Самовиховання у підготовці майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru

«Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» Полтавської обласної ради

Самовиховання у підготовці майбутнього вчителя

Непорада Ірина Михайлівна старший викладач кафедри початкової освіти, гуманітарних дисциплін та інформатики, обласний коледж



Анотація

Прагнення до самовиховання, самоосвіти є вагомим чинником у професійному зростанні вчителя, що вважається одним із шляхів розширення його можливостей, інтересів та індивідуальності.

Сучасні завдання освітнього закладу мають на меті створити умови для формування в учнів досвіду самостійного розв'язання проблем, сформувати вміння робити вибір, ефективно використовувати освітні ресурси та джерела інформації, сформувати вміння вести переговори, проявляти гнучкість та мобільність.

Професійна підготовка майбутнього вчителя неможлива без саморозвитку та самовиховання. Кожен, хто присвятив себе цій професії повинен розвивати в собі готовність до різносторонньої діяльності. Необхідно вчитися прагнути до саморозвитку та самовдосконалення, працювати над недоліками у характері та поведінці, формувати нові, позитивні якості, які необхідні для життя, а також для професійно-педагогічної діяльності.

Самовиховання починає функціонувати з того часу, коли людина починає усвідомлювати себе як найвищу цінність, розуміє вимоги та норми суспільства, власні бажання та можливості. Самовиховання формується з підліткового віку, але найбільш інтенсивний та динамічний розвиток інтелектуальних, моральних та фізичних якостей здійснюється саме у студентські роки.

Аби досягнути позитивних результатів у професійній діяльності вчителя необхідно систематично вивчати своє Я, знати свої сильні та слабкі сторони, постійно формувати у собі внутрішню мотивацію. У професійно-педагогічній діяльності особистісний ріст - це запорука досягнення професіоналізму.

У стати здїйснено розгляд понять «самовиховання», «саморозвиток», «методи самопізнання». Узагальнено сутність професійного самовиховання майбутнього вчителя у психолого-педагогічній літературі, визначено умови самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя. Обґрунтовано значення професійного самовиховання як вищої форми самовдосконалення особистості майбутнього вчителя. Схарактеризовано основні етапи процесу самовиховання та передумови, що визначають його ефективнїсть. Окрему увагу приділено програмі самовиховання майбутнього вчителя. Досліджено залученість здобувачів освіти до процесу самовиховання та запропоновано методичні рекомендації здобувачам освіти, які спрямовані на формування навичок самовиховання.

Ключові слова: саморозвиток, самовиховання, професійне самовиховання, методи самопізнання, майбутній вчитель.

професійне самовиховання вчитель



Neporada Iryna Mykhaylivna assistant of the department of primary education, humanitarian disciplines and informatics, regional college «Kremenchuk humanitarian and technological academy named after А. S. Makarenko» of Poltava region Kremenchuk

SELF-EDUCATION IN TRAINING A FUTURE TEACHER

Abstract

The desire for self-education, self-education is an important factor in the professional growth of a teacher, which is considered one of the ways to expand his opportunities, interests and individuality.

Modern tasks of an educational institution are aimed at creating conditions for students to develop experience in independent problem solving, to form the ability to make choices, to effectively use educational resources and sources of information, to form the ability to conduct negotiations, to demonstrate flexibility, mobility, etc.

Professional training of a future teacher is impossible without selfdevelopment and self-education. Everyone who has devoted himself to this profession must develop readiness for multifaceted activities. It is necessary to learn to strive for a better version of oneself, to work on character and behavior flaws, to form new, positive qualities that are necessary for life and for professional and pedagogical activities.

Self-education begins to function from the moment when a person begins to realize himself as the highest value, understands the requirements and norms of society, his own desires and opportunities. Self-education is formed from adolescence, but the most intensive and dynamic development of intellectual, moral and physical qualities is carried out during student years.

In order to achieve positive results in the professional activity of a teacher, it is necessary to systematically study one's self, know one's strengths and weaknesses, and constantly form one's inner motivation. In pedagogical activity, personal growth is an indispensable condition for achieving professionalism.

