Міждисциплінарні зв'язки в підготовці студентів фахових коледжів (на основі інтеграції філологічних і технічних наук)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗВ'ЯЗКИ В ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ФАХОВИХ КОЛЕДЖІВ (НА ОСНОВІ ІНТЕГРАЦІЇ ФІЛОЛОГІЧНИХ І ТЕХНІЧНИХ НАУК)

Мішеніна Тетяна Михайлівна доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор, професор кафедри української мови

Філатов Сергій Валентинович, кандидат технічних наук, доцент,

доцент кафедри технологічної та професійної освіти

м. Кривий Ріг

Анотація

Публікація присвячена питанню реалізації міждисциплінарних зв'язків у підготовці фахових коледжів. Міждисциплінарні зв'язки на основі інтеграції філологічних і технічних наук сприяють не лише виробленню термінологічної компетентності, але також сприятимуть об'єднанню знань із філологічних і технічних дисциплін у цілісну систему. Міждисциплінарна підготовка студентів фахових коледжів уможливлена за умови застосування інноваційних підходів до викладання дисциплін. Міждисциплінарність у фаховій підготовці дозволяє досягти якісного рівня науково-теоретичної підготовки загалом. Ідеться насамперед про те, що розвиток пізнавальної діяльності здобувачів у вивченні філологічних і технічних дисциплін на інтегративній основі, з допомогою чого вирішуються фахово орієнтовані завдання на якісному рівні, який співвідносимо не лише з умінням застосовувати алгоритм розв'язання, але також пропонувати альтернативні рішення; завдання можуть містити проблему, яка вимагає застосування міжгалузевих знань.

Формування нових знань у межах міждисциплінарного дослідження апелює до конструктивного поєднання на основі тематичної співвіднесеності, важливим аспектом є контекстуально зумовлені завдання. Такий підхід до навчання поступового розширює теми, які можуть бути охопленими для розгляду; задля розв'язання проблемного питання здобувачі застосовують поліпредметні знання, що значною мірою сприяє розвитку критичного мислення.

Міждисциплінарні зв'язки у фаховій підготовці студентів фахових коледжів уможливлюють системне сприйняття фактичних даних, а також на рівні поняттєво-категорійного апарату розуміння теорій і концепцій, що межують і розглядаються у філологічних і технічних дисциплінах.

Інтеграція у фаховій підготовці студентів фахових коледжів здійснюється на практичних і лабораторних заняттях, вагомим чинником реалізації міждисциплінарних зв'язків є наявність кореляції понятійних зв'язків у змісті робочих програм, а також на рівні фактичних реляцій в освітньому процесі.

Систематичне застосування у фаховій підготовці студентів фахових коледжів інтеграції філологічних і технічних наук не лише уможливлює застосування предметних знань із різних дисциплін у розгляді певної теми, але також формують досвід застосування міждисциплінарних знань у подальшій фаховій діяльності.

Ключові слова: міждисциплінарні зв'язки, міждисциплінарна координація, студенти фахових коледжів, філологічні науки, технічні науки.

Annotation

Mishenina Tetiana Mykhaylivna Doctor of Pedagogic Sciences, Candidate of Philological Sciences, Professor, Professor at the Department of Ukrainian language, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

Filatov Serhiy Valentinovych candidate of technical sciences, associate professor, associate professor of the department of technological and professional education, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih

INTERDISCIPLINARY CONNECTIONS IN THE TRAINING OF STUDENTS OF PROFESSIONAL COLLEGES (BASED ON THE INTEGRATION OF PHILOLOGICAL AND TECHNICAL SCIENCES)

The publication is devoted to the issue of the implementation of interdisciplinary connections in the training of professional colleges. Interdisciplinary connections based on the integration of philological and technical sciences contribute not only to the development of terminological competence, but will also contribute to the integration of knowledge from philological and technical disciplines into a coherent system. Interdisciplinary training of students of professional colleges is possible if innovative approaches to teaching disciplines are used. Interdisciplinarity in professional training allows you to achieve a high-quality level of scientific and theoretical training in general.

It is primarily about the development of the cognitive activity of the applicants in the study of philological and technical disciplines on an integrative basis, with the help of which professionally oriented tasks are solved at a qualitative level, which is correlated not only with the ability to apply the solution algorithm, but also to offer alternative solutions; tasks may contain a problem that requires the application of interdisciplinary knowledge.

The formation of new knowledge within the framework of interdisciplinary research appeals to a constructive combination based on thematic correlation, an important aspect is contextually determined tasks. This approach to learning gradually expands the topics that can be covered for consideration; in order to solve a problematic issue, students apply multi-subject knowledge, which significantly contributes to the development of critical thinking.

Interdisciplinary connections in the professional training of students of professional colleges enable the systematic perception of factual data, as well as at the level of the conceptual-categorical apparatus of understanding theories and concepts bordering and considered in philological and technical disciplines.

Integration in the professional training of students of vocational colleges is carried out in practical and laboratory classes, an important factor in the implementation of interdisciplinary connections is the presence of correlation of conceptual connections in the content of work programs, as well as at the level of actual relations in the educational process.

The systematic application of the integration of philological and technical sciences in the professional training of students of professional colleges not only enables the application of subject knowledge from various disciplines in considering a certain topic, but also forms the experience of applying interdisciplinary knowledge in further professional activities.

Keywords: interdisciplinary connections, interdisciplinary coordination, students of professional colleges, philological sciences, technical sciences.

Постановка проблеми

Реалізація міждисциплінарних зв'язків у підготовці студентів фахових коледжів уможливлює засвоєння поліпредметних знань на більш якісному рівні, окрім того сприяє успішному розв'язанню виниклих суперечностей між засвоєнням різнопредметних знань шляхом їх використання у розв'язанні фахово орієнтованих завдань.

Міжпредметні зв'язки дозволяють у подальшому застосувати досвід використання міжпредметних знань (філологічних і технічних) у подальшій фаховій діяльності.

Водночас нерозв'язаною залишається проблема координації міжпредметних знань у змісті науково-предметної і практичної підготовки здобувачів, а також розроблення тематичних відповідностей задля застосування поняттєво-категоріального апарату в навчанні. Такий формат реалізації міждисциплінарних зв'язків має довгострокову перспективу й забезпечує динаміку кар'єрного зростання (безперервного удосконалення фахових компетентностей, оскільки матимуть змогу поглиблювати навчальний досвід у вивченні іншої дисципліни, а також досвід застосування міжпред-метних знань у розв'язанні фахово орієнтованого завдання).

Фахова підготовка студентів фахових коледжів на основі інтеграції філологічних і технічних наук сприяє встановленню викладачами міждисциплінарних зв'язків, на подальших етапах освітньої траєкторії і фахової діяльності - здобувачами, що значною мірою підвищує якість професійної підготовки, сформованість високого рівня професійної компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття міждисциплінарних зв'язків та дидактичні аспекти їх реалізації в технічних і фінансово-економічних галузей досліджували Я. Карчев, О. Коржова, О. Осауленко, О. Павлишин, Л. Покудіна.

Напрацювання науковців стосовно міждисциплінарних взаємозв'язків у філологічній і технічній освіті сприяли розумінню їх природи, дозволили визначити напрями реалізації, описати особливості їх використання безпосередньо в процесі навчання (Ю. Найда, І. Недайнова, М. Пентилюк, Т. Симоненко, О. Славутський).

Мета статті полягає в описі міжпредметних зв'язків, реалізованих у підготовці студентів фахових коледжів (на основі інтеграції філологічних і технічних наук).

Основними завданнями є:

- розкрити поняття міждисциплінарних зв'язків;

- подати опис міждисциплінарних тематичних співвідношень (на прикладі філологічних і технічних наук).

Виклад основного матеріалу

У змісті підготовки студентів фахових коледжів міждисциплінарні зв'язки орієнтовані на вироблення досвіду оволодівати предметно-науковими знаннями на інтегративній основі. Таке об'єднання уможливлене на основі поняттєво-категорійного апарату, у межах якого здобувачі розв'язують фахово орієнтовані завдання [5, с. 119-120]. Задля подолання суперечності, яка полягає в розрізненні тематичного подання філологічних і технічних знань у робочих програмах, міжпредметні зв'язки, орієнтовані на суголосний термінологічний і поняттєвий апарат, забезпечать вимогу синтезу галузевих знань, а також їх використання, якщо цього вимагає:

- алгоритм розв'язання фахово орієнтованого завдання;

- розгляд проблемного завдання, коли віднайдення розв'язку потребує актуалізації поліпредметних знань;

- використання знань, набутих у вивченні однієї дисципліни, задля поглиблення навчального досвіду у вивченні іншої;

- поглиблення термінологічної грамотності, що передбачає апеляцію до міжгалузевих термінів; спеціальних термінів, які вказують на об'єкти, процедури, явище, з одного боку, можуть становити елемент мисленнєвих операцій у розв'язанні проблемного завдання, з іншого;

- освітня стратегія здобувача, у межах якої оволодіння галузевими знаннями й набуття відповідних компетентностей основної спеціальності і додаткової, а також через вивчення вибіркових дисциплін.

Наведемо приклади інтеграції філологічних і технічних наук у підготовці студентів фахових коледжів, які були успішно апробовані в освітній практиці.

Інтегровані програми, застосовувані у вивченні мовних дисциплін («Українська мова»; «Українська мова професійного спрямування») у фахових коледжах містить обов'язкову складову, яка апелює до вироблення термінологічної компетентності у межах фаху. Ідеться про дослідження мовного корпусу, передбачено роботу над мовним матеріалом. Поєднання напрямів корпусної лінгвістики і програмного забезпечення у вивченні термінологічного корпусу галузі, а також можливість зіставлення тлумачень базових понять у словниках іншими мовами. Зіставлення може здійснюватися на рівні:

- Семантичного тлумачення (з'ясувальне тлумачення терміна, яке може бути доповнене синонімічним / антонімічним). Ознайомлення із семантикою дозволяє спостерігати динаміку розвитку терміна [2, с. 116; 4, с. 47-48]. При розв'язанні фахово орієнтованих завдань студенти фахових коледжів розвивають критичне мислення через продукування спеціальних галузевих текстів з доречним і правильним використанням категорійного апарату. Окрім цього, створюється власне умова вільного і грамотного продукування фахових як з позиції мовної культури, так і з позиції правильного послуговування терміном, фактично апеляція до спеціального терміна є відтворенням мисленнєвих процесів, коли через термін здобувач відтворює закономірності, описує явища, розкриває сутність законів, викладає шляхом добору аргументів власну позицію.

- Граматичного тлумачення (характеристика граматичних властивостей мовної одиниці). Насамперед робота з корпусною лінгвістикою [3, с. 54-55] уможливлює складання авторського науково-технічного словника термінів. Такий науково-технічний словник (моно-, бі-, полімовний) стане принагідним у подальшій фаховій діяльності майбутніх спеціалістів.

Окрім того, вагомим є дискурсивний аспект, коли студенти фахових коледжів послуговуються літературним відповідником. Наприклад, за спеціальностями «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»; «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»; «Електронні комунікації та радіотехніка»; «Транспортні технології (автомобільний транспорт)» рекомендованою для розгляду є проблема культури уживання термінологічних сполук моделі віддієслівний прикметник - іменник (Розділ «Морфологічні норми української мови»). Прикметники вказують на ознаки, які випливають із відношення означуваного іменника до того, що названо дієсловом, від якого походить прикметник. В українській мові нормативними є віддієслівні прикметники на -льн, -овий, -ний. Робота з термінологічним корпусом дозволяє подати такі правильні відповідники термінологічних слово сполучень задля моделювання текстів технічного спрямування [6, с. 218-225]: станція (автозаправна, обгінна), балансувальний, стикувальний, розвантажувальний (пристрій, комплект), блокувальний сигнал, виймальне поле шахти, прес (гофрувальний, загинальний, запресовувальний, кувальноштампувальний), дозувальна установка, отвір (завантажувальний, заливальний), верстат (заточувальний, калювальний, координатно-розточувальний, намотувальний, розточувальний); промивальна рідина, просочувальна речовина, машина (розкладальна, закупорювальна), автомат (фасувальний, трубозварювальний).

Апелюючи до правил уживання прикметниково-іменникових термінологічних сполучень, викладач наголошує на інтерференційних помилках, які мають місце при вживанні розглядуваних термінологічних сполучень. Типова помилка полягає у вживанні анорматива з суфіксом -очний, пор.: гофрировочний* прес - гофрувальний прес, закалочне* горно - гартівне горно, заточний* верстат - заточувальний верстат, обмоточний* матеріал - обгортковий матеріал, промивочна* рідина - промивальна рідина.

Прагматичного тлумачення, що описує дискурс уживаних термінів. Реалізація прагматичної настанови апелює до правильного використання в текстах технічного спрямування паронімів (Розділ «Лексико-фразеологічні норми української мови»). Прикладом може слугувати робота студентів з паронімами, які відсутні або частково представленні в інших мовах. Наприклад, пароніми рідинний / рідкий; напруга / напруження у спеціальних текстах має різну семантичну тяглість. Простежимо алгоритм виконання лексикографічної й лексичної роботи студентів фахових коледжів. Ознайомлення зі словниковою статтею дозволяє дійти висновку щодо різниці у їх значенні, пор.: рідинний - той, що має властивість текти й приймати форму посудини, у якій він міститься; рідкий - негустий, розведений рідиною; напруга - в електротехніці енергетична характеристика електричного поля (англ. voltage); напруження - у механіці величина, що характеризує силу стискання або розтягання, яка припадає на одиницю площі твердого тіла. Відповідно, правильним будуть такі поєднання:

I. 1) рідинний (речовина, опади, відходи, кристал, метал, паливо, скло, фаза); 2) рідкий (ліс; страва, виготовлена на воді або яка містить перенасичення водою). Уживаними є пароніми рідинний / рідкий нафтопродукт залежно від вище викладеного значення: рідинний нафтопродукт (у рідинному стані - бензин, гас, нафтові оливи, лігроїн);рідкий нафтопродукт (негустий, розведений за певними пропорційними параметрами нафтопродукт).

II. 1) напруга (електротехнічне тлумачення: безпечна, вторинна, допустима, критична, низька, номінальна, гранична, пробивна, розрядна, робоча напруга електричної мережі); напруження (механічне тлумачення: допустиме, внутрішнє, динамічне, критичне, місцеве, нормальне, об'ємне, граничне, робоче, температурне). Паронімічне уживання є вагомим у продукуванні текстів технічного спрямування і правильного їх розуміння, наприклад, розуміння з позиції електротехніки й механіки вимагає різних поєднань: напруга допустима (ел.) - напруження допустиме (мех.); напруга гранична (ел.) - напруження граничне (мех.); робоча напруга електричної мережі (ел.) - робоче напруження (мех.).

На рівні дотримання орфографічних норм методично доцільно запропонувати завдання на пояснення правопису складних термінів, увівши їх у контекст: рідиннокристалічний стан, рідиннокристаловий дисплей, рідиннометалевий, рідиннотекучість, рідиннопаливний.

Застосування інструментальних програмних засобів, водночас, не повинно сприяти хибному уявленню студентів фахових коледжів щодо електронного оброблення процесів філіації й семантизації спеціальних технічних термінів. Тому рекомендованим є редагування текстів технічного спрямування, оскільки електронний редактор не завжди розмежовує патронімічні уживання, не пов'язує логіку викладу тексту й лексичну актуалізацію. Редагування текстів спонукає студентів фахових коледжів не лише до встановлення мовних девіацій, але також на рівні тексту до подальших текстологічних змін, оприявлення власних міркувань, уточнень, додаткової інформації. Таким способом студенти усвідомлюють, що грамотне застосування термінологічного апарату безпосередньо пов'язане з тим, наскільки продукований текст технічного спрямування буде зрозумілим, науково грамотним, логічно послідовним.

Варіантом може бути запропонований графік, креслення об'єкта; схема, що відображає механічні або електромеханічні явища, який необхідно відобразити в текстовій формі.

Висновки

міжпредметний підготовка фаховий коледж

Міждисциплінарні зв'язки в підготовці студентів фахових коледжів на основі інтеграції філологічних і технічних наук уможливлюють тематичне варіювання залежно від освітніх цілей; застосування поняттєво-категорійного апарату; значною мірою на основі понятійних зв'язків і застосування алгоритмів у розв'язанні фахово орієнтованих завдань, що потребують актуалізацію полігалузевих знань і методик дослідження.

Перспективами подальших розвідок є вивчення питання міждисциплінарних зв'язків у підготовці студентів фахових коледжів на прикладі філологічних і природничих наук.

Література

1. Англо-український словник вибраної лексики (природничі науки, техніка, сучасний побут) / уклад. Анатоль Вовк. Нью-Йорк - Львів: Український термінологічний центр Північної Америки при Науковому товаристві ім. Шевченка, 1998. 280 с.

2. Демська Орися. Вступ до лексикографії. Київ: Києво-Могилянська академія, 2010. 266 с.

3. Недайнова І. В., Славутський О. Д. Особливості використання конкретизації при перекладі англомовних новин українською мовою // Вісник НТУ «ХПІ». Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. Інтеграція філології і технічних наук. 2015. N° 13 (1185). С. 54-59.

4. Павлишин О. В. Міждисциплінарні зв'язки семіотики права // Філософські та методологічні проблеми права. Philosophical and methodological problems of law. 2016. № 1 (11). С. 46-57.URL: http://www.naiau.kiev.ua/philosophy/assets/files/ua/1-2016/4.pdf

5. Покудіна Л. С. Міждисциплінарні зв'язки як засіб ефективного викладання фінансово-економічних дисциплін // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогічні науки. 2016. Вип. 1. С. 128-134.

6. Українська ділова мова: практичний посібник на щодень / уклад. М. Д. Гінзбург, І. О. Требульова. Харків: Торсінг, 2003. 592 с.

References

1. English-Ukrainian dictionary of selected vocabulary (natural sciences, technology, modern life) (1998) New York - Lviv[in Ukrainian].