Розвиток мовленнєвої активності у дітей раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти

Размещено на http://allbest.ru

Університет Григорія Сковороди В Переяславі

Розвиток мовленнєвої активності у дітей раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти

Доцевич Тамілія Іванівна доктор психологічних наук, професор,

професор кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти

м. Переяслав



Анотація

Стаття присвячена проблемі раннього виявлення й надання комплексної допомоги дітям з відхиленнями в мовленнєвому розвитку. Дослідження містить узагальнення результатів діагностико-корекційної роботи відхилень в опануванні мовлення дітьми раннього віку.

Ранній вік дітей - особливий віковий період у розвитку дитини, коли триває інтенсивний розвиток інтелектуальної, мовленнєвої, фізичної та психологічної сфер.

Поява та оволодіння мовленням є основним новоутворенням періоду раннього віку. Сам процес мовлення стає основою для подальшого розвитку дитини. дошкільний логопедичний освіта мовлення

Дошкільний вік - це розквіт мовленнєвої активності дитини, формування та засвоєння всіх сторін мовлення, засвоєння дошкільником норм і правил рідної мови.

Встановлена роль комунікативного фактору в розвитку мови (поєднання афективних, ділових, когнітивних компонентів), що проявляються в різних умовах виховання: в сім'ї, в закладі дошкільної освіти. Доведено, що комунікативно-мовленнєвий профіль дає змогу виявити збережені та порушені складові психомовленнєвого розвитку (структуру недорозвинення).

Виявленні відхилення в оволодінні мовленням дітьми раннього віку за ступенем вираженості, ґенезам і проявами. В залежності від різко виражених відхилень в оволодінні промовою розроблені рекомендації з надання логопедичної допомоги.

Встановлена роль в розвитку мовлення дітей раннього віку комплексного корекційно-попереджувального процесу, який є дидактичним для батьків і педагогів. Доведено роль комунікативної ситуації в розвитку мовлення в ранньому віці. Виявленні відхилення в оволодінні мовленням дітьми раннього віку за ступенем вираженості, ґенезам і проявами.

Розглянуто комунікативна ситуація як конкретна ситуація спілкування, до якої входять партнери по комунікації, способи реалізації комунікативної інтенції, немовленнєві компоненти, що також сприяє розвитку мовлення в ранньому віці. Представлені результати ефективного використання корекційно- попереджувального впливу на мовленнєвий розвиток дітей раннього віку.

Ключові слова: ранній вік, комунікативна ситуація, розвиток мовлення, порушення мовлення, корекційно-попереджувальний вплив.



Abstract

Development of speech activity in young children in the conditions of preschool education

Dotsevych Tamilia Ivanivna Doctor of Psychology, Professor, Professor of the Department of Psychology and Pedagogy of Preschool Education, Hryhorii Skovoroda University Pereiaslav, Pereiaslav

The article is devoted to the problem of early detection and provision of comprehensive assistance to children with speech developmental disorders. The study contains a generalization of the results of diagnostics and correction of deviations in the acquisition of speech by young children. Early childhood is a special age period in the development of a child when intensive development of intellectual, speech, physical and psychological spheres continues. The emergence and mastery of speech is the main neurodevelopment of the early childhood period. The process of speech itself becomes the basis for the child's further development; preschool age is the flowering of the child's speech activity, the formation and mastery of all aspects of speech, and the preschooler's acquisition of the norms and rules of the native language. The role of the communicative factor in the development of speech (a combination of affective, business, cognitive components), which manifest themselves in different conditions of education: in the family, in preschool education. It is established that the communicative and speech profile allows to identify the preserved and disturbed components of psycho-speech development (the structure of underdevelopment) identifies deviations in the acquisition of speech by young children in terms of severity, genesis and manifestations. Depending on the sharply expressed deviations in the acquisition of speech, recommendations for the provision of speech therapy have been developed. The role of a complex correctional and preventive process in the development of speech of young children, which is didactic for parents and teachers, is established. The role of the communicative situation in the development of speech at an early age is proved. Deviations in the acquisition of speech by young children in terms of severity, genesis and manifestations are identified. The communicative situation is considered as a specific situation of communication, which includes communication partners, ways of realizing the communicative intention, non-speech components, which also contributes to the development of speech at an early age. The results of the effective use of correctional and preventive influence on the speech development of young children are presented.

Keywords: early age, communicative situation, speech development, speech disorders, correctional and preventive influence.



Вступ

Постановка проблеми. Сучасна державна політика в галузі дошкільної освіти робить акцент на питаннях виховання, навчання та розвитку дітей раннього віку. Державний освітній стандарт дошкільної освіти пропонує закладам дошкільної освіти (далі ЗДО) створювати умови для розвитку дитини (раннього та дошкільного віку), які відкривають можливості для її позитивної соціалізації, особистісного розвитку. Приділяється велика увага розвитку ініціативи та творчих здібностей на основі співробітництва з дорослими й однолітками та відповідних віку видів діяльності.

Водночас психологи, педагоги, медичні фахівці зазначають, що зростає кількість дітей, які мають проблеми в мовленнєвому розвитку. На їх думку, це зумовлене наступними причинами:

по-перше, останнім часом збільшується кількість вихованців раннього віку, які вступають до дитячого садка з відхиленнями у стані здоров'я: в анамнезі наявний обтяжний пренатальний період, пов'язаний із неблагопо- лучним перебігом вагітності та пологів у матері. Найчастіше неврологічний статус цих дітей зумовлений такими діагнозами: мінімально-мозкова дисфункція, пренатальна енцефалопатія. У зв'язку з цим дана категорія у сучасній науці називається «групою ризику». До групи ризику попадають діти, які чують, але виховуються глухими батьками, або батьками, які самі мають вади мовлення. Наявність неврологічної симптоматики призводить до різних порушень у розвитку дитини: затримки мовленнєвого розвитку, сенсорних розладів, емоційної нестійкості;

по-друге, з боку батьків спостерігаються спроби інтенсифікації розвитку дитини без урахування закономірностей анатомо-фізіологічного та психічного розвитку;

по-третє, як і раніше в деякої популярної літературі, в розмовах між батьками дошкільників існує точка зору, що відсутність мовлення до трьох років є варіантом норми. Водночас, неувага до формування мовлення на ранніх етапах може призвести до поглиблення відставання в розвитку мовлення та появи вторинних порушень психічних функцій.

Згідно зі статистикою, мовленнєва патологія - найпоширеніша категорія порушень у дошкільному віці. У практиці закладів дошкільної освіти, логопедичну допомогу, як правило, починають надавати з віку 4-5 років, тоді як діти раннього віку залишаються поза належною увагою, хоча цей вік є сензитивним в мовленнєвому розвитку. І розпочата робота з подолання або попередження мовленнєвих порушень саме в ранньому віці буде найбільш ефективною. Саме тому в сучасних умовах так необхідне спеціальне організоване, структуроване освітнє середовище, яке дало б змогу стимулювати мовленнєву активність дітей раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти.

Аналіз останніх дослідження і публікацій. Проблемою ранньої діагностики дітей з мовленнєвими проблемами займалися педагоги: О.Ф.Баскакова, А.М. Богуш, Н.В. Манько, Є. Ф. Соботович, Л. І. Трофименко, В. В. Тарасун, Т. Бауєр, К. Бюлер, А. Валон, В. Штерн та ін.

Означений аспект як важливий науково - педагогічний складник сучасних досліджень відображений у працях А. Богуш, М. Вашуленко, С.М. Заплатна, О. Кононко, К. Крутій, Н. Манько, С. Ладивір, Т. Піроженко, Ю. Рібцун, Л. Федоренко, М. Шеремет та ін. Науковці різнобічно вивчали проблему мовленнєвого розвитку дошкільників та його особливості, відзначаючи важливу роль спілкування дітей у їх психічному та особистісному розвитку. Дещо менша увага спеціалістів приділялася вивченню питання мовленнєвого розвитку дітей раннього віку із ЗМР. За науковою редакцією Н. А. Бастун в посібнику «Служби раннього втручання в Україні: шлях до інтеграції» досліджено процес становлення та розвитку служб раннього втручання та наводиться досвід роботи регіональних служб[1]. Наявні дослідження із спеціальної педагогіки (І. Марченко, Є. Соботович, А. Колупаєва, О. Мастюкова, О. Винарська, І. Довгалець, В. Тарасун та ін.) не вирішують усіх проблем мовленнєвого розвитку означеної категорії дітей. Питання стимуляції, активізації розвитку мовлення у дітей раннього віку залишається актуальним і потребує вивчення, як в теоретичному напрямку, так і в практичному.

