Проблема педагогічної взаємодії майбутнього вчителя музичного мистецтва з учнями початкової школи в умовах педагогічної практики

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні значну роль займає підготовка майбутнього вчителя, як високоінтелектуальної, всебічно розвиненої особистості з моральними та духовними якостями. Сучасний вчитель має виступити «посередником» між суспільством та учнями, щоб передати школярам попередньо зібраний людством досвід та знання. Саме вчитель мистецьких дисциплін, зокрема музичного мистецтва, формуватиме у молодших школярів музичні вміння та навички, виховуватиме найвищі моральні цінності, що сприятимуть розвитку учнів як творчих особистостей з високим рівнем духовних цінностей та широким музично-естетичним світоглядом.

Г. Падалка наголошує, що вчитель музики «мусить бути митцем, що мислить, як педагог, і педагогом, що відчуває, як митець» [3, с. 28].

Важливу роль у становленні майбутнього вчителя музичного мистецтва виконує педагогічна практика. Проходження педагогічної практики у школі, спонукає студента до професійного росту, самовдосконалення, пошуків власних методик навчання та взаємодії з учнями.

Урок музичного мистецтва у загальних закладах середньої освіти є специфічним, оскільки передбачає емоційне пізнання світу та формування музично-естетичного смаку, про що у своїх працях неодноразово зазначали О. Апраксіна, Б. Асаф'єв, А. Болгарський, О. Єременко, Л. Степанова та інші.

Процес навчання складається з діяльності вчителя і діяльності учнів, їхньої дидактичної єдності, що важливо для розуміння майбутнього вчителя музичного мистецтва. Необхідний досвід набувається ним саме у процесі педагогічної практики, коли під час спілкування з учнями приходить осмислення необхідності знання вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку.

Молодшим школярам притаманна швидка втома та втрата уваги, тому вагомим завданням майбутнього учителя є зацікавлення учня музичним матеріалом. Щоб успішно донести учням навчальний матеріал, студент-практикант має володіти необхідними фаховими навичками (вокально-хоровими, музично-виконавськими, художньо-інтерпретаційними, музично-аналітичними та ін.). Усвідомлення цього приходить під час практики, коли вперше студент самостійно замислюється про те, як подати на уроці музичний матеріал. Л. Арчажникова зазначає, що педагог має розповідати учням про музику, а також надавати теоретичні знання у доступній та цікавій формі, проводити розучування пісні на високому рівні, кваліфіковано супроводжуючи її акомпанементом на інструменті [1].

Взаємодія «учитель-учень» на уроці музичного мистецтва вдало відбудеться, якщо теоретичний та музичний матеріал буде зрозумілий та цікавий молодшим школярам. Учитель має співпрацювати з учнями на уроці, орієнтуючись на активну творчість школярів, їх загальну діяльність. Практикант має зважати не лише на вікові особливості учнів початкової школи, а й на рівень їх загального музичного розвитку, співочі можливості а головне, інтереси.

Не менш важливу роль у взаємодії майбутнього вчителя музичного мистецтва з молодшими школярами відіграє педагогічне спілкування. Педагогічне спілкування вчителя з учнями має бути емоційно комфортним, оптимальним та спокійним. Для студента-практиканта важливо пам'ятати, що завданням оптимального спілкування з учнями є вміння утримувати дисципліну, знайшовши з ними спільну мову та отримавши їхню довіру.

У системі професійного педагогічного спілкування взаємодіють вербальні (мова) і невербальні (жести, міміка) засоби спілкування. Важливо уявити, як реагуватиме на його слова той чи інший учень, якою мірою торкнеться мова легко вразливого учня, чи навпаки, надто запального школяра певної вікової категорії [2]. Обов'язковим є оволодіння студентом теоретично-практичним матеріалом, умінням правильно оцінювати як власні знання, так і знання учнів, без чого неможливо побудувати педагогічну взаємодію з учнями під час практики.

Майбутній учитель музичного мистецтва має забезпечувати взаємний контакт та необхідні взаємовідносини, які можна визначити як спільну творчу діяльність учнів й учителя, спрямовану на розкриття життєвого змісту музики. Майбутній учитель має поважати індивідуальність кожного школяра, створювати умови для його комфортного навчання, підтримувати розвиток позитивних рис учня, його моральність та духовні цінності.

Дотримання таких порад забезпечить майбутньому вчителю музичного мистецтва уникнення багатьох проблем і труднощів у спілкуванні з учнями. Варто пам'ятати, що щирість та відкритість педагога - запорука міцної взаємодії з вихованцями.

Отже, педагогічна взаємодія майбутнього вчителя музичного мистецтва з учнями початкової школи в умовах педагогічної практики будується на взаємоповазі та довірі обох сторін. Обов'язковим є володіння необхідними фаховими навичками та вербальними і невербальними засобами спілкування. Формування готовності до такої взаємодії є необхідним компонентом підготовки майбутнього фахівця.

учитель музичне мистецтво вербальний

1. Арчажникова Л.Г. Профессия - учитель музыки: книга для учителя. М.: Просвещение, 1984. 112 с.

2. Кан-Калик В.А. Основы профессионально-педагогического общения. Грозный, Чеч.-Инг. кн. изд-во, 1979. 135 с.

3. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). Київ: Освіта Україна, 2008. 274 с.

Размещено на Allbest.ru