Роль керівника дитячого хореографічного колективу у вихованні майбутньої особистості

Размещено на http://allbest.ru

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини»

Роль керівника дитячого хореографічного колективу у вихованні майбутньої особистості

Півторак Людмила Миколаївна, магістр хореографії,

викладачка хореографії Відокремленого структурного підрозділу

«Канівський фаховий коледж культури і мистецтв

Хореографія як вид мистецтва завжди привертала до себе увагу дітей. В наш час вона набула значного поширення в дошкільних установах і загальноосвітніх школах. Хореографічні відділення в школах мистецтв та хореографічні школи показали себе на практиці як перспективні форми естетичного виховання дітей та підлітків, основу якого становить залучення їх до хореографічного мистецтва. Танець забезпечує більш гармонійний розвиток індивідуальних здібностей дітей, і тому навчання в хореографічних колективах є доступним значно більшому колу дітей та підлітків. Цьому сприяє достатня кількість кваліфікованих викладачів та керівників хореографічних колективів.

Своєю чергою діти люблять мистецтво танцю та із задоволенням відвідують заняття протягом досить тривалого часу, виявляють наполегливість і старанність у набутті танцювальних знань і вмінь [2, 33]. Педагогічний процес у хореографічних колективах побудовано так, щоб діти, набуваючи знання, уміння та навички, одночасно формували б власний світогляд. Дисциплінованість, працьовитість і терпіння - ті риси характеру, які необхідні не тільки в хореографічному класі, але й у побуті. Ці якості роками виховують педагоги-хореографи, і їх наявність визначає успіх особистості в багатьох справах. Почуття відповідальності, так необхідне в житті, рухає дітей, які займаються хореографією, вперед. Результати естетичного виховання засобами хореографії, як і будь-якого іншого, залежать від методів викладання.

Слово «педагог» у перекладі з грецької означає «той, хто веде дитину». У сучасному розумінні педагогіка давно перетворилася в науку про виховання, освіту та навчання. Чи потрібно балетмейстерові, керівнику дитячого колективу глибоке проникнення в питання педагогіки, здавалось би, не пов'язаної безпосередньо з танцями. Інакше кажучи, завданням керівника дитячого колективу є не стільки те, що дитина буде вміти гарно танцювати, а те, якою людиною вона стане, перебуваючи в цьому колективі. Викладачі часом відмічають, що з дітьми стало працювати складніше. Погоджуємося. Але чому? Діти стали гіршими? Зовсім ні, в цьому ми переконуємося неодноразово. Просто вони стали іншими. Просто методи нашої роботи з ними відстають від дійсності. Значну роль у зв'язку із цим мають проблеми підвищення педагогічної майстерності вчителя - головної фігури, котра здійснює навчально-виховний процес.

Багато керівників мають спрощену уяву про роботу з дитячим колективом. Більш того, деінде існує думка, що дитячим колективом керувати легше, ніж дорослим, і цим займаються ті, хто нібито не може працювати з дорослими. Ця думка хибна. З дітьми можуть працювати не всі. Діти довірливі, уважні та вдячні учасники, та разом з тим дуже вибагливі. Їм не достатньо того, що керівник дає назву танцю та рухи. Їм треба знати все, що стосується роботи, вони не терплять фальші. Будь-яка неправда обертається проти керівника, і нічого не змусить дитину працювати в колективі, де він відчуває обман. З дитиною потрібно розмовляти, як з дорослим, бачити в ній особистість, не «сюсюкати», не загравати. Це з одного боку, а з іншого - слід пам'ятати, що це дитина, давати їй можливість проявляти себе, не стримувати її емоцій, а направляти їх, використовувати дитячу безпосередність у рухах, у сприйнятті та вираженні прагнень у роботі. Зуміти поєднати в одне ціле серйозність роботи з дітьми та їх нє дитинство в усіх проявах в колективі - одне із найскладніших завдань керівника, і, на жаль, не кожному керівнику це вдається. Балетмейстер повинен пам'ятати, що він педагог та вихователь. Про це слід не забувати як в процесі репетицій, так і під час відпочинку та гастрольних поїздок, екскурсій та концертів, зустрічей та фестивалів. Концертна діяльність - одна з головних складових роботи колективу [1, 32].

Сьогодні змінюються не тільки умови функціонування аматорських хореографічних колективів, а й сам підхід до хореографічного навчання і виховання дітей. Зменшення бюджетного фінансування спонукає традиційні мистецькі з а- клади активізувати пошук додаткових фінансових надходжень не тільки за рахунок нових форм і методів господарювання, а й іншого погляду на стратегію розвитку аматорської сфери хореографічного мистецтва. Тож це вимагає змін і у фаховій підготовці відповідних спеціалістів. Одним з основних показників педагогічної майстерності є педагогічний такт. Його сутність полягає в педагогічно доцільному ставленні та впливі педагога на вихованців, дотриманні почуття міри в спілкуванні з ними, в умінні налагоджувати продуктивний стиль спілкування в педагогічному процесі та п о- шані до особистості.

Отже, основним інструментом виховного впливу на вихованців дитячого танцювального колективу є особистість педагога, його професійна майстерність, рівень зрілості в педагогічній діяльності та особистісні якості, бо «той, хто на все життя обирає педагогічну професію, має володіти бодай трьома якостями: умінням шанувати і любити людей більше, ніж себе; умінням упродовж життя набувати знань і різновидів людського досвіду (теоретичного, практичного, естетичного); умінням передавати досвід учням». хореографія український дошкільний керівник

Педагог-хореограф має володіти низкою особистісних якостей, до яких можна віднести об'єктивну самооцінку професійної підготовки, любов до дітей, працелюбність, розвинену уяву, незалежність творчого мислення, цілеспрямованість, відповідальність, самокритичність, вимогливість до себе та впевненість у собі, комунікабельність, спостережливість, енергійність, суспільну активність, витриманість, принциповість, охайність, доброзичливість, ерудованість, організаційні вміння та моральну стійкість [3, 45].

Література

1. Годовський В. М., Арабська В. І. Теорія і методика роботи з дитячим хореографічним колективом : Мметод. рекомендації, лекції, навчальна програма. Рівне : РДГУ, 2000. 76 с.

2. Голдрич О. Хореографія : посібник з основ хореографічного мистецтва та композиції танцю. Львів : Край, 2003. 160 с., іл.

3. Мартиненко О. Методика роботи з хореографічним колективом: теорія і практика : підручник для здобувачів першого рівня вищої освіти спеціальностей 024 Хореографія, 014 Середня освіта (Хореографія). Мелітополь : Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні, 2020. 390 с.

Размещено на Allbest.ru