Парадигма вищої освіти: роль онлайн-курсів і масових відкритих онлайн-курсів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет, Навчально-науковий інститут морського флоту

Заклад вищої освіти «Подільський державний університет»

ПАРАДИГМА ВИЩОЇ ОСВІТИ: РОЛЬ ОНЛАЙН-КУРСІВ І МАСОВИХ ВІДКРИТИХ ОНЛАЙН-КУРСІВ

Холденко Володимир Іванович старший викладач

Михайлова Людмила Миколаївна кандидат технічних наук, професор

Семенишина Ірина Віталіївна кандидат фізико-математичних наук, доцент

м. Одеса, м. Кам'янець-Подільський

Анотація

У сучасному конкурентному світі спеціаліст повинен опанувати багато різноманітних знань і навичок, які неможливо отримати за період навчання у закладі вищої освіти на конкретній спеціальності. Тому багато хто із здобувачів освіти вчиться паралельно, або здобуває другу вищу освіту, інструментами чого є онлайн-курси або масові відкриті онлайн-курси (МВОК).

Метою статті є аналіз ролі онлайн-курсів і масових відкритих онлайн-курсів у закладах вищої освіти України.

Було встановлено, що масові відкриті онлайн-курси використовуються для покращення якості викладання та навчання. Однією з їх головних характеристик є те, що вони безкоштовні (за винятком повних університетських курсів), тому більшість платформ пропонують безкоштовні курси, якщо вступнику не потрібен сертифікат про закінчення. В Україні професійне навчання здійснюється на платформах Prometheus та EdEra, перша з яких налічує трохи більше 100 навчальних курсів, а друга - близько півсотні курсів. МВОК вважаються найважливішим технологічним досягненням останніх років в педагогічній частині вищої освіти. Основне пояснення полягає в тому, що МВОК - це курси, які проводяться в онлайн-навчальних середовищах, які залежать від індивідуальних інтересів і відповідних платформ та технологій. На відміну від офлайн-навчальних середовищ, де від учасників вимагається відвідування конкретного навчального закладу, МВОК залучають значно більшу аудиторію з будь-якої точки світу за відносно короткий проміжок часу та без формальних вимог щодо плати, попередньої акредитації чи досвіду. Тому ця технологія має величезний потенціал розвитку, оскільки вона забезпечують гнучкий, недорогий доступ і проходження курсу за зручним індивідуальним графіком для всіх, хто має намір вчитися.

Приймаючи як підприємницьку, так і стратегічну управлінську перспективу, MOOК слід аналізувати як інноваційну проривну стратегічну орієнтацію університету, яка полягає у пропонуванні нових освітніх онлайн-продуктів для людей, які знаходяться де завгодно, і як розширення міжнародної орієнтації для набору міжнародних учасників і підвищення видимості університету на міжнародному рівні.

Ключові слова: освіта, навчання, дистанційна освіта, учасники навчально-виховного процесу, трансформація освіти.

Annotation

Kholdenko Volodymyr Ivanovych Senior Lector of Ship Power Plants and Technical Operation Department, Odessa National Maritime University, Merchant Marine Institute, Odesa

Mykhailova Lyudmyla Mykolaivna Candidate of Technical Sciences, Professor, Dean of the Faculty of Energy and Information Technologies, Higher Education Institution «Podillia State University», KamianetsPodilsky,

Semenyshyna Iryna Vitaliivna Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor of the Department of Information Technology, Physical, Mathematical and Civil Defence Disciplines, Higher educational institution «Podillia State University», Kamianets-Podilsky

THE PARADIGM OF HIGHER EDUCATION: THE ROLE OF ONLINE COURSES AND MASSIVE OPEN ONLINE COURSES (MOOCS)

In the modern competitive world, a professional must master a diverse set of knowledge and skills that cannot be acquired solely through education in a specific field at a higher education institution. As a result, many individuals pursuing education engage in parallel learning or obtain a second higher education, facilitated by online courses and Massive Open Online Courses (MOOCs).

The goal of this article is to analyze the role of online courses and MOOCs in Ukrainian higher education institutions.

It has been determined that MOOCs are utilized to enhance the quality of teaching and learning. One of their main characteristics is their cost-effectiveness (excluding full university courses), with the majority of platforms offering free courses if the learner does not require a completion certificate. In Ukraine, professional training is conducted on platforms such as Prometheus and EdEra, with the former offering slightly over 100 educational courses and the latter providing around fifty courses. MOOCs are considered a pivotal technological achievement in recent years within the pedagogical aspect of higher education. The primary explanation lies in the fact that MOOCs are courses conducted in online learning environments, dependent on individual interests and respective platforms and technologies. Unlike offline learning environments, where participants are required to attend a specific educational institution, MOOCs attract a much larger audience from any part of the world within a relatively short timeframe and without formal payment requirements, prior accreditation, or experience. Therefore, this technology has enormous potential for development as it provides flexible, affordable access to course completion at a convenient individual pace for anyone aspiring to learn.

Approaching it from both an entrepreneurial and strategic management perspective, MOOCs should be analyzed as an innovative breakthrough strategic orientation for universities, offering new online educational products for individuals located anywhere. This serves as an extension of international orientation for attracting international participants and enhancing the university's visibility on the international stage.

Keywords: education, learning, distance education, participants in the educational process, transformation of education.

Постановка проблеми

Стрімкий розвиток інформаційних технологій в останні роки вплинув на освіту, головним чином тому, що змінився підхід до навчального процесу в університетах. Використання електронних ресурсів розширило можливості студентів отримувати необхідну інформацію та збільшило доступні для педагогів способи й методи викладання та підвищення кваліфікації.

Онлайн-навчання здійснило значний вплив на концепцію дистанційного та змішаного навчання. Одним із найвпливовіших нововведень в університетах є поява масових відкритих онлайн-курсів (МВОК або MOOC англійською), популярність яких зросла з 2012 року [1]. МВОК пропонується безкоштовно провідними університетами світу, які використовують його для звернення до широкої аудиторії, та як частину власних академічних програм. Наявність цих курсів дозволяє навчальним закладам країн, що розвиваються, скористатися досвідом «зіркових» викладачів провідних університетів [5].

З появою нормативно-правові акти, що регулюють інформатизацію освіти в Україні, - закон «Про національну інформаційну програму» [7] та наказ Міністерства освіти і науки України «Про «Затвердження Положення про дистанційну освіту» [6] - Україна на державному рівні стала учасником світового цифрового освітнього процесу. Це зумовило можливість переведення частини навчального процесу в онлайн, в тому числі, з використанням для цього професійних навчальних центрів, що відповідає вимогам сучасного студента, який бажає отримувати інформацію через комп'ютер та мобільні пристрої з доступом до мережі Інтернету.

Водночас, система вищої освіти рухається в напрямку збільшення кількості документів, які студенти подають для самостійного навчання, особливо на заочній формі навчання. Цей процес забезпечується, серед іншого, використанням змішаних методів навчання, тобто шляхом поєднання традиційних та електронних форм навчання [10].

Крім того, щоб забезпечити викладання на високому рівні, важливо забезпечити ефективну організацію викладання, особливо шляхом організації навчання, поділу змісту на невеликі частини (мікро-навчання), різноманітність змісту та наявність керівництва та зворотного зв'язку під час навчального процесу та в кінці його (формуюче та підсумкове оцінювання). Масові відкриті онлайн-курси, які включені в онлайн-курси як частину навчального плану дистанційної освіти, задовольняють вищезазначені потреби та можуть допомогти покращити якість компоненту змішаної дистанційної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

З 2013 року питання створення та використання масових відкритих онлайн-курсів у закладах вищої освіти (ЗВО) привертають увагу багатьох зарубіжних та вітчизняних дослідників. Тому розглядалися перспективи розвитку вищої освіти у зв'язку з появою центрів професійної підготовки: причини участі університетів у створенні навчальних курсів, розрахованих на широкий загал; можливість конкуренції за студентів між навчальними закладами та онлайн-платформами навчання [5]. В роботі С. Гавриленко особливу увагу приділено мотиваційним факторам широкого використання відкритих онлайн-курсів як для ЗВО, так і для студентів [1]. В роботі Т. Говорун обговорюються труднощі та недоліки онлайн-навчання, такі як плагіат, дистанційне навчання, управління навчальними програмами тощо [2].

Хоча тема розробки програм професійної підготовки є дуже популярною, інтеграції онлайн-курсів у навчальний процес приділено значно менше уваги. Дійсно, найбільші університети світу є як постачальниками, так і користувачами власних курсів. Проте університети країн, що розвиваються, мають набагато менше технічних і фінансових ресурсів для розвитку МВОК, тому адаптація готових курсів може бути одним із найбільш економічно та теоретично ефективних способів донести до студентів найважливішу інформацію [3].

Метою статті є аналіз ролі онлайн-курсів і масштабних відкритих онлайн-курсів у закладах вищої освіти України.

Виклад основного матеріалу

Одним із головних мотиваційних факторів створення чи інтеграції центрів вищої освіти став зростаючий попит «онлайн-суспільства» на використання новітніх технологій та спілкування через Інтернет у навчальному процесі. Тому заклади вищої освіти повинні були реагувати на ці потреби, щоб зберегти свої позиції [2]. Крім того, ЗВО, де реалізовано змішане навчання при включенні МВОК у навчальний процес, змогли досягти одночасно кількох цілей: забезпечити з їх допомогою технологічний підготовчий етап (попередній етап); надати доступ до освіти для студентів із подальшою очною або дистанційною роботою та оцінюванням відповідно до визначених критеріїв оцінювання курсу; залучити сторонніх слухачів для популяризації ЗВО [5].

У той же час розробка власних курсів може виявитися занадто дорогою для університетів у країнах, що розвиваються. Тому одним із шляхів використання світового освітнього досвіду є залучення до навчального процесу вже існуючих онлайн-курсів провідних університетів.

Однією з головних характеристик масових відкритих онлайн-курсів є те, що вони, здебільшого, безкоштовні (за винятком повних університетських курсів), тому більшість онлайн-платформ пропонують безкоштовні курси, якщо вступнику не потрібен сертифікат про закінчення. Це дає змогу дослідити основні переваги окремих курсів, визначити та усунути труднощі, з якими стикаються науково-педагогічні працівники та студенти, адаптувати зміст до своїх потреб і, за потреби, створити відповідний курс на національному рівні з меншими витратами на встановлення та адаптацію.

В Україні професійне навчання здійснюється на платформах Prometheus (https://prometheus.org.ua/) та EdEra (https://ed-era.com/), які налічують трохи більше 100 навчальних курсів. Ця кількість є низькою порівняно з Coursera (близько 3800 курсів) та edX (близько 2640 курсів) [1]. Оскільки більшість курсів за кордоном викладаються англійською мовою, використання курсів із подібних систем створює труднощі як для науковців, так і для студентів, адже оцінка українців з англійської мови згідно з English Proficiency Index вважається «середньою». Тому на даному етапі розвитку вищої освіти в Україні україномовні ЗВО мають більше шансів успішно адаптуватися до потреб навчального процесу.

Хоча МВОК не є єдиною стратегією цифрової трансформації університетів, вони вважаються найважливішим технологічним досягненням тисячоліття в педагогічній частині вищої освіти. Основне пояснення полягає в тому, що такі існують у навчальних онлайн-середовищах, які залежать від індивідуальних інтересів і відповідних платформ та/або технологій.

На відміну від навчальних офлайн-середовищ, де від здобувачів вимагається відвідування запланованого навчального закладу, MВOК залучають значно більшу аудиторію з будь-якої точки світу за відносно короткий проміжок часу та без формальних вимог щодо плати, попередньої акредитації чи досвіду [12].

У 2017 році приблизно 78 мільйонів студентів взяли участь у понад 9400 онлайн-курсах, які пропонуються 800 університетами по всьому світу. Спостерігаючи тенденції щодо впровадження цієї технології можна дійти висновку, що підходи університетів мають суттєві відмінності. З одного боку, такі університети, як Стенфорд і Массачусетський технологічний інститут, були піонерами у прийнятті проактивного підходу, коли розробили власні платформи МВОК для просування своїх онлайн-курсів. З іншого боку, велика кількість університетів використали спільний підхід, який полягав у міжнародному співробітництві з крупними платформами МВОК (наприклад, Coursera, EdX, Udacity, FutureLeam тощо). Слід також зазначити, що деякі університети прийняли МВОК як стратегічну орієнтацію для розробки нових продуктів онлайн-навчання, думаючи про різноманітні сегментації поколінь, які шукають певні навички/знання, тоді як інші університети використали цю технологію як стратегію розширення міжнародної орієнтації для власного позиціонування перед студентами за кордоном [4].

Слід підкреслити, що поки не можна стверджувати про однозначні результати впровадження МВОК для керівників університетів щодо факторів, які впливають на попит та пропозицію, зміни в освітніх й педагогічних парадигмах, навчальний та технологічний дизайн, інновації в методології навчання. Отже, накопичений досвід не дає можливості надати вичерпні відповіді щодо потенційного позитивного впливу MВOК на ефективність викладання у ЗВО.

Виходячи з цих аргументів, масові відкриті онлайн-курси відіграють важливу роль у конфігурації університетських бізнес-моделей, відкритих практик співпраці, створенні державних та приватних постачальників цифрових платформ і розвиток стартапів, які надають додаткові послуги.

Існуючі дослідження також не розкривають такого важливого питання, як ця технологія формує університетську орієнтацію в цифровій економіці. Якщо говорити про вподобання студентів щодо ринків навчальних онлайнта офлайн-продуктів, то орієнтація на MВOК передбачає філософію, що визначається характером або сферою навчальної онлайн-діяльності, розробкою нових бізнес-моделей, необхідними інвестиціями в ресурси, вдосконаленням існуючих процедур та розвиток нової підприємницької поведінки й здібностей.

Припускаючи тезу, що підприємницька орієнтація пов'язана з удосконаленням існуючих процедур, орієнтація ЗВО на масові відкриті онлайн-курси являє собою крок за межі звичайних можливостей, що необхідні для досягнення основних стратегій університету (тобто якості викладання, якості досліджень та адміністративної якості) у напрямку розвитку внутрішніх підприємницьких здібностей для реалізації підприємницької стратегії університету (тобто прийняття ризиків, відчуття можливостей і трансформація процедур, щоб вони стали більш інноваційними та проактивними), і досягнення очікуваних результатів (тобто результатів університетів, таких як престиж у викладанні /дослідження, залучення місцевих/міжнародних студентів та диверсифікація структури доходів) у цифровій економіці [3]. онлайн курс освіта масовий

У науковій літературі визнається, що підприємницькі університети з сильними динамічними можливостями знаходять стратегічні альтернативи для використання своїх сильних сторін за допомогою інноваційних бізнес-моделей, оновлюючи свій бренд для мінливого освітнього середовища. Університети, які перебувають у менш сприятливому становищі та не можуть розробити успішну стратегію, можуть зіткнутися з постійним занепадом.

МВОК використовуються для покращення викладання та навчання. З одного боку, вони дають змогу викладачам зустрічатися з величезною кількістю студентів у всьому світі. З іншого боку, дозволяють студентам отримати безкоштовну та відкриту освіту в деяких з найпрестижніших університетів світу, які мають набагато ширшу аудиторію, ніж звичайне офлайн-навчання [11].

В свою чергу, студенти таких курсів часто є групами людей зі схожими цінностями. Найбільш важливою характеристикою МВОК є те, що він відкритий для широкої аудиторії. Безкоштовний доступ, адаптація, реміксування, спільний доступ і співпраця як стійкість - це п'ять переваг доступності, що є центральними компонентами нового підходу. Деякі вчені запропонували, щоб адміністрування таких курсів здійснювали ті з студентів, які є самомотивованими та вважають, що МВОК корисні на етапі індивідуального навчання.

Задоволеність студентів вимірюється двома параметрами: досягнення успіху у навчанні та задоволення власним навчальним досвідом. Дві змінні вважаються вирішальними та значущими з точки зору прийняття споживачами такої технології та задоволення: сприймана корисність та сприймана легкість використання. Ці змінні важливі, оскільки вони можуть передбачити задоволеність користувачів певним веб-сайтом або пристроєм. Згідно з дослідженнями, рівень задоволення користувачів відіграє значну роль у прогнозуванні продуктивності будь-якої технології. Виходячи з цього, університети повинні запропонував метод покращення навчання та задоволення студентів від МВОК шляхом прийняття цифрових форм взаємодії [5].

Академічна успішність студентів впливає на стійкість освіти як демонстрація рівня їх зрілості та володіння предметом шляхом виконання різноманітних заходів компетентності в даній сфері. Щоб забезпечити більш надійні прогнози щодо успішності студентів, треба використати розширені стандартні функції для більшої деталізації з аналізом. Досягнення освітніх цілей з розвитку знань і зростання здібностей вимірюється академічною успішністю студентів з точки зору сталості освіти.

Отже можна виділити наступні переваги МВОК.

1. Курси пропонуються безкоштовно.

2. Доступ до курсів, які пропонують професори найкращих університетів.

3. Курси доступні для великої та різноманітної аудиторії у всьому світі.

4. Результативність студентів можна легко контролювати за допомогою даних, які зібрані на початку курсів.

5. Як професори, так і студенти отримують доступ до всього світу, таким чином покращуючи педагогічні методи та обмін знаннями.

6. Можна використовувати як інструмент у програмі змішаного навчання, де студенти можуть отримати доступ до більшої кількості інформації, ніж та, що надається під час лекційних і аудиторних занять.

До недоліків МВОК слід віднести наступні.

1. Не можуть забезпечити персоналізоване навчання та увагу викладача.

2. Важко відстежувати прогрес виконання завдань та ступінь залучення студентів.

3. Студенти з особливими потребами та з низькою швидкістю або нестабільним з'єднанням з мережею Інтернет не можуть використовувати всі можливості, що надає дана технологія.

4. Мовний бар'єр може стати суттєвою перешкодою при пропонуванні онлайн-курсів з боку університету.

5. МВОК не можна використовувати як курс для отримання кредитів в університетах.

Багато організацій використовують систему управління навчанням (LMS) для забезпечення процесу постійного навчання та розвитку своїх співробітників. LMS - це місце, де курси зберігаються та знаходяться у постійному доступі, а МВОК - це окремий курс. З цієї причини платформи LMS часто використовують для надання змісту курсу та керування процесом навчання.

Зв'язок між МВОК та LMS є важливим у проведенні захоплюючих онлайн-курсів у масштабі, управлінні взаємодією студентів та відстеженні прогресу. Платформа LMS виступає базою, яка забезпечує доставку, управління та оцінку, тоді як сам курс містить контент і надає навчальний досвід [2].

Хоча навкруг переваг та недоліків цієї технології точаться активні дискусії, а сама не технологія поки не є замінником традиційної освіти, її вплив на ЗВО не можна ігнорувати. Як наслідок, дослідження життєздатності та переваг масових відкритих онлайн-курсів як частини академічної програми є надзвичайно важливим. Ця проблема залишається суперечливою темою як з точки зору їх використання, так і можливих наслідків для поглибленого навчання.

Не завжди MOOCs відповідають потребам студентів. Про це свідчить низька плинність студентів у цих програмах. Також МВОК можуть викликати серйозні занепокоєння щодо якості вищої освіти, особливо з точки зору досліджень і розробок. Завдяки своїй економічній моделі вони мають потенціал дестабілізувати ЗВО шляхом порушення взаємозв'язку між двома частинами, які складають університетську діяльність: навчання та дослідження [4].

Масові відкриті онлайн-курси пропонують величезний потенціал для допомоги людям, оскільки вони забезпечують гнучкий, недорогий доступ і швидке завершення для всіх, хто хоче вчитися.

Одна з найгостріших проблем, які обговорювали під час пандемії COVID-19, було академічне визнання та громадська дискусія щодо впливу МВОК на вищу освіту. Існує певна ймовірність того, що вони матимуть шкідливий вплив на вищу освіту через те, що студенти або не будуть відвідувати університет, чи їх знання будуть менш якісними, ніж при традиційному навчанні. Переваги включають просування цілей, які пов'язані з онлайн-заняттями та основними навичками Інтернету, а також підвищення глобального статусу закладу, привабливість міжнародних студентів і просування університету на міжнародному ринку освітніх послуг. Роль Університету в інтеграції МООК в академічну навчальну програму розглядається в цих обговореннях як така, що має на меті внести пропозиції щодо подальшого включення МООК у вищу освіту.

Отже, було виявлено вісім факторів, які є визначальними щодо передбачуваної корисності та простоти використання, різних цінностей, ставлення до систем та наміру використовувати МВОК: суб'єктивна норма, застосування нового підходу, сприймана придатність, можливість випробування, кількісні вимірювання, обізнаність, застосування знань і обмін знаннями.

Коли за незалежними від університету подіям, студентам необхідно навчатися дистанційно, то університети змушені надавати своїм студентам найкращі ресурси для того, щоб відслідковувати їх прогрес у навчанні та не знизити якість освіти. Але є студенти, які не мають доступу до Інтернету, а деякі студенти, навіть якщо вони мають мережеві можливості, не мають чіткого уявлення про те, як використовувати ці онлайн-платформи. Ця проблема поглиблюється тим, що МВОК мають свої переваги та недоліки, коли справа доходить до електронного контенту та електронного навчання [10].

Інформаційно-комунікативні технології невпинно змінюють як процес викладання так і навчання, а традиційний освітній процес трансформується у змішану форму. Традиційні курси, які відбувалися віч-на-віч, зараз мають бути трансформовані відповідно до нових умов і технологій.

МВОК та онлайн-курси мають схожі риси у тому сенсі, що обидва продукти є курсами, які пропонуються онлайн. Але головною відмінністю МВОК є те, що вони не передбачають участі викладача, тому, як правило, охоплюють основні поняття та використовують переважно відео-матеріали та вікторини. Залучення викладачів до проведення онлайн-занять, оцінювання та перевірка кваліфікаційних робіт на офіційних онлайн-курсах створює об'єктивні умови введення плати за навчання. На відміни від них МВОК існують у вільному доступі для всіх бажаючих, хто має технологічні можливості отримати до них доступ. Формат викладання МВОК передбачає, що є певний матеріал, який може надати знання у нової галузі для широкій глобальній аудиторії, або дозволити комусь оволодіти конкретними навичками, працюючи самостійно. Іноді МВОК використовуються для підвищення обізнаності про офіційні онлайн-курси.

Провідні університети в усьому світі розробили МВОК для обслуговування певного типу курсів, які доповнюють інші форми навчання. У поточному форматі цей освітній продукт не пропонує формальних можливостей отримання кредитів, тому існує у напівформальному або неформальному форматі. У цьому сенсі вони підсилюють роботу університету в онлайн-просторі і допомагають кафедрам, факультетам і адміністрації експериментувати з охопленням різних аудиторій і доповнювати офіційні пропозиції освітніх послуг.

На відміну від онлайн-курсу, який більше зосереджується на формальному змісті, МВОК більше зосереджується на контексті. Хороший контент є необхідною умовою для створення МВОК, але те, що підтримує його, це динамічне створення контексту навколо контенту [5].

На відміну від онлайн-курсів, які є закритими та мають статичний вміст, МВОК постійно оновлюється. Він динамічно розвивається завдяки участі студентів, створеного користувачами контенту та співпраці. Базовий вміст є лише відправною точкою для будь-якого МВОК, оскільки у подальшому він збиратиме навколо себе репозиторій вмісту: довідкові посилання, ресурси, блоги учасників, подкасти, відео тощо.

Курси можуть призначатися користувачам організацією, в якій вони працюють, або бути їх особистим вибором. Однак у будь-якому випадку вони навчатимуться ізольовано, як окремі особи. У МВОК студенти добровільно збираються разом, щоб сформувати когорти та групи. Тому ця технологія має потенціал для створення спільнот практиків або підвищення рівня якості освіти в рамках уже існуючого процесу навчання.

Онлайн-курси або купуються вже готовими, або виготовляються з урахуванням вимог конкретного замовника. Для МВОК не завжди потрібен спеціальний вміст, якщо потреба не дуже конкретна. Їх можна налаштовувати за допомогою змішаного вмісту - якийсь спеціально розроблений, а інший - перепрофільований з відкритих освітніх ресурсів (OER) та іншого доступного вмісту з мережі, за умови, що це дозволяє політика, яка пов'язані з правами інтелектуальної власності [4].

Вміст у МВОК можна швидко замінити або оновити, оскільки добре спроектований курс в ідеалі має базуватися на принципах мікронавчання, при цьому байт навчання не перевищує максимум 10-12 хвилин, якщо тема не вимагає більшої витрати часу для викладання матеріалу.

Технологія МВОК згладжує нерівність у світі навчання, зводячи всіх на одну площину. Студент може стати фасилітатором і навпаки, оскільки ролі у освітньому процесі розмиваються, що робить навчання таким, яке ґрунтується на демократичних засадах, а не на ієрархічних.

Висновки

Онлайн-навчання пропонує викладачам ефективний спосіб проводити заняття для студентів, використовуючи для цього ряд інструментів, таких як відео, PDF-файли, презентації та подкасти. Розширивши технологічні засоби за межі традиційних методик викладання, педагоги можуть забезпечити більш ефективний навчальний процес. Аналітичний огляд результатів досліджень з проблеми використання MВOК показав, що для керівництва університету вони мають стратегічну перспективу, яка полягає у створенні принципово нових освітніх онлайн-продуктів, розширенні міжнародної орієнтації, залучення більшої кількості студентів та підвищення видимості університету на міжнародному рівні. Для студентів ця технологія створює можливість отримати навчальний досвід на основі того, чому вони хочуть або мають навчитися, замість того, щоб проходити серію призначених курсів, як того вимагають традиційні методики навчання.

Технологія МВОК надає можливості для взаємодії студентів, що дозволяє їм налагоджувати нові зв'язки та брати участь у спільноті зі схожими інтересами. Враховуючи такі переваги, МВОК демократизують освіту шляхом усування таких перепон як висока вартість, жорсткі графіки та географічні вимоги до відвідування, та доступні будь-кому, хто має підключення до мережі Інтернет та комп'ютер або ноутбук.

Суттєвим недоліком технології МВОК є проблема із залученістю всіх студентів, оскільки деякі з них не мають жодних сесій для участі в реальному часі. Відсутність можливості індивідуальної взаємодії із викладачем або інструктором створює певні застереження щодо якості навчання.

Незважаючи на широке розповсюдження МВОК та онлайн-курсів залишається невизначеним питання якості освіти. При традиційній освіті якість оцінюється за результуючими тестами із дотриманням певних умов їх складання, але МВОК та онлайн-курси мають суттєві вади щодо забезпечення контролю над процесом оцінювання. Отже в якості подальших досліджень необхідно провести порівняння якості традиційної та онлайн-освіти для двох фокусних груп студентів.

Література

1. Гавриленко С., Кашпур С., Сіроштан Я. Можливості українських масових відкритих онлайн-курсів у навчанні іноземної мови. Вісник Національного університету "Чернігівський колегіум” імені Т. Г. Шевченка. 2023. Т. 177. № 21. С. 78-82. DOI: https://doi.org/10.58407/visnik.232113 (дата звернення: 13.01.2024).

2. Котенко С., Нєшева А., Артюхова Н. Використання масових освітніх онлайн курсів як елементу інноваційного розвитку: перспективи для України. Економіка та суспільство. 2023. № 53. С. 45-47. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-53-91 (дата звернення: 13.01.2024).

3. Махиня Т. Інтеграція масових відкритих онлайн курсів у процес підготовки менеджерів освіти в умовах магістратури. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Педагогіка. 2020. Т. 10. № 19. DOI: https://doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-17 (дата звернення: 12.01.2024).

4. Онлайн-курси як інноваційна технологія навчання студентів-інженерів в умовах сьогодення / Т. Говорун та ін. Актуальні проблеми в системі освіти: загальноосвітній заклад середньої освіти - доуніверситетська підготовка - заклад вищої освіти. 2020. № 3. С. 224-233. DOI: https://doi.Org/10.18372/2786-5487.1.17700 (дата звернення: 13.01.2024).

5. Петренко С. В. Сутність та особливості українських платформ масових відкритих онлайн-курсів (МВОК). Інноватика у вихованні. 2020. Т. 2. № 11. С. 165-173. DOI: https://doi.org/10.35619/iiu.v2i11.260 (дата звернення: 13.01.2024).

6. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ МОН України від 25.04.2013 № 466: станом на 16.10.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/z0703-13 (дата звернення: 13.01.2024)

7. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 01.12.2022 № 2807-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2807-20 (дата звернення: 12.01.2024).

8. Семенишина І., Кочарян А., Савастру Н. Майбутнє вищої освіти: роль онлайнкурсів та адаптивних підходів. Вісник науки та освіти. 2023. № 10 (16). С. 807-821. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-10(16)-807-821 (дата звернення: 13.01.2024).

9. Чура В. Масові відкриті дистанційні курси в Україні та світі. Науковий процес та наукові підходи: методика та реалізація досліджень: матеріали міжнародної наукової конференції (Т. 2), м. Одеса, 23 жовт. 2020 р. Одеса: МЦНД, 2020. С. 24-25. URL: https:// www.academia.edu/download/66166901/164_627_PB.pdf#page=25 (дата звернення: 13.01.2024).

10. Шарова Т. М., Шаров С. В. Інфо-медійна грамотність для освітян: огляд онлайн курсів на платформі Prometheus. Молодий вчений. 2020. № 9.1. С. 132-135. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-85.1-27 (дата звернення: 13.01.2024).

11. Шуневич Б, Рак Н. Перспективи використання масових відкритих онлайн-курсів у закладах вищої освіти України. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2019. № 34. 271-278. URL: http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/pedagogics/article/view/ 10596 (дата звернення: 10.01.2024).

12. Яремчук Н., Сениця Н. Педагогічні умови формування віртуального освітнього простору закладу вищої освіти. Молодь і ринок. 2021. № 7/193. С. 54-60. DOI: https://doi.org/ 10.24919/2308-4634.2021.242598 (дата звернення: 11.01.2024).

References

1. Havrylenko, S., Kashpur, S., & Siroshtan, Ya. (2023). Mozhlyvosti ukrainskykh masovykh vidkrytykh onlain-kursiv u navchanni inozemnoi movy [Feasibilities of ukrainian massive open online courses during studying of a foreign language]. Visnyk Natsionalnoho universytetu" Chernihivskyi kolehium" imeni T. H. Shevchenka - Bulletin of the T. H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, 177(21), 78-82. https://doi.org/10.58407/visnik.232113 [in Ukrainian].

2. ^voi^n, T., Belous, O., Berladir, К., Khaniukov, K., & Varakin, V. (2023). Onlainkursy yak innovatsiina tekhnolohiia navchannia studentiv-inzheneriv v umovakh sohodennia [Online courses as an innovative technology for education of engineering students in today's conditions]. Aktualni problemy v systemi osvity: zahalnoosvitnii zaklad serednoi osvity - douniversytetska pidhotovka - zaklad vyshchoi osvity - Actual Problems in the System of Education: General Secondary Education Institution - Pre-University Training - Higher Education Institution, 1(3), 224-233. https://doi.org/10.18372/2786-5487.L17700 [in Ukrainian].

3. Makhynia, T. (2020) Intehratsiia masovykh vidkrytykh onlain kursiv u protses pidhotovky menedzheriv osvity v umovakh mahistratury [Integration of mass open online courses in the process of training managers of education in the conditions of a master's degree]. Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka. Seriia Pedahohika - Adaptive Management: Theory and Practice. Series Pedagogics, 10(19). https://doi.org/10.33296/2707-0255-10(19)-17 [in Ukrainian].

4. Kotenko, S., Niesheva, A., & Artyukhova, N. (2023). Vykorystannia masovykh osvitnikh onlain kursiv yak elementu innovatsiinoho rozvytku: perspektyvy dlia Ukrainy [Use of massive online educational courses as an element of innovative development: Prospects for Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and Society, (53). https://doi.org/10.32782/25240072/2023-53-91 [in Ukrainian].

5. Petrenko S.V. (2020) Sutnist ta osoblyvosti ukrainskykh platform masovykh vidkrytykh onlain-kursiv (MVOK) [Essence and features of Ukrainian platforms for mass open online courses (MOOC)]. Innovatyka u vykhovanni - Innovation in Upbringing, 2(11), 165-173. https://doi.org/10.35619/iiu.v2i11.260 [in Ukrainian].

6. Order of MES of Ukraine “Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia” [On the approval of the Regulation on distance learning], No. 466. (2013). https://zakon.rada.gov.ua/go/z0703-13 [in Ukrainian].

7. Law of Ukraine “Pro Natsionalnu prohramu informatyzatsii” [On the National informatization program], No. 2807-IX. (2022). https://zakon.rada.gov.ua/go/2807-20 [in Ukrainian].

8. Semenyshyna, I., Kocharian, A., & Savastru, N. (2023). Maibutnie vyshchoi osvity: rol onlain-kursiv ta adaptyvnykh pidkhodiv [The future of higher education: The role of online courses and adaptive approaches]. Visnyk nauky ta osvity - Bulletin of Science andEducation, (10(16), 807-821. https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-10(16)-807-821 [in Ukrainian].

9. Chura, V. (2020). Masovi vidkryti dystantsiini kursy v Ukraini ta sviti [Mass open distance courses in Ukraine and the world]. In Naukovyi protses ta naukovi pidkhody: metodyka ta realizatsiia doslidzhen [Scientific process and research approaches: Methodology and implementation of studies] (Vol. 2, pp. 24-25). Odesa: MTsND. URL: https://www.academia.edu/ download/66166901/164_627_PB.pdf#page=25 [in Ukrainian].

10. Sharova, T. M., & Sharov, S. V. (2020) Info-mediina hramotnist dlia osvitian: ohliad onlain kursiv na platformi Prometheus [Information and media literacy for teachers: Overview of online courses on the Prometheus platform]. Molodyi vchenyi - Young Scientist, (9.1), 132-135. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2020-85.1-27 [in Ukrainian].

11. Shunevych, B., & Rak, N. (2019). Perspektyvy vykorystannia masovykh vidkrytykh onlain-kursiv u zakladakh vyshchoi osvity Ukrainy [Prospects for the use of mass open online courses in higher education institutions of Ukraine]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia pedahohichna - Visnyk of Lviv University. Series Pedagogics, (34), 271-278. http://publications. lnu.edu.ua/bulletins/index.php/pedagogics/article/view/10596 [in Ukrainian].

12. Yaremchuk, N., & Senytsia, N. (2021). Pedahohichni umovy formuvannia virtualnoho osvitnoho prostoru zakladu vyshchoi osvity [Pedagogical conditions for the formation of a virtual educational space of a higher education institution]. Molodi rynokYouth andMarket, (7/193), 54-60. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.242598 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru