Способи проведення дозвілля школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Способи проведення дозвілля школярів

Бакіко Ігор

Луцький національний технічний університет

Добринський Володимир Приватний вищий навчальний заклад "Академія рекреаційних технологій і права"

Тесунов Вадим

Луцький фаховий коледж рекреаційних технологій і права

Анотація

Стаття присвячена дослідженню способів проведення дозвілля школярів 5-11 класів закладу загальної середньої освіти. Дозвілля - це діяльність у вільний від праці чи навчання час, завдяки якому індивід відновлює свою здатність до праці та розвиває в основному ті уміння і здібності, які неможливо удосконалити в сфері трудової чи навчальної діяльності. Час дозвілля дозволяє кожному індивіду вибирати ті види занять, що володіють властивостями, які відсутні в багатьох видах трудової діяльності в робочий час. Безперечно, дозвілля відіграє велике значення в житті молоді. Мета статті - дослідити способи проведення дозвілля школярів 5 - 11 класів закладів загальної середньої освіти. У дослідженні ми використовували наступні методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; анкетування; методи математичної статистики. Результати: ми попросили школярів вказати, чим вони займаються в позаурочний час та запропонували обрати один варіант із запропонованих (заняття спортом; заняття фізичною культурою за місцем проживання; перегляд TV; граю в електронні ігри; відвідування дискотек; робота на городі, в саду; заняття на комп'ютері, Інтернет; читання художньої літератури; спілкування з друзями; читання навчальної літератури, підготовка домашнього завдання; додаткова освіта). Відповіді школярів розподілились наступним чином: загалом, найвищий відсоток отримали варіанти - заняття на комп'ютері, Інтернет та спілкування з друзями (по 21,3 %); другу сходинку посіла графа - граю в електронні ігри (19,6 %); по 14,7 % школярі надали варіантам - заняття спортом та заняття фізичною культурою за місцем проживання та найменше відсотків (8,1 %) отримав варіант - перегляд TV. Висновки: визначено способи проведення дозвілля у школярів 10 - 16 років. До них потрапили: заняття на комп'ютері, Інтернет, спілкування з друзями, електронні ігри, заняття спортом та фізичною культурою за місцем проживання, а також перегляд TV.

Ключові слова: вільний час, учні, фізична культура, домашнє завдання, спортивні секції. дозвілля школяр освіта

Abstract BAKIKO Ihor, DOBRYNSKIY Volodymyr, TESUNOV Vadym

METHODS OF PERMITTING SCHOOL STUDENTS

The article is devoted to the study of ways of spending leisure time of students of grades 5-11 of a general secondary education institution. Leisure is an activity during free time from work or study, thanks to which an individual restores his ability to work and develops mainly those skills and abilities that cannot be improved in the field of work or study. Leisure time allows each individual to choose those types of activities that have properties that are absent in many types of work during working hours. Undoubtedly, leisure time plays an important role in the life of young people. The culture of children's leisure time has become a research interest relatively recently. However, there were not so many works on the study of schoolchildren's leisure activities. That is the relevance of our work. The purpose of the article is to investigate ways of spending leisure time of students of grades 5-11 of general secondary education institutions. In the study, we used the following research methods: theoretical analysis and generalization of literary sources; survey; methods of mathematical statistics. Results: we asked schoolchildren to indicate what they do in extracurricular time and offered to choose one option from the options offered (sports; physical education at the place of residence; watching TV; playing electronic games; visiting discos; working in the garden, classes on the computer, the Internet; reading fiction; communicating with friends; reading educational literature, preparing homework; additional education). The schoolchildren's answers were distributed as follows: in general, the highest percentage was given to the options - computer classes, Internet and communication with friends (21.3% each); the second step was taken by the count - I play electronic games (19.6%); 14.7% of schoolchildren each gave the option of sports and physical education at their place of residence, and the least percentage (8.1%) received the option of watching TV. The vast majority of respondents do not do homework on physical education (49.3%), 36.0% do it sometimes, 9.8% of schoolchildren indicated that they do not do homework on physical education, and 4.9% do it systematically. Answering the question of the questionnaire: "Do you exercise systematically in the sports section or on your own?", the vast majority of schoolchildren do not do physical exercises, both under the guidance of a coach and independently. A small percentage fell on the options: yes, I work out in the sports section and not systematically, but I work out. The fact that none of the respondents do physical exercises on their own is critical. The interviewed schoolchildren named the following types of sports or types of motor activity they are engaged in: sports games (football, basketball, volleyball, handball, tennis), martial arts (boxing, wrestling, karate), swimming, tourism, dancing, athletic gymnastics, athletics . In general, it can be stated that the majority of boys and girls did not participate in the organization and judging of competitions. Conclusions: methods of spending leisure time among schoolchildren aged 10-16 have been determined. They included: classes on the computer, the Internet, communication with friends, electronic games, sports and physical education at the place of residence, as well as watching TV.

Key words: free time, students, physical culture, homework, sports sections.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Дозвілля - це діяльність у вільний від праці чи навчання час, завдяки якому індивід відновлює свою здатність до праці та розвиває в основному ті уміння і здібності, які неможливо удосконалити в сфері трудової чи навчальної діяльності. Час дозвілля дозволяє кожному індивіду вибирати ті види занять, що володіють властивостями, які відсутні в багатьох видах трудової діяльності в робочий час. Безперечно, дозвілля відіграє велике значення в житті молоді [1, 4, 16].

В сфері дозвілля створюються, зберігаються та передаються з покоління в покоління зразки культурних традицій через різноманітні форми навчання, просвіти, виховання, підключення індивідів, соціальних груп до культурно-дозвіллєвої діяльності. В процесі цієї діяльності відбувається розвиток та саморозвиток особистості. Крім того, відбувається соціалізація особистості, в процесі якої індивід збагачується новим соціальним досвідом. І тому необхідно, щоб обрані для його проведення заняття були по душі людині, розвивали та удосконалювали її як фізично, так і духовно. Щоб досягти цього, потрібно не допускати заповнення дозвілля випадковими заняттями, які мало дадуть і розуму, і серцю [2, 5, 15].

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Культура дозвілля дитини потрапила в коло дослідницьких інтересів відносно недавно. Можна назвати комплексні дослідження, присвячені методологічним питанням духовно-моральних проблем, дозвіллєвих інтересів і культури взаємин таких авторів, як І. Бакіко, І. Бережна, Н. Карленко, О. Булгаков, М. Саранча, Т. Кафтанова, О. Домбровська, О.В. Вознюк та ін. А ось, робіт з вивчення способів проведення дозвілля школярів виявилось не так вже і багато. В тому і є актуальність нашої роботи.

Формулювання цілей статті

Мета статті - дослідити способи проведення дозвілля школярів 5 - 11 класів закладів загальної середньої освіти.

Матеріал і методи.

Матеріал дослідження. Дослідження проводилося в Луцький гімназії № 17, школярів 5-11 класів. Інструментом виступало анкетування за участю 420 дітей, по 30 хлопців та 30 дівчат з кожного класу, віком 10 - 16 років. Для проведення педагогічного експерименту була спеціально розроблена анкета. Під час дослідження дані були оброблені методами математичної статистики.

Методи дослідження. У дослідженні ми використовували наступні методи дослідження:

- теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел;

- анкетування;

- методи математичної статистики.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Ми попросили школярів вказати, чим вони займаються в позаурочний час та запропонували обрати один варіант із запропонованих (заняття спортом; заняття фізичною культурою за місцем проживання; перегляд TV; граю в електронні ігри; відвідування дискотек; робота на городі, в саду; заняття на комп'ютері, Інтернет; читання художньої літератури; спілкування з друзями; читання навчальної літератури, підготовка домашнього завдання; додаткова освіта).

Відповіді школярів розподілились наступним чином: загалом, найвищий відсоток отримали варіанти - заняття на комп'ютері, Інтернет та спілкування з друзями (по 21,3 %); другу сходинку посіла графа - граю в електронні ігри (19,6 %); по 14,7 % школярі надали варіантам - заняття спортом та заняття фізичною культурою за місцем проживання та найменше відсотків (8,1 %) отримав варіант - перегляд TV.

Хлопці 5 класу найбільше відсотків надали варіантам: граю в електронні ігри та заняття на комп'ютері, Інтернет (по 22,7 %); 25,8 % обрали варіант - заняття спортом; по 9,6 % отримали варіанти - заняття фізичною культурою за місцем проживання, перегляд TV та спілкування з друзями. Дівчата того ж віку, найбільше голосів надали варіанту - спілкування з друзями (33,5 %); по 20,0 % отримали варіанти - заняття фізичною культурою за місцем проживання та заняття на комп'ютері, Інтернет; 16,6 % - варіант - граю в електронні ігри; 6,6 % - перегляд TV та найменша кількість голосів припав на графу - заняття спортом (3,3 %).

Хлопці 6 класу 33,3 % віддали перевагу варіанту - заняття на комп'ютері, Інтернет. Це найвищий показник. 22,7 % отримав варіант - заняття спортом; по 10,0 % надали варіантам - заняття фізичною культурою за місцем проживання та перегляд TV. Найменше відсотків 1,3 % отримало заняття граю в електронні ігри. Щодо дівчат цього ж віку, ми спостерігаємо наступну тенденцію: 36,6 % - спілкування з друзями; 22,7 % - заняття на комп'ютері, Інтернет; 20,0 % - перегляд TV. Найменші відсотки отримали варіанти: заняття спортом - 10,0 %; граю в електронні ігри - 7,4 % та 3,3 % - заняття фізичною культурою за місцем проживання.

Хлопці 7 класу найбільше відсотків надали варіанту - перегляд TV (33,3 %).

Найменше відсотків отримали варіанти відповідей - заняття спортом (6,3 %) та заняття фізичною культурою за місцем проживання (3,3 %). Дівчата 7 класу вказали на - спілкування з друзями (23,4 %); по 20,0 % - перегляд TV, граю в електронні ігри та заняття на комп'ютері, Інтернет. Найменшу кількість голосів отримали варіанти: заняття спортом (10,0 %) та заняття фізичною культурою за місцем проживання (6,6 %).

Приблизно по однаковій кількості голосів, хлопці 8 класу, надали наступним варіантам: спілкування з друзями (36,6 %); заняття на комп'ютері, Інтернет (33,3 %); заняття спортом (22,7 %); заняття фізичною культурою за місцем проживання (20,0 %); перегляд TV (20,0 %) та граю в електронні ігри (20,0 %). Дівчата надали перевагу наступним заняттям: спілкування з друзями (25,8 %); граю в електронні ігри (22,7 %); заняття на комп'ютері, Інтернет (22,7 %); перегляд TV (20,0 %) та 8,8 % заняття фізичною культурою за місцем проживання. На жаль, серед представниць жіночої статі 8 класу, не знайшлось прихильниць, які б займалися спортом.

Хлопці 9 класу назвали наступні види дозвілевої діяльності: спілкування з друзями (27,3 %); заняття на комп'ютері, Інтернет (22,7 %); по 20,0 % - перегляд TV та граю в електронні ігри; заняття спортом (10,0 %). Варіант - заняття фізичною культурою за місцем проживання, не обрав жоден з респондентів. У дівчат найвищі відсотки припали на варіанти: спілкування з друзями (33,5 %) та перегляд TV (33,3 %). По 10,0 % - заняття спортом та заняття на комп'ютері, Інтернет. Найменші відсотки отримали: заняття фізичною культурою за місцем проживання (6,6 %) та граю в електронні ігри (6,6 %).

Юнаки 10 класу визначились наступним чином: спілкування з друзями (33,5 %); по 20,0 % - перегляд TV та заняття на комп'ютері, Інтернет; 16,5 % - граю в електронні ігри та 10,0 % - заняття фізичною культурою за місцем проживання. Нажаль, варіант - заняття спортом, не обрав жоден з опитаних школярів. Подібна тенденція склалася і з дівчатами 10 класу. Різниця полягає лише в тому, що вони 1,1 % надали варіанту - заняття спортом та жодна не обрала варіант - заняття фізичною культурою за місцем проживання.

Тішить той факт, що 25,8 % юнаків випускного класу у своє дозвілля займаються спортом, 9,6 % займаються фізичною культурою за місцем проживання. Найменше голосів отримав варіант - граю в електронні ігри (3,3 %). Подібна тенденція спостерігається і серед дівчат цієї вікової категорії.

Таки варіанти, як відвідування дискотек; робота на городі, в саду; читання художньої літератури; читання навчальної літератури, підготовка домашнього завдання; додаткова освіта не знайшли своїх прихильників.

Щоб досягнути успіхів в оволодінні навчальним матеріалом із фізичної культури, необхідна і самостійна робота школярів. Одним із видів такої діяльності буде виконання домашнього завдання з фізичної культури [7, 8, 14].

Ми поставили школярам питання: "Чи Ви виконуєте домашні завдання з фізичної культури?". Пропонувались наступні варіанти: так, завжди; так, інколи; їх не задають; ні, не виконую.

Переважна більшість респондентів домашні завдання з фізичної культури не виконують (49,3 %), 36,0 % - виконують їх інколи, 9,8 % школярів вказали, що домашні завдання з фізичної культури не задають та 4,9 % - виконують їх систематично (табл. 1).

Таблиця 1

Виконання домашнього завдання з фізичної культури школярами, %