Роль ІКТ у процесі формування лінгвокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський торговельно-економічний інститут

РОЛЬ ІКТ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Боднар Світлана Вікторівна

кандидат педагогічних наук, професор,

професор кафедри іноземних мов

м. Одеса

Анотація

Стаття присвячена проблемі формування іншомовної лінгвокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей засобом застосування інформаційно-комунікативних технологій в процесі навчання. Дослідницьку увагу сфокусовано на аналізі феномена «іншомовна лінгвокультурна компетентність», яка трактується як інтеграційна якість особистості, що охоплює: знання іншомовних норм, правил, цінностей, традицій певної спільноти; вміння застосовувати ці знання в процесі міжкультурної комунікації, володіти іншомовним мовленнєвим етикетом та невербальними засобами комунікації, бути готовим до взаємодії з представниками іншого лінгвокультурного соціуму в різних сферах професійної педагогічної діяльності. Формування іншомовної лінгвокультурної компетентності проходило засобом застосування інформаційно-комуніктивних технологій, педагогічний потенціал яких значно більше потенціалу традиційних методів навчання. Для продуктивної роботи з формування лінгвокультурної компетентності рекомендувалося застосовувати дистанційні навчальні платформи, онлайн інструменти, електронні дошки, віртуальні «стіни», чати чи кімнати обговорення, Skype технології, які занурювали студентів в іншомовні проблемні ситуації, допомогали візуалізувати культурологічний матеріал, що вивчався, переносили акцент навчання з передачі теоретичних знань на розвиток практичних іншомовних мовленнєвих умінь і формування іншомовної лінгвокультурної компетентності за рахунок домінування ігрових форм роботи. Видами роботи, які пропонувалося запроваджувати в процесі навчання, були: культурологічні проекти, що представлялися у вигляді спільних презентацій в форматі PowerPoint, Canva або Google презентацій, пошуково-комунікативні завдання, завдання з інтерактивним відео, запис власної промови на камеру, віртуальні екскурсії, віртуальна робота з англійськими газетами - обговорення статей на форумі газет, робота з лекціями з історії та культури Англії, які презентуються носіями мови.

Ключові слова: іншомовна лінгвокультурна компетентність, інформаційно-комунікативні технології, дистанційні навчальні платформи, активні методи та прийоми навчання, студенти мовних спеціальностей.

Annotation

Bodnar Svitlana Victorivna Ph. D. in Pedagogical Sciences, Professor, Professor of the Department of Foreign Languages, Odesa Trade and Economic Institute

THE ROLE OF INFORMATION AND COMMUNCATION TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF DEVELOPING THE LINGUISTIC AND CULTURAL COMPETENCE OF STUDENTS MAJORING IN LANGUAGES

The article is devoted to the problem of the development of foreign language linguistic and cultural competency of students majoring in languages by means of information and communication technologies in the educational process. The research attention is focused on the analysis of the phenomenon "foreign language linguistic and cultural competency", which is interpreted as an integrative quality of the individual, which includes: knowledge of foreign language norms, rules, values, traditions of a certain community; skills to apply this knowledge in the process of intercultural communication, to master foreign language speech etiquette and non-verbal means of communication, to be ready to interact with the representatives of another linguistic and cultural society in various spheres of professional pedagogical activity. The development of foreign language linguistic and cultural competency took place through the use of information and communication technologies, the pedagogical potential of which is much greater than the potential of traditional teaching methods. For productive work on the development of linguistic and cultural competency, it was recommended to use distance learning platforms, online tools, electronic boards, virtual "walls", chats or discussion rooms, Skype technologies, which immersed students in foreign language problem situations, helped to visualize cultural material under study, changed the training emphasis from the pure theoretical knowledge acquision to the development of practical foreign language speaking skills and development of foreign language linguistic and cultural competency due to the dominance of game activities. The kinds of work that were introduced to be implemented in the teaching process were the following: cultural projects presented in the form of joint presentations in the format of PowerPoint, Canva or Google presentations, search and communication tasks, interactive video activities, online video recording, virtual excursions, virtual work with English newspapers - discussion of articles on the newspaper forums, listening to the lectures on English culture presented by English speaker teachers.

Keywords: foreign language linguistic and cultural competency, information and communication technologies, distance learning platforms, active training methods and techniques, students of language specialties.

Постановка проблеми

Міжнародна політика України останнього десятиріччя змінила її геополітичне становище та визначила включення країни у світове співтовариство на правах рівноправного члена цієї спільноти. Збереження цього статусу вимагає здатності до повноцінного міжкультурного спілкування та взаєморозуміння, тобто діалогу культур. Тому стратегічним орієнтиром мовної політики держави в області навчання іноземних мов на сучасному етапі визначається формування вторинної мовної особистості, здатної успішно та адекватно спілкуватися іноземною мовою в різних ситуаціях міжкультурної комунікації. Реалізація цього соціального замовлення вимагає від вітчизняної вищої освіти забезпечення підготовки конкурентоспроможних висококваліфікованих вчителів / викладачів іноземної мови, здатних навчати учнів / студентів виконувати роль культурного посередника між своєю культурою та культурою країн, мова яких вивчається, що логічно передбачає формування в них лінгвокультурної компетентності поряд з мовною та мовленнєвими.

Наголосимо, що завдяки новим життєвим реаліям ХХІ століття, будь-який освітній процес, включаючи і роботу з формування лінгвокультурної компетентності студентів, неможливо розглядати без інформаційно-комунікативних технологій, які виступають технологічним базисом знань людини і дозволяють більш ефективно розвивати іншомовні навички та вміння студентів, формувати в них стійку мотивацію до вивчення іноземної мови, і головне, забезпечувати такий рівень володіння іноземною мовою, який дає змогу безперешкодно спілкуватися на міжкультурному рівні. Останнє сьогодні вкрай актуально для студентів мовних спеціальностей, у яких майбутня професія безпосередньо пов'язана з професійним володінням іноземною мовою як носієм культури певної країни, і застосуванням її в подальшій педагогічній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

інформаційний комунікативний іншомовний компетентність

Необхідність паралельного вивчення мови та культури відзначалася багатьма вченими, такими як: Н. Бачинською, С. Боднар, Н. Бориско, Л. Голованчук, О. Демиденко, Л. Жирновою, Л. Журавльовою, С. Ніколаєвою, О. Поповою, Л. Рудаковою, О. Селівановою, Л. Смеляковою, В. Скалкін, Н. Скляренко, О. Тарнопольським, Г. Чекаль, L.Bloomfield, D. Brown, M. Byram & V. Esarte-Sarries, R. Lado, B. Tomalin & S. Stempleski та ін., які наголошували, що повноцінне опанування іноземною мовою не можливо без пізнання національної культури країни та розуміння культурних реалій.

Іншомовну лінгвокультурну компетентність в студентів лінгвістичних вишів формували такі науковці, як: О. Бірюк, О. Бурко, В. Карпюк, Т. Колодько, О. Малихін, К. Малько, О. Моргун, А. Соломаха, Т. Швець, Ch. Gaitskell, A. Duff, J. Flewelling, H. Hammerly, G. Fischer, які вважали, що «занурення» до іншомовного та інокультурного контекстів можна реалізувати як у зарубіжній, так і в рідній країнах, завдяки вирішенню таких завдань: ознайомленням з літературними творами країни, обрядовістю, фольклором, духовним скарбом, культурним життям представників іноземної країни; вивченням національних традицій, обрядів, ритуалів; відпрацюванням набутих мовних та крос-культурних знань в ситуаціях іншомовної комунікації, наближених до реальних.

В свою чергу, інформаційно-комунікативні технології в навчальному процесі досліджувалися таким вченими, як: Н. Годованець, І. Дичківська, Т. Коваль, О. Пометун, В. Туман, G. Dudeney, N. Hockly, Ch. Jones, D. LarsenFreeman, M. Levy, C. Maddux, D. Johnson & J. Willis, N. Wendworth & R. Earle & M. Connel, які вивчали педагогічний потенціал інформаційно-комунікативних технологій і порівнювали його з потенціалом традиційних методів навчання.

В нашій роботі ми намагалися об'єднати традиційні та новітні технології навчання, інтеграція яких допоможе забезпечити комплексне вивчення матеріалу, більш глибоке сприйняття та розуміння культурологічної інформації і повноцінну іншомовну комунікацію. Тому метою статті виступило обґрунтування і розробка методів та прийомів формування лінгвокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей за допомогою інформаційно-комунікативних технологій.

Завдання дослідження включали:

1. Встановити сутність іншомовної лінгвокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей.

2. Проаналізувати специфіку формування іншомовної лінгвокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей за допомогою інформаційно-комунікативних технологій.

3. Визначити методи та прийоми формування лінгвокультурної компетентності студентів молодших курсів мовних спеціальностей за допомогою інформаційно-комунікативних технологій.

В процесі роботи нами використовувалися такі методи: аналіз сучасної методичної та філологічної літератури для встановлення понятійно-категоріального апарату наукового дослідження, порівняльний аналіз наявних визначень терміну лінгвокультурна компетентність та його компонентів, узагальнення досвіду вчених щодо роботи з інформаційно-комунікативними технологіями на мовних факультетах педагогічних вишів, встановлення та обґрунтування алгоритму методичних дій щодо запровадження інформаційно-комунікативних технологій у процес формування іншомовної лінгвокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей.

Виклад основного матеріалу

Для досягнення мети дослідження розглянемо спочатку поняття «лінгвокультурна компетентність».

І. Давидченко визначає це поняття, як «інтегративну якість фахівця, що відображає спроможність і готовність до взаємодії і взаєморозуміння з представниками іномовного лінгвокультурного соціуму на підставі набуття знань про іншу лінгвокультуру з іншим соціонормативним комунікативним досвідом [2]. О. Торосян трактує її як «явище, до складу якого входять такі компетенції: лінгвістична (знання і володіння різного роду базовими одиницями, властивими певній культурі і мовними законами системних відносин між ними); культурна (володіння культурно-зумовленими нормами), яка в свою чергу охоплює також і соціокультурну (знання правил, норм і традицій свого суспільства); міжсоціокультурна (знання правил, норм і традицій іншого суспільства)» [5, C. 23] Л. Курач і О. Фідкевич описують її як «здатність особистості використовувати у процесі комунікації знання про культуру народу, які втілені в національній мові, і взаємодіяти продуктивно в умовах міжнаціонального спілкування» [3, С. 139]. Крім того, вчені наголошують, що лінгвокультурна компетентність за змістом має інтегративний характер, а її розвиток взаємопов'язаний з процесом розвитку інших основних компетентностей і передбачає засвоєння комплексного знання про мову як про систему мовних і культурних норм, духовних цінностей, що зумовлені національною своєрідністю, ментальними установками народу [3, С. 140]. Т. Симоненко зауважує, що «лінгвокультурологічний підхід до навчання мови спирається на ідею про те, що мова та культура існують у тісному взаємозв'язку, а людина як член суспільства - це, з одного боку, основний носій мови, а з іншого, - це носій культури суспільства, тобто творець самої культури, її користувач» [4, С. 5].

Таким чином, на базі вищенаведених трактувань виокремимо власне визначення цього поняття. Іншомовна лінгвокультурна компетентність студентів мовних спеціальностей визначається нами як інтеграційна якість особистості, що охоплює: знання іншомовних норм, правил, цінностей, традицій певної спільноти; вміння застосовувати ці знання в процесі міжкультурної комунікації, володіти іншомовним мовленнєвим етикетом та невербальними засобами комунікації, бути готовим до взаємодії з представниками іншого лінгвокультурного соціуму в різних сферах професійної педагогічної та філологічної діяльності.

Доцільно зазначити, щоб оволодіти лінгвокультурною компетентністю, студенти повинні засвоїти великий обсяг матеріалу, який включатиме лінгвістичні та культурні знання країни, мова якої вивчається. Для міцного та довготривалого засвоєння інформації ми, базуючись на власному досвіді, пропонуємо звернутися до використання в навчальному процесі інформаційно-комунікативних технологій, які виступають одним з ефективних заходів організації навчальної діяльності студентів і сприяють оптимізації навчального процесу в мовних вишах.

Для викладачів, як зауважує С. Боднар, «комп'ютерне середовище виступає підґрунтям для розробки сучасних засобів навчання. Сам викладач має можливість періодичного оновлення навчального матеріалу завдяки використанню сучасних Інтернет-ресурсів. Крім того, він може сам видозмінювати, адаптовувати, доповнювати, розширювати вже закладені у базу даних програми матеріали, не тільки узгоджуючи їх із професійними інтересами студентів та їх віковими особливостями, а й інтегруючи зміст програм дисциплін у соціокультурне середовище студентів» [1, С. 76]. Для студентів «комп'ютерне середовище виступає засобом створення продуктів власного набуття знань. Їх готовність до вивчення будь-якої іноземної мови в комп'ютерному середовищі передбачає розвиток їх комунікативних та операційних умінь, а саме: вміння усвідомити задачу, проаналізувати умови її виконання, спланувати порядок покрокових дій, організувати пошук необхідної інформації, створити алгоритм запровадження нового матеріалу в навчальний процес. Важливим чинником в цієї роботі є не тільки отримати результат, а й самостійно оцінити його повноту, достовірність, а наприкінці роботи проаналізувати доцільність й ефективність дій, що виконувалися протягом заняття [1, С. 77].

Для продуктивної роботи з формування лінгвокультурної компетентності пропонуємо задіювати такі інформаційно-комунікативні технології: дистанційні навчальні платформи, а саме: Office 365, Google

Classroom, Google Meet, Teams, Zoom, Facetime, Flipgrid, Voxer, Coursera; он-лайн інструменти: Padlet, Kalioot, Edpuzzle, Puzzlet, Quizlet, Wordwall, TedEd, Live Worksheets; електронні дошки об'яв (Bulletin Board System); віртуальні «стіни» для розміщення результатів діяльності студентів; чати для загального обговорення; Skype технологій. Також досить актуальним є використання web-сторінок викладачів або web-сайтів певної організації з демонстраційними матеріалами, текстами лекцій, методичними матеріалами для занять, посиланнями на необхідні Інтернетресурси тощо.

Представимо види роботи, які пропонуємо запроваджувати в процесі формування іншомовної лінгвокультурної компетентності студентів.

По-перше, це культурологічні або так звані країнознавчі проекти, які передбачають розвиток мовних та мовленнєвих умінь на просунутому рівні володіння мовою засобом організації міжкультурного спілкування. Такі проекти важливі для ознайомлення з національною культурою, історією, літературою, мистецтвом, традиціями, побутом народу, мова якого вивчається. Означена діяльність носить проблемнопошуковий дослідницький характер, під час виконання якої студенти і викладачі використовують інформаційні і комунікаційні служби Інтернету, різні пошукові системи, сервери, каталоги та перехресні посилання. Викладач формулює для студентів певну проблему і пропонує механізм для успішної реалізації цієї задачі. Залежно від виду наданого завдання, технології розв'язання проблеми можуть бути різними; викладач враховує рівень володіння студентами іноземною мовою і їх навички користування інструментами програмного забезпечення. Іноземна мова в цьому аспекті виступає в ролі засобу спілкування.

Представляються проектні завдання у вигляді презентацій. Наводимо приклад спільної презентації, яку можна створити в форматі PowerPoint, Canva або Google презентації. Це завдання пропонується за програмою IV курсу мовних спеціальностей на заняттях з англійської мови наприкінці вивчення теми «Система вищої освіти у СІЛА». Інструкція: підготуйте проект-презентацію за таким завданням. Ви - представник одного з реально існуючих університетів СІЛА. Ви розповідаєте про свій університет, його розташування, правила, спеціальності, якими можуть оволодіти студенти, навчальні дисципліни, академічні програми, додаткові послуги, види дозвілля, спортивні секції, літні школи, процес оцінювання знань. Для того, щоб промова була достовірною та переконливою, знайдіть в Інтернеті інформацію про певний університет, використовуйте рекламні проспекти, брошури, сучасні фотографії, відгуки випускників. Дізнайтеся історичні факти щодо заснування університету, представте їх у вигляді таблиці, підготуйте слайд-шоу. На початку роботи обговоріть у групі власні ідеї щодо вибору університету: which type of college / University is the best one and explain why you have chosen it; which types of colleges / Universities you consider out-of-date and why; what idea you have about a perfect college / University.

Наступний проект-презентацію можна надати за темою «Recruiting agencies. Are they in demand on the employment market?». Таке завдання досить корисне для студентів випускних курсів. Вони, користуючись механізмами пошуку інформації - «search engines», можуть знайти актуальну інформацію про різні рекрутінгові агенції, про місця працевлаштування в Україні або за межами України і порівняти їх діяльність та послуги, які пропонуються. Студенти повинні ознайомитися з різними опціями знаходження роботи, знайти інформацію про наявні вакансії за конкретною спеціальністю та контактні дані працедавців. Презентація інформації повинна супроводжуватися демонстрацією реально існуючих сайтів чи вебсторінок рекрутінгових компаній з посиланнями на них; порадами професіоналів у пошуку роботи. Вважаємо за доцільне наприкінці презентації описати певний заклад, де на даний час представлені вакансії, і детально розповісти про всі опції, що пов'язані з процесом працевлаштування. Всі інші студенти групи повинні бути готовими до обговорення проблеми працевлаштування в Україні та країнах Європи і мати власну інформацію з конкретними прикладами щодо цієї теми для обговорення. Інструкція: Collect information about some well-known Ukrainian and European recruiting agencies and vacancies that they offer about the places of employment according to your specialty; read the advertisements about the vacancies of teachers, tutors, lecturers; get acquainted with different options of searching a job. While presenting your project, demonstrate real sites or web pages with the list of vacancies, reviews of the ex-employees or present-day employees. Describe the duties and responsibilities of a definite position. Для підготовки презентації студенти також можуть обрати одну з програм Corel Presentation, Microsoft PowerPoint, Lotus Freelance Graphics, StarOffice Impress і представляти не тільки презентаційні доповіді, а й власні відеоролики, які можна знімати під час підготовки до презентації. Такий вид зображальної наочності як ролики та міні-відеофільми є ефективними комунікативними засобами для завершення проекту. Такий вид проекту відноситься до інформаційно-творчих мовних проектів і сприяє розвитку інформаційних, комунікативних і дослідницьких умінь майбутніх фахівців.

Крім проектних завдань можна представити такі види роботи для формування лінгвокультурної компетентності, як: пошуково-комунікативні завдання. Студенти, використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можуть самостійно ознайомитися з особливостями мовного поводження носіїв мови, мовленнєвим етикетом, невербальними засобами комунікації та традиціями носіїв мови, яка вивчається. Наприклад, знайдіть і представте для обговорення інформацію про: святкування національних свят в країні, мова якої вивчається; вибори Президента країни / Прем'єр міністра; сучасні публіцистичні видання педагогічної спрямованості; найбільш відомі музеї в англомовних країнах; систему вищої освіти; періоди розвитку англійської мови. Під час такої роботи у викладача є можливість звернути увагу студентів на сучасну англійську мову, якою подається інформація, і порівняти її з тими застиглими варіантами, з якими переважно мають справу студенти, коли їх практика обмежується тільки друкованою художньою літературою. В цьому ми бачимо віртуальний діалог двох культур, що стимулюється реальними контактами з представниками цих культур.

Ще одним видом роботи, що пропонується, є завдання з інтерактивним відео, наприклад, робота з додатком платформи Google Play: EdPuzzle для створення навчальних матеріалів на основі власних роликів або відібраних відео з YouTube. У процесі перегляду фільму глядач реагує на ситуації, запропоновані комп'ютером (відповідає на запитання героїв фільму, керує їхніми діями), і так сам стає учасником розвитку подій. Використання такого варіанту суттєво актуалізує знання студентів, надає можливості формування не тільки лінгвокультурної компетентності, а й розвиває їхні вміння в аудіюванні й говорінні.

Ще одна корисна для використання програма - це сервіс від Microsoft - Flipgrid, який дає можливість студентам, що відчувають страх, виступаючи перед великою аудиторією, говорити індивідуально на камеру, висловлювати власну думку, фільмувати виконання певного завдання, наприклад, декламування монологів із п'єс В. Шекспіра або проведення лінгвістичного аналізу художнього твору, та надсилати такі відео викладачу.

Використовуючи матеріали культурологічних веб-сайтів можна здійснювати віртуальні екскурсії (Virtual Tours) з гідом по музеям або видатним місцям, наприклад, Лондонському Тау еру або британському музею. Інструкція. Включіть звук і прослухайте інформацію екскурсовода англійською мовою про історію, традиції, привидів, ув'язнених історичних фігур, королівські скарби, що зберігаються в Тауєрі. Використовуйте інтерактивну мапу-схему.

Ще один вид завдань - це віртуальна робота з англійськими газетами. Інструкція: Зайдіть на веб-сайт будь-якої британської газети, наприклад, «Observer» (http://www.observer.co.uk/), оберіть статтю за темою заняття й обговоріть її на форумі газети. Результати обговорення представте у вигляді тез.

Виокремимо також такий вид роботи, що рекомендуються для формування лінгвокультурної компетентності студентів мовних спеціальностей за допомогою інформаційно-комунікативних технологій, як робота з автентичними фаховими лекціями з лінгвокраїнознавства, які презентуються викладачами вищих навчальних закладів Англії або Америки. Це стає можливим завдяки використанню сучасних Інтернеттехнологій, що пов'язують університети різних країн і дають можливість україномовним студентам прослуховувати лекції разом з англомовними студентами в on-line режимі. Крім того, українські студенти мають можливість записувати ці лекції на відеодиск з метою багаторазового їх прослуховування для повного розуміння змісту.

Зазначимо, що при роботі з інформаційно-комуніктивними технологіями доцільно проводити регулярний контроль результатів навчання в он-лайн режимі. Це можна зробити за допомогою різних навчальних платформ, наприклад, провести Zoom students' poll або Google classroom students' poll; надати культурознавчий тест, який викладач може сам розробити і представити в програмі Google classroom; організувати обговорення в групах, так звані «breakout room discussions», а самому контролювати процес і фіксувати активність та коректність висловлювань студентів; надати усну відповідь «піднявши руку - a hand signalling», щоб показати бажання відповісти на запитання; написати відповідь у чат викладача для перевірки.

Висновки

Викладений в статті матеріал дозволяє дійти наступних висновків. В роботі визначено сутність іншомовної лінгкокультурної компетентності, яка трактується як інтеграційна якість особистості, що охоплює: знання іншомовних норм, правил, цінностей, традицій певної спільноти; вміння застосовувати ці знання в процесі міжкультурної комунікації, володіти іншомовним мовленнєвим етикетом та невербальними засобами комунікації, бути готовим до взаємодії з представниками іншого лінгвокультурного соціуму в різних сферах професійної педагогічної діяльності. Формування іншомовної лінгкокультурної компетентності проходило засобом застосування інформаційно-комуніктивними технологій, педагогічний потенціал яких значно більше педагогічного потенціалу традиційних методів навчання, бо студенти із пасивних слухачів або виконавців дій за рекомендаціями викладача перетворюються в активних учасників іншомовної комунікації, які самі будують сценарій свого виступу.

Для продуктивної роботи з формування лінгвокультурної компетентності рекомендувалося застосовувати дистанційні навчальні платформи, он-лайн інструменти, електронні дошки, віртуальні «стіни», чати чи кімнати обговорення, Skype технології, які занурювали студентів в іншомовні проблемні ситуації, допомогали візуалізувати культурологічний матеріал, що вивчався, переносили акцент навчання з передачі знань на розвиток іншомовних мовленнєвих умінь і формування іншомовної лінгвокультурної компетентності за рахунок домінування ігрових форм роботи.

Перспективи дослідження ми вбачаємо у продовженні детального аналізу використання інформаційно-комунікативних технологій в навчальному процесі з добувачів вищої освіти мовних спеціальностей.

Література

1. Боднар С. В. Використання Інтернет технологій у системі автономного вивчення професійно-орієнтованої іноземної мови студентами немовних спеціальностей. Інформаційні технології і засоби навчання. 2013. Вип. 34 (2). С. 75-83.

2. Давидченко І. Д. Формування лінгвокультурологічної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: дис.... канд. пед. наук. 13.00.04. ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Слов'янськ, 2018. 359 с.

3. Курач Л., Фідкевич О. Проблеми розвитку лінгвокультурологічної компетентності учнів у процесі навчання мов національних меншин. Український педагогічний журнал. 2015. Вип. 3. С. 136-144.

4. Симоненко Т. В. Лінгвокультурологічний аспект навчання рідної мови. Вивчаємо українську мову та літературу. 2011. Вип. 34-36. С. 2-7.

5. Торосян О. М. Параметри лінгвокультурної компетенції мовної особистості. World science. 2019. Вип. 8(48), том 3, August 2019. С. 21-24.

6. Dudeney G., Hockly N. How to teach English with technology. Harlow, England: Pearson Education Limited, 2007. 192 p.

7. Lado R. Linguistics Across Cultures: Applied linguistics. University of Michigan Press. 1957. 141 p.

8. Jones Ch., Fortescue S. Using Computers in the language Classroom. Longman, 1991. 152 p.

9. Larsen-Freeman D. Techniques and Principles in Language teaching. Oxford: Oxford University Press, 1986. 318 p.

10. Levy M. Computer-assisted language learning: context and conceptualization. Oxford: Clarendon Press, 1997. 320 p.

11. Maddux C., Johnson D., and Willis J. Educational Computing: Learning with Tomorrow's Technologies. Boston, USA:Allen & Bacon, 1997. 165 p.

12. Wendworth N., Earle R., and Connel M. Integrating informational technology into the teacher education curriculum: process and products of change. NewYork, USA: The Haworth Press, Inc., 2004. 196 p.

References

1. Bodnar, S. V. (2013). Vykorystannya Internet tekhnolohiy u systemi avtonomnoho vyvchennya profesiyno-oriyentovanoyi inozemnoyi movy studentamy nemovnykh spetsial'nostey [The use of Internet technologies in the system of autonomous learning of a professionally oriented foreign language by students of non-linguistic majors]. Informatsiyni tekhnolohiyi i zasoby navchannya. Information technologies and teaching aids, 34 (2), 75-83. [in Ukrainian].

2. Davydchenko, I. D. (2018). Formuvannya linhvokul'turolohichnoyi kompetentnosti maybutnikh vykhovateliv doshkil'nykh navchal'nykh zakladiv [Formation of linguistic and cultural competence of future teachers of preschool educational institutions]. Candidate's thesis. Slov'yans'k: Donbas'kyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet [in Ukrainian].

3. Kurach, L. & Fidkevych, O. (2015). Problemy rozvytku linhvokul'turolohichnoyi kompetentnosti uchniv u protsesi navchannya mov natsional'nykh menshyn [Problems of the development of linguistic and cultural competence of students in the process of learning the languages of national minorities], Ukrayins'kyy pedahohichnyy zhnrnal. Ukrainian Pedagogical Journal, 3, 136-144 [in Ukrainian].

4. Symonenko, T. V. (2011). Linhvokul'turolohichnyy aspekt navchannya ridnoyi movy [Linguistic and cultural aspects of mother tongue learning], Vyvchayemo и к ray і ns'к it movu ta literature. Learn Ukrainian language and literature, 34-36, 2-7 [in Ukrainian].

5. Torosyan, O. M. (2019). Parametry linhvokul'turnoyi kompetentsiyi movnoyi osobystosti [Parameters of linguistic and cultural competence of a linguistic personality]. World science, 8(48), 21-24 [in Ukrainian].

6. Dudeney, G., Hockly, N. (2007). How to teach English with technology. Harlow, England: Pearson Education Limited [in English].

7. Lado, R. (1957). Linguistics Across Cultures: Applied linguistics. University of Michigan Press [in English].

8. Jones, Ch., Fortescue, S. (1991). Using Computers in the language Classroom. Longman [in English].

9. Larsen-Freeman, D. (1986). Techniques and Principles in Language teaching. Oxford: Oxford University Press [in English].

10. Levy, M. (1997). Computer-assisted language learning: context and conceptualization. Oxford: Clarendon Press [in English].

11. Maddux, C., Johnson, D., & Willis, J. (1997). Educational Computing: Learning with Tomorrow's Technologies. Boston, USA: Allen & Bacon [in English].

12. Wendworth, N., Earle, R. & Connel, M. (2004). Integrating informational technology into the teacher education curriculum: process and products of change. NewYork, USA: The Haworth Press, Inc. [in English].

Размещено на Allbest.ru