Психолого-педагогічні та етичні основи мотивації до спортивної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Навчально-наукового інституту права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції

Психолого-педагогічні та етичні основи мотивації до спортивної діяльності

Бугаєнко Т.О., курсант Науковий керівник: Плахотний А.П., старший викладач кафедри тактико-спеціальної підготовки

м. Дніпро

Необхідність розробки педагогічних умов формування мотивації до зміцнення здоров'я студентів визначається низкою причин. По-перше, процес формування у студентів мотивації до зміцнення здоров 'я, формування здорового способу життя носить епізодичний, а не систематизований характер. педагогічний мотивація інтерактивний мислення

Тобто студенти під час навчальних занять з різних дисциплін отримують інформацію про здоров'я людини, її особливості, необхідність зміцнення тощо, але такі знання не є систематизованими та взаємоузгодженими, а більше спрямовані на загальну поінформованість з проблем здоров'я людини, ніж формування мотивації до її зміцнення [1-2].

Діяльність, спрямована на формування мотивації до зміцнення здоров'я, передбачає участь студента як повноправного суб'єкта освітнього процесу, оскільки вона має супроводжуватися напруженою роботою його свідомості та реалізуватися поетапно [3].

Перший етап - цілепокладання. На цьому етапі суб'єкт відповідно до власних поглядів, думками, переконаннями, представляє майбутній (очікуваний) результат своєї діяльності, «фокусується» на ньому, конкретизує свої бажання у вигляді конкретної мети.

Другий етап - усвідомлення. На цьому етапі відбувається усвідомлення важливості та необхідності певних дій; виникає розуміння того, навіщо потрібно здійснювати цю діяльність.

Третій етап - осмислення своїх процесів (поведінки). Цей етап пов'язаний із пошуком рішення - що саме необхідно зробити для досягнення поставленої мети. На цьому етапі людиною розробляється план власних дій, здійснюючи які буде досягнута поставлена мета.

Якщо деякі з етапів формування мотивації зміцнення здоров'я буде пропущене, то це призведе до механічного прийняття чужих стереотипів мислення чи поведінки, а сама діяльність втратить свій творчий, усвідомлений характер.

Акцентуючи увагу на формуванні у студентів мотивації до зміцнення здоров'я, виділяючи цю діяльність з усього різноманіття навколишньої дійсності ми виходимо з того, що це обумовлено як сучасними вимогами до особистості, а й потребами самої особистості.

Таким чином, процес формування у студентів мотивації до зміцнення здоров'я можливий за умов використання інтерактивних методів та форм виховання, заснованих на взаємодії, спрямованих на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи та творчості. До них відносяться ситуаційно-рольова гра, «мозковий штурм», метод відкритої трибуни, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон, метод аналізу соціальних ситуацій, гра-драматизація тощо [3].

Третя педагогічна умова містить у собі облік духовно -моральної складової навчально-виховного процесу, що сприяє формуванню мотивації до зміцнення здоров'я студентів. Духовно-моральна складова здоров'я - це своєрідна вершина, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому індивід стає особистістю. Протягом всього життя людина прагне духовного розвитку і самовдосконалення [4-5].

Розкривається вона через різноманітні поєднання:

бачення прекрасного у навколишньому середовищі та у самому собі;

вироблення певних правил поведінки щодо навколишнього світу, як за законами суспільства, і за внутрішніми моральними кодексами;

розуміння сутності навколишнього світу, місця людини в природі та суспільстві, його життєвих цінностей, вибору власного способу життя, відповідальності за здоров'я та життя своє та інших людей;

придбання унікальної якості вірити, вибирати те, у що віриш.

Кожна складова здоров'я є багатогранною, непростою. Але завдяки

органічному поєднанню цих компонентів може формуватися та розвиватися здоров'я людини. Основною умовою зміцнення здоров'я є здоровий спосіб життя людини.

Духовна складова здоров'я формується під впливом багатьох чинників. Так, духовне здоров'я пов'язане з психічною складовою здоров'я, а та, у свою чергу, з біологічною. Тому духовне здоров'я визначається і спадковістю, і фізіологічними особливостями організму, та психологічними характеристиками. Усе це є чинниками формування духовної складової здоров'я. Однак крім цих чинників є ще й інші, щонайменше важливі - соціальні чинники. Саме у суспільстві людина здатна розвиватися як особистість, ставати духовною людиною.

Встановлено, що факторами формування духовної складової здоров'я є: біологічні чинники; психологічні чинники; соціальні чинники. Біологічні фактори мають певні анатомічні та фізіологічні особливості, а нормальний стан організму забезпечується узгодженою роботою всіх систем органів [6].

Психологічні фактори дуже важливі, тому що психічна складова здоров'я включає здатність адекватно оцінювати і сприймати свої почуття і відчуття, свідомо керувати своїм емоційним станом.

Під впливом цих факторів формується духовність, відбувається духовний розвиток людини, що визначає мету існування, ідеали та життєві цінності.

Список використаних джерел

1. Скрипченко І. Т., Маркечко К. А., Осняч М. С. Мотиваційні пріоритети до занять фізичною культурою правоохоронців у ЗВО в умовах дистанційного навчання. Сучасні тенденції та перспективи розвитку фізичної підготовки та спорту Збройних Сил України, правоохоронних органів, рятувальних та інших спеціальних служб на шляху євроатлантичної інтеграції України: тези V Міжнародної науково-практичної конференції (Київ, 25 листопада 2021 р.) Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. Київ: НУОУ, 2021. С. 132-135

2. Грибан В. Г. Потреба формування культури здоров'я молодої людини. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2011. №. 3. С. 19-24.

3. Кошелева О.О., Скрипченко І.Т. Інноваційні технології в системі фізичного виховання студентів ЗВО. Дніпро: Журфонд, 2021. 48 с.

4. Дорофєєва, О. Є., Яримбаш К. С. Вплив мотивації до занять фізичним вихованням на рівень фізичного здоров'я та фізичної підготовленості студентської молоді. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15 : Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / фізична культура і спорт: зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2017. Вип. 3К (84). C. 159-162.

5. Бойко О. О. Теоретичні аспекти впливу мотиваційних складових на підвищення ефективності занять із фізичної культури. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, 2016. 1 (21). C. 94-98.

6. Грибан В. Г., Мельников В. Л., Хрипко Л. В. Фізичне виховання. 2019.

Размещено на Allbest.ru