Професійна мотивація як педагогічна умова формування прогностичної компетентності у майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мукачівський державний університет

Професійна мотивація як педагогічна умова формування прогностичної компетентності у майбутніх учителів початкових класів

Гудачок Галина Юріївна

Здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

Спеціальність 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)»

аспірант

Анотація

прогностичний компетентність вчитель педагогічний

В умовах сьогодення суспільство постійно перебуває у процесі трансформації, індустріалізації, диджиталізації та інтеграції. Всі ці процеси, безумовно, проходять через ядро нашого суспільства - освіту. А в центрі нашої освіти перебувають учитель та учні.

Ті чи інші зміни у нашому житті чи суспільстві ми можемо передбачити або ж спрогнозувати. Так само, кожний педагог прогнозує процес засвоєння учнями знань, формування вмінь, навичок, певного досвіду (компетентностей) для отримання найкращого результату.

Високим показником педагогічної майстерності вчителя початкових класів є його здатність прогнозувати, тобто сформованість прогностичної компетентності, яку ми розуміємо як здатність передбачати зміни, стимули, дії та результат.

Важливість формування прогностичної компетентності вчителів початкових класів ЗЗСО залежить від багатьох чинників, серед яких чільне місце займають педагогічні умови як обставини, які продукують розвиток педагогічних процесів.

Можемо стверджувати, що більшість науковців розглядають педагогічні умови як засоби для розв'язання різних педагогічних ситуацій, куди відносять різні сфери впливу на ситуацію. Але для їх розв'язання не достатньо одного засобу, тут необхідно показати чинники та передумови використання того чи іншого засобу, саме тут на допомогу приходять педагогічні умови.

Науковці, розглядають педагогічні умови як сукупність форм, методів, чинників та засобів для досягнення мети.

Доречно виокремити властивості педагогічних умов, а саме: проявляються у педагогічній діяльності (тобто спрямовуються на виконання та реалізації певної педагогічної діяльності), утворюють ланцюговий зв'язок між принципами, закономірностями та педагогічними правилами (тобто діють з ними у тісному взаємозв'язку), підтримують наукову новизну та носять науковий характер, відповідають за прогнозований результат педагогічної діяльності та мають локальний й спеціальний характер.

В ході ефективного педагогічного прогнозування важливу увагу відводять позитивній мотивації майбутнього вчителя початкових класів щодо процесу прогнозування.

Готовність педагога до прогностичної діяльності передовсім починається з мотиваційної сфери, тобто постановки мети на основі бажань, потреб та мотивів. Відповідно до затребуваних мотивів та висвітленої мети, педагог окреслює план дій на основі яких буде відбуватись безпосереднє прогнозування освітнього процесу, після чого за допомогою засобів та методів здійснюється формування готовності педагога до діяльності, вносяться корективи та відбувається порівняння.

У статті розкрито сутність професійної мотивації як педагогічної умови, яка сприяє формуванню прогностичної компетентності у майбутніх вчителів початкових класів, спонукає людину до конкретних форм діяльності, розкривається сутність поняття «мотивація», окреслено шляхи формування професійної мотивації та розкрито комплекс взаємопов'язаних компонентів, які регулюють готовність майбутніх учителів початкових класів до формування прогностичної компетентності, обумовлено ключові фактори, які впливають на професійну мотивацію.

Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, формування мотивації, педагогічні умови, майбутні учителі початкових класів.

Hudachok Halyna Yuryivna Obtaining the third (educational and scientific) level of higher education Specialty 015 "Vocational education (by specialization)", postgraduate, Mukachevo State University

Motivation as a pedagogical condition for the formation of prognostic competence in future primary school teachers

Abstract

Today's society is constantly in the process of transformation, industrialization, digitalization, and integration. All these processes, of course, go through the core of our society - education. And at the center of our education are teachers and students.

We can foresee or predict certain changes in our lives or society. Likewise, every teacher predicts the process of students' learning, the formation of skills, abilities, and certain experience (competencies) to obtain the best result.

A high indicator of primary school teachers' pedagogical skills is their ability to predict, that is, the formation of prognostic competence, which we understand as the ability to predict changes, stimuli, actions and results.

The importance of forming the prognostic competence of primary school teachers in general education depends on many factors, among which the pedagogical conditions as circumstances that produce the development of pedagogical processes occupy a prominent place.

It can be argued that most scholars consider pedagogical conditions as a means of solving various pedagogical situations, which include different spheres of influence on the situation. But one tool is not enough to solve them, it is necessary to show the factors and prerequisites for using a particular tool, and this is where pedagogical conditions come in.

Scientists consider pedagogical conditions as a set of forms, methods, factors, and means to achieve a goal.

It is appropriate to distinguish the properties of pedagogical conditions, namely: manifested in pedagogical activity (i.e., aimed at the implementation and realization of certain pedagogical activities), form a chain connection between principles, patterns and pedagogical rules (i.e., act in close relationship with them), support scientific novelty and are scientific in nature, are responsible for the predicted result of pedagogical activity and are local and special in nature.

In the course of effective pedagogical forecasting, important attention is paid to the positive motivation of the future primary school teacher regarding the forecasting process.

A teacher's readiness for prognostic activity primarily begins with the motivational sphere, i. e. setting goals based on desires, needs and motives. In accordance with the demanded motives and the highlighted goal, the teacher outlines an action plan on the basis of which the direct forecasting of the educational process will take place, after which the formation of the teacher's readiness for activity is carried out with the help of means and methods, adjustments are made and comparisons are made.

The article reveals the essence of professional motivation as a pedagogical condition that contributes to the formation of prognostic competence in future primary school teachers, encourages a person to specific forms of activity, reveals the essence of the concept of "motivation", outlines the ways of forming professional motivation and reveals a set of interrelated components that regulate the readiness of future primary school teachers to form prognostic competence, and identifies the key factors that affect professional motivation.

Keywords: motivation, professional motivation, motivation formation, positive motivation, pedagogical conditions.

Постановка проблеми

У сучасному освітньому просторі у центрі уваги суспільства перебуває мотивація, стимули, бажання та прагнення працювати і змінюватись на краще. Сьогочасні стейкхолдери, приймаючи на роботу, акцентують увагу на мотивації фахівця до затребуваної діяльності. Мотивація вчителя до освітньої діяльності є одним із факторів успішної реалізації освітньої складової і професійного зростання педагога. Реалізація освітньої траєкторії сучасних педагогів залежить від багатьох чинників, серед яких чільне місце займають педагогічні умови як обставини, які продукують розвиток педагогічних процесів. Можна зазначити, що педагогічні умови є обставинами, які допомагають забезпечити ефективність освітнього процесу, адже кожен елемент цієї взаємодії є вкрай важливим та беззаперечно обумовлює окреслення та використання педагогічних умов. Тому можемо підкреслити, що педагогічні умови є ключовим механізмом компонентів педагогічного процесу і є тими необхідними обставинами, які слугують для досягнення мети та очікуваного освітнього результату. Серед педагогічних умов розвитку мотивації майбутнього вчителя початкових класів, науковці відводять вагоме місце, адже мотивація майбутнього вчителя початкових класів забезпечить його ефективну професійну діяльність та сприятиме розкриттю особистості педагога.

Сучасні науковці та педагоги звертають свою увагу на різні аспекти формування професійної мотивації у майбутніх вчителів початкових класів. О. Москалюк (2020) досліджував роль мотивації у формуванні мовної автономії здобувачів вищої освіти, Т. Приходько звертає увагу на мотивацію, як педагогічну самоорганізацію викладачів закладів вищої освіти» та досліджує мотивацію професійного самовдосконалення викладача, О. Павлова розглядає професійну мотивацію як педагогічну проблему та виділяє педагогічні умови формування професійної мотивації, Г. Січкаренко вивчає професійна мотивація педагогів, Н. Сиско подає мотивація як важливий чинник неперервного професійного розвитку викладача закладу професійної освіти, Н. Ніколайчук окреслює педагогічні засади формування мотивації у майбутніх учителів математик.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Готовність майбутніх учителів початкових класів до прогностичної діяльності можна розглядати як складне соціально-психологічне утворення, яке мітить у собі комплекс із взаємопов'язаних елементів, саме: мотиваційний компонент; когнітивний; рефлексивний; саморегулятивний компонент.

Зазначимо, що важливе місце дослідники відводять мотиваційно-смисловому компоненту як забезпечення ініціативи та бажання педагога до прогнозування (Новак, 2012). С. Гончаренко (1997) виділяє мотиваційний компонент як один із важливих аспектів готовності майбутнього педагога до професійної діяльності.

Погоджуємось із думкою І. Заблоцької (2017) про те, що:

«Мотиваційний компонент професійної готовності фахівців забезпечує включеність особистості у професійну діяльність. Він репрезентує позитивне ставлення до діяльності, усвідомлення нею значущості означеної діяльності задля розвитку свого творчого потенціалу, прагненні до самоосвіти» [4]. Мотиваційний компонент готовності до прогностичної діяльності містить в собі професійні установки освітньої діяльності педагога, інтереси, прагнення та бажання займатись прогностичною діяльністю в ході реалізації освітньої галузі. Кара [5] у своїх дослідженнях доводить, що мотиваційний компонент передбачає сформованість у майбутнього педагога духовної внутрішньої сфери особистості, а саме: потреби, інтереси, прагнення до здійснення мети та освітньої діяльності на високому рівні, відповідно до стандартів, із застосування фахових знань, умінь і навичок.

«Навички та вміння прогнозувати дають можливість майбутньому вчителю припускати очікувані результати навчання, виховання та розвитку дитини…» [3]. Професійна мотивація стимулює майбутнього вчителя початкових класів до прогнозування освітньої діяльності, освітнього процесу в цілому.

Мета: обґрунтувати мотивацію як одну із педагогічних умов формування прогностичної компетентності майбутніх учителів початкових класів.

Методи дослідження: аналіз філософської, психологічної та педагогічної науково-методичної літератури з проблеми дослідження, систематизація наукових літературних джерел, узагальнення.

Виклад основного матеріалу

Поняття «мотивація» науковцями трактується досить по-різному, як-от І. Підласий зазначає, що «мотивація - це процеси, методи та засоби, які спонукатимуть учнів до ефективної та продуктивної освітньої діяльності, активного засвоєння знань».

Як зазначається в Українському педагогічному словнику імені С. Гончаренка: «Мотивація - система мотивів, або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки. Як мотиви можуть виступати: уявлення й ідеї, почуття й переживання, що виражають матеріальні або духовні потреби людини» [2]. Зазначимо, що мотивація - це сукупність мотивів, стимулів та готовність людини докладати максимальні зусилля для досягнення мети та задоволення власних потреб. Чим вищий щабель мотивації у людини, тим більше зусиль вона докладатиме для досягнення своєї поставленої мети.

Педагогічні умови - це педагогічні обставини, які сприяють ефективній реалізації освітнього процесу та включають: засоби, форми, методи, принципи які впливають на якість освіти та освітнього процесу. Прогнозуючи свою професійну діяльність майбутній вчитель початкових класів аналізує, збираючи інформацію про педагогічну спрямованість він вже керується мотиваційними стимулами та використовує прогностичну компетентність для планування майбутніх дій та методів і способів впливу на них.

Погоджуємось із думкою В. Шевченка про те, що «Мотивація професійної діяльності, або професійна мотивація - це дія конкретних стимулів, що обумовлюють вибір професії і тривале виконання обов'язків, пов'язаних із цією професією, або сукупність внутрішніх і зовнішніх сил, які штовхають людину до трудової діяльності і надають цій діяльності спрямованості, що орієнтована на досягнення певних цілей» [10].

При дослідженні мотивації виділено її ключову складову - мотив як спонукальну причину дій і вчинків людини. Основою мотивації виступає діяльності людини та її різноманітні потреби.

Психологічний словник В. Шагара містить твердження про те, що: «Мотив -- спонукання до діяльності, пов'язані із задоволенням потреб суб'єкта; сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, що викликають активність суб'єкта і визначають її спрямованість» [9].

Вважаємо вагомою думку В. Шевченка, який спираючись на досвід М.І. Томчука виділяє 5 груп мотивів, які варто виділити: соціальні мотиви - усвідомлення вагомості у виборі професії та її значимість у суспільстві; пізнавальні мотиви - бажання та потреба у збагаченні знань, умінь, навичок та досвіду в обраній професії; мотиви самоактуалізації особистості - набуття власної значущості, розвиток і вдосконалення себе як особистості та професіонала; мотиви престижності професії - мотив вибору професії, яка є «еталоном» у сучасному ринку праці та є затребуваною суспільством; мотиви-примуси - коли за певних обставин особистість змушує себе обирати професію, яка не відповідає власним потребам та бажанням, що негативно позначається на майбутній професійній діяльності [10].

Окреслені мотиви часто зустрічатимуться у професійні діяльності майбутніх вчителів початкових класів, адже майбутні фахівці аналізують престижність обраної професії та мають високий рівень пізнавальних мотивів та мотивів самоактуалізації.

Варто відмітити, що для прогностичної та освітньої діяльності вчителя початкових класів важливими є мотиваційні чинники, які спонукають педагога до діяльності. Американський психолог-дослідник К. Ізард виокремлює ці три групи мотиваційних чинників, а саме:

-- перша група чинників - спонукання суспільного характеру: усвідомлена особистістю необхідність працювати та розвивати власне суспільство, приносити користь суспільству, допомагати один одному, загальна установка на усвідомлення своєї професійної діяльності, прогнозування можливих етапів розвитку суспільства, розвитку освітніх процесів та освіти в цілому, прогнозування можливих тенденцій у галузі освіти;

-- друга група - отримання матеріальних благ для себе та своєї сім'ї заробляння грошей для задоволення потреб родини, матеріальне і духовне збагачення, прогнозування власного матеріального аспекту, прогнозування матеріальних благ та чинників, які на них впливатимуть;

-- третя група мотиваційних чинників - задоволення власних потреб у самореалізації - самовдосконалення, саморозвиток, самоактуалізація, самовираження, прогнозування шляхів, засобів та методів до саморозвитку майбутнього педагога, прогнозування факторів, які вплинуть на майстерність, компетентність майбутнього вчителя початкових класів. Як бачимо окреслені дослідником професійні чинники є головним фактором для мотивації не тільки професійної діяльності, а й є умовою формування прогностичної компетентності та допомагають особистості у творчому потенціалі, ефективній реалізації професійної сфери, формуванню потреби у саморозвитку й самоствердженні та є загальними установами щодо професійної діяльності [8].

Мотивація майбутнього вчителя початкових класів до будь-якої діяльності керується метою як прообразом, моделлю майбутнього результату; передбачення майбутнього результату на досягнення, якого спрямовується діяльність особистості.

У Енциклопедія практичної психології «ПСИХОЛОГІС» зазначається, що: «Позитивна мотивація - мотивація, яка ґрунтується на позитивних стимулів або позитиві, міститься в самому справі» [7].

Для отримання найкращого результату діяльність повинна ґрунтуватись на позитивній мотивації щодо здійснення цієї мотивації та отримання бажаного результату. Умовами формування позитивної мотивації можуть виступати: осмислення безпосередньої мети, усвідомлення значимості отриманої інформації та знань, форма викладу та осмислення інформації, розроблені етапи та візуалізація досягнення мети, прогнозування можливих похибок та діяльність щодо їх удосконалення.

Можна виділити такі шляхи формування мотивації у майбутнього вчителя початкових класів як: формування професійної мотивації; постійна затребуваність у тісній взаємодії між навчанням та діяльністю; отримання точної та змістовної інформації, створення та постановка плану щодо досягнення мети; формування інтересу до заданого результату; розширення знань, зростання пізнавальної активності.

Виділимо ключові фактори, які впливають на професійну мотивацію:

1. Стимулювання саморозвитку. Професійна мотивація мотивує майбутніх учителів початкових класів до постійного навчання та саморозвитку. Їх бажання підвищити свій рівень фаховості та навичок сприяє вивченню нових методик, технологій та підходів у навчанні, включаючи методи аналізу та прогнозування.

2. Активна участь в освітньому процесі. Мотивовані вчителі з більшим зацікавленням вивчають інновації у сфері освіти та більше часу приділяють педагогічному дослідженню. Вони активно використовують свої знання та навички для розвитку прогностичної компетентності в галузі Освіта/Педагогіка.

3. Підвищення мотивації для аналізу та прогнозування. Просуваючись у своїй професійній кар'єрі і набуваючи досвіду, мотивовані вчителі стають більш схильними до аналізу освітнього процесу та прогнозування його розвитку та результатів. Вони прагнуть розуміти, які зміни можуть відбутися в освітній системі і як ці зміни можуть вплинути на їхню педагогічну діяльність.

4. Вплив на якість освіти. Мотивовані вчителі, здатні аналізувати та передбачати потреби та інтереси своїх сучасних учнів; можуть розробляти більш ефективні навчальні програми, конспекти уроків, які відповідають індивідуальним потребам кожного учня. Це підвищує якість навчання і розвиток учнів початкових класах.

5. Підтримка навчання в учнів. У свою чергу, професійна мотивація мотивує вчителів допомагати учням розвивати навички аналізу та прогнозування. Вони можуть моделювати ситуації, які сприяють розвитку цих навичок у дітей, що є важливою складовою сучасної освіти.

Висновки

Професійна мотивація у майбутніх учителів початкових класів сприяє формуванню прогностичної компетентності через їх активну участь у власному професійному розвитку, збільшення зацікавленості у вивченні нових методик та стимулювання аналізу й прогнозування в освітньому процесі.

У професійній підготовці майбутніх вчителів початкових класів важливо в орієнтуватися на формування у майбутніх фахівців прогностичної компетентності. Вчителі, у яких сформована прогностична компетентність, здатні адаптуватися до нових умов швидше та більш ефективно, забезпечуючи неперервність навчання та підтримку для учнів; розробляти та впроваджувати стратегії навчання, які забезпечують якісне освітнє середовище навіть у складних умовах; прогнозувати результати освітнього процесу та планувати безпосередньо освітній процес; передбачити можливі реакції учнів на стресові ситуації та надавати їм необхідну підтримку та допомогу; уникати негативних наслідків кризових ситуацій та приймати вчасні заходи для забезпечення безпеки і нормального функціонування освітнього процесу.

Мотивація здійснює вагомий внесок у професійну діяльність педагогів, успішність їх учнів, ефективна впровадження освітньої діяльності. Вважаємо, що головну роль у професійному зростанні особистості педагога, розкриттю його творчого потенціалу, набуттю професійно важливого досвіду сприяють саме мотиваційно-ціннісні фактори, де мотивація виступає тим дієвим механізмом, який спонукає досягати поставлені професійні цілі та долати перепони.

Прогностична компетентність майбутніх учителів початкових класів є важливою складовою їх професійної компетентності. Вона включає у себе здатність вчителя передбачати можливі результати навчання учнів і вчасно коригувати свою роботу.

Формування прогностичної компетентності майбутніх учителів початкових класів залежить від рівня їх професійної підготовки, знань з психології, педагогіки, методики навчання та досвіду роботи з учнями початкової школи. Формування і розвиток прогностичної компетентності майбутніх учителів початкових класів можливі завдяки використанню інноваційних методик та технологій в освітньому процесі, участі в професійних тренінгах та семінарах.

Професійна мотивація та мотиви професійної діяльності допомагають у прогнозування, будування траєкторії успішності об'єктів освітньої діяльності та освітньої діяльності загалом, впливають на реалізацію професійно-освітньої діяльності вчителя початкових класів.

Саме тому педагогічною умовою формування у майбутніх учителів початкових класів прогностичної компетентності визначаємо саме сформовану професійну мотивацію.

Перспектива подальших досліджень. Перспектива подальших досліджень полягає у обґрунтуванні та дослідженні наступної педагогічної умови - «Наскрізна спрямованість змісту освітніх компонентів ОПП «Початкова освіта» на формування прогностичної компетентності» у формування прогностичної компетентності.

Література

1. Гаркуша С. Поняття та компоненти професійної готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності. 2013. С. 1-4.

2. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: "Либідь", 1997. 366 с.

3. Гудачок Г. Феномен прогностичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у науковій літературі. Науковий журнал Хортицької національної академії. 2023. № 8. С. 56-64.

4. Заблоцька І. Готовність до професійної діяльності майбутніх фахівців сфери послуг як педагогічна проблема. Педагогічні науки. Збірник наукових праць. 2017. № 135. С. 90-97.

5. Кара С. Формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі педагогічної практики: автореф. дис. … канд.: 13.00.04. Житомир, 2012. 24 с.

6. Новак О. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до застосування інноваційних технологій у навчальному процесі. Гуманітарний вісник. 2012. № 26. С. 204-210.

7. Позитивна мотивації. ПСИХОЛОГІС Енциклопедія практичної психології. URL: http://psychologis.com.ua/pozitivnaya_motivaciya.htm (дата звернення: 08.11.2023).

8. Резвих Є. Мотивація професійної діяльності дорослих. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2022. № 17 (62). С. 96-108.

9. Шагар В. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків: "Прапор", 2007. 264 с.

10. Володимир Шевченко, Дрія Джоган. Мотивація професійної діяльності майбутнього психолога. Науковий вісник мну імені В.О. Сухомлинського. Психологічні науки. 2017. № 1 (17). С. 203-206.

References

1. Garkusha S. 2013. Poniattia ta komponenty profesiinoi hotovnosti maibutnikh uchyteliv do pedahohichnoi diialnosti. [Concept and components of future teachers' professional readiness for pedagogical activity]. S. 1-4.

2. Goncharenko S. 1997. Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv: Lybid,. 366 с.

3. Hudachok G. 2023. Fenomen prohnostychnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u naukovii literaturi [Phenomenon of the Predictive Competence of Future Primary School Teachers in the Scientific Literature]. Naukovyi zhurnal Khortytskoi natsionalnoi akademii - Scientific Journal of Khortytska National Academy. № 8. S. 56-64.

4. Zablotska I. 2017. Hotovnist do profesiinoi diialnosti maibutnikh fakhivtsiv sfery posluh yak pedahoh.zghichna problema. [Readiness for professional activity of future specialists in the sphere of service as a pedagogical problem.] Pedahohichni nauky. Zbirnyk naukovykh prats - Pedagogical sciences. Collection of scientific works. № 135. S. 90-97.

5. Kara S. 2012 Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u protsesi pedahohichnoi praktyky: avtoref. dys. … kand [Formation of professional competence of future primary school teachers in the process of pedagogical practice: PhD thesis ...] Candidate of Pedagogical Sciences: 13.00.04. Zhytomyr,. 24 s.

6. Novak O. 2012 Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do zastosuvannia innovatsiinykh tekhnolohii u navchalnomu protsesi. [Formation of future primary school teachers' readiness to use innovative technologies in the educational process]. Humanitarnyi visnyk - Humanitarian Herald.. № 26. S.204-210.

7. Pozytyvna motyvatsii. Psykholohis Entsyklopediia praktychnoi psykholohii. [Positive motivation. Psychologis Encyclopedia of Practical Psychology. Retrieved from http://psychologis.com.ua/pozitivnaya_motivaciya.htm (accessed 08.11.2023).

8. Rezvih E. 2022 Motyvatsiia profesiinoi diialnosti doroslykh [Motivation of professional activity of adults]. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova - Scientific journal of the Drahomanov National Pedagogical University. № 17 (62). S. 96-108.

9. Shahar V. 2007 Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk. [Modern Dictionary of Psychology] Kharkiv: «Prapor» - Kharkiv: «Prapor». 264 s.

10. Volodymyr Shevchenko, Dria Johan. 2017 Motyvatsiia profesiinoi diialnosti maibutnoho psykholoha [Motivation of professional activity of the future psychologist]. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Psykholohichni nauky - scientific bulletin of the V.O. Sukhomlinsky Mykolaiv national university. Psychological sciences. № 1 (17). S. 203-206.

Размещено на Allbest.ru