Художня творчість у мистецькій діяльності хореографів під час навчання в закладах вищої освіти: проблеми сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Художня творчість у мистецькій діяльності хореографів під час навчання в закладах вищої освіти: проблеми сьогодення

Максименко Віра Іванівна, викладачка кафедри музичної педагогіки та хореографії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Навчально-наукового інституту мистецтв імені Олександра Ростовського (Ніжин, Україна)

Анотація

Увагу приділено значенню та розвитку художньої творчості в професійній мистецькій діяльності студентів хореографічних відділень під час дистанційного навчання та воєнного стану. Установлено, що процес підготовки компетентного, креативного, сучасного фахівця в галузі хореографічної освіти не можливий без розвитку художньої творчості, яка дає змогу створювати нові художні твори, формувати художнє мислення, компетентність у художніх стилях, орієнтацію в напрямках різних видів мистецтва, підвищувати продуктивність навчально-виховного процесу в майбутньому. Важливим у сучасній освіти є створення і впровадження спеціальних моделей навчання, які забезпечують реальну можливість побудови та реалізації індивідуальних програм, стимулюють активність студента в оволодінні методами й засобами хореографічного навчання, необхідних для розкриття його індивідуальності, креативності та художньої творчості. Творчість є необхідною умовою становлення як студентів, так і самого педагога, його самопізнання, розвитку й розкриття як фахівця та особистості. Нашому суспільству просто необхідні викладачі хореографії з яскраво вираженою творчою індивідуальністю. Але останнім часом студенти-хореографи позбавлені умов і можливостей працювати якісно, у танцювальних залах, відвідувати мистецькі заходи тощо.

Ключові слова: мистецька діяльність, професійна освіта, художня творчість, хореографія, танець, студент, викладач, навчання, сьогодення.

Vira Maksymenko,

(Kyiv, Ukraine)

THE SIGNIFICANCE AND DEVELOPMENT OF ARTISTIC CREATIVITY IN THE ARTISTIC ACTIVITY OF CHOREOGRAPHERS DURING STUDY IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS: PROBLEMS OF TODAY

Annotation. The article focuses on the importance and development of artistic creativity in the professional artistic activity of students of choreographic departments during distance learning and martial law. It is established that the process of training a competent, creative, modern specialist in the field of choreographic education is impossible without the development of artistic creativity. The professional artistic activity of future teachers of choreography, thanks to artistic creativity, allows them to create new works of art, to form artistic thinking, competence in artistic styles, orientation in different arts, increase productivity in the future. Important in modern education is the creation and implementation of special learning models that provide a real opportunity to build and implement individual programs that stimulate student activity in mastering the methods and tools of choreographic learning needed to reveal individuality, creativity and artistic creativity. Creativity is a necessary condition for the formation of both students and the teacher, his self-knowledge, development and disclosure of personality. Creativity is the basis for the formation of pedagogical talent of the teacher. Our society simply needs choreography teachers with a strong creative personality. But lately, modern choreographers are deprived of conditions and opportunities to work well, in dance halls, attend art events and more.

Keywords: artistic activity, professional education, artistic creativity, choreography, dance, student, teacher, teaching, present.

На новому етапі розвитку соціально-економічної сфери, культури, мистецтва й освіти особливої уваги набувають питання художньо-творчого розвитку молодого покоління. Сучасні українські митці, здобувши сьогодні політичну незалежність та бажану свободу творчості, мають можливість знати нові напрями та концепції світової танцювальної культури й утілювати їх у життя. хореографічний освіта компетентність

Модернізація сучасної освіти потребує відповідної підготовки вчителів, професійне становлення яких має відбуватися в органічному взаємозв'язку з особистісним і творчим розвитком.

Аналіз вітчизняних наукових праць (Т. Благової, О. Бурля, І. Герц, І. Гутник, С. Забредовського, Є. Зайцева, Г. Ніколаї, А. Підлипської, Т. Саєнко, П. Фриз, Л. Цветкової, Т. Чурпіти та ін.) доводить, що вирішальну роль у підготовці вчителя хореографії відіграє цілеспрямований процес максимальної реалізації художньої творчості особистості студента, який можливий за умови формування професійних умінь і навичок, удосконалення навчально-виховного процесу та творчого потенціалу майбутнього педагога у закладі вищої освіти (ЗВО).

Зокрема, С. Забредовський, аналізуючи актуальні тенденції, проблеми й перспективи розвитку хореографічної освіти, наголошує на важливості ґрунтовної педагогічної підготовки майбутніх фахівців-хореографів: "Сьогодні мало хто асоціює професію хореографа з професією вчителя, викладача... У хореографічній практиці люди, які мають досвід артистичної і виконавської роботи, часто намагаються працювати керівниками хореографічних колективів, як педагоги, проте викладачами стають одиниці. Сьогодні викладач - це не тільки людина високої культури з хорошою професійною підготовкою, а ще й особистість, яка має... серйозний багаж педагогічних знань" [2, 35].

Наша професія передбачає постійне навчання, підвищення кваліфікації та самовдосконалення протягом усього життя. Сьогодні пожвавився процес теоретичних, методичних і наукових публікацій педагогів-хореографів. Вони намагаються забезпечити студентів навчальною і методичною літературою з фаху.

Проблематиці хореографічної освіти мистецького та методичного спрямування присвячено багато наукових праць. Так, для аналізу проблеми художньої творчості майбутнього викладача хореографії в педагогічних університетах цікавими є роботи Л. Андрощук, С. Куценко, О. Пархоменка, Ю. Ростовської, Т. Сердюк, Ю. Солонець, О. Ребрової, М. Рожко, О. Таранцевої та ін.

У сучасній навчально-виховній практиці майбутні викладачі хореографії, проте, не мають можливості відвідувати практичні семінари, майстер-класи, конкурси, фестивалі тощо. І це є проблемою для професійного розвитку творчої особистості, підвищення результативності навчально-виховного процесу, реалізації особистісних якостей майбутніх викладачів хореографії.

Наше завдання - правильно визначити шляхи розвитку та реалізації особистісних якостей викладача, допомогти творчо реалізуватися студентам-хореографам у складних умовах навчання. Щоб людина мала можливість ефективно самореалізуватися, досягти своєї мети, вона повинна бути залучена в значиму для неї творчу діяльність. Потрібно знайти такий засіб, відповідно до емоційного ставлення, інтересів і бажань, що стане побудником власної активності людини й мотивуватиме її розширювати знання, формувати потрібні вміння і навички для провадження самостійної творчої діяльності. Саме таким стимулом і є хореографія [6, 219].

Достатньо вагомою у фаховій підготовці майбутніх викладачів хореографії є художня складова, оскільки вона відповідає за формування художнього мислення, забезпечує компетентність у художніх стилях, орієнтацію в художніх текстах творів різних видів мистецтва, що стає чинником створення власного художнього хореографічного тексту.

На думку В. Орлова, художність - це якість, що забезпечує відчуття, розуміння і переживання художніх образів адекватно їх художньо-естетичному стилю, напряму, настрою. Вона породжує художньо-образне мислення, що забезпечує синтезійсність, цілісність, асоціативність сприйняття та інтерпретацію художніх образів в художньо-комунікативних процесах [4, 52]. Останнє активізує художньо-творчу рефлексію - якість, що спрямовує духовну налаштованість особистості на самовдосконалення у виконавській і мистецько-освітній сфері, направляє свідомість на "перехід від смислу художньо-педагогічної ситуації (якою вона, можливо, є в дійсності або уявляється на цей момент), до смислу самих уявлень, які вони привносять у свідомість індивіда" [4, 249].

Танець вважають невід'ємною складовою існування людей, а також формою їхнього спілкування в будь-якій частині світу. На думку, О. Отич, танець викликає позитивні почуття, акумулює в собі естетичні норми і є причиною глибинних психологічних зрушень особистості - катарсису, завдяки якому формується внутрішній світ людини [5, 42].

В українській науці визначення танцю пов'язане зі створенням певного художнього образу, засобами якого є рух, жести й положення тіла танцівника. Основними засобами створення художнього образу в хореографії є танцювально-пластична лексика, характеристика образів та емоційно виразна майстерність танцівника. Вони розвивають сюжет, а також виявляють ідею. Будь-який художній твір хореографічного мистецтва завжди містить у собі певну думку, виражену в хореографічній формі. Без цього немає і не може бути танцювального мистецтва.

Серед численних засобів розвитку творчості, творчого потенціалу вчителя надзвичайно велика роль належить мистецтву, що є взірцем творчої натхненної діяльності.

Так, хореографічна діяльність є одним із засобів всебічного гармонійного, художньо-творчого розвитку студентів, які навчаються у ЗВО. Творча людина має безмежну фантазію, яка здатна виражатися в різних проявах. У мирний час для майбутнього педагога з хореографії це: участь у хореографічних конкурсах та фестивалях; робота в ансамблі; мистецькі заходи; майстер-класи; створення творчих проєктів та активна участь у них.

Сьогодні ми намагаємося максимально залучати студентів до танцювального мистецтва, художньо-естетичних цінностей вітчизняної і світової культури; розвивати творчу особистість, її потенціал, художні та креативні якості, формувати правильну поставу, координацію, легкість і пластичність рухів; сприяти музично-ритмічному розвитку.

Художню творчість студентів мають змогу найбільше проявляти на уроках мистецького спрямування, а саме: мистецтво балетмейстера, постановка концертних номерів, сценічне оформлення танцю, зразки народної хореографії, ансамбль народного танця та ін.

На таких заняттях майбутнім педагогам пропонують творчі завдання, під час виконання яких відбувається процес безпосередньої індивідуальної, а якщо є можливість, то й колективної творчості. Кожен студент навчається самостійно мислити, шукати власні нестандартні рішення, розкривати свої художньо- творчі здібності, втілювати художньо-естетичне бачення світу, образне й креативне мислення, розвинену уяву та фантазію, без яких не можлива будь-яка художня творчість.

У воєнний час здебільшого студенти позбавленні можливості колективної роботи, тому ми пропонуємо їм відеоперегляд концертної, фестивальної та конкурсної програми хореографічних колективів, що стимулює здобувачів до творчої роботи. Вони намагаються працювати над різноманітними постановками, але досвід показує, що творчі роботи більш присвячені воєнній тематиці; пишуть статті, спілкуються з професіоналами своєї справи; беруть участь у конференціях тощо. На жаль, у наших реаліях (дистанційне навчання та воєнний стан) сучасний майбутній викладач з хореографії мало спілкується з мистецтво, не відвідує мистецькі заходи, позбавлений повноцінної можливості працювати в танцювальних залах, йому бракує вмінь і навичок, віри у свої професійні сили.

Наше завдання - підтримувати майбутніх викладачів хореографів, створювати свою художньо-творчу лабораторію і залучати в цей процес своїх студентів. Такі фахівці будуть успішними, креативними та впевненими у своїй справі, а їхня творчість буде набувати визнання в хореографічному мистецтві.

Отже, підсумовуючи, можемо констатувати, що розвиток художньої творчості студентів-хореографів під час навчання у закладі вищої освіти є важливим процесом підготовки сучасного фахівця в галузі мистецької освіти. Танцювальне мистецтво можна вважати одним з найбільш дієвих чинників формування художньо-творчої, гармонійно розвинутої та духовно багатої особистості.

Значення художньої творчості в професійній мистецькій діяльності студентів-хореографів велике. Така діяльність дає змогу майбутнім викладачам підвищити продуктивність набуття потрібних компетентностей, спрямовує на самовдосконалення у виконавській та мистецько-освітній сфері, формує художнє мислення, забезпечує обізнаність у художніх стилях, орієнтацію в мистецьких напрямах, що стає чинником створення власного художнього хореографічного твору, самостійно аналізувати й інтерпретувати твори різних видів мистецтва, володіти сучасними освітніми технологіями, здійснювати інтеграцію отриманих знань в освітній процес і накопичувати мистецький досвід у закладах вищої освіти мистецького спрямування.

Література

1. Бех І. Д. Виховання особистості. У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико- технологічні засади. Київ: Либідь, 2003. 280 с.

2. Забредовський С.Г. Методика роботи з хореографічним колективом: навч. посіб. Вид. друге, доповн. Київ: НАКККіМ, 2011. 188 с.

3. Куценко С.В. Формування творчого потенціалу особистості майбутнього вчителя хореографії на заняттях ансамблю народного танцю. URL: http://dspace.udpu. org.ua:8080/jspui/bitstream /6789/131/1/ (дата звернення: 05.12.2021).

4. Орлов В.Ф. Професійне становлення вчителів мистецьких дисциплін. Київ: Наукова думка, 2003. 264 с.

5. Отич О. Розвиток творчої індивідуальності студентів-професійнопедагогічних навчальних закладів засобами мистецтва: монографія / Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. Чернівці : Зелена Буковина, 2011. 248 с.

6. Шевченко Г.П. Естетичне одухотворення студентської молоді. Педагогічна і психологічна науки в Україні. Т. 4. Київ: Педагогічна наука, 2007. С. 215-226.

Размещено на Allbest.ru