The article examines the concepts of "self-education", "self-development", "methods of self-knowledge". The essence of the future teacher's professional selfeducation in the psychological and pedagogical literature is summarized, the conditions of self-education in the future teacher training system are determined. The importance of professional self-education as the highest form of selfimprovement of the personality of the future teacher is substantiated. The main stages of the self-education process and the prerequisites determining its effectiveness are characterized.

Special attention is paid to the self-education program of the future teacher. The involvement of education seekers in the process of self-education was investigated and methodical recommendations for education seekers aimed at the formation of self-education skills were proposed.

Keywords: self-development, self-education, professional self-education, methods of self-knowledge, future teacher.



Постановка проблеми. Сучасна освіта має забезпечити підготовку фахівця, не тільки здатного надавати освітні послуги, але й зорієнтованого на особистісний розвиток, саморозвиток. Ці завдання він зможе вирішити лише за умови організації власного самовиховання впродовж навчання у вищому навчальному закладі.

У студентів внаслідок їх психічних особливостей найбільш чітко проявляється потреба у самовираженні, самореалізації. Вони прагнуть до самовдосконалення, саморозвитку, тому дуже важливо створити необхідні умови, за яких процес самовиховання студентів став би активним та цілеспрямованим, а студент - майбутній вчитель - усвідомив необхідність активного та особистісного, професійного розвитку.

Отже, професійне самовиховання у підготовці майбутнього вчителя, одна з умов утвердити себе в ролі вчителя, зайняти належний статус у соціумі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання самовиховання знайшло широке відображення у психолого-педагогічний літературі.

У сучасних дослідженнях розглядалися такі проблеми: підготовка педагога до особистісно орієнтованого виховання (А. М. Бойко, О. В. Киричук, І. Д. Бєх та інші); цілісність професійно-педагогічної підготовки педагога (В. А. Семиченко); індивідуалізація та особистісна орієнтація підготовки майбутнього вчителя (Т. В. Тихонова, О. М. Пєхота); шляхи підготовки педагогічної майстерності (В. О. Сластьонін, І. А. Зязюн та інші).

Метою статті є у теоретичне обґрунтування ролі самовиховання для професійно-особистісного становлення майбутнього вчителя.

Виклад основного матеріалу. Професійна підготовка майбутнього вчителя неможлива без саморозвитку та самовиховання. Кожен, хто присвятив себе цій професії повинен розвивати в собі готовність до різносторонньої діяльності.

Успіх педагога багато в чому залежить від уміння та здатності зосередити власні зусилля на розумову діяльність, правильно та раціонально планувати свій час, переборювати труднощі під навчання та керувати своїм емоційним станом. Перелічені якості є результатом довготривалої, цілеспрямованої роботи над собою [5].

Головним обов'язком вчителя, як писав А. Дістервег є «своє виховання зробити завданням свого життя». На думку педагога, вчитель здатний надавати освітні послуги й виховувати до того часу, доки він сам працюватиме над власною освітою та вихованням.

Важливого значення набуває проблема особистісно-професійного самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя. Саме від нього залежить, як він працюватиме над собою, які його установки, яка його активність до оволодіння новими знаннями та вміннями.

Самовиховання і саморозвиток - це свідома практична діяльність, яка спрямована на більш повну реалізацію людиною себе як особистості [8].

Самовиховання трактується як самостійна, цілеспрямована, систематична робота людини над формуванням і розвитком соціально цінних властивостей і подоланням недоліків, яка здійснюється з метою максимальної самореалізації та служіння суспільству [12].

Отже, особистісний розвиток та професійне самовиховання - це процеси, які нерозривно пов'язані між собою, вони складні за своєю будовою і реалізацією. Якщо майбутній педагог оволодіє технологіями саморозвитку та самовиховання, то це допоможе йому правильно організовувати самопідготовку професійної діяльності.

Структурний план самоусвідомлення особистості являє собою єдність таких складових як:

пізнавальна (дослідження самого себе);

емоційно-оцінювальна (вміння самооцінювати);

дієво-вольова, регулятивна (вміння керувати своїми емоціями, почуттями, здоров'ям, вчинками тощо) [4].

Самовиховання майбутнього вчителя можливе лише за наявності мотивації. Людина, яка ставить конкретні цілі здатна до самоаналізу і до самооцінки, вміє раціонально розподіляти час та контролювати свою поведінку.

Самовиховання може бути спрямоване на інтелектуальну сферу, емоційну та вольову. Провідною у процесі самовиховання є вольова сфера, так як вона забезпечує саморегуляцію внутрішнього світу особистості.

Процес самовиховання є продовженням професійного виховання, коли майбутній вчитель з об' єкта виховного впливу «Я студент, нехай мене вчать» переходить в суб'єкт організації власної життєдіяльності «Я майбутній спеціаліст, готую себе до цього». Найголовніша умова виникнення потреби професійного самовиховання майбутнього вчителя - це перехід від учня до висококваліфікованого спеціаліста [14].

Співставлення себе як майбутнього професіонала «Я - ідеальний» і «Я - реальний» дає чітке розуміння, що у студента є зразок ідеального педагога і є бажання до самопізнання. У цьому випадку найефективніший спосіб формування професійного ідеалу - це самостійне вивчення психолого- педагогічної літератури, детальніше знайомство з життям та творчістю видатних педагогів з метою пошуку свого ідеалу [3].

Отже, самовиховання перш за все залежить від знання самого себе, вміння оцінювати свої позитивні та негативні сторони, вміння керувати собою та досягати поставлених цілей, зазвичай потребує вольових зусиль.

Технологія професійного самовиховання майбутнього вчителя - це модель діяльності з проєктування, організації та здійснення заходів, які, насамперед, спрямовані на удосконалення особистості та її професійних якостей.

Самовиховання у системі підготовки майбутнього педагога починається із самопізнання, самовивчення, самоусвідомлення успіхів та невдач, самоаналізу переживань та психічних станів. Саме сформовані рефлексивні уміння дають можливість об'єктивно аналізувати власні думки і вчинки [1].

Самопізнання - це процес цілеспрямованого, планомірного отримання інформації про розвиток рис, якостей своєї особистості. Головне правило процесу самопізнання - знайти, пізнати своє істинне «Я». Самопізнання необхідне не лише для задоволення власної цікавості, а й заради поставленої мети, зокрема самовдосконалення [13].

Важливою складовою процесу самопізнання є самовизначення власної спрямованості, темпераменту, здібностей, інтересів, особливостей і мотивів поведінки, вчинків .

У психолого-педагогічний літературі виділяють три основні методи самопізнання істинного Я:

вербального і невербального зворотного зв'язку. Цей метод проявляється у тому випадку, коли людина отримує оцінку своєї поведінки від оточуючих, зазвичай це: батьки, друзі, знайомі та вчителі.

порівняння - це коли, людина порівнює себе з іншими. Зазвичай, результати самопізнання через метод порівняння залежать від багатьох факторів: суспільна роль особистості, думка оточуючих; особистість з якою людина себе порівнює тощо.

самоспостереження. Сутність даного методу полягає в тому, що людина спостерігає за своїми вчинками, діями, думками, поведінкою, після чого здійснює самоаналіз і самооцінювання. Самоспостереження вважається необхідною передумовою контролю особистості за власною діяльність та поведінкою [6].

Самовиховання - це система, яка характеризується цілісністю та взаємозалежністю всіх його частин. С. Б. Єлканов запропонував альтернативну структуру самовиховання:

Цілі самовиховання. Керуються соціальними цілями, які зорієнтовані в моральному, естетичному, фізичному, духовному напрямку.

Зміст і завдання самовиховання. Поведінка і види діяльності, які призводять до реалізації цілей самовиховання.

Засоби самовиховання. Способи впливу на себе, які поєднують в собі цілі та результати.

Результати самовиховання. Зміни, які відбулися в результаті процесу самовиховання [11].

Основними завдання майбутнього педагога є вдосконалення професійних якостей, а саме: розширення світогляду, збереження та зміцнення професійного здоров'я, підвищення рівня методичної підготовки, формування духовної культури, педагогічного мислення тощо. Формулюючи мету самовиховання, потрібно дати відповідь не тільки на питання «Яким я хочу бути?», а й на питання «Для чого я хочу бути таким?» [13].

Після визначення мети професійного розвитку особистість повинна спланувати свою діяльність і скласти програму самовиховання.

Програма професійного самовиховання майбутнього вчителя - це цілісна, послідовна програма дій, спрямована на досягнення мети самовиховання з урахуванням вимог педагогічної професії.

У процесі самовиховання, самовдосконалення необхідно скласти план- максимум на довготривалий період і план-мінімум на день, тиждень, місяць, семестр.

Як показує практика, студентам важко починати професійну самовиховну діяльність, так як у них немає досвіду роботи, саме тому їм рекомендується програма з трьох розділів: самопізнання і самоосвіта; оволодіння культурою навчальної праці; самовиховання [4]. У запропонованій програмі висвітлюються основні вимоги до педагогічної професії.

В Л. Леві запропонував п'ять кроків самовдосконалення як фундамент для програми самовиховання й саморозвитку:

самооздоровлення. Фізичне здоров'я - один із засобів одухотворення життя.

самоспілкування. Переоцінювання цінностей, критика уявлень.

розвиток самобутності. Істинна самобутність - це прагнення бути собою.

самоосвіта. Необхідно проаналізувати чи все можливе ти робиш для своєї освіти, чи відбувається це регулярно і повноцінно, чи вміло обраєш методи і способи.

вихід із самотності. Один вихід із самотності - знайти справжніх товаришів [9].

Модель особистісно-професійного самовиховання майбутній вчитель обирає самостійно на основі розроблених фахівцями авторських програм самовиховної діяльності. Йому пропонується ряд компонентів, які можуть увійти до програми, але зміст, структуру та терміни реалізації студент визнає сам.

У структурі авторської програми самовиховання майбутнього вчителя рекомендуються такі компоненти:

опанування обов'язкових навчальних предметів за вибором;

ознайомлення та узагальнення основних розділів кваліфікаційної характеристики;

самотестування професійних і особистісних якостей, виявлення тих, які ще не до кінця сформовані;

аналіз і визначення шляхів усунення негативних якостей особистості;

формування вимог та установок до власного способу життя;

вивчення інноваційного досвіду викладання кращих вчителів, визначення шляхів його використання у своїй роботі;

інші розділи авторської програми [2].

Сформулювавши мету самовиховання, необхідно правильно підібрати методи, прийоми і засоби самовдосконалення.

Для реалізації програми самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя використовуються такі методи як: самоспостереження, самоаналіз, самотестування, порівняння, самостимулювання, самопрограмування, методи і прийоми самовпливу (самозаохочення, самопокарання, самоконтроль, самонаказ, самозвіт, самонавіювання тощо).

Методи саморегулювання, тобто методи управління психічним станом займають значну роль серед методів самовпливу. До них відносять: самопере- конання, самонавіювання, самозмушування, самонаказ, самоконтроль, самозаохочення, самопокарання, самосхвалення, самопідбадьорення тощо [13].

Перелічені методи та прийоми самовиховання взаємопов'язані один з одним, часом використовуються одночасно. Розглянемо на прикладі студента- практиканта, який проходить педагогічну практику в школі. Він прагне до саморозвитку, самореалізації, навіює позитивну установку на спілкування з учнями та батьками. Незважаючи на брак сил вчитель завжди залишається комунікабельним, вмотивованим працювати над своїм професійним зростанням [7].

Під час порівняння досягнутих результатів із очікуваними у процесі самовиховання майбутнього вчителя слід зафіксувати позитивні зміни та успіхи в науковій діяльності. Чим кращі результати, тим більша мотивація до подальшого самовдосконалення.

Корекція програми самовиховної діяльності майбутнього вчителя має ґрунтуватися на самодисципліні та самооцінці, що дасть змогу вчасно виявити проблеми та відповідно скоригувати програму самовдосконалення. Студентам рекомендується ввести щоденник щоденного, щотижневого, щомісячного моніторингу стосовно змісту і характеру роботи над собою.

Отже, ефективність процесу самовиховання насамперед залежить від мотивації, установок та свідомого й правильного вибору методів та прийомів самовдосконалення. Кожен компонент технології професійного самовиховання майбутнього вчителя є необхідним для успішного процесу самовдосконалення.

Важливе значення професійного зростання педагога має оволодіння педагогічним дослідом, пошуково-дослідницькою роботою. У результаті ознайомлення з досвідом одних із кращих вчителів, аналізу їхньої роботи вчитель осмислює всі особливості навчально-виховного процесу, вчиться правильно сприймати вчинки дітей, виявляти причини конфліктних ситуацій та шукати шляхи їх вирішення.

Систематичне ознайомлення з психолого-педагогічною літературою, законодавчими актами держави про освіту і науку, участь у методичних об'єднаннях, конференціях, семінарах, проходження курсів підвищення кваліфікації є важливими у самовихованні та професійному зростанні вчителя.

Вчитель повинен володіти сучасними інформаційно-комунікативними технологіями, швидко реагувати на всі зміни, що відбуваються у системі освіти та виховання [12].

На сьогоднішній день найбільш поширеним джерелом інформації та засобом навчання є мережа Інтернет. В Інтернеті вчителі знайомляться з досвідом педагогів-новаторів, науково-педагогічними новинками та навчальними наробками. Популярними є сайти: «Освіта-UA», «НУШ», «Острів знань», «На Урок», «Всеосвіта», «EdEra», «Prometheus» тощо. Під час дистанційного навчання актуальним для вчителів є введення власного блогу та Ютуб-каналу. На сьогоднішній день є сучасні педагогі-блогері, молоді спеціалісти, які знімають та розміщують інформаційний контент про освіту для учнів.

Самовиховання і самоосвіта вчителя передбачає ознайомлення з національною системою виховання, що розкриває виховну мудрість нашого народу, традиції українців, значення українських народних звичаїв, традицій, свят та обрядів.

У процесі самовиховання вчитель повинен відчувати свободу у самовираженні. Лише за умов утвердження професійної свободи педагога можлива ефективна організація процесу професійного самовиховання, тобто професійного росту вчителя. Професійний ріст - це пошук свого шляху, набуття власного досвіду [10].

Аби досягнути позитивних результатів у професійній діяльності вчителя необхідно систематично вивчати своє Я, знати свої сильні та слабкі сторони, постійно формувати у собі внутрішню мотивацію. У педагогічній діяльності особистісний ріст - це неодмінна умова досягнення професіоналізму.

На базі Обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» було проведено дослідження , в якому взяли участь 25 студентів ІІІ-ІУ курсів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти (спеціальність 013 Початкова освіта) щодо залученості до процесу самовиховання.

Для дослідження було застосовано авторську анкету «Самовиховання майбутнього вчителя», яка розроблена з метою виявлення рівня знань студентів - майбутніх вчителів щодо процесу самовиховання, рівня їх самопізнання, а також прагнення та готовність до самовдосконалення й самовиховання.

Анкетування проходило через онлайн-сервіс Google Forms. Анкета складалася з двадцяти запитань, з дванадцяти запитань закритого типу і вісім питань відкритого. Після анкетування проводилася бесіда з майбутніми вчителями для уточнення та розширення їх відповідей на запитання анкети.

Отримані результати дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

Аналіз відповідей на питання авторської анкети «Самовиховання майбутнього вчителя» показав, що не у всіх респондентів сформовані навички самовиховання.

Згідно з результатами проведеного опитування, більша частина респондентів проявили інтерес до процесу самовиховання. Вони мають бажання і вважають за необхідне отримати знання та сформувати вміння самовиховної діяльності.

Формування навички самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя потребує спеціально створенні організаційно-педагогічні умови як засіб досягнення виховних цілей.

Запропоновані методичні рекомендації є одним із напрямків фундаменталізації змісту самовиховання здобувачів освіти, сприють поглибленню і розширенню теоретичних знань та практичних навичок студентів.

Впровадження в освітній процес зазначених методичних рекомендацій підвищить рівень сформованості навички самовиховання у майбутніх вчителів.

Рекомендації майбутнім вчителям з питань самовиховання у системі підготовки майбутнього вчителя

Опануйте методи, прийоми, засоби процесу самовиховання.

Розробіть програму особистісно-професійного самовиховання майбутнього вчителя.

Ведіть щоденник у якому записуйте свої цілі та бажання, план на день, місяць, рік.

Виховуйте у себе самодисципліну. Формуйте звичку відповідальності при виконанні завдань.

Виконуйте поставленні задачі вчасно.

Не відкладай те, що можна зробити сьогодні на завтра.

Шукайте нові способи виконання завдань.

Коли щось плануєте, відразу подумайте про бажаний результат.

Встановіть власну «вершину».

Працюйте цілеспрямовано та зважено.

Сприймайте кожну поразку як перемогу над самим собою.

Завжди аналізуйте кожен свій крок у процесі самовиховання.

Пам'ятайте про прийом самонаказ -- «Я мушу», «Так треба».

Навчіться відповідати своїм примхам.

Працюйте над розвитком власних психічних процесів.

Якщо у вас виникають проблеми під час процесу самовиховання, зверніться за консультацією до викладача.

Створіть особистісне портфоліо самовиховної діяльності майбутніх вчителів.

Слухайте рекомендації, настанови досвідчених вчителів та викладачів.

Виявіть чинники, які заважають вам навчатися та розвиватися.

Змінюйте види діяльності протягом дня, виділяйте достатньо часу для здорового сну.

Дивіться мотивуючі фільми.

Спілкуйтеся з педагогами-новаторами.

Обмінюйтеся досвідом зі своїми одногрупниками.

Займайтеся духовними практиками.

Читайте книги.

Відвідуйте творчі зустрічі, майстер-класи, семінари.

Проходьте онлайн-курси.

Беріть участь у написанні наукових статей.

Мотивуйте себе.

Вірте у свої можливості.



Висновки

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури дав можливість з'ясувати сутність понять: саморозвиток, самоосвіта, професійна самоосвіта, методи самопізнання, проаналізувати сучасні дослідження щодо даної проблеми А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, І. А. Зязюна, С. М. Мартиненко, Л. О. Хомича, О. Я. Савченко та ін.

Аналіз дослідження щодо виявлення рівня знань студентів - майбутніх вчителів щодо процесу самовиховання, рівня їх самопізнання, а також прагнення та готовність до самовдосконалення й самовиховання відповідає проблемам сучасної освіти.

Отже, вищий навчальний заклад має забезпечити підготовку фахівця, здатного не тільки надавати освітні послуги, але й зорієнтованого на особистісно-професійний саморозвиток.



Література

Біла І. М. До вершин педагогічної майстерності. Дошкільне виховання. 2010. № 10. С. 3-5.

Вайнола Р. Х. Особливості професійної підготовки майбутнього педагога в контексті особистісного підходу. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. Вип. 4. С.55-61.

Вознюк О. В. Інтегративний підхід до професійного розвитку особистості педагога в умовах цивілізаційних змін. Науковий часопис НПУ імені М. М. Драгоманова. Київ, 2010. Вип. 12 (22). С. 17-20.

Загородня Л. П. Педагогічна майстерність вихователя дошкільного закладу : навч. посіб. Суми : Університетська книга, 2010. 319 с.

Зязюн І. А. Краса педагогічної дії. Київ : УРІМБ, 1997. 302 с.

Івах С. М. Професійне самовиховання і саморозвиток майбутніх вихователів дітей дошкільного віку в умовах ВНЗ. Наукові записки кафедри педагогіки. 2014. Вип. 24. С. 87-94.

Іващенко В. І. Самовиховання як один із шляхів професійного та особистісного зростання. Репозитарій Українського державного університету імені. Михайла Драгоманова. Режим доступу: http://surl.li/pcyoo.

Карпенчук С. Т. Самовиховання особистості. Київ : ІЗМН, 1998. 216 с.

Пермінова Л. Використання мультимедійних ресурсів у процесі проведення уроку : метод. рекомендації. Херсон : РІПО, 2007. 68 с.

Самовиховання і професійний ріст учителя. EducationUA. Режим доступу: http://www.educationua.net/silovs-450-1.html.

Технологія професійного самовиховання молодого педагога. Всеосвіта. Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/embed/010076or-6c54.docx.html.

Хатунцева С. М. Самовиховання як компонент самовдосконалення вчителя. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми. 2014, № 40. С. 398-405.

Шевчук О. Значення самовиховання у розвитку особистості. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Режим доступу: http://surl.li/facno

Шиманович І. В. Формування в майбутніх учителів потреби в професійному самовихованні : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Запоріжжя, 2008. 215 с.



References

Bila, I. M. (2010). Do vershyn pedahohichnoi maisternosti [To the pinnacle of pedagogical skill]. Doshkilne vykhovannia - Preschool education, 10, 3-5 [in Ukrainian].

Vynola, R. H. (2006). Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky maibutnoho pedahoha v konteksti osobystisnoho pidkhodu [Peculiarities of professional training of the future teacher in the context of a personal approach]. Naukovyi chasopys NPU im. M. P. Drahomanova. Seriia Sotsiolohiia. Sotsialna robota. Sotsialna pedahohika - Scientific journal of the NPU named after M. P. Drahomanova. Sociology series. Social work. Social pedagogy. Management NPU named after M. P. Drahomanova. 12(22), (pp.55-61).Kyiv [in Ukrainian].

Vozniuk, O. V. (2010). Intehratyvnyi pidkhid do profesiinoho rozvytku osobystosti pedahoha v umovakh tsyvilizatsiinykh zmin [Integrative approach to the professional development of a teacher's personality in the conditions of civilizational changes]. Naukovyi chasopys NPU imeni M .M. Drahomanova - Scientific journal of the NPU named after M. M. Drahomanova. 12 (22), ( pp. 17-20). Kyiv [in Ukrainian].

Zagorodnya, L.P. (2010). Pedahohichna maisternist vykhovatelia doshkilnoho zakladu [Pedagogical mastery of the preschool education teacher]. Sumy : Universytetska knyha [in Ukrainian].

Zyazyun, I. A. (1997). Krasa pedahohichnoi dii [The beauty of pedagogical activity]. Kyiv : URIMB [in Ukrainian].

Ivakh, S. M. (2014). Profesiine samovykhovannia i samorozvytok maibutnikh vykhovateliv ditei doshkilnoho viku v umovakh VNZ [Professional self-education and selfdevelopment of future educators of preschool children in university settings. Scientific notes of the department of pedagogy]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky - Scientific notes of the Department of Pedagogy. 24, 87-94 [in Ukrainian].

Ivashchenko, V. I. Samvokhovannia yak odyn iz shliakhiv profesiinoho ta osobystisnoho zrostannia [Self-concealment as one of the ways of professional and personal growth. Repository of Mykhailo Drahomanov Ukrainian State University]. Ukrainskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykhaila Drahomanova - Ukrainian State University named after Mikhail Drahomanov. Retrieved from http://surl.li/pcyoo [in Ukrainian].

Karpenchuk, S. T. (1998). Samovykhovannia osobystosti [Self-education of the individual]. Kyiv : IZMN [in Ukrainian].

Perminova, L. (2007). Vykorystannia multymediinykh resursiv u protsesi provedennia uroku [Use of multimedia resources in the course of the]. Kherson : RIPO [in Ukrainian].

Samovykhovannia i profesiinyi rist uchytelia [Self-education and professional growth of the teacher]. Retrieved from http://www.educationua.net/silovs-450-1.html [in Ukrainian].

Tekhnolohiia profesiinoho samovykhovannia molodoho pedahoha [Technology of professional self-education of a young teacher. General education]. Retrieved from https://vseosvita.ua/ library/embed/010076or-6c54.docx.html. [in Ukrainian].

Khatuntseva, S. M. (2014). Samovykhovannia yak komponent samovdoskonalennia vchytelia [Self-education as a component of teacher self-improvement]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy - Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists : methodology, theory, experience, problems. 40, 398-405 [in Ukrainian].

Shevchuk, O. (2023). Znachennia samovykhovannia u rozvytku osobystosti [The importance of self-education in personality development]. Umanskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Pavla Tychyny - Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna. Retrieved from http://surl.li/facno [in Ukrainian].

Shimanovych, I. V. (2008). Formuvannia v maibutnikh uchyteliv potreby v profesiinomu samovykhovann [Formation of the need for professional self-education in future teachers : dissertation]. Candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru