Дистанційне навчання в умовах війни: виклики та можливості для системи вищої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Кафедра психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін

Дистанційне навчання в умовах війни: виклики та можливості для системи вищої освіти України

Наталія Голярдик

кандидатка психологічних наук, доцентка

Олена Гевко

старша викладачка

Анотація

дистанційний навчання вищий освіта

Незважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, педагоги, викладачі й науково-педагогічні працівники незмінно та вчасно організовують освітній процес. Це нелегке завдання, оскільки всі вони зіштовхуються з багатьма викликами, що відрізняють навчання під час воєнного стану від навчання, яке було під час карантину, спричиненого пандемією COVID-19. Метою статті є дослідження системи дистанційного навчання в Україні в умовах війни, визначення основних переваг і недоліків такої форми освіти. Проаналізовано основні можливості для розвитку дистанційного навчання у вищій освіті України. Визначено основні складові дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти. Проаналізовано ключові моменти такої форми навчання, зокрема типи програмного забезпечення, методи навчання (метод попереджувального навчання). Наведено основні вимоги для створення освітньо-інформаційного середовища в закладах вищої військової освіти, зокрема: системність застосування інформаційних технологій, доступність і відкритість, поліфункціональність індивідуалізація, модульність й адаптивність. Визначено й охарактеризовано основні можливості подальшого розвитку дистанційної освіти відповідного напряму, зокрема використання мобільних рішень на корпоративному рівні, побудова хмарної інфраструктури, використання віртуальних середовищ викладачами, використання соціально-освітніх мереж. Визначено основні недоліки дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти, а саме: недостатня самоорганізація здобувачів освіти, відсутність безперебійного доступу до мережі “Інтернет”, надійної техніки, відсутність необхідних навичок роботи з технікою і програмним забезпеченням. Загалом дистанційне навчання є необхідною складовою системи вищої військової освіти України, яка сприяє підготовці сучасних військових фахівців, здатних ефективно діяти в умовах воєнних конфліктів і забезпечити національну безпеку країни.

Ключові слова: вища військова освіта; дистанційні технології; онлайн-навчання; інновації; воєнний конфлікт.

Holiardyk N., Gevko O.

Distance education in the conditions of war: challenges and opportunities for the higher education system of Ukraine

Abstract

Despite the conflict on the territory of Ukraine, pedagogues, teachers and scientific and pedagogical workers always organize the educational process in a timely manner. This is a difficult task, as they face many challenges that differentiate training now, during wartime events, from training during extended quarantines due to the COVID-19 pandemic. The purpose of the article was to study the system of distance learning in Ukraine in the conditions of a full-scale invasion, to determine the main advantages and disadvantages of this form of education. The main opportunities for the development of distance learning in higher education of Ukraine, in particular military higher education, are analyzed. The main components of distance learning in military institutions of higher education have been determined. The key points of this form of training are analyzed, in particular, types of software, training methods (preventive training method). The main requirements for the creation of an educational and informational environment in institutions of higher military education are given, in particular: systematic application of information technologies, accessibility and openness, multifunctionality, individualization, modularity and adaptability. The main opportunities for the further development of distance education in the relevant direction are defined and characterized, in particular, the use of mobile solutions at the corporate level, the construction of cloud infrastructure, the use of virtual environments by teachers, the use of social and educational networks. The main disadvantages of distance learning in military institutions of higher education were identified as insufficient self-organization of students, lack of uninterrupted access to the Internet, reliable equipment, lack of necessary skills for working with equipment and software.

In general, distance education is a necessary component of the system of higher military education of Ukraine, which contributes to the training of modern military specialists who are able to act effectively in the conditions of military conflicts and ensure the national security of the country.

Keywords: higher military education; remote technologies; online training; innovations; military conflict.

Вступ

Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та введення режиму воєнного стану суттєво змінили ситуацію в усіх аспектах громадського життя. Ця ситуація також вплинула на систему вищої освіти. Під час воєнного стану з'явилися нові завдання перед системою вищої освіти, на які необхідно реагувати для збереження її ролі в Україні та підвищення її внеску в соціально-економічний розвиток країни та її регіонів.

Постановка проблеми. Маючи вже певний досвід у сфері дистанційного навчання, можна визначити, що пандемія COVID-19 в Україні та воєнний стан вкотре підкреслили важливість об'єднання освіти й цифрових технологій у стислі терміни, і дистанційне навчання стало важливою відповіддю на сучасні виклики не лише для здобувачів вищої освіти, але й для педагогічних працівників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питання дистанційного навчання в закладах вищої освіти України присвячено значну кількість робіт вітчизняних і зарубіжних науковців. Зокрема, В. Волошин у своїй праці проаналізував стан вищої української військової освіти, зосереджуючись на питанні підготовки майбутніх фахівців для прикордонної служби. Ця сфера прагне розвиватися відповідно до європейських стандартів, проте зазнає чимало труднощів і викликів [1].

Науковці І. Шевчук й А. Шевчук виокремили основні виклики, що постали перед вищою освітою України під час масштабного вторгнення росії на територію України, як-от: знищення інфраструктури закладів освіти, скорочення фінансування, забезпечення академічної доброчесності й інші [2].

У своїх роботах Я. Мар'янко та М. Огреніч розглянули основні види дистанційного навчання та визначили їхні переваги і недоліки. Період адаптації до дистанційного навчання під час аварійних ситуацій, таких як повітряні тривоги або відключення світла, став важким і неприємним з психологічної точки зору як для викладачів, так і для здобувачів освіти. Позитивні аспекти, що зазвичай пов'язують із дистанційним навчанням, а саме: невисока вартість і гнучкий графік навчання, можливість учитися, не віддаляючись від роботи, і постійна можливість отримувати нові знання, виявилися неперелічені під час примусової ізоляції. Проте автори вважають, що використання інформаційних технологій, доступність навчального матеріалу й технологічність є безсумнівними перевагами цього виду навчання [3].

Учені А. Рахманіна й О. Кучай проаналізували основні аспекти дистанційного навчання і визначили, що дистанційне навчання є актуальним у закладах вищої освіти в умовах воєнного стану в Україні. Це пов'язано з гнучкістю освітнього процесу та здатністю адаптуватися до непередбачуваних ситуацій сучасного світу [4].

Уплив дистанційного навчання на якість освіти в умовах воєнного стану проаналізувала М. Федорів. Результати її дослідження вказують на те, що дистанційна форма навчання створює певні труднощі, зокрема технічні проблеми, психологічний стрес, але також надає додаткові можливості за допомогою гнучкості й адаптованості [5].

Що стосується контексту підготовки майбутніх військових в умовах дистанційного навчання, Н. Сокульська й інші автори розглянули деякі аспекти цього питання. На їхню думку, дистанційне навчання має свої переваги і недоліки, але вважати його взаємозамінним, зокрема для системи вищої військової освіти, зарано. Це пов'язано з відсутністю живого контакту між викладачем і слухачами, можливості отримати своєчасну консультацію для коректного виконання поставлених завдань [6].

На основі аналізу останніх досліджень і публікацій можна зробити висновок, що цей розділ забезпечує важливий контекст і підґрунтя для подальших досліджень і роботи в цій галузі.

Мета статті - дослідження впливу воєнного конфлікту на систему вищої освіти в Україні та виявлення викликів і можливостей, що виникають в умовах дистанційного навчання.

Методика дослідження

Для дослідження особливостей дистанційної освіти в Україні під час повномасштабного вторгнення, визначення основних викликів і можливостей використано: метод аналізу, метод синтезу, метод порівняння й узагальнення. Початковим етапом дослідження був огляд літератури, що стосується дистанційної освіти в Україні та світі. За допомогою методу аналізу розглянуто структуру системи дистанційної освіти в системі вищої освіти України, ідентифіковано основні фактори, які впливають на розвиток цієї галузі. Метод порівняння й узагальнення використано для встановлення паралелей між загальною українською системою дистанційної вищої освіти й особливостями у військових закладах вищої освіти (ЗВО), а також для формулювання загальних висновків і рекомендацій щодо подальшого розвитку цієї галузі.

Результати дослідження

Воєнний стан вимагає негайних рішень й оперативної реакції на щоденну небезпеку, що неминуче впливає на освітній процес. Важливо визнати, що освітньо-науковий сектор виявився не готовим до воєнного конфлікту, тому механізми функціонування ЗВО формуються в надзвичайних умовах через експериментування і спроби розробки нових методів організації навчання.

Ефективна підготовка молодих військових в умовах воєнного конфлікту й обмеженого часу до майбутньої професійної діяльності вимагає розвитку широкого спектра компетентностей: загальнокультурних, загальнопрофесійних і спеціалізованих. Крім того, цей процес передбачає розвиток особистісних і професійно важливих якостей, а також пошук нових методів підвищення результативності освітньої діяльності. Усі ці аспекти мають ураховувати не лише вимоги військового закладу вищої освіти, але й внутрішній потенціал курсанта, його бажання самореалізуватися і розвивати свою особистість [7].

Питання про дистанційне навчання в Україні почали порушувати ще з 2013 року, коли Міністерство освіти і науки України розробило відповідне Положення. У сфері підготовки військових фахівців елементи дистанційності почали впроваджувати після введення в дію Концепції дистанційного навчання в Збройних Силах України, що набула чинності у 2015 році. Для її реалізації Міністерство оборони України прийняло рішення про використання для навчання дистанційного віртуального середовища MOODLE [6, c. 156].

Дистанційне навчання - це одна з форм організації навчального процесу. Під цим терміном слід розуміти проведення освітнього процесу в умовах, коли учасники перебувають на відстані один від одного й зазвичай спілкуються інтерактивно за допомогою сучасних освітніх й інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій.

Основними складовими дистанційної освіти військових ЗВО є [8]:

програмне й апаратне забезпечення;

зміст освіти;

методологічне забезпечення;

психологічне супроводження;

учасники дистанційної освіти;

центр отримання відгуків з військ і корегування системи дистанційної освіти.

Одним із основних завдань системи вищої військової освіти є підготовка кваліфікованих і відповідальних фахівців на відповідному рівні й відповідного профілю. Ці спеціалісти повинні мати високий рівень компетентності й володіти своєю професією, а також мати розуміння в суміжних галузях діяльності, готові ефективно служити у військах у своїй спеціальності. У сучасних умовах, коли інформатизація освіти настільки важлива, однією з вимог функціонування вищих військових навчальних закладів є використання системи дистанційної освіти [9].

Також основними вимогами для створення електронного освітньо-інформаційного середовища військового ЗВО, у межах якого функціонуватиме система дистанційного навчання, є такі (рис. 1):

Рис. 1. Вимоги для створення електронного освітньо-інформаційного середовища для функціонування системи дистанційного навчання

У сфері професійної підготовки майбутніх військових електронне освітньо-інформаційне середовище, що є ядром системи дистанційного навчання, повинно забезпечувати підтримку індивідуальних методів навчання й адаптивну модель, за якої програма навчання коригується на основі результатів контролю і враховується індивідуальна потреба. Для повного використання можливостей системи дистанційного навчання у підготовці військових фахівців необхідно інтегрувати наявні освітні системи військових ЗВО з електронним освітньо-інформаційним середовищем [5].

Для реалізації цього аспекту здобувачі вищої освіти й працівники ЗВО повинні активно використовувати інформаційні системи, призначені для дистанційного навчання. Поділ навчального матеріалу на логічні модулі сприяє створенню індивідуальних навчальних траєкторій для здобувачів вищої освіти.

Професійна підготовка майбутніх військових фахівців в електронно-освітньому середовищі системи дистанційного навчання ЗВО має проводитися як українською, так і англійською мовами. Такий акцент на багатомовність освітнього середовища сприяє позитивному розвитку експорту освітніх послуг, участі в міжнародних проєктах й академічній мобільності. Академічна мобільність містить складний і багатогранний процес інтелектуального просування, обмін науковим і культурним потенціалом, ресурсами й технологіями навчання [10].

Нині в Україні дистанційна освіта є дуже важливою. Основними перевагами цієї форми навчання є:

доступність для всіх соціальних груп;

можливість уникнути відвідування лекцій і семінарів;

збереження зв'язку між викладачем і здобувачами освіти;

використання комплексного програмного забезпечення;

використання передових освітніх технологій;

індивідуальний процес навчання;

можливість отримання індивідуальних консультацій.

В умовах війни, постійних повітряних тривог досить складно дотримуватися стандартного графіка занять та планувати їх за конкретною темою. Закладам вищої освіти важливо швидко адаптуватися до різних обставин і бути гнучким у використанні плану навчання. Наприклад, визначити пріоритетні теми, поділити їх на більш прості для засвоєння і ті, що потребують більш докладного вивчення. Також можна обрати теми, які здобувачі вищої освіти можуть самостійно вивчати, використовуючи високоякісний навчальний матеріал. Такий вид дистанційного навчання має свої особливості: він повинен містити чіткі інструкції щодо засвоєння кожного заняття та критерії для самооцінки результатів [3].

Важливою частиною дистанційної системи військового призначення є реалізація програмного забезпечення, яке здатне симулювати різні аспекти бойової обстановки, а саме: екран радіолокаційного спостереження, бойовий ноутбук з відображенням тактичної ситуації, панораму артилерійського прицілу й рухливі цілі тощо.

Використання віртуальних імітаційних засобів для навчання командирських рішень, які підлягають подальшій оцінці викладачем або спеціальним програмним засобом, є важливою складовою.

Бажано, з метою підвищення інформаційної безпеки, щоб освітній процес проводився в межах відокремленого простору, який не має прямого доступу до загального Інтернету, і це можливо досягнути завдяки використанню супутникового зв'язку.

Відповідно до сучасних підходів значна частина часу навчання призначена для самостійної роботи здобувачів вищої освіти. Це досягається скороченням часу, відведеного на аудиторні заняття. Для того, щоб більш ефективно використовувати загальний час навчання, рекомендовано впроваджувати методику попереджувального навчання. Цей метод передбачає, що здобувачі вищої освіти самостійно, не менше ніж за тиждень до занять, ознайомлюються з матеріалом, який вивчатимуть на заняттях, тим самим оновлюючи свої освітні знання і компетентності, отримані на попередніх курсах.

Отриманий упродовж останніх років досвід попереджувального навчання повністю підтвердив свою ефективність й адекватність, за умов дотримання певного алгоритму дій [1]:

за допомогою викладача або через доступ до електронних методичних і навчальних матеріалів у Google Диску, або через їх розсилку за допомогою особистих електронних листів, здобувані вищої військової освіти отримують усю необхідну інформацію для підготовки до майбутнього заняття та оновлення своїх знань;

здобувачам вищої освіти необхідно самостійно створити попередні конспекти занять, визначити освітні проблеми та сформулювати питання для викладача на майбутньому аудиторному занятті;

здобувачі вищої освіти можуть звертатися до викладача для індивідуальної консультації у зручний для них час за допомогою мобільного зв'язку;

аудиторне заняття стає часом для вирішення освітніх проблем і закріплення знань і навичок з мінімізацією рутинної роботи.

Розвиток дистанційного навчання майбутніх військових фахівців у ЗВО повинен відображатися в таких аспектах (рис. 2).

Головними недоліками дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти є [4]:

недостатня самоорганізація здобувачів освіти;

відсутність безперебійного доступу до мережі “Інтернет”, надійної техніки;

відсутність необхідних навичок роботи з технікою і програмним забезпеченням.

Певний час основним чинником, який ускладнював освітній процес у режимі онлайн, була відсутність єдиної сертифікованої освітньої платформи, що підходила б для всіх закладів вищої освіти. Надмірне використання Viber-чатів або системи “Zoom” не принесло бажаних результатів. Винятком були лише ті заклади вищої освіти, які мали змогу використовувати систему управління навчанням LMS Moodle. Це дало змогу викладачам швидко розміщувати навчальні матеріали в різних форматах (.doc, .odt, .html, .pdf) і змінювати їх за необхідності. Також була можливість проводити різні види тестів у форматах, які підтримуються, такі як: GIFT, Aiken, Moodle XLS й інші, для оцінки знань здобувачів вищої освіти [11]. Однією з найбільш важливих проблем дистанційної освіти в Україні в умовах війни є також відсутність належної інфраструктури для підтримки онлайн-навчання. Багато шкіл й університетів зазнали пошкоджень або повністю зруйновані внаслідок воєнного конфлікту. В окремих районах країни зник надійний доступ до електроенергії й Інтернету. Ця проблема серйозно ускладнює впровадження програм дистанційної освіти, оскільки здобувачі вищої освіти й викладачі можуть бути позбавлені доступу до необхідних технологій і ресурсів для впровадження онлайн-навчання.

Рис. 2. Аспекти розвитку системи дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти

Щоб розв'язати велику кількість питань, пов'язаних із навчанням в умовах військового стану, необхідно розвивати ринок освітніх послуг. Це передбачає розв'язання численних соціальних проблем і реальне впровадження дистанційної освіти. Для цього потрібно розширювати й використовувати телекомунікаційні мережі та сучасні інформаційні технології, а також підвищувати кваліфікацію науково-педагогічних працівників, які викладають дисципліни в умовах дистанційного навчання з різними категоріями здобувачів вищої освіти [2].

Незважаючи на велику кількість викликів, які сучасна система вищої освіти України зазнала через збройну агресію російської федерації, вона все ще має перед собою чимало перспективних можливостей для розвитку (рис. 3).

Рис. 3. Можливості розвитку системи вищої освіти України в умовах воєнного стану

Протягом останніх десятиліть дистанційна освіта стала всесвітнім явищем в освітній та інформаційній сферах, значно вплинувши на форму й зміст навчання у численних країнах. Інтенсивний розвиток дистанційних освітніх технологій призвів до широкого поширення онлайн-освіти, що дало змогу швидко, гнучко й ефективно задовольняти освітні потреби суспільства. Вона забезпечує широкий доступ до навчання і вирішує проблему зростання чисельності осіб, які мають вищу або додаткову професійну освіту. Європейські аналітики вважають, що до 2025 року віртуальні ЗВО стануть основними постачальниками вищої освіти в усьому світі [12].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Досвід, набутий під час пандемії COVID-19, який протягом двох років значно змінив систему освіти, набуває особливого значення в умовах воєнного стану. Дистанційне й змішане навчання стають найефективнішими способами збереження освітнього процесу та забезпечення можливості здобувачам вищої освіти й викладачам продовжувати навчання, незважаючи на складні обставини.

Дистанційна освіта у військових закладах вищої освіти розкриває інноваційні можливості в усіх аспектах підготовки військових кадрів. Наприклад, вона може бути використана для освоєння нових видів зброї та військової техніки, навіть у ситуаціях воєнного конфлікту. У сучасних умовах розвиток дистанційної освіти не можливий лише шляхом збільшення фінансових і матеріальних ресурсів. Тому головним напрямом розвитку стають інновації, як у сфері технічного й програмного забезпечення, так і в галузі педагогіки та психології сучасної військової освіти.

З огляду на аналіз проблем і можливостей дистанційного навчання під час воєнного стану, можна зробити висновок, що ця форма освіти вимагає постійного вдосконалення технічних засобів, програмного забезпечення, методів та підходів до навчання. Основні виклики полягають у забезпеченні доступу до освіти для здобувачів вищої військової освіти, створенні зручних інструментів навчання, забезпеченні високого рівня інформаційної безпеки та якості освіти.

Перспективи подальших досліджень можуть бути зосереджені на вивченні досвіду інших країн щодо впровадження дистанційного навчання у військових закладах вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Волошин В.Д. Досвід використання інновацій у системі вищої військової освіти України. Наука і техніка сьогодні. 2022. № 10(10). С. 185-195. URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-10(10)-185-195 (дата звернення 18.08.2023).

2. Шевчук І., Шевчук А. Освітня аналітика крізь призму війни: виклики та можливості для вищої школи України. Економіка та суспільство. 2022. № 39. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-80 (дата звернення 18.08.2023).

3. Мар'янко Я.Г., Огреніч М.А. Особливості дистанційної освіти в умовах війни. Наукові записки. 2022. № 208. С. 171-176. URL: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-208-171-176 (дата звернення: 18.08.2023).

4. Рахманіна А.С., Кучай О.В. Організація дистанційного навчання у ЗВО в умовах війни. Сучасна гуманітарна наука в інтерпретації молодих дослідників (до 200-річчя К. Ушинського): збірник доповідей учасників всеукраїнської студентсько-учнівської науково-практичної онлайн-конференції. Київ: НУБІП України, 2023. С. 163-164. URL: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u278/zbirnik_tez_2023.pdf#page=163 (дата звернення 18.08.2023).

5. Федорів М.Л. Дистанційне навчання в умовах воєнного стану: виклики і можливості. The 9th International scientific and practical conference “Science and innovation of modern world” (May 18-20, 2023) Cognum Publishing House, London, United Kingdom. 2023. С. 369-378. URL: https://sci-conf.com.ua/ wp-content/uploads/2023/05/SCIENCE-AND-INNOVATION-OF-MODERN-WORLD-18-20.05.23.pdf#page=369 (дата звернення 18.08.2023).

6. Сокульська Н.Б., Ковальчук Р.А., Кмін В.Ф. Аналіз результатів впровадження елементів дистанційної підготовки військових фахівців. Наукові записки. 2021. № 198. С. 156-159. URL: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-198-156-159 (дата звернення 18.08.2023).

7. Education and science of Ukraine in the realities of large-scale military aggression and global challenges of the 21st century / V. Zinchenko and other. Revista Eduweb. 2022. № 16(2). Pp. 223-233. URL: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.16 (дата звернення: 18.08.2023).

8. The future of distance education in war or the education of the future (the Ukrainian case study) / М. Sherman and other. Futurity Education. 2022. № 2(3). Pp. 13-22. URL: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.30 (дата звернення 18.08.2023).

9. Golovan V., Gorlichenko M., Drozdov M.Priorities of distance military education development. Distance Education in Ukraine: Innovative, Normative-Legal, Pedagogical Aspects. 2023. № 1(3). Pp. 146-154. URL: https://doi.org/10.18372/2786-5495.1.17774 (дата звернення 18.08.2023).

10. Galynska O., Bilous S. Remote learning during the war: challenges for higher education in Ukraine. International Science Journal of Education & Linguistics. 2022. № 1(5). Pp. 1-6. URL: https://doi.org/10.46299Zj.isjel.20220105.01 (дата звернення 18.08.2023).

11. Кузан Г. Діджиталізація освітнього процесу і дистанційного навчання в Україні: виклики, проблеми, перспективи. Молодь і ринок. 2022. № 9-10(207-208). С. 107-111. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.271161 (дата звернення 18.08.2023).

12. Гогонянц С.Ю., Шапран О.О., Прокопенко А.А. Вимоги до процесу функціонування системи дистанційного навчання вищого військового закладу освіти. Scientific discussion. 2021. № 52. С. 31-34. URL: https://www.researchgate.net/profile/Natalia-Kiseleva-5/publication/350063293_VOL_1_No_52_2021/links/604f2eaaa6fdcccfee81a90b/VOL-1-No-52-2021.pdf#page=31 (дата звернення 18.08.2023).

References

1. Voloshyn V.D. (2022). Dosvid vykorystannya innovatsiy u systemi vyshchoyi viyskovoyi osvity Ukrainy [Experience of using innovations in the system of higher military education of Ukraine]. Nauka i tekhnika sohodni, no. 10(10), pp. 185-195. Retrieved from: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-10(10)-185-195 (accessed 18 August 2023). [in Ukrainian].

2. Shevchuk I., Shevchuk A. (2022). Osvitnya analityka krizpryzmu viyny: vyklyky ta mozhlyvosti dlya vyshchoyi shkoly Ukrainy [Educational analytics through the lens of war: challenges and opportunities for higher education in Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo, no. 39. Retrieved from: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-80 (accessed 18 August 2023). [in Ukrainian].

3. Marianko Ya.H., Ohrenich M.A. (2022). Osoblyvosti dystantsiynoyi osvity v umovakh viyny. [Peculiarities of distance education in the conditions of war]. Naukovi zapysky, no. 208, pp. 171-176. Retrieved from: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2023-1-208-171-176 (accessed 18 August 2023). [in Ukrainian].

4. Rakhmanina A.S., Kuchai O.V. (2023). Orhanizatsiya dystantsiynoho navchannya u ZVO v umovakh viyny [Organization of distance learning in higher education institutions in wartime conditions]. Proceedings of the all-Ukrainian student-apprentice scientific and practical online conference “Modern humanitarian science in the interpretation of young researchers (to the 200th anniversary of K. Ushinskyi): a collection of reports of the participants”. Kyiv: NUBIP Ukraine, pp. 163-164. Retrieved from: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u278/zbirnik_tez_2023.pd-f#page=163 (accessed 18 August 2023) [in Ukrainian].

5. Fedoriv M.L. (2023). Dystantsiyne navchannya v umovakh voyennoho stanu: vyklyky i mozhlyvosti [Distance learning under martial law: challenges and opportunities]. Proceedings of the 9th International scientific and practical conference “Science and innovation of modern world” (London, United Kingdom, May 18-20, 2023). London, United Kingdom: Cognum Publishing House, pp. 369-378. Retrieved from: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/SCIENCE-AND-INNOVATION-OF-MODERN-WORLD-18-20.05.23.pdf#page=369 (accessed 18 August 2023). [in Ukrainian].

6. Sokulska N.B., Kovalchuk R.A., Kmin V.F. (2021). Analiz rezul'tativ vprovadzhennya elementiv dystantsiynoyipidhotovky viyskovykh fakhivtsiv [Analysis of the results of the implementation of remote training elements of military specialists]. Naukovi zapysky, no. 198, pp. 156-159. Retrieved from: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-198-156-159 (accessed 18 August 2023). [in Ukrainian].

7. Zinchenko V. et. al. (2022). Education and science of Ukraine in the realities of large-scale military aggression and global challenges of the 21st century. Revista Eduweb, no. 16(2), pp. 223-233. Retrieved from: https://doi.org/10.46502/issn.1856-7576/2022.16.02.16 (accessed 18 August 2023). [in English].

8. The future of distance education in war or the education of the future (the Ukrainian case study) / М. Sherman and other (2022). Futurity Education, no. 2(3), pp. 13-22. Retrieved from: https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.30 (accessed 18 August 2023). [in English].

9. Golovan V., Gorlichenko M., Drozdov M. (2023). Priorities of distance military education development. Distance Education in Ukraine: Innovative, Normative-Legal, Pedagogical Aspects, no. 1(3), pp. 146-154. DOI: https://doi.org/10.18372/2786-5495.1.17774 (accessed 18 August 2023). [in English].

10. Galynska O., Bilous S. (2022). Remote learning during the war: challenges for higher education in Ukraine. International Science Journal of Education & Linguistics, no. 1(5), pp. 1-6. Retrieved from: https://doi.org/10.46299/j.is-jel.20220105.01 (accessed 18 August 2023). [in English].

11. Kuzan H. (2022). Didzhytalizatsiya osvitn'oho protsesu i dystantsiynoho navchannya v Ukrayini: vyklyky, problemy, perspektyvy [Digitization of the educational process and distance learning in Ukraine: challenges, problems, prospects]. Molod i rynok, no. 9-10 (207-208), pp. 107-111. Retrieved from: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2022.271161 (accessed 18 August 2023). [in Ukrainian].

12. Hohoniants S.Yu., Shapran O.O., Prokopenko A.A. (2021). Vymohy do protsesu funktsionuvannya systemy dystantsiynoho navchannya vyshchoho viyskovoho zakladu osvity [Requirements for the process of functioning of the distance learning system of a higher military educational institution]. Scientific discussion, no. 52, pp. 31-34. Retrieved from: https://www.researchgate.net/profile/Natalia-Kiseleva-5/publication/350063293_VOL_1_No_52_2021/links/604f2eaaa6fdcccfee81a90b/VOL-1-No-52-2021.pdf#page=31 (accessed 18 August 2023). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru