100 років Українському Вільному Університету: нові вектори культурної дипломатії

Размещено на http://allbest.ru

100 років Українському Вільному Університету: нові вектори культурної дипломатії

Єфіменко Аделіна Єфіменко Аделіна, доктор мистецтвознавства, професор, зав. кафедри мистецтвознавства Українського Вільного університету Мюнхена; професор кафедри історії музики Львівської національної музичної академії ім. М. ЛИСЕНКА

Український Вільний університет у Мюнхені (УВУ) є одним із найстаріших приватних навчальних закладів Німеччини, що наділений правом надавати наукові ступені «магістр» і «доктор» (від 16 вересня 1950). УВУ - єдиний у світі заклад вищої освіти поза межами України з українською мовою навчання.

Засновано УВУ 17 січня 1921 р. Ініціатива створення та фінансова підтримка УВУ 1921 р. належали Союзу українських журналістів і письменників за підтримки голови Української Народної Республіки (УНР) професора Михайла Грушевського і професора історії літератури Олександра Колесси, який був першим ректором УВУ.

До першої професорської Ради університету входили Олександр Колесса, Станіслав Дністрянський, Іван Галицький, Володимир Старосольський, два представники від Товариства журналістів і письменників Олександр Олесь і Володимир Кушнір.

Протягом 100 років УВУ був єдиним центром української науки й освіти у Європі (Відень, Прага. Мюнхен). Головним ініціатором відновлення УВУ 1945 р. в Мюнхені став саме мистецтвознавець - професор В. М. Щербаківський (історик, археолог, етнограф). Приєдналися професори УВУ І. Мірчук (філософ, психолог), О. П. Оглоблин (історик), П. К. Ковалів (мовознавець, етнограф, теолог), С. М. Драгоманов (публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист), Н. Д. Полонська-Василенко (історик, археолог), В. В. Міяковський (літературознавець, історик-архівіст). університет український комунікація

На сучасному етапі університет розширює завдання провідного едукаційно-освітнього осередку професійних кадрів України, науково-дослідницького центру українознавчих студій Європейського Союзу і став інтегратором української культури в європейський і світовий простір. УВУ впроваджує місію міжнаціональної комунікації, соціально-культурного та мистецького діалогу українських і західноєвропейських митців. Влучним є визначення Університету як посла України на Заході, моста між Україною та Західною Європою. 5 ключових векторів діяльності окреслюють інтерфейс навчального закладу:

1) продовжувати свою роль як центр передових досліджень, що інтегрує українську науку в європейський і світовий простір;

2) будувати міст інформації та порозуміння між Європою і Україною;

3) діяти в ролі форуму для дискусій про роль України в Європі, її європейські коріння та європейську спадщину;

4) стати центром виховання нового покоління лідерів і професійних кадрів, здатних будувати здорове, справедливе й економічно життєздатне громадське суспільство;

5) бути промоутером української культури в Європі.

Місія УВУ ширилася відповідно до потреб світової спільноти. Відтоді, як розійшлися бачення Михайла Грушевського й Олександра Колесси (за визнання УВУ як західноєвропейського університету), вектори збереження українських ментальних і національних цінностей, свободи та незалежності наукової думки спрямували діяльність УВУ до активного протистояння світовому тоталітаризму і промоції вчених-лідерів, здатних поєднати національні та європейські надбання.

Важливу роль у впровадженні цієї місії УВУ відіграла співпраця з українськими митцями. Університет ініціює та послідовно здійснює проєкти популяризації української музичної творчості у Європі.

Виконання українськими митцями маловідомих у Європі музичних творів, пошук музикознавцями загублених манускриптів українських композиторів руйнує хибне уявлення європейців про маргінальність музичної культури України і заперечує імперські ствердження про вторинність творчості українців від «золотої доби українського бароко» до сучасності.

Концерти, організовані професорською колегією Українського Вільного Університету в Мюнхені вперше в Європі розпочалися серією «Музичних діалогів Дмитра Шостаковича і Бориса Лятошинського» (2015). Ця музична акція стала своєчасною відповіддю українських вчених і митців на російську агресію проти європейської політичної та культурно- економічної кооперації України з країнами Західної Європи. Відтоді традиційними в стінах УВУ та за його межами стали концерти з творами українських митців від Левка Ревуцького, Станіслава Людкевича, Бориса Лятошинського, Анатолія Кос-Анатольського, Миколи Колесси, Василя Барвінського до Мирослава Скорика, Валентина Сільвестрова, Олександра Козаренка, Віктора Камінського, Золтана Алмаші та ін. До реалізації різноманітних мистецьких акцій, що активізують музичні діалоги Західної та Східної Європи долучаються також професори, доценти Львівської музичної академії імені М. Лисенка, Львівського Національного університету ім. І. Франка, Українського католицького університету, відомі солісти Лідія Шутко, Олександр Козаренко, Оксана Рапіта, Наталія Райтель, Іван Духнич.

Автори проєкту - колегіум УВУ на чолі з ректором університету професором Марією Пришляк за участі професорів Олександра Козаренка і Аделіни Єфіменко (авторки тез) - кожного року організовували філармонійні концерти (Малий зал, Орфф-зал Мюнхенської філармонії, Геркулес-зал Королівської Резиденції в Баварії), а також мистецьку подію великого дипломатичного значення «Українські тижні Баварії 2020» у рік пандемії. Завдяки ініціативам професорської колегії Українського Вільного Університету німецька публіка мала можливість слухати Прелюдії для фортепіано, ор. 44, і Сонату для скрипки і фортепіано, ор. 19 Бориса Лятошинського у виконанні знаменитого українського дуету Лідії Шутко (скрипка) і Олександра Козаренка (фортепіано), «Гуцульський танець» Мирослава Скорика у виконанні українського тріо Наталії Райтель (скрипка, альт), Ґеорґ Главічка (скрипка), Іван Духнич (скрипка). Європейський успіх української музики в рамках діяльності Українського Вільного Університету - важлива культурна місія УВУ, послідовний крок на шляху культурної дипломатії. Мистецькі діалоги Європи і України займають пріоритетні позиції у формулюванні культурних програм університету.

Доказом останнього стала серія святкових подій УВУ, присвячених 100-річчю заснування університету. Проведено серію онлайн-концертів і лекції. Уперше за 100-річну історію Dies Academicus відкрили повноцінним урочистим концертом, у якому мали честь взяти участь не лише найкращі випускники і студенти УВУ (Віктор Андрійченко), а і солісти європейського рівня Олександр Козаренко, Наталія Райтель, Ґеорґ Главічка, Іван Духнич, Тарас Конощенко, Лілія Нікітчук, Максим Римар. Всесвітньо відомий Берлінський Metropolitan Orchestra виконував поряд з творами Ґ. Ф. Генделя, В. А. Моцарта, Е. Ґріґа, К. Сен-Санса, Дж. Верді, Ф. Германа твори українських композиторів Мирослава Скорика, Віктора Камінського, Олександра Козаренка, Григорія Алчевського, Степана Спієха.

Культурно-просвітницька діяльність українських професорів і митців 2020 р. стала базисом заснування нової кафедри мистецтвознавства (завідувачка кафедри й авторка навчальних програм - авторка тез А. Є.). Кредо культурних діячів УВУ на чолі з Ректоркою університету проф. Марією Пришляк варто підбити у вислові американського письменника й історика Генрі Адамса «Вчитель впливає на вічність: ніколи не можна бути впевненим, де кінчається його вплив», як не можна визначити, де починається і де закінчується вплив науки і культури на майбутнє, а, образно кажучи, саме мистецтво завжди було і залишиться найважливішим складником ДНК нації.

Література

1. Український Вільний університет. URL: https://ufu-muenchen.de/uk

2. Кучер В. І. З історії діяльності Українського наукового інституту в Берліні та Українського вільного університету в Мюнхені // Історія науки і біографістика. 2006. № 1. URL: http://www.nbuv.gov.ua/E-Journals/INB/2006-1/06kvinib.html

3. Мірчук І. Вступне слово // Наук. зб. Укр. вільн. ун-ту. Ювілейне вид-ня. Т. VI. Мюнхен. Вид. УВУ, 1956. С. ХХІ.

Размещено на Allbest.ru