Вивчення іноземних мов у філологічному контексті з урахуванням міжкультурної комунікації

Використання аспектів міжкультурної комунікації у навчанні іноземних мов. З'ясування причинно-наслідкових зв'язків між різними соціокультурними процесами, характеристика їх впливу на мовленнєві зміни та розвиток індивідуального освітнього підходу.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.05.2024
Размер файла 18,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ФІЛОЛОГІЧНОМУ КОНТЕКСТІ З УРАХУВАННЯМ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Ганна ЛОБОДА, здобувач вищої освіти

Науковий керівник: Інна КОЗУБАЙ,

старший викладач кафедри міжнародних

відносин та соціально-гуманітарних дисциплін

Протягом останніх десятиліть підхід до викладання та вивчення іноземних мов набув широкого поширення у галузі освіти. Дійсно, оскільки процес вивчення іноземної мови все більше пов'язаний з вивченням культури, викладачі та освітяни в усьому світі прагнуть просувати, розвивати та використовувати цей напряму своїх навчальних програмах. Тому феномен міжкультурної комунікації як основи для вивчення мови є важливою частиною міжкультурної взаємодії, яка переважає в сучасній лінгвістиці. Використання важливих аспектів міжкультурної комунікації у навчанні дає здобувачам не лише теоретичні знання, але й навички та вміння використовувати їх у відповідних соціальних та культурних контекстах.

Це вимагає постійного вдосконалення в культурних аспектів у навчання іноземних мов. Одночасно реалізація міжкультурного підходу під час вивчення іноземних мов є важливою для розвитку актуальних соціальних навичок, які в даний час є популярними на ринку праці. Таким чином, основне завдання викладачів полягає в тому, щоб докладно пояснити причинно-наслідкові зв'язки між різними соціокультурними процесами, охарактеризувати їх вплив на конкретні мовленнєві зміни та сприяти розвитку індивідуального освітнього підходу. Аналіз останніх досліджень та публікацій показує, що вивчення міжкультурної комунікації з філологічної точки зору є актуальним та набуває більш практичного спрямування. Наприклад, Гродська Е. та Шапа Л. визначили основні культурно - лінгвістичні аспекти викладання іспанської мови. Зокрема, Герасименко Ю. охарактеризував сучасні інноваційні технології викладання англійської мови та описали зміст та ключові аспекти використання деяких засад міжкультурної комунікації у процесі вивчення іноземних мов. Визначили ключові особливості викладання іноземних мов у період дистанційного навчання. Також описали значення міжкультурної комунікації як основу міжкультурного підходу у викладанні іноземних мов. Вивчення іноземної мови неможливо відокремити від культурного контексту. Розуміння ментальності та культурних особливостей є не менш важливим, ніж знання самої мови. Для сприяння взаєморозуміння між представниками різних спільнот необхідно не лише володіти мовою, але й розуміти основні соціокультурні цінності. міжкультурний комунікація іноземний мова

Сучасні лінгвістичні та культурологічні дослідники підкреслюють, що культурний компонент є ключовим у комплексних мовних програмах. Культурні аспекти можна впроваджувати вже на початковому етапі навчання мові, особливо коли це стосується першої іноземної мови. Зокрема, в рамках дослідження міжкультурної комунікації. На першому етапі особи, що вивчають мову, знайомляться з основними історико -культурними фактами та подіями, формуючи загальні уявлення про культуру певного регіону. Другий етап міжкультурної комунікації призначений для учнів середнього рівня. На цьому етапі студентам потрібно порівняти культурні традиції своєї країни з традиціями мови, яку вони вивчають. Третій етап є ключовим для тих, хто вивчає мову на поглибленому рівні. Цей етап передбачає глибоке вивчення цільової культури, причому цілі попередніх етапів повністю досягаються. Для ефективної міжкультурної комунікації надзвичайно важливий високий рівень культурної грамотності у педагогів, які викладають іноземну мову. Культурна грамотність стосується рівня освіченості щодо культурних особливостей конкретного суспільства. Проте, для успішного формування навичок міжкультурної комунікації необхідно більше, ніж просто комунікативна компетентність. Усі учасники навчального процесу повинні вміти використовувати наявні в конкретній мові експресивно-емоційні та логічні засоби, зокрема, розвивати «риторичну компетенцію» або «мовну культуру».

Це визначається особливістю функцій мови в філології, в формуванні свідомості особистості та в реалізації особової та комунікативної діяльності.

Отже, вивчення іноземної мови сьогодні передбачає навчання мові як ефективному та цінному засобу спілкування, і важливою частиною цього процесу є занурення у культуру народу, який користується цією мовою. У цьому контексті міжкультурна комунікація стає ключовим компонентом вивчення іноземної мови з філологічної перспективи, оскільки вона дозволяє вивчати культурні особливості та цінності певної етнічної групи. Це дає змогу для комунікації з представниками різних культур, допомагаючи оволодіти не лише мовою, а й розуміти різні аспекти культурного контексту, в якому ця мова функціонує. Основні принципи міжкультурної комунікації включають культурну чутливість, вивчення культури, розуміння ключових культурних контекстів та розвиток мовленнєвих навичок. Взаємодія з представниками іншої культури допоможе учням навчитися розуміти нелінгвістичні сигнали, зокрема мовиться про міміку, жести та інтонацію. Це допоможе уникнути непорозумінь та помилкових інтерпретацій під час ведення комунікації. Взаємодія з носіями мови покращує мовленнєві навички, такі як правильна вимова, лексика, граматика та вживання мовних конструкцій у реальних ситуаціях. Вивчення мови в контексті культури допомагає учням набути практичних навичок та відчуття впевненості в комунікації. Вивчення мови повинно відбуватися з дослідженням культури народів, які розмовляють цією мовою. Елементи, які містять національно - характерні риси, є основними компонентами іноземних культур.

Отже, теоретичні мовні знання повинні доповнюватися практичними вміннями здобувачів освіти використовувати власний словниковий запас у конкретних контекстах, а саме тому важливим є вивчення світу мови, тобто культурного середовища тої країни, мова якої вивчається. При використанні міжкультурної комунікації варто не лише вивчати національно-культурні аспекти. Окрему увагу варто приділити вивченню фраз та виразів, які використовуються в певних ситуаціях. При цьому ж варто акцентуватися на міжкультурних відмінностях. Здобувачі освіти повинні знати про різницю між культурами та розуміти, які існують відмінності в методах спілкування, жестах, поглядах та звичаях. Вони повинні усвідомити, що є різні способи вираження однієї і тієї ж думки в залежності від культурного контексту.

Важливим педагогічним методом реалізації міжкультурної комунікації є групова бесіда за участю всіх здобувачів освіти. Вона супроводжується короткими монологами із сторони викладача, однак діалогічна форма комунікації повинна переважати. Бесіди в таких групах мають бути інформативними. Важливою умовою таких бесід є зацікавленість студентів та усвідомлення ними цінності обговорюваних тем. Роль викладача в проведенні таких бесід поступово зводиться до загального управління навчальним процесом, забезпечення послідовних, асоціативно обумовлених та логічних переходів від теми до теми. Підготовка до участі в інформативних бесідах здійснюється за допомогою спеціального навчання основними міннями діалогічного мовлення.

Отже, використання міжкультурної комунікації є перспективним напрямом розвитку освітніх підходів у сучасній філології. В дослідженні зазначено, що основними принципами міжкультурної комунікації в філологічному контексті є культурна чутливість, вивчення ключових історичних та культурних особливостей, розуміння ключових нюансів та культурних контекстів, уникнення непорозумінь та розвиток мовленнєвих навичок. Зазначено, що процес вивчення іноземної мови має бути нерозривно пов'язаний з вивченням культури народу, який розмовляє цією мовою, що є основним компонентом іноземної культури, що вивчаються і є характерними елементами для країни.

Список використаних джерел

1. Герасименко Ю. Інноваційні технології у викладанні англійської мови у закладах вищої освіти. Молодь і ринок. 2022. Т. 11-12, № 197-198. С. 115-120.

2. Гураль О.І. Інноваційні методи викладання іноземної мови / Сучасні підходи та інноваційні тенденції у викладанні іноземних мов: матеріали ХІІІ Міжнародної науковопрактичної конференції, 12 квітня 2018 р., Київ: НТУ КПІ, 2018. С.4548.

3. Попсуй А. Роль міжкультурної комунікації у навчанні іноземних мов у ЗЗСО.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.