Аналіз організаційно-педагогічного і навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти засобами інформаційних технологій

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет науки і технологій

Відокремлений структурний підрозділ «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки»

Циклова комісія педагогічних та соціально-гуманітарних дисциплін

Соснова М.А., к.п.н., викладач

м. Кам'янське

Анотація

У статті проаналізовано організаційно-педагогічного і навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти засобами інформаційних технологій. Автор зазначає, що застосування інформаційних технологій в освітньому процесі відкриває різноманітні можливості їх використання: електронні підручники, програмоване навчання, психолого-педагогічне тестування, інформаційні ресурси Інтернет. Розробка дидактичних основ застосування інформаційних технологій в освітньому процесі перебуває лише на початковому етапі. Значимість завдань їх широкого застосування вимагає своєчасного створення та наукового обґрунтування методології та методики раціонального використання можливостей та переваг інформаційних технологій.

Доведено, що сучасний випускник має бути готовим до роботи в школах різного типу та профілю, повинен вміти організувати освітній процес за альтернативними програмами та підручниками на різних рівнях засвоєння. У таких умовах перед майбутнім педагогом професійної освіти найбільш гостро постає необхідність вивчення матеріалу з різних джерел, відбір змісту найбільш повно відповідної даної педагогічної мети та її дидактичної реконструкції. Для сучасного педагога готовність до самостійного придбання знань як одного з найважливіших професійних якостей стає ще актуальнішою. Створення методичного забезпечення, що відповідає тенденціям розвитку вищої професійної освіти, зумовлює необхідність її безперервного проектування у спільній діяльності викладачів та здобувачів освіти. На етапі розвитку педагогічної освіти проектування методичного забезпечення є вирішальним фактором реалізації ідей оновлення державного освітнього стандарту. Базові основи методичного становлення майбутнього педагога професійної освіти закладає напрям нового типу викладача. Вагому роль установленні майбутніх педагогів професійної освіти відіграють не лише спеціальні (фахові) знання, а й знання методичних дисциплін.

Ключові слова: інформатизація освіти, підготовка майбутніх педагогів професійної освіти, інформаційні технології, навчально-методичного забезпечення.

Abstract

Analysis of organizational-pedagogical and educational-methodological support of professional training of future teachers of vocational education by means of information technologies

Sosnova M.A., C. Ped. Sci., Chair of the Cyclical Commission of Pedagogical and Social and Humanities Disciplines, Separate structural unit "Dnipro Professional College of Engineering and Pedagogy of the Ukrainian State University of Science and Technology", Kamianske

The article analyzes organizational-pedagogical and educational- methodical support of professional training of future teachers of vocational education by means of information technologies. The author notes that the use of information technologies in the educational process opens up various opportunities for their use: electronic textbooks, programmed training, psychological and pedagogical testing, Internet information resources. The development of didactic foundations for the use of information technologies in the educational process is only at the initial stage.

The significance of the tasks of their wide application requires the timely creation and scientific justification of the methodology and methods of rational use of the opportunities and advantages of information technologies. It has been proven that a modern graduate should be ready to work in schools of different types and profiles, should be able to organize the educational process according to alternative programs and textbooks at different levels of learning. In such conditions, the necessity of studying the material from various sources, selecting the content most fully corresponding to the given pedagogical goal and its didactic reconstruction is the most urgent for the future teacher of professional education. For a modern teacher, readiness for independent acquisition of knowledge as one of the most important professional qualities becomes even more relevant. The creation of methodological support that corresponds to the development trends of higher professional education necessitates its continuous design in the joint activities of teachers and students of education. At the stage of development of pedagogical education, the design of methodical support is a decisive factor in the implementation of ideas for updating the state educational standard. The direction of a new type of teacher lays the basic foundations of the methodical formation of the future teacher of professional education. Not only special (professional) knowledge, but also knowledge of methodological disciplines play an important role in the establishment of future teachers of professional education.

Keywords: informatization of education, training of future teachers of professional education, information technologies, educational and methodological support.

Постановка проблеми

Підготовка педагогічних кадрів для викладацької діяльності в Україні здійснюється у закладах вищої освіти. Тут кожний здобувач освіти готується навчати та виховувати, передавати свої знання і досвід. Майбутні педагоги професійної освіти отримують уміння і навички керівництва навчально-виховним процесом, організації навчання, спрямованого на всебічний розвиток кожної особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчення практики підготовки майбутніх педагоги професійної освіти до педагогічної діяльності, зокрема до застосування інформаційних технологій, дало можливість стверджувати, що у сучасних ЗВО ведеться певна робота у цьому напрямі. Так у навчальні плани введено дисципліну «Вступ до фаху», на якому здобувачі освіти знайомляться зі специфікою спеціальності, особливостями професійної освіти. Також викладається дисципліна «Вікова та педагогічна психологія», яка дає можливість майбутньому педагогові краще познайомитись з психолого-педагогічними особливостями здобувачів освіти. До освітньо-професійної програми введено дисципліну «Педагогічна конфліктологія», що розширює знання про конфлікти та шляхи їх подолання. З 2004 року заклади освіти збільшують кількість годин на вивчення методики викладання. Дисципліни «Методика виховної роботи» та «Методика професійного навчання» мають важливе значення у системі професійної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти.

Мета статті полягає у проведені аналізу організаційно-педагогічного і навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти засобами інформаційних технологій.

Виклад основного матеріалу

Однією з характерних рис нашого часу стає перехід людства від індустріальних технологій до науково-інформаційних, які, на відміну від індустріального виробництва, значною мірою ґрунтуються не на матеріальній, а на інтелектуальній власності, на знаннях як субстанції виробництва. У свою чергу, можливість такого переходу та його темпи визначаються рівнем людського розвитку у тій чи іншій країні та рівнем наукового потенціалу нації. А рівень людського розвитку та науковий потенціал безпосередньо визначаються якістю освіти.

Як зазначає В.Г. Кремінь, «ХХ! століття висуває нові вимоги до людини, отже, і до освіти, та створює нові, раніше небачені можливості освітньої діяльності. Насамперед, це пов'язано із сучасними інформаційними технологіями, комп'ютерною технікою, яка суттєво розширює пізнавальні можливості людини». На його думку, «комп'ютер у сучасну освіту вносить дуже значні зміни, аж до можливого перегляду класно-урочної системи організації навчального процесу» [8].

Вже в найближчому майбутньому просто не можна уявити собі освітній процес без застосування комп'ютера. Цей прогноз можна пояснити такими основними обставинами. По-перше, комп'ютер дає здобувачеві освіти можливість стати комп'ютерно грамотною людиною, без чого сьогодні практично неможливо бути конкурентоспроможним на ринку праці. По-друге, активне використання комп'ютера щодо будь-якої навчальної дисципліни робить його потужним засобом індивідуалізації освітнього процесу та основним чинником істотного підвищення його ефективності. По-третє, приєднання комп'ютера до глобальних інформаційних комп'ютерних мереж відкриває його користувачам шлях до знань та досвіду всього людства, що в умовах глобалізації є найважливішим фактором успішності людини та нації. По-четверте, принципово нові можливості для навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти створює навіть просте використання так званих електронних версій підручників, навчальних посібників та текстів лекцій, оскільки він може користуватися ними в будь-який зручний для нього час і самостійно дозувати матеріал, що вивчається. По-п'яте, саме застосування комп'ютерної техніки та інформаційних технологій в освітньому процесі створили передумови для появи та широкого розвитку принципово нової педагогічної технології та водночас принципово нової форми організації навчального процесу, якою є дистанційне навчання [6].

Дистанційне навчання як справді інноваційна педагогічна технологія на основі максимального використання можливостей та переваг комп'ютерної техніки відкриває можливості надання якісних та різноманітних освітніх послуг у найвіддаленіших районах країни та світу найрізноманітнішими суб'єктами навчання. З одного боку, дистанційне навчання робить освіту доступною широкому колу охочих отримати її, а з іншого, сприяє розвитку експорту освітніх послуг.

Отже, застосування інформаційних технологій в освітньому процесі відкриває різноманітні можливості їх використання: електронні підручники, програмоване навчання, психолого-педагогічне тестування, інформаційні ресурси Інтернет.

У той же час розробка дидактичних основ застосування інформаційних технологій в освітньому процесі перебуває лише на початковому етапі. Значимість завдань їх широкого застосування вимагає своєчасного створення та наукового обґрунтування методології та методики раціонального використання можливостей та переваг інформаційних технологій.

Існує ціла низка причин суб'єктивного характеру, що перешкоджають успішному впровадженню в навчальний процес інноваційних педагогічних технологій на основі його інформатизації. По-перше, має місце, за словами С.У. Гончаренка, гостра проблема відмови вчителів щодо впровадження інформаційних технологій у процес навчання, зумовлена суперечністю між колективними формами навчання, характерними для класно-урочної системи, та індивідуалізацією навчання, що стимулюється персональними комп'ютерами. По-друге, для певної частини викладачів, переважно старшого віку, характерна відданість традиційним методам навчання та відверте чи приховане небажання опановувати комп'ютерні технології, розробляти та використовувати нові методики та навчально-методичне забезпечення освітнього процесу. Залишаючись у рамках норм та уявлень авторитарної педагогіки, вони негативно ставляться до пошуків здобувачами освіти необхідної їм інформації в Інтернеті, до того, що здобувач освіти може оперативно опановувати знання, недоступні такому викладачеві внаслідок його професійного, педагогічного та інформаційного консерватизму. По- третє, під час використання інформаційних технологій навчання є цілком можливим зменшення міжособистісних контактів навчально-виховному процесі завдяки розширенню звернення до позбавленої особистісних характеристик інформації. Це помітно знижує виховний потенціал навчання загалом і виховний вплив особистості викладача на здобувачів освіти [3].

Величезні можливості щодо інтенсифікації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, які відкриває застосування інформаційних технологій в освітньому процесі, для ефективної реалізації вимагають певного дидактичного осмислення та чіткого співвіднесення із загальними закономірностями цієї діяльності та закономірностями її активізації, а також обов'язкового обліку індивідуальних інтелектуальних та фізичних можливостей здобувачів освіти. У свою чергу, це має стимулювати наукові дослідження в галузі педагогіки вищої школи та філософії інженерної освіти, в галузі інформаційних технологій та їх широкого використання у практиці освітнього процесу професійної підготовки фахівців моделі ХХІ століття.

При цьому і здобувач освіти, і викладач мають глибоко усвідомлювати двоєдину роль інформаційних педагогічних технологій. З одного боку, вони є справді потужним засобом інтенсифікації освітнього процесу та активізації навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти. З іншого боку інформаційні технології є одним із найважливіших інструментів успішного виконання певної системи професійних функцій майбутніх педагогів професійної освіти та засобом формування його інформаційної культури як суттєвого елемента професійної компетентності. Але одним із найбільш динамічних елементів у структурі професійної діяльності майбутніх педагогів професійної освіти сьогодні стає його інформаційна культура. Прийняття важливих та відповідальних технічних та управлінських рішень потребує обліку та обробки великих обсягів інформації. У сучасних умовах майбутній педагог професійної освіти не може прийняти ефективного рішення без системного аналізу проблемної ситуації та без Однак управлінська культура майбутнього педагога професійної освіти в умовах стрімкого зростання інформаційних потоків полягає у їх диференціації та розподілі. інформаційний технологія професійний майбутній педагог

Важливим елементом інформаційної культури майбутніх педагогів професійної освіти є навички роботи з комп'ютером. Це особливо важливим у зв'язку з розширенням масштабів використання телекомунікаційних систем та інформаційних ресурсів мережі Internet. Формування цих навичок стає важливою частиною професійної компетентності і тому є невід'ємним елементом підготовки сучасного фахівця.

Розвиток комп'ютерної техніки та телекомунікаційних систем призвело до бурхливого зростання інформаційних технологій, сприяло процесу подальшої глобалізації політичних, економічних, науково-технічних та культурних відносин між країнами та народами. Можна стверджувати, що інформаційні технології є лише початком змін в ідеології, в усвідомленні значення та можливостей інформації, техніки та технології засобів зв'язку. Зміни чекають на нас у найближчому майбутньому і вже описані одним із видатних керівників кінця ХХ століття, засновником всесвітньо відомої корпорації MICROSOFT Білом Гейтсом. Поняття інформаційної магістралі, дистанційної освіти, управління підприємствами на великих відстанях, нове розуміння бізнесу з використанням інформації розкривають лише деякі перспективи постіндустріального суспільства [12].

У світлі цих документів проаналізуємо стан професійної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти. Сучасний випускник має бути готовим до роботи в школах різного типу та профілю, повинен вміти організувати освітній процес за альтернативними програмами та підручниками на різних рівнях засвоєння. У таких умовах перед майбутнім педагогом професійної освіти найбільш гостро постає необхідність вивчення матеріалу з різних джерел, відбір змісту найбільш повно відповідної даної педагогічної мети та її дидактичної реконструкції. Для сучасного педагога готовність до самостійного придбання знань як одного з найважливіших професійних якостей стає ще актуальнішою. Отже, тенденція, що намітилася в освіті, ставить перед педагогічними вузами нові завдання. Зокрема, змінюються критерії та основи професійної майстерності майбутніх педагогів професійної освіти. Ці основи професійної майстерності можна визначити як синтез знань, умінь та навичок, необхідних для успішної роботи у закладах освіти різного типу; до готовності до професійного самоосвіти, правильного розуміння цілей та завдань; володіння сучасними педагогічними технологіями навчання; здатності ефективно здійснювати успішне навчання, їх виховання та розвиток у цьому процесі.

Для набуття майбутніми педагогами професійної освіти якостей, необхідних для використання інтерактивних методів, забезпечується практична спрямованість навчальних занять з психолого-педагогічних дисциплін. Для цього викладачі під час занять намагаються створювати умови для розвитку у здобувачів освіти інтересу до педагогічного знання, схильності до педагогічної діяльності, формування педагогічного мислення. Під час навчання майбутні педагоги професійної освіти опановують уміння вибирати оптимальний варіант розв'язання педагогічних завдань та аргументовано обґрунтовувати своє рішення. У навчально-виховній роботі викладачі намагаються впроваджувати такі ефективні форми і методи проведення навчальних занять, як: «мозковий штурм», «круглий стіл», дискусія тощо.

Багаторічний викладацький досвід показує, що за період навчання здобувача освіти у ЗВО, як правило, не формується необхідний для вирішення завдань сучасної багатопрофільної школи рівень основ професійної майстерності. Знання більшості випускників освітньо-професійної програми «Професійна освіта (за спеціалізаціями)» переважно носять формальний характер, недостатньо професійно орієнтовані. У майбутніх педагогів професійної освіти немає повного розуміння міжпредметних зв'язків педагогічних дисциплін, що вивчаються у процесі професійної підготовки; не досягається необхідний рівень сформованості умінь і навичок у використання наявних педагогічних знань для обґрунтування логічної структури. У багатьох випускників немає чіткого розуміння цілей вивчення спеціальних (фахових) дисциплін, не сформовано правильне розуміння сутності демократизації закладів освіти та диференційованого підходу до навчання. Молоді педагоги відчувають складнощі у виборі сучасних ефективних технологій навчання.

За даними проведеного опитування у Відокремленому структурному підрозділі «Дніпровський фаховий коледж інженерії та педагогіки Українського державного університету науки і технологій», 2018 року лише 25% здобувачів освіти цілком задоволені тим, як їх знайомлять з особливостями роботи вчителя та з тими процесами, що відбуваються у сучасній школі. Знайомство з новими педагогічними технологіями та передовим педагогічним досвідом задоволено лише 18% випускників. Вважають, що можуть добре організувати активну роботу учнів на уроці 68% випускників, а формувати в учнів уміння самостійної освітньої діяльності - 51% випускників.

Рівень сформованості умінь та навичок професійної самоосвіти у випускників ЗВО не відповідає тим вимогам, які сьогодні поставлено перед майбутнім педагогом професійної освіти. Причини цього полягають в основних протиріччях між тим, що і як вивчають здобувачі освіти в педагогічному закладі вищої освіти і тим, що і як їм належить робити в майбутній професійній сфері. У педагогічному закладі вищої освіти основні дисципліни вивчаються, як правило, поза зв'язком з програмою, за якої необхідно працювати, з методикою її викладання, з педагогікою та психологією, тоді як майбутньому педагогу професійної освіти необхідне системне використання всіх цих знань. Останнє вказує на те, що зміст та вивчення дисциплін має бути більше орієнтовано на досягнення програмних результатів навчання відповідно до освітньо-професійної програми та стандарту до спеціальності.

Для успішної навчальної діяльності здобувачів освіти особливо потрібно, щоб студент з першого курсу усвідомив важливість вивчення цих дисциплін таких важливих для майбутньої професійної діяльності. У традиційному навчанні акцентується увага на процеси сприйняття, уваги, пам'яті. Лекційний метод, як правило, визначає здобувачеві освіти роль «приймача» інформації, а викладач виступає у ролі її «передавача». У професійній діяльності майбутньому педагогу професійної освіти недостатньо орієнтуватися на отримання готової інформації від лектора. Майбутньому педагогу професійної освіти необхідно самому знайти потрібну інформацію, відібрати найважливіше, змоделювати та реалізувати процес навчання так, щоб кожен здобувач освіти став активним учасником цього процесу, зміг здійснити свою освітню діяльність на доступному йому рівні засвоєння. Організувати таку діяльність зможе лише педагог, який сам був суб'єктом такої діяльності. Якщо майбутній педагог професійної освіти не мав можливості реалізувати свої здібності під час активної навчально-пізнавальної діяльності, то чи зможе він залучити до такої діяльності здобувачів освіти.

Тому у даний час є ряд протиріч між тим, що і як вивчають майбутні педагоги професійної освіти, і тим, що і як їм належить робити в майбутньому як викладачам:

1) між потребою суспільства в підготовці викладача до організації ефективної навчальної діяльності здобувачів освіти в умовах диференційованого навчання та відсутністю ефективної системи навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти у процесі професійної підготовки;

2) між існуючими окремими методичними розробками та рекомендаціями щодо організації навчальної діяльності здобувачів освіти та об'єктивної необхідністю наявності науково обґрунтованої технології навчально- пізнавальної діяльності здобувачів освіти у процесі професійної підготовки як цілісної дидактичної системи;

3) між системним використанням професійних, методичних та психолого-педагогічних знань викладачем у професійній діяльності та фактичною відсутністю такого використання знань у навчально-пізнавальній діяльності здобувачів освіти у процесі професійної підготовки;

4) між традиційно пасивним сприйняттям здобувачем освіти готової інформації від викладача у процесі професійної підготовки та об'єктивною необхідністю безперервної самоосвіти викладача у процесі професійної діяльності;

5) між рівнем розвитку та впровадження інформаційних технологій в освітній процес, об'єктивною необхідністю їх використання у процесі професійної підготовки здобувачів освіти та відсутністю системи такого їх застосування;

6) між великою складністю змісту спеціальних (фахових) дисциплін і недостатньо ефективними технологіями навчання;

7) між об'єктивним залученням здобувачів освіти у дослідницьку діяльність та відсутністю ефективної системи підготовки майбутніх педагогів професійної освіти до організації такої діяльності.

До протиріч методичного характеру призводять наявність варіативних навчальних посібників і водночас недостатнє методичне забезпечення відповідного освітнього стандарту вищої педагогічної освіти, а також поява методичних дисциплін, що відображають новий зміст методичної освіти та відповідно, які потребують іншого навчально-методичного забезпечення. Перелік найважливіших недоліків та протиріч у сфері підготовки майбутніх педагогів професійної освіти може бути продовжено, але вже й зазначені тут протиріччя породжують низку проблем у професійній підготовці. По-перше, це дидактичні проблеми, які перебувають у теоретичній розробці концепцій навчання. Підготовка майбутніх педагогів професійної освіти, які вказували б на конкретні шляхи розв'язання наявних протиріч. По-друге, це методичні проблеми розробки технологій навчання у ЗВО, які забезпечують вирішення зазначених проблем на практиці (під час вивчення педагогічних дисциплін). По-третє, це проблеми впровадження нових технологій у традиційну практику професійної підготовки фахівця.

На цей час виокремились два чітко виражені напрями підвищення ефективності оволодіння здобувачами освіти професійної діяльністю та відповідно два напрями у розгляді питань їх інформаційного забезпечення:

а) удосконалення змісту підготовки майбутніх педагогів професійної освіти;

б) вдосконалення процесу підготовки з пошуком та використанням засобів, методів, видів діяльності, що забезпечують підвищення ефективності засвоєння науково-методичних знань, надання їм системності, підвищення якості їх засвоєння та використання.

У зв'язку з першим напрямом змінюються уявлення про цілісний зміст методичної підготовки, про систему науково-методичних знань. При цьому розробка нового змісту навчання, що передбачає створення відповідних програм, підручників, навчальних посібників та методичних матеріалів, виступає одним з головних умов забезпечення підготовки фахівців відповідно до нових вимог до знань та досягнень педагогічної теорії та збагачення передового педагогічного досвіду. Все більшою мірою питання забезпечення науково-методичною інформацією майбутніх педагогів професійної освіти стає умовою їх відповідності перспективам суспільного розвитку.

Створення методичного забезпечення, що відповідає тенденціям розвитку вищої професійної освіти, зумовлює необхідність її безперервного проектування у спільній діяльності викладачів та здобувачів освіти. На етапі розвитку педагогічної освіти проектування методичного забезпечення є вирішальним фактором реалізації ідей оновлення державного освітнього стандарту. Базові основи методичного становлення майбутнього педагога професійної освіти закладає напрям нового типу викладача. Вагому роль установленні майбутніх педагогів професійної освіти відіграють не лише спеціальні (фахові) знання, а й знання методичних дисциплін. Методичні знання з одного боку виконують функцію методологічного фундаменту в педагогічній освіті, а з іншого - безпосереднього інструменту практичних дій. Створення єдності, збереження та розвитку традицій підготовки майбутніх педагогів професійної освіти зумовлює необхідність визначення спеціальних організаційних структур, орієнтованих на вироблення єдиних вимог стандарту та облік особливостей та традицій науково-методичних установ. Диференціація освітньо-професійних програм передбачає нову модель навчально-методичного забезпечення, що відображає не лише оптимальну сукупність методів, технологій використання різних засобів, та й технологію їх проектування, яка зумовлена певними об'єктивними та суб'єктивними чинниками.

Незважаючи на наявні серйозні дидактико-методичні передумови розглянутої проблеми, якості професійної підготовки сучасного фахівця неможливо досягти без відповідної системи навчально-методичного забезпечення, якій не приділялося належної уваги. Чи не розроблявся ряд важливих аспектів навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів:

• не сформульована сучасна мета системи навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів;

• немає сутнісного визначення поняття «навчально-методичне забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів»;

• не виявлено структурних компонентів системи навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів;

• не розроблено науково-обґрунтований зміст та методи реалізації системи навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів;

• не досліджено вплив системи навчально-методичного забезпечення професійної підготовки майбутніх педагогів професійної освіти на якість підготовки.

У відповідних довідках та енциклопедіях відсутнє розкриття поняття «Навчально-методичне забезпечення». У науково-методичній літературі таке поняття трапляється, проте під ним автори розуміють різні матеріали методичного характеру, та тільки на якомусь матеріальному носії. У педагогічній літературі ці питання розглядаються під поняттям «забезпечення» розуміють створення умов для будь-якого процесу, а під поняттям «забезпечення освіти» - створення необхідних умов для якісної продуктивної реалізації освітніх цілей. Науковці розглядають поняття «комплексне педагогічне забезпечення», що охоплює діяльність всіх (безпосередніх та опосередкованих) учасників освітнього процесу у закладі вищої освіти. При цьому сутність комплексного педагогічного забезпечення повинна охоплювати всі основні сторони цієї системної діяльності та має відповідати її структурі (мета- завдання-метод-зміст-дія-результат). Дослідники визначають сутнісні компоненти комплексного педагогічного забезпечення та форми їх реалізації. Обґрунтованість та оптимальність комплексного педагогічного забезпечення визначається під час аналізу навчальної, навчально-виробничої, навчально- професійної діяльності.

У цей аналіз передбачає: виявлення основних умов діяльності, узагальнення досвіду діяльності здобувача освіти, викладача, фахівця, наставника; визначення ключових понять конкретної професійної діяльності, яка опановується в період виробничої практики; визначення основних особливостей діяльності; моделювання у процесі продуктивного навчання провідних ситуацій, пов'язаною з майбутньою професійною діяльністю.

Тут необхідно згадати слова видатного педагога-композитора Д.Б. Кабалевського, який у 72 роки, будучи професором консерваторії, переходить працювати в середню школу, щоб створити й апробувати нову навчальну дисципліну «Спів». Провівши численні дослідження й написавши велику кількість робіт з педагогіки (близько 600), він зробив висновок: «Яким би ретельно не був пророблений план лекції, бесіди, яким би не був заготовлений лектором яскравий матеріал, скільки б ефективних фактів не підібрав він з літератури й власного життєвого досвіду, скільки б яскравих і переконливих цитат не припас не вийде ні бесіда, ні лекція, ні доповідь, якщо не усвідомлена лектором ідея, основна думка, яку він прагне вселити своїм слухачам, заради якої він сьогодні виходить перед ними й бере на себе сміливу відповідальність вести з ними публічну розмову» [1].

Навчальна література є невід'ємним компонентом освітнього процесу. У загальній системі засобів навчання вся література є основою для отримання певних знань. Важливість і необхідність підручника в освітньому процесі загальновідома. Видатний чеський педагог Я.А. Коменський сказав, що книга є найголовнішим засобом навчання з усієї системи засобів навчання, а К.Д. Ушинський назвав підручник «фундаментом гарного навчання». Тому серед різноманіття літератури підручник є першим і найважливішим джерелом знань для здобувачів освіти, і його необхідно розглядати як один з основних компонентів усього комплексу засобів навчання. Концентрація змісту освіти навчальних програм у підручниках, навчальних посібниках та інших методичних матеріалах дозволяла і дозволяє зараз вирішувати багато освітніх питань [1].

Висновки

Отже, на нашу думку, навчально-методичне забезпечення має ґрунтуватися на основі існуючих знань про сутність педагогічної освіти як гуманітарної, яка забезпечує готовність випускника до взаємодії з іншими людьми у процесі трансляції культури, обміну цінностями, знаннями, методами діяльності, досвідом самореалізації; так і спеціальної (фахової), для якісного та продуктивного досягнення цілей професійної освіти у межах реалізації освітнього стандарту. Під науково-методичним забезпеченням професійної освіти передбачається створення за допомогою інновацій науково обґрунтованих умов для високоякісної освіти з метою підготовки майбутніх педагогів професійної освіти.

Література

1. Анісімов М.В. Педагогічні основи побудови навчальної літератури в закладах освіти: монографія. Кропивницький. ПП «ПОЛІУМ», 2020.300 с.

2. Гончаренко С.У. Соціально-педагогічні проблеми розбудови української школи. Рідна школа. 1993. №4. С. 51-56

3. Гончаренко, С.У. Фундаменталізація професійної освіти як дидактичний принцип. Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. НТУ «ХПІ», 2008. С. 87-91

4. Гринько В. Використання цифрових технологій для формування у майбутніх учителів умінь ХХІ століття. Молодь і ринок. 2019. Вип. №5. С. 56-62.

5. Герганов Л.Д., Ярмакі А.Х. Впровадження цифрових технологій в освітній процес закладу вищої морської освіти. Молодий вчений. Вип. 11 (99), листопад, 2021.

6. Костецька О.П. Цифрові технології в освіті. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи: матеріали ІІ міжнар. науково-практич. інтернет-конф. з нагоди святкування 30-річчя кафедри інформатики та методики її навчання. 8-9 листопада 2018. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2018. С. 208-210.

7. Кривонос О., Коротун О. Змішане навчання як основа формування ІКТ компетентності вчителя. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Вип. №.8(2), 2015. С. 19-23.

8. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. К.: Грамота, 2005. 447 с.

9. Кулімова Ю.Г. Використання веб-технологій у процесі психолого-педагогічної підготовки майбутніх вчителів початкової школи. Електронне наукове фахове видання. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. Вип. (8). 2020. С. 34-41.

10. Мігунова І.А. Інформаційно-комунікаційні технології в школі. Завучу. Усе для роботи. Вип. №1-2. 2015. С. 5-6.

11. Овчарук О.В. Розвиток інформаційно-цифрового навчального середовища закладу загальної середньої освіти: методичний посібник. Київ: ІЦО НАПН України. 2022. 223 с.

12. Олексюк О.Р. Застосування технології доповненої реальності в освітній галузі. Освіта ХХІ століття: реалії та перспективи розвитку. 2020. С. 177-179.

13. Процай Л.П. Гібалова Н.В. Хмарні технології у роботі сучасного педагога. Імідж сучасного педагога. Вип. №10. 2015. С. 28-30.

14. Хижняк І.А, Власенко К.В., Вікторенко І.Л., Величко В.Є. Готовність майбутніх фахівців початкової освіти до застосування цифрових засобів навчання в професійній діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання. Том 86, №6. 2021. С. 106-122.

15. Черненко А.В. Цифрові технології у процесі навчання майбутніх учителів іноземних мов. Зб. наук. праць «Педагогіка та психологія». Вип. 61. Харків, 2019. С. 193-200.

References

1. Anisimov M.V. (2020). Pedahohichni osnovy pobudovy navchalnoi literatury v zakladakh osvity [Pedagogical foundations of building educational literature in educational institutions]: monohrafiia. Kropyvnytskyi. PP «POLIUM», 300 s.

2. Honcharenko S.U. (1993) Sotsialno-pedahohichni problemy rozbudovy ukrainskoi shkoly [Socio-pedagogical problems of building the Ukrainian school]. Ridna shkola. №4. S. 51-56

3. Honcharenko, S.U. (2008). Fundamentalizatsiia profesiinoi osvity yak dydaktychnyi pryntsyp. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy: filosofiia, psykholohiia, pedahohika, sotsiolohiia. [Fundamentalization of professional education as a didactic principle. Theory and practice of managing social systems: philosophy, psychology, pedagogy, sociology] NTU «KhPI», S. 87-91

4. Hrynko, V. (2019). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii dlia formuvannia u maibutnikh uchyteliv umin KhKhI stolittia [The use of digital technologies for the formation of future teachers' skills of the 21st century] Molod i rynok. Vol. 5. S. 56-62.

5. Herhanov, L.D., Yarmaki, A.Kh. (2021). Vprovadzhennia tsyfrovykh tekhnolohii v osvitnii protses zakladu vyshchoi morskoi osvity [Implementation of digital technologies in the educational process of the institution of higher maritime education]. Molodyi vchenyi. No 11 (99), lystopad, 2021.

6. Kostetska, O.P. (2018). Tsyfrovi tekhnolohii v osviti. [Digital technologies in education]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy: materialy II mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii z nahody sviatkuvannia 30-richchia kafedry informatyky ta metodyky yii navchannia. 8-9 lystopada 2018. Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka. S. 208-210. [in Ukrainian].

7. Kryvonos, O., Korotun, O. (2015). Zmishane navchannia yak osnova formuvannia IKT kompetentnosti vchytelia [Blended learning as a basis for the formation of teacher's ICT competence]. Naukovi zapysky. Seriia: Problemy metodyky fizyko-matematychnoi i tekhnolohichnoi osvity. Vol. 8 (2)/ S. 19-23

8. Kremen V.H. (2005). Osvita i nauka v Ukraini - innovatsiini aspekty. Stratehiia. Realizatsiia. Rezultaty [Education and science in Ukraine - innovative aspects. Strategy. Realization. The results] K.: Hramota, 447 s.

9. Kulimova, Yu.H. (2020). Vykorystannia veb-tekhnolohii u protsesi psykholoho- pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh vchyteliv pochatkovoi shkoly [The use of web technologies in the process of psychological and pedagogical training of future primary school teachers]. Elektronne naukove fakhove vydannia: VIDKRYTE osvitnie е-seredovyshche suchasnoho universytetu. Vol. (8). S. 34-41 [in Ukrainian].

10. Mihunova, I.A. (2015). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii v shkoli [Information and communication technologies at school]. Zavuchu. Use dlia roboty. Vol. 1-2. S. 5-6 [in Ukrainian].

11. Ovcharuk, O.V. (2022). Rozvytok informatsiino-tsyfrovoho navchalnoho seredovyshcha zakladu zahalnoi serednoi osvity [Development of the information and digital educational environment of the institution of general secondary education]: metodychnyi posibnyk. Kyiv: ITsO NAPN Ukrainy. 223 s.

12. Oleksiuk, O.R. (2020). Zastosuvannia tekhnolohii dopovnenoi realnosti v osvitnii haluzi [Application of augmented reality technology in the field of education]. Osvita KhKhI stolittia: realii ta perspektyvy rozvytku. S. 177-179. [in Ukrainian].

13. Protsai, L.P., Hibalova, N.V. (2015). Khmarni tekhnolohii u roboti suchasnoho pedahoha [Cloud technologies in the work of a modern teacher]. Imidzh suchasnoho pedahoha. Vol. №10. S. 28-30. [in Ukrainian].

14. Khyzhniak, I.A, Vlasenko, K.V., Viktorenko, I.L., Velychko, V.Ye. (2021). Hotovnist maibutnikh fakhivtsiv pochatkovoi osvity do zastosuvannia tsyfrovykh zasobiv navchannia v profesiinii diialnosti [Readiness of future primary education specialists to use digital learning tools in professional activities]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. Tom 86, №6. S. 106-122. [in Ukrainian].

15. Chernenko, A.V. (2019). Tsyfrovi tekhnolohii u protsesi navchannia maibutnikh uchyteliv inozemnykh mov [Digital technologies in the process of training future teachers of foreign languages]. Zbirnyk naukovykh prats «Pedahohika ta psykholohiia». Kharkiv, 2019. Vyp. 61. S. 193-200. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru