Підготовка майбутніх учителів природничих спеціальностей до використання ІКТ учнями в позакласній роботі школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ДО ВИКОРИСТАННЯ ІКТ УЧНЯМИ В ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ ШКОЛИ

Кучай Олександр Володимирович доктор педагогічних наук, доцент

Біда Олена Анатоліївна доктор педагогічних наук, професор,

Кучай Тетяна Петрівна доктор педагогічних наук, професор

м. Київ, м. Берегове

Анотація

У статті розглядається підготовка майбутніх учителів природничих спеціальностей до використання ікт учнями в позакласній роботі школи. Наголошено, що майбутні вчителі природничих спеціальностей мають володіти знаннями комп'ютерних технологій, допоміжних пристроїв, іншого сучасного обладнання, а також уміти застосовувати їх у викладацькій діяльності з урахуванням вікових особливостей дітей.

Коло методичних та педагогічних завдань, які можна вирішити за допомогою комп'ютера, різноманітне. Комп'ютер - універсальний засіб, його можна застосувати як калькулятор, тренажер, засоби контролю та оцінки знань та засобів моделювання, до всього іншого - це ідеальна електронна дошка. Важливим методичним завданням, у плані застосування комп'ютера, є навчання розв'язання задач, а також деяким основним способам математичних дій, алгоритмів.

Позакласна робота є складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженням роботи на уроці. Основні завдання позакласної роботи наступні:

Комп'ютер фактично вирішує проблему індивідуалізації навчання. Зазвичай учні, які повільніше за своїх товаришів засвоюють пояснення вчителя, соромляться піднімати руку, ставити запитання. Маючи в якості партнера комп'ютер, вони можуть багаторазово повторювати матеріал у зручному для себе темпі та контролювати ступінь його засвоєння. Комп'ютер значно розширює можливості подання інформації.

На основі аналізу останніх досліджень і власних спостережень можна виділити наступні компоненти готовності майбутнього учителя природничих спеціальностей до застосування ІКТ: мотиваційний; когнітивно-творчий; творчо-рефлексивний.

Комп'ютер дозволяє посилити мотивацію вчення. Засвоєння знань, пов'язаних з більшим обсягом цифрової та іншої конкретної інформації, шляхом активного діалогу з персональним комп'ютером ефективніше та цікавіше для учня, ніж студіювання нудних сторінок підручника. За допомогою навчальних програм учень може моделювати реальні процеси, а отже - бачити причини та наслідки, розуміти їхній зміст.

Ключові слова: підготовка майбутніх учителів, природничі спеціальності, ІКТ, учні, школа.

Annotation

Kuchai Oleksandr Volodymyrovych Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv,

Bida Olena Anatoliivna Doctor Pedagogical Sciences, professor, head of the chair of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Transcarpathia, Berehove,

Kuchai Tetiana Petrivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor of the department of pedagogy, psychology, elementary, preschool education and management of educational institutions, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Transcarpathia, Berehove,

FUTURE TEACHERS TRAINING OF NATURAL SPECIALTIES FOR THE USE OF ICT BY STUDENTS IN OUT-OF-CLASS WORK OF THE SCHOOL

The article examines the preparation of future teachers of natural sciences for the use of ICT by students in extracurricular work of the school. It was emphasized that future teachers of natural sciences should have knowledge of computer technologies, auxiliary devices, and other modern equipment, as well as be able to use them in teaching activities taking into account the age characteristics of children.

The range of methodical and pedagogical tasks that can be solved with the help of a computer is diverse. A computer is a universal tool, it can be used as a calculator, a simulator, a means of monitoring and evaluating knowledge and a means of modeling, and for everything else, it is an ideal electronic board. An important methodical task, in terms of computer use, is learning how to solve problems, as well as some basic methods of mathematical operations, algorithms.

Extracurricular work is an integral part of the entire educational process, a natural continuation of work in class. The main tasks of extracurricular work are as follows:

The computer actually solves the problem of individualization of education. Usually, students who learn the teacher's explanation more slowly than their peers are shy to raise their hands and ask questions. Having a computer as a partner, they can repeatedly repeat the material at a pace convenient for them and control the degree of its assimilation. The computer significantly expands the possibilities of presenting information.

Based on the analysis of the latest research and personal observations, the following components of the readiness of the future science teacher to use ICT can be identified: motivational; cognitively creative; creative and reflective.

The computer allows you to increase the motivation of learning. Learning knowledge related to a larger volume of digital and other specific information through an active dialogue with a personal computer is more effective and interesting for the student than studying boring pages of a textbook. With the help of educational programs, the student can simulate real processes, and therefore - see causes and consequences, understand their meaning.

Keywords: training of future teachers, natural sciences, ICT, students, school.

Постановка проблеми

Освітні реформи останнього десятиліття сприяли значним перетворенням у системі освіти. Сьогодні відбувається активне впровадження інформаційних технологій та складної техніки, тому особливого значення у підготовці майбутніх вчителів набуває проблема формування їх інформаційно-комунікаційної компетентності як складової загальної професійної компетентності. Вчені відзначають особливу актуальність та значущість для вітчизняної освіти проблеми інформатизації освітнього простору та використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі. Сучасний вчитель повинен опанувати нові знання і вміння, які допоможуть йому комфортно існувати і бути конкурентоспроможним в економічному просторі інформаційного суспільства [4].

Новий науковий та освітній простір зумовлює зміни до реформування системи підготовки майбутнього педагога у ЗВО. У сучасних умовах становлення вчителя як професіонала неможливо обійтися без чіткого визначення системи знань, умінь та навичок, особистісних якостей та професійних компетентностей, серед яких чільне місце належить інформаційно-комунікаційній компетентності. Сучасний вчитель повинен добре орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб та вимог, а саме: створювати текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації; використовувати: Інтернет-технології, локальні мережі, бази даних; здійснювати анкетування, діагностування, тестування учнів, пошук необхідної інформації у мережі Інтернет; розробляти власні електронні продукти (розробку презентацій технологій, демонстраційний матеріал); мати навички використання електронних продуктів (електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми) у своїй професійній діяльності [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання вивчення інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі розкриваються в працях Н. Апатової, І. Богданової, О. Бойцун, Н. Голівер, Р. Гуревича, М. Жалдака, М. Кадемії, А. Коломієць, Н. Морзе, О. Співаковського Ю. Триуса, та інших. Питанню навчання майбутніх учителів природничих дисциплін присвячені роботи Л. Білоусової, Л. Жук, С. Каплун, О. Колгатіна, Л. Панченко, Н. Розової, К. Рум'янцевої, Г. Савченко, А. Семенової, Я. Сікори, І. Теплицького, Ю. Титової, Є. Травкіна, М. Федорової, С. Хазіної, О. Шестакова та ін.

Мета статті

Розкрити теоретичні основи підготовки майбутніх учителів природничих спеціальностей до використання ІКТ учнями в позакласній роботі школи.

Виклад основного матеріалу

ІКТ є невід'ємною частиною освіти. Нині йде становлення нової системи освіти. Цей процес супроводжується суттєвими змінами у педагогічній теорії та практиці освітнього процесу. Традиційні способи передачі інформації поступаються місцем використання інформаційно-комунікаційних технологій. У умовах вчителю необхідно орієнтуватися у широкому спектрі інноваційних технологій, ідей, шкіл, напрямів. Нині одне з основних завдань освіти - це входження до сучасного інформаційного суспільства. Одночасно відбувається інформатизація освіти - запровадження нових інформаційних технологій: на уроках використовуються комп'ютерні навчальні програми, створюються комп'ютерні презентації силами вчителів та учнів, проводиться комп'ютерне тестування та моделювання, пошук необхідного матеріалу в Інтернеті. Держава вкладає значні ресурси у інформатизацію освіти. Комп'ютери є у достатній кількості у кабінетах інформатики, а й кабінетах інших предметів. Основна мета інформатизації освітнього простору - підвищення ефективності та якості освіти, формування інформаційної культури як основи інформатизації суспільства загалом [5].

Сьогодні в шкільній природничій освіті відбуваються суттєві зміни, зумовлені реалізацією концептуальних положень української школи. З огляду на це важливою є підготовка майбутніх учителів природничих наук до впровадження нових інтегрованих курсів природничої освітньої галузі. Методичними орієнтирами навчання природничих наук в сучасній школі визначено такі: реалізація інтегративного підходу до змісту курсів; використання компетентнісно зорієнтованих завдань; виконання навчальних проєктів; впровадження дослідницького навчання; використання елементів STEM-освіти; застосування різноманітних цифрових технологій; формувальне оцінювання знань учнів [1].

Особливість підготовки майбутнього вчителя природничих спеціальностей засобами ІКТ слід розглядати в комплексі з більш глобальним завданням, яке стоїть перед професійною освітою - формуванням готовності до інноваційної діяльності в цілому.

За допомогою комп'ютерного навчання як інноваційної технології в процесі професійної підготовки вчителів можуть бути реалізовані такі програми: засвоєння нових понять і знань; формування вмінь і навичок; реалізація проблемного навчання; моделювання й аналіз конкретних наукових (природничих) ситуацій (особливо це доречно під час практичних занять, оскільки можна застосувати певні вміння у конкретних навчальновиховних ситуаціях). Саме такий підхід сприятиме формуванню готовності до інноваційної педагогічної діяльності [8].

Підготовка до інноваційної педагогічної діяльності - це інтегративна якість особистості, яка є регулятором та умовою успішної професійної роботи, що зорієнтована на створення, впровадження і поширення освітньої новизни [2]. інформаційний комунікаційний учитель природничий

Визначити стабільну структуру підготовки майбутнього вчителя природничих спеціальностей засобами ІКТ важко та навіть неможливо. Всі науковці мають розбіжності у своїх дослідженнях, проте системоутворюючим компонентом більшість вважає мотиваційну готовність до інноваційної компетентнішої діяльності. Певні знання підсилюються мотивами щодо перенесення вивченого в практичні вміння та навички з творчим застосуванням інноваційних технологій. Аналіз і корекція діяльності тільки вдосконалюють набуті вміння та навичок, сприяють подальшому творчому пошуку. На основі аналізу останніх досліджень і власних спостережень можна виділити наступні компоненти готовності майбутнього учителя природничих спеціальностей до застосування ІКТ:

1) мотиваційний (усвідомлене ставлення педагога до важливої ролі ІКТ у вирішенні актуальних проблем освіти в цілому та природничої освіти зокрема);

2) когнітивно-творчий (об'єднує сукупність знань про зміст і специфіку застосування ІКТ, їх види й ознаки, а також комплекс умінь і навичок щодо цих технологій у структурі власної професійної діяльності);

3) творчо-рефлексивний (реалізується в оригінальному розв'язанні комплексних педагогічних завдань, із використанням ІКТ під час викладання природничих дисциплін і здатності оцінювати власну креативність та творчі прояви інших) [3].

Підготовка майбутнього педагога до освітньої діяльності засобами ІКТ є процесом комплексним, що має відбуватися поетапно, охоплюючи цілу низку дисциплін: основи інформаційних технологій навчання, специфічні біологічні й екологічні предмети та методики їх викладання, а також заняття з педагогіки та психології [7].

Одним із етапів у цій системі ми вважаємо створення інтегрованих спецкурсів, які б ставили за мету систематизацію знань із усіх поєднаних дисциплін і враховували інноваційну спрямованість ІКТ у професійній роботі.

Майбутні вчителі природничих спеціальностей мають володіти знаннями комп'ютерних технологій, допоміжних пристроїв, іншого сучасного обладнання, а також уміти застосовувати їх у викладацькій діяльності з урахуванням вікових особливостей дітей. Нині педагог (еколог або біолог) повинен вміло працювати із цифровою інформацією, мати уявлення про існуючі програмні продукти, знати їхнє призначення та вдало ними користуватися. Важливо навчити студентів самостійно визначати доцільність, необхідність і шляхи застосування ІКТ, ознайомити їх із критеріями добору ефективних засобів навчання, що допоможуть виконанню поставлених цілей. Студент, який зацікавлений новизною, засвоює матеріал краще, ніж той, що не зацікавлений змістом навчального процесу. Застосування ІКТ вносить істотні зміни в діяльність і розвиток особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предметів, вимагає чіткої індивідуалізації під час організації роботи. Під час підготовки майбутніх учителів сучасного інформаційного простору важливо, щоб навчання мало творчий і пошуковий характер, оскільки так розвиватиметься пізнавальна активність, креативні та розумові здібності [3].

За останні кілька років ІКТ затвердили свої позиції в освітньому процесі - немає педагога, який не користувався б комп'ютером на своїх уроках. Але можливості ІКТ у позакласній роботі з дітьми поки що не вичерпані.

При виконанні організаційно-координуючої функції класний керівник встановлює контакт з батьками учнів. Найпоширеніший вид роботи з сім'єю - це батьківські збори. Двічі на семестр проводяться класні батьківські збори, 1 раз на півріччя організовуються загальношкільні зустрічі з батьками. У школі практикується застосування ІКТ для такого роду заходів. Батьки з інтересом дивляться презентації з різних тем, (узагальнення досвіду роботи класу за напрямками, робота з профілактики правопорушень, участь у загальноліцейних виховних заходах і т.д.). Відсоток відвідування батьківських зборів збільшується, зростає довіра до навчального закладу.

До комунікативної функції відноситься становлення загального сприятливого клімату в класі. Становлення доброзичливих міжособистісних відносин відбувається в результаті спільної діяльності учнів класу та педагогів. До такої діяльності відноситься класні години, інформаційні години «Це цікаво», участь у інтернет-конференціях, ведення класного мультимедійного фотоальбому, підготовка і проведення загальношкільних заходів та підготовка матеріалів для шкільного сайту.

Класні та інформаційні години супроводжуються комп'ютерними презентаціями, складеними або вчителем, або учнями та використанням матеріалів Інтернету.

Пошук інформації до бесід, тренінгів та круглих столів став набагато простіше за допомогою ресурсів мережі Інтернет. Ведення електронного класного фотоальбому зберігає в пам'яті дітей яскраві моменти ліцейського життя. Найбільш ефективно створення та поповнення такого альбому силами учнів за підтримки класного керівника.

Аналітико-прогностична функція передбачає вивчення індивідуальних особливостей учнів та їх розвиток. У цьому класному керівникові здатні допомогти ІКТ. Проведення тестування та підрахунок результатів можна довірити комп'ютерній програмі. Під контрольною функцією мається на увазі контроль за успішністю і відвідуваністю учнів навчальних занять. Школа живе традиціями. Але для підтримки їх сьогодні потрібні нові форми, новий зміст, та нові технології роботи. Тому в організацію виховних заходів (у тому числі і традиційних) міцно входять інформаційним технології [2].

Підвищення ефективності освіти неможливе без створення нових форм навчання учнів. У зв'язку із цим велику увагу сьогодні приділяється позакласній діяльності учнів. Тут більшу роль грає самостійна робота учнів з комп'ютером, робота над самим інформаційним об'єктом. Щоб учні любили відвідувати уроки інформатики необхідно прищепити любов до уроків, а це можна зробити на позакласних заняттях з використанням інформаційних технологій.

Позакласна робота є складовою частиною всього навчального процесу, природним продовженням роботи на уроці. Основні завдання позакласної роботи наступні: поглиблювати й розширювати знання й практичні навички учнів; розвивати логічне мислення, кмітливість, виявляти найбільш обдарованих і здатних дітей, сприяти їхньому подальшому розвитку, виробляти інтерес до предмету, утягувати дітей у цікаві заняття, а цим зміцнювати дисципліну, організованість і колективізм [4].

Позакласна робота відрізняється від класної тим, що вона будується на принципі добровільності. Тут учням не виставляють оцінок, але обґрунтованість суджень, кмітливість, швидкість обчислень, використання раціональних способів рішення повинна заохочуватися. Для позакласної роботи вчитель підбирає доступний матеріал підвищених труднощів або матеріал, що доповнює вивчення основного курсу інформатики, але з урахуванням наступності із класною роботою. На відміну від уроку позакласна робота носить характер розваг, ігор, змагань.

Застосовуючи інформаційні технології на заняттях можна спостерігати подив і гострий інтерес учнів, радість на їхніх обличчях від виниклого здогаду.

Перед вчителем постає завдання організації процесу навчання таким чином, щоб учень здобував навички самостійної діяльності, об'єктивно оцінював свої знання й уміння, ставив перед собою завдання й знаходив рішення. Такий вчитель повинен добре володіти матеріалом, творчо підходити до кожного заняття, не боятися думати, постійно перебувати в пошуку нових педагогічних методів і прийомів, добре знати психологію учня.

У сучасній школі немає іншого вибору, ніж адаптація її до інформаційного століття. Досягнення загальної комп'ютерної грамотності необхідно всім учням для їхнього існування й процвітання в суспільстві, розвиток якого буде ґрунтуватися на інформаційній технології [6].

Висновки

Аналізуючи виконану роботу із застосування інформаційних технологій та у процесі навчання, можна сказати, що реалізація такого підходу дозволяє: розвинути інтерес до предмета, організувати самостійну роботу учнів, реалізувати диференційований підхід, розвинути логічне мислення та навички самоконтролю.

Література

1. Грицай Н. Підготовка майбутніх учителів природничих наук до роботи в новій українській школі. Українська професійна освіта. 2021. № 9-10. С. 136-143.

2. Грицай, Н.Б. Підготовка майбутніх учителів до використання проектної технології у навчанні учнів природничих наук. Українська професійна освіта, 2020. 7, 28-36.

3. Гура А. М. Особливості підготовки вчителів природничих спеціальностей засобами інформаційно-комунікаційних технологійю Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. Вип. 61. С. 63-66.

4. Засєкіна, Т.М. Інтеграція в шкільній природничій освіті: теорія і практика: монографія. Київ: Педагогічна думка. 2020. 234 с.

5. Лаврентьева О.О. Розвиток методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки: теоретико-методичний аспект: монографія / за ред. проф. Л.О. Хомич. Київ: КНТ, 2014. 456 с.

6. Свистун О. В. Позакласна робота з інформатики. Інформатика в школі. 2018. № 11. С.14-21.

7. Семеріков С. О. Інноваційні організаційні форми та методи навчання в методичній системі фундаментальної інформатичної підготовки. 36. наук. пр. Кам.-Поділ. нац. ун-ту: Серія педагогічна. Кам'янець-Подільський: Кам.-Поділ, нац. ун-тім. І. Огієнка, 2009. Вип. 15. С. 162-165.

8. Соловйов В. М. Умови підготовки майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін засобами комп'ютерного моделювання. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2012. №2 (4). С. 78-84.

References

1. Hrytsay N. (2021). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv pryrodnychykh nauk do roboty v noviy ukrayins'kiy shkoli [Preparation of future teachers of natural sciences to work in a new Ukrainian school], Ukrayins'ka profesiyna osvita. № 9-10. S. 136-143. [in Ukrainian],

2. Hrytsay, N.B. (2020). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv do vykorystannya proyektnoyi tekhnolohiyi u navchanni uchniv pryrodnychykh nauk [Preparation of future teachers for the use of project technology in teaching students of natural sciences], Ukrayins'ka profesiyna osvita. 7, 28-36. [in Ukrainian],

3. Hura A. M. (2018). Osoblyvosti pidhotovky vchyteliv pryrodnychykh spetsial'nostey zasobamy informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiyyu [Peculiarities of training of teachers of natural sciences by means of information and communication technologies], Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriya 5: Pedahohichni nauky: realiyi ta perspektyvy. Vyp. 61. S. 63-66. [in Ukrainian],

4. Zasyekina, Т.М. (2020). Intehratsiya v shkil'niy pryrodnychiy osviti: teoriya і praktyka [Integration in school science education: theory and practice]: monohrafiya. Kyyiv: Pedahohichna dumka. [in Ukrainian],

5. Lavrent'yeva O.O. (2014). Rozvytok metodolohichnoyi kul'tury maybutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u protsesi profesiynoyi pidhotovky: teoretyko-metodychnyy aspekt [Development of methodological culture of future teachers of natural sciences in the process of professional training: theoretical and methodological aspect]: monohrafiya / za red. prof. L.O. Khomych. Kyyiv: KNT. [in Ukrainian],

6. Svystun О. V. (2018). Pozaklasna robota z informatyky [Extracurricular work in informatics\ Informatyka v shkoli. № 11. S. 14-21. [in Ukrainian],

7. Semerikov S. O. (2009). Innovatsiyni orhanizatsiyni formy ta metody navchannya v metodychniy systemi fundamental'noyi informatychnoyi pidhotovky [Innovative organizational forms and teaching methods in the methodical system of fundamental informatics training], Zb. панк. pr. Kam.-Podil. nats. im-tu: Seriya pedahohichna. Kam"yanets'-Podil's'kyy: Kam.-Podil. nats. un-t im. I. Ohiyenka. Vyp. 15. S. 162-165. [in Ukrainian],

8. Solovyov V. M. (2012). Umovy pidhotovky maybutnikh uchyteliv pryrodnychomatematychnykh dystsyplin zasobamy komp"yuternoho modelyuvannya [Teaching tools for object-oriented modeling for students of natural sciences at pedagogical universities], Visnyk Dnipropetrovs'koho universytetu imeni Al'jreda Nobelya. Seriya «Pedahohika і psykholohiya». №2 (4). S. 78-84. [in Ukrainian],

Размещено на Allbest.ru