досліджень;

-підготовка до майбутньої професії;

-відповідальність за результати творчого процесу;

-отримання практичних результатів від пошуково-дослідної діяльності.

У закладах вищої освіти залучення студентів до науково-дослідницької діяльності здійснюється двома взаємопов'язаними шляхами [9]:

-навчання студентів основам науково-дослідницької діяльності, організації та методам наукової творчості;

-проведення студентами наукових досліджень під керівництвом викладачів та професорів за загальними науковими проблемами кафедри, факультету чи всього вишу.

Одним з важливих напрямків формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій є створення методичної та організаційної бази, яка охоплює освітню складову (зокрема, навчальні дисципліни економічного циклу), проектну складову (виконання курсових робіт), практичну складову (проходження педагогічної практики) та науково- дослідницьку складову (підготовка наукових робіт) навчально-виховного процесу у виші тощо.

Ключовою особливістю обрання теми наукового дослідження студентів під час всього періоду навчання є обов'язкова практична спрямованість науково-дослідницької роботи, що повністю відповідає сучасним викликам.

У цьому контексті, домінуючою дослідницькою технологією є проєктне навчання, що передбачає самостійне вирішення реальної проблеми через міждисциплінарний підхід. Робота над проєктом супроводжується вивченням проблемно-орієнтованих освітніх компонентів. При цьому проблемне навчання включає поєднання самостійної роботи студентів із заняттями в невеликих дослідницьких групах. Ці групи сприяють швидкому залученню до науково-дослідницької діяльності та створюють умови для наукової творчості.

Важливо відзначити, що міждисциплінарний метод формування груп, де аспіранти і студенти працюють над спільними завданнями, сприяє обміну думками та виявленню нових шляхів вирішення проблем. Наприклад, у Великобританії аспіранти долучаються до дослідницьких груп, спільно обговорюючи та шукаючи оригінальні підходи до розв'язання конкретних проблем. Керівник дослідницької групи виступає як один з учасників, сприяючи обміну досвідом та спільному пошуку рішень [8].

Використання знань, умінь і навичок у науково-дослідницьких проєктах створює можливість досягнення високого рівня розвитку науково-дослідницьких якостей та їх ефективного використання в нових ситуаціях. Залучення студентів до науково-дослідницької діяльності, в першу чергу, включає вирішення міждисциплінарних проблем, сприяє інтеграції знань, оновленню загальної ерудиції, забезпечує взаємозв'язок між галузевими знаннями та їх структурування в більш об'ємні системи. Вдосконалення дослідницьких умінь дозволяє відходити від конкретного контексту та працювати з узагальненими блоками знань, застосовуючи узагальнені дослідницькі навички та виявляючи гуманістичні цінності та позитивні емоції, які стимулюють пізнавальну активність [2, с. 99].

Отже, для успішного керування науково-дослідною роботою студентів та ефективного управління її складовими частинами, викладачеві необхідно чітко розуміти основні завдання: обрання об'єкта дослідження та використання відповідних методів дослідження. Таким чином, стратегічним завданням є передбачення оптимальних умов, форм і змісту діяльності, які найбільше сприяють розвитку та вдосконаленню науково-дослідної роботи.

Аналіз та узагальнення досвіду викладання психолого-педагогічних дисциплін в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка надають підставу для твердження, що впровадження інноваційних технологій навчання, таких як проблемний підхід до подачі матеріалу, частково-пошукові та евристичні методи, «мозкова атака», презентації, проекти, дискусії, ігрові методи, тренінги та контактні заняття, кейс-метод, є ефективним засобом формування економічної компетентності під час науково-дослідницької діяльності майбутніх вчителів трудового навчання та технологій.

Оцінка ефективності освітньої діяльності студентів під час застосування цих методів здійснюється не лише за знання, але й за їхню здатність аналізувати ситуації, творче застосовувати отримані знання, логічно мислити та приймати обґрунтовані рішення.

Незважаючи на всі позитивні аспекти, цей факт має свої відмінності. Під час вибору теми дослідження студент і викладач взаємодіють в тісному партнерстві, і обраний напрямок науково-дослідницької роботи повинен враховувати не лише орієнтацію конкретної кафедри та наукові інтереси керівника (хоча це також важливо). Важливим і вирішальним моментом є відповідність обраної теми науково-дослідницької роботи інтересам, природнім здібностям і особистим уподобанням студента-дослідника. Лише за умови врахування цього наукового інтересу здобувача освіти маємо можливість отримати високоякісний науковий результат.

Висновки

Отже, слід відзначити, що науково-дослідницька діяльність майбутнього вчителя трудового навчання та технологій не лише є засобом отримання наукових результатів з новизною, але й ефективним методом розвитку самоосвітніх навичок.

Практичну реалізація формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій вбачається через виконання дослідницьких завдань, у межах проблемних груп та під час педагогічної практики.

