Підготовка майбутнього вчителя до вивчення величин на уроках математики в початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра теорії і методики початкової освіти

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Підготовка майбутнього вчителя до вивчення величин на уроках математики в початковій школі

Непомняща Галина Іванівна

кандидат педагогічних наук, старший викладач

У статті розглянуто проблему підготовки майбутнього вчителя до опрацювання величин у початковому курсі математики. Реформування сучасної початкової освіти ставить перед закладами вищої освіти особливі виклики, які визначаються потребою суспільства у кваліфікованих фахівцях, здатних до розв'язування складних проблем навчання і розвитку здобувачів освіти. Це зумовлює необхідність сучасних підходів до підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Головною метою нашого дослідження є розгляд теоретичних і методичних аспектів підготовки майбутніх учителів до вивчення величин у системі початкової математичної освіти. У статті проаналізовано методичні рекомендації щодо формування математичної компетентності учнів на рівні початкової освіти на завершення початкової школи здобувачі освіти, відповідно до вимог типових освітніх програм. Зазначено, що в процесі проведення лекційних, практичних і лабораторних занять з методики навчання математичної освітньої галузі під час опрацювання теми «Методика вивчення величин у початковому курсі математики необхідно звернути увагу майбутніх учителів на те, що для опрацювання зазначеної теми необхідні знання основних способів формування понять. Під час планування майбутнім учителем вивчення зазначеної теми слід детально розробляти зміст кожного уроку.

Ключові слова: підготовка вчителя початкових класів, поняття про величину, здобувачі початкової освіти, початковий курс математики.

Intanding teacher training for the studying of quantities in mathematics lessons in primary school

Nepomniashcha Halyna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Senior Lectrurer of the Department of Theoryand Methods of Primary Education

Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Originality. In the process of conducting lectures, practical and laboratory classes on mathematics teaching methods, it is necessary to draw the attention of intending teachers that they should know the main methods of forming concepts during the study of the topic «Methodology of teaching quantities in the primary course of mathematics». Intending teachers should develop the content of each lesson in detail during planning the specified topic teaching.

Conclusion. One of the important tasks of intending teachers in the process of studying the measuring component of mathematical competence is the formation of primary school students ' ability to perform all mathematical operations in general, the ability to combine several types of activities, to build a certain sequence when solving educational, practical and cognitive tasks.

Key words: primary school teacher training, concepts of magnitude, primary school pupils, primary course of mathematics

Вступ

Постановка проблеми. Реформування сучасної початкової освіти ставить перед закладами вищої освіти особливі виклики, які визначаються потребою суспільства у кваліфікованих фахівцях, здатних до розв'язування складних проблем навчання і розвитку здобувачів освіти. Це зумовлює необхідність сучасних підходів до підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Системність та ґрунтовність такої підготовки забезпечується впровадженням новітніх досягнень педагогічної науки та сучасної математичної освіти [1]. Лише вчитель з високим рівнем інтелекту, творчих здібностей здатний формувати особистість здобувача початкової освіти з урахуванням вимог сучасності.

Формування загальних і фахових компетентностей майбутніх учителів початкових класів передбачає ознайомлення з основними напрямами та тенденціями розвитку початкової математичної освіти. Орієнтація початкової математичної освіти на її новий результат вимагає забезпечення якісного формування методико-математичних компетентностей у майбутніх учителів початкових класів.

Математична освіта в початковій школі забезпечує оволодіння учнями ключовими і предметною математичною компетентностями, які є необхідними у повсякденному житті та достатніми для того, щоб успішно засвоїти й інші навчальні дисципліни, а також забезпечити наступність у їх вивченні.

Предметна математична компетентність полягає у здатності здобувача початкової освіти застосовувати до розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач досвід математичної діяльності, заснований на математичних знаннях, уміннях і навичках [3].

Предметна математична компетентність виявляється у здатності здобувачів початкової освіти орієнтуватися у проблемних ситуаціях, які можна розв'язати за допомогою математичних методів; логічно міркувати; створювати математичні моделі процесів навколишнього світу; усвідомлювати важливість математики у повсякденному житті.

Складниками предметної математичної компетентності є обчислювальний, вимірювальний, геометричний, алгебраїчний, інформаційно-графічний, логічний, комунікативний [3].

У нашому дослідженні ми розглянемо вимірювальний складник предметної математичної компетентності, зокрема величини.

Основою зазначеного складника є знання основних величин (довжини, маси, місткості, часу) та розуміння суті процесу їх вимірювання, знання одиниць вимірювання та співвідношення між одиницями вимірювання певної величини, уміння вимірювати величини та фіксувати результати їх вимірювання, навички виконання арифметичних дії з величинами; знання груп взаємопов'язаних величин (ціна, кількість, вартість тощо), розуміння їх взаємозв'язку та уміння знаходити одну з величин групи за двома іншими; знання геометричних величин (периметр і площа) та вміння їх вимірювати й знаходити, користуючись відповідними правилами та формулами [3].

Отже, формування в здобувачів початкової освіти математичної компетентності залежить від засвоєння ними таких спеціальних понять, як «число», «величина», «формула» тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню вивчення величин присвячені роботи науковців: М. В. Богдановича, Л. В. Коваль, Л. П. Кочиної, О. Я. Митника, Н. П. Листопад, O. В. Онопрієнко, С. О. Скворцової та ін. Зокрема, вчені досліджували такі питання: методика вивчення величин як одного з компонентів просторових уявлень (М.В. Богданович, Н.Д. Мацько); методика вивчення окремих величин як складника геометричного матеріалу у початковому курсі математики (Богданович М. В., Кочина Л. П.); вивчення величин на уроках математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу (Листопад Н. П.); опрацювання величин під час навчання математики на засадах інтегративного і компетентнісного підходів (Онопрієнко О. В., Скворцова С. О.). Актуальним залишається питання підготовки майбутнього вчителя до опрацювання основних величин у початковому курсі математики.

Формулювання мети статті. Головною метою нашого дослідження є розгляд теоретичних і методичних аспектів підготовки майбутніх вчителів до вивчення величин у системі початкової математичної освіти.

Методи та методики дослідження. Критичний аналіз літератури, порівняння, узагальнення практичних досліджень, систематизація, узагальнення.

Виклад основного матеріалу

вчитель математика початкова освіта

Поняття величини займає фундаментальне місце в системі математичних знань. Воно надзвичайно важливе і тісно пов'язане з поняттям вимірювання.

Величина - це абстрактне поняття, яке служить для кращого пізнання довкілля. Вони відображають різноманітні властивості предметів і явищ реальності (довжина, маса, площа, об'єм, сила, швидкість, прискорення, час тощо). Результат вимірювання виражається числовим значенням величини при певній одиниці вимірювання (так званою мірою величини/ Поняття «величини» формуються як в початковому курсі математики, так і під час вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ».

У типових освітніх програмах визначено такі змістові лінії «Вимірювання величин» (за редакцією P. Б. Шияна) і «Числа, дії з числами. Величини» (за редакцією О. Я. Савченко).

У рамках змістової лінії «Вимірювання величин», спираючись на суб'єктний досвід та навички дослідницької роботи, молодші школярі вчаться вимірювати величини довжини, маси, температури, часу, місткості (об'єму) за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів, оперувати грошима. Разом із тим, учні виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв'язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин [6].

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1-4 класах питань нумерації цілих невід'ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами [6].

У рекомендаціях щодо формування математичної компетентності учнів на рівні початкової освіти на завершення початкової школи здобувачі освіти, відповідно до вимог типових освітніх програм, повинні:

* знати одиниці вимірювання довжини (міліметр, сантиметр, дециметр, метр, кілометр), маси (грам, кілограм, центнер, тонна), місткості (літр), часу (доба, тиждень, година, хвилина, секунда), проміжки часу (місяць, рік, століття) та співвідношення між ними;

* розуміти, що ситуацію купівлі-продажу описують за допомогою трійки взаємопов'язаних величин: ціна, кількість, вартість; що роботу описують за допомогою трійки взаємопов'язаних величин: продуктивність праці, час роботи, загальний виробіток; що рух тіл описують за допомогою трійки взаємопов'язаних величин: шлях, швидкість і час;

* уміти: порівнювати величини (довжину, масу, місткість, час), іменовані числа, подані в одиницях довжини, маси, місткості (об'єму), часу, температури, вартості; вимірювати величини (довжину, масу, місткість, час); вибирати доцільну мірку для вимірювання величини; користуватися для вимірювання величин інструментами, приладами та іншими засобами, зокрема під час досліджень; використовувати різні мірки для вимірювання величин; записувати результати вимірювання величин; перетворювати величини, виражені у двох одиницях найменувань; перетворювати одні одиниці величин в інші; користуватися знанням співвідношень між величинами в навчально-пізнавальних і практичних ситуаціях, зокрема годинником і календарем для відстеження та планування подій свого життя; оперувати грошима в ситуації купівлі продажу; виконувати арифметичні дії з іменованими числами, зокрема додавання й віднімання іменованих чисел, множення й ділення на одноцифрове число іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання довжини маси, вартості й часу; застосовувати співвідношення між одиницями вимірювання величин під час розв'язування практично зорієнтованих задач [4].

У чинних підручниках з математики для 1-4 класів містяться задачі і завдання, спрямовані на з'ясування й уточнення знань у здобувачів початкової освіти про величини, на опанування ними вимірювальних умінь, а також обчислювальних умінь з іменованими числами, умінь порівнювати величини, застосовувати набуті знання в навчальних та повсякденних ситуаціях.

Отже, у результаті навчання здобувачів початкової освіти математики необхідно сформувати в них поняття про величину як властивість предметів чи явищ, яку можна вимірювати, порівнювати, виконувати обчислення з іменованими числами. Процес вимірювання вимагає вибору мірки, тобто одиниці вимірювання певної величини. Отримане в результаті вимірювання число називається числовим значенням величини.

У процесі проведення лекційних, практичних і лабораторних занять з методики навчання математичної освітньої галузі під час опрацювання теми «Методика вивчення величин у початковому курсі математики» необхідно звернути увагу майбутніх учителів, що для опрацювання зазначеної теми необхідні знання основних способів формування понять. Тому, що всі поняття, які стосуються величин, формуються в початковому курсі математики поступово і поетапно.

Доцільно пригадати поетапність оволодіння молодшими школярами математичним поняттям:

1) усвідомлення змісту та обсягу поняття;

2) розуміння зв'язків і відношень нового поняття з іншими поняттями;

3) вміння оперувати поняттям під час вирішення навчальних і практичних завдань.

H. П. Листопад визначає такі основні умови, які є необхідними для успішного засвоєння основних понять величини здобувачами початкової освіти:

I. Знання вчителем наукового змісту поняття.

2. Знання учителем наявної в учнів понятійної бази, або тезауруса, який сформувався під впливом життєвого досвіду; на нього можна спертися під час формування поняття.

3. Уміння вчителя вибрати адекватні способи формування поняття (маються на увазі методи, прийоми, засоби, що забезпечують якнайшвидше виділення і засвоєння суттєвих ознак поняття, його зв'язків і відношень з іншими поняттями).

4. Уміння вчителя організувати активну пізнавальну діяльність учнів на всіх етапах формування поняття. Найважливішим етапом формування поняття є первинне ознайомлення з поняттям. Тому в цей період однією з істотних форм активізації розумової діяльності учнів є створення ситуації, яка призводить учнів до висновку, що наявних у них знань недостатньо для пояснення нових фактів. Створення такої ситуації підвищує емоційний настрій учнів, їх інтерес до вивчення нового, активізує мислення, увагу, і, в кінцевому підсумку, забезпечує більш високий рівень засвоєння поняття.

5. При формуванні поняття важливо забезпечити правильне і послідовне поєднання наочно - образного, наочно-дієвого і словесно-теоретичного (абстрактного) мислення учнів. Підкреслимо, що це досягається правильним використанням наочності в процесі організації таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, конкретизація і узагальнення.

6. Необхідною умовою формування поняття є знання учителем і учнями вимог, що пред'являються до засвоєння поняття [2, с. 8-9].

Доцільно звернути увагу студентів на те, що в основі методики вивчення величин лежить практична діяльність молодших школярів. Вона тісно пов'язана з оволодінням уміннями вимірювання величин: довжини відрізка, площі фігури, маси, місткості, часу тощо.

У процесі проведення лекції розглянути взаємозв'язок понять «число» і «величина», тому що початковому курсі математики величини розглядаються в тісному зв'язку з вивченням цілих невід'ємних чисел. Формування поняття «величина» вводиться у відношенні із послідовним введенням різних видів чисел і узагальненням різних способів дій з числами. Введення кожної нової величини має свої певні методичні особливості, але загальний підхід до їх вивчення як до певних математичних об'єктів дозволяє узагальнити методику їх вивчення.

Спочатку розглянемо і проаналізуємо загальне поняття «величина». Процес формування цього поняття повинен відповідати таким умовам:

* розуміння молодшими школярами сутності цього поняття передбачає його усвідомлення і відтворення у словесній формі;

* у мисленні дитини воно реалізуються через особливості усвідомлення учнями навчального матеріалу, що пов'язано з поєднанням образних та емоційних компонентів;

* його формування вміщує поєднання образу, слова та навчальних дій з використанням дидактичних засобів як зв'язуючої ланки;

* у результаті -- сформувати логічно завершену одиницю навчального матеріалу, що сприяє виробленню уміння свідомо застосовувати її в нових ситуаціях.

Одним із дієвих дидактичних засобів у процесі формування поняття «величина» є опорні схеми. Вони є одним із способів фіксації знань, що сприяє цілісному сприйманню навчального матеріалу, його складників, а також структуруванню понятійного апарату у свідомості учнів. Це дає можливість окреслити оптимальні способи вивчення змісту поняття на основі засвоєних, а також установлених зв'язків між сформованими поняттями та новими. Повнота утворення поняття залежить від його свідомого використання в нових ситуаціях.

При цьому опорні схеми забезпечують:

* високу змістовність і цілісність навчальної інформації, логічність і системність викладу, різні варіанти її опрацювання;

* наступність у вивченні математичних понять.

Під час проведення практичного заняття «Методика опрацювання величин та одиниць їх вимірювання» акцентуємо увагу майбутніх учителів на формуванні у здобувачів початкової освіти відповідно таких математичних умінь:

1) вимірювання довжини (використання приладів для вимірювання довжини, порівняння довжини, одиниці вимірювання довжини);

2) вимірювання маси (використання приладів для вимірювання маси, одиниці вимірювання маси, їх взаємозв'язок);

3) вимірювання часу (використання приладів та інструментів для вимірювання часу; одиниці вимірювання часу; розв'язування задач на обчислення тривалості події, дати початку події, дати закінчення події);

4) вимірювання периметру і площі (використання приладів та інструментів для вимірювання периметру і площі; одиниці вимірювання площі; розв'язування задач на знаходження периметру і площі; оперування формулами);

5) оперування грошима (розуміння процесу купівлі -продажу; використання трійки взаємопов'язаних величин: ціна, кількість, вартість; розв'язання задач із зазначеними величинами);

6) визначення швидкості, часу, відстані (розуміння зазначених величин, одиниць їх вимірювання; розв'язання задач із зазначеними величинами; оперування формулами);

7) перетворення одних одиниць вимірювання величин в інші; використання знань про співвідношення між величинами в навчально-пізнавальних і практичних ситуаціях.

Отже, під час планування майбутнім учителем вивчення зазначеної теми слід детально розробляти зміст кожного уроку: завдання на обчислення з іменованими числами; вимірювання певних величин; розв'язання простих задач на знаходження швидкості, часу, відстані із застосуванням формул; розв'язання простих задач на знаходження ціни, кількості, вартості; запис формул для визначення периметру і площі прямокутника та використання правильних одиниць вимірювання відповідних величин тощо. Також звертати увагу на складені задачі із зазначеними пропорційними величинами.

Мотивування процесу вивчення величин рекомендується здійснювати на основі таких положень:

- використання спеціально організованих дидактичних дій;

- добір доцільних методів, прийомів і дидактичних засобів;

- розвиток пізнавальної мотивації у спілкуванні вчителя й учнів, а також учнів між собою;

- педагогічна майстерність учителя, його вміння правильно організувати навчальну і практичну діяльність учнів.

Активізація та мотивування математичних знань і вмінь у молодших школярів з метою вивчення основних величин передбачає наявність відповідних технологій і засобів, які зацікавлюватимуть учнів до навчання, будуть сприяти усвідомленню ними навчального матеріалу, використанню різних форм його викладу, утворюватимуть зв'язки вивченого матеріалу із повсякденним життям.

У процесі проведення такої роботи майбутній учитель повинен:

1) визначити мету уроку і зміст навчального матеріалу, виділити нове та опорні поняття, дібрати ті дидактичні засоби, які будуть доцільними для формування нового поняття та сприятимуть закріпленню опорних понять; представити алгоритм формування поняття у наочному (схематичному) і текстовому вигляді;

2) структурувати зміст навчального матеріалу, визначаючи логічну послідовність вивчення понять та унаочнюючи цей процес;

3) під час опрацювання навчального матеріалу звернути увагу учнів на нові поняття, їх взаємозв'язок зі сформованими, не перевантажуючи здобувачів початкової освіти зайвою інформацією;

4) добирати доцільні методи, прийоми, засоби, технології, враховуючи ступінь складності навчального матеріалу та життєвий досвід учнів.

Дослідження підтверджує, що одним із важливих завдань майбутнього вчителя під час опрацювання вимірювального складника предметної математичної компетентності є формування у здобувачів початкової освіти вміння володіти загальними способами дій, тобто виконувати всі дії в цілому, вміння переключатись та поєднувати кілька видів діяльності, будувати певну послідовність під час вирішення навчальної, практичної та пізнавальної задач.

Висновки

Змістова лінія «Вимірювання величин» вивчається протягом всього початкового курсу математики, тісно поєднана з іншими змістовими лініями. Формування поняття «величини» є невід'ємним компонентом формування предметної математичної компетентності здобувачів початкової освіти. Тому майбутній учитель початкових класів повинен володіти методикою опрацювання всіх тем, які містить зазначена змістова лінія, дотримуючись принципів науковості, доступності та наступності.

Список використаної літератури

1. Коваль Л. В. Професійна підготовка майбутніх учителів у контексті початкової освіти: технологічний підхід: монографія. Донецьк: ЛаНДОН-ХХІ, 2011. 330 с.

2. Листопад Н. П. Вивчення величин на уроках математики в початковій школі на засадах компетентнісного підходу: методичні рекомендації. Київ: Педагогічна думка, 2020. 72 с.

3. Навчальна програма. Математика. 1 клас. URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/09/Poyasnyuvalna- zapyska-do-navchalnoi-programy.pdf

4. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2018. 160 с.

5. Рекомендації щодо формування математичної компетентності учнів на рівні початкової освіти. URL: https://testportal.gov.ua/wp-сontent/uploads/2022/09/Metodychm_matematychna.pdf

6. Типові освітні програми для закладів загальної середньої освіти: 1-2 класи. Київ: ТД «ОСВІТА - ЦЕНТР+», 2018. 240 с.

References

1. Koval, L. V. (2011). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv u konteksti pochatkovoi osvity: tekhnolohichnyi pidkhid: monohrafiia [Professional training offuture teachers in the context of primary education: technological approach: monograph]. Donetsk, LANDON-XXI, 330 [in Ukrainian].

2. Lystopad, N. P. (2020). Vyvchennia velychyn na urokakh matematyky vpochatkovii shkoli na zasadakh kompetentnisnoho pidkhodu: metodychni rekomendatsii [Studying the quantities in mathematics lessons in primary school based on the competence approach: methodical recommendations]. Kyiv: Pedahohichna dumka - Pedagogical thought, 72 [in Ukrainian].

3. Navchalna prohrama. Matematyka. 1 klas. [Education curriculum. Mathematics. 1 form]. (2017). URL: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/09/Poyasnyuvalna-zapyska-do-navchalnoi-programy.pd. [in Ukrainian].

4. Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia / za zah. red. N. M. Bibik. [New Ukrainian school: a teacher's guide / edited by N. M. Bibik]. (2018). Kyiv, Litera LTD, 160 [in Ukrainian].

5. Rekomendatsii shchodo formuvannia matematychnoi kompetentnosti uchniv na rivni pochatkovoi osvity. [Recommendations regarding the formation of students' mathematical competence at the level of primary education]. (2022). URL: https://testportal.gov.ua/wp-sontent/uploads/2022/09/Metodychni_matematychna.pdf [in Ukrainian].

6. Typovi osvitni prohramy dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity: 1 - 2 klasu. [Typical educational curriculum for institutions of general secondary education]. (2018). K, TD «OSVITA - TsEnTR+», 240 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru