Теоретичні засади педагогічної розвідки формування цифрової компетентності у бакалаврів спеціальності "Інформаційна, бібліотечна та архівна справа"

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Кафедра менеджменту та інноваційних технологій соціокультурної діяльності

Теоретичні засади педагогічної розвідки формування цифрової компетентності у бакалаврів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа»

Карпюк Д.Р., PhD студентка

м. Київ

Анотація

Мета статті - теоретичне обґрунтування педагогічних передумов розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти рівня бакалавр спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Окреслено такі завдання: здійснити порівняльний аналіз наукових джерел для уточнення основних понять дослідження; визначити структуру цифрової компетентності; обґрунтувати педагогічні передумови, необхідні для розвитку цифрових навичок у майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі теоретичних засад розроблення методичних рекомендацій та міждисциплінарної освітньої моделі розвитку цифрової компетентності бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Для досягнення мети дослідження та вирішення зазначених завдань було використано низку наукових методів: ретроспективний, порівняльний та системний аналіз джерел з педагогіки та фахової підготовки бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи; методи синтезу та узагальнення сприяли узагальненню термінологічного апарату дослідження; структурний аналіз застосовано для вивчення структурних елементів цифрової компетентності; завдяки методам узагальнення та абстракції обґрунтовано освітні передумови розвитку цифрових навичок.

Фахові компетентності в цифровому суспільстві розвиваються в процесі навчання та практики, мають свою специфіку та унікальність, що вимагає інноваційного підходу до організації сучасної системи освіти. Логіка розвитку цифрової компетентності полягає в інтеграції набутих знань та поведінкових навичок здобувача освіти, в умінні мобілізувати ресурси, переході від теорії до практичних дій, вирішення конкретних професійних завдань. Освітній процес має на меті не тільки надання знань, але й розвиток особистісних здібностей та відповідального ставлення до посадових обов'язків. Наукові розвідки періоду пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні підкреслюють необхідність удосконалення освітнього процесу підготовки майбутніх бакалаврів зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для їхнього успішного працевлаштування та професійного зростання.

Ключові слова: цифрова компетентність; педагогіка; інформаційно-комунікаційні технології; інформаційне суспільство; заклад вищої освіти; система освіти.

Abstract

Theoretical principles of pedagogical intelligence of the formation of digital competence in bachelors of the specialty «Information, library and archival affairs»

Karpiuk D.R., PhD Student of the management and innovative technologies of socio-cultural activity department, Mykhailo Dragomanov State University of Ukraine, Kyiv

The purpose of the article is a theoretical justification of the pedagogical prerequisites for the development of digital competence of bachelor's degree holders in the specialty «Information, library and archival affairs». The following tasks are outlined: to carry out a comparative analysis of scientific sources to clarify the main concepts of the study; determine the structure of digital competence; to substantiate the pedagogical prerequisites necessary for the development of digital skills in future bachelors in information, library and archival affairs. The scientific novelty of the study consists in the analysis of the theoretical foundations of the development of methodological recommendations and the interdisciplinary educational model of the development of digital competence of bachelors in information, library and archival affairs.

A number of scientific methods were used to achieve the goal of the research and to solve the specified tasks: retrospective, comparative and systematic analysis of sources from pedagogy and professional training of bachelors in information, library and archival affairs; methods of synthesis and generalization contributed to the generalization of the research terminological apparatus; structural analysis is applied to study the structural elements of digital competence; thanks to the methods of generalization and abstraction, the educational prerequisites for the development of digital skills are substantiated.

Professional competences in the digital society develop in the process of learning and practice, have their own specificity and uniqueness, which requires an innovative approach to the organization of the modern education system. The logic of the development of digital competence consists in the integration of acquired knowledge and behavioral skills of the student of education, in the ability to mobilize resources, the transition from theory to practical actions, solving specific professional tasks. The educational process is aimed not only at providing knowledge, but also at developing personal abilities and a responsible attitude to job duties. Scientific intelligence during the period of the COVID-19 pandemic and martial law in Ukraine emphasizes the need to improve the educational process of training future bachelors in the specialty «Information, library and archival affairs» for their successful employment and professional growth.

Keywords: digital competence; pedagogy; information and communication technologies; information society; institution of higher education; education system.

Постановка проблеми

В умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій виникає гостра потреба в підготовці фахівців-бакалаврів, що відповідають сучасним вимогам глобального цифрового суспільства, галузі інформаційної, бібліотечної та архівної справи. Актуальні питання дослідження процесу розвитку цифрових навичок під час професійної підготовки бакалаврів, які спеціалізуються в галузі інформаційної, бібліотечної та архівної діяльності, визначаються низкою протиріч, що окреслюють системні недоліки вищої освіти, а саме:

- потребою в підготовці фахівців із високим рівнем інформаційної культури та браком умов організації цифрового освітнього простору ЗВО;

- ускладненням професійної діяльності в інформаційному суспільстві та обмеженістю педагогічних моделей фахової підготовки, які б готували конкурентоспроможних на ринку праці спеціалістів;

- реформуванням вищої освіти та обмеженістю ресурсів у період воєнного стану щодо впровадження інноваційних науково-методичних розроблень для вдосконалення цифрової компетентності майбутніх бакалаврів.

Соціальний запит на спеціалістів, якість фахової підготовки яких відповідає умовам розвитку цифрового суспільства зумовили розроблення обраної тематики дослідження, критичний аналіз наукових джерел з педагогіки, документознавства, бібліотечної та архівної справи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні науковці, такі як: В. Білик, В. Бобрицька, Р. Вайноле, Н. Дем'яненко, С. Криштанович, О. Макаренко, О. Сахно, С. Сисоєва, Л. Сущенко, досліджували теоретичні та методологічні засади навчання майбутніх бакалаврів у ЗВО.

Проблемам трансформації та модернізації фахової підготовки, врахуванню соціокультурного контексту, інтеграції європейського та національного підходів до професійної освіти присвячено наукові праці розробників освітньої політики якості та безпеки життєдіяльності ЗВО під керівництвом Н. Рідей [14; 15; 16].

Аналізуючи сучасні освітні тенденції підготовки фахівців у сфері інформаційної, бібліотечної та архівної справи необхідно визначити наукові доробки таких дослідників як: Н. Бачинська, Т. Гранчак, І. Гузій, С. Зозуля, В. Касьян, О. Матвієнко, Т. Новальська, В. Сошинська, С. Шуляк та ін.

Вивченню специфіки освіти у сфері бібліотекознавства, бібліотечно-інформаційних наук та викладанню інформаційно-бібліотечних дисциплін присвячені дослідження таких науковців як: А. Гуменчук, Т. Костирко, Л. Литвинова, А. Соляник, В. Шейко та ін.

Проблематику підготовки кадрів у галузі документознавства та інформаційних наук висвітлювали: С. Кулешов, Н. Кушнаренко, Ю. Палеха, М. Слободяник тощо. Дослідженням підготовки фахівців з архівної справи приділяли значну увагу Я. Калакура, І. Матяш, М. Палієнко тощо.

Мета статті - теоретичне обґрунтування педагогічних передумов розвитку цифрової компетентності здобувачів освіти рівня бакалавр спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».

Окреслено такі завдання:

- здійснити порівняльний аналіз наукових джерел для уточнення основних понять дослідження;

- визначити структуру цифрової компетентності;

- обґрунтувати педагогічні передумови, необхідні для розвитку цифрових навичок у майбутніх бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Наукова новизна дослідження полягає в аналізі теоретичних засад розроблення методичних рекомендацій та міждисциплінарної освітньої моделі розвитку цифрової компетентності бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи.

Для досягнення визначеної мети та виконання визначених завдань було використано низку наукових методів: ретроспективний, порівняльний та системний аналіз джерел з педагогіки та фахової підготовки бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи; методи синтезу та узагальнення сприяли узагальненню термінологічного апарату дослідження; структурний аналіз застосовано для вивчення структурних елементів цифрової компетентності; завдяки методам узагальнення та абстракції обґрунтовано освітні умови розвитку цифрових навичок.

Виклад основного матеріалу

Ґрунтовний аналіз науково-педагогічних, навчально-методичних джерел та передового педагогічного досвіду вказують на те, що сучасні тенденції розвитку глобального освітнього простору характеризуються використанням новітніх освітніх технологій в процесі підготовки здобувачів освіти до професійної діяльності. На думку О. Сухомлин, «застосування інформаційних технологій у наш час є невід'ємною частиною освітнього процесу, який сприяє модернізації вищої освіти, діяльнісному підходу в навчанні й успішному формуванню цифрової компетентності студентів» [12, С. 173].

Використання комп'ютерної техніки, технологій мультимедіа та мережі «Інтернет» має значний вплив на систему освіти, викликає кардинальні зміни змісту та методів навчання, зокрема, у процесі підготовки майбутніх бакалаврів зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» в закладах вищої освіти. Як зауважує О. Сахно, «одним із пріоритетних напрямів реформування вищої освіти нині повинно бути формування спільного для всіх бачення цифрової економіки та створення єдиного цифрового суспільства» [8, С. 12].

Інформаційно-комунікаційні технології як важливий елемент модернізації економіки вимагають підготовки фахівців здатних ефективно користуватися сучасними електронними засобами, задовольняти потреби цифрового суспільства, а також розуміти, що інформація є цінним ресурсом. Аналізуючи розвиток бібліотечної освіти, В. Бабич наголошує, що «входження України до світового інформаційного співтовариства вимагає підготовки фахівців, які б мали навички використання сучасних інформаційних ресурсів, уміли знаходити, збирати, поширювати інформацію, своєчасно та якісно задовольняти потреби суспільства, враховувати той факт, що в умовах ринкової економіки інформація є не тільки джерелом знань, але й товаром» [1, С. 9].

Швидке зростання цифрових інновацій та ускладнення інформаційно-комунікаційних освітніх засобів сприяє підвищенню якості формування професійних компетентностей здобувачів освіти, що є важливим критерієм реформування економічної сфери держави. Цифрова грамотність, як ключовий чинник успішної професійної діяльності в інформаційному суспільстві, дає змогу керувати інформацією та критично її оцінювати. Отже, саме вища освіта має надавати знання про закономірності розвитку цифрової економіки, інформаційну активність як основу успішної професійної діяльності. Цифрові навички - це інструменти для вирішення щоденних завдань, важлива вимога до кожного кваліфікованого спеціаліста.

Вказуючи на актуальність реформ вищої освіти та підготовки бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи, М. Слободяник у своїх наукових доробках зазначав, що для сучасного бібліотекаря «вже недостатньо функцій книгознавця, бібліографознавця. Він одночасно має бути ще й науковцем, інформацієзнавцем, інтернавігатором, творцем вторинної інформації (довідкової, аналітичної, реферативної). Тобто формується нова комплексна професія - науково-інформаційний працівник» [9, С. 5]. педагогічний цифровий бібліотечний архівний мультимедіа

Сучасний освітній процес не обмежується простором певного ЗВО, мережеві платформи для онлайн-навчання, мультимедійні технології змінили методики викладання та вимагають від майбутніх бакалаврів постійного розвитку та вдосконалення цифрових навичок. Як влучно зауважують Т. Новальська та В. Касьян, «підготовка в Україні інформаційних фахівців у рамках спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», відбувається в умовах прискореної адаптації фаху до технологічних і соціальних змін, спричинених широким впровадженням у суспільну практику інтернет- технологій, і вимагає постійної актуалізації і модернізації освітніх програм із метою забезпечення відповідності суспільним потребам і ринку праці» [6, С. 72].

Оновлення освітньо-професійних програм здобувачів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» має включати дослідницькі, аналітичні, управлінські компоненти задля здійснення проектної, комунікативної, організаційної діяльності. На думку О. Матвієнко та М. Цивіна, «в освітньому полі України, інституції та інфраструктура, що забезпечують створення, розповсюдження, акумулювання, зберігання, архівування, доступ до інформації та знань у будь-яких форматах, а також процеси, технології і стандарти, що сприяють формуванню, підтриманню й використанню інформаційних ресурсів, є об'єктом вивчення та діяльності інформаційного фахівця за спеціальністю інформаційно-комунікативного профілю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», що засвідчується ухваленими освітніми стандартами бакалаврського й магістерського рівнів» [3, С. 60]. Тому педагогічні передумови розвитку фахових компетентностей мають бути динамічними, спрямованими на практичні вміння, формування креативного мислення, особистісних якостей, що дають змогу ефективно здійснювати навчання.

У період пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні спостерігається формування нової парадигми педагогіки - цифрової, яка фокусується на застосуванні електронних засобів у освітньому процесі, трансформації методів навчання та викладання, співставленні ефективності традиційного та віртуального освітніх просторів [4]. Використання інформаційно-комунікаційних технологій, динамічність, інтерактивність, віртуальність навчання актуалізують проблеми психологічної готовності здобувачів освіти до неперервного розвитку цифрової компетентності. Розвиток цифрової компетентності у бакалаврів спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» базується на затвердженому Міністерством освіти і науки України в грудні 2018 року Стандарті вищої освіти України першого (бакалаврського) рівня освіти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» [11].

Універсальне визначення поняття «цифрова компетентність» немає, науковці прагнуть трактувати його крізь призму власних дослідницьких пошуків, від основи життєвого шляху особистості в інформаційному суспільстві до здатності ефективно користуватися медіа ресурсами, критично оцінювати цифровий контент та застосовувати його в професійній діяльності.

На думку А. Самко, «поняття «цифрова компетентність» охоплює навички роботи в цифровому середовищі (провідна ознака цифрової грамотності) і містить соціокультурну складову (нові практики цифрової культури з відповідними ціннісними орієнтирами та особистісним досвідом). Цифрова компетентність є багатофункціональною і може застосовуватися в різноманітних життєвих сферах... Вона розглядається як трансверсальна, тобто передбачає перенесення набутих знань, навичок і метакогнітивних здібностей особистості на розв'язання ситуацій, що виникають у реальному житті» [7, С. 37].

Наприклад, для фахової підготовки бакалаврів з інформаційної, бібліотечної та архівної справи важливим є, на думку вітчизняних дослідників, впевнене використання інформаційно-комунікаційних технологій, високий рівень інформаційної культури, створення цифрового контенту, дотримання правил інформаційної безпеки; опанування навичками пошуку, обробки та обміну інформацією в професійній діяльності [5].

Задля дослідження складових компонентів цифрової компетентності проаналізовано наукові праці Г. Генсерук та К. Ала-Мутки. Наприклад, Г. Генсерук виокремлює наступні складові компоненти цифрової компетентності: інформаційну та медіакомпетентність (вміння знаходити, аналізувати, організовувати та зберігати цифрові дані, критично оцінювати та створювати контент за допомогою різноманітних цифрових інструментів); комунікативну компетентність (спілкування та взаємодія за допомогою електронної пошти, соціальних мереж, блогів, форумів тощо); технічна компетентність (ефективне, безпечне застосування технічних засобів, програмного забезпечення, хмарних сервісів тощо); споживча компетентність (використання цифрових інструментів для вирішення побутових та особистих потреб) [2, С. 10-11].

Узагальнену модель цифрової компетентності розробила К. Ала-Мутка та окремо виділила інструментальні навички для роботи з технічними пристроями; просунуті знання та навички для ефективного навчання, комунікації та управління інформацією; критичне оцінювання інформації, креативність, знання принципів безпечної поведінки в інтернет-просторі тощо [13].

Спираючись на представлені науковцями дослідження, зауважимо, що підґрунтям розвитку цифрової компетентності є організація ефективного освітнього процесу, який передбачає засвоєння відповідних навчальних матеріалів, виховання в здобувачів освіти навичок неперервного самовдосконалення, вміння застосовувати теоретичні знання в конкретних професійних ситуаціях. Пошук нової інформації, її критичний аналіз, використання індивідуального досвіду, мобілізація особистих внутрішніх та колективних ресурсів (навчально-методичного забезпечення освітнього процесу ЗВО та баз практичної підготовки), включають набуття під час навчання низки професійних компетентностей задля ефективного виконання посадових обов'язків.

Зростаючий діапазон цифровізації суспільства та швидке впровадження в освітнє середовище новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, призвело до того, що здобувачам ЗВО доводиться докладати значних зусиль, щоб не відставати в навчанні.

Засвоєння цифрових навичок залежить від позитивного сприйняття студентами віртуалізації освітнього процесу, усвідомлення потреби в неперервному самовдосконаленні інформаційної культури.

Погоджуючись з інноваційними критеріями результативності ступеневої підготовки бакалаврів зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» А. Соляник [10], додамо, що майбутні бакалаври мають самостійно ініціювати відповідні стратегії пошуку інформації, критично оцінювати її та використовувати з урахуванням етичних настанов та нормативно-законодавчих документів. Розуміння потреб здобувачів освіти, умов сприйняття ними інноваційних технологій для навчання стають сьогодні підґрунтям для розуміння шляхів реформування системи освіти.

В Академії рекреаційних технологій і права здійснюється підготовка студентів за освітньо-професійною програмою «Документознавство та інформаційна діяльність» першого рівня вищої освіти за спеціальністю «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Професійна дигіталізація передбачає цілеспрямовану фахову інформаційну підготовку майбутніх бакалаврів, здатних ефективно діяти в сучасному цифровому суспільстві, що забезпечується введенням у навчальний план освітньо-професійної програми «Документознавство та інформаційна діяльність» освітніх компонентів спрямованих на оволодіння відповідними навичками, які сприятимуть формуванню цифрової компетентності.

Окрім навичок пошуку, використання, зберігання, оцінювання та передачі інформації, від майбутнього бакалавра з інформаційної, бібліотечної та архівної справи очікується вміння визначати характер і обсяг інформації, необхідний для виконання конкретного завдання, а також навички результативного пошуку джерел необхідної інформації, що впливає на наміри здобувача освіти використовувати цифрові технології в навчанні.

Цифрова компетентність разом з усвідомленням інформаційних потреб, вимагає від студента вміння визначати достовірність і корисність інформації та розпізнавати оригінальність її джерел, що передбачає розвиток майстерності у використанні цифрових інструментів. Отже, майбутні бакалаври з інформаційної, бібліотечної та архівної справи мають удосконалювати технічні та операційні навички, які під час виконання професійних обов'язків позитивно впливають на продуктивність праці.

Важливими чинниками засвоєння цифрової компетентності студентами стає соціальний вплив. Сучасне покоління здобувачів освіти, яке народилося в цифровому суспільстві, має сформоване можливостями мережі «Інтернет» мислення, поведінку, засоби взаємодії та комунікації з оточуючим світом, що відрізняється від покоління педагогів.

У сучасному суспільстві цифрова грамотність займає превалююче місце, але для майбутнього бакалавра з інформаційної, бібліотечної та архівної справи недостатньо бути обізнаним споживачем інформації, вони мають засвоїти низку навичок, які включають аналіз та використання інформації для прийняття ефективних управлінських рішень. Комунікативна компетентність вимагає навичок адаптування повідомлення відповідно до контексту професійної взаємодії та оптимізації умов спілкування. Поява інтернету об'єднала цифрову грамотність, комунікації та навички роботи з технічними засобами. Навички роботи із сучасним програмним забезпеченням передбачають розуміння базової термінології галузі програмування. Мережева компетентність пов'язана з усіма видами діяльності, починаючи від навчання та професійних комунікацій до інтернет-магазинів та розроблення власних інформаційних продуктів.

Обговорюючи конкретні знання та навички, необхідні для формування цифрової компетентності, наприклад, майбутнього бібліотекара, зауважимо, що формування інформаційних потреб під час пошуку в інтернеті, базах даних, каталогах необхідно визначати точні запити, для уникнення надмірного інформаційного перевантаження. Щоб знайти найбільш релевантні веб-сторінки чи інші електронні джерела, потрібні певні навички, для визначення розташування ймовірних джерел. У цьому випадку знадобляться достатньо глибокі знання у відповідних галузях знань, майбутнім бакалаврам треба бути достатньо обізнаними з матеріалами, доступними в певних мережах, знати, як вони організовані для використання споживачами. Подібним чином, під час вивчення та добору джерел, потрібно вміти конкретизувати та уточнювати пошук за допомогою звуження або розширення понять. Оцінювання результатів пошуку все більше вимагає навичок фільтрації інформації в мережевих середовищах. Для майбутніх документознавців важливими є знання та навички використання програмного забезпечення електронного документообігу, засобів комп'ютерної комунікації, таких як електронна пошта та синхронне та асинхронне групове обговорення виробничих питань. Цифрова компетентність поєднує знання, отримані за допомогою навчання та досвіду, з навичками, які передбачають здатність ці знання застосовувати, свідомо чи навіть несвідомо, для вирішення професійних і особистих завдань.

Висновки

Фахові компетентності в цифровому суспільстві розвиваються в процесі навчання та практики, мають свою специфіку та унікальність, що вимагає інноваційного підходу до організації сучасної системи освіти. Логіка розвитку цифрової компетентності полягає в інтеграції набутих знань та поведінкових навичок здобувача освіти, в умінні мобілізувати ресурси, переході від теорії до практичних дій, вирішення конкретних професійних завдань. Освітній процес має на меті не тільки надання знань, але й розвиток особистісних здібностей та відповідального ставлення до посадових обов'язків.

Отже, з позицій сьогодення бакалаври з інформаційної, бібліотечної та архівної справи мають прагнути до розвитку цифрових навичок, розуміння механізмів створення, використання інформації. Конкурентоспроможні, успішні фахівці під час виконання посадових обов'язків демонструють стійкі уміння, навички ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій, креативного мислення, критичного аналізу та гнучко реагують на зміни інформаційних потреб суспільства.

Наукові розвідки періоду пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні підкреслюють необхідність удосконалення освітнього процесу підготовки майбутніх бакалаврів зі спеціальності «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для їхнього успішного працевлаштування та професійного зростання.

Література

1. Бабич, В. (2005). До проблеми підготовки кадрів бібліотечно-інформаційної сфери. Бібліотечна планета, (2), 5-11.

2. Генсерук, Г. (2019). Цифрова компетентність як одна із професійно значущих компетентностей майбутніх учителів. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. (6), 8-16.

3. Матвієнко, О. & Цивін, М. (2021). "Цифрові" професії інформаційного фахівця: освітні перспективи і вимоги ринку праці. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, (7), 58-70.

4.Матюшко П. Інтерактивна і цифрова педагогіка для нового покоління [Електронний ресурс].

5.Мудроха, В.О. (2023). Особливості формування цифрової компетентності здобувачів вищої освіти спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, (2), 109-114.

6. Новальська, Т., & Касьян, В. (2021). Теоретико-методологічні засади підготовки інтернет-маркетолога за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, (7), 71-82.

7. Самко, А.М. (2021). Цифрова компетентність педагогічного персоналу в системі післядипломної педагогічної освіти. Освітня аналітика України, (2), 33-43.

8. Сахно, О.В. (2023). Цифрова компетентність і технології для освіти: принципи та інструменти. Імідж сучасного педагога, 6(195), 10-14.

9. Слободяник, М.С. (2018). Інформаційне забезпечення процесу реформування вищої освіти України. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія, (2), 4-7.

10. Соляник, А. (2018). Інноваційні критерії результативності ступеневої підготовки фахівців зі спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, (1), 64-75.

12. Стандарт вищої освіти України за спеціальністю 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.12.2018 №1378.

13. Сухомлин, О. (2022). Цифрова компетентність здобувачів вищої філологічної освіти в умовах сучасних запитів суспільства: ціннісний аспект, Молодь і ринок, (2), 170-176.

14. Ala-Mutka, К. (2011). Mapping Digital Competence: Towards a Conceptual Understanding. Luxemburg: IPTS-JRC

15. Ridei, N., KhodunovаV., Voronova, G., Tsymbal, S. & Bondar, N. (2022). A social and philosophical analysis of the values of European education. Amazonia Investiga, 11(58). Р. 194-201.

16. Ridei, N., Tytova, N., Snegirew, I., Tsymbal, S., & Khodunovю V. (2023). Socio-cultural forms of sustainable harmonization of civilizational perspectives in political discourse: implementation in public administration and management in Ukraine. Synesis (ISSN 1984-6754), 15(4), 360-373.

17.Ridei, N., Tytova, N., Sydorenko, T., Tsymbal, S., & Liashenko, M. (2023). Changes in the semantic profile to evaluate the quality and safety of life. Amazonia Investiga, 12(71), 242-251.

References

1. Babych V.S. (2005). Do problemy pidghotovky kadriv bibliotechno-informacijnoji sfery [To the problem of training personnel in the library and information sphere]. Library planet, 2, 5-11 [in Ukrainian].

2. Henseruk, H. (2019). Tsyfrova kompetentnist yak odna iz profesiino znachushchykh kompetentnostei maibutnikh uchyteliv [Digital competence as one of the professionally significant competences of future teachers]. Open educational e-environment of modern University, (6), 8-16. [in Ukrainian].

3. Matviienko, O., & Tsyvin, M. (2021). «Tsyfrovi» profesii informatsiinoho fakhivtsia: osvitni perspektyvy i vymohy rynku pratsi ["Digital" professions of an information specialist: educational prospects and labor market requirements]. Ukrainian Journal of Library Science and Information Sciences,(7),58-70.

4. Matiushko P. Interaktyvna i tsyfrova pedahohika dlia novoho pokolinnia [The problems of training personnel in the library and information sphere. Librarians of the planets] [Elektronnyi resurs].

5. Mudrokha, V.O. (2023). Osoblyvosti formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti zdobuvachiv vyshchoi osvity spetsialnosti 029 «Informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava» [Features of the Formation of Digital Competence of Higher Education Students Majoring in 029 "Information, Library, and Archival Studies"]. Library Science. Record Studies. Informology, 2, 109-114 [in Ukrainian].

6. Novalska T. & Kasyan V. (2021). Teoretiko-metodologichni zasadi pidgotovki internet-marketologa za special-nistyu 029 "Informacijna, bibliotechna ta arhivna sprava" [Theoretical and methodological principles of Internet marketer training in specialty 029 "Information, library and archival affairs"]. Ukrainian Journal of Library Science and Information Sciences, (7), 71-82.

7. Samko, A.M. (2021). Tsyfrova kompetentnist pedahohichnoho personalu v systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity [Digital competence of pedagogical staff in the system of postgraduate pedagogical education]. Osvitnia analityka Ukrainy, (2), 33-43 [in Ukrainian].

8. Sakhno, O.V. (2023). Tsyfrova kompetentnist i tekhnolohii dlia osvity: pryntsypy ta instrument [Digital competence and technologies for education: principles and tools]. The image of a modern teacher, 6(195), 10-14.

9. Slobodianyk, M.S. (2018). Informatsiine zabezpechennia protsesu reformuvannia vyshchoi osvity Ukrainy [Information support of the process of reforming higher education in Ukraine]. Library Science. Record Studies. Informology, (2), 4-7 [in Ukrainian].

10. Solianyk, A.A. (2018). Innovatsiini kryterii rezultatyvnosti stupenevoi pidhotovky fakhivtsiv zi spetsialnosti 029 "Informatsiyna, bibliotechna ta arkhivna sprava" [Innovative criteria for the effectiveness of degree training of specialists in the specialty 029 "Information, Library and Archival Affairs"]. Ukrainian Journal on Library and Information Science, 1,64-75

11. Standard vyshchoi osvity Ukrainy: haluz znan 02 "Kultura i mystetstvo", spetsialnist 029 "Informatsiina, bibliotechna ta arkhivna sprava", №1378 [Standard of higher education of Ukraine: field of knowledge 02 "Culture and art", specialty 029 "Information, library and archival affairs", №1378]. (2018). Ministry of Education and Science of Ukraine.

12. Sukhomlyn, O. (2022). Tsyfrova kompetentnist zdobuvachiv vyshchoi filolohichnoi osvity v umovakh suchasnykh zapytiv suspilstva: tsinnisnyi aspect [Digital competence of students of higher philological education in the conditions of modern demands of society: value aspect], Youth and the market, (2), 170-176 [in Ukrainian].

13. Ala-Mutka, К. (2011). Mapping Digital Competence: Towards a Conceptual Understanding. Luxemburg: IPTS-JRC

14. Ridei, N., KhodunovaV., Voronova, G., Tsymbal, S. & Bondar, N. (2022). A social and philosophical analysis of the values of European education. Amazonia Investiga, 11(58). Р. 194-201.

15. Ridei, N., Tytova, N., Snegirew, I., Tsymbal, S., & Khodunova, V. (2023). Socio-cultural forms of sustainable harmonization of civilizational perspectives in political discourse: implementation in public administration and management in Ukraine. Synesis (ISSN 1984-6754), 15(4), 360-373.

16. Ridei, N., Tytova, N., Sydorenko, T., Tsymbal, S., & Liashenko, M. (2023). Changes in the semantic profile to evaluate the quality and safety of life. Amazonia Investiga, 12(71), 242-251.

Размещено на Allbest.Ru