Методологічні підходи до формування громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні підходи до формування громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі

Дворська Альона Олегівна аспірантка 3-го року навчання спеціальності: 011 «Освітні педагогічні науки», факультету авіаційного менеджменту, кафедри права та соціально-гуманітарних наук, Льотна академія Національного авіаційного університету, м. Кропивницький

Анотація

Розвиток громадянської культури для майбутніх фахівців авіаційної галузі важливий сьогодні у зв'язку зі збройною агресією в Україні, адже це прямо вплинуло на авіаційну сферу. Також нагальним питанням залишається, щоб фахівці авіації залишилися працювати в Україні та спільними зусиллями боролися за суверенність держави. Авіаційна промисловість постійно розвивається, а разом з нею і вимоги до майбутніх фахівців у цій галузі. Однак, крім технічних навичок та знань, на однакову важливість претендують і аспекти громадянської культури. Громадянська культура визначається взаємодією, повагою, відчуттям відповідальності та правовими стандартами, які визначають поведінку особистості в суспільстві. Тому, вивчення та розвиток цих якостей стає важливим аспектом для майбутніх фахівців авіаційної галузі. У статті розглянуто різноманітні теорії та методи формування громадянської культури студентів, які готуються до професійної діяльності у сфері авіації. Також розглядаються ключові аспекти, які допомагають у створенні цілісного підходу до виховання громадянської свідомості та відповідальності у майбутніх авіаційних фахівців.

Стаття акцентує увагу на важливості виховання у майбутніх фахівців цінностей громадянської культури, яка містить у собі елементи відповідальності, етики, співпраці та культури безпеки, шляхом використання різноманітних методологічних підходів і методів навчання. Дослідження спрямоване на створенні цілісного підходу до формування громадянської свідомості майбутніх професіоналів авіації.

Акцентовано увагу на важливості впровадження нових методологічних підходів у навчальні програми підготовки кваліфікованих фахівців, які не тільки володіють технічними навичками авіації, але й мають усвідомлення відповідальності перед суспільством та державою.

Досліджено характеристики громадянської культури, які є ключовими для майбутніх фахівців авіаційній галузі. Стаття спрямована на розкриття важливості розвитку громадянських цінностей, навичок та уявлень у майбутніх професіоналів авіаційної галузі. Також показано вплив громадянської культури на підготовку кваліфікованих та відповідальних фахівців у цій галузі. У статті громадянська культура майбутніх фахівців авіаційної галузі розглядається як особистісно-професійна характеристика, що уособлює мотиви, ціннісні орієнтації, громадянськість, професійно важливі морально-етичні якості, систему поглядів та переконань, етику та культуру взаємодії у повітряному просторі, які покликані забезпечити громадянську відповідальність, патріотизм та соціальну відповідальність у професійній авіаційній діяльності. громадянська культура збройна агресія

Ключові слова: громадянська культура майбутніх фахівців авіаційної галузі, культурологічний підхід, компетентнісний підхід, особистісний підхід, майбутні фахівці авіаційної галузі.

Dvorska Alona Olehivna graduate student of the 3rd year of studies in the specialty: 011 "Educational Pedagogical Sciences", Faculty of Aviation Management, Department of Law and Social and Humanitarian Sciences of the Aviation Academy of the National Aviation University, Kropyvnytskyi

METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE FORMATION OF CIVIL CULTURE OF FUTURE AVIATION INDUSTRY SPECIALISTS

Abstract. The development of civil culture of future aviation industry specialists is important today in connection with the armed aggression in Ukraine, because it directly affected the aviation industry. It is also an urgent matter that aviation specialists remain working in Ukraine and fight for the sovereignty of the state with joint efforts. The aviation industry is constantly developing, and along with it, the requirements for future specialists in this field. However, in addition to technical skills and knowledge, aspects of civic culture claim equal importance. Civic culture is defined by interaction, respect, a sense of responsibility and legal standards that determine the behavior of an individual in society. Therefore, the study and development of these qualities becomes an important aspect for future specialists in the aviation industry. The article examines various theories and methods of formation of civic culture of students who are preparing for professional activities in the field of aviation. It also discusses key aspects helping to create a holistic approach to instilling civic consciousness and responsibility among future aviation professionals.

The article focuses on the importance of educating future specialists in the values of civic culture, which includes elements of responsibility, ethics, cooperation and safety culture, by using various methodological approaches and teaching methods. The research is aimed at creating a holistic approach to the formation of civic consciousness of future aviation professionals. Attention is focused on the importance of introducing new methodological approaches into training programs for qualified specialists who not only possess technical aviation skills, but are also aware of their responsibility to society and the state.

The characteristics of civil culture, which are key for future specialists in the aviation industry, have been studied. The article aims to reveal the importance of developing civic values, skills and perceptions of future aviation industry professionals. It also shows the influence of civic culture on the training of qualified and responsible specialists in this field. In the article, the civil culture of future aviation industry specialists is considered as a personal and professional characteristic that embodies motives, value orientations, citizenship, professionally important moral qualities, a system of views and beliefs, ethics and culture of interaction in the airspace, which are designed to ensure civil responsibility, patriotism and responsibility in professional aviation activities.

Keywords: civil culture of future aviation industry specialists, cultural approach, competency-based approach, personal approach, future aviation industry specialists.

Постановка проблеми

Зростаюча глобалізація, швидкі технологічні зміни та складні виклики в авіаційній сфері вимагають від майбутніх фахівців не лише технічної кваліфікації, але й вищих рівнів громадянської свідомості та етичності. Дослідження методологічних підходів до формування громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі стане ключовим в контексті підготовки професіоналів, які не лише володіють технічними навичками, але й мають усвідомлення своєї громадянської відповідальності, моральних цінностей та етичних стандартів. Розгляд цих питань у контексті авіаційної галузі є вкрай важливим для створення професійного середовища, яке ґрунтується на високій культурі співробітництва, безпеки та відповідальності. Громадянська культура сприяє свідомому відношенню до власної безпеки та інших учасників авіаційного процесу. Фахівці, які мають розвинену громадянську свідомість, дотримуються правил і стандартів безпеки, що допомагає уникнути аварій та інцидентів у повітрі. Все частіше дослідники акцентують увагу на ролі людського фактора у безпеці льотної праці. Про це повідомляється у Повітряному Кодексі України, Концепції розвитку цивільної авіації України та Державній комплексній програмі розвитку авіаційного транспорту України.

На сьогоднішній день існує недостатньо досліджень, присвячених методологічним підходам до формування громадянської культури у майбутніх фахівців авіаційної галузі. Відсутність систематизації та аналізу наукових робіт у цій області ускладнює розробку ефективних методів та програм навчання для студентів авіаційних спеціальностей, тому актуальним є вивчення різних методологічних підходів до формування громадянської культури.

Проблематику громадянської культури було розкрито у наукових працях Б. Безсонова, К. Гаджієва, С. Грицая, Ю. Завалевського, А. Кудіна, Кочеткова, К. Магомедова, Ю. Резника, П. Сергієнка, О. Сухомлинської та багатьох інших.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття «громадянська культура» було мало досліджене майбутніх авіаційних фахівців, тому орієнтуємося на дослідження, в яких було розкрите дане визначення. Було обґрунтовано поняття «громадянської культури», розроблено структурно - функціональну модель розвитку громадянської культури особистості у праці Н.Дерев'янко. У дослідженні Н. Бондаренко зазначено, що громадянську культуру науковці розглядають як особливий різновид, змішаний тип культури, що охоплює всі сфери життя суспільства, де формуються суспільні погляди, знання і форми участі громадян у житті держави, представляються, раціонально узгоджуються й реалізуються різні інтереси та прагнення людей.

Вагомий внесок у дослідження проблеми та розвитку громадянської культури зробили: І.Бех, М. Боришевський, О. Докуніна, М. Максименко, Сухомлинський, Н. Бондаренко, В. Микольченко, О. Роговець, М. Шимановський та ін.

Проблему формування ключових компетентностей майбутніх авіаційних фахівців розкрили у своїх працях Т. Лаврухіна, Н. Демченко, О. Москаленко, В. Харченко, Л. Керницька та ін.

Мета статті полягає в обґрунтуванні методологічних підходів до визначення сутності та формування громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі.

Виклад основного матеріалу

Громадянська культура, що визначається системою цінностей, норм та здатністю до активної участі у громадському житті, стає невід'ємною складовою професійної підготовки майбутніх фахівців у будь-якій галузі, включаючи авіаційну. У зв'язку зі стрімкими змінами та розвитком авіаційної галузі важливість формування громадянської культури майбутніх авіаційних фахівців стає вкрай важливо та ефективно реалізовувати права та обов'язки в демократичному суспільстві. Громадянська культура постає основною проблемою в умовах становлення Української держави. Закон України «Про освіту» (ст. 50), «Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності» розкривають важливі завдання, пов'язані з формуванням громадянської культури у молодого покоління. Ці завдання включають зміцнення самостійності та самодостатності особистості, стимулювання процесів національної самоідентифікації, підвищення громадянського авторитету та формування адекватного відношення до державних інституцій та владних структур, законослухняності та критичного мислення [3].

Поняття «громадянська культура» є похідним від більш широкого поняття - «культура» (від лат. cultura - обробіток, вирощування, виховання, освіта, розвиток і т. п.) і одним з підвидів соціального її різновиду, що синтезує в собі знання, норми і правила поведінки людини в суспільстві, рівень розвитку громадянськості у ньому.

Також у педагогічному словнику поняття «культура» - сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства, які відображають історично досягнутий рівень розвитку суспільства й людини і втілюються в результатах продуктивної діяльності. У вужчому розумінні «культура» - це сфера духовного життя суспільства, що охоплює насамперед систему виховання, освіти, духовної творчості (особливо мистецької), а також установи й організації що забезпечують їхнє функціонування (школи, вузи, клуби, музеї, театри, творчі спілки, товариства тощо). Водночас під культурою розуміють рівень освіченості, вихованості людей, а також рівень оволодіння якоюсь галуззю знань або діяльності.

На думку С. Гессена, «громадянськість» слід розглядати як частину загальної культури людини, як проміжний її стан, як право, що, по -перше, регулює зовнішні стосунки людей між собою і державою, по-друге, забезпечує обов'язковість правових норм, по-третє, організовує діяльність даного суспільства.

У соціологічному словнику термінів і понять громадянська культура розглядається як сукупність духовних, моральних якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик особистостей. Громадянська культура - сукупність духовних, моральних якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно-психологічних характеристик особистості. Складовими громадянської культури є громадянська освіченість, компетентність, активність, зрілість, досвід громадської діяльності [9].

Формування громадянської культури у майбутніх фахівців авіаційної галузі є важливим завданням освіти, яке сприяє становленню високоосвічених, відповідальних та ефективних громадян, які здатні активно брати участь у житті суспільства та сприяти його розвитку.

Сучасна громадянська культура відображає сукупність цінностей, норм поведінки, відповідальності та активної участі громадян у суспільному житті.

В. Микольченко у статті зазначає, що проблема формування громадянської культури у студентів повинна розглядатися не лише з позиції педагогіки, айв різних аспектах - філософському, політологічному, соціологічному, культурологічному, педагогічному [6].

Процес формування громадянської культури, пов'язаний, в першу чергу, з проблематикою професійної освіти та може слугувати орієнтиром для вирішення проблеми формування громадянської культури студентів.

У майбутніх авіаційних фахівців України громадянська культура виявляється у їхньому розумінні власних прав і обов'язків у контексті державних інституцій, владних структур, громадських установ та загального способу життя й навчання в цій системі. Цей розвиток передбачає осмислення основ культури, емоційно-мотиваційної сфери, критичного мислення та здатності адекватно сприймати як найближчі, так і віддалені перспективи для подальшого самовираження як громадян України.

Громадянська культура - це специфічний вид культури, що охоплює всі аспекти життя суспільства та відображає, закріплює та реалізує основні соціальні цінності та інтереси. Вона формує суспільні уявлення, знання та різноманітні форми участі громадян у суспільному житті країни. Громадянську культуру розглядають як сукупність духовних, моральних якостей, ціннісних орієнтацій та світоглядно -психологічних характеристик особистості. Основними складовими громадянської культури при цьому визначають: громадянську освіченість, компетентність, активність, зрілість та досвід участі у громадській діяльності.

Порівняльний аналіз інтерпретації поняття «громадянська культура» у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі переконливо свідчить про те, що більшість закордонних учених визначають громадянську культуру як змінений аспект політичної або демократичної культури - її варіант або складову частину. Громадянин у цьому контексті розглядається як активний учасник політичного процесу та будівничий демократії. За визначенням Г. Алмонда та С. Верби, «громадянська культура» або «культура громадя - нина» притаманна тим, хто бере участь у політичному житті, виступає за інтереси суспільства загалом, а не власні або корпоративні потреби. Їхні дії спрямовані на виконання громадянського консенсусу та дотримання принципів правової держави.

Вивченням поняття «громадянська культура» у більш широкому контексті займалися вітчизняні дослідники: В. Барабаш, Н. Бондаренко, І. Жеребятнікова, та ін. Громадянська культура, на їх думку, охоплює різноманітні інтереси різних соціальних груп у суспільному житті, сприяє гармонійному взаємовідношенню між «людиною-суспільством» та визначає активну громадянську позицію, соціальну зрілість та суспільно корисну діяльність особистості. Вона також втілює готовність до участі у суспільно - політичній діяльності на основах демократії, терпимості до різних поглядів та поваги до законно створених державних інститутів [9].

У контексті соціальних та філософських роздумів громадянська культура розглядається як вид культури, що утворює сукупність громадянських цінностей, норм і переконань, що проявляються у взаємодії з різними суб'єктами та соціальними інститутами стосовно реалізації прав, свобод та інтересів громадян. Громадянська культура відображає особливий вид культури, що охоплює всі аспекти суспільного життя, втілює та забезпечує провідні суспільні цінності та інтереси, формує суспільні погляди, знання та способи участі громадян у суспільному житті держави [7].

М. Михайліченко вказує на те, що громадянська культура, інтерпре - тується як частина загальної та професійної культури, включає в себе політичну, економічну, правову, моральну та екологічну складові [7].

Методологія - (від грецького metodos - спосіб пізнання, дослідження, метод і logos - наука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки. Поняття «методології науки» розглядається у двох площинах: методологія як наука (дисципліна) та методологія як складник спеціалізованої науки.

Методологічний підхід - це сукупність ідей, що визначають загальну наукову світоглядну позицію вченого, принципи, що становлять основу стратегії дослідницької діяльності, а також способи, прийоми, процедури, що забезпечують реалізацію обраної стратегії в практичній діяльності [5].

Існує ряд методологічних підходів до формування громадянської культури, тому виокремимо декілька основних:

* Культурологічний підхід. Поняття «культурологія» (cultura і logos), що включає два основних значення - знання про культуру та теорію культури, дозволяє визначити головні підстави («точки опори») культурологічного підходу в педагогіці, розглядаючи культуру і як джерело цілісної освіти (змісту), і як метод її дослідження та проектування [5]. Г. Лещенко зазначає, що культурологія - наука інтегративна узагальнює науковий зміст філософії, історії, мовознавства, археології, етнографії, релігієзнавства та інших галузей знань, які досліджують різні аспекти суспільного та індивідуального життя людини [5]. Культурологічний підхід до професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців фокусується на тому, як культурні цінності, традиції та підходи впливають на процес навчання та підготовки майбутніх спеціалістів у галузі авіації. Цей підхід може включати в себе розгляд культурних аспектів, які відображаються у навчальній програмі, методах викладання, міжкультур - ному спілкуванні, розвитку громадянської культури та етичності в професійній діяльності авіаційних кадрів. Культурологічний підхід допомагає стимулювати розвиток культурної компетентності, толерантності та міжкультурного спілкування майбутніх фахівців, що є важливими аспектами у глобалізованому світі сучасної авіації. Цей підхід сприяє формуванню високопрофесійних та культурно свідомих авіаційних спеціалістів, які готові до викликів та можливостей сучасного авіаційного простору. Основна ідея культурологічного підходу полягає в тому, щоб визнати значущість культури в освіті та вихованні. Згідно з цим підходом, особа не лише вивчає культуру, але також живе нею та відчуває, як частина щоденного життя та діяльності, або як певне культурне оточення. Пріоритет надається розгляданню національних, релігійних та історичних особливостей майбутніх фахівців, наближаючи освіту до їхнього повсякденного життя. Кожна культура має унікальний шлях розвитку та характеристики та відрізняється виховання у контексті взаємодії з іншими культурами.

Реалізацію культурологічного підходу виокремлюють через професійну культуру авіаційних фахівців. Професійна культура фахівця формується і розвивається не тільки в процесі освіти, будучи пов'язаною із саморегуляцією та взаємодією в соціальному середовищі, а й системою навчально пізнавальної та професійної діяльності, яка є основною формою активності людини та головна умова її розвитку [3].

* Компетентнісний підхід. Загалом у науці є різні підходи до визначе - ння поняття «компетентність» (від лат. сompetence) однак більшість дослідників сходяться на думці, що це здатність та готовність особистості до виконання певної діяльності (О. Бергмус, С. Боднар, В. Кальней, Б. Кенжебеков,

С.Шишов). Компетентна особистість володіє знаннями та досвідом в певній галузі та здатна застосовувати свій професійний потенціал на практиці. (Галімський ) Компетентнісний підхід у професійній підготовці фахівців - це особливий інструмент професійної підготовки, який концентрується на концепції розвитку ключових фахових компетенцій майбутнього фахівця. Створення умов для набуття необхідних фахових компетентностей протягом навчання є одним з головних завдань льотного навчального закладу, яке сприяє: продуктивності та конкурентності майбутнього авіаційного фахівця на ринку праці; розвитку вміння адаптуватися до екстремальних умов праці; стійкості до фізичних та психологічних навантажень [5].

Компетентнісний підхід у контексті авіаційних фахівців орієнтується на розвиток ключових компетенцій, які визначають професійну ефективність та успішність у сфері авіації. Цей підхід передбачає не лише володіння технічними навичками, але також розвиток й таких як: комунікація, співпраця, вміння приймати рішення та креативне мислення.

Авіаційні фахівці мають здатність ефективно взаємодіяти в команді, швидко реагувати на зміни та вирішувати проблеми високого рівня складності. Вони також враховують важливі аспекти етики, безпеки та сталого розвитку у сфері авіації, що дозволяє їм працювати відповідально та професійно.

Такий підхід сприяє підвищенню якості навчання та підготовки фахівців у галузі авіації, а також допомагає адаптуватися до зростаючих вимог та інновацій в цій галузі. Він сприяє формуванню висококваліфікованого та компетентного персоналу, готового до викликів сучасної авіаційної індустрії.

Із вищезазначеного можна виокремити такі складові громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі: патріотизм - любов до Батьківщини, готовність захищати її суверенітет і незалежність.

Соціальна компетентність - відповідальність за розуміння та прийняття соціальних проблем, готовність брати участь у їх вирішенні.

Толерантність - здатність розуміти і поважати інших людей, незалежно від їхньої раси, національності, віросповідання, статі тощо.

Правова культура - розуміння і дотримання законів, готовність захищати права та свободи людини.

Екологічне мислення - розуміння важливості збереження навколишнього середовища, готовність до екологічно безпечної поведінки.

Усі вищеназвані якості характеризуються наступними особливостями: вони є багатофункціональними, загальнопредметними і міжпредметними, потребують значного рівня інтелектуального розвитку (включаючи абстрактне мислення, вміння рефлексії, формування власних поглядів, самооцінка, критичне мислення, а також включають різноманітні розумові процеси та інтелектуальні навички).

3. У відомостях про особистісний підхід у педагогіці варто звернути увагу на ідеї, висловлені у працях таких вчених, як І. Кон, В. Крутецький,

О.Савченко, В.Чудновський та інші. Наприклад, О.Савченко підкреслює, що суть навчання, спрямованого на особистість, полягає в організації навчального процесу на основі глибокої поваги до особистості учня, врахування його індивідуальних особливостей розвитку та відношення до нього як до свідомого й відповідального учасника навчально -виховного процесу. Цей підхід передбачає формування цілісної особистості, яка має свідомість своєї гідності та поважає інших людей.

Особистісний підхід доцільно розглядати як важливий психолого - педагогічний принцип, основу якого становить сукупність вихідних теоретичних положень про особистість і практичних методичних засобів, що сприяють її цілісному розумінню, вивченню та гармонійному розвитку. Інакше кажучи, особистісний підхід - це певний методологічний інструментарій, розроблення якого має сприяти на синтез відкритих психологічною та педагогічною наукою, закономірностей будови, функціонування та розвитку особистості [5].

Особистісний підхід у контексті авіаційних фахівців націлений на розвиток особистісних якостей, цінностей та відповідальності, які сприяють формуванню гармонійної громадянської позиції та активної участі у житті суспільства. Цей підхід підкреслює не лише технічну кваліфікацію фахівця, але й його здатність до моральних виборів, етичного поводження та ефективної комунікації з різними групами людей.

Авіаційні фахівці, які вдосконалюються в рамках особистісного підходу, розвивають свою свідомість щодо соціальних та культурних аспектів авіаційної сфери. Вони визначають свої професійні цілі та діють у відповідності з власними цінностями та ідеалами, сприяючи побудові культури безпеки, взаємоповаги та взаєморозуміння співробітників та пасажирів.

Такий особистісний підхід сприяє формуванню етичних лідерів у галузі авіації, які не лише володіють професійними навичками, а й мають високий рівень свідомості щодо власної ролі у створенні безпечного та відповідального повітряного простору. Він підтримує створення позитивного робочого середовища та сприяє підвищенню загального рівня професіоналізму у сфері авіації.

4. Діяльнісний підхід часто пов'язують із особистісним, тому у освітньому процесі застосування даного підходу побудовано так, що студенти можуть самостійно виконувати складні завдання та бути зацікавленими у додатковому навчальному матеріалі також застосовується творчий підхід у вирішенні завдань, розвиваються навички аналізу, синтезу та абстрагування під час пошуку відповідей. Це у свою чергу призвело до формування навичок та вмінь у самооцінці та самопізнанні.

Діяльнісний підхід - це спрямованість освітнього процесу на розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь особистості; застосування теоретичних знань на практиці; формування здібностей до самоосвіти й командної роботи; успішна інтеграція в соціумі та професійна самореалізація. Даний підхід є не просто сукупністю окремих методів чи технологій навчання, це визначальний принцип, на якому ґрунтуються різноманітні системи освіти з їх унікальними методами, технологіями та теоретичними аспектами. Діяльнісний підхід представляє собою альтернативу традиційному методу передачі знань та їх пасивного засвоєння, дозволяючи досягти освітніх цілей, які відповідають потребам суспільства і держави [5].

Послідовне застосування діяльнісного підходу може сприяти:

• Активному залученню студентів: надається можливість не лише засвоювати теоретичні знання, але й використовувати їх на практиці через різноманітні практичні завдання та стимуляції реальних ситуацій.

• Розвитку ключових навичок: через виконання різноманітних завдань та проектів майбутні фахівці авіації можуть розвивати навички співпраці, прийняття рішень у стресових ситуаціях, а також покращувати комунікативні здібності.

• Стимулюванню самостійності: діяльнісний підхід підтримує самостійне мислення та навчання, що допомагає студентам учитися вирішувати завдання самостійно та креативно.

• Підвищенню мотивації: активна участь у навчальному процесі сприяє підвищенню мотивації студентів та їх зацікавленості у предметах, що може позитивно позначитися на їх професійному розвитку.

Загалом застосування діяльнісного підходу у навчанні майбутніх авіаційних фахівців сприяє створенню глибоких знань та навичок, необхідних для успішної кар'єри в авіаційної галузі.

5. Системний підхід (англ. Systems thinking - системне мислення) - полягає у вивченні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як системи [5].

Системний підхід у науковому пізнанні виступає як істотний метод, що дозволяє аналізувати складні явища реальності шляхом їх розділення на складові елементи та визначення способів упорядкування цих елементів у єдине ціле. Цей підхід спрямований на цілісне розглядання явищ у контексті взаємозв'язків.

Застосування системного підходу у підготовці майбутніх фахівців авіації відіграє ключову роль у формуванні комплексного розуміння та навичок, необхідних для успішної діяльності в цій галузі. Можна виокремити декілька аспектів реалізації системного підходу у підготовці майбутніх авіаційних фахівців:

• Розвиток комплексного мислення: системний підхід допомагає майбутнім фахівцям розуміти авіаційну галузь у цілому, а не лише окремі компоненти. Вони навчаються розглядати різні аспекти авіаційної діяльності як частину єдиного цілого.

• Вирішення складних завдань: системний підхід навчає майбутніх фахівців розглядати проблеми в авіації як складні системи з взаємозалежними частинами. Це сприяє розвитку навичок пошуку комплексних рішень.

• Прогнозування та управління ризиками: знання системного підходу допомагає майбутнім фахівцям управляти ризиками в авіаційній діяльності, передбачати можливі наслідки та вживати відповідних заходів.

• Співпраця та комунікація: даний підхід сприяє співпраці між різними галузями авіації та взаєморозумінню між спеціалістами з різних сфер. Це важливо для ефективної комунікації під час вирішення складних завдань.

Застосування системного підходу у навчанні майбутніх фахівців авіації сприяє глибокому розумінню галузі, розвитку критичного мислення та підготовці до роботи в умовах змін та складності, що характерні для авіаційного сектору.

Для підвищення рівня громадянської культури майбутніх авіаційних фахівців можна застосувати такі педагогічні умови:

1. Інтеграція громадянської культури в навчальні програми, що дозволяє допомогти студентам отримати поглиблене розуміння цінностей громадянства та соціальної відповідальності.

2. Проведення тренінгів та семінарів з громадянської культури, організація спеціальних заходів, які спрямовані на обговорення та практичне відтворення принципів громадянської культури, що може допомогти усвідомити важливість цих аспектів у професійному житті.

3. Впровадження взаємодії з місцевими громадськими організаціями. Співпраця з громадськими організаціями та участь у громадських ініціативах можуть сприяти розвитку громадянської свідомості та активної участі в суспільному житті.

4. Формування етичних стандартів в установах освіти. Встановлення чітких етичних норм та правил спілкування в установах освіти допоможе у вихованні студентів у дусі громадянської культури та поваги до співрозмовників.

Ці підходи можуть сприяти посиленню громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі та сприяти їхній професійній підготовці в контексті соціальної відповідальності та громадянського становлення до своєї професії.

Процес формування громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі базується на осмисленні, обговоренні, аналізі, порівнянні, оцінці та узагальненні різноманітних знань, які вони засвоюють у процесі навчання. Крім того, цей процес включає застосування отриманих знань, розвиток навичок громадянської поведінки через виконання цивільних прав і обов'язків, професійних завдань, а також контроль набутих знань та розвитку громадянських якостей за допомогою самооцінки студентів та оцінці викладачів.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище підходи, вважаємо, що громадянська культура майбутніх фахівців авіаційної галузі - це особистісно- професійна характеристика, що уособлює мотиви, ціннісні орієнтації, громадянськість, професійно важливі морально-етичні якості, систему поглядів та переконань, етичність та культуру взаємодії у повітряному просторі, які покликані забезпечити громадянську відповідальність, патріотизм та соціальну відповідальність у професійній авіаційній діяльності.

Висновки

Отже, у статті було проаналізовано основні підходи до формування громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі. Виокремивши ряд методологічних підходів, таких як: культурологічний, компетентнісний, особистісний, діяльнісний та системний, ми з'ясували, що кожен з цих підходів має важливе значення у формуванні та розвитку громадянської культури у майбутніх фахівців авіаційної галузі. Культуро - логічний підхід дозволяє глибше розуміти та цінувати культурні цінності; компетентнісний підхід сприяє розвитку необхідних професійних навичок; особистісний підхід важливий для самовдосконалення та розвитку авіаційного фахівця як особистості; діяльнісний підхід спонукає до активної взаємодії з навколишнім середовищем; а системний підхід надає можливість розглядати громадянську культуру як частину великої системи.

Дослідження підтверджує, що розвиток громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі має перспективне значення для створення відповідальних та компетентних професіоналів, готових до викликів та вимог часу. Подальшого грунтовного дослідження потребують зміст та технології формування громадянської культури майбутніх фахівців авіаційної галузі у освітньому процесі.

Література:

1. Барабаш В. А. Громадянська культура майбутнього фахівця в контексті формування громадянського суспільства. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Випуск 135. С. 53-56, 2015 р.

2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ, 1997. С. 336.

3. Демченко Н. І. Розвиток професійної культури інженерів авіаційної галузі у післядипломній освіті: дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2021. 295 с.

4. Дерев'янко Н. П. Теоретичні засади формування громадянської культури учнів загальноосвітньої школи: автореф. дис. Луганськ, 2004. С. 30.

5. Золотухіна С.Т., Башкір О.І. Наукові підходи в педагогічних дослідженнях: методичні рекомендації. Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди. 2016. 33 с.

6. Микольченко В. С. Формування громадянської культури студентської молоді. Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія “Філософія. Соціологія”. Том 21 (60). №3. С. 101-106.

7. Михайліченко М. В. Формування громадянської компетенції майбутніх учителів предметів гуманітарного циклу: Дис. к.пед. н. -- Київ : 2007. -- 229 с. Formation of civic competence of future teachers of humanitarian subjects (diss.. faculty of pedagogic sciences) Kyiv).

8. Роговець О.В. Громадянська культура як атрибут громадянського суспільства: ретроспективний аналіз. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. С.157

9. Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / за ред. В. І. Воловича. Київ : Український Центр духовної культури, 1998. 736 с.

References:

1. Barabash, V. A. (2015). Gromadjans'ka kul'tura majbutn'ogo fahrvcja v konteksti formuvannja gromadjans'kogo suspd'stva [Civic culture of the future specialist in the context of the formation of civil society]. Naukovi zapiski. Serija: Pedagogichni nauki - Proceedings. Series: Pedagogical sciences, 135, 53-56 [in Ukrainian].

2. Goncharenko, S. U. (1997). Ukrams'kij pedagogichnij slovnik [Ukrainian Pedagogical Dictionary], Ki'iv [in Ukrainian].

3. Demchenko, N. І. (2021). Rozvitok profes^o:!.' kul'turi mzheneriv avіacіjnoї galuzі u pNljadiplomnij osvіtі [Development of the professional culture of aviation engineers in postgraduate education]. Candidate's thesis. Kuv [in Ukrainian].

4. Derev'janko, N. P. (2004). Teoretichm zasadi formuvannja gromadjans'koї kul'turi uchmv zagal'noosvіtn'oї shkoli [Theoretical foundations of the formation of civic culture of secondary school students]. Extended abstract of candidate's thesis. Lugans'k. [in Ukrainian].

5. Zolotuhma, S.T., Bashkir, O.I. (2016). Naukovi pidhodi vpedagogichnih doslidzhennjah [Scientific approaches in pedagogical research]. Harkiv: HNPU mem G.S. Skovorodi [in Ukrainian].

6. Mikol'chenko, V. S. Formuvannja gromadjans'ko'i kul'turi students'koi molodi [Formation of civic culture of student youth]. Vcheni zapiski Tavrijs'kogo nacional'nogo universitetu im. V. І. Vernads'kogo. Serija “Filosofija. Sociologija” - Scientific notes of the Tavri National University named after V. I. Vernadskyi. Series "Philosophy. Sociology", 21 (60), 3, 101-106 [in Ukrainian].

7. Mihajlichenko, M. V. (2007). Formuvannja gromadjans'ko'i kompetencii majbutnih uchiteliv predmetiv gumanitarnogo ciklu [Formation of civic competence of future teachers of humanitarian subjects]. Candidate's thesis.Kyiv. [in Ukrainian].

8. Rogovec', O.V. Gromadjanska kul'tura jak atribut gromadjans'kogo suspil'stva: retrospektivnij analiz. Teoretiko-metodichni problemi vihovannja ditej ta uchnivs'ko'i molodi [Civic culture as an attribute of civil society: a retrospective analysis. Theoretical and methodological problems of raising children and school youth]. [in Ukrainian].

9. Volovich, V. І. (1998/ Sociologija: Korotkij enciklopedichnij slovnik [Sociology: Short encyclopedic dictionary]. Kiiv : Ukrains'kij Centr duhovnoi kul'turi [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru