Специфіка уявлень здобувачів вищої освіти про успішність навчання

Особливості уявлень здобувачів вищої освіти про успішність навчання, отримані завдяки застосуванню техніки рефлексивного тематичного аналізу глибинних інтерв’ю. Аналіз оцінювання успішності навчання відповідно до внутрішніх та зовнішніх критеріїв.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2024
Размер файла 22,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини

Специфіка уявлень здобувачів вищої освіти про успішність навчання

Якимчук І.П.,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології

Анотація

У статті описано особливості уявлень здобувачів вищої освіти про успішність навчання, отримані завдяки застосуванню техніки рефлексивного тематичного аналізу глибинних інтерв'ю. Здійснено якісний аналіз оцінювання досліджуваними успішності навчання відповідно до внутрішніх та зовнішніх критеріїв.

Ключові слова: здобувач вищої освіти; успішність навчання; рефлексивний тематичний аналіз; глибинне інтерв'ю.

Основна частина

Вступ. Сьогодення українського населення характеризується постійним переживанням небезпеки за своє життя та життя своїх близьких, стресами, пов'язаними із погіршенням умов життя як результатом повномасштабної агресії російської федерації, а також хвилюванням щодо свого майбутнього. Молодь, що сьогодні момент отримує вищу освіту, повинна усвідомлювати свою важливість як майбутніх успішних спеціалістів, завданням яких буде відбудовувати післявоєнну Україну та розвивати різноманітні сфери її економіки. Для цього їм необхідно зрозуміти сутність успішності навчання і чітко визначити для себе її критерії.

Мета статті - проаналізувати та описати уявлення здобувачів вищої освіти про успішність навчання.

Теоретичне підґрунтя. Дослідження успішності навчання або, іншими словами, академічної успішності на усіх вікових етапах та у різних умовах проводяться науковцями вже достатньо довгий час. Зазвичай, предметом досліджень стають різноманітні соціальні, особистісні та інші чинники, які здійснюють вплив на успішність навчання, основним критерієм якого, частіш за усе, є оцінювання досліджуваного сторонніми експертами, а його власні уявлення можуть і не враховуватися [1, 28-31; 2, 101-104].

Термін «академічна успішність» досі є неоднозначним для психологічної науки, а різні автори пропонують розуміти його як перелік певних елементів. Так, на думку T.T. York, C. Gibsonта S. Rankin, успішність навчання поєднує у собі здобуті високі оцінки (academicachievement), набуття необхідних навичок та компетенцій (acquisitionofdesiredskillsandcompetencies), досягнення цілей навчання (attainmentoflearningobjectives), почуття задоволеності (satisfaction) та прихильності (persistence), а також ефективність після здобуття освіти (postcollegeperformance)» [3; 5]. У зв'язку з тим, що однією з цілей досліджень успішності навчання є підвищення власних рейтингів закладами освіти, то стає зрозуміло, чому академічна успішність прирівнюється до середніх балів по дисциплінах, кількості їхніх переслуховувань тощо [4, 438]. На нашу думку, нераціонально ігнорувати потреби, інтереси та уявлення про успішність навчання самих дентів, адже це негативно впливає на їхню зацікавленість в процесі здобуття необхідних знань і навичок для ефективності майбутньої професійної діяльності. Проте, останнім часом у зарубіжних країнах почали з'являтись дослідження розуміння академічної успішності самими здобувачами вищої освіти, ініціаторами яких є сами вони, а методами - інтерв'ю та фокус-групи [5, 257-268]. Визначено, що для студентів процес навчання є так само цінним, як і результат. Також вони часто згадують про важливість переживання позитивних емоцій під час навчання, почуття особливостях навчання у зв'язку з його успішністю та аналізують дані з різних змістовних позицій, загальним для цих досліджень є те, що аналізу підлягає реальний досвід здобувачів вищої освіти, в усій його багатоаспектності. У результаті стає зрозумілим, що студентський погляд на успішність навчання у багатьох аспектах не співвідноситься з тим, що вважається важливим для закладів вищої освіти. Можна погодитись із твердженням, що якісне дослідження досвіду студентського навчання, зокрема, питання успішності, дозволить виокремити по-справжньому релевантні для досліджень конструкти та аспекти.

Методи дослідження - рефлексивний тематичний аналіз, порівняння, узагальнення та ін.

Матеріалом для аналізу у дослідженні були глибинні інтерв'ю, у яких брали участь 30 здобувачів вищої освіти (15 дівчат та 15 юнаків) віком від 17-ти до 31 го років, які завершили перший курс навчання з різних спеціальностей (психологія, педагогіка, маркетинг, фінанси, менеджмент) у різних закладах вищої освіти (УДПУ ім. Павла Тичини, НПУ ім. Драгоманова та ін.) за денною та дистанційною формами навчання. Інтерв'ю, тривалість якого становила від 40-ка хвилин до 1-ї години, з дозволу досліджуваних записувалися на диктофон для подальноїрозшифровки за допомогою методу тематичного рефлексивного аналізу. Цей метод є більш інтерпретаційним, а не семантичним, і будується за принципом послідовного багатоступінчастого кодування, який полягає у здійсненні процедури руху від первинних кодів, які дуже близькі до невеликих фрагментів самого тексту, враховуючи коди вищого порядку і рівня узагальнення, до власне тем, які об'єднують та розкривають отримані дані [9, 89-90]. Хоча інтерв'ю частково здійснювались у вільній формі, обов'язково задавались питання щодо розуміння сутності успішності навчання, мотивів обрання спеціальності та закладу вищої освіти, відмінність процесу навчання від уявлення про нього до початку здобуття вищої освіти, уявлення про ідеальний університет та ін.

Завдяки застосуванню тематичного аналізу маємо можливість проаналізувати розуміння успішності навчання здобувачами, намагаючись знайти тематичну організацію, яка повною мірою описувала б почуте від респондентів та розкривала уявлення досліджуваних. Було почато з первинного кодування смислових фрагментів висловлювань респондентів, і, поєднуючи їх у коди другого рівня, формувались три загальні теми: «Безпосередня академічна успішність», «Знання» і «Самовідчуття».

До теми «Безпосередня академічна успішність» належать висловлювання здобувачів, що стосуються оцінок та навчальних рейтингів, а також відсутності пересдач і переслуховувань дисциплін. Наведемо декілька прикладів таких висловлювань.

Респондент (Р) 14: «За нас уже давно все вигадали. Є навчальна програма, є критерії оцінювання того, як її хто засвоїв. Тому, чим вища оцінка, тим успішнішим у навчанні ти є».

Р 17: «Усіх оцінювали при вступі до університету, обирали кращих та надавали стипендії. Потім треба сесії сдавати. Весь час моніторять, як кожен здобувач справляється з завданями різними. Когось це мотивує, а комусь - усе одно».

Р 28: «Тут усе зрозуміло. Здобувачі, які весь час усе пересдають, - невдахи».

Тема «Знання» містить у собі висловлювання досліджуваних щодо необхідності засвоєння заданих ззовні нормативів (навчальної програми спеціальності та окремих її курсів; знань, вмінь та навичок, володіння якими вимагає майбутня професія), а також важливості знань як передумови саморозвитку (розширення кругозору, оволодіння навичками творчого мислення тощо).

Організація даних інтерв'ю відповідно до вектора уявлень про успішність навчання

Вектор уявлення

Зовнішній

Внутрішній

Безпосередня

академічна

успішність

Знання

Самовідчуття

оцінки, відсутність пересдач та переслуховувань

засвоєння зовнішніх нормативів (навчальна програма, необхідні знання та навички для майбутньої професійної діяльності)

розвиток (розширення кругозору, творчого мислення тощо)

інтерес,

комфорт,

захопленість

Р 3: «Я завжди так перевіряю: якщо можу без підказок та підглядань відповісти своїми словами на питання чи там екзамен скласти, то значить - молодець, предмет засвоїв успішно».

Р 8: «Оцінки - то таке… Зазубрила, сдала, стипендію отримала, забула. А от якщо ті знання у житті якось допомагають, то можна сказати, що не дарма вчилась. Ну наприклад, стаєш більш уважною до інших людей, починаєш розуміти, чого вони так поводяться. Ну і усе таке.».

Р 23: «Зараз усе інакше. Ми ж обирали спеціальності не просто так. В інтернеті треба слідкувати за вакансіями різними, читати вимоги до них, спілкуватись з людьми успішними, а потім вже своєю головою думати і вчити добре те, що потім корисним буде».

Тема «Самовідчуття» об'єднує у собі висловлювання здобувачів про те, що успішність навчання пов'язана з відчуттями внутрішнього комфорту, задоволення від процесу набуття нових знань і навичок та різних інших психологічних станів.

Р 8 «Я от розумію, коли знання вчать взагалі мене мислити краще, по-іншому на багато речей дивитись, роблять мудрішою людиною, то і почуваюсь, наче вже якось успіху і досягла».

Р 21 «Ну не можна себе заставляти шось вчити, якщо воно тобі не лізе. Значить - не твоє. Сенсу ніякого. Саморозвиток повинен гармонійним бути. Гадаю, шо успішні ті здобувачі, які легко

Важливо наголосити, що якщо повернутися до індивідуальних наративів здобувачів про своє навчання, на основі яких вдалося побудувати таку схему, у них немає «вибору» якогось одного зі способів розуміння успішності. Яким би чином засвоюють якийсь предмет, наче рибою у воді почувають себе, а не зубрили усякі. Шо тут казати: треба шукати своє».

Р 27 «Для мене заклад освіти - це, у - першу чергу, як школа життя. Тут треба вчитись домовлятись з одногрупниками, і з викладачами, вирішувати власні проблеми і друзям допомагати. Ви згадайте школу. І кому та фізика з хімією тепер знадобиться? А от друзів зі школи можна попросити якусь роботу допомогти зробити. А якщо ти вмієш себе нормально у компанії показати, то після отримання диплому може хтось і на роботу запросить. Я так вважаю».

Ці три теми є три узагальнених способу розуміння успішності, і їх можна побудувати вздовж континууму від зовнішніх визначень до внутрішніх. «Безпосередня академічна успішність» у цьому випадку є цілком зовні задане визначення успішності. Частина теми «Знання» безумовно також є зовнішнім визначенням, коли стосується навчальних програм чи заданих професією вимоги. Інша частина «Знань» - більшою мірою внутрішнє, тобто зумовлене самим здобувачем. «Самовідчуття», як розуміння успішності, повністю орієнтоване усередину, на власні уявлення та критерії, на співвіднесення із собою. Схему розуміння успішності навчання відповідно до вектору визначення сутності цього поняття подано у табл. 1. здобувачі не відповідали на саме питання про те, що саме оцінювали, аналізуючи власну успішність, у усій розмові зазвичай присутні як мінімум дві, а найчастіше усі три теми, хоча існують відмінності щодо форм їхнього розкриття та взаємовідносин однієї теми з іншою. Усе це часто викликає суперечності у розумінні здобувачами сутності успішності, особливо це стосується ролі та місця оцінок. Наприклад, навіть у випадку активного заперечення розуміння успішності як безпосередньої академічної успішності в якийсь момент деякі респонденти говорять про себе чи інших здобувачів як «відмінників», маючи на увазі досягнення успіху у навчанні, а також не критикують саму ідею оцінювання та не хочуть виключити оцінки як спосіб визначення успішності. Однак при такому внутрішньому конфлікті цінності безпосередньої академічної успішності та інших висловлених способів розуміння успішності оцінки програють зазвичай навіть у тих досліджуваних, хто називає безпосередню академічну успішність змістом успішності навчання у більш широкому значенні.

Висновки. Презентовані результати дослідження дозволяють визначити певну специфіку уявлень здобувачів про успішність їхнього навчання. Якісний аналіз 30 глибинних інтерв'ю зі здобувачами-першокурсниками, які навчаються у різних ЗВО та на різних спеціальностях, здійснений відповідно до методології рефлексивного тематичного аналізу, надав можливість виокремити три основні узагальнені способи розуміння успішності навчання, властивих здобувачам на початкових етапах навчання у ЗВО. Ці теми - успішність як безпосередня академічна успішність, успішність як набуття знань, успішність як відчуття себе - можуть бути розташовані вздовж континууму переходу від орієнтації на зовнішні критерії до орієнтації на внутрішні критерії. Більшою мірою отримані результати узгоджуються з картиною, отриманою у дослідженнях із зарубіжними здобувачами: інституційні уявлення про успішність навчання (оцінки, рейтинги тощо) важливі при оцінці здобувачами власної успішності навчання, проте уявлення про неї далеко не обмежуються лише цим. Розуміння успішності містить великий компонент, пов'язаний із внутрішніми станами, суб'єктивними відчуттями, які не охоплюються стандартними процедурами оцінювання успішності здлбувачів. Сюди належать не лише показники задоволеності навчанням та закладом освіти, а й емоційне тло, вкладені у навчання зусилля, стресогенність навчання тощо. Такі внутрішні відчуття можуть впливати на думку про успішність навчання набагато сильніше і, наприклад, призводити до відчуття неуспішності навіть у випадку досягнення високих оцінок. Можна вважати, що вивчення того, чим є навчання та його успішність безпосередньо для тих, хто навчається, дозволить співвіднести перспективи усіх учасників процесу. Крім того, проведена робота дає привід для подальших роздумів щодо коректних та адекватних способів виміру успішності навчання.

Список використаних джерел

освіта навчання успішність

1. Дубина, С.О., Хапченкова, Д.С., Бондаренко, С. В, Федорова, І. О. (2022) Методика оцінювання успішності студентів під час дистанційного навчання. Медична освіта, 2022, Вип. №2

2. Жуковська, А.Л. (2005) Проблема оцінювання успішності студентів // Науковий пошук молодих дослідників: зб. наук. праць / за ред. В.М. Єремеєва. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2005. Вип. №2.

3. York, T.T., Gibson, C., Rankin, S. (2015) Defining and Measuring Academic Success. Practical Assessment, Research, and Evaluation. 2015. Vol. 20 (5). DOI:10.7275/hz5x-tx03.

4. Cachia, M., Lynam, S., Stock, R. (2018) Academic success: Is it just about the grades? Higher Education Pedagogies. Vol. 3 (1)

5. Hannon, O., Smith, L., La, G. (2017) Success at University: The Student Perspective. Success in Higher Education: Transitions to, within and from University/ Wood L.N., Breyer Y.A. (eds.). Singapore: Springer.

6. Picton, C., Kahu, E.R., Nelson, K. (2018) «Hardworking, determined and happy»: first-year students' understanding and experience of success. Higher Education Research & Development. 2018. Vol. 37 (1)

7. Sa, M.J. (2020) «The secret to success». Becoming a successful student in a fast-changing higher education environment. European Journal of Higher Education. DOI:10.1080/21568235.2 020.1777445.

8. Nystrom, A.S., Jackson, C., SalminenKarlsson, M. (2019) What counts as success? Constructions of achievement in prestigious higher education programmes. Research Papers in Education. 2019. Vol. 34 (4)

9. Braun, V., Clarke, V. (2006) Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology. 2006. Vol. 3 (2)

References

1. Dubina, S.O., Hapchenkova, D.S., Bondarenko, S. V, Fedorova, І. O. (2022) Metodikaocinjuvannjauspishnostistudentivpidchasdistancijnogonavchannja [Methodology for evaluating students' success during distance learning] Medichnaosvіta, 2022, Vip. №2. DOI 10.11603/m. 2414 - 5998.2022.2.13103. (in Ukrainian)

2. Zhukovs'ka, A.L. (2005) Problemaocinjuvannjauspishnostistudentiv [The problem of evaluating students' success] NaukovijposhukmolodihdosUdniktv: zb. nauk. prac'/ za red. V.M. Єremeєva. Zhitomir: Vid-voZhDUim. І. Franka, 2005. Vip. №2.

3. York, T.T., Gibson, C., Rankin, S. (2015) Defining and Measuring Academic Success. Practical Assessment, Research, and Evaluation. 2015. Vol. 20 (5)

4. Cachia, M., Lynam, S., Stock, R. (2018) Academic success: Is it just about the grades? Higher Education Pedagogies. Vol. 3 (1)

5. Hannon, O., Smith, L., La, G. (2017) Success at University: The Student Perspective. Success in Higher Education: Transitions to, within and from University/ Wood L.N., Breyer Y.A. (eds.). Singapore: Springer.

6. Picton, C., Kahu, E.R., Nelson, K. (2018) «Hardworking, determined and happy»: first-year students' understanding and experience of success. Higher Education Research & Development. 2018. Vol. 37 (1)

7. Sa, M.J. (2020) «The secret to success». Becoming a successful student in a fast-changing higher education environment. European Journal of Higher Education. DOI:10.1080/21568235.2 020.1777445.

8. Nystrom, A.S., Jackson, C., SalminenKarlsson, M. (2019) What counts as success? Constructions of achievement in prestigious higher education programmes. Research Papers in Education. 2019. Vol. 34 (4)

9. Braun, V., Clarke, V. (2006) Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology. 2006. Vol. 3 (2)

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.