Міжнародна академічна мобільність: сутність, види, перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародна академічна мобільність: сутність, види, перспективи

Кірдан Олена Леонідівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Авраменко Богдан Ігорович аспірант, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Анотація

Статтю присвячено міжнародній академічній мобільності як пріоритетному напряму міжнародної діяльності закладів вищої освіти України.

Проаналізовано сутність понять «академічна мобільність» та «міжнародна академічна мобільність». Схарактеризовано ступінь розроблення проблеми міжнародної академічної мобільності у рефлексіях науковців. На основі узагальнення наукових праць вказано на переваги міжнародної академічної мобільності щодо розвитку міжкультурної компетентності здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників, отримання доступу до сучасних технологій і методик в освітній та науковій сферах, запозичення конструктивного зарубіжного досвіду для реалізації освітніх програм у закладах вищої освіти України.

Констатовано, що в чинних нормативно-правових документах визначено такі види академічної мобільності здобувачів вищої освіти та науково- педагогічних працівників, а саме: за місцем її реалізації: внутрішня та міжнародна; за сферою діяльності - освітня та наукова; за способом реалізації: очна, дистанційна, змішана.

Акцентовано, що програми міжнародної академічної мобільності можуть слугувати запозиченню та впровадженню конструктивного міжнародного досвіду медіаосвіти в університетах України. Міждисциплінарність медіа- освіти дозволила виокремити її як перспективний напрям розвитку програм міжнародної академічної мобільності. міжнародна академічна мобільність освіта

Запропоновано шляхи розвитку міжнародної академічної мобільності на рівні закладів вищої освіти та на рівні освітніх програм.

До перспектив подальших досліджень зараховано визначення психологічних засад реалізації програм міжнародної академічної мобільності.

Ключові слова:міжнародна діяльність, міжнародна академічна мобільність, академічна мобільність, медіаосвіта, медіаграмотність, заклади вищої освіти, інтернаціоналізація вищої освіти, Україна.

Kirdan Olena Leonidivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Professor of Pedagogy and Educational Management Department, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

Avramenko Bogdan Ihorovych Postgraduate Student, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman,

INTERNATIONAL ACADEMIC MOBILITY:

Постановка проблеми

Одним із найкращих та найефективніших інструментів, що уможливлює повноцінне інтегрування закладів вищої освіти України до Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), сприяє підвищенню якості освітньої діяльності та вищої освіти, забезпечує конкурентоспроможність університетів та конкурентоздатність здобувачів восвіти та викладачів, науковців на внутрішньому та міжнародному ринку праці, є міжнародна академічна мобільність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз вітчизняної науково- педагогічної літератури та інформаційно-аналітичних доповідей свідчить, що дослідження сутності, видів, тенденцій розвитку міжнародної академічної мобільності стало предметом вивчення низки науковців. Проблему міжнародного співробітництва у своїх працях розглядають такі українські автори, як А. Артюшенко, В. Вертегел, Н. Гуляєва, Л. Гурч, Ю. Клименко, В. Кремень, О. Савченко та ін. Проблеми академічної мобільності здобувачів вищої освіти схарактеризували А. Загородня, М. Згуровський, Г. Калінічева, І. Луговий, С. Хоминець та ін. У низці досліджень окреслено особливості міжнародної академічної мобільності в умовах війни (А. Полянська, О. Цвид-Гром та ін.) та в умовах інтернаціоналізації освіти (С. Гуткевич, П. Сидоренко та ін.).

Мета статті - на основі аналізу сутності, видів та нормативного регулювання міжнародної академічної мобільності окреслити шляхи її розвитку.

Завдання:розкрити сутність та види академічної мобільності; схарактеризувати основні положення нормативно-правових документів, які регламентують зміст міжнародної академічної мобільності; обґрунтувати медіаосвіту як перспективний напрям розвитку програм міжнародної академічної мобільності; окреслити шляхи розвитку міжнародної академічної мобільності.

Виклад основного матеріалу

Розглянемо поняття «академічна мобільність» та «міжнародна академічна мобільність» докладно.

Поняття «академічність» - наукова виваженість, певна поважність, ґрунтовне дослідження; науковість доповіді чи виступів [2, с. 21].

Термін «мобільність» (від лат. mobilis - рухомий), за тлумачним словником визначається як рухливість, здатність швидко щось виконувати. Також науковці визначають мобільність як здатність структури змінюватись, а також коригувати напрями в роботі та критеріях появи нових факторів і подій [2, с. 56].

Для дослідження теоретично значущим є визначення аналізованого поняття, наведеного в Законі України «Про вищу освіту»: «академічна мобільність - можливість учасників освітнього процесу навчатися, викладати, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами» [5].

Розвиток академічної мобільності здобувачів вищої освіти та науково- педагогічних працівників, у тому числі і міжнародної, відкриває нові можливості для самої освіти, для формування європейського ринку праці і єдиного технологічного простору. Академічна мобільність міжнародного рівня - один з найефективніших способів розвитку можливостей вищої освіти на індивідуальному рівні.

Починаючи із 2005 р., коли Україна приєдналася до Болонського процесу, упродовж 18 років академічна мобільність позиціонується як одна із цілей на шляху до створення ЄПВО. За реалізацією Болонського процесу перераховують такі форми академічної мобільності:

- вихідна мобільність (outgoing mobility);

- вхідна мобільність (incoming mobility);

- кредитна мобільність (credit mobility);

- мобільність для отримання ступеня (degree mobility);

- спільні програми (joint program);

- програми подвійних дипломів (double degree program);

- масові відкриті онлайн курси (MOOCs);

- кампуси закордоном (campuses abroad);

- спільні наукові дослідження (cooperation in research) [7].

Якщо розглядати мету, яку включає академічна мобільність, то можна виділити декілька таких параметрів:

- підвищення якості вищої освіти в країні;

- підвищення рівня конкурентоздатності випускників закладів вищої освіти на внутрішньому та міжнародному ринку праці;

- ефективність проведення науково-педагогічних досліджень;

- налагодження як зовнішніх, так і внутрішніх інтеграційних зв'язків;

- збагачення досвідом учасників освітнього процесу щодо інших систем навчання та розширення їх знань.

Отримуючи можливість участі в програмах академічної мобільності, здобувачі вищої освіти, на нашу думку, отримують низку можливостей:

• можливість спробувати дещо іншу систему освіти, відмінну від звичної;

• отримати знання не лише зі своєї спеціальності, а й суміжні;

• удосконалити рівень знання іноземних мов;

• отримати диплом міжнародного зразку;

• можливість подорожування поза межами власної країни;

• знайомство зі звичаями та традиціями країн;

• обмін науковим досвідом.

Л. Гурч визначає поняття академічної мобільності як можливість упродовж певного періоду навчання потрапити на один або більше семестрів в іншому закладі вищої освіти, де ведеться підготовка спеціалістів за тією ж спеціальністю, дисциплінами та не вирізняється фахівців з цієї ж спеціальності із зарахуванням дисциплін (кредитів) та періодів навчання, де особа, що навчається має повне право самостійно обрати не лише навчальний заклад, а також курси та предмети [3, с. 18].

С. Гончаренко трактує академічну мобільність як здатність особистості до свідомої трудової і соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення нею навколишнього середовища й самої себе на основі засвоєння нею багатств матеріальної і духовної культури [2, с. 21].

І. Федорова зазначає, що отримання міжнародного досвіду у рамках академічної мобільності є надзвичайно важливими, з урахуванням європейського вектору розвитку України. Визначає дві сторони розвитку академічної мобільності: 1) важливе джерело поповнення бюджету ЗВО; 2) ймовірність призведення до проблем відпливу цінних кадрів за кордон [11, с. 39].

Ю. Клименко, аналізуючи це поняття, визначає його актуальним поліаспектним процесом, реалізація якого залежить і впливає від багатьох чинників і сфер суспільно-політичного життя суспільства. Зазначає, що, з позицій психологічної науки, мобільність тлумачиться як рухливість, здатність індивіда до руху через яке особистість пізнає професійну сферу [8, с. 24].

Окремі науковці характеризують «академічну мобільність» за такою характеристикою, як: поширення, або ж запозичення досвіду в іншому закладі вищої освіти. Педагоги розуміють «мобільність» як внутрішнє самовдосконалення особи, що засноване на стабільних цінностях і потребі в саморозвитку, симптом її внутрішньої свободи.

А. Загородня розглядає академічну мобільність як можливість учасників освітнього процесу під час впровадження педагогічної, науково-педагогічної, інноваційної діяльності, яка здійснюється з урахуванням принципів свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізації з урахуванням обмежень, встановлених законодавством [4, с. 4].

Отже, проблемою академічної мобільності займається чимало науковців, що трактують її як: можливість учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, інноваційної діяльності;

внутрішнє самовдосконалення особистості. У наукових працях акцентовано на перевагах міжнародної академічної мобільності щодо розвитку міжкультурної компетентності здобувачів вищої освіти та науково-педагогічних працівників, отримання доступу до сучасних технологій і методик в освітній та науковій сферах, запозичення конструктивного зарубіжного досвіду для реалізації освітніх програм у закладах вищої освіти України. Міжнародна академічна мобільність збільшує можливості викладачів та здобувачів вищої освіти щодо професійної самореалізації, а також підвищує якість трудових ресурсів національної економіки.

Відповідно до Порядку реалізації права на академічну мобільність (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579 в редакції постанови КМУ від 13 травня 2022 р. № 599) визначено такі цілі академічної мобільності:

- інтеграція України в Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір;

- обмін передовими практиками та досвідом у сферах освіти і науки;

- модернізація системи освіти;

- цифровізація навчання та управління;

- підвищення якості освіти та ефективності наукових досліджень;

- підвищення конкурентоспроможності освітньо-наукової спільноти України;

- розвиток професійних навичок та особистісних якостей учасників академічної мобільності;

- поглиблення співробітництва з міжнародними партнерами у сферах освіти і науки;

- підтримка соціальних, економічних, культурних взаємовідносин та зв'язків з іншими країнами [10].

Відповідно до Порядку завданнями учасників академічної мобільності є:

- підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки, професійної майстерності учасників академічної мобільності;

- отримання міжнародного досвіду провадження викладацької, наукової, науково-технічної діяльності та доступу до європейської та світової дослідницької інфраструктури;

- реалізація спільних наукових, науково-технічних та/або освітніх проектів;

- підвищення рівня володіння іноземними мовами;

- популяризація української мови, культури, поглиблення знань про культуру інших країн [10].

У сучасних наукових працях та практичній діяльності закладів вищої освіти застосовують низку термінів на позначення видів академічної мобільності, зокрема «зовнішня академічна мобільність», «віртуальна академічна мобільність», «реальна академічна мобільність» тощо. Зважаючи на те, що Порядок реалізації права на академічну мобільність є чинним нормативно-правовим документом, то саме він визначає види академічної мобільності здобувачів освіти (наукового ступеня), а також педагогічних, науково-педагогічних, наукових, інших працівників закладів освіти (наукових установ), а саме:

1) за місцем її реалізації: внутрішня, що передбачає навчання, виконання програми академічної мобільності українським учасником в іншому українському закладі освіти (науковій установі), відмінному від місця постійного навчання (роботи); міжнародна, що передбачає навчання, виконання програми академічної мобільності українським учасником в іноземному закладі освіти або іноземного учасника - в українському закладі освіти (науковій установі);

2) за сферою діяльності - на освітню та наукову;

3) за способом реалізації: очну, що передбачає фізичне переміщення учасника академічної мобільності до закладу-партнера; дистанційну, що передбачає інтерактивну взаємодію учасника академічної мобільності, що забезпечується використанням відповідних інформаційно-комунікаційних технологій; змішану, що передбачає очно-дистанційну участь учасника академічної мобільності [10].

В умовах воєнного стану громадянам України гарантовано право на освіту. Освітня й наукова сфери, як і всі сфери суспільства, зазнали значних змін, пов'язаних із впливом війни та умовами провадження науково- педагогічними працівниками їхньої професійної діяльності. У 2022 р. процеси очної міжнародної академічної мобільності були призупинені, адже значна частина науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти змушена була переїхати у межах України або за кордон. Окрім того аналітики відзначають негативні тенденції для наукової сфери України зокрема із значним відтоком молодих вчених. За інформацією, що «була зібрана МОН, більш ніж 5% молодих науковців, які працювали у ЗВО, змінили місце перебування й виїхали з території України до інших країн. Стосовно академій наук ситуація набула загрозливого характеру: змінили місце перебування й виїхали з території України до інших країн 43 % молодих науковців» [9, с. 44].

Освітній процес у закладах вищої освіти у 2023 р. організовано за денною (очною), дистанційною та змішаною формою. Станом на 1 липня 2023 р. із 375 ЗВО: 38 закладів (10,1 %) повністю перейшли на денну (очну) форму навчання, 200 закладів (53,4 %) продовжують працювати дистанційно, 132 заклади (35,2 %) обрали змішаний формат реалізації освітнього процесу, 5 закладів (1,3 %) не відновили свою діяльність законодавством [9, с. 41].

У 2022-2023 р. значна кількість наукових установ та закладів вищої освіти зруйновано, пошкоджено та нині потребують відновлення. Так, за матеріалами інформаційно-аналітичного збірника «Освіта в умовах воєнного стану: виклики, розвиток, повоєнні перспективи» станом на червень 2023 р. наявні такі дані щодо пошкоджень (руйнувань) майна та будівель наукових установ: частково пошкоджено - 114; зруйновано - 4; установи, що опинилися на тимчасово окупованій території з лютого 2022 р. - 13 [9, с. 44].

Нині міжнародна академічна мобільність в Україні характеризується зростанням масштабів, інтенсивності та обсягу. Це стало можливим завдяки посиленню міжнародного співробітництва закордонних та українських університетів та підтримки українських здобувачів вищої освіти і викладачів в умовах війни, наданню грантової та адресної підтримки, діяльності благодійних фондів, співробітництву в рамках міжнародних проєктів (наприклад, проєкт «Міжнародна академічна мобільність» Програми Еразмус+) тощо.

Міністерством освіти і науки України визначено такі переваги академічної мобільності для здобувачів вищої освіти: культурний діалог, розширення кругозору, набуття нових унікальних професійних навичок, удосконалення навичок володіння іноземними мовами. Для викладачів та науковців перевагами участі у програмах академічної мобільності є: підвищення кваліфікації в контексті глобальних трендів розвитку науки, залучення до кращих світових практик, професійний діалог. Спільною перевагою академічної мобільності для студентів, викладачів та науковців є підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому і міжнародному ринку праці [1].

Окрім виокремлених переваг, на наш погляд, значимими є перспективи освітньої та наукової міжнародної академічної мобільності. Щоб продовжити розвиток цього інноваційного процесу варто визначити можливості її вдосконалення. Необхідно також розвивати подальші дослідження щодо налагодження міжнародних стосунків у рамках програм академічної мобільності, широкого розповсюдження результатів проаналізованого, отриманого накопиченого досвіду під час організації та проведення міжнародних науково-практичних конференцій семінарів, тренінгів, з метою активізації міжнародної діяльності українських університетів.

Одним із складників модернізації освітньої галузі, який сприятиме гуманітарній безпеці України, розвитку громадянського суспільства та його консолідації, а також протидії інформаційній агресії є упровадження медіаосвіти у вітчизняних закладах вищої освіти. У низці країн, зокрема Великій Британії, Канаді, Німеччині, Польщі, США, Франції, Фінляндії та ін. є значний досвід упровадження медіаосвіти у закладах різних типів. Відтак, програми міжнародної академічної мобільності можуть слугувати запозиченню

та впровадженню конструктивного міжнародного досвіду медіаосвіти в університетах України. Наші міркування підкріплюємо тим, що нині достатньо складно спрогнозувати інформаційний та виховний вплив сучасних медіа на освіту майбутніх фахівців і світосприйняття молодого покоління. Медіакомпетенність є однією із компетентностей здобувачів освіти та викладачів, яка уможливлює здатність до розуміння, сприйняття, створення, використання та критичного аналізу медіаінформації, використання з освітньою метою засобів масової інформації. Міждисциплінарність медіаосвіти дозволяє нам виокремити її як перспективний напрям у розвитку програм міжнародної академічної мобільності. Важливим також є той факт, що завдяки досвіду, отриманому в рамках участі в програмах міжнародної академічної мобільності, випускники закладів вищої освіти та викладачі набувають здатності працювати в міжкультурному глобальному професійному середовищі. Такий досвід сприяє усвідомленню та розумінню систем професійної підготовки та медіаосвіти, мовних, політичних, соціальних явищ, що, водночас, забезпечує формування професійної, загальнокультурної компетентностей, медіакометентності.

Нині, більшість закладів вищої освіти України академічну мобільність розглядає як невід'ємну частину процесу вищої освіти та забезпечення її якості. Це викликано тим, що міжнародна академічна мобільність - один з найважливіших напрямів процесу інтеграції закладів вищої освіти в міжнародний освітній простір, а внутрішня академічна мобільність - напрям підвищення якості освітнього процесу з реалізації освітніх програм. Тому, академічну мобільність в умовах воєнного стану та для повоєнного відновлення України можна розглядати, як засіб розвитку та оновлення освітніх програм у закладах вищої освіти, що дозволить українській системі вищої освіти перейти від замкнутості до відкритості, домогтися її визнання на загальноєвропейському освітньому просторі, забезпечити прозорість і визнання компетенцій і кваліфікацій з метою підвищення мобільності учасників освітнього процесу, а також підвищення конкурентоспроможності українських освітніх програм на світовому ринку освітніх послуг. Обираючи навчання та викладання за програмами академічної мобільності, здобувані вищої освіти та викладачі, науковці отримують доступ до освітніх програм, семінарів, тренінгів, міжнародних «пікніків». У результаті, учасник програми міжнародної академічної мобільності повертається до України з новим багажем умінь, навичок, знань та має можливість застосування здобутого академічного й наукового досвіду для повоєнного відновлення України.

Міжнародне співробітництво у рамках академічної мобільності є одним з важливих показників, за яким оцінюють ефективність діяльності закладу вищої освіти. Міжнародне співробітництво у сфері науки дозволяє розвивати

нові, часто міждисциплінарні дослідження, вирішувати глобальні проблеми людства, формувати нову культуру технологій.

До причин, які гальмують розвиток міжнародної академічної мобільності, зараховуємо такі: особливості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану; недостатня поінформованість учасників освітнього процесу про програми міжнародної академічної мобільності та слабку мотивацію для участі в них; фінансово-побутові проблеми, що виявляються у не спроможності університетів прийняти або ж відправити учасників освітнього процесу для участі у програмах, брак фінансування і грантової підтримки; брак спільних підручників і навчальних посібників, загальновизнаних навчальних матеріалів.

Висновки

На основі проведеного аналізу, пропонуємо такі шляхи розвитку міжнародної академічної мобільності:

на рівні адміністрації закладів вищої освіти необхідно увідповіднити локальні нормативні документи Порядку реалізації права на академічну мобільність, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. №579 (в редакції постанови КМУ від 13 травня 2022 р. №599);

на рівні закладів вищої освіти:

• ініціювати створення відповідних підрозділів, на які б покладалась інформаційна та консультативна підтримка учасників освітнього процесу щодо програм академічної мобільності; розширення співпраці з міжнародними фондами, проєктами, програмами; пошук міжнародних грантів, конкурсів тощо; пошук джерел фінансування міжнародної академічної мобільності;

• удосконалення іншомовної компетентності учасників освітнього процесу;

• підготовка менторів для співпраці із закордонними закладами вищої освіти у межах двосторонніх угод;

• презентація міжнародних грантів, стипендіальних програм, програм обміну та інших проєктів, спрямованих на оптимізацію і розширення академічної мобільності;

• розробка, адміністрування та координація освітніх програм у рамках програм академічної мобільності, укладених з країнами-партнерами;

на рівні освітніх програм:

• регулярне проведення інформаційних семінарів з участю здобувачів вищої освіти, викладачів, які вже мали досвід академічної мобільності та можуть ним поділитись, а також прорекламувати переваги участі в таких програмах;

• підготовка документації та супровід у рамках програм академічної мобільності.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у визначенні психологічних засад реалізації програм міжнародної академічної мобільності.

Література:

1. Академічна мобільність. URL:https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/osvita-za- kordonom/akademichna-mobilnist (дата звернення: 15.12.2023).

2. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. Вид. друге, доп. й випр. Рівне: Волинські обереги, 2011. 552 с.

3. Гурч Л. Мобільність студентів та професорсько-викладацького складу як фактор підвищення конкурентоспроможності вищої освіти України в європейському просторі. URL: http://personal.in.ua/article.php?ida=53 (дата звернення: 15.12.2023).

4. Загородня А. Академічна мобільність як засіб забезпечення якості професійної підготовки фахівців економічної галузі України. URL: http://lib.iitta.gov.Ua/715121/1/2382.pdf (дата звернення: 15.12.2023).

5. Закон України «Про вищу освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення 15.12.2023)

6. Закон України «Про освіту». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення 15.12.2023)

7. Згуровський М. З. Болонський процес - структурна реформа вищої освіти на європейському просторі. URL: http: www.idn.polynet.lviv.ua (дата звернення: 15.12.2023).

8. Клименко Ю. А. Професійна мобільність майбутніх учителів у країнах Євросоюзу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Умань, 2011. 20 с.

9. Освіта в умовах воєнного стану: виклики, розвиток, повоєнні перспективи. Інформаційно-аналітичний збірник. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20 serednya/serpneva-konferencia/2023/22.08.2023/Inform-analytic.zbirn-Osvita.v.umovah.voyennogo. stanu-vykl.rozv.povoyen.perspekt.22.08.2023.pdf (дата звернення: 15.12.2023).

10. Порядок реалізації права на академічну мобільність, затвердженого Постановою КМУ від 12 серпня 2015 р., №579 (в редакції постанови КМУ від 13 травня 2022 р. №599). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text. (дата звернення: 15.12.2023).

11. Федорова І. Академічна мобільність українських студентів сучасного освітнього простору. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/VKPI_fpp_2012_2_20%20(3).pdf (дата звернення: 15.12.2023).

References:

1. Akademichna mobilnist. URL:https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/osvita-za- kordonom/akademichna-mobilnist [in Ukrainian].

2. Honcharenko, S. U. (2011). Ukrainskyi pedahohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Encyclopedic Dictionary].Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian].

3. Hurch, L. Mobilnist studentiv ta profesorsko-vykladatskoho skladu yak faktor pidvyshchennia konkurentospromozhnosti vyshchoi osvity Ukrainy v yevropeiskomu prostori. URL: http://personal.in.ua/article.php?ida=53 [in Ukrainian].

4. Zahorodnia, A. Akademichna mobilnist yak zasib zabezpechennia yakosti profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv ekonomichnoi haluzi Ukrainy. URL: http://lib.iitta.gov.ua/715121/1/2382.pdf [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy «Pro osvitu». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

7. Zghurovskyi, M. Z. Bolonskyi protses - strukturna reforma vyshchoi osvity na yevropeiskomu prostori. URL: http: www.idn.polynet.lviv.ua [in Ukrainian].

8. Klymenko, Yu. A. (2011). Profesiina mobilnist maibutnikh uchyteliv u krainakh Yevrosoiuzu [Professional Mobility of Future Teachers in the EU Countries]. Extended abstract of candidate's thesis. Uman. [in Ukrainian].

9. Osvita v umovakh voiennoho stanu: vyklyky, rozvytok, povoienni perspektyvy. Informatsiino-analitychnyi zbirnyk. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20 serednya/serpneva-konferencia/2023/22.08.2023/Inform-analytic.zbirn- Osvita.v.umovah.voyennogo.stanu-vykl.rozv.povoyen.perspekt.22.08.2023.pdf [in Ukrainian].

10. Poriadok realizatsii prava na akademichnu mobilnist, zatverdzhenoho Postanovoiu KMU vid 12 serpnia 2015 r., №579 (v redaktsii postanovy KMU vid 13 travnia 2022 r. №599). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/579-2015-%D0%BF#Text. [in Ukrainian].

11. Fedorova, I. Akademichna mobilnist ukrainskykh studentiv suchasnoho osvitnoho prostoru. URL: /Downloads/VKPI_fpp_2012_2_20%20(3).pdf [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru