Модифікація контент-аналізу оголошень праці як засобу врахування вимог стейкхолдерів-роботодавців при оновленні змісту професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модифікація контент-аналізу оголошень праці як засобу врахування вимог стейкхолдерів-роботодавців при оновленні змісту професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів

Борисова Світлана Володимирівна

кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри дизайну, ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", докторантка Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка



Анотація

У статті схарактеризовано чинники, що мають вплив на зміст підготовки майбутніх фахівців з графічного дизайну: тенденції у професійній сфері і на ринку праці, потреби ключових стейкхолдерів, розвиток технічних засобів і цифрових технологій.

Подано результати досліджень глобального ринку графічних дизайнерів з акцентом на його сегментацію за ключовими продуктами і послугами.

Зазначено, що одним із засобів отримання актуальної інформації щодо галузевого змісту професійної діяльності є застосування методу контент-аналізу до оголошень праці, який означено як формалізований змішаний кількісно-якісний метод аналізу, категоризації, інтерпретації змісту усної, письмової, візуальної форм спілкування та формулювання висновків про явище на основі отриманих результатів.

Проаналізовано співвідношення кількісної і якісної складових контент-аналізу, залежність процедури застосування методу від сфери, що підлягає аналізу.

Підкреслено важливість планування процесу аналізу від конкретизації запиту на дослідження, розробки базового набору категорій, способів ідентифікації, кодування і фіксації даних у масиві, подальшої їх обробки й інтерпретації.

Виявлено, що етапність проведення кон- тент-аналізу на сьогодні не є сталою, а тому подано модифіковану процедуру контент- аналіз оголошень праці щодо вакансій графічних дизайнерів, засновану на методі контент- аналізу за частотою з урахуванням ітеративного, інтерпретаційного підходу методу тематичного аналізу до категоризації масиву даних за темами. В інтерпретації отриманих результатів зазначено врахування якісних і кількісних складових контент-аналізу і схарактеризовано у загальному вигляді отримані результати і висновки, що дають підстави для оновлення змісту освіти з урахуванням потреб ринку праці, соціальної спільноти і здобувачів вищої освіти. професійний цифровий підготовка

Ключові слова: графічний дизайнер; оновлення змісту освіти; вимоги стейкхолдерів; оголошення праці; контент-аналіз.



BORYSOVA Svitlana

PhD in Pedagogy, associate Professor at the Department of Design, State Institution "Luhansk Taras Shevchenko National University",

Doctoral Candidate of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University

MODIFICATION OF CONTENT ANALYSIS FOR JOB ADVERTISEMENTS AS A MEANS OF TAKING INTO ACCOUNT THE STAKEHOLDERS-EMPLOYERS' REQUIREMENTS DURING UPDATING THE CONTENT OF FUTURE GRAPHIC DESIGNERS' PROFESSIONAL TRAINING

Summary. Introduction. The content of the training of future specialists in graphic design is influenced by: trends in the professional field and the labor market, the needs of critical stakeholders, and the development of technical means and digital technologies. Research results of the graphic designers' global market demonstrate its segmentation by key products and services. The source of requirements for the content of professional training of future specialists is the job advertisement.

The purpose of the article is to disclose and analyze features, advantages, and limitations of using the content analysis method for graphic designers job advertisements as a means of determining stakeholder requirements for the competencies and job responsibilities of searchers to take them into account when modernization the content of future graphic designers' professional training.

The methods of analysis, quantitative and qualitative content analysis, content analysis by frequency, and thematic analysis are used in the article.

Results. The content analysis method for job advertisements is defined as a formalized mixed quantitative- qualitative method of analysis, categorization, interpretation of the content of oral, written, and visual forms of communication, and formulation of conclusions about the phenomenon based on the results obtained. Depending on the field of application (political science, sociology, psychological-pedagogical environment, historical, historical- pedagogical research, media, media-educational spheres, etc.), the nature of the analyzed data (oral, written, visual, mixed forms of communication), expected types of final results, distinguish quantitative, qualitative and mixed content analysis. Planning the analysis process from specifying the research request, developing a basic set of categories (selection units, recording units, contextual units), methods of identification, coding, and data fixation in the array to their processing and interpretation is important.

Originality. Since the phasing of content analysis is currently not stable, a modified procedure for the content analysis of graphic designer's job advertisements is presented, based on the method of content analysis by frequency, taking into account the iterative, interpretive approach of the thematic analysis method to categorize the array of data by topic. In the interpretation of the obtained results, the consideration of the qualitative and quantitative components of the content analysis is indicated and the obtained results and conclusions are characterized in a general way, which provides grounds for updating the content of education taking into account the needs of the labor market, social community and students.

Conclusion. There are a significant number of content analysis procedures, which are united by common features: the object of research is a document in any case, and the research procedure includes both qualitative and quantitative indicators. Despite the limitations in the use of content analysis, the use of this method when selecting the content for future graphic designers' professional training is appropriate and is conditioned by ensuring objectivity, systematicity, contextuality, cyclicality, accessibility, and profitability with a large sample size. Interrelationships and trends revealed in job advertisements are useful for analyzing current educational practice, clarifying requirements and criteria for evaluating student projects and formulating proposals for updating the content of education in the field of graphic design for institutions of higher education.

Keywords: graphic designer; updating the education content; stakeholder requirements; job advertisement; content analysis.



Постановка проблеми. Зміст професійної підготовки майбутніх фахівців з графічного дизайну безпосередньо залежить від низки чинників, серед яких найбільшого значення набувають необхідність врахування:

тенденцій, притаманних глобальному ринку графічного дизайну і таких, що мають локальний характер на рівні держави, регіону, громади;

потреб ключових зацікавлених сторін, якими, перш за все, є здобувачі вищої освіти, які планують реалізувати свій потенціал в професійному середовищі, роботодавці, які потребують кваліфікованого фахівця для виконання виробничих завдань, соціальне оточення, яке зацікавлене у реалізації власних запитів;

розвитку технічних засобів і цифрових технологій. Невпинний розвиток технологій та перманентне збільшення кількості користувачів засобів комунікації потребує врахування у змісті професійної підготовки як змін, що відбуваються у програмному й апаратному забезпеченні професійної діяльності графічного дизайнера, так і розширення переліку об'єктів графічного дизайну, проєктування яких входить до професійних обов'язків графічних дизайнерів.

Виявлені тенденції, притаманні глобальному ринку праці у профільному сегменті, закладають базис для розуміння процесів наступного розвитку професійної сфери. Так, за результатами аналізу платформою галузевих досліджень IBISWorld глобального ринку графічних дизайнерів на жовтень 2023 року розмір зазначеного ринку у глобальному вимірі становив 49,7 млрд. доларів і сягнув за цим показником 9-го місця серед інших галузей глобальної бізнес- діяльності [1]. Значимість абсолютного показника підтримується глобальною тенденцію невпинного зростання ринку індустрії. Так, за п'ять останніх років (2018-2023 рр.) зростання глобального ринку графічного дизайну у середньому щорічно складало 2,9% з підвищенням показника до 3,3% у 2023 році, що вище, ніж показники темпу зростання сектору глобальної бізнес- діяльності в цілому [1].

Розуміння особливостей сегментації ключових продуктів і послуг глобального ринку графічного дизайну, подані у рапорті "Global Graphic Designers - Market Size, Industry Analysis, Trends and Forecasts (2023-2028)" [2], забезпечують аргументований відбір і структурування змісту професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів. Згідно даних рапорту на сьогодні ключовими секторами продуктів і послуг у сфері графічного дизайну визначені (за зменшенням обсягів): послуги з брендингу, айдентики, створення іміджу (43,2%); послуги з проєктування об'єктів друкованого дизайну (30,0%) і послуги зі створення інтерактивних, цифрових об'єктів дизайну (26,8%). Поступове збільшення долі сектору продуктів цифрового дизайну обумовлено зростанням обсягу носіїв інформації та засобів комунікації, якими користуються споживачі послуг, особливо у віртуальному просторі; соціальним замовленням на нові об'єкти дизайну та послуги, які відповідають умовам цифровізованого стилю життя у насиченому віддаленими комунікаціями середовищі [3].

Відповідно завдання оновлення професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів потребує регулярної рефлексії, що ґрунтується на систематизації даних аналітики щодо змін у секторі глобального і локального графічного дизайну, у вимогах до змісту і переліку компетентностей графічних дизайнерів, змістового навантаження й структури професійної діяльності.

Одним із засобів, що забезпечують отримання актуальної інформації з позиції стейкхолдерів (соціального оточення, працедавців) щодо поточного стану змісту професійної діяльності у галузі графічного дизайну, є застосування методу контентаналізу до оголошень праці як реальних запитів роботодавців.

Мета статті. З'ясувати особливості, переваги і обмеження застосування методу контент-аналізу щодо оголошень про вакансії графічних дизайнерів як засобу визначення вимог стейкхолдерів до компетентностей і посадових обов'язків пошукувачів з метою їх врахування при оновленні змісту професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Контент-аналіз як формалізований змішаний кількісно-якісний метод застосовується в дослідженнях у комбінації з іншими дослідницькими методами для аналізу й інтерпретації змісту усної, письмової, візуальної форм спілкування (текстів, зображень, аудіо записів тощо) з метою виявлення закономірностей, групування виділених характеристик і надання висновків щодо розуміння певного явища на основі отриманих результатів [4].

В наукових розвідках і до сьогодні ведуться дебати щодо співвідношення кількісної і якісної складових методу. В залежності від сфери застосування методу, природи аналізованих даних, передбачуваних типів підсумкових результатів, надаються описи процедур проведення контентаналізу:

кількісного, де пильна увага приділяється контролю вибірки, об'єктивності кодування, збору та аналізу даних, їх достовірності, застосуванню статистичних методів обробки результатів великих масивів однопланової й неунікальної інформації [5], власне кількісний контент-аналіз дає підстави для формування висновків щодо тенденцій розвитку в обраній сфері;

якісного (скерованого, мультимодального), що з урахуванням кількісних і якісних показників зорієнтований не стільки на числові значення, скільки на описові, результуючі дані із заздалегідь невизначеним результатом аналізу як низки однотипних документів, так і одиничних, унікальних матеріалів, де важливим є врахування, окрім змісту документу, його оформлення, структура, акценти тощо [6; 7];

і змішаного, в якому, крім відносної свободи дослідники при плануванні проведення аналізу і встановленні характеру його результатів, присутня можливість кількісного опису змісту комунікацій з незначною їх категоризацією, а процес обробки первинних результатів не є механічним [8].

Контент-аналіз застосовується переважно з метою глибокого аналізу певної проблеми з максимальним охопленням всіх її аспектів і взаємозв'язків із іншими проблемами, формування прогнозу потенційного розвитку проблеми і розробки шляхів її розв'язання. В залежності від сфери застосування метод контент-аналізу набуває суттєвих відмінностей. В політології контент-аналіз застосовується для первинного аналізу письмової, текстової інформації з подальшим опрацюванням проблеми, тому розглядається не як метод, а як технологія у проведенні більшого за обсягом дослідження політичного процесу [9]. Контентаналізу у сфері політології і соціології притаманне більш широке використання якісного контент-аналізу, наприклад, в дослідженнях письмової форми спілкування (написів на плакатах учасників Помаранчевої революції) Т. Марценюк [10], маніпулятивної шифрованої інформації з порушенням мовних норми у ЗМІ Р.-Ю. Перхач і А. Смирновою [11], візуальної форми спілкування (політичної візуальної комунікації у жанрах карикатура і меми на президента В. Зеленського) О. Семотюка [12], реклами як поєднання письмової та візуальної форм спілкування А. Согоріним [13].

В психолого-педагогічному середовищі контент-аналіз знайшов застосування як процедура, що обіймає якісні індикатори (у роботах Н. Галяс зі з'ясування дефініції "управління знаннями" в системі місцевого самоврядування [14], М. Дудки щодо морфологічного аналізу сутності поняття "стійкий розвиток" [15]), як психологопедагогічна діагностична процедура, допоміжний або контрольний метод класифікації даних прожективних методик або відповідей на відкриті питання анкет [16], як додатковий метод у діагностиці психологічних особливостей індивідуума і групи [17], як самостійний концептуальний метод дослідження [18], що підлягає автоматизованому кодуванню текстів за допомогою ключових токенів [19].

В історичних дослідженнях, на думку Р. Ріжняк, більшої ваги при вивченні змісту контенту набуває кількісний контентаналіз з урахуванням обсягу вибірки, одиниць контексту та одиниць обрахунку [20], хоча одночасний формально-кількісний і змістовно-якісний аналіз історичних матеріалів дозволяє компенсувати недоліки в отриманні надійних результатів [21], а в історико-педагогічних, згідно дослідження Л. Зеленської і А. Балацинової, контентаналіз у поєднанні з кліометрією дозволяє уникнути ефекту подвійного викривлення й отримати більш об'єктивні дані [22].

Контент-аналіз у дослідженнях медійної, медійно-освітньої як суміжних сфер розглядається в якості інструменту фахівця, методики проведення дослідження (Г. Квіта і К. Шіковець наводять дані щодо застосування контент-аналізу фахівцями з економічної кібернетики як інструменту покращення конкурентних переваг веб-сайту підприємства [23]; Т. Сащук - впливу медіа-контенту на емоційно-дійову здатність комунікантів з поширенням н соціум в цілому [24]), переважно для отримання масиву систематизованих кількісних даних [25]. Науковці, які досліджують розвиток текстових масивів даних електронних видань, підкреслюють необхідність модифікації класичної етапності проведення контентаналізу у відповідності до конкретних завдань [26] і типу продукту, що має бути в результаті отриманий: описовий (цифровий або текстовий [5, с. 14]), підсумковий чи класифікований.

Отже, контент-аналіз передбачає класифікацію і переведення отриманих якісних даних з достатньої кількості однотипних документів, релевантних меті дослідження, у числовий вимір. Подальший змістовий аналіз залежить від обраних для обробки типів кількісних значень.

За K. Krippendorff, до типів кількісних даних зараховано: описові величини, що пов'язані з одиницями вибірки; описові величини, що вимірюють одиницю певної категорії, або перераховують складові частини категорії; неописові величини, отримані в результаті підрахунку частоти появи одиниць аналізу в межах відповідних категорій [27, с. 102-103], які виконують різні аналітичні функції і відрізняються фізично, синтаксично, категоріально, пропозиційно і тематично.

Важливим при проведенні контентаналізу є чітке планування процесу, що в узагальненій практиці розпочинається з конкретизації запиту, що підлягає опрацюванню, оскільки це є визначальним моментом у відборі типу контенту для дослідження та визначенні репрезентативної цільової або випадкової вибірки. Розроблений на цій основі базовий набір категорій, їх кодування з метою фіксування даних забезпечує можливість початку ідентифікації даних, можливість наступної корекції складових груп даних під час ітеративного процесу контент-аналізу на стадії накопичення інформації. Наступний аналіз даних на основі якісних та/або статистичних методів та їх інтерпретація забезпечує формулювання висновків на основі отриманих результатів [28].

Підкреслимо, що планування, етапність проведення контент-аналізу на сьогодні не є сталою і може суттєво відрізнятися від класичної техніки кількісно-якісного аналізу підрахунку частот, реферування текстів або визначення емоційного забарвлення реферованих джерел визначеної сфери дослідження, з використанням або відмовою від застосування спеціального програмного забезпечення, що узгоджується з основним, визначеним дослідником, завданням контент-аналізу.

Застосування аналізу оголошень праці з позиції вимог ринку праці подано у низці досліджень, що мали на меті отримання різнорідних даних і проводилися відповідно до модифікованих процедур. Досліджувалися вплив оголошень праці на намір у робітників претендувати на роботу [29], співвідношення в оголошеннях про роботу технічних навичок і навичок спілкування загалом [30], і в графічному дизайні зокрема [31]; проводився якісний контент-аналіз попиту ринку праці на позицію секретаря [32]; вивчення вимог ринку праці івентменеджерів [33], інженерів-будівельників [34], журналістів [35]; фахівців у галузі бібліотечної та інформаційної науки [36], графічних дизайнерів у Великій Британії і Фінляндії [37].

Отже, контент-аналіз оголошень праці щодо вакансій графічних дизайнерів в Україні передбачав уточнення і конкретизацію етапності його проведення у відповідності до завдання дослідження: визначення вимог стейкхолдерів-роботодавців, як суб'єктів ринку праці, до компетентностей і посадових обов'язків пошукачів праці з метою відбору й структурування змісту професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів. Серед окремих методів контент-аналізу було застосовано метод контент-аналізу за частотою, що передбачало підрахунок і категоризацію частоти релевантні ключових слів і словосполучень, що знаходилися в аналізованому контенті. Ітеративний характер запланованого контент-аналізу передбачав попереднє формування розподілу інформації, первинне її накопичення, уточнення сегментації на основі віднайдених закономірностей; подальше накопичення інформації на основі визначених одиниць контент-аналізу.

На попередньому етапі визначення типів даних, якими оперують у дослідженні, було визначено, що одиницею відбору (вибірки) як основою для аналізу суджень є незалежні один від одного оголошення про вакансію графічного дизайнера з досвідом роботи, що знаходиться в межах 0-2 роки, що відповідає досвіду випускників ЗВО. Оскільки оголошення праці є невеликими за розмірами текстами з формалізованою платформами пошуку праці структурою подання інформації, то членування тексту оголошень логічно відбувалося відповідно до цієї структури. Найбільшого значення надавалося блокам вимог до посади графічного дизайнера і посадових обов'язків, що містять перелік об'єктів дизайну, з проєктуванням яких має бути обізнаний пошукач праці. Для встановлення зв'язку між зазначеними блоками і форматом роботи підлягали фіксації характеристики підприємств, що потребували послуг графічного дизайнера (місце розташування, вид діяльності підприємства). Збережені до масиву одиниці відбору мають відповідати вимогам: достатності обсягу інформації в оголошенні (виключаються з масиву оголошення, що не мають ключових описів вимог чи посадових обов'язків); конкретності опису; відсутності дублювання (одна вакансія має зберігатися один раз у масиві оголошень, повтори оголошень мають бути вилучені з масиву).

Оптимальним для контент-аналізу є масив зі значною кількістю одиниць відбору, що пояснюється тим, що закономірності виявляються тим виразніше, чим більшим є розмір вибірки горизонтального співставлення впродовж відносно тривалого проміжку часу. З метою забезпечення отримання статистично репрезентативних даних обсяг вибірки визначено у розмірі 300 вакансій, що опубліковані на платформах пошуку праці в Україні (200 вакансій), і доповнено вибіркою вакансій, що опубліковані на платформах пошуку праці в Польщі (100 вакансій), як суміжного потенційного ринку праці, що демонструє важливі тенденції для наступного врахування при оновленні змісту професійної підготовки графічних дизайнерів.

Пошуку вакансій здійснювався на визнаних платформах пошуку роботи в Україні (work.ua, robota.ua, djinni.co, jobs.dou.ua, happymonday.ua) і Польщі (pracuj.pl, pl.jooble.org, gowork.pl, praca.pl, aplikuj.pl) з охопленням пропозицій праці практично з усіх регіонів країн (виключенням стали регіони, де ведуться активні бойові дії, в яких практично відсутні пропозиції праці за профілем дослідження). Оголошенням праці було надано унікальні номери наскрізної нумерації в часових межах проведення контент-аналізу, що склало три місяці.

Достатньою, однозначною, придатною для ідентифікації за якісними і кількісними ознаками одиницею запису (опису), що містить виявлену інформацію і забезпечує основу для статистичної обробки записів визначено компоненти (слово, словосполучення як сегмент інформації), складові з ознаками (індикаторами), що належать до завдання дослідження, а саме складові посадових обов'язків і вимог, що висуваються до позиції графічного дизайнера з досвідом роботи до двох років.

Контекстною одиницею, яка окреслює спосіб фіксації інформації і характеризує одиницю запису, в переважній більшості є зазначення присутності або відсутності в оголошенні праці згадування певного компонента. Виключенням у способі фіксації став компонент "Володіння англійською мовою", присутність якого в оголошенні зазначалася відповідно до бажаного рівня володіння іноземною мовою за CEFR (Common European Framework of Reference). Отже, основу контент-аналізу оголошень праці складає підрахунок частоти згадування змістових одиниць (окремих компонентів) в масиві оголошень праці. Визнано як несуттєве визначення в числовому вимірі насиченості оголошень праці одиницями опису (показнику простору, який містить виділені компоненти), оскільки важливим для аналізу є хоча б єдине згадування компоненту у тексті оголошення, не залежно від розміру тексту.

У виборі способу кодування отриманих даних перевагу було надано ручному, а не автоматизованому (із застосуванням програмного забезпечення), оскільки процес кодування передбачав визначення інтенсивності проявів окремих компонентів і переведення описових характеристик в градації (визначення ступеня обов'язковості вимог з позиції роботодавця від несуттєвих, бажаних до виключно необхідних, пріоритетності навичок володіння графічним редакторами, фіксації володіння англійською мовою за шкалою CEFR тощо) і врахування контексту, що визначає значення для контекстнозалежних характеристик (наприклад, не зазначення досвіду роботи, проте вимога надати якісне портфоліо з певними типами виконаних проєктів, зазначена вимога вчасного виконання проєктів передбачає сформовані навички самоорганізації тощо).

Зведення інформації до таблиць було виконане на основі якісного аналізу категоризації й групування компонентів із застосуванням концепції тематичного аналізу, що передбачає гнучкий, ітеративний, інтерпретаційний підхід до категоризації масиву даних за темами.

Наступна інтерпретація отриманих результатів передбачала виявлення, систематизацію, оцінювання характеристик, порівняльний аналіз інформації відповідно до завдання дослідження, що дозволило зробити висновки щодо тенденцій, які простежуються у формування переліку вимог і посадових обов'язків, які висуваються роботодавцями до позиції графічного дизайнера з відсутністю або обмеженим досвідом роботи у професійному середовищі, взаємозв'язків між виділеними компонентами, виконати опис кількісних і якісних характеристик, виявлених у процесі обрахунку, якісної і статистичної обробки масиву інформації.

В інтерпретації отриманих результатів передбачено врахування якісних і кількісних складових контент-аналізу. Якісний контент-аналіз, що пов'язаний з інтерпретацією контексту контенту, закономірностей і наслідків цих функцій для розуміння ситуації застосування контенту, було використано: при виділенні базових категорій, груп компонентів та окремих компонентів у змісті професійної діяльності графічного дизайнера; при з'ясуванні контексту вимог володіння визначеним рівнем англійської мови, співвідношення вимог до навичок роботи в команді, самокерування, стресостійкості і форм організації роботи (офісної, змішаної, віддаленої), при визначенні вірогідної зміни типів виконуваних проектів з традиційної сфери на цифрові продукти для віртуального простору.

Кількісний контент-аналіз, що передбачае систематичний підрахунок, категоризацію змісту, виявлення закономірностей і взаємозв'язків між елементами, унаочнений у діаграмах, застосовувався: при визначенні частоти згадування визначених компонентів у загальній вибірці, при розрахунку співвідношення частоти згадування кожного компоненту групи до середньої частоти компонентів в тій самій підкатегорії з метою виявлення частіше згадуваних компонентів; при визначенні тенденцій у кількісних відмінностях і подібностях компонентів категорій вимог і обов'язків, що висуваються до позиції графічного дизайнера в Україні і Польщі; у визначенні обов'язкових і бажаних, базових і спеціалізованих навичок, що в подальшому дають підстави для формулювання висновків щодо модернізації змісту освітніх програм та їх освітніх компонентів з урахуванням потреб ринку праці, соціальної спільноти і здобувачів вищої освіти.



Висновки і перспективи подальших досліджень

Наразі існує значна кількість методик контент-аналізу і, безумовно, з розвитком цього методу буде ще більше. Усім цім методикам притаманні спільні риси: об'єктом дослідження у будь-якому разі є документ, і процедура дослідження обіймає як якісні, так і кількісні індикатори. На основі аналізу процедур досліджень із використанням контент-аналізу, залежних від мети і сфери застосування методу, було розроблено його модифікацію для контекст-аналізу оголошень праці, основними етапами якого визначено:

усталення масиву інформації, що складається з одного типу повідомлень - оголошень праці як одиниць відбору (вибірки) з урахуванням вимог до відбору для кожної одиниці вибірки, отриманих за єдиний, відносно тривалий (впродовж трьох місяців) проміжок часу з одного типу джерел - визнаних онлайн платформах пошуку роботи;

усталення одиниць запису (сегментів інформації), складових з індикаторами, що належать до завдання дослідження (компонентів вимог і посадових обов'язків, що висуваються до посади графічного дизайнера);

усталення контекстних одиниць (одиниць обрахунку) і залежних способів фіксації інформації;

усталення категорій, групування компонентів даних за поняттями, вираженими в окремих термінах, темами, вираженим у словосполученнях, на основі ітеративного інтерпретаційного підходу до категоризації масиву даних;

зведення даних, формуванні масиву інформації зі статистично репрезентативної вибірки оголошень праці у вигляді таблиць без використання програмних засобів;

обробка та інтерпретація даних у кількісному і якісному вимірах;

формулювання висновків щодо шляхів оновлення змісту професійної освіти (освітніх програм та їх освітніх компонентів) з урахуванням потреб ринку праці графічних дизайнерів.

Не зважаючи на обмеження у використанні контент-аналізу через трудомісткість обробки великого обсягу даних, вірогідну недостатність контекстної інформації, суб'єктивізм у процесі інтерпретації контекстної інформації і категоризації, використання методу контент-аналізу при відборі змісту професійної підготовки майбутніх графічних дизайнерів є доцільним і обумовлюється забезпеченням об'єктивності (дослідник використовує реальні, незалежні від нього, дані), системності (метод передбачає системний підхід до аналізу контенту), контекстуальності (метод дозволяє врахувати контекст контенту), циклічності (передбачено можливість вдосконалення схем групування під час аналізу даних), доступності й рентабельності при великому обсязі вибірки.

Взаємозв'язки і тенденції, виявлені в оголошеннях про вакансії графічних дизайнерів, є корисними при проведенні аналізу поточної освітньої практики щодо її відповідності потребам роботодавців, уточненні вимог і критеріїв оцінювання студентських проєктів, формуванні пропозицій оновлення змісту освіти в галузі графічного дизайну для закладів вищої освіти, що наближає професійну підготовку майбутніх графічних дизайнерів до реальних потреб роботодавців, підтримує формування і розвиток професійної кар'єри студентів. Вважаємо доцільним проведення порівняльного аналізу оголошень про вакансії графічних дизайнерів в інших країнах Європейської спільноти і США для вчасного виявлення глобальних змін глобального ринку праці графічного дизайну.

Зазначимо, що запропонована модифікація методу контент-аналізу містить риси методу тематичного аналізу, який передбачає більш гнучкий та ітеративний підхід в організації, категоризації та кодуванні даних з метою виявлення повторюваних значень якісних даних (тем, концепцій, ідей, спільних рис, закономірностей) в масивах інформації на основі глибокого інтерпретаційного та переважно якісного аналізу, що може мати прояви суб'єктивності у виявленні контексту отриманих даних. Можливості застосування, переваги, недоліки, ризики і застереження в інтеграції контент-аналізу, тематичного кодування і тематичного аналізу потребують додаткового дослідження.



Список бібліографічних посилань

1. Global Graphic Designers - Market Size 2004-2029. IBISWorld. URL: https://www.ibisworld.com/global/marketsize/global-graphic-designers/ (Last accessed:

2. Global Graphic Designers - Market Size, Industry Analysis, Trends and Forecasts (2023-2028). IBISWorld. URL: https://www.ibisworld.com/global/market-researchreports/global-graphic-designers-industry/ (Last accessed: 11.10.2023).

3. Гардабхадзе I. Тенденції розвитку дизайну доби постіндустріального суспільства. Вісник КНУКіМ. Серія "Мистецтвознавство", 2019. № 41. С. 176184. DOI: 10.31866/2410-1176.41.2019.188689.

4. Bengtsson M. How to plan and perform a qualitative study using content analysis. NursingPlus Open, 2016. № 2. Р. 8-14. DOI: 10.1016/j.npls.2016.01.001.

5. Gavora P. The State-of-the-Art of Content Analysis. Journal of Education Scients, 2015. № 1. Р. 6-18. URL: http: //nevelestudomany.elte.hu/index.php/2015/04 /the-state-of-the-art-of-content-analysis/?lang=en (Last accessed: 11.10.2023).

6. Assarroudi A., Heshmati Nabavi F., Armat M., Ebadi

7. , Vaismoradi M. Directed qualitative content analysis: the description and elaboration of its underpinning methods and data analysis process. Journal of Research in Nursing, 2018. №3 (1). Р. 42-55. DOI: 10.1177/1744987117741667.

8. Serafini F., Reid S. F. Multimodal content analysis: expanding analytical approaches to content analysis. Visual Communication, 2019. No 22(4). P. 623-649. DOI: 10.1177/1470357219864133.

9. Бондар В.С., Допіра М.А. Розгляд методу контент-аналізу з погляду кількісно-якісних технік проведення. Наукові записки НаУКМА, 2007. Т. 70: Соціологічні науки. С. 17-26. URL: https: //ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/6 877 (дата звернення 11.10.2023).

10. Неліпа Д. Контент аналіз як технологія збору первинних даних при здійсненні системного аналізу політичних явищ і процесів. Освіта регіону. Політологія, психологія, комунікації, 2011. № 4. URL: http://social-science.uu.edu.ua/article/668 (дата звернення 11.10.2023).

11. Марценюк Т.О. Про що говорить Майдан: якісний контент-аналіз надписів на плакатах учасників "помаранчевої революції". Наукові записки НаУКМА: Соціологічні науки, 2005. № 46. С. 60-66. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/7 839 (дата звернення 11.10.2023).

12. Перхач Р.-Ю. Т., Смирнова А.О. Мовні засоби маніпуляції в пресі: контент-аналіз. Молодий вчений, 2019. № 10 (74). С. 186-189. DOI: 10.32839/2304-5809/2019-10-74-43.

13. Семотюк О. Хто я: стратегія чи випадковість?: Комп'ютерний контент-аналіз карикатур і мемів на В. Зеленського. Докса, 2020. № 2 (34). C. 180195. DOI: 10.18524/2410-2601.2020.2(34).218121.

14. Согорін А. Особливості використання методу контент-аналізу для дослідження реклами в друкованих засобах масової інформації. Актуальні проблеми філософії та соціології, 2016. Вип. 10. С. 135-137. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2016_10_39 (дата звернення 11.10.2023).

15. Галяс Н.М. Контент-аналіз як науковий метод дослідження поняття "управління знаннями" в системі місцевого самоврядування. Право та державне управління, 2017. № 2 (27). С. 187-193. URL: http://www.pdujournal.kpu.zp.ua/archive/2_2017/32.pdf (дата звернення 11.10.2023).

16. Дудка М.О. Морфологічний аналіз сутності поняття "стійкий розвиток". Глобальні та національні проблеми економіки, 2018. Вип. 22. С. 357-362. URL: http://global-national.in.ua/archive/22-2018/70.pdf (дата звернення 11.10.2023).

17. Лук'янова Л. Контент-аналіз як психолого-педагогічна процедура. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Умань: ПП Жовтий, 2010. Ч. 4. С. 149-157. URL: https: //lib.iitta.gov.ua/7538/1/Контент-аналіз.pdf (дата звернення 11.10.2023).

18. Чуйко Г., Ілюк М. Актуальність застосування контент-аналізу як методу психологічного дослідження цифрового світу. Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки: збірник тез І Міжнародної наукової конференції присвяченої 35 роковинам аварії на ЧАЕС, 22-23 квітня 2021 р. Тернопіль: ФОП Паляниця

19. А., 2021. С. 135-137. URL: https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/35110/2/ MCTD_2021_Chuiko_HActuality_of_application_135-137.pdf (дата звернення 11.10.2023).

20. Agrawal B. Content Analysis for Pedagogy of English. Literary Endeavour, 2018. Vol. 9 (1). Р. 213-218. URL: https://www.literaryendeavour.org/archives/2018/2 1 (Last accessed: 11.10.2023).

21. Zelenska L., Bondar T,. Bondar O. Historical and Pedagogical Aspects as a Subject of Content Analysis of Popular Science Publications. Pedagogy and Education Management Review, 2020. № 2. Р. 17-26. DOI: 10.36690/2733-2039-2020-2-17

22. Ріжняк Р.Я. Контент-аналіз нумізматичних досліджень українських історичних періодичних видань (1990-2016 роки). Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2016, № 45 (2). С. 103-107. URL: http://old.istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/ page/issues/45/76.pdf (дата звернення

23. Грєбцова І. Контент-аналіз як метод вивчення матеріалів регіональної преси середини ХІХ ст. Записки історичного факультету. 2020. № 31.

24. 145-157. DOI: 10.18524/2312

25. 6825.2020.31.220045.

26. Зеленська Л., Балацинова А. Теоретичні основи застосування контент-аналізу в історико-педагогічних дослідженнях. Наукові записки БДПУ. Серія: Педагогічні науки. 2020. Вип. 1. С. 29-42. DOI: 10.31494/2412-9208-2020-1-1-2942.

27. Квіта Г. М., Шіковець К.О. Контент-аналіз веб-сайтів як інструмент фахівця з економічної кібернетики. Економіка та управління підприємствами. 2017. Вип. 10. С. 19-23. URL: http://www.marketinfr.od.ua/journals/2017/10_2017_ukr/6.pdf (дата звернення 11.10.2023).

28. Сащук Т. І. Контент аналітичного видання: тенде нції впливу на соціум (на прикладі журналу "Український тиждень"). Діалог: Медіа-студії: зб. наук. праць. Одеса: Астропринт, 2012. Вип. 14. С. 226234. URL: https: //evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/ 123456789/8 626/1/Saschuk_T.PDF (дата звернення

29. Katerynych P. Educational journalism in Ukraine (results of content analysis). Synopsis: Text, Context, Media, 2021. № 27 (2). Р. 86-95. DOI: 10.28925/2311-259x.2021.2.7.

30. Фольтович В., Коробчинський М., Чирун Л., Висоцька В. Метод контент-аналізу текстової інформації інтернет-газети. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Комп'ютерні науки та інформаційні технології, 2017. № 864. С. 719. URL: http: //nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPKNIT_2017_864_4 (дата звернення 11.10.2023).

31. Krippendorff K. Content analysis: an introduction to its methodology. 2nd ed. Sage Publications Inc., 2004. 412 c.

32. Hsieh H-F., Shannon S. E. Three Approaches to Qualitative Content Analysis. Qualitative Health Research, 2005. № 15 (9). Р. 1277-1288. DOI:

33. 10.1177/1049732305276687.

34. Ganesan M., Antony S.P., George E.P. Dimensions of job advertisement as signals for achieving job seeker's application intention. Journal of Management Development, 2018. № 37 (5). Р. 425-438. DOI: 10.1108/JMD-02-2017-0055.

35. Ooi K. B., Ting S. H. Employers' Emphasis on Technical Skills and Soft Skills in Job Advertisements. The English Teacher, 2015. № 44 (1). Р. 1-12. URL: https://meltajournals.com/index.php/TET/article/v iew/87/84 (Last accessed: 11.10.2023).

36. Nugroho S. A., Hadi A. P., Rudjiono R. Design Exploration as a Research Discovery Phase through Graphic Design Job Advertising. International Journal of Graphic Design, 2023. № 1 (1). Р. 55-76. URL: https: //journal.stekom.ac.id/index.php/ijgd/article/ view/1101/895 (Last accessed: 11.10.2023).

37. Purwanto P., Wahyu R., Yudit A. R. Analysis of Secretary Job Advertisement Content for Secretarial Skills Needs. Jurnal Economia, 2020. № 16 (1). Р. 4455. DOI: 10.21831/economia.v16i1.29872.

38. Arcodia C., Novais M. A., Le T. H. Using Job Advertisements to Advance Event Management Research. Event Management, 2020. № 24 (5). Р. 661-664. DOI: 10.3727/152599520X15894679115529.

39. Efeoglu I. E., Gerek I. H. What Qualifications and Skills are Important for Civil Engineers? A Job Advertisement Analysis: Paper presented at the International Conference Make Learn & TIIM-2015, Bari, Italy. 2015. URL: http://www.toknowpress.net/ISBN/978-961-691413-0/papers/ML15-132.pdf (Last accessed:

40. Бутиріна М. В., Анікеєнко М.П. Професійні вимоги до журналістського фаху: компетентнісний підхід. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації, 2021. № 3 (47). С. 80-88. DOI: 10.32840/cpu2219-8741/2021.3(47).11.

41. Kim J., Angnakoon P. Research Using Job Adver tisements: A Methodological Assessment. Library and Information Science Research. 2016. № 38 (4). Р. 327-335. DOI: 10.1016/j.lisr.2016.11.006.

42. Dziobczenski P. R. N., Merilainen S., Person O. Designing Career Paths in Graphic Design: A Document Analysis of Job Advertisements for Graphic Design Positions in Finland. The Design Journal, 2018. № 21(3). Р. 349-370. DOI: 10.1080/14606925.2018.1444874.

43. References

44. Global Graphic Designers - Market Size 2004-2029. IBISWorld. Retrieved 11/10/2023, from https://www.ibisworld.com/global/market-size /global-graphic-designers /.

45. Global Graphic Designers - Market Size, Industry Analysis, Trends and Forecasts (2023-2028). IBISWorld. Retrieved 11/10/2023, from https://www.ibisworld.com/global/market-researchreports / global-graphic-designers-industry/.

46. Gardabkhadze, I. (2019). Design development trends of post-industrial society. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 41: 176-184. doi: 10.31866/2410 1176.41.2019.188689. [in Ukr.].

47. Bengtsson, M. (2016). How to Plan and Perform a Qualitative Study Using Content Analysis. Nursing Plus Open, 2: 8-14. doi: 10.1016/j.npls.2016.01.001.

48. Gavora, P. (2015). The State-of-the-Art of Content Analysis. Journal of Education Scients, 1: 6-18. Retrieved 11/10/2023, from http: //nevelestudomany.elte.hu/index.php/2015/04 /the-state-of-the-art-of-content-analysis/?lang=en.

49. Assarroudi, A., Heshmati Nabavi, F., Armat, M. R., Ebadi, A., & Vaismoradi, M. (2018). Directed qualitative content analysis: the description and elaboration of its underpinning methods and data analysis process. Journal of Research in Nursing, 23(1): 42-55. doi: 10.1177/1744987117741667.

50. Serafini, F., & Reid, S. F. (2019). Multimodal content analysis: expanding analytical approaches to content analysis. Visual Communication, 22(4): 623-649. doi: 10.1177/1470357219864133.

51. Bondar, V. S., & Dopira, M. A. (2007). Reviewing of method of content-analysis in the context of quantitative and qualitative methods of realization. NaUKMA Research Papers. Sociology, 70: 17-26. Retrieved 11/10/2023, from https: //ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/6 877. [in Ukr.].

52. Nelipa, D. (2011). Content analysis as a technology for collecting primary data in the implementation of a systematic analysis of political phenomena and processes. Regional Education. Political Science, Psychology, Communications, 4. Retrieved 11/10/2023, from http://social-science.uu.edu.ua/article/668. [in Ukr.].

53. Martseniuk, T. O. (2005). what Maidan is talking about: qualitative content-analysis of the slogans from the placards of "orange revolution" participants. NaUKMA Research Papers. Sociology, 46: 60-66. Retrieved 11/10/2023, from https: //ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/7 839. [in Ukr.].

54. Perkhach, R.-Y., & Smyrnova, A. (2019). Linguistic methods of manipulation in press: content analysis. Young Scientist, 10 (74): 186-189. doi: 10.32839/2304-5809/2019-10-74-43. [in Ukr.].

55. Semotiuk, O. (2020). Who am I: Strategy or acci dent?: Computer based contents analysis of cartoons and memes of V. Zelensky. Doksa, 2 (34): 180-195. doi: 10.18524/2410-2601.2020.2(34).218121. [in Ukr.].

56. Sohorin, A. (2016). Peculiarities of using the method of content analysis for the study of advertising in printed mass media. Current Problems of Philosophy and Sociology, 10: 135-137. Retrieved 11/10/2023, from http: //nbuv.gov.ua/UJRN/aprfc_2016_10_39. [in Ukr.].

57. Halias, N. (2017). Content analysis as a scientific method for studying the concept of knowledge management in the system of local self-government. Law and Public Administration, 2 (27): 187-193. Retrieved 11/10/2023, from http://www.pdu-journal.kpu.zp.ua/archive/2_2017/32.pdf. [in Ukr.].

58. Dudka, M.O. (2018). Morphological analysis of the concept's essence of "sustainable development". Global and National Problems of Economy, 22: 357362. Retrieved 11/10/2023, from http://globalnational.in.ua/archive/22-2018/70.pdf. [in Ukr.].

59. Lukyanova, L. (2010). Content Analysis as a Psycho- Pedagogical Procedure. Collection of Scientific Papers of Uman State Pedagogical University, 4: 149-157. Retrieved 11/10/2023, from https: //lib.iitta.gov.ua/7538/ 1/Контент-аналіз.pdf. [in Ukr.].

60. Chuiko, H., & Iliuk, М. (2021). Actuality of application of content-analysis as a method of psychological research of the digital world. Military conflicts and technogenic disasters: historical and psychological consequences: Collection of the I International scientific conference (to the 35th Anniversary of the Chernobyl Disaster). PP. 135-137. Retrieved 11/10/2023, from https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/35110/2/MCTD_202 1_Chuiko_HActuality_of_application_135-137.pdf. [in Ukr.].

61. Agrawal, B. (2018). Content Analysis for Pedagogy of English. Literary Endeavour, 9(1): 213-218. Retrieved 11/10/2023, from https://www.literaryendeavour. org/archives/2018/21.

62. Zelenska, L., Bondar, T., & Bondar O. (2020). Historical and Pedagogical Aspects as a Subject of Content Analysis of Popular Science Publications. Pedagogy and Education Management Review, 2: 17-26. doi:10.36690/2733-2039-2020-2-17.

63. Rizhniak, R. Ya. (2016). The content analysis of Ukrainian historical numismatic research of periodical publications. Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhia National University, 45 (2): 103107. Retrieved 11/10/2023, from http://old.istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/ page/issues/45/76.pdf. [in Ukr.].

64. Hrebtsova, I. S. (2020). Content analysis as the method of studying of the regional press of the middle of the 19th century. Paper of Faculty of History, 31: 145-157. doi: 10.18524/2312

65. [in Ukr.].

66. Zelenska, L., & Balatsynova, A. Theoretical foundation of the content analysis application in the historical pedagogical research. Scientific papers of Berdyansk State Pedagogical University. Series: Pedagogical sciences, 1: 29-42. doi: 10.31494/2412-92082020-1-1-29-42. [in Ukr.].

67. Kvita, H. M., & Shikovets, K. O. (2017). A content analysis of web sites as instrument specialist on economic cybernetics. Economics and enterprise management, 10: 19-23. Retrieved 11/10/2023, from http://www.market-infr.od.ua/journals/2017/10_2017_ukr/6.pdf [in Ukr.].

68. Saschuk, T. I. (2012). Content of Analytical Edition: Tendencies of Influence on Socium (on the Example of Magazine "The Ukrainian Week"). Dialog: Media Studios, 14: 226-234. Retrieved 11/10/2023, from https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/ 123456789/8 626/1/Saschuk_T.PDF. [in Ukr.].

69. Katerynych, P. (2021). Educational journalism in Ukraine (results of content analysis). Synopsis: Text, Context, Media, 27 (2): 86-95. doi: 10.28925/2311259x.2021.2.7.

70. Foltovych, V., Korobchynskyi, M., Chyrun, L., & Vysotska, V. (2017). The method of content analysis of textual information of an online newspaper. The Bulletin of Lviv Polytechnic National University. Computer sciences and information technologies, 864: 719. Retrieved 11/10/2023, from http://nbuv.gov.ua /UJRN/VNULPKNIT_2017_864_4. [in Ukr.].

71. Krippendorff, K. (2004). Content analysis: an introduction to its methodology. 2nd ed., Sage Publications Inc.

72. Hsieh, H-F., & Shannon, S. E. (2005). Three Approaches to Qualitative Content Analysis. Qualitative Health Research, 15 (9): 1277-1288. doi: 10.1177/1049732305276687.

73. Ganesan, M., Antony, S. P., & George, E. P. (2018). Dimensions of job advertisement as signals for achieving job seeker's application intention. Journal of Management Development, 37 (5): 425-438. doi: 10.1108/JMD-02-2017-0055.

74. Ooi, K. B., & Ting, S. H. (2015). Employers' Emphasis on Technical Skills and Soft Skills in Job Advertisements. The English Teacher, 44 (1): 1-12. Retrieved 11/10/2023, from https://meltajournals.com /index.php/TET/article/view/87/84.

75. Nugroho, S. A., Hadi, A. P., & Rudjiono, R. (2023). Design Exploration as a Research Discovery Phase through Graphic Design Job Advertising. International Journal of Graphic Design, 1(1): 55-76. Retrieved 11/10/2023, from https://journal.stekom. ac.id/index.php/ijgd/article/view/1101/895.

76. Purwanto, P., Wahyu, R., & Yudit, A. R. (2020). Analysis of Secretary Job Advertisement Content for Secretarial Skills Needs. Jurnal Economia, 16(1): 44-55. doi: 10.21831/economia.v16i1.29872.

77. Arcodia, C., Novais, M. A., & Le, T. H. (2020). Using Job Advertisements to Advance Event Management Research. Event Management, 24(5): 661-664. doi: 10.3727/152599520X15894679115529.

78. Efeoglu, I. E., & Gerek, I. H. (2015). What Qualifications and Skills are Important for Civil Engineers? A Job Advertisement Analysis: Paper presented at the International Conference Make Learn & TIIM 2015, Bari, Italy. 2015. Retrieved 11/10/2023, from http: //www.toknowpress.net/ISBN/978-961-691413-0/papers/ML15-132.pdf.

79. Butyrina, M., & Anikeienko, M. (2021). Professional Requirements for Journalistic Profession: Competency Approach. State and Regions. Series: Social Communications, 47: 80-88. doi: 10.32840/cpu22198741/2021.3(47).11. [in Ukr.].

80. Kim, J., & Angnakoon, P. (2016). Research Using Job Advertisements: A Methodological Assessment. Library and Information Science Research, 38 (4): 327335. doi: 10.1016/j.lisr.2016.11.006.

81. Dziobczenski, P. R. N., Merilainen, S., & Person, O.

82. (2018). Designing Career Paths in Graphic Design: A Document Analysis of Job Advertisements for Graphic Design Positions in Finland. The Design Journal, 21(3): 349-370. doi: 10.1080/14606925.2018.1444874.

Размещено на Allbest.ru