Критерій "об’єктивність" теорії навчальних дисциплін "Рисунок", "Живопис" вищої школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерій "об'єктивність" теорії навчальних дисциплін "Рисунок", "Живопис" вищої школи

Туляєв Володимир Володимирович кандидат педагогічних наук, викладач кафедри технологічної та професійної освіти, Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського", м. Одеса

Анотація

Мета дослідження: полягає у обґрунтуванні критерію щодо оцінювання стану сформованості традиційної теорії рисунку і живопису вищої школи і оцінки якості та правомочності нових теоретичних положень, зокрема, в аспекті подолання суб'єктивного фактору. Завдання: розробити показники та рівні, які розкривають механізм практичного застосування цього критерію.

Результати: у наслідок проведеного дослідження виявляється можливим навести наступні його результати. Зокрема, обґрунтовано критерій "об'єктивність" в який тут вкладається розуміння незалежності оцінювання певних теоретичних положень рисунку і живопису від суб'єктивного зорового сприйняття людини. Перший показник об'єктивності це застосування математичного способу вимірювання змісту певного теоретичного положення. Другий показник це відповідність змісту певного теоретичного положення явищам природи. Третій показник це можливість багаторазової перевірки правомірності певного теоретичного положення. Відповідно до кожного показника розроблено п'ять рівнів прояву їхньої якості: високій рівень, вище середнього, середній, нижче середнього, низький рівень. Таким чином обґрунтований критерій "об'єктивність" з трьома його показниками, де кожний з них диференційовано за п'ятьма рівнями, що надає змогу оцінити будь-які теоретичні положення рисунку і живопису з точки зору їх відповідності вимогам класичної наукової методології.

Висновки: Обґрунтування таких критеріїв по-перше, дає змогу чітко оцінити сьогоденний рівень розвитку традиційної теорії рисунку і живопису у порівнянні із новітніми розробками, зокрема, щодо епістемології, педагогіки, психології, фізики тощо. По-друге, можна оцінити на предмет правомірності ті теоретичні положення рисунку і живопису, які можна обґрунтувати на основі новітніх теоретичних та практичних розробок з різних сфер діяльності людини. По-третє, забезпечують подолання суб'єктивності зорового сприйняття людини, та зумовлює ефективну модернізацію традиційного змісту вищевказаних теорій.

Ключові слова: теорія, рисунок, живопис, критерії, показники, рівні, педагогіка. вищий школа живопис

Tuliaiev Volodymyr Volodymyrovych (Candidate of Pedagogical Sciences), Lecturer at the Department of Technological and Professional Education, The state institution "South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky", Odesa

CRITERION OF "OBJECTIVITY" OF THE THEORY OF ACADEMIC DISCIPLINES "DRAWING" AND "PAINTING" IN THE HIGHER SCHOOL

The purpose of the study is to substantiate the criterion for assessing the state of formation of the traditional theory of drawing and painting of higher education and assessing the quality and validity of new theoretical positions, in particular, in the aspect of overcoming the subjective factor. Task: to develop indicators and levels, which reveal the mechanism for practical application of this criterion.

Results: as a result of the study, it is possible to present the following results. In particular, the criterion of "objectivity" is substantiated that includes the understanding of the independence of the evaluation of certain theoretical provisions of drawing and painting from the subjective visual perception of a person. The first indicator of objectivity is the use of a mathematical method for measuring the content of a certain theoretical position. The second indicator is the correspondence of the content of a certain theoretical position to natural phenomena. The third indicator is the possibility of multiple verification of the legitimacy of a certain theoretical position. According to each indicator, five levels of manifestation of their quality have been developed: high level, above average, average, below average and low level. Thus, the criterion of "objectivity" with its three indicators is substantiated, where each of them is differentiated into five levels, which makes it possible to evaluate any theoretical provisions of drawing and painting from the point of view of their compliance with the requirements of classical scientific methodology.

Conclusions: The substantiation of such criteria, firstly, makes it possible to clearly assess the current level of development of the traditional theory of drawing and painting in comparison with the latest developments, in particular, in epistemology, pedagogy, psychology, physics, etc. Secondly, it is possible to evaluate the legitimacy of the theoretical provisions of drawing and painting, which can be substantiated on the basis of the latest theoretical and practical developments from different spheres of human activity. Thirdly, they ensure overcoming the subjectivity of human visual perception and determine the effective modernization of the traditional content of the above-mentioned theories.

Keywords: theory, drawing, painting, criteria, indicators, levels, pedagogy.

Постановка проблеми. Теорія рисунку і живопису вищої школи не є виключенням з цілої низки теорій різних сфер діяльності людини, що безпосередньо пов'язані із розвитком сучасного науково-технічного прогресу. Відповідно, певні новітні теоретичні й практичні розробки щодо точних або гуманітарних наук безпосередньо впливають на традиційну теорію рисунка і живопису, що зумовлює необхідність модернізації цієї теорії.

Тому, оскільки в гносеології однією з провідних ідей є визначення правомірності (істинності) того явища, що вивчається, то у відповідності до методології ведення наукових досліджень, незалежно від того до якої сфери людської діяльності воно стосується, необхідно обґрунтувати певні критерії, які забезпечать можливість оцінювати традиційну теорію рисунка і живопису в цілому та її окремих теоретичних положень. Адже на сьогодні розвитком науки та техніки зумовлена певна суперечність між традиційними критеріями теорії рисунку і живопису, які ґрунтуються на суб'єктивній основі, й новітніми об'єктивними даними певних точних наук.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізування спеціальної літератури щодо існуючих критеріїв оцінювання традиційної теорії рисунка і живопису вищої школи надає підстави стверджувати про те, що на сьогодні існує певний однобокий підхід до створення відповідних критеріально-рівневих систем. Зокрема, у цілої низці наукових робіт дослідники визначають критерії, які притаманні лише образотворчому мистецтву: визначення якості пошуку світлотіньових співвідношень у художньому творі або якість певних колірних співвідношень, або оцінювання певних композиційних співвідношень тощо [1]. Також існує значна кількість наукових робіт, де автори досліджують стан сформованості певних професійних якостей і розвитку спеціальних здібностей здобувачів вищої художньої освіти [2].

Але, цей напрямок створення певних критеріально-рівневих систем є однобоким тому, що в ньому непередбачено застосування більш широкого кола критеріїв, які є загальними у сучасній методології науки й у рівному ступені відносяться до теорій різних сфер діяльності людини, що може значно посилити ступень їх правомочності.

Відповідно, у разі обґрунтування критеріально-рівневої системи оцінювання теорії рисунка і живопису вищої школи стосовно новітніх теоретичних та практичних розробок з епістемології з'явиться можливість ефективного модернізування вищезазначеної теорії.

Тому, мета статті полягає у обґрунтуванні критерію щодо оцінювання стану сформованості традиційної теорії рисунку і живопису вищої школи і оцінки якості та правомочності нових теоретичних положень, зокрема, в аспекті подолання суб'єктивного фактору людського зору. Завдання: розробити показники та рівні, які розкривають механізм практичного застосування цього критерію.

Виклад основного матеріалу. Для виявлення такого критерію, що забезпечать можливість оцінити рівень розвитку теорії рисунка і живопису логічним та доцільним передусім є спирання на загальне поняття "критерій" [3], що існує в методології ведення наукових досліджень, а також врахувати особливості класичної та некласичної науки. Тому, у зв'язку з тим, що в класичній науці [4] одними з основних критеріїв правомірності певного об'єкта вивчення традиційно є логічність та доказовість, а також ясність та чіткість, з опорою саме на об'єктивні дані, що не залежать від суб'єктивного відчуття та думки людини, доцільним буде перенос цих критеріїв у вищезазначену теорію із врахуванням її специфіки. Правомірність такого переносу критеріїв класичної науки обґрунтовується їх збігом з одним з провідних принципів теорії рисунка і живопису, а саме те, що зображувати будь які об'єкти дійсності слід не тільки так, як вони сприймаються суб'єктивним людським зором, але й такими, якими вони є насправді [5].

Необхідно уточнити, що термін "об'єктивність" має в сучасній науковій літературі [6] двояке тлумачення. Так традиційно під цим терміном розуміють незалежність певного наукового знання від суб'єктивного сприйняття людини та його особистісної думки [7]. Сутність іншого трактування полягає в тому, що "об'єктивність" розуміється, як спрямованість певного дослідження на конкретний предмет тобто вивчення не є безпредметним, а сенс першого трактування, в даному випадку, підмінюється терміном "інтерсуб'єктивність".

Отже, враховуючи ці два трактування, для даного дослідження, більш доцільним є зупинитися на першому варіанті трактування терміну "об'єктивність" так-як мета цього дослідження чітко визначена і головна суперечність тут полягає саме у суб'єктивності зорового сприйняття людиною оточуючого середовища. Крім того, перший варіант трактування є традиційним, а тому більш розповсюдженим між фахівцями. Тому, для оцінювання теорії рисунка і живопису обрано критерій "об'єктивність", у який тут вкладається розуміння незалежності оцінювання певного теоретичного положення від суб'єктивного зорового сприйняття людини. Але необхідно уточнити через які саме конкретні показники проявляється цей критерій "об'єктивність". Отже, оскільки будь-яке наукове дослідження починається саме там, де починається певне вимірювання того фрагмента дійсності, що вивчається тому, відповідно, чим досконаліший метод або спосіб вимірювання та точнішими є його результати, тим більш об'єктивними є підсумки цієї наукової роботи.

Виходячи з цього абсолютно логічним є визначення першим показником критерію "об'єктивність", у даному дослідженні, саме "спосіб вимірювання змісту певного теоретичного положення рисунку і живопису". Крім того, даний показник повністю відповідає і іншим критеріям класичної наукової методології, зокрема, таким, як "ясність та чіткість", "логічність та доказовість" [6] оскільки саме певне вимірювання змісту конкретного теоретичного положення є найбільш переконливим доказом його правомірності. Таким чином, по-перше обраний, для даного дослідження, критерій "спосіб вимірювання змісту певного теоретичного положення рисунку і живопису" повністю відповідає вимогам методології класичної науки [7]. По-друге, цей показник критерію "об'єктивність"" також є сумісним із теорією рисунка і живопису оскільки новітні комп'ютерні графічні програми, прилади з фізичної оптики, а також елементарні засоби математичного вимірювання, як лінійка, транспортир, циркуль тощо надають ефективну можливість вимірювати тонові і просторові співвідношення оточуючого світу.

Далі, у відповідності до методології ведення наукових досліджень [3] слід врахувати, що в критеріальних показниках необхідно визначати певні рівні прояву їх якісних ознак, оскільки, зокрема, застосування математичного способу доведення правомірності певного теоретичного положення може мати різну ступінь точності. Так, спосіб прямих (безпосередніх) математичних вимірювань є більш точним та доказовим а ніж спосіб опосередкованого отримання числових даних (на основі методів математичної статистики) стосовно певного об'єкта дослідження [4]. Отже в численних дослідженнях [6] традиційно диференціація критеріальних показників здійснюється за трьома рівнями: високий, середній, низький але в сучасній методології ведення наукових досліджень з метою отримання максимально вичерпної інформації про стан досліджуваного явища та спостереження за динамікою його розвитку, доцільним є більш деталізований розподіл за рівнями. У цьому зв'язку критеріальний показник "спосіб вимірювання змісту певного теоретичного положення" також має бути розподілений за певними рівнями прояву його якісних ознак і властивостей та з врахуванням специфіки теорії рисунку і живопису. Притому диференціація даних рівнів визначається інтервалом абстрагування [3] тональної та просторової характеристики об'єктів дослідження від впливу на них різноманітних факторів навколишнього середовища у вигляді світлових променів, які віддзеркалені від сусідніх об'єктів, а також їхнього ступеня шорсткості, кольору тощо. На низькому рівні критеріального показника "можливість застосування математичного способу вимірювання змісту певного теоретичного положення" не використовується жоден технічний засіб для визначення тональної та просторової характеристики певних тривимірних об'єктів, що досліджуються. Тобто на цьому рівні даного критеріального показника вивчення певного фрагменту дійсності традиційно відбувається виключно з опорою на суб'єктивне зорове сприйняття людини, яке не може виступати у якості незаперечного доказу правомірності певного теоретичного положення або взагалі може бути хибним особливо враховуючи таке явище, як оптичні ілюзії [8]. Тому, наступний рівень позначений як "нижче середнього", даного критеріального показника, характеризується можливістю опосередкованого вимірювання, зокрема, методами математичної статистики. Ці опосередковані вимірювання спираються на певне математичне підґрунтя, а тому мають окремі переваги над звичайним оцінюванням характеристики поверхні будь якого тривимірного об'єкту дійсності та його просторового розташування за допомоги лише зорового сприйняття людини без застосування відповідних технічних приладів. Так, зокрема, якщо один фахівець самостійно здійснює тональну та просторову оцінку характеристики певного тривимірного об'єкту дійсності без застосування будь яких технічних пристроїв та математичного апарату то в результаті буде отримана лише його власна зорова оцінка даного об'єкта. Але, якщо за допомоги лише зорового сприйняття відбувається оцінювання того самого тривимірного об'єкту дослідження вже не одним фахівцем, а декількома із наступним узагальненням результатів аналізу їхньої оцінки та виведення на цій основі середньо-арифметичного значення, то точність такої оцінки буде вище. У цьому зв'язку слід акцентувати увагу на тому, що виведення такого середньо-арифметичного значення природно вимагає використання низки широко розповсюджених методів педагогіки зокрема, таких, як анкетування, опитування, бесіда, спостереження і так далі, які зумовлюють отримання вихідних даних стосовно думки певної кількості фахівців щодо тонової та просторової характеристики тривимірних об'єктів дослідження. Але тим не менш, незважаючи на збільшення достовірності такого оцінювання воно залишається суб'єктивним у своєї основі. Тому, наступний "середній рівень", першого показника критерію "об'єктивність" виявляється при застосуванні не опосередкованих, а безпосередніх тобто прямих математичних вимірювань змісту певного теоретичного положення, зокрема, тональності будь якого тривимірного об'єкта дослідження, а також його просторового розташування. Такі безпосередні вимірювання, зокрема, сили тону будь-якого тривимірного об'єкту світу, в сучасних умовах науково- технічного прогресу є можливість здійснювати за допомогою певної техніки з оптичної фізики, а саме спектрограф, призма, дифракційна решітка тощо. Отже на основі застосування цих технічних пристроїв можна виявити у числовому вигляді силу тону певного тривимірного об'єкту світу, що виводить об'єктивність конкретного теоретичного положення на якісно вищій щабель. Але, тим не менш слід відмітити, що на точність цих вимірювань суттєво впливають всі фактори зовнішнього середовища такі як світлові промені, що відбиті від сусідніх предметів, постійні зміни стану освітлення, а також різний характер поверхні певних тривимірних об'єктів дослідження тощо. Оскільки, ці технічні пристрої забезпечують лише можливість здійснювати прямі математичні вимірювання сили тону певних тривимірних об'єктів світу, але вони не дають технічної змоги уникнути впливу жодного фактору зовнішнього середовища. Виходячи із цього наступним рівнем "вище середнього", даного критеріального показника, логічним є визнати ті способи вимірювання змісту конкретного теоретичного положення, які забезпечать можливість усунути хоч певну частину вище зазначених факторів впливу зовнішнього середовища на точність цих вимірювань. Такі вимірювання, зокрема, ефективно здійснювати через перенесення в комп'ютерні графічні програми числових фотографічних знімків матеріальних моделей складної зовнішньої форми (голова, фігура людини тощо) в різноманітних умовах освітлення, просторового розташування, кольорового оточення і так далі, що віддзеркалює певне теоретичне положення. Оцифровані матеріальні моделі можна вимірювати у числовому вигляді в межах від 0 до 255 одиниць колірної характеристики. Але, на цьому рівні даного критеріального показника числові вимірювання колірної характеристики також не є абсолютно точними, адже на цю точність впливає певна частина факторів зовнішнього середовища (світлові промені, що відбиті від сусідніх предметів, а також різний характер поверхні певних тривимірних об'єктів дослідження тощо). Доцільність застосування вказаних вище матеріальних моделей, що віддзеркалюють певні теоретичні положення пояснюється низкою причин. По-перше, використання таких матеріальних моделей дає змогу дослідити теоретичні положення безпосередньо в природних умовах і хоча рівень точності математичних вимірювань сили тону об'єктів вивчення неповний, за рахунок впливу на них відбитих променів світла, але у цьому випадку отримані числові данні слугують певним підтвердженням об'єктивності теоретичного положення, що досліджується. По-друге, ці матеріальні моделі не потребують значних витрат часу та додаткового облаштування для певного усунення негативного впливу світлових променів відбитих від оточуючого середовища тощо на об' єкт, який вивчається, що зумовлює певну мобільність в дослідженні та можливість швидкого та багаторазового створення фотографічних знімків цих моделей. Крім того, також ефективним є оцифрування матеріальних моделей цієї теорії, які на відміну від попередніх моделей зі складною формою створюються з найпростіших геометричних фігур (куб, куля, циліндр і тд.) та встановлення до них певного облаштування у вигляді штучного цілеспрямованого освітлення, драпірування тощо, що дає змогу значно розширити коло досліджуваних теоретичних положень.

Однак при створенні та наступному оцифруванні фотографічних знімків матеріальних моделей у тому числі і з простою геометричною формою також немає можливості повністю виключити такі фактори впливу на точність числового вимірювання сили тону, як "рефлекс" від неба, а також від площини на якої розташовано певний об'єкт вивчення. Крім того, в реальних умовах практично неможливо вирівняти поверхню об'єкту, що вивчається до ідеально гладкого стану, а через це отриманий фотознімок цієї поверхні при багатократному збільшенні спеціальними технічними засобами відповідних комп'ютерних графічних програм показує певні нерівності з відповідним коливанням тональності, що в свою чергу перешкоджає точності вимірювання сили тону. Інтервал абстрагування в таких матеріальних моделях не є повним, зокрема, за рахунок перенесених в комп'ютерні графічні програми оцифрованих фотографічних знімків вище вказаних моделей здійснюється лише фіксація той світло-тіньової характеристики, яка була на момент створення цього фото. Тобто в даному випадку відбувається абстрагування від постійних змін умов сонячного освітлення, або зміщенню у просторі об'єкта вивчення внаслідок випадкового пориву вітру тощо.

Тому, для переходу на наступний "вищий" рівень точності вимірювання окремих теоретичних положень потрібен максимально високий інтервал абстрагування від будь яких факторів зовнішнього середовища таких як різноманітні ефекти освітлення, характер поверхні об'єктів, що досліджуються тощо, що дасть змогу звести до мінімуму похибку математичного вимірювання їх колірної характеристики. Такий інтервал абстрагування забезпечується через відмову від виготовлення різноманітних матеріальних моделей тпр з наступним їх оцифруванням і переходом до створення об'єктів дослідження виключно технічними засобами комп'ютерних тривимірних графічних програм повністю від початку і до їх завершення. За рахунок створення моделей, що віддзеркалюють теоретичні положення виключно технічними засобами тривимірних графічних програм з' являється можливість вмикання та вимикання функції віддзеркалення тривимірними комп'ютерними моделями прямих світлових променів, а також регулювання сили цієї здатності віддзеркалювати, що надає можливість перевести процес числового вимірювання сили тону на якісно новий рівень. Ці комп'ютерні моделі, що віддзеркалюють теоретичні положення доцільно диференціювати за аналогією із матеріальними моделями, де останні розподілені на складні за своєю формою (гіпсові зліпки з людської фігури, голови тощо) і моделі простої геометричної форми (куб, шар, циліндр і тд.). Адже технічний інструментарій новітніх комп'ютерних тривимірних графічних програм дає змогу моделювати не лише прості геометричні предмети, але й тривимірні об'єкти будь якої складності, у тому числі й людську фігуру з додержанням портретної схожості. Відповідно, комп'ютерні моделі, так само, як і матеріальні, можна розподілити на складні та прості за своєю зовнішньою формою або моделі повністю абстрактної форми (точка, пряма, площина тощо).

Вихід на цей "вищий" рівень за допомоги комп'ютерних графічних програм здійснюється на основі загальнонаукового методу моделювання [3]. Так, максимально можливий, у даному випадку, інтервал абстрагування від негативного впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища на точність вимірювання сили тону об' єкта дослідження здійснюється, зокрема, через перетворення його до вигляду певної абстрактної площини, яку розташовано у віртуальному просторі монітора комп'ютера без жодної точки опори і освітленої лише прямими світловими променями. Тобто, у даному випадку виключено будь який вплив світових променів віддзеркалених від оточуючого середовища на цю абстрактну площину, яка досліджується, що надає змогу вивчити особливості кольорів без перешкод. Крім того, в умовах комп'ютерного віртуального середовища можливим є інтервал абстрагування до повної відсутності хроматичних відтінків та створення абсолютно білого і чорного кольорів, а також виключення будь-якої шорсткості на поверхні даної абстрактної площини, відсутність відблисків тощо, що в цілому й забезпечує можливість максимально точного вимірювання її тональності. Окрім дослідження тональної характеристики об'єкта дослідження на вищому рівні прояву якості першого критеріального показника є також умови для вивчення просторових співвідношень між окремими абстрактними точками, які розташовані у віртуальному просторі комп'ютерного монітору. Так зокрема, інтервал абстрагування можливий до перетворення будь якого тривимірного об'єкту складної форми у певні абстрактні точки, які розташовані у тривимірному віртуальному просторі, що позначають конструктивні особливості своїх прототипів у реальному світі. У цьому випадку точність вимірювання просторових співвідношень конструктивних елементів об'єктів, що вивчається забезпечується за рахунок можливості виміряти до тисячної долі міліметра місце розташування цих точок, що позначають характерні особливості зовнішньої форми тривимірного об'єкта дослідження, як стосовно лінії обрію, так й щодо взаємного просторового співвідношення між цими точками. Також, можливості вимірювання просторових співвідношень збільшуються завдяки наявності в тривимірних графічних програмах технічного інструментарію щодо одночасного віддзеркалення на екрані монітору декілька вікон проекцій таких, як вид зверху, ліворуч, праворуч, знизу і так далі, що забезпечує унікальну можливість для взаємного зіставлення певних розмірів, кутів, відстаней, кольору тощо у математичному вигляді. Таким чином, перший показник критерію "об'єктивність" містить в собі п'ять рівнів точності, що дають змогу оцінити об'єктивність будь якого теоретичного положення.

Але, зміст критерію "об'єктивність" не обмежується лише цим показником, що дає змогу оцінювати правомірність певного теоретичного положення із застосуванням математичного апарату. Оскільки, окрім оцінки ступеня точності доказів правомірності певного теоретичного положення низка дослідників [7] вказує на доцільність підтвердження його відповідності визначеним природним явищам. При тому, акцентується увага на тому, що не кожне теоретичне положення може бути підтверджено у природі з певних об'єктивних обставин. Але, оскільки, теорія рисунку і живопису безпосередньо пов'язана із віддзеркаленням у реалістичних графічних творах різноманітних природних явищ, то відповідно, у даному дослідженні, таке підтвердження має бути обов'язковим. Однак, при підтвердженні відповідності певних теоретичних положень конкретному фрагменту природи, слід врахувати таке явище, як "оптичні ілюзії" [9], а також вплив різноманітних факторів зовнішнього середовища ("рефлекси", ступень шорсткості поверхні тривимірних об'єктів дослідження тощо) на об'єктивність результатів цього підтвердження. Отже, другим показником критерію "об'єктивність" цілком логічним та доцільним є обрання саме "відповідність змісту певного теоретичного положення рисунку і живопису визначеним явищам природи". У цьому зв'язку необхідно взяти до уваги розробки з методології ведення наукових робіт [3], де, зокрема, відмічається, що отримання окремих фактів, які суперечать певній теорії не призводить автоматично до висновку про її помилковість, оскільки ця суперечність можливо стала результатом певної недосконалості під час проведення певних експериментальних дій або недостатній розвиток наукових пристроїв та технологій тощо. Відповідно в основу диференціювання цього другого показника критерію "об'єктивність" за рівнями прояву його якісних показників та властивостей, слід закласти саме кількість виявлених суперечностей певного теоретичного положення визначеному фрагменту природи, а також ступень їх об'єктивності.

Так, низький рівень другого показника критерію "об'єктивність" характеризується відсутністю фактів підтверджуючих правомірність певних теоретичних положень. Певним інструментом, що дає змогу виявляти факти, які підтверджують або навпаки спростовують відповідність того чи іншого теоретичного положення визначеним явищам природи виступають декілька незалежних один від одного, але тих способів, які перевіряють один одного. Першим таким способом є традиційне оцінювання тонових та просторових співвідношень будь яких об'єктів природи (небо, поверхня землі, водоймища, тривимірні предмети тощо) за допомогою зорового сприйняття людини без застосування будь яких технічних пристроїв та відповідного математичного апарату. За визначенням фахівців [8] здорове зорове сприйняття людини виявляється здібним точно віддзеркалювати візуальну інформацію про оточуюче середовище. Але фактор суб'єктивності зорового сприйняття людини зумовлює неможливість формулювання об'єктивних закономірностей теорії рисунку і живопису, особливо ця проблема зорової суб'єктивності посилюється наявністю такого розповсюдженого явища, як "оптичні ілюзії" [9], а також віку, стану здоров'я, професії людини тощо. Тим не менш, з врахуванням похибки на те, що суб'єктивний людський зір не може виступати у якості чіткого об'єктивного доказу, що підтверджує правомірність окремих теоретичних положень, візуальна оцінка навколишнього світу має бути обов'язково врахована при виявленні фактів, які підтверджують або спростовують відповідність природі певного теоретичного положення. Оскільки теорія рисунку і живопису по-перше, спрямована на сприйняття творів мистецтва як художником так й глядачем виключно візуально, а по-друге за допомоги цієї теорії здійснюється трансляція накопченого знання, у цієї сфері, наступним поколінням у тому числі і у вищій художній школі, де теоретичні положення безпосередньо взаємопов'язані із візуальним сприйняттям людини.

Другим способом, який дає змогу підтвердити чи спростувати певні теоретичні положення є їх відповідність іншими науками у тому числі і точними (фізика, геометрія і тд.). Так, якщо певні теоретичні положення, що існують тепер або нові виявленні закономірності даної теорії мають своє підтвердження, зокрема, в оптичній фізики чи нарисної геометрії, то є вагомі підстави стверджувати про правомірність таких положень.

В сучасних умовах науково-технічного прогресу до цих двох традиційних способів виявлення фактів, що підтверджують або спростовують правомірність окремих теоретичних положень додається третій спосіб на математичній основі завдяки застосуванню пристроїв оптичної фізики (спектрограф, дифракційна решітка, призма тощо), а також новітніх комп'ютерних технологій. Відповідно можливість прямого математичного вимірювання тонової та просторової характеристики фотографічного зображення матеріальних моделей, які віддзеркалюють певні теоретичні положення, є ефективним способом підтвердити або спростувати відповідність його змісту явищам природи.

Таким чином, застосовуючи кожний з цих способів окремо або комплексно з'являється ефективна можливість перевірити теорію рисунку і живопису стосовно їх відповідності природі з врахуванням рівнів диференціації прояву якості другого показника критерію "об'єктивність". Так "низький рівень" другого показника критерію "об'єктивність" характеризується лише частковим підтвердженням відповідності змісту певного теоретичного положення явищам природи на основі суб'єктивного зорового сприйняття людини без його підкріплення відповідними технічними пристроями.

Сутність наступного рівня "нижче середнього" полягає у тому, що зміст певного теоретичного положення, на відміну від "низького рівня", повністю відповідає конкретним явищам природи, але підтверджується така відповідність також лише суб'єктивним зоровим сприйняттям людини без застосування певних технічних приладів.

Вихід певного теоретичного положення на наступний "середній рівень" відповідності конкретним явищам природи здійснюється у тому випадку, якщо підтвердження цього отримано завдяки опосередкованого математичного вимірювання змісту цього теоретичного положення на основі методів математичної статистики.

Для наступного рівня, який визначається, як "вище середнього" характерна повна відповідність певного теоретичного положення визначеним явищам природи, що частково підтверджено прямим математичним вимірюванням його змісту, а частково простим зоровим сприйняттям людини. Така ситуація свідчить про значну відповідність конкретного теоретичного положення природі, і один чи декілька фактів, що не підтверджують цього збігу можуть бути зумовлені не помилковістю теоретичних висновків, а певною недосконалістю технічних засобів на даний момент, які не дають змоги створити певні експериментальні умови. Але при подальшому науково-технічному розвитку також буде удосконалена технологічна база дослідження, і ця технічна перепона щодо створення певних умов проведення експерименту може бути подолана та відповідно успішно вирішена проблема єдиного або кількох суперечливих фактів. Для наступного "високого рівня" другого показника критерію "об'єктивність" характерним є повний збіг сутності певного теоретичного положення з визначеними явищами природи. Зокрема, якщо певне теоретичне положення має своє підтвердження в природі при різних умовах освітлення (штучне чи природне, час доби, різний колір тривимірного об'єкта дослідження та ступень шорсткості його поверхні тощо), то логічним буде висновок про високу ступень об'єктивності цього теоретичного положення. Також слід звернути увагу на те, що прямі математичні вимірювання сили тону на цифровому фото матеріальної моделі, що досліджується складає "вищій рівень" другого показника критерію "об'єктивність", а ось у першому показнику цього самого критерію вище зазначене вимірювання відповідає рівню "вище середнього".

Ця відмінність зумовлена тим, що числові дані, які отримані за допомогою математичного вимірювання тональної та просторової характеристики ідеалізованих моделей, які створені виключно засобами тривимірних комп'ютерних графічних програмам, виявляється необхідним перевіряти на відповідність реаліям природи вказаними вище способами, адже вимірювання комп'ютерної моделі може надати один результат, а в природі може бути певні відмінності. Таким чином, прямі математичні вимірювання комп'ютерних і оцифрованих матеріальних моделей є такими, що взаємно доповнюють та перевіряють один одного. Оскільки, моделі, що створенні виключно технічними засобами комп'ютерних графічних тривимірних програм надають змогу обґрунтовувати зміст певного теоретичного положення в ідеалізованому, віртуальному середовищу, що позбавляє негативного впливу факторів зовнішнього середовища на об'єкт дослідження. А цифрові фото матеріальних моделей, що перенесені у віртуальне середовище комп'ютерних графічних програм, надають можливість їх математичного дослідження безпосередньо в умовах пленеру, де на них здійснюється вплив різноманітних факторів зовнішнього середовища ("рефлекси", різна ступень шорсткості поверхні досліджуваних тривимірних об'єктів тощо).

Наступний третій показник критерію "об'єктивність" для оцінювання теорії рисунку і живопису доцільно сформулювати, як "можливість багаторазової перевірки теоретичних положень" оскільки певні автори [4] вважають науковим знанням саме те, яке можна неодноразово перевірити через відтворення усіх вихідних умов проведення експерименту у тому числі і іншими фахівцями. У цьому зв'язку об'єктивність певного теоретичного положення буде тим вище чим точніше будуть відтворенні всі експериментальні умови, що забезпечили його формулювання. Виходячи із цього, в основу розподілення даного критеріального показника за рівнями, які віддзеркалюють ступень можливості багаторазової перевірки сутності окремих теоретичних положень, доцільно закласти саме точність відтворення усіх експериментальних умов, які підтверджують правомірність певних теоретичних положень. Таким чином, "високий рівень" даного третього показника критерію "об'єктивність" буде при багаторазовому, математично точному відтворенні усіх експериментальних умов, що забезпечують обґрунтування даного теоретичного положення, де точність цього відтворення не залежить від впливу різноманітних факторів оточуючого середовища ("рефлекси", характер поверхні тривимірних об'єктів, що досліджуються тощо). Відповідно, якщо є можливість багаторазово, з математичною точністю відтворити певні експериментальні умови то об'єктивність отриманих наукових результатів є максимально високою. Слід відмітити, що на тепер точне відтворення усіх умов проведення експерименту з додержанням дрібних деталей, можливо лише при застосуванні новітніх комп'ютерних графічних програм, оскільки саме вони дають змогу здійснити математично точне створення ідеалізованих моделей, які віддзеркалюють окремі теоретичні положення з подальшою можливістю їх числового вимірювання.

На відміну від комп'ютерних моделей, моделі матеріальні (тобто ті, що створенні з певних природних матеріалів: камінь, скло, метал і тд.), що віддзеркалюють окремі теоретичні положення дуже складно відтворити у первинному вигляді з додержанням усіх деталей проведення перевірних експериментів. Оскільки, по-перше, освітлення в умовах пленеру змінюється майже кожну хвилину, по-друге, при встановленні певної матеріальної моделі у чітко зафіксованому положенні під конкретним кутом до променів сонця також не гарантує повну точність цього встановлення. По-трете, слід максимально попередити можливість випадкового впливу зовнішнього середовища на цю матеріальну модель (уривчастий вітер, надійність кріплення об'єктів моделі до площини на якої вона розташована тощо). Крім того, у випадку необхідності створення декількох однакових об'єктів матеріальної моделі технічно складно ідеально точно відтворити однакову ступень шорсткості поверхні цих об'єктів, а також їхнє рівномірне зафарбування тощо. Тому, у даному випадку, необхідно врахувати певні похибки під час вимірювання тональної та просторової характеристики матеріальних моделей, що віддзеркалюють теоретичні положення.

Так, якщо в матеріальній моделі вимірюється сила тону абстрактної площини, що повернута до світлових променів під певним кутом то в даному випадку необхідно врахувати можливість похибки в межах від десятих частин градуса до одного градусу в залежності від складності кріплення та встановлювання потрібного кута нахилу цієї площини. Особливу увагу слід приділити можливій необхідності введення певної поправки при вимірюванні сили тону даної площини, адже тут значення набуває такий фактор, як шорсткість поверхні тобто при значному збільшенні фотографічного знімку цієї матеріальної моделі технічними засобами комп'ютерних графічних програм виявляється суттєва нерівність даної поверхні, що відповідно призводить до ризьких тональних відмінностей в межах навіть декількох міліметрів.

Таким чином, враховуючи вище вказані складності багаторазового детального відтворення всіх умов проведення експерименту з використанням матеріальних моделей після високого рівня даного третього показника критерію "об'єктивність" є рівень "вище середнього". Для цього рівня характерним є багаторазове, математично точне відтворення лише певної частини умов проведення експерименту, де на точність такого відтворення впливають різноманітні фактори зовнішнього середовища. Відповідно виходячи з цієї логіки виникнення додаткових технічних перешкод, що зумовлюють неможливість математично точного багаторазового відтворення всіх умов проведення експерименту, зумовлено наступний "середній рівень" даного показника. Який характеризується тим, що точність відтворення всіх експериментальних умов забезпечується не прямим математичним вимірюванням, а лише опосередкованим вимірюванням на основі методів математичної статистики.

Для нижче "середнього рівня", даного критеріального показника, характерно також повне, багаторазове відтворення всіх умов проведення експерименту щодо правомірності певного теоретичного положення, але лише на базі суб'єктивного зорового сприйняття людини без застосування будь якого математичного апарату. Останній "низький рівень" характеризується можливістю багаторазово відтворити лише частину умов експерименту, що доводить правомірність певного теоретичного положення виключно на основі суб'єктивного зорового сприйняття людини без математичної точності. Таким чином обґрунтований критерій "об'єктивність" з трьома його показниками, де кожний з них диференційовано за п' ятьма рівнями, які надають змогу оцінити будь які теоретичні положення рисунку і живопису з точки зору їх відповідності вимогам класичної наукової методології.

Висновки

Обґрунтування такого критерію по-перше, дає змогу чітко оцінити сьогоденний рівень розвитку традиційної теорії рисунку і живопису у порівнянні із новітніми розробками, зокрема, щодо епістемології, образотворчого мистецтва, педагогіки, психології, фізики тощо. По-друге, в цьому випадку також можна оцінити на предмет правомірності ті теоретичні положення рисунку і живопису, які можна обґрунтувати на основі новітніх теоретичних та практичних розробок з різних сфер діяльності людини. По-третє, забезпечать подолання суб'єктивності зорового сприйняття людини і зумовить ефективну модернізацію традиційного змісту вищевказаних теорій.

Література

1. Гордаш А.М. Формування основ художньої майстерності майбутніх учителів образотворчого мистецтва у процесі фахової підготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Умань, 2022. 185 с.

2. Рубель І. С. Формування візуальної культури майбутніх учителів образотворчого мистецтва в процесі професійної підготовки. дис. канд. пед. наук:13.00.04. Одеса, 2020. 180 с.

3. Стежко З.В., Римар С.П. Філософські проблеми наукового пізнання. навч пос. Кропивницький: Центральноукраїнський національний технічний університет, 2022. 141 с.

4. Бліхар В. С., Козловець М.А., Горохова Л.В., Федоренко В.В., Федоренко В.О. Філософія: словник термінів та персоналій. Київ: КВІЦ 2020. 274 с.

5. Чирва О.Ч., Сімонова А. В., Лобко-Зампасі М., Вінтаєв Д. Ю., Сосницький Ю.О., Манохін В. П., Мирончик П.В. Живопис. Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова 2021. 149 с.

6. Стежко З.В. Філософія науки. навч. посіб. Кропивницький: ЦНТУ 2022. 93 с.

7. Заремський М.Й. Філософія науки: навч. посіб. для аспірантів. Глухів: Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка 2022. 211 с.

8. Прокопович Т. Основи кольорознавства. навч. посіб. Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2022. 103 с.

9. Гопцій О. Б., Матвєєв П.М. Рисунок, живопис, скульптура. навч. посіб. Харків: ТОВ "ЦП "КОМПРИНТ" 2022. 173 с.

10. References:

11. Gordash, A. M. (2022). Formuvannja osnov hudozhn'o'i majsternosti majbutrnh uchiteHv obrazotvorchogo mistectva u procesі fahovo'i pMgotovki [Formation of the foundations of artistic skill of future teachers of fine arts in the process of professional training]. Candidate's thesis. Uman' [in Ukrainian].

12. Rubel', І. S. (2020). Formuvannja vіzual'noї kul'turi majbutrnh uchiteHv obrazotvorchogo mistectva v procesі profesljno'i pMgotovki [Formation of visual culture of future teachers of fine arts in the process of professional training]. Candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

13. Stezhko, Z. V., Rimar, S. P. (2022). Fіlosofs'kіproblemi naukovogoptznannja[Philosophical problems of scientific knowledge]. Kropivnic'kij [in Ukrainian].

14. BHhar, V. S., Kozlovec', M. A., Gorohova, L. V., Fedorenko, V. V., Fedorenko, V. O. (2020). Fdosofija [Philosophy]. Ki'iv [in Ukrainian].

15. Chirva, O. Ch., Smonova, A. V., Lobko-Zampas^ M., Vіntaєv, D. Ju., Sosnic'kij, Ju. O., Manohm, V. P.,. Mironchik, P. V. (2021). Zhivopis [Painting]. HarkA [in Ukrainian].

16. Stezhko, Z. V. (2022). Fdosofija nauki [Philosophy of science]. Kropivnic'kij [in Ukrainian].

17. Zarems'kij, M. J. (2022). Fdosofija nauki [Philosophy of science]. Gluhrv [in Ukrainian].

18. Prokopovich, T. (2022). Osnovi kol'oroznavstva [Fundamentals of color science]. Luc'k [in Ukrainian].

19. Gopcij, O. B., Matvєєv,P. M. (2022). Risunok, zhivopis, skul'ptura[Drawing, painting, sculpture]. HarkA [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru