Особливості навчання фізики за модельними навчальними програмами для 7-9 класів Нової української школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут природничо-математичних наук, інформатики та менеджменту

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

Особливості навчання фізики за модельними навчальними програмами для 7-9 класів Нової української школи

Ордановська Олександра Ігорівна доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інноваційних технологій та методики навчання природничих дисциплін

Анотація

Реформа середньої освіти в рамках Концепції Нової української школи вже активно впроваджується в базовій школі, а перехід до навчання фізики за новим Державним стандартом базової середньої освіти заплановано на 2024/2025 навчальний рік, крім закладів освіти, в яких реформа вже впроваджується у пілотному режимі.

Концепцією Нової української школи визначено напрям реформування, який надає вчителю академічної свободи та автономії для здійснення творчого підходу до навчання і реалізації особистісного і персоналізованого підходу для всебічного розвитку здібностей учнів. У зв'язку з цим вчителі можуть розробляти власну навчальну програму на основі обраної модельної, доповнюючи та вносячи зміни із дотриманням положень Державного стандарту базової середньої освіти щодо досягнення учнями обов'язкових результатів навчання та розвитку них ключових та предметних компетентностей.

В розроблених колективами авторів модельних навчальних програмах «Фізика. 7-9» для закладів загальної середньої освіти (2023 р.) відображено мету, компетенісний потенціал, організаційні принципи та зміст фізики як навчального предмета, очікувані результати навчання, види навчальної діяльності тощо. Оновлення навчання фізики в базовій школі автори цих програм відобразили через втілення Концепції розвитку природничо- математичної освіти (STEM-освіти), пропозиції використання сучасних освітніх технологій (створення інтелект-карт, білінгвальний підхід у вивченні термінів, розв'язання компетентнісних завдань, дидактичний інструментарій розвитку критичного мислення, створення та розв'язання проблемних і парадоксальних ситуацій на фізичній основі тощо), цифрових технологій (тестування на онлайн-платформі, використання цифрових (електронних) вимірювальних пристроїв та ін.). Водночас у програмах спостерігаються відмінності у змістовому компоненті, що відображається у додаванні астрономічного складника, перенесенні вивчення окремих розділів, розширенні тематики навчального матеріалу, включенні нових термінів і понять в курс базової школи, які традиційно вивчалися в старшій профільній тощо.

У статті проаналізовано зміст модельних навчальних програм з фізики у порівнянні з діючою програмою «Фізика 7-9» (2017 р.) з огляду на використання математичного апарату.

Ключові слова: модельні навчальні програми; навчання фізики; Нова українська школа, базова середня освіта

навчання фізика нова школа

Ordanovska Oleksandra Ihorivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Innovative Technologies and Methods of Teaching Natural Disciplines, Educational and Scientific Institute of Natural and Mathematical Sciences, Informatics and Management, State Institution “South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky”, Odesa

FEATURES OF TEACHING PHYSICS ACCORDING TO THE MODEL CURRICULUMS FOR 7-9 GRADES OF THE NEW

UKRAINIAN SCHOOL

Abstract

The reform of secondary education within the framework of the Concept of the New Ukrainian School is already being actively implemented in basic schools, and the transition to teaching physics according to the new State Standard of Basic Secondary Education is planned for the 2024/2025 academic year, except for educational institutions in which the reform is already being implemented in a pilot mode.

The concept of the New Ukrainian School defines the direction of reform, which gives the teacher academic freedom and autonomy to implement a creative approach to teaching and to implement a personal and personalized approach to the comprehensive development of students' abilities. In this regard, teachers can develop their own curriculum based on the chosen model, supplementing and making changes in compliance with the provisions of the State Standard of Basic Secondary Education regarding the achievement of mandatory learning outcomes by students and the development of their key and subject competencies.

In the model curriculums "Physics. 7-9" for institutions of general secondary education (2023) reflects the purpose, competence potential, organizational principles and content of physics as an educational subject, expected learning outcomes, types of educational activities, etc. The authors of these curriculums reflected the updating of physics teaching in basic school through the implementation of the Concept of the Development of Science and Mathematics Education (STEM education), proposals for the use of modern educational technologies (creating mind maps, a bilingual approach to the study of terms, solving competence tasks, didactic tools of development critical thinking, creation and resolution of problematic and paradoxical situations on a physical basis, etc.), digital technologies (testing on an online platform, use of digital (electronic) measuring devices, etc.). At the same time, differences in the content component are observed in the curriculums, which is reflected in the addition of an astronomical component, the transfer of the study of individual sections, the expansion of the subject of the educational material, the inclusion of new terms and concepts in the basic school course, which were traditionally studied in the senior specialized schools, etc.

The article analyzes the content of model curriculums on physics in comparison with the t program "Physics 7-9" (2017) with regard to the use of mathematical knowledges.

Keywords: model curriculums; teaching physics; New Ukrainian School, basic secondary education

Постановка проблеми. Виклики сучасності стали рушійною силою реформування загальної середньої освіти і створення Концепції Нової української школи, в якій акцентовано увагу на збереженні цінностей дитинства, необхідності гуманізації освіти, особистісного підходу та розвитку здібностей учнів.

Для того, щоб «навчати по новому», як зазначено в Концепції Нової української школи, одним із напрямів реформування стало надання вчителю свободи дій і створення умов для імпровізації та творчого пошуку в процесі навчання [1]. Вчителі вже не обмежені однією навчальною програмою, а можуть обирати з декількох модельних, мають право вносити в них зміни, доповнювати на власний розсуд, або взагалі створювати свої власні навчальні програми. Водночас під час розробки навчальної програми і навчальних матеріалів, обираючи вид активності, освітні технології, методи та дидактичні прийоми, вчителі мають керуватися положеннями Державного стандарту загальної середньої освіти для досягнення обов'язкових результатів навчання і сформованості в учнів ключових і предметних компетентностей.

Так в затвердженому у вересні 2020 року Державному стандарті базової середньої освіти, створеному на основі Концепції Нової української школи, визначено цілі освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, обґрунтовано принципи його організації, надано загальну характеристику змісту навчання за різними освітніми галузями, висвітлено перелік ключових і предметних компетентностей, які мають бути сформовані в учнів, вказано орієнтири для оцінювання учнівських досягнень тощо [2].

Враховуючи те, що сьогодні реформування середньої освіти і навчання за Концепцією Нової української школи реалізується в класах до шостого включно, навчання фізики за новим Державним стандартом базової середньої освіти почнеться з 2024/2025 навчального року, крім закладів освіти, в яких відбувається пілотне впровадження реформи на рік раніше. Це означає, що перед учителями фізики постає завдання з'ясувати методологічні засади цієї Концепції, визначитися з обранням модельної навчальної програми або створювати власну, опанувати і бути готовими реалізувати в освітньому процесі з фізики відповідний дидактичний інструментарій, сучасні освітні технології і практики тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Концептуальні засади модернізації фізичної освіти в Новій українській школі висвітлено в Концепції базової фізичної освіти, створеної В. Сіпієм, М. Головком, Д. Засєкіним, І. Крячком, О. Ляшенком, В. Мацюком, Ю. Мельником, Л. Непорожнєю [3]. Автори цього документу наголошують на важливості і необхідності вивчення фізики як складника природничої освітньої галузі з позицій формування предметної та ключових компетентностей, аналізують сучасний стан базової фізичної освіти, висвітлюють структуру фізичної освіти та моделі реалізації фізичного і астрономічного складника природничої освітньої галузі на базовому рівні, а також акцентують увагу на організації освітнього процесу з фізики та астрономії в базовій школі.

Дослідники справедливо зауважують, що в певні часи навчання фізики в 7-9 класах було організовано без чіткого уявлення перспективи розгортання в старшій школі, внаслідок чого дублювалися цілі розділи, наприклад, основи механіки, що вивчаються наприкінці 9 класу, і основи механіки на початку 10 класу. Крім того, у Концепції зазначається необхідність врахування рівня математичної підготовки учнів для формування фізичних знань. Водночас слід враховувати, що навчання математики в 7-9 класах за новим Державним стандартом може відбуватися відповідно до однієї з програм «Математика 7-9 (інтегрований курс)», або за однією з чотирьох програм «Алгебра 7-9» та однією з шести програм «Геометрія 7-9», або взагалі за авторською навчальною програмою. Враховуючи, що у різних програмах математики є відмінності як найменш у хронології вивчення окремих розділів, на використанні знань яких ґрунтується пояснення фізичних понять, теорій, законів тощо, вважаємо необхідним проведення відповідного науково- методичного аналізу формування в учнів фізичних знань з використанням математичного апарату.

Мета статті - висвітлення особливостей навчання фізики за модельними навчальними програмами і результатів порівняльного аналізу змістового компоненту модельних навчальних програм з діючою програмою «Фізика 7-9» (2017 р.), зокрема, з позиції можливості використання необхідних математичних знань.

Виклад основного матеріалу. Станом на 2023 рік відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти розроблено три модельні навчальні програми з фізики:

модельна навчальна програма «Фізика 7-9 класи» авторів З. Максимович, М. Білик, Л. Варениця, Г. Коваль, О. Микитеєк, М. Ординович, А. Созанський, В. Шевців (далі - програма З. Максимович) [4];

модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти авторів М. Головко, Д. Засєкін, Т. Засєкіна, І. Крячко,

Ляшенко, В. Мацюк, Ю. Мельник, Л. Непорожня, В. Сіпій (далі - програма М. Головка) [5];

модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти авторів Б. Кремінський, І. Гельфгат, Ф. Божинова,

Ненашев, О. Кірюхіна (далі - програма Б. Кремінського) [6].

В кожній модельній програмі враховано вимоги Державного стандарту в галузі природознавства, а їх вступні примітки відображають відповідність змісту та очікуваних результатів навчальної діяльності учнів. Так, у модельній навчальній програмі З. Максимович зазначено, що вивчення фізики допоможе у формуванні базових знань природничо-освітньої галузі з урахуванням методології природничих наук і наукового світогляду і визначено, що вона ґрунтується на визначених Державним стандартом ціннісних орієнтирах, зокрема на повазі до особистості учня та визнанні пріоритету його інтересів і волі вибору. Також підкреслюється важливість збереження пізнавального інтересу та наполегливості.

До шкільного курсу фізики за програмою З. Максимович додано астрономічний складник, а також запропоновано орієнтовний перелік цікавих практичних робіт та експериментальних завдань до теми на вибір вчителя (у т.ч. із STEM/STEAM), наприклад, «Визначення середньої швидкості руху домашнього улюбленця», «Порівняння середніх швидкостей руху школяра на різних ділянках (будинок-школа, кабінет фізики, їдальня тощо)», «Визначення густини монети», «Приготування смаколиків, які містять різнокольорові шари речовин на основі знань про густину». Наданий орієнтовний перелік лабораторних робіт співпадає з таким самим переліком лабораторних робіт у діючій програмі.

Особливістю цієї модельної програми є також надання рекомендацій щодо видів навчальної діяльності, зокрема таких, що покликані формувати уміння з розв'язання проблемних ситуацій, наприклад:

мотивація до вивчення нового навчального матеріалу та формування практичних навичок через фронтальний та демонстраційний дослід за допомогою наявних приладів чи інтерактивних симуляцій, життєву ситуативну задачу, SD-моделі;

використання інтерактивних методів навчання (наприклад: гра

«Впізнай фейк» (вибір достовірної інформації), вправи «Знайди помилку» та

«Продовжити речення», дискусія «Чую, пропоную, приймаю рішення», публічні дебати «Переконай мене у протилежному», конференції, круглі столи тощо);

створення та оновлення упродовж вивчення спеціалізованого «Словника фізичних термінів» іноземною мовою для використання їх під час

пошуку інформації в іншомовних джерелах; пошук інформації в іншомовних джерелах тощо.

У модельній навчальній програмі Б. Кремінського зазначено, що програма ґрунтується на компетентнісному потенціалі природничої освітньої галузі, визначеному в Додатку 9 до Державного стандарту базової середньої освіти і докладно висвітлюється перелік та описується зміст ключових компетентностей, які мають набути здобувачі освіти в результаті навчання фізики. Крім того, вказуються вимоги до обов'язкових результатів навчання здобувачів освіти у природничій освітній галузі з фізики по критеріях:

пізнання світу природи засобами наукового дослідження;

опрацювання, систематизація та подання інформації природничого змісту

усвідомлення розмаїття і закономірностей природи, ролі природничих наук і техніки в житті людини; відповідальна поведінка для сталого розвитку суспільства

розвиток наукового мислення, набуття досвіду розв'язання проблем.

Орієнтовний перелік лабораторних робіт, представлений у модельній

навчальній програмі Б. Кремінського, є дещо розширеним порівняно з таким самим переліком у діючій програмі, і з цього приводу у вступній записці вказано, що ні в якому разі цей перелік не є вичерпним, а головним чином спрямований на привернення уваги до необхідності залучення здобувачів освіти до виконання практичних дій та набуття навичок роботи з вимірювальними приладами, пристроями, устаткуванням та обладнанням.

В модельній навчальній програмі «Фізика 7-9» М. Головка вказується на формування змісту фізичного складника базової освіти на засадах наступних принципів:

науковості та відповідності змісту навчання сучасним досягненням природничих наук, зокрема, й фізики, техніки та технологій - фізична наука виступає основою для розвитку техніки та технологій, і, отже, її основний курс повинен відображати сучасний рівень розвитку та новітні досягнення природничих наук, що передбачає системне оновлення, враховуючи роль фізики не лише у науково-технічному прогресі, а й у подоланні глобальних викликів, таких як технологічні, екологічні, інформаційні та інші;

відповідності суспільним очікуванням та запитам сучасних здобувачів базової освіти - зміст базової фізичної освіти повинен відобразити перспективи розвитку сучасного суспільства, зокрема, високотехнологічне виробництво та цифровізацію. В умовах цифрового суспільства, де розвиток когнітивної сфери значною мірою визначається інформаційно-комунікаційними технологіями, необхідно створювати гнучкі моделі, що враховують індивідуальні потреби учнів у природничій освіті;

компетентнісного, особистісно зорієнтованого та діяльнісного навчання, що передбачає здатність застосовувати фізичні знання для вирішення практичних ситуацій, має перевагу над обсягом та глибиною знань. Основний курс фізики має бути максимально спрямованим на застосування фізичних знань у різних аспектах життя, включаючи техніку, технології, наукові дослідження та професійну діяльність;

прикладної спрямованості базового курсу фізики - важливо використовувати практико-орієнтовані дослідницькі завдання, які сприяють глибшому засвоєнню фізичних знань та розумінню їх практичного значення для розвитку науки, техніки та технологій;

диференціації та інтеграції у їх органічному поєднанні як ефективного механізму планування обов'язкових результатів навчання, що є одним із засадничих положень реалізації базової фізичної освіти на основі особистісно зорієнтованого та діяльнісного підходів. Рівнева диференціація передбачає засвоєння здобувачами освіти змісту однакового обсягу, але на різних рівнях. Поєднання інтегративного і диференційованого підходів в освітньому процесі з фізики дає можливість конкретизувати вимоги до предметної компетентності та внесок у формування ключових компетентностей, в першу чергу, в галузі природничих наук, техніки та технологій;

пропедевтики та наступності: базовий курс фізики ґрунтується на результатах навчання природничої освітньої галузі, отриманих учнями на першому (адаптаційному - 5-6 класи) циклі базової освіти та має забезпечувати наступність як у розгортанні змісту, так і в удосконаленні способів та засобів його опанування здобувачами базової освіти.

логічної завершеності: курс фізики має розвивати у здобувачів базової освіти фізичні знання, уявлення про ключові фізичні теорії, уміння та навички пізнання явищ природи, забезпечуючи їх цілісність, як основу сучасної науково-природничої картини світу, наукового світогляду та наукового мислення. Оскільки старша школа є профільною, то базовий курс фізики буде першим концентром, який розгортатиметься в ліцеї, і відповідно, має бути логічно завершеним;

спірально-концентричної побудови шкільного курсу фізики: у межах циклу (у різні роки навчання), а також на різних рівнях (із рівня базової у рівень профільної освіти) зміст навчання розширюється та поглиблюється за рахунок посилення прикладної спрямованості змісту та конкретизації обов'язкових очікуваних результатів навчання і способів їх досягнення. При цьому не передбачається обов'язкове дублювання основних розділів на кожному з рівнів, як це традиційно реалізовано при концентричній побудові.

До модельної навчальної програми М. Головка також додано астрономічний складник, що відображено, як і в програмі З. Максимовича, у вивченні окремих тем, як-то, «Енергія Сонця і зір», «Випромінювання космічних об'єктів. Методи його реєстрації та дослідження» тощо, а також розгляду наприкінці курсу фізики базової школи узагальнюючого розділу «Значення фізики і астрономії в житті людини». На відміну від діючої та інших модельних програм в програмі М. Головка немає чітко зазначеного переліку лабораторних робіт, а запропоновано узагальнену тематику досліджень у видах навчальної діяльності, наприклад: проведення досліджень вимірювання середньої швидкості тіл, що здійснюють рівномірний і нерівномірний рухи; швидкості руху повітря; відстаней на планах і картах та стробоскопічних фотографіях тощо.

Змістовий компонент вищезазначених модельних навчальних програм демонструє схожість з програмою «Фізика 7-9» (2017 р.) [7], проте, спостерігаються відмінності у наповненні і хронології вивчення окремих розділів.

За модельними навчальними програмами, як і за діючою програмою, навчання шкільного курсу фізики в 7 класі починається з вступного розділу, під час якого в учнів формуються перші уявлення про фізику як природничу науку і методи наукового пізнання, уміння користуватися найпростішими засобами вимірювання; акцентується увага на правилах безпеки у фізичному кабінеті тощо. Водночас суттєвою відмінністю у програмі З. Максимович є більш докладний розгляд основ молекулярно-кінетичної теорії будови речовини, в тому числі пояснення агрегатних станів речовини, що уможливлює більш ґрунтовне пояснення в 7 класі тиску твердих тіл, рідин, газів, на відміну від діючої та інших модельних навчальних програм, за якими агрегатні стани вивчаються у 8 класі.

Навчання фізики в 7 класі присвячено розгляду механічних явищ за темами «Механічний рух», «Взаємодія тіл. Сили в природі», «Тиск твердих тіл, рідин, газів». Водночас вивчення розділу «Момент сили. Механічна робота та енергія» за програмою Б. Кремінського передбачено у 8 класі, в той час як за діючою та іншими модельними програмами відповідний навчальний матеріал вивчається у 7 класі. Можна привітати таку корекцію в програмному матеріалі, оскільки під час вивчення розділу «Момент сили. Механічна робота та енергія» формується поняття енергія, яке є ключовим під час вивчення теплових явищ.

Зміст теми «Механічний рух» у програмі Б. Кремінського переважно співпадає зі змістом відповідного розділу діючої програми. У програмі З. Максимович не зазначено вивчення рівномірного руху по колу, хоча і передбачено вивчення теми «Рух небесних тіл». Крім того, у програмах З. Максимович і М. Головка з цього розділу виключено вивчення коливального руху у зв'язку з перенесенням навчання теми «Механічні коливання» у 9 клас. Слід зазначити, що вивчення коливань в 9 класі уможливлює формування в учнів базової школи умінь визначення періоду коливань математичного і пружинного маятників, оскільки у відповідних формулах міститься арифметичний квадратний корінь, знання про який учні отримують у курсі математики у 8 класі.

Під час вивчення механічного руху і формування в учнів умінь побудови графіків руху слід враховувати, що учні не знайомі з поняттям функції, не обізнані в побудові графіків лінійної функції, прямої пропорційності, оскільки тема «Функції» за всіма модельними навчальними програмами з математики або алгебри розглядатиметься в 7 класі пізніше, ніж тема «Механічний рух» в курсі фізики.

Формування поняття векторної фізичної величини в 7 класі під час розгляду переміщення, миттєвої швидкості і пізніше сили, як і за діючою програмою, відбувається на наочно-інтуїтивному рівні, без використання знань про вектори та дії з ними, оскільки тема «Вектори на площині» вивчатиметься у 9 класі за майже всіма модельними навчальними програмами з математики, крім модельної навчальної програми М. Василишина «Математика 7-9», за якої вектори вивчають у 8 класі. Крім того, суттєвим доповненням розділу «Взаємодія тіл. Сили в природі» в 7 класі у програмі Б. Кремінського є вивчення теми «Імпульс. Закон збереження імпульсу. Реактивний рух», відтак в цьому сенсі також виникає питання щодо використання знань про вектори.

Узагальнено зміни у хронології і змісті модельних навчальних програм з фізики для 7 класу порівняно з діючою програмою представлено в таблиці 1.

Порівняння програми «Фізика 7-9» (2017 р.) і модельних

навчальних програм курсу фізики 7 класу

Таблиця 1

Шкільний курс фізики 8 класу за всіма модельними навчальними програмами включає вивчення розділів «Теплові явища» та «Електричні явища», як і в діючій програмі, з приблизно однаковим змістовим наповненням (табл. 2). Водночас у програмі М. Головка вивчення теплових явищ розширено розглядом властивостей рідин, капілярних явищ і вологості повітря. Також з модельних програм М. Головка і З. Максимович виключено вивчення теми «Електричний струм в різних середовищах», в той час як за модельною програмою Б. Кремінського навчання цієї теми передбачено в курсі фізики 9 класу та її зміст доповнено, порівняно з діючою програмою, розглядом електричного струму в напівпровідниках та у вакуумі.

Привертають увагу відмінності у послідовності вивчення окремих питань електростатики: за програмами М. Головка і Б. Кремінського тема «Електричне поле» розглядається після вивчення закону Кулона, як і за діючою програмою, тоді як за програмою З. Максимович навпаки. Це означає, що залежно від обраної модельної програми формування в учнів знань закону Кулона, уявлень про природу і закономірність взаємодії заряджених тіл відбуватиметься без згадування про електричне поле заряджених тіл (за умови навчання за модельними навчальними програмами М. Головка і Б. Кремінського), або навпаки, - спираючись на вже відоме учням поняття електричного поля (за умови навчання за модельною програмою З. Максимович).

Таблиця 2

Порівняння програми «Фізика 7-9» (2017 р.) і модельних навчальних програм курсу фізики 8 класу

За програмою М. Головка навчання основ механіки в базовій школі передбачено в наступний спосіб: крім вивчення механічних явищ у 7 класі в 9 класі розглядається тема «Рух тіла зі змінною швидкістю», під час якої в учнів мають формуватися знання про рівнозмінний прямолінійний рух, імпульс і закони Ньютона. Враховуючи те, що за модельними навчальними програмами з математики теми «Квадратична функція» і «Вектори» вивчаються не на початку 9 класу, а пізніше, можна передбачити суттєві методичні проблеми з застосуванням математичного апарату під час формування в учнів знань про рівноприскорений рух із застосуванням кінематичних векторних і скалярних величин, умінь побудови графіків залежності переміщення від часу для прямолінійного рівноприскореного руху, розв'язання задач на рух тіла під дією декількох сил на прикладі руху горизонтальною площиною тощо, що представлено в програмі М. Г оловка як очікувані результати навчання.

Магнітні та електромагнітні явища за всіма модельними навчальними програмами вивчаються в 9 класі, водночас хронологія вивчення окремих тем розділу є різною. Так, у програмах З. Максимович та Б. Кремінського вивчення електромагнетизму починається з тем «Постійні магніти», «Магнітне поле Землі» тощо, і вже після цього формуються знання про магнітне поле провідника зі струмом, в той час як за програмою М. Головка спочатку формуються знання про магнітне поле провідника зі струмом, а з годом - про постійні магніти і магнітне поле Землі. Крім того, у програмі М. Головка електромагнітні явища вивчаються у поєднанні з електромагнітними коливаннями і хвилями в спільній темі, яка також доповнена формуванням в учнів уявлень про змінний струм.

Згідно з діючою програмою розділ «Світлові явища» розглядається в 9 класі перед вивченням розділу «Механічні та електромагнітні хвилі», і така послідовність створює труднощі у поясненні учням поняття світла: визначати світло як електромагнітну хвилю неможливо, оскільки уявлення про електромагнітні хвилі формуються пізніше. Спільним в усіх модельних навчальних програмах є скоректований порядок вивчення світлових явищ та електромагнітних хвиль, тобто світлові явища вивчатимуться після вивчення теми «Електромагнітні хвилі», отже, вищезазначена проблема зникне.

Зміст розділу «Світлові явища» за модельною програмою Б. Кремінського такий самий як і за діючою програмою, в той час як за модельними програмами М. Головка і З. Максимович зміст розширений вивченням хвильових властивостей світла (інтерференції, дифракції, поляризації, дисперсії).

Основи атомної і ядерної фізики розглядатимуться в 9 класі за всіма модельними програмами, і за змістом та хронологією вивчення окремих тем у відповідних розділах майже не відрізняються.

Докладно порівняння змісту і послідовності вивчення навчального матеріалу шкільного курсу фізики 9 класу за діючою та новими модельним програмами наведено у таблиці 3.

Таблиця 3

Порівняння програми «Фізика 7-9» (2017 р.) і модельних

навчальних програм курсу фізики 8 класу

Висновки

Узагальнюючи результати аналізу модельних навчальних програм «Фізика 7-9», можна відмітити наступні спільні тенденції у порівнянні з традиційним навчанням фізики за діючою програмою:

відображено принципи академічної свободи та автономії вчителя у самостійному визначенні кількості годин на вивчення окремих розділів, обсягу, тематики і форм експериментальної роботи учнів, проєктної діяльності тощо;

реалізацію STEM-орієнтованого підходу під час навчання фізики через виконання навчальних проєктів та практичних робіт інтегрованого змісту;

скоректовано послідовність вивчення світлових явищ та електромагнітних хвиль.

Водночас автори модельних навчальних програм привнесли свій погляд у змістовий компонент і додали в курс фізики базової школи формування понять, які традиційно вивчалися в старшій профільній школі:

змінний струм, інтерференція, дифракція, поляризація, капілярні явища, вологість повітря (у програмі М. Головка);

температурний коефіцієнт опору, явище напівпрвідності, електричний струм у напівпровідниках, електронно-дірковий перехід, напівпровідникові пристрої, електричний струм у вакуумі, електронно-вакуумні пристрої (у програмі Б. Кремінського);

вільні та вимушені коливання, автоколивання, спектральний аналіз, спектроскоп (у програмі З. Максимович);

теми курсу астрономії (у програмах З. Максимович та М. Головка).

Залишаються відкритими питання щодо формування в учнів фізичних

понять без сформованих на той момент відповідних математичних знань, відповісти на які стане можливим після появи підручників фізиків, створених за модельними навчальними програмами.

Література

Державний стандарт базової середньої освіти від 30.09.2020 р. № 898 (в редакції від 02.09.2022 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 972-2022-п) URL: http://surl.li/tcte

Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р (в редакції від 22.08.2018). URL: http://surl.li/ooqkd.

Концепція базової фізичної освіти [Електронне видання] / автори: В. В. Сіпій, М. В. Головко, Д. О. Засєкін, І. П. Крячко, О. І. Ляшенко, В. М. Мацюк, Ю. С. Мельник, Л. В. Непорожня. Київ : Педагогічна думка, 2022. 43 с.

Модельна навчальна програма «ФІЗИКА 7-9 класи» (автори Максимович З. Ю., Білик М. М., Варениця Л. В., Коваль Г. С., Микитеєк О. М., Ординович М. Б., Созанський А. В., Шевців В. Ф.) Наказ МОН від 20.02.2023 № 184. URL: http://surl.li/mtryz.

Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Головко М. В., Засєкін Д. О., Засєкіна Т. М., Крячко І. П., Ляшенко О. І., Мацюк В. М., Мельник Ю. С., Непорожня Л. В., Сіпій В. В.). Наказ МОН від 16.08.2023 № 1001. URL: http://surl.li/kkuzx.

Модельна навчальна програма «Фізика. 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Кремінський Б. Г., Гельфгат І. М., Божинова Ф. Я., Ненашев І. Ю., Кірюхіна О. О.). Наказ МОН від 16.08.2023 № 1001. URL: http://surl.li/odozk.

Фізика. 7-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Наказ МОН від 07.06.2017 № 804. URL: https://bit.ly/2MSfiaw.

References

Derzhavnyi standard bazovoi serednoi osvity vid 30.09.2020 r. № 898 (v redaktsii vid 02.09.2022 na pidstavi postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy № 972-2022-p) [State standard of basic secondary education dated September 30, 2020 No. 898 (as amended from September 2, 2022 based on the Cabinet of Ministers of Ukraine resolution No. 972-2022-p) Retrieved from http://surl.li/tcte] URL: http://surl.li/tcte [in Ukrainian].

Pro skhvalennia Kontseptsii realizatsii derzhavnoi polityky u sferi reformuvannia zahalnoi serednoi osvity “Nova ukrainska shkola” na period do 2029 roku. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 14 hrudnia 2016 r. № 988-p (v redaktsii vid 22.08.2018). [On the approval of the Concept of implementation of state policy in the field of general secondary education reform "New Ukrainian School" for the period until 2029. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated December 14, 2016 No. 988-p (as amended on August 22, 2018).] Retrieved from http://surl.li/ooqkd. [in Ukrainian].

Kontseptsiia bazovoi fizychnoi osvity [Elektronne vydannia] / avtory: V. V. Sipii, M. V. Holovko, D. O. Zasiekin, I. P. Kriachko, O. I. Liashenko, V. M. Matsiuk, Yu. S. Melnyk,

V. Neporozhnia. [Concept of basic physical education [Electronic edition]] Kyiv : Pedahohichna dumka, 2022. 43 p. [in Ukrainian].

Modelna navchalna prohrama «FIZYKA 7-9 klasy» (avtory Maksymovych Z. Yu., Bilyk M. M., Varenytsia L. V., Koval H. S., Mykyteiek O. M., Ordynovych M. B., Sozanskyi A. V., Shevtsiv V. F.) Nakaz MON vid 20.02.2023 № 184. [Model curriculum "PHYSICS 7-9 grades" (authors Maksymovich Z.Yu., Bilyk M.M., Varenytsia L.V., Koval G.S., Mykiteek O.M., Ordynovych M.B., A. V. Sozansky, V. F. Shevtsiv) Order of the Ministry of Education, Culture, Sports and Science of Ukraine dated February 20, 2023 No. 184.] Retrieved from http://surl.li/mtryz. [in Ukrainian].

Modelna navchalna prohrama «Fizyka. 7-9 klasy» dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity (avtory Holovko M. V., Zasiekin D. O., Zasiekina T. M., Kriachko I. P., Liashenko O. I., Matsiuk V. M., Melnyk Yu. S., Neporozhnia L. V., Sipii V. V.). Nakaz MON vid 16.08.2023 № 1001. [Model educational program "Physics. 7-9 grades" for institutions of general secondary education (authors

M. V. Golovko, D. O. Zasekin, T. M. Zasekina, I. P. Kryachko, O. I. Lyashenko, V. M. Matsyuk, Yu. Melnyk S., Neporozhnya L.V., Sepiy V.V.). Order of the Ministry of Education, Culture, Sports and Science of Ukraine dated August 16, 2023 No. 1001.] Retrieved from http://surl.li/ kkuzx. [in Ukrainian].

Modelna navchalna prohrama «Fizyka. 7-9 klasy» dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity (avtory Kreminskyi B. H., Helfhat I. M., Bozhynova F. Ya., Nenashev I. Yu., Kiriukhina O. O.). Nakaz MON vid 16.08.2023 № 1001. [Model educational program "Physics. 7-9 grades" for institutions of general secondary education (authors B. G. Kreminsky, I. M. Gelfgat, F. Ya. Bozhinova, I. Yu. Nenashev, O. O. Kiryukhina). Order of the Ministry of Education, Culture, Sports and Science of Ukraine dated August 16, 2023 No. 1001] Retrieved from http://surl.li/odozk. [in Ukrainian].

Fizyka. 7-9 klasy. Navchalna prohrama dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Nakaz MON vid 07.06.2017 № 804. [Physics. 7-9 grades. Curriculum for general educational institutions. Order of the Ministry of Education, Culture and Sports No. 804 dated 07.06.2017.] Retrieved from https://bit.ly/2MSfiaw. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/