Сучасні тенденції практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів

Размещено на http://allbest.ru

Комунальний заклад вищої освіти

«Хортицька національна навчально-реабілітаційна академія»

Запорізької обласної ради

Сучасні тенденції практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів

Беликжаніна Д.В.

Вступ

Професійна компетентність соціальних педагогів передбачає гармонійну консолідацію їх когнітивних і практичних знань й умінь, особистісних характеристик, потенціалу та ресурсів, що забезпечують успішність реалізації соціально-педагогічних функцій у практичній діяльності за фахом. Одним з ключових індикаторів професійної компетентності фахівця соціальної сфери виступає його готовність до практичної діяльності, адже саме практика є площиною для розв'язання широкого кола сучасних проблем соціальної педагогіки.

Практика займає важливе місце в системі підготовки майбутнього соціального педагога, вона є невід'ємним компонентом особистісного і професійного становлення фахівця, покликання якого полягає у допомозі підростаючому поколінню щодо засвоєння правил успішного життя у соціумі, знань про людство, його здобутки, духовні та матеріальні цінності.

Практика - одна з найважливіших складових професійної підготовки будь-якого фахівця. Вона дозволяє здобувачу вищої освіти практично спробувати свої сили в обраній професії, навчитися застосовувати у професійній діяльності знання, які були здобуті в процесі теоретичної підготовки.

Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів інтегрує теорію та практичні аспекти професії в процесі фахової підготовки, сприяє особистісному розвитку і професійному становленню здобувачів вищої освіти, виробленню в них індивідуального стилю соціально-педагогічної діяльності.

Разом з теоретичною складовою, зауважує В. Корнят, практика створює фундамент професійної компетентності фахівця [1]. Водночас варто зазначити, що професійна компетентність соціальних педагогів не є статичною та характеризується швидкою адаптацією до мінливих умов життя соціуму, апробацією та примноженням практичних інструментів соціально-педагогічної роботи для адекватного реагування на виклики сьогодення. Тож, практика соціально-педагогічної діяльності має відповідати реаліям, бути доцільною та ефективною. У зв'язку із цим актуальності набуває питання визначення сучасних тенденцій практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів, урахування яких сприятиме ефективності фахової підготовки студентів та розвитку соціальної педагогіки в цілому.

Виклад основного матеріалу

Сучасний соціальний педагог як фахівець завжди орієнтується на актуальні проблеми і потреби особистості дитини та соціуму, який виступає простором для соціалізації підростаючого покоління. Покликання соціального педагога сьогодні полягає у професійному сприянні успішній соціалізації кожної дитини, наданні підтримки дітям на шляху їх особистісного і соціального становлення, допомозі дітям, родинам з малечею, молоді у подоланні життєвих труднощів через практику соціально-педагогічної роботи. Сьогодні особливого значення для соціального педагога як фахівця, зазначає З. Фалинська, набувають здатності швидко й адекватно реагувати на зміни, що відбуваються у суспільстві, компетентно вирішувати соціально-педагогічні проблеми в усіх типах та видах навчально-виховних установ і закладів соціальної роботи, на всіх рівнях управління [2].

Проблемам практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів приділяється значна увага у наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців. Так, українська учена Р. Вайнола зазначає, що практична підготовка майбутніх соціальних педагогів спрямована на отримання ними певного рівня професіоналізму, набуття професійних умінь та навичок, оволодіння сучасними методами та формами, технологіями соціально-педагогічної роботи [3].

На думку вітчизняної дослідниці В. Корнят, практика продовжує процес входження студента в професійну діяльність, створюючи чудові умови для оволодіння фаховими вміннями. Студенти можуть самостійно виконувати діяльність, мають можливість експериментувати, шукати, творчо використовувати набуті вміння, удосконалюючи таким чином власну компетентність [1]. професійний практичний педагог

Практика соціальної педагогіки, зазначає канадський науковець А. Грейс (А. Grace), покликана допомогти дитині в розвитку її особистісного потенціалу та формуванні самопізнання, а також у соціальному, культурному, політичному становленні, в усвідомленні необхідності навчатись упродовж усього життя [4]. Поділяємо думку дослідниці з Німеччини Е. Крус (E. Kruse) щодо важливості у професійній підготовці соціальних педагогів впровадження програм обміну досвідом практичної роботи за фахом, зокрема міжнародного обміну викладачами, студентами та спеціалістами-практиками.

Обмін практичним досвідом в соціальній роботі сприятиме універсальності фахової підготовки здобувачів вищої освіти, розширенню їх особистісних характеристик і професійних навичок, формуванню міжкультурних компетентностей та компетентностей, які мають безпосередній зв'язок з професійною практикою [5].

Не залишається без уваги вчених актуальна проблема організації практичної підготовки фахівців соціальної сфери, забезпечення її безвідривності від навчання у закладі вищої освіти. Так, у період проходження практики, як зазначає Т. Зінченко, особливо інтенсивно відбувається процес формування професійних умінь і навичок майбутніх соціальних працівників, оскільки вона проводиться в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності, та фактично являє собою організацію самостійної практичної діяльності, спрямованої на вирішення конкретних професійних завдань.

Основними принципами організації практики є її систематичність, безперервність і зв'язок з вивченням теоретичних навчальних дисциплін. Практика організується і проводиться цілеспрямовано, з ускладненням її змісту і завдань, послідовним забезпеченням наступності методів та засобів її організації, керівництва практичною роботою студентів. Також важливими принципами організації практики є зв'язок із життям; відповідність змісту й організації вимогам, які висуваються до професії соціального працівника; комплексний характер, який передбачає реалізацію в процесі практики різноманітних функцій соціального працівника та ін.

Практика допомагає студентам краще зрозуміти можливості соціальної роботи, сприяє формуванню реалістичного підходу до майбутньої професійної діяльності [6]. Педагогічна практика, наголошує О. Гомонюк, дає можливість майбутньому соціальному педагогу здобувати нові знання й удосконалювати свої професійні вміння самостійно.

Це система освітньої діяльності студентів у поєднанні з їхньою пізнавальною діяльністю, саме тому метою педагогічної практики є систематизація отриманих у ході навчання знань у цілісне й гнучке утворення в процесі практики. Професію соціального педагога можна опанувати тільки на індивідуально-особистісному рівні, тому виникає необхідність орієнтувати професійну підготовку фахівця на формування його особистості з огляду на особистісні якості, мотивацію, потреби й інтереси кожного студента-практиканта [7].

Дослідники з Норвегії К. Торшаг (K. Thorshaug), С. Свендсен (5. Svendsen) та Б. Берг (B. Berg) виділяють такі освітні тенденції щодо професійної підготовки фахівців соціальної сфери: безперервність професійної освіти фахівців соціальної сфери; безвідривність професійного навчання від практичної діяльності за фахом; професійна, особистісна самоосвіта фахівців; підвищення професійної компетентності соціальних робітників у справах забезпечення добробуту дітей у системі інклюзивної освіти; підвищення професійної компетентності за напрямом соціальної роботи в міжкультурному середовищі, сприяння продуктивній комунікації соціуму [8].

Норвезький учений Я. Сторьо (J. Store) характеризує соціального педагога як спеціаліста в галузі соціального виховання та акцентує увагу на важливості саме практичної підготовки соціальних педагогів у контексті поглиблення їх спеціальних фахових компетентностей щодо навчання дітей і молоді самостійності, вирішення різних життєвих проблем [9].

Британські науковці Л. Чарф (L. Charfe) та А. Гарднер (A. Gardner) актуальним у соціальній педагогіці вважають такий напрям роботи, як практична діяльність з дітьми, молоддю й родинами, з дорослим населенням щодо розвитку навичок соціальної комунікації, пристосування до мінливих умов життя, вирішення проблемних ситуацій [10].

Актуалізації набувають проблеми практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів у складних умовах сучасності, які характеризуються нестабільністю воєнного часу та гострою потребою у соціально активних, чуйних, відповідальних та компетентних фахівцях соціальної сфери.

Так, важливо зазначити, що під час практичної підготовки разом із загальними й спеціальними (фаховими) компетентностями, визначеними стандартами вищої освіти за спеціальністю 231 Соціальна робота [11; 12], майбутні соціальні педагоги мають оволодіти надзвичайно важливими і корисними soft skills, серед яких можна визначити: уміння та навички міжособистісної взаємодії; здатності побудови ефективної комунікативної співпраці із суб'єктами освітнього процесу; навички дотримання етичних принципів комунікації та культури у професійній діяльності соціального педагога; уміння та навички вияву автономності і відповідальності у професійній діяльності; здатність до використання сучасних технологій соціальної та соціально-педагогічної діяльності; уміння ввічливо та доброзичливо спілкуватись, дотримуватись етичних принципів комунікації та культури у професійній діяльності; уміння чути та приймати до уваги різні точки зору; навички зрозуміло, аргументовано та логічно формулювати власні думки; уміння працювати в команді.

Забезпечення якісної та сучасної практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів посилює увагу до баз проходження студентами практики. Сьогодні базами практичної підготовки майбутніх фахівців із соціальної педагогіки можуть виступати:

• заклади освіти різних типів (державні, комунальні, приватні);

• заклади дошкільної, загальної середньої,

позашкільної освіти, фахової передвищої та вищої освіти;

• центри розвитку дитини;

• центри ранньої соціальної реабілітації дітей;

• інклюзивно-ресурсні центри;

• реабілітаційні, соціальні та кризові центри;

• територіальні центри соціальних служб;

• центри надання адміністративних послуг, відділення пенсійного фонду;

• установи соціального захисту населення;

• громадські організації, благодійні фонди, гуманітарні місії тощо.

Крім того, в умовах війни в Україні, постійної загрози життю і здоров'ю населення, мінливих соціальних обставин закладами освіти запроваджується дистанційний формат навчання здобувачів освіти. Водночас рівень організації дистанційного навчання сьогодні є високим та якісним, про що свідчать позитивні результати навчальної діяльності та освітні досягнення здобувачів освіти.

Розмаїття освітніх платформ, зручних освітніх та комунікаційних онлайн сервісів, сучасного програмного забезпечення надає змогу закладам освіти провадити освітню діяльність дистанційно не лише без втрати якості навчання, а й з надбанням корисного досвіду використання інноваційних методів та форм організації освітнього процесу.

Набуття студентами умінь та навичок практичної професійної діяльності у дистанційному форматі також є можливим. Практиканти - майбутні соціальні педагоги - мають змогу долучатись до дистанційного режиму функціонування бази практики.

Затребуваним у практиці соціальної роботи та соціальної педагогіки сьогодні є кейс-менеджмент. Цей метод соціальної роботи передбачає оцінку ситуації та потреб клієнта, визначення цілей та планування заходів задля їх досягнення, моніторинг та оцінювання результатів роботи. Кейс-менеджер - це соціальний працівник або інший фахівець, який здійснює оцінку ситуації й потреб клієнта, планування відповідних заходів щодо їх задоволення, пошук організацій та фахівців, які надають відповідні послуги в громаді, координує їх дії у процесі кейс-менеджменту, а також здійснює представництво інтересів клієнта/клієнтів [13]. Набуття майбутніми соціальними педагогами практичних умінь «ведення випадку» клієнта (дитини, родини) та допомоги отримувачу соціальних послуг у вирішенні проблемних ситуацій у його житті, які мають негативний вплив та наслідки на його особистісне та соціальне життя, є професійною необхідністю у провадженні соціально-педагогічної діяльності. Тож, опанування майбутніми фахівцями соціальної сфери специфікою кейс-менеджменту вважаємо практичним, доцільним.

Варто підкреслити, що сучасна практична підготовка майбутніх соціальних педагогів має вирішувати широку палітру актуальних питань їх готовності до роботи за фахом в умовах війни і загострення соціальних проблем, а також у поствоєнний період.

Так, серед актуальних тенденцій практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів можна визначити (рис. 1):

1) участь студентства у волонтерській діяльності щодо надання соціально-педагогічної допомоги дитячому населенню країни;

2) студентська активність у співпраці із громадськими організаціями щодо розробки та реалізації соціальних та освітніх проєктів для дітей, сімей з дітьми, молоді;

3) акцент у практичній підготовці майбутніх соціальних педагогів на урахування реалій соціальної ситуації у країні, регіоні, громаді (практика соціально-педагогічної роботи з дітьми, які є внутрішніми переселенцями; учнями з особливими освітніми потребами; школярами, які мають академічну неуспішність, труднощі у соціалізації та адаптації до мінливих умов соціального середовища; дітьми, які постраждали внаслідок воєнних дій; дітьми, які стали жертвами домашнього насильства, булінгу; дітьми з малозабезпечених родин та сімей, які опинились у складних життєвих обставинах (розлучення, тяжка хвороба або смерть члена родини, безробіття, залежність, втрата житла, майна та ін.); дітьми з неблагополучних, асоціальних сімей, а також з учнями з числа дітей-сиріт та дітьми, які позбавлені батьківського піклування тощо);

4) спрямованість практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери на розвиток таких важливих сьогодні для ефективної діяльності за фахом soft skills, які передбачають уміння та навички забезпечити продуктивну комунікацію, налагодити співпрацю з клієнтами, колегами, соціальними інституціями;

5) розширення кола соціальних інституцій, які можуть виступати базами практики для майбутніх соціальних педагогів (державний, комунальний, громадський, приватний сектори; установи соціального захисту населення, заклади освіти, охорони здоров'я, реабілітаційні, ресурсні центри, дитячі центри розвитку тощо);

6) акцент на набуття майбутніми соціальними педагогами практичних умінь з кейс-менеджменту як методу комплексної допомоги клієнту у вирішенні проблемних ситуацій, які мають негативний вплив на різні сфери його життєдіяльності;

7) організація для студентів сучасних тематичних воркшопів як інноваційних майстерень щодо озброєння практичним соціально-педагогічним інструментарієм, обміну знанням і досвідом, набуття практичних умінь та навичок, що сприятимуть оволодінню майбутніми фахівцями практичними уміннями вирішення різних соціально-педагогічних завдань, реалізації професійних функцій;

8) практико-орієнтований професійний коворкінг, який передбачає налагодження професійної взаємодії майбутніх соціальних педагогів з різними фахівцями (психологами, педагогами, асистентами вчителів, фізичними реабілітологами, лікарями, поведінковими аналітиками та ін.) з метою розробки та реалізації доцільних програм соціально-педагогічного супроводу і підтримки клієнтів, їх комплексної реабілітації, програм успішної соціалізації дітей, розвитку соціальних компетентностей, тренінгів особистісного зростання тощо;

9) використання сучасних можливостей діджиталізації освіти та потенціалу інформаційно-комунікативних технологій в процесі дистанційного формату практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери;

10) використання ресурсів нетворкінгу (соціальні мережі, інтернет-спільноти, освітніх платформи та ін.) у співпраці з професіоналами з метою набуття, презентації та обміну цінним досвідом практичної діяльності за фахом.

Рис. 1. Сучасні тенденції практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів

Важливо зазначити, що разом з окресленими сучасними тенденціями практичної підготовки майбутніх соціальних педагогів не втрачають актуальності компетентнісний та особистісний підходи у професійній підготовці студентства. Слушне та гармонійне поєднання актуальних, ефективних, інноваційних та креативних освітніх тенденцій є запорукою підготовки професійно компетентних фахівців із соціальної педагогіки.

Висновки

Таким чином, варто зауважити, що практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у складних умовах сьогодення покликана забезпечити оволодіння студентами ефективним соціально-педагогічним інструментарієм, формування в них умінь та здатностей компетентно і результативно реалізовувати професійні функції у площині практичної діяльності за фахом, а також має охоплювати актуальні напрями соціально-педагогічної роботи з дітьми, відповідати затребуваним соціальним запитам українського суспільства.

Список використаних джерел

1. Корнят В. С. Практична складова у професійній підготовці фахівців соціальної сфери. Збірник наукових праць Л'ОГОЕ. Warszawa, Polska, 2020. Р. 126-129.

2. Фалинська З. З. Практична підготовка майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2006. 23 с.

3. Вайнола Р. Х. Методика викладання дисциплін соціально- педагогічного циклу: навч. посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 140 с.

4. Grace A. P. Envisioning a critical social pedagogy of learning and work in a contemporary culture of lifelong learning. Studies in Continuing Education. 2007. Vol. 29 (1). Р. 85-103.

5. Kruse E. Stufen zur akademisierung : wege der ausbildung fur soziale arbeit von der wohlfahrtsschule zum bachelor-/ mastermodell. Springer-Verlag. 2013. 265 p.

6. Зінченко Т. В. Практична підготовка соціальних працівників у професійному середовищі. Наукові записки Ніжинського державного університ ет у ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. Ніжин, 2016. Вип. 1. С. 178-182.

7. Гомонюк О. М. Теоретичні та методичні основи формування професійно-педагогічної культури майбутніх соціальних педагогів у вищих навчальних закладах : дис. . д-ра. пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2012. 595 с.

8. Thorshaug K., Svendsen S., Berg B. Barnevern i et minoritets perspektiv. Evaluering av videreutdanningstilbud tilknyttet flerkulturelt barnevern. Trondheim, 2010. 197 a.

9. Store J. Practical social pedagogy: theories, values and tools for working with children and young people. Policy Press. 2013. 151 p. URL: http://surl.li/oanlv.

10. Charfe L., Gardner A. Social Pedagogy and Social Work. Preston : SAGE Publications Ltd. University of Central Lancashire, UK, 2019. 160 p.

11. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 231 Соціальна робота для другого (магістерського) рівня вищої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 24.04.2019 р. № 556. URL: http://surl.li/fzpml

12. Стандарт вищої освіти за спеціальністю 231 Соціальна робота для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 24.04.2019 р. № 557. URL: http://surl.li/faysw

13. Кейс-менеджмент внутрішньо-переміщених осіб: методичні рекомендації / Автор-упорядник: Гусак Н.Є. Київ, 2015. 62 с.

Размещено на Allbest.ru