Педагогічні умови формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку засобами усної народної творчості

Размещено на http://allbest.ru

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Педагогічні умови формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку засобами усної народної творчості

Лісовець Олег Васильович доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи,

Лісовець Оксана Вікторівна

доктор філософії у галузі освіти/педагогіки, доцент,

доцент кафедри дошкільної освіти,

м. Ніжин



Анотація

У статті представлено результати аналізу проблеми формування патріотизму у дітей старшого дошкільного віку засобами усної народної творчості. Акцентовано увагу на актуальності патріотичного виховання підростаючого покоління. Розкрито особливості формування патріотизму у дітей старшого дошкільного віку, що розглядається як цілеспрямований процес впливу педагогів на особистість з метою збагатити її знання про Батьківщину, виховати патріотичні почуття, сформувати вміння і навички моральної поведінки, розвинути потреби в діяльності на користь суспільства. Вказано, що результатом патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку є сформованість в них патріотичних почуттів, які належать до вищих духовно-моральних утворень і включають ставлення до різних видів довкілля (природного, соціального), до себе, до інших людей.

Визначено потенціал усної народної творчості у цьому процесі. Наведено складові, які роблять усну народну творчість ефективним засобом формування патріотизму: передача цінностей, виховання поваги до

українського минулого, історії, прищеплення гордості за свою культуру, розвиток емоційного зв'язку, виховання громадянської відповідальності.

Проаналізовано педагогічні умови формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку за допомогою засобів усної народної творчості: систематичне знайомство дітей з творами усної народної творчості, які збагачують уявлення про патріотизм, відданість Батьківщині, любов до різного краю; спонукання дітей до відтворення патріотичних ідей та змісту творів усної народної творчості у поведінці та реальних ситуаціях вираження патріотичних почуттів; підвищення компетентності педагогів і батьків та їх взаємодії у формуванні патріотичних почуттів дитини засобами усної народної творчості.

Ключові слова: патріотизм, патріотичне виховання, патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку, усна народна творчість, народознавство, педагогічні умови, заклади освіти, взаємодія з батьками.



Abstract

Pedagogical conditions for the formation of patriotic feelings in older preschool children by means of folklore

Lisovets Oleh Vasyliovych Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Professor, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn

Lisovets Oksana Viktorivna Doctor of Philosophy in Education/Pedagogy, Associate Professor, Associate Professor of the Preschool Education Department, Nizhyn Mykola Gogol State University, Nizhyn

The article presents the results of the analysis of the problem of the formation of patriotic feelings in older preschool children by means of folklore. Attention is focused on the relevance of patriotic education of the younger generation. The peculiarities of the formation of patriotism in older preschool children are revealed, which is considered as a purposeful process of influence of teachers on the individual with the aim of enriching his knowledge about the Motherland, instilling patriotic feelings, forming the skills and abilities of moral behavior, developing needs for activities for the benefit of society. It is indicated that the result of patriotic education of older preschool children is the formation of patriotic feelings in them, which belong to higher spiritual and moral formations and include attitudes towards various types of environment (natural, social), towards oneself, towards other people.

The potential of folklore in this process is determined. The components that make folklore an effective means of forming patriotism are given: the transmission of values, the education of respect for the Ukrainian past and history, the instillation of pride in one's culture, the development of an emotional connection, and the education of civic responsibility.

Pedagogical conditions for the formation of patriotic feelings in older preschool children with the help of means of folklore were analyzed: systematic familiarization of children with works of folklore, which enrich ideas about patriotism, devotion to the Motherland, love for different regions; encouraging children to reproduce patriotic ideas and the content of works of folklore in the behavior and real situations of expressing patriotic feelings; increasing the competence of teachers and parents and their interaction in the formation of patriotic feelings of the child by means of folklore.

Keywords: patriotism, patriotic education, patriotic education of older preschool children, folklore, ethnology, pedagogical conditions, educational institutions, interaction with parents.



Вступ

Постановка проблеми. Формування патріотизму, національної свідомості, успадкування молодим поколінням культурного досвіду українського народу є одним із провідних завдань виховання дітей старшого дошкільного віку, оскільки забезпечує плекання громадян-патріотів своєї країни, здатних захищати її незалежність та цілісність. У нашій державі система національно-патріотичного виховання опирається на широку нормативну базу, а в її основі лежать положення Конституції України, які узаконюють право кожного громадянина України на консолідацію і розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури (ст. 11) [1, ст. 11]. Це підтверджують і такі державні документи як «Стратегія національно-патріотичного виховання» (2019), «Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України» (2022), Базовий компонент дошкільної освіти (2021) тощо. Законодавче регулювання сфери національно-патріотичного виховання стає більш системним з моменту військової агресії та вторгнення Росії в Україну і спрямоване на посилення національно-патріотичного виховання дітей та молоді - формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей. До того ж процес патріотичного виховання дітей і молоді повинен мати «випереджувальний характер, відповідати віковим і сенситивним періодам розвитку дитини та особистісним характеристикам, ґрунтуватися на духовно-моральних засадах» [2]. Сприятливий педагогічний матеріал століттями накопичувався в усній народній творчості, у народно-ужитковому мистецтві та різних народних промислах, у фольклорних творах, які так близькі та зрозумілі дітям дошкільного віку. Що свідчить про значний потенціал усної народної творчості у формуванні патріотичних почуттів підростаючої особистості. Важливо враховувати і той факт, що процес виховання патріотизму лише зусиллями закладу дошкільної освіти не може бути успішним, оскільки основи виховання закладаються у сім'ї, а батьки є найближчими для дитини носіями традицій та культури. Розуміння дитиною своєї єдності з оточуючими та Батьківщиною починається з усвідомлення нею любові до своєї сім'ї. Водночас виникає протиріччя між необхідністю виховання патріотизму у дошкільників у ЗДО та відсутністю узагальненої інформації про використання засобів фольклору у цьому процесі. Ці протиріччя зумовлюють проблему дослідження: як засоби усної народної творчості дозволяють виховати почуття патріотизму у дошкільнят в ЗДО?

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі складові патріотичного виховання особистості та формування національної самосвідомості знайшли своє відображення в працях вчених: М. Антонець, М. Боришевського, Л. Вовк, М. Євтуха, П. Кононенко, Ю. Руденка, В. Сидоренко, М. Стельмаховича, О. Сухомлинської, Д. Тхоржевського, М. Ярмаченка та ін. У наукових працях І. Беха, А. Богуш, Н. Майгутяк, С. Матвієнко, В. Мусієнко, Н. Охріменко, А. Солонської, Т. Філімонової, Л. Шкребтієнко проаналізовано специфіку формування патріотизму стосовно дітей дошкільного віку. Важливості розвитку психологічних аспектів етносвідомості присвятили свої праці І. Бех, М. Боришевський, П. Ігнатенко, С. Киричук, В. Павленко, С. Таглін та ін. Проблемам використання усної народної творчості в сучасній освітній практиці закладів дошкільної освіти присвячено праці А. Богуш, Н. Гавриш, О. Каплуновської, І. Кичатої, О. Косенчук, Н. Лисенко, Є. Лозинської, Ю. Палець та ін. У працях І. Газіної, Н.Гордій, Н.Рогальської розкрито особливості виховання патріотизму засобами усної народної творчості у дітей дошкільного віку.

Мета статті полягає в аналізі педагогічних умов формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку засобами усної народної творчості.



Виклад основного матеріалу

Виховання патріотичних почуттів у дітей дошкільного віку - одне із завдань морального виховання, що передбачає виховання любові до близьких і рідного дому, до дитячого садка і рідного міста, до своєї країни. Дошкільник сприймає навколишній світ емоційно, тому патріотизм у нього проявляється у почутті захоплення своєю країною, саме ці почуття необхідно викликати в процесі роботи з ознайомлення дітей зі своєю малою Батьківщиною та рідною країною. Цю роботу неможливо повноцінно реалізувати, не залучаючи до неї усну народну творчість. Адже патріотичні почуття нерозривно пов'язані з почуттям причетності людини до свого народу, єднання з ним, прихильності до своєї країни, прагненням зберігати та поважати культурні цінності та традиції народу.

Насамперед вкажемо, що під усною народною творчістю ми розглядаємо традиційну форму творчості, яка виникає та розвивається серед народу шляхом передачі від покоління до покоління. До неї належать народні казки, легенди, приказки, пісні, обрядові тексти, анекдоти, прислів'я та інші форми усної творчості. Ці твори відображають особливості культури, вірувань, традицій та історії певного народу, а їх розповсюдження зазвичай здійснюється в усній формі, без письмового фіксування. Усна народна творчість є важливою складовою культурної спадщини і відображає колективний дух та творчий потенціал народу. Головна особливість усної народної творчості - це відсутність відомого автора, тому що будь-який фольклорний твір існує дуже давно і багато разів його було переказано новими оповідачами. Згодом літератори запозичували багато сюжетів з фольклорних творів та підписували ці твори своїм ім'ям. Ось чому у багатьох літературах світу зустрічаються схожі сюжети, персонажі та твори. У цьому «усна народна творчість постійно розвивається змінюється разом із життям людей» [3]. Ми підтримуємо думку, що усна народна творчість є одним із «найпотужніших засобів виховання патріотичних почуттів підростаючого покоління, адже це енциклопедія життя народу, свідчення його духовної сили і краси» [4, с. 324]. Це є основа, на якій ґрунтується система збагачення інтелекту, формування життєвих ідеалів та розвиток творчих здібностей особистості. Однак у сучасних умовах, в період найбільш фундаментальних викликів глобалізаційних процесів, традиційна народна культура з її практичними цінностями іноді розглядається у контексті віддаленого історичного минулого, а накопичені естетичні цінності розглядаються як категорія суто музейна, неспроможна впроваджуватися в сучасне життя. Отже, виникає питання: наскільки ефективним буде вивчення елементів народного мистецтва? Який відгук викличе український фольклор серед вихованців та як він вплине на формування національної самосвідомості та патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку?

Типові програми виховання та навчання дітей у дитячому садку передбачають вже в молодших групах залучення дітей до народної іграшки (пірамідки, матрьошки, гойдалки, іграшки-забави та ін.), українських народних ігор, хороводів, народних пісень, потішок, скоромовок, казок, загадок. З віком ускладнюються завдання щодо слухання та відтворення усної народної творчості, сприйняття яскравості колірних образів у народному мистецтві, виразності у передачі ігрових дій у поєднанні зі словом. Вихователі найчастіше недооцінюють засоби усної народної творчості, погано їх знають напам'ять і тому не завжди можуть доречно використовувати. український народний навчання патріотизм

Той факт, що усна народна творчість відіграє важливу роль у формуванні патріотизму у дітей старшого дошкільного віку, на жаль не в повній мірі сьогодні враховується у практичній діяльності. Тим не менше саме цей вид творчості сприяє усвідомленню дітьми своєї національної ідентичності, розвиває в них почуття любові та поваги до рідної культури, традицій і мови. Під патріотичним вихованням дітей цього віку науковці розуміють цілеспрямований процес впливу педагогів на особистість з метою збагатити її знання про Батьківщину, виховати патріотичні почуття, сформувати вміння і навички моральної поведінки, розвинути потреби в діяльності на користь суспільства. Результатом патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку є сформованість в них патріотичних почуттів, які належать до вищих духовно-моральних утворень і включають ставлення до різних видів довкілля (природного, соціального), до себе, до інших людей.

Наведемо основні складові, які роблять усну народну творчість ефективним засобом формування патріотизму:

1) передача цінностей (усна народна творчість містить у собі цінності та традиції народу;

2) казки, пісні, приказки та легенди передають поколінням національні ідеали та стандарти, сприяючи вихованню патріотичних переконань);

3) виховання поваги до українського минулого, історії (усна народна творчість часто відображає історію та подвиги народу - діти через казки та легенди можуть ознайомитися з важливими подіями своєї країни та розвивати повагу до минулого);

4) прищеплення гордості за свою культуру (усна народна творчість висвітлює традиції, звичаї, танці та пісні, що важливо для формування гордості за власну культурну спадщину);

5) розвиток емоційного зв'язку (казки та пісні можуть викликати різні емоції, включаючи гордість за свою країну, що сприяє емоційному зв'язку із національною спадщиною);

6) виховання громадянської відповідальності (усна народна творчість може акцентувати на важливості громадянської відповідальності, розвиваючи в дітях розуміння їхнього внеску в благополуччя та розвиток своєї країни).

Таким чином, усна народна творчість виступає як потужний інструмент для виховання патріотизму, сприяючи формуванню почуття національної свідомості та гордості за власну культурну спадщину. Далі представимо педагогічні умови, які можуть сприяти цьому процесу. У педагогічних енциклопедичних джерелах поняття «умова» трактується, як «обставина, при якій що-небудь відбувається» [5]. Відповідно під поняттям «педагогічна умова» розуміються обставини, від яких залежить та за яких відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес, що опосередковується активністю особистості, групою людей.

Проблемі визначення педагогічних умов патріотичного виховання дітей дошкільного віку присвячені праці Л. Косинської (щодо виховання у дошкільників любові до рідного міста); С. Тесленко (щодо національно-патріотичного виховання старших дошкільників); Н. Борисової, І. Логвіненко,

О. Тарасової, О. Христич, Л. Швайки (щодо патріотичного виховання в закладі дошкільної освіти); В. Майбороди (щодо патріотичного виховання дітей дошкільного віку засобами мистецтва) та ін. Аналіз сучасної педагогічної літератури (М. Кривоніс, О. Дроботій, А. Частнікова) дає підстави стверджувати, що процес патріотичного виховання здебільшого орієнтований на такі педагогічні умови як: робота з дітьми щодо патріотичного виховання; робота з батьками; підвищення фахової майстерності педагога або методичний супровід.

З метою створення ефективної інноваційної педагогічної практики, спрямованої на формування патріотичних почуттів дітей, потрібна розробка спеціальних педагогічних умов для використання засобів усної народної творчості у цьому процесі. Для оптимізації вищеназваного процесу ми пропонуємо такі педагогічні умови, які базуються на дослідженнях А.Богуш, Н. Гавриш, І. Газіної, В. Каюкова, Н.Лисенко, Н. Рогальської, М. Човрій, Л. Шкребтієнко та ін.:

1. Систематичне знайомство дітей з творами усної народної творчості, які збагачують уявлення про патріотизм, відданість Батьківщині, любов до різног о кр аю .

2. Спонукання дітей до відтворення патріотичних ідей та змісту творів усної народної творчості у поведінці та реальних ситуаціях вираження патріотичних почуттів.

3. Підвищення компетентності педагогів і батьків та їх взаємодії у формуванні патріотичних почуттів дитини засобами усної народної творчості.

Далі охарактеризуємо ці виділені педагогічні умови.

Перша умова базується на положеннях про те, що у фольклорних творах відображені всі етапи формування у підростаючих поколінь нашого народу національної свідомості і самосвідомості, патріотизму, глибоких гуманних якостей. Віками розвивалися національні ідеї та цінності та у високохудожній формі фіксувалися в численних жанрах і засобах усної народної творчості [6, с. 40]. У сполученні з етнографічними та календарно-обрядовими традиціями, фольклорні твори відтворюють унікальну систему духовності та практичного досвіду народного життя. У казках, піснях, думах, баладах, прислів'ях, приказках та інших жанрах фольклору висвітлені художні образи, що представляють собою стандарти національних духовних цінностей і унікальні риси української психології, які важко виражати математичними термінами чи піддавати статистичній обробці.

На сьогодні виникла потреба серед вихователів і батьків глибоко вивчати українську етнопедагогіку з метою відновлення народного виховання дітей. Це важливо для збереження національної ідентичності та забезпечення духовної єдності поколінь.

До того моменту, коли діти досягають старшого дошкільного віку, вони вже ознайомлені з різноманітними формами усної народної творчості. Прислів'я та приказки стають відомі ще в молодшому віці, а із загадками діти ознайомлюються в середньому віці.

При знайомстві з власною культурою важливо, щоб дитина не лише пасивно знала різноманітні приказки та прислів'я, але й вміла використовувати їх у відповідних ситуаціях, таких як гра чи обряди. Хоча малі форми народного фольклору, такі як пісні, потішки і заклички, все ще присутні як у програмі, так і в повсякденному житті дітей, зацікавленість дітей до них вже не така виражена, як у попередніх вікових групах. Щоправда, не потрібно нехтувати і їхнім потенціалом у формуванні патріотичних почуттів. Яскравим прикладом тут може слугувати пісня «Ой у лузі червона калина...». За дослідженнями, це є саме українська народна пісня авторського походження. Як вказує Н. Гагаріна, сьогодні «ця пісня формує дух, думки, мотивує до діяльності всіх: від дошкільника до старшого покоління. Діти, слухаючи українську народну музику, співаючи пісні, перебувають в полоні тих образів, ідей, почуттів, які розкриває народне мистецтво. Вони разом з героями пісень переживають, занурюються у вібрації музичного фольклору, їх свідомість наповнюється гордістю за український народ. У дітей поступово зароджуються (на свідомому та підсвідомому рівнях) ті складові, які лягають в основу національної самосвідомості та самоідентифікації - «Я - українець!» [7, с. 79].

Таким чином, патріотичні почуття у старших дошкільників формуються у процесі впровадження малих фольклорних жанрів покладених на музику. У цьому віці стають популярними і народні казки, які теж закладають основи патріотичності, моральності і людської гідності. Як вказував В. Сухомлинський казка є благодатним джерелом для виховання любові до Батьківщини, яке нічим не можна замінити. «Патріотична ідея казки - в глибині її змісту: створені народом казкові образи, що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуми дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона - творіння народу» [8, с. 177-178].

Казки оспівують українських богатирів, таких як Котигорошко, Іван- мужичий син, Іван Побиван, Козак Мамалига, Кирило Кожум'яка. Існує багато різних варіантів казок про одну й ту саму історичну подію, проте суть їх залишається незмінною. Наприклад, сюжет казки «Котигорошко» розповідає про визволення зі Змієвого полону братів головного героя Котигорошка, що на думку етнологів, відображає визволення від іноземного гніту. Ц цьому казковому персонажі закодований широкий комплекс позитивних якостей, рис супергероя з виразною національною належністю. Можемо рекомендувати для використання і таких українських народних казок як «Кирило Кожум'яка», «Бух Копитович», «Іван-Побиван», в яких показано, що добро завжди перемагає зло.

Наступною педагогічною умовою є спонукання дітей до відтворення патріотичних ідей та змісту творів усної народної творчості у поведінці та реальних ситуаціях вираження патріотичних почуттів. Ця умова вимагає не лише засвоєння змісту зразків усної народної творчості, але й розуміння їх суті та застосування у житті. Ось кілька способів, які можна використовувати для втілення патріотичних ідей у реальних ситуаціях:

1. Інтерпретація символів. Народні твори часто містять символи, які важливі для патріотичного виховання. Наприклад, прапор, герб, національний герой. Важливо вчити дітей розуміти значення цих символів та впізнавати їх в реальному житті.

2. Відображення цінностей в поведінці. Патріотичні твори часто втілюють цінності, такі як справедливість, свобода, толерантність. Заохочуйте дітей діяти відповідно до цих цінностей у власному житті та взаємодії з іншими.

3. Передача досвіду. Передавайте досвід, який можна винести з творів усної народної творчості, і заохочуйте дітей ділитися своїми враженнями та власними історіями, пов'язаними з патріотичним вихованням.

4. Героїчні вчинки у повсякденному житті. Надихайте дітей до героїчних вчинків та справедливих вчинків, подібних до тих, що вони чули в творах народної творчості.

5. Співпраця та громадянська відповідальність. Вчіть дітей взаємодіяти з іншими, взаєморозуміти та брати участь у громадських справах для підтримки благополуччя своєї країни.

6. Вивчення історії. Розкажіть дітям про історію своєї країни через призму народних творів. Важливо розуміти і цінувати минуле для того, щоб мати краще майбутнє.

Застосування патріотичних ідей з усної народної творчості в поведінці та реальних ситуаціях може сприяти не лише формуванню глибокого розуміння національної культури, але і розвитку відповідальних та патріотичних громадян. Найбільш ефективно ця умова реалізується під час організації і проведення комплексних виховних заходів патріотичного спрямування. Проведення патріотичних таких заходів у дитячому садку з використанням засобів усної народної творчості може бути захопливим та важливим процесом для формування патріотичних цінностей у дітей. Методика їх організації і проведення передбачає:

- визначення основної теми патріотичного заходу (наприклад, «Наша країна», «Традиції та символи», «Герої нашого часу»);

- розробку сценарію, який включатиме елементи усної народної творчості, такі як казки, пісні, загадки та легенди;

- залучення дітей до підготовки та проведення свята. Наприклад, вони можуть прикрасити зали, створити малюнки, символіку чи костюми;

- проведення ігор та конкурсів, пов'язаних із патріотичною тематикою, де діти можуть виявити свої знання та вміння.

Раціональним є використання методу інсценування, який широко використовується в закладах дошкільної освіти. Цей метод передбачає обрання якогось художнього твору для постановки на сцені. Існують різні види інсценування, такі як гра-драматизація, театралізовані виступи та різноманітні форми лялькового театру. Саме в таких умовах діти можуть порівнювати свою поведінку з поведінкою інших учасників, використовуючи різні засоби виразності для передачі характеру свого персонажу, такі як інтонація, міміка та рухи. Якщо дії героїв є цікавими, їхні вчинки мають педагогічний вимір, а ситуації конфліктні, то діти часто відчувають гаму своїх почуттів і емоцій, переносячи їх із образів персонажів у реальні життєві ситуації. Остання педагогічна умова полягає в підвищенні компетентності педагогів і батьків та їх взаємодії у формуванні патріотичних почуттів дитини засобами усної народної творчості. Ефективність цієї умови визначається готовністю дорослих (вихователів та батьків) до активного та цілеспрямованого використання засобів усної народної творчості у вихованні та освіті дітей.

Так, вихователі мають готовність до використання засобів усної народної творчості, якщо: розуміють основні елементи та цінності української культури, їх важливість для виховання дітей; знають різні форми усної народної творчості, такі як казки, пісні, загадки, які можуть бути використані в педагогічних практиках; здатні застосовувати творчий підхід до використання усної народної творчості у різних ситуаціях; виявляють готовність до постійного професійного розвитку, зокрема, в сфері використання усної народної творчості в педагогічній роботі.

Робота з педагогами різноманітна як за формою, так і за змістом. Творчий підхід дозволяє вибрати найбільш адекватні в кожному випадку форми та методи взаємодії з педколективом:

* Індивідуальні опитування педагогів щодо виявлення труднощів у вихованні дітей.

* Індивідуальне та групове консультування з питань патріотичного виховання дітей.

* Дискусійні клуби, семінари-практикуми, круглі столи для педагогів з метою підвищення знань про особливості виховання дітей у сім'ї.

* Проведення тренінгів.

Організація освітнього процесу в ЗДО підпорядкована наступним, виділеними нами як пріоритетними, завданням:

1. Виховувати повагу до патріотичних норм моралі.

2. Формувати почуття любові до Батьківщини з урахуванням фольклору.

3. Розвивати музичну культуру.

4. Прищеплювати трудові навички.

5. Орієнтувати сім'ю на патріотичне виховання дітей засобами усної народної творчості.

Методична робота також відповідає поставленим завданням. Для роботи з патріотичного виховання засобами фольклору можна назвати такі основні завдання перед ЗДО:

1. Розробити критерії та показники патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку.

2. Визначити рівні патріотичного виховання за допомогою фольклору дітей старшого дошкільного віку у вербальній та реальній поведінці.

3. Визначити педагогічні умови, що сприяють патріотичному вихованню у вигляді фольклору дітей старшого дошкільного віку в ЗДО.

4. Встановити залежність патріотичного виховання у вигляді фольклору дітей старшого дошкільного віку від характеру відносини «педагог - діти».

Протягом навчального року вихователь щотижня планує роботу з патріотичного виховання за допомогою фольклору, включаючи: спостереження дітей старшого дошкільного віку; планові бесіди з батьками щодо обговорення патріотичного виховання за допомогою фольклору дітей старшого дошкільного віку; проведення опитувань, анкетування батьків з метою вивчення їхнього ставлення до різних проблем патріотичного виховання у вигляді фольклору дітей старшого дошкільного віку.

Вибір творів усної народної творчості для виховання патріотизму дітей старшого дошкільного віку є важливим процесом і потребує уважності вихователів до контексту та особливостей цільової аудиторії. Ось деякі критерії для вибору таких творів:

- повинні бути адаптовані до рівня розвитку та розуміння дітей старшого дошкільного віку;

- повинні нести позитивний та патріотичний зміст, щоб стимулювати позитивне ставлення до власної країни;

- повинні відображати та підтримувати культурні традиції та цінності країни;

- можуть включати історичні аспекти, які сприяють формуванню розуміння і патріотизму до власної історії;

- необхідно уникати творів, які містять елементи екстремізму чи негативного сприйняття інших культур чи країн;

- можуть доповнюватися мультимедійними елементами, такими як аудіо- або відеозаписи, щоб робити їх більш доступними та цікавими для дітей.

Гармонійний вибір творів, які враховують ці критерії, може сприяти ефективному вихованню патріотизму у дітей старшого дошкільного віку.

Щодо батьків, то їхня готовність до використання творів усної народної творчості може виявлятися у наступному: готовність проводити час із своїми дітьми, знайомлячись з творами усної народної творчості; підтримка інтересу дітей до фольклорних творів; спілкування з дітьми про те, з якими творами вони познайомились, як вони їх розуміють.

Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не лише спостерігачами за успіхами їхніх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування дітей власним досвідом та прикладом [9, с. 49]. Підвищення компетентності батьків щодо організації роботи з творами усної народної творчості може відбуватися через різноманітні ініціативи та заходи. Серед них:

- організація семінарів та лекцій для батьків, де вони можуть отримати інформацію про роль усної народної творчості у вихованні патріотизму;

- проведення практичних майстер-класів, на яких батьки можуть навчитися використовувати усну народну творчість у розвитку патріотизму своїх дітей.;

- організація тематичних заходів, на яких батьки можуть долучити своїх дітей та взяти участь в обговореннях;

- включення усної народної творчості до родинних свят, традицій та обрядів, створюючи тим самим позитивні асоціації із патріотизмом;

- надання батькам консультацій та рекомендацій щодо використання усної народної творчості в різних вікових групах, а також матеріалів для обговорення та взаємодії з дітьми.



Висновки

Формування патріотизму - це одне з основних завдань дошкільної освіти, складний педагогічний процес, що ґрунтується на розвитку моральних почуттів. Його результатом є сформованість у дитини патріотичних почуттів, включаючи любов до рідної природи, шанування мови, почуття приналежності до свого народу та держави, гордість за героїчні подвиги, повагу до історії та традицій. Усна народна творчість виступає як потужний інструмент для виховання патріотизму в дітей старшого дошкільного віку, оскільки це своєрідна енциклопедія життя народу, його духовна сила і краса. Представлені педагогічні умови формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку за допомогою засобів усної народної творчості спрямовані на оптимізацію процесу патріотичного виховання.

Перспектива подальших досліджень в цьому напрямі може бути спрямована на вивчення питань взаємозв'язку різних ланок дошкільної, позашкільної та шкільної освіти щодо формування патріотизму, можливості різних видів і жанрів усної народної творчості у цьому напрямі та ін.



Література

1. Конституція України. 28 червня 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення 02.04.2024).

2. Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України. Затверджено МОН. Наказ №527 від 06.06.2022. URL: https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo- novu-kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/ (дата звернення 28.03.2024).

3. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори: у 2-х т. Т. 1 Теоретичні проблеми педагогіки. Київ: Рад. школа, 1983. 489 с.

4. Човрій М. Я., Сухацька Л. М. Патріотичне виховання дітей старшого дошкільного віку засобами українського музичного фольклору. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2016. Вип. 1 (38). С. 323-326.

5. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.

6. Михальченко Н. Національно-патріотичне виховання в закладах дошкільної освіти: навч.-метод. посіб. для дистанц. навчання. Миколаїв: СПД Румянцева Г. В., 2021. 206 с.

7. Гагаріна Н. Національно-патріотичне виховання дошкільників засобами фольклору. Педагогічний вісник. 2022. № 1-2. С. 78-80.

8. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: в 5-т. Т. 2. Київ: Рад. школа, 1976.

9. Лісовець О. В. Національно-патріотичне виховання з основами народознавства: навч. посіб. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2022. 111 с.



References

1. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine]. 28 chervnia 1996 r. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (data zvernennia 02.04.2024) [in Ukrainian].

2. Kontseptsiia natsionalno-patriotychnoho vykhovannia v systemi osvity Ukrainy [The concept of national and patriotic upbringing in the education system of Ukraine]. Zatverdzheno MON. Nakaz №527 vid 06.06.2022. URL: https://nus.org.ua/news/mon-zatverdylo-novu- kontseptsiyu-patriotychnogo-vyhovannya/ (data zvernennia 28.03.2024) [in Ukrainian].

3. Ushynskyi, K. D. (1983). Vybrani pedahohichni tvory: u 2-kh t. T. 1 Teoretychni problemy pedahohiky. [Selected pedagogical works: in 2 vols. Vol. 1 Theoretical problems of pedagogy]. Kyiv: Rad. shkola [in Ukrainian].

4. Chovrii, M. Ya. & Sukhatska, L. M. (2016). Patriotychne vykhovannia ditei starshoho doshkilnoho viku zasobamy ukrainskoho muzychnoho folkloru [Patriotic education of older preschool children by means of Ukrainian musical folklore]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota» - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: "Pedagogy. Social work", 1, 323-326 [in Ukrainian].

5. Honcharenko, S. (1997). Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

6. Mykhalchenko, N. (2021). Natsionalno-patriotychne vykhovannia v zakladakh doshkilnoi osvity [National and patriotic education in preschool education institutions]: navch.- metod. posib. dlia dystants. navchannia. Mykolaiv: SPD Rumiantseva H. V. [in Ukrainian].

7. Haharina, N. (2022). Natsionalno-patriotychne vykhovannia doshkilnykiv zasobamy folkloru [National-patriotic education of preschoolers by means of folklore]. Pedahohichnyi visnyk- Pedagogical bulletin, 1-2, 78-80 [in Ukrainian].

8. Sukhomlynskyi, V. O. (1976). Vybrani tvory [Selected works]: v 5-t. T. 2. Kyiv: Rad. shkola [in Ukrainian].

9. Lisovets, O. V. (2022). Natsionalno-patriotychne vykhovannia z osnovamy narodoznavstva [National-patriotic education with the basics of folklore]: navch. posib. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru