Інноваційні методики викладання іноземних мов у закладах вищої освіти: кейс-стаді з порівняльним аналізом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інноваційні методики викладання іноземних мов у закладах вищої освіти: кейс-стаді з порівняльним аналізом

Мусієнко Алла Петрівна кандидат філологічних наук, доцент,

Тихонова Тетяна Борисівна кандидат психологічних наук, доцент,

Шабуніна Вікторія Віталіївна кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов історичного та філософського факультетів

м. Київ

Анотація

У сучасному освітньому середовищі важлива роль належить викладанню іноземних мов. Саме через знання іноземних мов людина може комунікувати з людьми з різних країн, розширити свої можливості у професійній сфері, а також отримати нові знання й культурний досвід. Ґрунтуючись на чотирьох характеристиках педагогічної інновації, можна визначити викладання-навчання за допомогою кейс-стаді як інноваційну педагогічну методику у викладанні англійської мови за професійним спрямуванням та іноземних мов загалом. Метою цього дослідження є аналіз методів використання кейс-стаді для викладання англійської мови та їх вплив на мотивацію студентів. Це дослідження було адаптоване і модифіковане з метою задоволення потреб студентів та розвитку їх мовних і міждисциплінарних навичок, кроскультурної компетентності. Під час проведення дослідження використано порівняльний аналіз інноваційних методик викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах. Проаналізовано власне кейс-стаді як підхід до викладання іноземної мови за професійним спрямуванням. Результати дослідження виявили, що найбільш ефективною інноваційною методикою викладання іноземних мов у закладах вищої освіти є кейс-стаді, що охоплює комунікативні методики й інтерактивне навчання. У поєднані ці методи дозволяють студентам вільно спілкуватися, використовувати мову на практиці й розвивати навички мовлення. Підсумовано, що в сучасному світі, де важливе значення має володіння іноземними мовами, необхідно розвивати й вдосконалювати методику викладання, зокрема через використання кейс-стаді, що підвищує ефективність та успішність навчання студентів. Для досягнення кращих результатів у викладанні іноземних мов важливо впроваджувати нові технології та методики, які сприятимуть успішному засвоєнню мови студентами.

Ключові слова: кроскультурна компетентність, лінгводидактика, інтерактивне навчання, критичне мислення, комунікативна методика, портфоліо оцінювання.

Abstract

Musienko Alla Petrivna PhD in Phylology, Assosiate Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

Tykhonova Tеtyana Borysivna PhD in Psychology, Assosiate Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

Shabunina Viktoriia Vitalyivna PhD in Law, head of the Foreign Languages Department for the Faculties of History and Philosophy, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,

INNOVATIVE METHODS OF TEACHING FOREIGN LANGUAGES IN UNIVERSITIES: A CASE-STUDY WITH COMPARATIVE ANALYSIS

Nowadays, teaching foreign languages plays an important role. Through the knowledge of foreign languages, a person can communicate with people from different countries, expand their opportunities in the professional sphere, and gain new knowledge and cultural experience. Based on four characteristics of pedagogical innovation, teaching-learning through case-studies can be identified as an innovative pedagogical technique in teaching English for specific purposes and foreign languages in general. The aim of this research is to analyse the methods of using case studies for teaching English and their impact on student motivation. The research was adapted and modified to meet the needs of students and develop their language and interdisciplinary skills as well as cross-cultural competence. The research methods involved a comparative analysis of innovative methods of teaching foreign languages in higher education institutions. Specifically, case-studies as an approach to teaching foreign languages for specific purposes were selected and analysed. The results of the research showed that the most effective innovative method of teaching foreign languages in higher education institutions is case-studies, which encompass communicative methodologies and interactive learning. In conclusion, in today's world where proficiency in foreign languages is crucial, it is important to develop and improve teaching methodology. Innovative teaching methods, such as case-studies, are effective and successful in educating students. To achieve better results in teaching foreign languages, it is important to introduce new technologies and methodologies that will facilitate successful language acquisition by students.

Keywords: cross-cultural competence, linguodidactics, interactive learning, critical thinking, communicative methodology, assessment portfolio

Постановка проблеми

Згідно з Дж. Кім та Е. Малоні, інновація в освіті визначається як нова ідея або підхід, який може бути продуктом, технологією, методом або процесом [1, с. 13]. Вона характеризується новизною, спрямована на зміни й удосконалення, повинна бути тривалим процесом і може бути передана іншим освітянам. Використання кейс-стаді (далі - КС) для викладання англійської мови за професійним спрямуванням є справді інноваційною педагогічною методикою, оскільки містить усі названі вище ознаки.

Хоча перші кейс-стаді виникли в Стародавній Греції, а їх застосування датується початком ХХ століття, вони залишаються мало використовуваними в навчальному процесі [2, с. 21]. Проте застосу- вання кейс-стаді для викладання англійської мови за професійним спрямуванням є ефективною методикою навчання. Студенти можуть мати низьку мотивацію до вивчення іноземної мови, а метод кейс-стаді покликаний підвищити їх зацікавленість, активізувати їх креативність та критичне мислення. Ця методика може бути використана на різних курсах без обмежень за віком.

У роботі представлені деякі теоретичні елементи, що стосуються КС, зокрема визначення, характеристики та переваги, які вони надають для викладання-навчання іноземної мови за професійним спряму- ванням. Крім того, наведено власний освітній досвід використання КС для викладання англійської мови. інноваційний педагогічний комунікативний професійний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Метод кейс-стаді був предметом наукової уваги таких українських та зарубіжних дослідників, як Т. Антоненко, І. Оніщук, М. Іконнікова, О. Сидоренко, Ю. Сурмін, В. Чуба, П. Шеремета, Л. Штефан та інших. В освітньому середовищі кейс-стаді визнають методом навчання, який стимулює студентів, часто у групах, аналізувати ситуації, діагностувати їх і вирішувати шляхом викладення своїх міркувань і рішень у письмовій та/або усній формі [3, с. 52]. У цьому контексті, М. Альхассані, вважає, що використання кейсів у навчанні часто пов'язують з лінгводидактичними (соціо) конструктивістськими теоріями [4, с. 85]. Так само Д. Мусса та А. Ніязоваб наголошують, що для ефективного використання кейсів у навчанні варто враховувати три змінні, які їх характеризують: часову змінну (історичні або актуальні кейси), структурну змінну (відкриті кейси, де студентам необхідно розв'язати завдання на основі наданих даних, та закриті кейси, де всю необхідну інформацію надає викладач) і змінну, що стосується носія (на папері або в інтернеті) [5, с. 138].

Методика кейс-стаді акцентує на студенті, об'єднуючи різні мовні навички. Вона сприяє розвитку критичного й аналітичного мислення. Студенти використовують автентичний контент і матеріали під час навчання, що допомагає розширити їх можливості. Цей підхід, на думку Б. Хаммарберг, включає рольові ігри, моделювання й дискусії в невеликих групах [6, с. 697].

У схожому контексті Х. Адем, та М. Беркесса стверджують, що впровадження кейс-стаді вимагає використання даних наявних досліджень, їх адаптацію або розробку нових матеріалів. Кейс-стаді повинні містити детальні дані без пропуску важливої інформації й бути адаптованими до різних рівнів складності [7]. Важливо сприяти створенню атмосфери взаємоповаги й довіри. Робота з кейс-стаді часто виконується в групах та під керівництвом викладача, який надає допомогу й пропозиції, не критикуючи або засуджуючи. У дотичному дослідженні М. Алотумі описує завершення заняття з кейс-стаді, де наприкінці заняття студенти демонструють свої результати, а викладач проводить оцінювання, презентує портфоліо оцінювання студентів та проводить порівняльний аналіз успішності в групі [8, с. 10036].

Отже, метою роботи з кейс-стаді у викладанні іноземних мов у вищих навчальних закладах є створення сприятливого середовища для навчання, підвищення мотивації студентів та розвиток їх критичного мислення. На думку І. Параге, кейс-стаді дозволяють студентам застосовувати теоретичні знання на практиці, розробляти аналітичні й проблемно орієнтовані навички, а також вдосконалювати навички комунікації та співпраці [9, с. 7]. Т. Чжоу, Ч. Ся, С. Чжоу, Ч. Чай, та М. Ченг погоджуються, що кейс-стаді створюють можливість для розвитку творчого мислення студентів, їх здатності аналізувати складні проблеми та шукати рішення з використанням оптимальних стратегій [10]. Крім того, робота з кейс-стаді допомагає студентам розвивати навички роботи в команді, сприяє підвищенню їх самостійності та впевненості у власних силах.

Таким чином, використання кейс-стаді у процесі навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах має на меті стимулювати активну участь студентів у процесі навчання та сприяти їхньому глибшому засвоєнню мови, розвитку аналітичних та творчих навичок, а також підвищенню їх професійної компетентності.

Мета статті полягає в дослідженні ефективності використання методу кейс-стаді для інтегрованого викладання та вивчення англійської мови. Основною метою застосування кейс-стаді було допомогти студентам опанувати спеціалізовану лексику, зрозуміти особливості дисципліни та професійного світу, а також розвивати їхні мовленнєві, загальні та мотиваційні навички.

Виклад основного матеріалу

Використання кейс-стаді з комуні- кативними стратегіями для вивчення іноземної мови за професій-ним спрямуванням є новаторським педагогічним підходом, у якому поєднуються елементи інтерактивного, ігрового та соціоконструкти- вістського навчання в межах лінгводидактики.

Освіта майбутнього підкреслює не лише потребу у формальних знаннях, але й у розвитку таких навчальних та міждисциплінарних навичок, як спільна робота, критичне мислення, аналітичні, організаційні й соціальні навички тощо [11, с. 100118]. Завдяки тому, що кейс-стаді спонукає студентів аналізувати ситуації та шукати рішення в групах, усі ці навички та вміння застосовуються під час навчання. Таким чином, можна сказати, що кейс-стаді сприяє розвитку навичок, необхідних для успішного навчання.

Ще один інноваційний елемент стосується ігрового навчання, яке має різні форми, включаючи рольову гру, симуляцію, електронні ігри, настільні ігри тощо [12, с. 692]. Оскільки КC часто організовуються навколо рольових ігор або симуляцій, навчання в ігровій формі відбувається, коли задіяні кейси. Нарешті, соціальний конструктивістсь- кий підхід полягає в отриманні знань із соціальних взаємодій та кроскультурної компетентності і це є результатом такої спільної роботи, як робота в групах або в парах [13, c. 377]. Таким чином, викладання- навчання за допомогою КС є прикладом новаторства в навчанні.

Викладання-навчання за допомогою кейс-стаді базується на кейсах, що ілюструють дисциплінарну та/або професійну реальність студентів. Цілі навчання стосуються як мовленнєвих навичок, так і навичок, що стосуються спеціальності (наприклад, мова спеціальності й дисциплінарні та/або професійні нюанси). Студенти працюють насамперед для розв'язання КС. Конформність мови, таким чином, знаходиться на периферії. Про автентичність можна говорити на різних рівнях, включаючи справжню, змінену, адаптовану, симульовану та несправжню. Матеріали, які пропонуються студентам як частина КC нечасто є неавтентичними. Робота над КС дає можливість керувати неоднорідністю аудиторії, а також її кількістю, оскільки організована групова робота. Крім того, КC можуть подолати проблему мотивації, пов'язану з обов'язковим характером іноземної мови за професійним спрямуванням у закладах вищої освіти України. Завдання контекстуалі- зовані, а матеріал базується на змісті, що стосується навчання. Отже, можна зробити висновок, що КС вдало інтегруються у принципи дидактики іноземної мови за професійним спрямуванням.

Кейс-стаді. Протягом 2022-2023 навчальних років у курсі англійської мови для істориків і філософів на кафедрі іноземних мов історичного та філософського факультетів КНУ ім. Тараса Шевченка застосовували метод кейс-стаді для інтегрованого викладання та навчання англійської мови. Головна мета викладання за допомогою кейс-стаді, як ми вже зазначали, полягала в тому, щоб допомогти студентам опанувати спеціалізовану лексику, а також зрозуміти особливості навчальної дисципліни й професійного світу.

Мета модуля була потрійна. По-перше, це розвиток таких мовленнєвих навичок студентів, як аудіювання, читання, письмо та усне мовлення. По-друге, він спрямовувався на поліпшення таких загальних навичок, як аналіз і синтез, організація, відповідальність, співпраця тощо. По-третє, це посилення мотивації студентів до вивчення англійської мови.

Курс англійської мови тривав 40 годин протягом одного семестру. Кожен модуль стосувався конкретної теми з галузі філософії. Студентам надавалися завдання для покрокового опанування спеціального лексикону, пов'язаного із тематикою, для розуміння культурного контексту досліджуваних тем та типової діяльності філософів англомовних країн.

Модуль складався з чотирьох макрозавдань, які були пов'язані з темою модуля. КС був більш складним і був запропонований студентам як завершальне завдання, щоб допомогти їм засвоїти лінгвістичні та дисциплінарні знання, необхідні для його виконання. Перші три завдання модуля готували студентів до роботи над КС: навчали студентів основних принципів їхньої майбутньої професії, ознайомлю- вали з культурним аспектом, пов'язаним із філософською системою, і передбачали засвоєння спеціального лексикону, поширеного в англійській науковій літературі про філософію англомовних країн.

Перше макрозавдання полягало у вивченні філософських аспектів фемінізму у Великобританії, США та Нідерландах. У другому завданні студентам було запропоновано ознайомитися з основною тематичною лексикою та заповнити таблицю з використанням уривка із тексту. У третьому завданні студенти переглянули виступ Лілі Сінг «Місце за столом» на TED TALKS та відповіли на супровідні питання. Кожен студент працював над завданнями самостійно, а викладач спільно з колективом перевіряв їхні досягнення. На виконання всіх трьох завдань виділялося приблизно дві години.

Для четвертого макрозавдання щодо роботи над КС було вирішено опрацювати його з метою відповідності до потреб студентів, визначеним заздалегідь за допомогою аналізу. Перед початком курсу студентів попросили заповнити анкету, щоб з'ясувати, як чотири мовні навички інтегруються у предмет: навички письмового розуміння важливі для доступу до англійської літератури для наукових досліджень і професійного розвитку, навички усного розуміння корисні для участі в конференціях та доступу до професійних аудіовізуальних матеріалів в інтернеті, навички продукування (письмового або усного) необхідні насамперед для тих, хто планує займатися дослідженнями в майбутньому.

Для покращення мовленнєвих навичок було надано перевагу роботі в групах, щоб забезпечити більше часу для кожного студента на спілкування й надати можливість вдосконалити своє усне розуміння під час обміну інформацією у групах. Щодо навичок розуміння текстів, то ми додали кейс-стаді для читання, щоб сприяти розвитку не лише аналітичного й критичного мислення, але й навичок швидкого сканування та розуміння тексту. Робота над навичками в письмі включала конспектування під час групових дискусій.

Проте у процесі роботи кейс-стаді зазнав змін, продиктованих головним чином необхідністю адаптації матеріалу до студентів, оскільки оригінальний матеріал був орієнтований на англомовних студентів університетів. Дотримуючись схеми адаптації матеріалу Столлера, ми додали англійські пояснення певних слів [14, с. 184], скоригували візуальне представлення тексту для полегшення читання та надали додатковий файл для читання. Результатом корекції стала зміна ступеня достовірності наведених матеріалів. Для студентів цей кейс-стаді є реальним навчальним матеріалом, використовуваним амери- канськими викладачами, тому він є дійсно автентичним. Після цього студенти розіграли рольову гру, де вони в групах за участю п'яти осіб виконували ролі групи філософів, які обговорювали тему «Філософія фемінізму».

Під час практичної групової роботи студенти спочатку читали документи у файлі: кожен відповідав за вивчення певної сторінки, яка містила від одного до чотирьох тверджень. Потім студенти обмінювалися отриманою під час читання інформацією з іншими членами своєї групи [15, с. 1451]. Такий спосіб роботи, відомий як jigsaw classroom, мав економити час на заняттях та мотивувати студентів до обміну інформацією в одній групі.

Наприкінці цього етапу роботи студенти самостійно ознайоми- лись із тестовим матеріалом. Після індивідуального читання студенти обговорили позитивні й негативні моменти обраної тематики. Для завершення роботи над кейс-стаді доповідач кожної групи висловив аргументовані поради в усній формі всім присутнім. Після висловлення всіма групами своїх поглядів викладач проаналізував роботу та надав коригувальний відгук кожній групі.

Усі обміни всередині груп відбувалися англійською мовою, а матеріали, які надали студентам, пояснювалися через часті консультації з кожною групою. Основне завдання полягало в забезпеченні зрозумілості навчальних матеріалів з метою уникнення чи вирішення будь-яких непорозумінь. Для досягнення цієї мети студентам надавалися додаткові пояснення та використовувалися навідні питання, щоб керувати їхніми думками.

Три етапи роботи над КС сприяли усвідомленню студентами спеціалізованого лексикону, дозволили їм розвинути свої мовленнєві навички, включаючи письмове розуміння (читання), усне розуміння (внутрішньогруповий обмін), усну продукцію (міжгруповий обмін) та письмову продукцію (конспектування). Крім того, можна припустити, не надаючи емпіричних доказів, що така діяльність сприяла вдосконаленню таких наскрізних навичок, як здатність аналізувати, синтезувати та приймати рішення, розвинула критичне мислення, командну роботу та організаційні навички.

Одним із головних завдань модуля було стимулювання мотивації студентів. Мотивація є сильним рушійним фактором у навчанні, вона визначає ініціативу, напрям дій і підтримує студентів у досягненні своїх цілей. Мотивація є ключовим елементом вивчення іноземних мов та взагалі будь-якої навчальної діяльності, від неї залежить успіх чи невдача в навчанні. Деякі студенти, які не обирають мовні спеціальності, можуть не мати достатньої мотивації для вивчення англійської мови. Отже, використання кейс-стаді мало на меті підвищення мотивації студентів.

Апріорі КС є потенційно мотивувальними для студентів, оскільки базуються на реальних кейсах і передбачають спеціальні знання, спільну роботу, включають ігровий елемент у діяльність студентів, беруть участь у розвитку основних навичок для навчання й професійного життя. Наприкінці модуля студентів попросили заповнити анкету задоволеності курсом. Усі відповіді показали стовідсоткове задоволення застосуванням методики кейс-стаді в навчанні.

Важливо зазначити, що викладання-навчання за допомогою КC не позбавлене деяких труднощів. У роботі виокремлено два типи останніх: ті, що пов'язані з підготовкою кейс-стаді до практичного використання, і ті, що стосуються процесу викладання й навчання.

По-перше, розробка й підготовка кейсу займає багато часу, і це вкладення часу не завжди є можливим в обмеженому контексті навчаль- ного плану закладу освіти. Крім того, використання цієї методики вимагає певних знань навчальної дисципліни з боку студентів. Ураховуючи складність реальних ситуацій, на яких базуються КС, вони більш прийнятні для студентів із мінімальним рівнем В1.

З викладацького погляду, поділ на групи, планування часу та часте використання рідної мови студентами можуть стати проблемою у процесі викладання та навчання із застосуванням КС.

У представленому досліджені використовувалися паперові документи, але в сучасному контексті ефективним варіантом може бути дистанційне навчання. Усі матеріали, включаючи опис кейсу, можуть бути надіслані в електронному форматі викладачем. Курс може проходити на платформі відеоконференцій, де студенти поділяються на невеликі групи. Також може бути використаний Skype, Zoom, Webex для онлайн-роботи групи студентів, а потім відеовідповіді можуть бути записані на відеоплатформі. Однак у випадку офлайн-курсів допомога студентам та контроль їхньої активності може бути складними для викладача.

Висновки

Таким чином, у нашому дослідженні представлено конкретний приклад використання КС як інноваційної педагогічної техніки в контексті викладання-навчання іноземної мови за професійним спрямуванням.

Зроблено спробу продемонструвати, що КC у викладанні відповідають чотирьом характеристикам інновацій в освіті. Проте вони нечасто використовуються в контексті викладання-навчання іноземних мов. Незважаючи на це, КС формують методику навчання, мають потенціал для підвищення мотивації студентів і їх можна застосувати під час опрацювання інших дисциплін.

Крім того, викладання-навчання за допомогою КС тісно пов'язане з інтерактивним, ігровим, соціоконструктивістським навчанням, які також вважаються інноваційними в контексті нової освіти.

Майбутні дослідження в цьому напрямі допоможуть детальніше визначити ефективність використання КС в навчанні іноземних мов, а також їх вплив на мотивацію студентів. Крім того, важливо вивчити можливість застосування КС під час засвоєння інших дисциплін і способи їх адаптації для різних вікових та культурних груп студентів.

Результати таких досліджень сприятимуть вдосконаленню методики викладання іноземних мов та впровадженню нових підходів до навчання загалом.

Література

1. Kim J., Maloney E. J. Learning innovation and the future of higher education. JHU Press, 2020.

2. Mortazavi M., Nasution M. K., Abdolahzadeh F., Behroozi M., Davarpanah A. Sustainable learning environment by mobile-assisted language learning methods on the improvement of productive and receptive foreign language skills: A comparative study for Asian universities. Sustainability. 2021. № 13(11).

3. Onishchuk I., Ikonnikova M., Antonenko T., Kharchenko I., Shestakova S., Kuzmenko N., Maksymchuk B. Characteristics of foreign language education in foreign countries and ways of applying foreign experience in pedagogical universities of Ukraine. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala. 2020. № 12(3). P. 44-65.

4. Alhasani M. Measuring graduate students' perceptions of an academic English reading and writing course during turbulent times-a case study from Albania. International Perspectives on Teaching and Learning Academic English in Turbulent Times. Routledge, 2022. P. 113-129.

5. Mussaa D., Niyazova A. Teaching English as a Foreign Language to Kazakhstani Students by Means of DER and Case-Study Method. New Trends and Issues Proceedings on Humanities and Social Sciences. 2017. №3(3). Р. 104-113.

6. Hammarberg B. Case Study Research in Multilingual Contexts. The Cambridge Handbook of Third Language Acquisition. Cambridge, 2023. Р. 696-723.

7. Adem H., Berkessa M. A case study of EFL teachers' practice of teaching speaking skills vis-а-vis the principles of Communicative Language Teaching (CLT). Cogent Education. 2021. № 9(1).

8. Alotumi M. Factors influencing graduate students' behavioral intention to use Google Classroom: Case study-mixed methods research. Education and Information Technologies. 2021. № 27(7). Р. 10035-10063.

9. Paragae I. P. N. S. Innovative teaching strategies in teaching English as a foreign language. English Teaching and Linguistics Journal (ETLiJ). 2023. № 4(1). Р. 1-9.

10. Latifi F., Kasumi H. Teachers' Perspectives on Innovative and Interactive Teaching Methods: Perspective of Mobile Learning. International Journal of Interactive Mobile Technologies. 2022. № 17(23).

11. Chiu T. K., Xia Q., Zhou X., Chai C. S., Cheng M. Systematic literature review on opportunities, challenges, and future research recommendations of artificial intelligence in education. Computers and Education: Artificial Intelligence. 2023. № 4.

12. Grassini S. Shaping the future of education: exploring the potential and consequences of AI and ChatGPT in educational settings. Education Sciences. 2023. № 13(7).

13. Oliveira W., Hamari J., Shi L., Toda A. M., Rodrigues L., Palomino P. T., Isotani S. Tailored gamification in education: A literature review and future agenda. Education and Information Technologies. 2023. №28(1). Р. 373-406.

14. Stoller F. L., Horn B., Grabe W., Robinson M. S. Evaluative review in materials development. Journal of English for Academic Purposes. 2006. № 5(3). № 174-192.

15. Stanczak A., Darnon C., Robert A., Demolliens M., Sanrey C., Bressoux P., Butera F. Do jigsaw classrooms improve learning outcomes? Five experiments and an internal meta-analysis. Journal of Educational Psychology. 2022. № 114(6).

References

1. Kim, J., & Maloney, E. J. (2020). Learning innovation and the future of higher education. JHU Press.

2. Mortazavi, M., Nasution, M. K., Abdolahzadeh, F., Behroozi, M., & Davarpanah, A. (2021). Sustainable learning environment by mobile-assisted language learning methods on the improvement of productive and receptive foreign language skills: A comparative study for Asian universities. Sustainability, 13(11).

3. Onishchuk, I., Ikonnikova, M., Antonenko, T., Kharchenko, I., Shestakova, S., Kuzmenko, N., & Maksymchuk, B. (2020). Characteristics of foreign language education in foreign countries and ways of applying foreign experience in pedagogical universities of Ukraine. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(3), 44-65. Ret

4. Alhasani, M. (2022). Measuring graduate students' perceptions of an academic English reading and writing course during turbulent times-a case study from Albania. In International Perspectives on Teaching and Learning Academic English in Turbulent Times (pp. 113-129). Routledge.

5. Mussa, D., & Niyazovab, A. (2017). Teaching English as a Foreign Language to Kazakhstani Students by Means of DER and Case- Teaching English as a Foreign Language to Kazakhstani Students by Means of DER and Case-Study Method. New Trends and Issues Proceedings on Humanities and Social Sciences, 3(3), 104-113.

6. Hammarberg, B. (2023). Case Study Research in Multilingual Contexts. In The Cambridge Handbook of Third Language Acquisition (рр. 696-723). Cambridge.

7. Adem, H., & Berkessa, M. (2022). A case study of EFL teachers' practice of teaching speaking skills vis-а-vis the principles of Communicative Language Teaching (CLT). Cogent Education, 9(1).

8. Alotumi, M. (2022). Factors influencing graduate students' behavioral intention to use Google Classroom: Case study-mixed methods research. Education and Information Technologies, 27(7), 10035-10063.

9. Paragae, I. P. N. S. (2023). Innovative teaching strategies in teaching English as a foreign language. English Teaching and Linguistics Journal (ETLiJ), 4(1), 1-9.

10. Latifi, F., & Kasumi, H. (2022). Teachers' Perspectives on Innovative and Interactive Teaching Methods: Perspective of Mobile Learning. International Journal of Interactive Mobile Technologies, 17(23).

11. Chiu, T. K., Xia, Q., Zhou, X., Chai, C. S., & Cheng, M. (2023). Systematic literature review on opportunities, challenges, and future research recommendations of artificial intelligence in education. Computers and Education: Artificial Intelligence, 4.

12. Grassini, S. (2023). Shaping the future of education: exploring the potential and consequences of AI and ChatGPT in educational settings. Education Sciences, 13(7).

13. Oliveira, W., Hamari, J., Shi, L., Toda, A. M., Rodrigues, L., Palomino, P. T., & Isotani, S. (2023). Tailored gamification in education: A literature review and future agenda. Education and Information Technologies, 28(1), 373-406.

14. Stoller, F. L., Horn, B., Grabe, W., & Robinson, M. S. (2006). Evaluative review in materials development. Journal of English for Academic Purposes, 5(3), 174-192.

15. Stanczak, A., Darnon, C., Robert, A., Demolliens, M., Sanrey, C., Bressoux, P., ... & Butera, F. (2022). Do jigsaw classrooms improve learning outcomes? Five experiments and an internal meta-analysis. Journal of Educational Psycholog, 114(6).

Размещено на Allbest.ru