Огляд чинників вибору професії випускниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

ОГЛЯД ЧИННИКІВ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ ВИПУСКНИКАМИ

Лозовецька Валентина Терентіївна професор, доктор педагогічних наук, професор кафедри технологічної освіти факультету технологій та дизайну

Ханецька Тетяна Іванівна доцент, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психосоматики та психологічної реабілітації факультету психології

м. Київ

Анотація

вибір професія випускник орієнтація

В умовах стрімких змін на ринку праці, що характеризуються переходом від стабільності до гнучкості та адаптивності у професійному розвитку, дослідження чинників вибору професії набуває особливої актуальності. Мета статті - всебічний аналіз чинників, що впливають на процес вибору професії випускниками. Для ідентифікації та систематизації різноманітних чинників, які впливають на вибір професії використано методи аналізу та синтезу. Опрацьовано наукову літературу з професійного самовизначення. Обґрунтовано, що вибір професії випускниками є багатогранним процесом, в якому взаємодіють різноманітні чинники: від особистих інтересів до репутації організацій. Встановлено, що чинники вибору професії випускниками об'єднані в 5 категорій: внутрішні, зовнішні, міжособистісні, інституційні та соціально-демографічні. З'ясовано, що до внутрішніх чинників належать особисті інтереси, компетенції та мотивація; до зовнішніх - ринкові тенденції та можливості працевлаштування; до міжособистісних - вплив сім'ї, друзів і викладачів; до інституційних - репутація та імідж організацій; до соціально-демографічних - гендерні відмінності та економічний статус сім'ї. Доведено, що критично важливим для розробки цілісних підходів до професійної орієнтації та консультування є розуміння взаємодії цих чинників, що сприятиме більш успішному професійному самовизначенню випускників. Підкреслено, що різноманітність чинників свідчить про необхідність застосування цілісного підходу до професійної орієнтації та консультування, адаптованого до унікального набору чинників, які впливають на кожного окремого індивіда. Наголошено, що взаємодія внутрішніх, зовнішніх, міжособистісних, інституційних та соціально-демографічних чинників створює складний ландшафт, у якому випускники орієнтуються при виборі кар'єри. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні ролі освітніх інституцій у формуванні кар'єрних орієнтирів, зокрема, в аналізі ефективності кар'єрного консультування та наставництва.

Ключові слова: професійне самовизначення, випускники, вибір професії, кар'єрний вибір, чинники вибору професії.

Annotation

Lozovetska Valentyna Terentiivna Professor, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Technological Education, Faculty of Technologies and Design, Ukrainian State Drahomanov University, Kyiv

Khanetska Tetiana Ivanivna PhD in Psychology, Associate Professor of the Department of Psychosomatics and Psychological Rehabilitation, Faculty of Psychology, Ukrainian State Drahomanov University, Kyiv

OVERVIEW OF PROFESSION CHOICE FACTORS FOR GRADUATES

In the context of rapid changes in the labor market, characterized by a transition from stability to flexibility and adaptability in professional development, the study of factors in choosing a profession becomes particularly relevant. The purpose of the article is a comprehensive analysis of the factors influencing the process of choosing a profession by graduates. To identify and systematize various factors influencing the choice of profession, methods of analysis and synthesis were used. The scientific literature on professional self-determination has been studied. It is substantiated that the choice of profession by graduates is a multifaceted process in which various factors interact, from personal interests to the reputation of organizations. It has been established that the factors in choosing a profession by graduates are combined into 5 categories: internal, external, interpersonal, institutional and socio-demographic. It has been established that internal factors include personal interests, competencies and motivation; external - market trends and employment opportunities; interpersonal - the influence of family, friends and teachers; to institutional - reputation and image of organizations; socio-demographic - gender differences and economic status of the family. It has been proven that understanding the interaction of these factors is critical to the development of holistic approaches to career guidance and counseling, which will contribute to more successful professional self-determination of graduates. It is emphasized that the diversity of factors indicates the need for a holistic approach to career guidance and counseling, tailored to the unique set of factors affecting each individual. It is noted that the interaction of internal, external, interpersonal, institutional and socio-demographic factors creates a complex landscape in which graduates navigate when choosing a career. We see prospects for further research in studying the role of educational institutions in the formation of career guidelines, in particular, in analyzing the effectiveness of career counseling and mentoring.

Keywords: professional self-determination, graduates, choice of profession, career choice, factors of choice of profession.

Постановка проблеми

Ключовим аспектом життєвого шляху кожної людини є вибір професії, що формує не тільки професійну траєкторію, але й впливає на її особистісне зростання та соціальний внесок. Вибір професії можна трактувати як вирішення протиріччя між суб'єктивними перевагами індивіда та зовнішньою соціальною ситуацією, що визначає можливості реалізації цих переваг. В умовах стрімких змін на ринку праці, які характеризуються переходом від стабільності до гнучкості і адаптивності у професійному розвитку, дослідження чинників вибору професії випускниками набуває особливої актуальності. Необхідність у навчанні впродовж життя зумовлює складність процесу професійного самовизначення. Це зумовлено тим, що суттєво змінився зміст самого поняття «професія»: на передній план виступає не готовий набір професійних навичок, а вміння аналізувати свій професійний рівень, здатність до професійного зростання, спроможність освоювати нові навички відповідно до мінливих вимог ринку праці.

Різноманітність чинників, які впливають на вибір професії: від особистих інтересів до економічних умов, є предметом численних наукових досліджень. Важливість розуміння цих чинників підкреслюється зростаючою увагою з боку академічної спільноти, педагогів та практиків до проблеми складності професійного самовизначення. Сучасні тенденції в кар'єрних амбіціях випускників, які прагнуть самореалізації, ідентифікації з професією, соціального визнання та фінансової винагороди, вказують на зміщення кар'єрних орієнтирів, що впливає на організаційні та суспільні структури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дж. Арнольд [1] описує кар'єру як серію посад, ролей, досвіду та активностей, пов'язаних із професійною діяльністю особи. Д. Т. Холл [2] характеризує кар'єру з психологічної точки зору як індивідуальне сприйняття низки установок та поведінки, що асоціюється з досвідом роботи та діяльністю впродовж всього життя людини. E. А. Мугонзібва та ін. [3] трактують кар'єру як життєвий шлях, що охоплює активності особи, пов'язані з професійною діяльністю, виражені через ряд ролей, які вона виконує протягом життя.

П. Г. Карпентер та В. Дж. Фостер [4] виявили, що всі чинники, які впливають на кар'єру, походять від внутрішніх (особистий інтерес до роботи, задоволення від роботи), зовнішніх (наявність роботи, заробітна плата) або міжособистісних (сім'я, друзі, вчителі) вимірів.

В. Є. Кавецький чинники впливу на професійне самовизначення молоді поділяє на чинники макрорівня і чинники мікрорівня. До чинників макрорівня науковець відносить соціальну структуру суспільства, механізми соціальної стратифікації в ньому і роль у цих механізмах освіти, а до чинників мікрорівня - соціальне становище, освіту, позицію батьків, особливості виховання ними дітей, расову й етнічну приналежність оптанта, успішність його навчання тощо [5].

Кириченко Т. І. виділяє такі чинники впливу на вибір професії: формування професійної орієнтації; чинники особистого характеру (інтереси, нахили, здібності та психофізіологічні якості людей, рівень їхньої загальноосвітньої та професійної підготовки); потреби суспільства в кадрах, характер вимог суспільства до кадрів, характер вимог професії до людини [6].

Як чинники, що впливають на рішення про вибір професії, дослідники також розглядають глобалізацію, соціально-економічне середовище [7], соціальну підтримку, доступні ресурси, такі як інформація та фінанси [8], середовище проживання [9] та освітні досягнення [7; 9].

Проте, незважаючи на значний обсяг наукових досліджень за даною проблематикою, окремі аспекти залишаються невирішеними, зокрема, адаптація процесу вибору професії до динамічних змін на ринку праці; вплив глобалізації на кар'єрні рішення. Ця стаття спрямована на заповнення цих прогалин шляхом аналізу як історичних, так і сучасних тенденцій вибору професії. Вона вносить вклад у теоретичну базу знань, допомагаючи краще зрозуміти внутрішні мотиви та зовнішні обставини, що формують кар'єрні орієнтири і рішення. У статті акцентується увага на необхідності застосування інтегрованого підходу, що враховує індивідуальні та соціальні чинники для розробки ефективних стратегій кар'єрного консультування.

Мета статті - всебічний аналіз чинників, що впливають на процес вибору професії випускниками.

Виклад основного матеріалу

Чинники, що впливають на вибір професії, є необхідною умовою визначення переваг майбутньої спеціальності та формування стратегії професійного розвитку. Дослідження чинників, що впливають на вибір професії, свідчить про складну взаємодію внутрішніх, зовнішніх, міжособистісних, інституційних та соціально-демографічних змінних.

Внутрішні чинники.

Вибір професії значною мірою залежить від внутрішніх чинників, що включають особисті інтереси, схильності, здібності, можливості та внутрішню мотивацію. Інтерес - це прагнення пізнання будь-якого предмета чи явища, бажання вивчати його. Схильність - прагнення займатися певною діяльністю. Інтереси та схильності можуть збігатися, а можуть і не збігатися, можуть бути спрямовані до одну чи багато видів діяльності. Інтерес спонукає людину оволодіти знаннями, розширює її світогляд, допомагає долати перешкоди на шляху оволодіння професією. Здібності - це індивідуальні особливості людини, які забезпечують успішність виконання певної діяльності та легкість оволодіння нею.

Дослідження показують, що вирішальну роль у виборі кар'єри відіграє відповідність між індивідуальними навичками, цінностями та характеристиками роботи [10]. Дж. Л. Голланд розробив теорію кар'єри та професійного вибору на основі психологічних типів (модель RIASEC), яка базується на тому, що людина схильна вибирати кар'єру, яка є відображенням її особистості. Оскільки людей, як правило, приваблюють певні об'єкти професійної діяльності та професійного середовища, то це характеризує їхню індивідуальність. Дж. Л. Голланд виділив шість груп типів особистості та професійного середовища: реалістичний R-тип (Realistic), дослідницький I-тип (Investigative), творчий A-тип (Artistic), соціальний S-тип (Social), підприємливий E-тип (Enterprising), традиційний С-тип (Conventional). Кожному з шести типів особистості відповідає певний тип діяльності та певний вид професійного середовища. Якщо людина обирає професію та середовище, що відповідає її типу, то вона працюватиме максимально ефективно, зможе досягти значного успіху та отримати задоволення від роботи [11].

Внесок Д. Е. Супера [12] у теорію розвитку кар'єри полягає в Я-концепції, яка розвивається впродовж життя як результат набутого досвіду та відображає вплив самооцінки та особистісного росту на кар'єру. Л. С. Готфредсон [13] представила теорію обмеження та компромісу, пояснюючи, як люди обмежують свій вибір кар'єри на основі самооцінки, а потім пристосовуються до соціальних реалій. М. Л. Савіцкас [14] розширив роботу Д. Е. Супера, зосередившись на тому, як люди використовують свої особисті історії для вибору професії, інтегруючи свої життєві теми в ці рішення. Акцентування уваги у наукових дослідженнях на викликах та задоволенні внутрішніх психологічних потреб вказує на те, що працівники віддають перевагу професії, яка узгоджується з особистою ідентичністю та прагненнями.

І. М. Щербакова та Г. А. Стадник до основних внутрішніх чинників, які гарантують успішність вибору професії, відносять правильну самооцінку здібностей, схильностей, інтересів, можливостей та обмежень, розуміння того, що саме необхідно для успішної діяльності за обраною професією, вміння співвідносити результати самооцінки із знаннями щодо конкретних вимог професії [15].

Зовнішні чинники.

На вибір професії випускниками суттєво впливають зовнішні чинники, які охоплюють: політичну та економічну ситуацію в країні, попередній досвід роботи в даній сфері, тенденції ринку праці, наявність можливостей працевлаштування, престижність професії, можливість самовираження та самореалізації в ній, перспективи професійного зростання, успішної кар'єри, дохід. Д. Пурохіт та ін. [10] підкреслюють важливість фінансових стимулів при прийнятті кар'єрних рішень, зазначаючи, що перевага віддається професіям з конкурентоспроможною зарплатою та комплексними бонусами.

Р. В. Лент та ін. [16] розробили теорію соціальної когнітивної кар'єри (SCCT) і не тільки дослідили вплив самоефективності та очікуваних результатів на кар'єрні інтереси та вибір професії, але й розглянули вплив зовнішніх чинників (бар'єрів та підтримуючих систем) на ці процеси. Дж. Е. Розенбаум [17] вивчав роль інституційних структур і соціальних мереж у формуванні переходу від середньої школи до професійної діяльності, вплив навчальних закладів та роботодавців (зовнішні чинники) на вибір професії. Е. П. Конгрес [18] дослідила вплив культурних та етичних чинників на вибір професії, зокрема суспільних норм та цінностей, які є зовнішніми детермінантами у процесі прийняття рішень.

Критично важливим чинником є безпека праці, тому багато випускників віддають перевагу галузям, які є стабільними та стійкими до економічних коливань.

Міжособистісні чинники.

Вплив родини, друзів і викладачів є ключовим при формуванні вибору кар'єри. Особливо значущими у цьому контексті є батьківські очікування і настанови, що підкреслює роль сім'ї у виборі кар'єри [10]. Це пояснюється тим, що сім'я є головною ланкою соціалізації молоді. Іноді ж позиція батьків щодо дитини може бути незваженою: вони нав'язують дитині власні уподобання, намагаючись через дитину здійснити власні нереалізовані мрії.

Дж. Д. Крумбольц [19] розробив теорію соціального навчання при виборі професії, згідно з якою людина перебуває у мінливих умовах, до яких потрібно постійно пристосовуватися. Вчений наголошує, що вирішальну роль у виборі кар'єри відіграє міжособистісна взаємодія та соціальне середовище. Ф. В. Вондрачек та ін. [20] також підкреслюють вплив сім'ї, однолітків на процес прийняття кар'єрних рішень. Р. А. Янг та ін. [21] на основі теорії дій запропонували підхід до кар'єри, який зосереджується на спільних діях і проєктах у сімейному та соціальному контекстах як центральних для розуміння вибору кар'єри. Р. В. Лент та ін. [16] зазначають, що міжособистісна взаємодія та соціальне середовище сприяють процесу прийняття кар'єрних рішень, підкреслюючи динамічну взаємодію між людьми та їхнім соціальним контекстом при виборі кар'єри. Крім того, цінується професійне консультування та наставництво з боку навчальних закладів за їхню роль у наданні індивідуальних порад, що свідчить про важливість довірчих відносин у процесі прийняття кар'єрних рішень.

Інституційні чинники.

При працевлаштуванні випускників вирішальну роль відіграють репутація та імідж потенційних роботодавців. Бажання працювати у «поважних» організаціях, які сприймаються як «компанії мрії», зумовлене очікуванням професійної реалізації та суспільного визнання.

Д. Дітріх та Б. Краке, досліджуючи вплив навчальних закладів та методів профорієнтації, які вони використовують, на вибір професії учнями, наголошують про важливу роль шкільного середовища та служб консультування з питань кар'єри у формуванні кар'єрних прагнень учнів. Теорія сигналів в економіці М. Спенса хоча безпосередньо і не стосується вибору професії, але дає розуміння того, як дипломи престижних навчальних закладів можуть впливати на рішення роботодавців щодо найму і, таким чином, опосередковано впливати на вибір професії, сигналізуючи про рівень компетентності та кваліфікації випускників.

П. Бурдьє вивчає роль соціальних інститутів, у тому числі й освітніх систем, у сприянні відтворенню соціальних структур та ієрархій. Його робота про культурний капітал і роль освітньої системи в узаконенні соціальної нерівності є основою для розуміння інституційних чинників при виборі кар'єри. Автор зосереджується на впливі суспільних норм та престижу освіти на індивідуальні кар'єрні траєкторії.

Л. Ешлі та П. Оренштейн розглядають вплив корпоративної культури та організаційних цінностей на розвиток кар'єри, зокрема, яким чином інституційні практики та норми можуть сприяти або перешкоджати кар'єрному просуванню окремих осіб у певних галузях чи організаціях.

Випускники віддають перевагу видам діяльності, які дозволяють їм ефективно використовувати свою освіту та навички, приносить їм задоволення [10].

Соціально-демографічні чинники.

На вибір кар'єри суттєво впливають гендерні відмінності: випускники-чоловіки віддають перевагу заробітній платі та можливостям кар'єрного зростання, тоді як випускники-жінки демонструють баланс між роботою та особистим життям, сприятливим професійним середовищем та можливістю навчання [10]. На кар'єрні рішення також впливає фінансовий стан сім'ї, хоча цей чинник менш вивчений порівняно з іншими.

Результати дослідження підкреслюють багатогранність процесу прийняття рішення щодо вибору професії випускниками, важливість урахування широкого кола чинників: від особистих інтересів до впливу репутації організацій. Різноманітність чинників свідчить про необхідність застосування цілісного підходу до професійної орієнтації та консультування, адаптованого до унікального набору пріоритетів і обставин.

Таким чином, взаємодія внутрішніх, зовнішніх, міжособистісних, інституційних та соціально-демографічних чинників створює складний ландшафт, у якому випускники орієнтуються при виборі кар'єри.

Процеси глобалізації та динамічні зміни на ринку праці зумовлюють потребу швидкої адаптації процесу вибору професії до мінливих умов зовнішнього середовища. Затребуваними на ринку праці є фахівці, які вміють критично мислити, інтегрувати свої знання, навчатися протягом усього життя, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді та володіти іншими сучасними вміннями і навичками. До основних чинників успішної професійної самореалізації особистості належать: особистісний потенціал для вирішення поставлених завдань, здатність приймати ефективні кваліфіковані рішення, швидко орієнтуватися у професійному середовищі, адаптуватися до нових обставин та умов.

Висновки

При формуванні кар'єрних рішень у випускників взаємодіють внутрішні, зовнішні, міжособистісні, інституційні та соціально-демографічні чинники. До внутрішніх чинників належать особисті інтереси, компетенції, мотивація та ін.; до зовнішніх - ринкові тенденції та можливості працевлаштування; до міжособистісних - вплив сім'ї, друзів і викладачів; до інституційних - репутація та імідж організацій; до соціально-демографічних - гендерні відмінності та економічний статус сім'ї. Для розробки цілісних підходів до професійної орієнтації та консультування важливе розуміння взаємодії цих чинників.

Кар'єрний вибір тісно пов'язаний з особистісним розвитком, соціальним впливом та економічними умовами, що, в свою чергу, вимагає комплексного підходу до кар'єрного консультування. У процесі професійної орієнтації навчальні заклади підтримують випускників у навігації по складному ландшафту ринку праці, враховуючи широкий спектр впливів.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні ролі освітніх інституцій у формуванні кар'єрних орієнтирів, зокрема, в аналізі ефективності кар'єрного консультування та наставництва. Це допоможе визначити найбільш ефективні методи при підготовці студентів до успішної адаптації на ринку праці.

Література

1. Arnold, J. (1997). Managing careers into the 21st century. London: Paul Chapman.

2. Hall, D. T. (2002). Careers in and out of organizations. Sage.

3. Mugonzibwa, E. A., Kikwilu, E. N., Rugarabamu, P. N., & Ntabaye, M. K. (2000). Factors influencing career choice among high school students in Tanzania. Journal of Dental Education, 64(6), 423-429.

4. Carpenter, P. G., & Foster, W. J. (1979). Deciding to teach. Australian Journal of Education, 23(2), 121-131.

5. Кавецький В. Є. Чинники впливу на професійне самовизначення школярів. Наукові записки. Серія: педагогіка. 2015. № 2. С. 158-162.

6. Кириченко Т. І. Профорієнтація молоді - гарантія правильного вибору професійного шляху. Ринок праці та зайнятість. Бюлетень підготовки кадрів державної служби зайнятості України. 2006. № 3. С. 34-36.

7. Shahzad, M. N., Zahra, S. T., & Ahmed, M. A. (2014). Determinants and influences on students career choice. University Journal of Management and Social Science, 4(3), 9-30.

8. Najar, I. A., & Yousuf, M. (2019). Career Selection & its Various Determinants. IJRAR: International Journal of Research and Analytical Reviews, 6(1), 61-64.

9. Igere, M. A. (2017). Career choice and its influence on academic performance of library and information science students in a Nigerian University. Information Impact: Journal of Information and Knowledge Management, 8(2), 90-98.

10. Purohit, D., Jayswal, M., & Muduli, A. (2021). Factors influencing graduate job choice-a systematic literature review. European Journal of Training and Development, 45(4/5), 381-401.

11. Holland, J. L. (1997). Making vocational choices: A theory of vocational personalities and work environments. Psychological Assessment Resources.

12. Super, D. E. (1980). A life-span, life-space approach to career development. Journal of vocational behavior, 16(3), 282-298.

13. Gottfredson, L. S. (1981). Circumscription and compromise: A developmental theory of occupational aspirations. Journal of Counseling psychology, 28(6), 545.

14. Savickas, M. L. (2005). The theory and practice of career construction. Career development and counseling: Putting theory and research to work, 1, 42-70.

15. Щербакова І. М., Стадник Г. А. Психодіагностика професійного самовизначення особистості: навч.-метод. посібник. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2012. 324 с.

16. Lent, R. W., Brown, S. D., & Hackett, G. (1994). Toward a unifying social cognitive theory of career and academic interest, choice, and performance. Journal of vocational behavior, 45(1), 79-122.

17. Rosenbaum, J. E. (1984). Career mobility in a corporate hierarchy.

18. Congress, E. P. (2005). Cultural and ethical issues in working with culturally diverse patients and their families: The use of the culturagram to promote cultural competent practice in health care settings. Social Work in Health Care, 59(3-4), 249-262.

19. Krumboltz, J. D. (1996). A learning theory of career counseling.

20. Vondracek, F. W., & Schulenberg, J. E. (1986). Career development in adolescence: Some conceptual and intervention issues. Vocational Guidance Quarterly.

21. Young, R. A., Valach, L., & Collin, A. (2002). A contextualist explanation of career. Career choice and development, 4, 206-252.

References

1. Arnold, J. (1997). Managing careers into the 21st century. London: Paul Chapman.

2. Hall, D. T. (2002). Careers in and out of organizations. Sage.

3. Mugonzibwa, E. A., Kikwilu, E. N., Rugarabamu, P. N., & Ntabaye, M. K. (2000). Factors influencing career choice among high school students in Tanzania. Journal of Dental Education, 64(6), 423-429.

4. Carpenter, P. G., & Foster, W. J. (1979). Deciding to teach. Australian Journal of Education, 23(2), 121-131.

5. Kavetskyi, V. Ye. (2015). Chynnyky vplyvu na profesiine samovyznachennia shkoliariv [Factors influencing the professional self-determination of schoolchildren]. Naukovi zapysky. Seriia: pedahohika - Scientific notes. Series: pedagogy, 2, 158-162 [in Ukrainian].

6. Kyrychenko, T. I. [2006]. Proforiientatsiia molodi - harantiia pravylnoho vyboru profesiinoho shliakhu [Career guidance for young people is a guarantee of the right choice of professional path]. Rynok pratsi ta zainiatist. Biuleten pidhotovky kadriv derzhavnoi sluzhby zainiatosti Ukrainy - Labor market and employment. Bulletin of personnel training of the State Employment Service of Ukraine, 3, 34-36 [in Ukrainian].

7. Shahzad, M. N., Zahra, S. T., & Ahmed, M. A. (2014). Determinants and influences on students career choice. University Journal of Management and Social Science, 4(3), 9-30.

8. Najar, I. A., & Yousuf, M. (2019). Career Selection & its Various Determinants. IJRAR: International Journal of Research and Analytical Reviews, 6(1), 61-64.

9. Igere, M. A. (2017). Career choice and its influence on academic performance of library and information science students in a Nigerian University. Information Impact: Journal of Information and Knowledge Management, 8(2), 90-98.

10. Purohit, D., Jayswal, M., & Muduli, A. (2021). Factors influencing graduate job choice-a systematic literature review. European Journal of Training and Development, 45(4/5), 381-401.

11. Holland, J. L. (1997). Making vocational choices: A theory of vocational personalities and work environments. Psychological Assessment Resources.

12. Super, D. E. (1980). A life-span, life-space approach to career development. Journal of vocational behavior, 16(3), 282-298.

13. Gottfredson, L. S. (1981). Circumscription and compromise: A developmental theory of occupational aspirations. Journal of Counseling psychology, 28(6), 545.

14. Savickas, M. L. (2005). The theory and practice of career construction. Career development and counseling: Putting theory and research to work, 1, 42-70.

15. Shcherbakova, I. M., Stadnyk, H. A. (2012). Psykhodiahnostyka profesiinoho samovyznachennia osobystosti [Psychodiagnostics of professional self-determination of personality]. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka [in Ukrainian].

16. Lent, R. W., Brown, S. D., & Hackett, G. (1994). Toward a unifying social cognitive theory of career and academic interest, choice, and performance. Journal of vocational behavior, 45(1), 79-122.

17. Rosenbaum, J. E. (1984). Career mobility in a corporate hierarchy.

18. Congress, E. P. (2005). Cultural and ethical issues in working with culturally diverse patients and their families: The use of the culturagram to promote cultural competent practice in health care settings. Social Work in Health Care, 59(3-4), 249-262.

19. Krumboltz, J. D. (1996). A learning theory of career counseling.

20. Vondracek, F. W., & Schulenberg, J. E. (1986). Career development in adolescence: Some conceptual and intervention issues. Vocational Guidance Quarterly.

21. Young, R. A., Valach, L., & Collin, A. (2002). A contextualist explanation of career. Career choice and development, 4, 206-252.

Размещено на Allbest.ru