Мета статті - узагальнення результатів дослідження діагностики та корекції відхилень в опануванні мовлення дітьми раннього віку в умовах закладу дошкільної освіти.



Виклад основного матеріалу

Статистика свідчить, що з кожним роком в Україні спостерігається суттєве збільшення кількості дітей раннього віку, які мають порушення психофізичного, і зокрема, мовленнєвого розвитку (Н. Вісневська, С. Конопляста, В. Синьов, В. Тарасун, В. Тищенко, М. Шеремет та ін.) [2; с. 5-9]. Раннє дитинство - це період інтенсивного розвитку дитини. Провідною діяльністю дитини від одного до трьох років стає предметна діяльність. Формою і засобом організації предметної діяльності стає ситуативне- ділове спілкування з дорослим. Дорослий стає об'єктом наслідування для дитини раннього віку, учасником її діяльності. У розвитку мовленнєвої активності провідна роль також належить дорослим, насамперед батькам, а в умовах перебування дитини в закладі дошкільної освіти - педагогам.

В багатьох дослідженнях підкреслюється кількісна сторона в розвитку мови, тобто встановлені терміни появи тих або інших лінгвістичних одиниць. Підкреслюється роль комунікативного фактору в розвитку мови (поєднання афективних, ділових і когнітивних компонентів), що проявляються в різних умовах виховання: в сім'є, закладі дошкільної освіти. Велике значення має комунікативний фактор, тому що до моменту виникнення мови він виступає як складне утворення, яке створює особливий специфічний синдром, який заключається в своєрідності взаємозв'язків емоційного контакту і співпраці. В процесі спілкування дитини з дорослим своєрідні взаємозв'язки емоційного контакту і співпраці виступають в різних поєднаннях і обумовлюють не тільки перехід від пасивної до активної мови, але й по-різному впливають на темп і якість розвитку самої мови.

Якщо дитина розвивалася з відставанням у розвитку мовлення, не почала розмовляти до трьох років і з нею не проводилися заняття в ранньому віці із запобігання розвитку вторинних порушень, то в старшому дошкільному віці, як показує аналіз психолого-педагогічної літератури, власний досвід роботи, а також зазначають педагоги закладів дошкільної освіти, у розвитку дитини можна помітити низку проблем: низький рівень спілкування, проблеми в емоційно-вольовій сфері, в особистісних особливостях (зазвичай ці діти сором'язливі), у розвитку пам'яті, у розумінні лексико-граматичних категорій. Ці особливості психічного розвитку дітей можуть призвести майбутніх першокласників до труднощів у навчанні в школі. До вступу в перший клас у дитини має бути сформований досить високий рівень розвитку комунікативної та понятійної сторін мовлення. У дошкільників із затримкою мовленнєвого розвитку в анамнезі рівень мовленнєвого розвитку значно нижчий. Звідси виходить, що актуальним стає проведення психолого- педагогічної роботи зі стимулювання мовленнєвої активності дітей раннього віку з метою попередження (подолання) затримки мовленнєвого розвитку. Це може бути запорукою успішного формування компенсаторних механізмів, корекції первинно порушених психічних і моторних функцій, профілактики вторинних відхилень у розвитку.

Протягом всього раннього віку емоційні контакти дитини з дорослим відіграють важливу роль, але на кожному етапі вони мають специфічну функцію й поступово більшого значення набуває співпраця дитини з дорослим. Різні умови виховання задають різний рівень співпраці дитини з дорослим, що визначає процес оволодіння дитиною мовою[7].

Батькам, вихователям необхідно знати, що таке затримка мовного розвитку, та які наслідки мають бути. Затримка мовного розвитку (ЗМР) - це повна відсутність мови в дітей до трьох років або значна затримка в її формуванні. Якщо у дитини раннього віку своєчасно не помітити відставання в мовному розвитку, ЗМР може перетворитись в складне системне - загальне недорозвинення мови, на подолання якого може потребуватися довгий період логокоррекції [3].

З ростом дитини одночасно зростають її можливості й показники розвитку. Правильна мова - це не тільки чітке звуковимовлення, але й уміння грамотне викладати свої думки, загальний розвиток і культура, успішність дитини в цілому. Формування мови, тільки поєднуючись з розвитком інших психічних процесів, розгортаннях ігрової діяльності, забезпечує гармонічне становлення повноцінної особистості дитини. [4].

В аспекті раннього корекційного впливу розвиток мовлення ми розуміємо як процес послідовного оволодіння стабільно - динамічними мовленнєвими системами, що можливо тільки за умов адекватної комунікації та психофізіологічної готовності дитини.

Таке розуміння мовленнєвого розвитку дитини раннього віку дає змогу виокремити відхилення мовленнєвого розвитку або відхилення в оволодінні мовленнєвої системи, зумовлене неадекватністю соціально-комунікативних умов і, як наслідок, незрілістю психофізіологічних (когнітивних) передумов мовлення.

Відхилення в оволодінні мовленням є наслідком десинхронізації компонентів мовленнєвої системи та провокують фонетико-фонематичні порушення або загальне недорозвинення мовлення в дошкільному віці. [5].

Дуже важливо вчасно виявити дітей з відхиленнями в оволодінні мовленням, визначити тип цих відхилень, відмежувати ці стани від затримки мовленнєвого розвитку та уповільненого варіанта нормального мовленнєвого відновлення.

Починати діагностичну методику в логопедичній практиці рекомендовано з вивчення чотирьох взаємопов'язаних блоків, що безпосередньо впливають на становлення невербальних і вербальних засобів комунікації. Найбільш ефективною, перевіреною часом і підтвердженою досвідом роботи є діагностична методика, яка передбачає вивчення чотирьох взаємопов'язаних блоків, що безпосередньо впливають на становлення невербальних і вербальних засобів комунікації:

- психофізіологічних компонентів оволодіння мовленням у ранньому віці;

- когнітивних компонентів;

- природного комунікативно-мовленнєвого середовища;

- власної мовленнєвої продукції дитини.

Діагностична робота починається з комплексного обстеження мовленнєвого розвитку дитини раннього віку і організується в три етапи:

I етап - орієнтовний:

1) збір анамнестичних даних і визначення актуального соматичного і неврологічного статусів дитини;

2) вивчення мікросоціальних умов розвитку дитини;

II етап - діагностичний:

1) обстеження психофізіологічних компонентів оволодіння мовленням;

2) вивчення когнітивних компонентів мовленнєвого розвитку дитини;

3) обстеження доступних дитині засобів спілкування.

III етап - диференційний:

1) визначення актуального стану психомовленнєвого розвитку дитини раннього віку;

2) розмежування індивідуального темпу нормального мовленнєвого розвитку і затримки мовленнєвого розвитку;

3) розмежування затримки мовленнєвого розвитку темпового характеру і відхилень мовленнєвого розвитку;

4) визначення типу відхилень мовленнєвого розвитку за допомогою графічного зображення комунікативно-мовленнєвого профілю дитини.

Комунікативно-мовленнєвий профіль дає змогу виявити збережені та порушені складові психомовленнєвого розвитку (структуру недорозвинення), визначити логопедичний висновок у ранньому віці, а відтак максимально індивідуалізувати корекційно - попереджувальний або консультаційний вплив у ранньому віці.

Відхилення в оволодінні мовленням дітьми раннього віку неоднорідні за своїм ступенем вираженості, ґенезам і проявами.

За ступенем вираженості в логопедії виокремлюють три типи відхилень в оволодінні мовленням (ВОМ) або відхилень мовленнєвого розвитку (ВМР):

- різко виражені відхилення в оволодінні мовленням або різко виражені відхилення мовленнєвого розвитку;

- виражені відхилення в оволодінні мовленням або виражені відхилення мовленнєвого розвитку;

- не різко виражені відхилення в оволодінні мовленням або не різко виражені відхилення мовленнєвого розвитку.

За ґенезам і проявами виокремлено два типи відхилень в оволодінні мовленням або відхилень мовленнєвого розвитку:

- відхилення в оволодінні промовою, зумовлені недорозвиненням психофізіологічних компонентів;

- відхилення в оволодінні мовленням, зумовлені недорозвиненням когнітивних компонентів.

Так, якщо в дитини виявлено різко виражені відхилення в оволодінні промовою, ми рекомендуємо дитині три індивідуальних заняття з логопедом на тиждень, одне фронтальне щотижневе музично-логопедичне заняття. Батькам рекомендовано обов'язкове відвідування одного індивідуального заняття з дитиною на тиждень, спільного щотижневого заняття для батьків дітей групи. Залежно від особливостей комунікативно-мовленнєвого профілю ми можемо рекомендувати такій дитині заняття у спеціального педагога (дефектолога), консультацію психолога, при необхідності спеціального психолога, невролога, психоневролога, офтальмолога, сурдолога тощо (вузьких спеціалістів необхідно визначати індивідуально для максимальної компенсації виявлених порушень розвитку).

У разі, якщо в дитини визначено виражені відхилення в оволодінні мовленням, рекомендуємо такому малюку два індивідуальних заняття у логопеда щотижня та фронтальне музичне-логопедичне заняття. Батьків такої дитини ми запрошуємо тільки на загальну щотижневу зустріч логопеда з усією групою батьків.

При не різко виражених відхиленнях в оволодінні мовленням дитині буде достатньо одного щотижневого фронтального музичне-логопедичного заняття в групі дітей.

Батькам достатньо буде відвідувати загально групові щотижневі зустрічі з усіма батьками. Якщо в дитини виявлено відхилення в оволодінні мовленням, зумовлені недорозвитком психофізіологічних компонентів, ми запрошуємо такого малюка на два індивідуальних логопедичних заняття в логопеда щотижня, на одне фронтальне музичне-логопедичне заняття. На батьків такої дитини ми чекаємо на загальну щотижневу зустріч з усіма батьками групи. При необхідності можлива консультація у невролога або іншого вузького спеціаліста.

За відхилень в оволодінні мовленням, зумовлених недорозвиненням когнітивних компонентів, рекомендуємо щотижневі заняття в дефектолога або спеціального психолога (залежить від структури виявленого недорозвинення), фронтальні музично-логопедичні заняття. Батьків запрошуємо на щотижневі консультації до спеціального психолога, дефектолога та на загально групову щотижневу зустріч усіх батьків групи.

Для дітей з відхиленнями мовлення велике значення мають музично- логопедичні заняття.

Основна мета музично-логопедичних занять - емоційно «включити» дитину раннього віку в комунікативну взаємодію з близькими дорослими, педагогами групи та однолітками, які вже володіють вербальними засобами комунікації.

Таке «включення» - комплексний корекційно-попереджувальний процес для дітей і дидактичний процес для батьків і педагогів. Цільова установка музично-логопедичних занять - оволодіння дітьми, які не розмовляють, початковими комунікативними та мовними компетенціями. Досягнення цієї мети можливе за послідовного розв'язання низки завдань: моделювання комунікативних ситуацій; стимуляція комунікативних актів через створення мотивів діяльності на занятті; відпрацювання комунікативних контурів, як цілісних інтонаційно-ритмічних конструктів вербального спілкування; запровадження невербальних і доступних дитині вербальних мовних засобів комунікації.

Комунікативна ситуація - це конкретна ситуація спілкування, до якої входять партнери по комунікації, способи реалізації комунікативної інтенції, немовленнєві компоненти [6].

Якщо традиційне фронтальне логопедичне заняття - це підсумок підготовчої індивідуальної роботи, то музично логопедичне заняття - це початок корекційно-дидактичної роботи зі створення комунікативних ситуацій у межах єдиної тематичної спрямованості (лексичної теми) у групі та в сім'ї. На кожному такому занятті за допомогою створення цілої низки комунікативних ситуацій у межах однієї тематичної спрямованості ми навчаємо основних комунікативних умінь дітей, які не говорять. Навчання батьків спілкування з дитиною з відхиленнями в оволодінні мовленням різного ґенезу відбувається щотижня через рекомендований педагогом-логопедом перегляд відеозапису кожного музично-логопедичного заняття, теоретичне консультування, обмін досвідом та індивідуальні бесіди з батьками. Відеозапис музично-логопедичного заняття стає необхідним дидактичним засобом роботи з батьками з метою вибудовування однаково зрозумілого простору корекційно- попереджувального впливу як у закладі дошкільної освіти чи в приватному центрі корекції так і в родині.



Висновки

Аналіз результатів корекційно-попереджувального впливу засвідчив, що мовленнєвий розвиток дітей із відхиленнями в оволодінні мовленням раннього віку після проведення корекційно-попереджувального навчання до трьох років відповідає віковим нормам або максимально можливо компенсується у випадках складних порушень розвитку дитини.

Така система передбачає цілеспрямовану роботу з розвитку мовленнєвої активності фахівців, вихователя групи ЗДО, батьків. Під час планування системи роботи з розвитку мовленнєвої активності дітей двох-трьох років бажано спиратися на основні чинники, які забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток: поєднання збагачення чуттєвого досвіду дітей і словесного супроводу цього досвіду; створення умов для активного наслідування, як предметного, ігрового так і мовленнєвого.

Таким чином, «включення» дитини раннього віку в комунікативну взаємодію з дорослим, навчання батьків основним прийомам створення комунікаційних ситуацій із дітьми , які не розмовляють, також «включення» дитини в спілкування з однолітками дає змогу відтворити онтогенетичний шлях формування вербальних засобів спілкування й у такий спосіб запобігти важким порушенням мовлення або іншим формам психічного дизонтогенезу.

Подальше коло досліджень буде спрямоване на більш детальний аналіз і систематизацію отримуваних даних в процесі діагностики та вивчені структури і механізмів порушень в мовленнєвому розвитку у дітей на максимально ранніх етапах розвитку.



Література

1. Служби раннього втручання в Україні: шлях до інтеграції / За наук. ред. Н. А. Бастун. - К. : ІКЦ «Леста», 2005. - 184 с. - Бібліогр.: С.107-109.

2. Манько Н.В. Діагностика та корекція мовленнєвого розвитку дітей раннього віку: наук.-методич. Посіб. /Н.В. Манько. - К.:КНТ,2008.-288с.

3. Рібцун Ю.В. Щоб малюк заговорив /Юлія Рібцун //Дошкільне виховання. - 2011. -4. - С.22-24

4. Богуш А.М. Теорія і методика розвитку мовлення дітей раннього віку /А.М. Богуш. - К.: Видавничий Дім «Слово»,2003.-344с.

5. Заплатна С.М. До проблем логопедичної діагностики порушенням мовленнєвого розвитку //Теорія і практика сучасної логопедії: збірник наукових праць: Вип. 2. - 2005. - С.56-63

6. T. Loreman, D. McGhie-Richmond, A Kolupaieva, O. Taranchenko, et al. A CanadaUkraine collaborative initiative for inclusive education in Ukraine: Participant perspectives. School Effectiveness and School Improvement, 27(1), р. 24-44, 2016.

7. Баскакова О.Ф. Раннє виявлення і профілактика мовленнєвих порушень у дітей. Таврійський вісник освіти. - 2015.- №2(50) - Частина І. С. 70-77.



References

1. Bastun, N. A. (2005). Sluzhbi rann'ogo vtruchannja v Ukraini: shljah do integracii [Early intervention services in Ukraine: the path to integration]. K. : IKC «Lesta» [in Ukrainian].

2. Man'ko, N.V. (2008). Diagnostika ta korekcija movlenmvogo rozvitku ditej rann'ogo viku [Diagnosis and correction of speech development of young children]. K. :KNT [in Ukrainian].

3. R^cun, Ju.V. (2011). Shhob maljuk zagovoriv [For the baby to speak]. Doshkil'ne vihovannja - Preschool education, 4, 22-24 [in Ukrainian].

4. Bogush, A.M. (2003). Teorija і metodika rozvitku movlennja ditej rann'ogo viku [Theory and methods of speech development of young children], K.: Vidavnichij Dm «Slovo» [in Ukrainian].

5. Zaplatna, S.M. (2005). Do problem logopedichnoi dmgnostiki porushennjam movlenmvogo rozvitku [To the problems of speech therapy diagnosis of speech development disorders]. Teorija іpraktika suchasnoilogopedii- Theory andpractice of modern speech therapy, 2, 56-63 [in Ukrainian].

6. Loreman, T. , McGhie-Richmond, D. , A Kolupaieva, O. Taranchenko, et al. (2016). A CanadaUkraine collaborative initiative for inclusive education in Ukraine: Participant perspectives. School Effectiveness and School Improvement, 27(1), 24-44, 2016. [in English].

7. Baskakova, O.F. (2015). Ranm vijavlennja і profUaktika movlenmvih porushen' u dbej [Early detection and prevention of speech disorders in children]. Tavrijs'kij visnik osviti - Tavriyskyi herald of education, 2(50), І, 70-77. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru