Аналіз можливостей і методів інтеграції предметів природничого циклу (наприклад, біології, фізики, хімії, географії) у шкільну програму з метою покращення якості навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз можливостей і методів інтеграції предметів природничого циклу (наприклад, біології, фізики, хімії, географії) у шкільну програму з метою покращення якості навчання

Шкіринець Віктор Миколайович, викладач кафедри географії і туризму, ПВНЗ "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука"

Дюжикова Тетяна Миколаївна, кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри хімії та хімічної освіти

Арсененко Ірина Анатоліївна, кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та туризму, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

Стаття досліджує важливість і методи інтеграції наукових дисциплін у шкільній освіті та її вплив на розвиток ключових компетенцій учнів. Інтеграція забезпечує цілісне розуміння природних процесів і явищ, розвиваючи навички критичного мислення, аналітичні здібності та здатність застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях. Обґрунтовано, що одне з основних значень інтеграції полягає у формуванні в учнів комплексного погляду на природу та розумінні взаємозв'язку між різними науковими дисциплінами. Вивчення екологічних проблем з інтегрованої перспективи дозволяє учням не лише краще зрозуміти причини екологічних змін, але й обмірковувати можливі шляхи їх вирішення. Інша перевага інтеграції полягає у розвитку міжпредметних навичок, які є надзвичайно важливими у сучасному світі, де швидкість навчання та адаптація до нових умов є ключовими для успіху. Інтеграція також підвищує мотивацію учнів до навчання, роблячи освітній процес більш захоплюючим і змістовним. Використання міждисциплінарних проектів, експериментів, та дослідницьких завдань дозволяє учням відчути практичну цінність знань та спонукає до подальшого дослідження та самостійного навчання. Крім того, такий підхід відіграє важливу роль у формуванні відповідального ставлення до довкілля, виховуючи в молодого покоління екологічну свідомість. Доведено, що інтеграція предметів природничого циклу у шкільну програму відкриває нові горизонти для освітнього процесу, сприяючи формуванню більш глибокого розуміння природних явищ і закономірностей. Цей підхід не лише забезпечує якісне та ефективне навчання, але й сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості, готової до викликів сучасного світу. В контексті стрімкого науково-технічного розвитку та зміни соціально-економічних умов, дослідження допомагає визначити ефективні стратегії для підвищення якості навчання та розвитку учнів. Інтеграція предметів дозволяє учням розглядати природні явища та процеси в ширшому контексті, з'єднуючи знання з різних наукових галузей. Це сприяє розвитку комплексного погляду на світ і розумінню взаємозв'язків між різними аспектами природи та суспільства.

Ключові слова: інтеграція шкільних предметів, міждисциплінарні проєкти, освітній процес, учитель, польові дослідження, ключові компетенції учнів.

Shkirynets Viktor Mykolayovych Lecturer at the Department of Geography and Tourism, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and humanities, Rivne

Diuzhykova Tetiana Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor Depatment of Chemistry and Chemical Education, Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, Zaporizhzhia,

Arsenenko Iryna Anatoliyivna Candidate of Geograficаl Sciences, Associate Professor of the Depatment of Geografical and Tourism, Bogdan Khmelnytsky Melitopol State Pedagogical University, Zaporizhzhia

ANALYSIS OF THE POSSIBILITIES AND METHODS OF INTEGRATION OF THE SUBJECTS OF THE NATURAL CYCLE (FOR EXAMPLE, BIOLOGY, PHYSICS, CHEMISTRY, GEOGRAPHY) INTO THE SCHOOL PROGRAM WITH THE PURPOSE OF IMPROVING THE QUALITY OF LEARNING

Abstract

The article examines the importance and methods of integration of scientific disciplines in school education and its impact on the development of students' key competencies. Integration provides a holistic understanding of natural processes and phenomena, developing critical thinking skills, analytical abilities and the ability to apply the acquired knowledge in various life situations. It is substantiated that one of the main values of integration is the formation of students' complex view of nature and understanding of the relationship between various scientific disciplines. Studying environmental problems from an integrated perspective allows students not only to better understand the causes of environmental changes, but also to consider possible ways to solve them. Another advantage of integration is the development of cross-curricular skills, which are extremely important in today's world, where speed of learning and adaptation to new conditions are key to success. Integration also increases students' motivation to study, making the educational process more exciting and meaningful. The use of interdisciplinary projects, experiments, and research tasks allows students to experience the practical value of knowledge and encourages further research and independent learning. In addition, this approach plays an important role in the formation of a responsible attitude towards the environment, raising environmental awareness in the younger generation. It has been proven that the integration of natural cycle subjects into the school curriculum opens up new horizons for the educational process, contributing to the formation of a deeper understanding of natural phenomena and laws. This approach not only provides high-quality and effective education, but also contributes to the formation of a comprehensively developed personality, ready for the challenges of the modern world. In the context of rapid scientific and technical development and changes in socio-economic conditions, the study helps to determine effective strategies for improving the quality of education and student development. The integration of subjects allows students to consider natural phenomena and processes in a wider context, combining knowledge from different scientific fields. This contributes to the development of a comprehensive view of the world and the understanding of the interrelationships between various aspects of nature and society.

Keywords: integration of school subjects, interdisciplinary projects, educational process, teacher, field research, key competencies of students.

Вступ

Постановка проблеми. Актуальність дослідження визначається тим, що сучасні зміни у світовому освітньому просторі, швидкий розвиток науково-технічного прогресу, а також постійне збільшення обсягу інформації вимагають від освітніх систем більшої гнучкості, інноваційності та інтегрованого підходу до навчання. Інтеграція предметів природничого циклу в одну комплексну програму відповідає потребам сучасного освітнього процесу, де важливо не тільки надати учням знання з окремих наукових дисциплін, а й показати їм взаємозв'язки між різними галузями знань, сприяючи глибшому розумінню природних процесів та явищ, що дозволяє учням розвинути навички критичного мислення, аналітичних здібностей, здатність до міждисциплінарного аналізу та вирішення комплексних проблем, які є ключовими для їхнього майбутнього освітнього та професійного розвитку. Крім того, інтеграція предметів природничого циклу відповідає потребам формування сталого розвитку та екологічної свідомості молоді. Розуміння зв'язків між біологічними, хімічними, фізичними та географічними процесами є важливим для вирішення сучасних глобальних проблем, таких як зміна клімату, забруднення довкілля, збереження біорізноманіття тощо.

Однак, попри очевидні переваги, інтеграція навчальних предметів стикається з низкою викликів, включаючи необхідність розробки нових методик навчання, підготовку викладачів, а також оптимізацію навчальних планів та програм і саме тому дослідження, яке аналізує можливості та методи інтеграції предметів природничого циклу, є надзвичайно актуальним та необхідним для подальшого розвитку ефективних стратегій навчання в школах. У цьому контексті дослідження має на меті виявити найбільш ефективні підходи до інтеграції предметів природничого циклу, оцінити їх вплив на підвищення якості освіти та розвиток ключових компетенцій серед учнів [11]. Результати дослідження можуть стати основою для розробки інноваційних освітніх програм, методик викладання та навчальних матеріалів, що сприятиме підвищенню загального рівня освітнього процесу у школах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження Антонової О., Ващук О. [1] визначає інтегроване навчання як підхід, що сприяє цілісному розумінню знань учнями через взаємопов'язане вивчення різних предметів. Вже Бак В., Данюк М., Степанюк А. [5] підкреслюють, що такий підхід дозволяє учням бачити реальні зв'язки між різними науковими дисциплінами, що збільшує мотивацію до навчання та розвиває критичне мислення. Дослідження Кремень В., Ляшенко О., Локшина О. [7] вказують на те, що інтеграція предметів сприяє розвитку вищих пізнавальних процесів, таких як аналіз, синтез, оцінка, а також підтримує формування здатностей до міжпредметного застосування знань. В роботі Топузова О., Заболотної О., Локшиної О., Калініної Л., Васильєва Д. [12] розглядаються конкретні методики інтеграції предметів, такі як тематичні уроки, міждисциплінарні проекти, проблемно-орієнтоване навчання, які дозволяють ефективно об'єднувати різні наукові дисципліни в одному навчальному процесі.

У дослідженнях Герман З., Копас М. [13], Краатц М. С., Флорес Р., Чандлер Д. [14] представлені успішні випадки впровадження інтегрованого навчання в школах різних країн, що демонструють покращення мотивації учнів, підвищення якості знань та розвиток умінь застосовувати знання в практичних життєвих ситуаціях. Огляд літератури підкреслює значення інтегрованого навчання для сучасної освіти та підготовки учнів до життя в складному мультидисциплінарному світі. Він надає ґрунтовну основу для подальшого аналізу можливостей та методів інтеграції предметів природничого циклу з метою покращення якості навчання в шкільній програмі.

Мета статті. Основною метою статті є дослідження можливостей та методів інтеграції предметів природничого циклу, зокрема біології, фізики, хімії а також географії, у шкільну програму з метою покращення якості навчання.

Завдання дослідження:

- оцінити існуючі навчальні програми з біології, фізики, хімії та географії на предмет їх потенціалу для інтеграції, виявити можливості для міжпредметних зв'язків та мультидисциплінарного навчання;

- сформувати та розробити методичні рекомендації для вчителів щодо ефективної інтеграції предметів природничого циклу у шкільну програму;

- оцінити потенційну ефективність запропонованих методів інтеграції на покращення якості навчання, розвиток ключових компетенцій учнів та їх підготовку до міждисциплінарного мислення та вирішення складних проблем.

Виклад основного матеріалу дослідження

В сучасному світі, який характеризується стрімким розвитком науково-технічного прогресу та постійною зміною соціально-економічних умов, освіта відіграє ключову роль у підготовці молодого покоління до життя в такому динамічному середовищі. Одним із важливих аспектів сучасної освітньої політики є інтеграція предметів природничого циклу, яка відкриває нові можливості для розвитку учнівського потенціалу. Інтеграція предметів природничого циклу в шкільній освіті полягає у взаємопов'язаному вивченні біології, хімії, фізики та географії з метою формування в учнів цілісного розуміння природних процесів та явищ. Такий підхід не лише сприяє глибшому засвоєнню знань, але й розвиває навички критичного мислення, аналітичні здібності та вміння застосовувати отримані знання в різних життєвих ситуаціях [16].

Одне з основних значень інтеграції предметів природничого циклу полягає у формуванні в учнів комплексного погляду на природу та розуміння взаємозв'язку між різними науковими дисциплінами. Так, наприклад, вивчення екологічних проблем потребує знань як з біології, так і з хімії та географії. Інтегрований підхід дозволяє учням бачити повну картину, зрозуміти причини екологічних змін та обмірковувати можливі шляхи їх вирішення.

Інша важлива перевага інтеграції полягає у розвитку міжпредметних навичок та вмінні застосовувати знання з одного предмету для розуміння та аналізу задач в іншій галузі. Це не тільки сприяє глибшому засвоєнню навчального матеріалу, але й підготовлює учнів до життя в сучасному світі, де здатність швидко навчатися, адаптуватися до нових умов та застосовувати знання в різних сферах є ключовими для успіху. Інтегрований підхід також сприяє підвищенню мотивації учнів до навчання. Використання міждисциплінарних проектів, експериментів та дослідницьких завдань робить процес навчання більш захоплюючим та змістовним. Учні бачать практичну цінність знань, що спонукає їх до подальшого дослідження та самостійного навчання. Наостанок, інтеграція предметів природничого циклу в шкільній освіті відіграє важливу роль у формуванні відповідального ставлення до довкілля. Розуміння взаємозв'язків у природі та освідомлення наслідків людської діяльності на навколишнє середовище є ключовим для виховання екологічної свідомості молодого покоління. Таким чином, інтеграція предметів природничого циклу є не тільки важливою для забезпечення якісної освіти, але й сприяє формуванню всебічно розвиненої особистості, готової до викликів сучасного світу [8].

Інтегрований підхід до навчання предметів природничого циклу у шкільній програмі відкриває нові горизонти в освітньому процесі, сприяючи формуванню більш глибокого розуміння природних явищ і закономірностей. Цей підхід, що об'єднує біологію, фізику, хімію та географію в єдину інтегровану дисципліну, має численні переваги, які забезпечують якісне та ефективне навчання, адаптоване до викликів сучасності.

Перша та, мабуть, найважливіша перевага інтегрованого навчання полягає у забезпеченні цілісного розуміння природничих наук. У традиційному навчанні кожен предмет розглядається окремо, що може призвести до фрагментованого сприйняття світу. Інтегрований підхід дозволяє учням бачити зв'язки між різними науковими дисциплінами і галузями, розуміти, як процеси в одній сфері впливають на явища в іншій, тим самим формуючи комплексне розуміння природного світу [6].

Другою значною перевагою є розвиток критичного мислення та аналітичних навичок. Робота з інтегрованими проектами та дослідженнями, що об'єднують знання з різних предметів, спонукає учнів до глибшого аналізу, порівняння та синтезу інформації, що вчить дітей не просто запам'ятовувати факти, а розуміти причинно-наслідкові зв'язки та вирішувати комплексні задачі.

Третя перевага - підвищення мотивації учнів. Інтегрований підхід робить навчання більш захоплюючим і релевантним. Учні бачать практичне застосування своїх знань, що підвищує їхню зацікавленість і бажання вчитися. Таке навчання демонструє, що знання - це не абстракція, а інструмент для розуміння та зміни світу. Четверта важлива перевага - розвиток міжпредметних зв'язків. Учні вчаться використовувати знання та навички з одного предмета для розв'язання задач в іншому, що сприяє розвитку гнучкого мислення та здатності адаптуватися до нових умов та викликів [4].

Нарешті, інтегрований підхід до навчання предметів природничого циклу відкриває шлях до більш ефективного використання навчального часу. Замість окремого вивчення кожного предмета, учні мають можливість зосередитися на міждисциплінарних проектах, що охоплюють кілька предметів одночасно, тим самим оптимізуючи процес навчання. Впровадження інтегрованого підходу до навчання в шкільну програму є не тільки інноваційним, а й необхідним кроком на шляху до покращення якості освіти, він відповідає потребам сучасного освітнього процесу, забезпечуючи учням необхідні знання та навички для успішної адаптації в швидкозмінному світі.

Потенціал інтеграції предметів природничого циклу, таких як біологія, фізика, хімія та географія, у шкільну програму відіграє критично важливу роль у сучасній освіті. Цей підхід не тільки поглиблює розуміння учнями природничих наук, але й сприяє формуванню комплексного бачення світу, важливого для розв'язання складних сучасних проблем. Інтеграція допомагає виходити за рамки традиційного поділу на дисципліни, пропонуючи учням багатогранний погляд на наукові питання і забезпечуючи їм необхідні інструменти для розуміння взаємозалежності різних явищ і процесів. Одним із головних аспектів, який відкриває потенціал інтеграції, є створення умов для розвитку критичного мислення та проблемно-орієнтованого навчання, і замість того, щоб сприймати кожен предмет як ізольований блок знань, учні вчаться бачити й аналізувати більші картини, виявляючи зв'язки між різними областями. Наприклад, вивчення кліматичних змін може об'єднати знання з географії, хімії та біології, дозволяючи учням бачити повну картину впливу цих змін на різні екосистеми та соціальні процеси [3].

Ще одним значним елементом інтегрованого навчання є залучення учнів до міждисциплінарних проектів, які вимагають застосування знань із різних предметів для розв'язання конкретних задач. Це не тільки зміцнює їх розуміння навчального матеріалу, але й розвиває навички співпраці, планування та критичного мислення. Проекти, які включають дослідження місцевих екологічних проблем або розробку моделей відновлюваних джерел енергії, можуть надати учням важливий досвід застосування наукових знань у реальних ситуаціях, крім того, інтеграція предметів природничого циклу сприяє формуванню стійких знань і підготовці учнів до подальшого навчання та професійної діяльності. У сучасному світі, де наука та технології швидко розвиваються, вміння швидко навчатися та адаптувати знання з різних дисциплін стає ключовою компетенцією. Інтегрований підхід до навчання, зосереджений на розвитку таких універсальних навичок, як критичне мислення, аналіз даних та міжперсональна комунікація, готує учнів до ефективної взаємодії з майбутніми викликами.

Нарешті, інтеграція предметів природничого циклу у шкільну програму має значний потенціал для зміцнення міжособистісних зв'язків і розвитку в учнів відповідального ставлення до навколишнього світу. Через міждисциплінарні проекти та колективні дослідження учні вчаться працювати разом, обговорювати різні точки зору та шукати спільні рішення, що є важливим для формування відповідальної громадянської позиції. У підсумку, інтеграція предметів природничого циклу в шкільну програму відкриває значний потенціал для покращення якості освіти, формування всебічно розвиненої особистості та підготовки учнів до ефективного вирішення комплексних завдань у майбутньому. Інтеграція предметів природничого циклу в освітній процес є інноваційним підходом, який відкриває нові можливості для підвищення якості навчання [2]. Розглянемо ряд потенційних практичних прикладів, які демонструють потенціал інтеграції біології, фізики, хімії та географії в шкільну програму:

1. Екологічні проекти. Школи часто впроваджують екологічні проекти, які поєднують знання з біології, хімії, фізики та географії, щоб дослідити місцеві екологічні проблеми. Учні можуть досліджувати вплив забруднення на місцеві екосистеми, вивчаючи хімічний склад води в річках, аналізуючи флору та фауну та вивчаючи географічні особливості регіону, що не тільки сприяє глибокому розумінню екологічних процесів, але й розвиває навички критичного мислення та вирішення проблем.

2. Польові дослідження. Польові дослідження можуть слугувати чудовим прикладом інтеграції наук, коли учні застосовують теоретичні знання на практиці. Відвідування геологічних родовищ, спостереження за погодними умовами, вивчення біорізноманіття в конкретному регіоні об'єднують знання з різних наукових дисциплін, дозволяючи учням краще зрозуміти взаємозв'язки в природі.

3. Інтегровані наукові лабораторії. Сучасні школи все частіше обладнують інтегровані наукові лабораторії, де учні можуть проводити експерименти, що охоплюють кілька наук одночасно. Наприклад, дослідження фотосинтезу може включати вивчення хімічних реакцій, використання фізичних інструментів для вимірювання інтенсивності світла та аналіз біологічних процесів у рослин.

4. Проекти з вивчення кліматичних змін. Проекти, присвячені вивченню кліматичних змін, вимагають інтеграції знань з географії, фізики, хімії та біології. Учні можуть аналізувати історичні дані про клімат, досліджувати хімічний склад атмосфери та його вплив на глобальне потепління, а також вивчати вплив зміни клімату на різні екосистеми.

5. Міждисциплінарні кейс-стадії. Використання кейс-стадій з природничих наук дозволяє учням інтегрувати знання з різних дисциплін для аналізу конкретних прикладів або проблем, так наприклад, вивчення вулканічної активності може об'єднати знання з географії (розташування вулканів, типи вивержень), фізики (процеси, що відбуваються під час виверження) та хімії (аналіз складу лави та вулканічних газів) [10].

6. Віртуальна реальність для вивчення глобальних екосистем. Перший приклад інтеграції полягає у використанні технологій віртуальної реальності (VR) для створення інтерактивних екосистемних лабораторій. Учні можуть зануритися у віртуальні моделі тропічних лісів, пустель, арктичних зон та інших екосистем, вивчаючи їх характеристики через інтегрований підхід, що дозволяє учням використовувати знання з географії для розуміння розташування та умов цих екосистем, з біології - для дослідження їх біорізноманіття, з фізики - для аналізу кліматичних умов, а з хімії - для вивчення хімічного складу ґрунтів та води. Такий підхід не тільки поглиблює розуміння учнів про природничі науки, але й робить навчальний процес захоплюючим та динамічним.

7. Проект «Зелена школа» - інтеграція через стале розвитку. Другий приклад інтеграції - це реалізація проекту «Зелена школа», що спрямований на вивчення та застосування принципів сталого розвитку. В межах проекту учні можуть розробити шкільний огород, який стане платформою для інтеграції знань з біології (вивчення рослин), хімії (аналіз ґрунту та добрив), фізики (використання сонячної енергії для зрошення) та географії (вплив кліматичних умов на зростання рослин). Подібний проект не тільки сприяє формуванню у учнів навичок роботи з природою, але й виховує відповідальне ставлення до навколишнього середовища, розуміння важливості збереження природних ресурсів та принципів екологічної стійкості [17].

У сучасному освітньому процесі інтеграція предметів природничого циклу відкриває нові можливості для глибшого розуміння світу навколо нас. Біологія, фізика, хімія та географія, поєднуючись, формують мультидисциплінарний підхід, що дозволяє учням вийти за межі традиційного навчання, і в цьому процесі вчителі відіграють ключову роль, оскільки саме вони керують інтеграцією знань і навичок, підтримуючи розвиток ключових компетенцій учнів.

В першу чергу, роль вчителя полягає у створенні міжпредметних зв'язків. Вчитель виступає як медіатор, який допомагає учням побачити спільні елементи та принципи між різними дисциплінами, так наприклад, процес фотосинтезу може бути використаний як засіб для інтеграції знань з біології, хімії та фізики. Вчитель не просто передає знання, але й вчить учнів встановлювати зв'язки між різними областями знань, що є критично важливим для розвитку системного мислення. Другим важливим аспектом є розвиток критичного мислення та рішення проблем. Вчитель використовує інтегровані підходи до навчання, задаючи складні питання та проблемні ситуації, які вимагають від учнів не тільки знань з окремих предметів, але й здатності міркувати, аналізувати інформацію та знаходити творчі рішення, що спонукає учнів до більш глибокого розуміння матеріалу та розвиває навички, які будуть корисними їм у майбутньому [1].

Третє ключове завдання вчителя - мотивація учнів. За допомогою інтеграції предметів, вчитель може робити навчальний процес більш захоплюючим і відповідним до реального життя. Проекти, експерименти та польові дослідження, що охоплюють кілька дисциплін, залучають учнів, спонукають їх до активної участі та сприяють більшій зацікавленості до навчання [9].

Важлива роль вчителя також полягає у використанні сучасних технологій для підтримки інтеграції предметів природничого циклу. Цифрові ресурси, онлайн-платформи, інтерактивні вправи та віртуальні лабораторії дозволяють вчителям забезпечувати гнучке та динамічне навчальне середовище. Використання цих інструментів може значно підвищити ефективність навчання, надаючи учням доступ до широкого спектру інформації та дозволяючи їм виконувати складні задачі в інтерактивному форматі. Вчитель, таким чином, виступає як фасилітатор, який допомагає учням навігувати в цих технологічних ресурсах, забезпечуючи їх здатність до самостійного дослідження та навчання.

Крім того, вчитель сприяє розвитку міжособистісних навичок та співпраці серед учнів, так в інтегрованих проектах, де учні працюють у групах над міждисциплінарними завданнями, вони вчаться взаємодіяти один з одним, ділитися знаннями та ідеями, а також розв'язувати конфлікти та знаходити спільні рішення. Вчитель керує цим процесом, підтримуючи позитивну та продуктивну атмосферу в класі та розвиваючи в учнів навички, необхідні для успішної співпраці в майбутньому [12].

Наостанок, роль вчителя у процесі інтеграції предметів природничого циклу вимагає постійного професійного розвитку та навчання. Вчитель має бути відкритим до нових методів викладання, інновацій та експериментів в освіті. Пошук нових підходів до інтеграції, участь в освітніх семінарах, вебінарах та конференціях, а також співпраця з колегами дозволяють вчителям обмінюватися досвідом та знаходити найбільш ефективні стратегії для розвитку ключових компетенцій учнів.

У підсумку, вчитель відіграє центральну роль у процесі інтеграції предметів природничого циклу, використовуючи різноманітні стратегії та методи для розвитку всебічних знань та навичок учнів. Від успішної інтеграції залежить не тільки якість освітнього процесу, але й майбутнє учнів, які будуть готові вирішувати складні задачі в швидкозмінному світі, ці рекомендації і приклади підкреслюють важливість інтеграції предметів природничого циклу в шкільну програму, демонструючи, як такий підхід може збагатити навчальний досвід, розвинути у учнів важливі навички та підготувати їх до вирішення реальних проблем. Використання сучасних технологій та орієнтація на актуальні проблеми дозволяють не тільки збагатити навчальний процес, але й підготувати учнів до життя у сучасному світі, де вміння міждисциплінарного аналізу, критичного мислення та відповідального ставлення до довкілля є ключовими для успішної адаптації та розвитку.

Висновки

інтеграція природничий шкільна освіта

Визначено, що інтеграція предметів природничого циклу в одну навчальну програму сприяє формуванню в учнів цілісного розуміння природних процесів і явищ. Такий підхід дозволяє учням встановлювати взаємозв'язки між різними науковими дисциплінами, поглиблюючи їхнє розуміння природного світу. Інтегроване навчання стимулює розвиток критичного мислення та аналітичних навичок. Учні навчаються аналізувати інформацію, критично оцінювати факти та робити обґрунтовані висновки, використовуючи знання з різних наукових галузей.

Доведено, що міжпредметна інтеграція збільшує мотивацію учнів до навчання за рахунок організації навчального процесу більш захоплюючим і релевантним. Практичне застосування теоретичних знань у проектах і експериментах робить навчання цікавим і значущим. Інтеграція предметів сприяє формуванню в учнів навичок, необхідних для успішної адаптації в сучасному динамічному світі, включаючи міждисциплінарне мислення, вміння швидко навчатися, адаптуватися та застосовувати отримані знання в різноманітних контекстах. Обґрунтовано, що інтегровані навчальні програми, що охоплюють предмети природничого циклу, демонструють покращення загальної якості освіти. Такий підхід забезпечує більш глибоке засвоєння знань та практичні навички, які мають важливе значення для подальшого академічного та професійного розвитку учнів. У підсумку, інтеграція предметів природничого циклу в шкільну програму є ефективним засобом підвищення якості освіти, формування комплексного світогляду у школярів, розвитку критичного мислення та підготовки їх до викликів сучасного світу.

Література

1. Антонова О. Є., Ващук О. В. Інтегративний підхід до побудови моделі формування готовності вчителів до розвитку академічної обдарованості учнів. Професійна освіта в умовах інтеграційних процесів: теорія і практика: зб. наук. пр. / за заг. ред. С. С. Вітвицької, Н. Є. Колесник. Житомир: Н. М. Левковець, 2017. Ч. 1. С. 174-182.

2. Васильєва Д., Заболотна О., Калініна Л., Локшина О., Топузов О. Європейська якість навчання для кращої успішності учнів. Посібник для вчителів. Дрогобич: ТзОВ "Трек ЛТД", 2023. 432 с.

3. Засєкіна Т.М. Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика: монографія. Київ: Педагогічна думка, 2020. 400 с.

4. Засєкіна Т.М. Технології інтегрованого навчання природничих предметів. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2020. №3(78). С. 27-33.

5. Бак В., Данюк М., Степанюк А. Висвітлення тенденцій інтеграції природничих наук та етики в змісті біологічної освіти старшокласників: монографія. Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2015. 216 с.

6. Бузько В. Л. Наступність у формуванні пізнавального інтересу до фізики учнів початкової та основної школи: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.02 / Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. Володимира Винниченка. Кіровоград, 2014. 20 с.

7. Кремень В. Г., Ляшенко О.І., Локшина О.І. Загальна середня освіта України в контексті освіти країн Європи: тривалість і структура: Науково-аналітична доповідь. Педагогічна думка. 2020. URL: http://comparlab.org.ua/wpcontent/uploads/2021/06/dopovid_ kremen_2020.pdf

8. Ляшенко О. І. Модернізація змісту освіти як чинник реформування української школи. Фізика як змістовий і концептуальний елемент природничої освіти і її роль у процесі розбудови нової української школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Чернігівські методичні читання з фізики та астрономії. Чернігів: Десна Поліграф. 2019. С. 3-5. https://lib.iitta.gov.ua/717258/.

9. Македон В. В., Валіков В. П., Рябик Г. Є. Розвиток світового ринку ділових інтелектуальних послуг під впливом економіки 4.0. Нобелівський вісник. 2019. № 1. С. 59-72. DOI: 10.32342/2616-3853-2019-2-12-7.

10. Малихін О. В., Гриценко І. С. Теоретичні основи реалізації компетентнісного підходу в організації самостійної освітньої діяльності: монографія. Київ: НУБіП України 2016. 489 с.

11. Міністерство освіти і науки України. Результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/rezultati-mizhnarodnogo-doslidzhennya- yakosti-osviti-pisa-2022

12. Топузов О.М., Заболотна О.А., Локшина О.І., Калініна Л.М., Васильєва Д.В. Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників за спеціальністю -

14. Середня освіта: природничі науки. [Електронне видання]. Київ: Педагогічна думка, 2022. 17 с. DOI: https://doi.org/10.32405/978-966-644-610-0-2021-17.

13. Hermann Z., Kopasz M. Educational policies and the gender gap in test scores: a crosscountry analysis. Research Papers in Education. 2021. 36(4). https://doi.org/10.1080/02671522. 2019.1678065.

14. Kraatz M. S., Flores R., Chandler D. The value of values for institutional analysis. Academy of Management Annals. 2020. no14(2). pp. 474-512.

15. Pajak K., Omelyanenko V., Makedon V., Shevchenko V., Ovcharenko I. Raising the level of financial security of the enterprise based on the basic risks differentiation. Journal of Security and Sustainability Issues. 2020. №10(1). рр. 115-130. https://doi.org/10.9770/jssi.2020.10.1(9)

16. Partnership for 21st Century Skills. Framework for 21st century learning. URL: https://static.battelleforkids.org/documents/p21/p21_framework_brief.pdf

References

1. Antonova, O. Ye., Vashchuk, O. V. (2017). Intehratyvnyi pidkhid do pobudovy modeli formuvannia hotovnosti vchyteliv do rozvytku akademichnoi obdarovanosti uchniv. [Integrative approach to building a model of the formation of teachers' readiness for the development of students' academic giftedness]. Profesiyna osvita v umovakh intehratsiynykh protsesiv: teoriya i praktyka: zb. nauk. pr. /za zah. red. S. S. Vitvytskoyi, N. YE. Kolesnyk. Zhytomyr: N. M. Levkovets - Professional education in the conditions of integration processes: theory and practice: coll. of science pr. / in general ed. S. S. Vitvytska, N. E. Kolesnyk. Zhytomyr: N.M. Levkovets, Vol. 1, 174-182. [in Ukrainian].

2. Vasylyeva, D., Zabolotna, O., Kalinina, L., Lokshyna, O., & Topuzov, O. (2023). Yevropeiska yakist navchannia dlia krashchoi uspishnosti uchniv. [European quality of education for better student success. A guide for teachers]. Posibnyk dlya vchyteliv. Drohobych, TzOV - A manual for teachers. Drohobych:"Trek LTD". [in Ukrainian].

3. Zasyekina, T. M. (2020). Intehratsiya v shkilniy pryrodnychiy osviti: teoriya i praktyka: monohrafiya [Integration in school science education: theory and practice: monograph]. Kyiv: Pedahohichna dumka - Kyiv: Pedagogic Thought. [in Ukrainian].

4. Zasyekina, T. M. (2020). Tekhnolohiyi intehrovanoho navchannya pryrodnychykh predmetiv [Technologies of integrated teaching of science subjects]. Osvita ta rozvytok obdarovanoyi osobystosti - Education and development of a gifted personality, 3(78), 27-33. [in Ukrainian].

5. Bak, V., Danyuk, M., Stepanyuk, A. (2015). Vysvitlennya tendentsiy intehratsiyi pryrodnychykh nauk ta etyky v zmisti biolohichnoyi osvity starshoklasnykiv: monohrafiya [Highlighting the trends of integration of natural sciences and ethics in the content of biological education of high school students: monograph]. Ternopil: TNPU im. V. Hnatyuka - Ternopil: V. Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University. [in Ukrainian].

6. Buzko, V. L. (2014). Nastupnist u formuvanni piznavalnoho interesu do fizyky uchniv pochatkovoi ta osnovnoi shkoly: avtoref. dys.... kand. ped. nauk: 13.00.02 [Consistency in the formation of cognitive interest in physics of elementary and primary school students: autoref. diss.... candidate ped. Sciences: 13.00.02]. Kirovohrad. derzh. ped. un-t im. Volodymyra Vynnychenka. Kirovohrad. [in Ukrainian].

7. Kremen, V. H., Lyashenko, O.I., & Lokshyna, O.I. (2020). Zahalna serednia osvita Ukrainy v konteksti osvity krain Yevropy: tryvalist i struktura: Naukovo-analitychna dopovid. [General secondary education of Ukraine in the context of education in European countries: duration and structure: Scientific and analytical report]. Pedahohichna dumka - Pedagogical thought. URL: http://comparlab.org.ua/wpcontent/uploads/2021/06/dopovid_kremen_2020.pdf [in Ukrainian].

8. Lyashenko, O. I. (2019). Modernizatsiya zmistu osvity yak chynnyk reformuvannya ukrayinskoyi shkoly [Modernization of the content of education as a factor in the reform of the Ukrainian school]. Fizykayak zmistovyy i kontseptualnyy elementpryrodnychoyi osvity iyiyi rol u protsesi rozbudovy novoyi ukrayinskoyi shkoly: Materialy Vseukrayins'koyi naukovo- praktychnoyi konferentsiyi «Chernihivski metodychni chytannya z fizyky ta astronomiyi - Physics as a substantive and conceptual element of natural science education and its role in the process of building a new Ukrainian school: Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference "Chernigiv Methodical Readings on Physics and Astronomy. Chernihiv. Desna Polihraf, 3-5. URL: https://lib.iitta.gov.ua/717258/ [in Ukrainian].

9. Makedon, V. V., Valikov, V. P., Ryabyk, G. E. (2019). Rozvytok svitovoho rynku dilovykh intelektualnykh posluh pid vplyvom ekonomiky 4.0 [Development of the world market of business intellectual services under the influence of economy 4.0]. Nobelevskiy vestnik - Nobel Bulletin, no. 1, 59-72. DOI: 10.32342/2616-3853-2019-2-12-7. [in Ukrainian].

10. Malykhin, O. V., & Hrytsenko, I. S. (2016). Teoretychni osnovy realizatsii kompetent- nisnoho pidkhodu v orhanizatsii samostiinoi osvitnoi diialnosti: monohrafiya [Theoretical foundations of the implementation of the competence approach in the organization of independent educational activities: a monograph]. Kyiv: NUBiP Ukrayiny. [in Ukrainian].

11. Ministerstvo osvity i nauky Ukrayiny. (2023). Rezultaty mizhnarodnoho doslidzhennia yakosti osvity PISA-2022 [Results of the international study of the quality of education PISA- 2022.]. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/rezultati-mizhnarodnogo-doslidzhennya-yakosti-osviti- pisa-2022. [in Ukrainian].

12. Topuzov, O. M., Zabolotna, O. A., Lokshyna, O. I., Kalinina, L.M., Vasylyeva, D. V. (2022). Prohrama pidvyshchennia kvalifikatsii naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv za spetsialnistiu - 014. Serednya osvita: pryrodnychi nauky. [Advanced training program for scientific and pedagogical workers by specialty - 014. Secondary education: natural sciences]. [Elektronne vydannya]. Kyiv: Pedahohichna dumka - Kyiv: Pedagogical thought. DOI: https://doi.org/ 10.32405/978-966-644-610-0-2021-17. [in Ukrainian].

13. Hermann, Z., & Kopasz, M. (2021). Educational policies and the gender gap in test scores: a cross-country analysis. Research Papers in Education, 36(4). https://doi.org/10.1080/ 02671522.2019.1678065. [in English].

14. Kraatz, M. S., Flores, R., & Chandler, D. (2020). The value of values for institutional analysis. Academy of Management Annals, 14(2), 474-512. [in English].

15. Pajak, K., Omelyanenko, V., Makedon, V., Shevchenko, V., Ovcharenko, I. (2020). Raising the level of financial security of the enterprise based on the basic risks differentiation. Journal of Security and Sustainability Issues, 10(1), 115-130. https://doi.org/10.9770/jssi.2020.10.1(9). [in English].

16. Partnership for 21st Century Skills. (2019). Framework for 21st century learning. https://static.battelleforkids.org/documents/p21/p21_framework_brief.pdf [in English].

Размещено на Allbest.ru