Спрямованість подальших досліджень полягає в аналізі можливостей та шляхів впровадження позитивного вітчизняного та зарубіжного досвіду формування економічної компетентності майбутніх учителів трудового навчання та технологій.

Література

економічна компетентність вчитель трудового навчання

1.ЄВТУХ M. Б., Борисенко Л. Л. Наyково-практичні підходи до проблеми формyвання наyково-дослідницької компетентності майбyтніх економістів. Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб. наук. праць. 2012. Вип. 5 (48). С. 42-51.

2.Кловак Г. Т. Основи педагогічних досліджень: навчальний посібник для вищих педагогічних навчальних закладів. Чернігів: Чернігівський державний центр науково- технічної і економічної інформації, 2003. 260 с.

3.Князян М. О. Самостійно-дослідницька діяльність майбутніх учителів іноземних мов: теорія і практика : монографія. Ізмаїл: Сміл, 2006. 242 с.

4.Кремень В.Г. Доповідь на ПІДСУМКОВІЙ колегії Міністерства освіти і науки. Освіта України. 2003. № 47. С. 1-10.

5.Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень : навчальний посібник. Київ : Кондор, 2009. 206 с.

6.Ніколаєва Л. Теоретичні аспекти науково-дослідницької діяльності студентів магістратури. Проблеми підготовки сучасного вчителя. 2011. № 4. Ч. 2. С. 178-184.

7.Повідайчик О.С. Теорія і практика підготовки майбутніх соціальних працівників до науково-дослідницької діяльності: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені В. Гнатюка, 2019. 580 с.

8.Тлумачний словник з інформаційно-педагогічних технологій / упоряд. Я. В. Крупський, В. М. Михалевич, Вінниця: ВНТУ, 2010. 72 с.

9.Уйсімбаєва Н. Науково-дослідна діяльність майбутнього фахівця. Збірник наукових праць: Наукові записки. Випуск 88. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВКДПУ ім. В. Винниченка, 2010. С. 243-246.

10.Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Київ : Видавничий дім «Слово», 2003. 240 с.

References

1.Ievtykh, M. B., & Borysenko, L. L. (2012). Naykovo-praktychni pidkhody do problemy formyvannia naykovo-doslidnytskoi kompetentnosti maibytnikh ekonomistiv [Scientific and practical approaches to the problem of forming scientific and research competence of future economists/ Dykhovnist osobystosti: metodolohiia, teoriia i praktyka - Spirituality of the individual: methodology, theory and practice, 5 (48), 42-51 [in Ukrainian].

2.Klovak, H. T. (2003). Osnovy pedahohichnykh doslidzhen [Fundamentals of pedagogical research] Chernihiv: Chernihivskyi derzhavnyi tsentr naukovo-tekhnichnoi i ekonomichnoi informatsii [in Ukrainian].

3.Kniazian, M. O. (2006). Samostiino-doslidnytska diialnist maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov: teoriia i praktyka [Independent research activity of future teachers of foreign languages: theory and practice]. Izmail: Smil [in Ukrainian].

4.Kremen, B.H. (2003). Dopovid na pidsymkovii kolehii Ministerstva osvity i nauky [Report at the sub-committee of the Ministry of Education and Science]. Osvita Ukrainy - Education of Ukraine, 47, 1-10 [in Ukrainian].

5.Krushelnytska, O. V. (2009). Metodolohiia ta orhanizatsiia naukovykh doslidzhen [Methodology and organization of scientific research]. Kyiv : Kondor [in Ukrainian].

6.Nikolaieva, L. (2011). Teoretychni aspekty naykovo-doslidnytskoi diialnosti stydentiv mahistratyry [Theoretical aspects of scientific and research activities of master's students]. Problemy pidhotovky sychasnoho vchytelia - Problems of modern teacher training, 4, 178-184 [in Ukrainian].

7.Povidaichyk, O.S. (2019). Teoriia i praktyka pidhotovky maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv do naukovo-doslidnytskoi diialnosti [Theory and practice of training future social workers for scientific research]. (Doctor's thesis) Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Ternopil [in Ukrainian].

8.Krupskyi, Ya. V., & Mykhalevych, V. M. (Comps.). (2010) Tlumachnyi slovnyk z informatsiino-pedahohichnykh tekhnolohii [Explanatory dictionary of information and pedagogical technologies]. Vinnytsia: VNTU [in Ukrainian].

9.Uisimbaieva, N. (2010). Naukovo-doslidna diialnist maibutnoho fakhivtsia [Research activity of the future specialist]. Naukovi zapysky. Pedahohichni nauky - Scientific notes. Pedagogical Sciences, 88, 243-246 [in Ukrainian].

10.Tsekhmistrova, H.S. (2003). Osnovy naykovykh doslidzhen [Fundamentals of academic research]. Kyiv : Bydavnychyi dim «Slovo» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.