Мистецько-освітній проєкт у контексті технологічного підходу до навчання

Размещено на http://www.allbest.ru

Мистецько-освітній проєкт у контексті технологічного підходу до навчання

Пен Лю, аспірант Українського державного університету імені Михайла Драгоманова

Розвиток цивілізації XXI століття неможливий без впровадження нових ідей, що дає нам глобалізація і стрімкий розвиток інформаційного суспільства. Сучасна освіта має реагувати на нові цивілізаційні виклики шляхом висування цікавих перспективних ідей. Тому сьогодні надзвичайної актуальності набуває потреба людей в практичній реалізації стратегій, планів, інноваційних гуманістичних проєктів (В. Андрущенко, М. Дмитриченко, І. Зязюн, С. Кримський).

У сучасній мистецькій педагогіці рушійною силою, що реалізує перехід від теоретичних міркувань до дієвого втілення цікавих художніх ідей, є мистецько-освітній проект. Сутність його як цільового акту діяльності полягає у стимулюванні інтересу його учасників до певних художніх проблем. Реалізація проєкту передбачає володіння системою необхідних інтегрованих знань з сфери мистецтва та комплексом умінь, що знаходять вираз у практичній площині через створення конкретного художнього продукту [1; 2].

Робота над проєктом в межах навчального процесу пов'язана із закономірностями руху від теорії до практики, із гармонійним поєднанням академічних знань з прагматичними, збалансованим застосуванням комплексу різновидів мистецько-педагогічних умінь - від конструктивних до художньо - виконавських. До того ж, проєкт потребує детальної розробки плану дій, в якому прописано обов'язки й функції кожного учасника.

У зв'язку з вищезазначеним варто підкреслити, що розробка мистецько - освітнього проєкту сьогодні не може обійтися без застосування технологічного підходу в його підготовці й реалізації. Це дає можливість забезпечити розви- вальний характер навчання на основі проєктного методу, сприяти цілісності й системності організаційних заходів, художній спрямованості й продуктивному характеру діяльності учасників проекту.

Щодо майбутнього педагога, то його технологічна грамотність сприяє більш глибокому усвідомленню свого педагогічного покликання, ретельній оцінці потенційних можливостей та здатності отримати бажаний результат.

Проблема підготовки вчителя-майстра до реалізації мистецько-освітніх проєктів полягає в озброєнні його методологією вибору та механізмами реалізації перспективних ідей з урахування інтересів учнів та власних професійних потреб. Науковці вважають, що вибір освітньої технології - це вибір інноваційної стратегії, пріоритетів та стилю педагогічної взаємодії на шляху вирішення конкретних задач. Технологія є набором процедур, що забезпечує гарантований кінцевий результат із більш високим ступенем ефективності й надійності самого освітнього процесу.

Тому технологічний підхід в розробці мистецько-освітніх проектів передбачає активне й системне функціонування усіх його складових. Сама ж проєктна технологія у фаховому навчанні учителів мистецько -педагогічних кваліфікацій - це комплексний інтегративний процес, системна сукупність, що охоплює змістові, особистісні та організаційно-інструментальні засоби для досягнення поставлених задач.

З іншого боку, розвиток сучасної мистецької педагогіки характеризується інтенсивними процесами інтеграції. На даному етапі мистецької освіти питання інтегративного навчання та застосування мистецько-інтегративних технологій є дуже актуальними, оскільки є виразом необхідності пошуку нових оптимальних шляхів підвищення продуктивності навчання з урахування величезного потоку художньої інформації. Таким чином, інтеграція виступ ає як певне узгодження й об'єднання освітніх складових в єдине ціле.

У свою чергу, мистецька інтеграція є не просто поєднанням кількох видів мистецтва. Це об'єднувальний процес, що характеризується розвитком взаємозв'язків між видами мистецтва та його елементами. Кожен з видів мистецтва несе в собі неповторну художню цінність та впливає на духовну сферу особистості. Так, О. Рудницька вважає, що зміст предметного навчання мистецтву слід розглядати тільки в інтегрованому контексті як спорідненість різних елементів знань про особливості розкриття багатогранності навколишнього світу, відображення реальності мовою ліній, барв, звуків, які людина сприймає візуально, за допомогою слуху та інших органів чуття [3, 119].

Цілком природньо, що інтегративна технологія спрямовується на ефективне досягнення мистецько-освітніх цілей у студентських та учнівських проєктах, побудованих на основі гармонічного поєднання слова, музики, пластики, елементів театрального та образотворчого мистецтва, різних видів дизайну тощо. Пошук інтегративних моментів мистецького дискурсу в підготовці мистецько-освітнього проєкту здійснюється навколо універсальних понять та категорій (ритм, гармонія, форма, композиція, жанр, стиль, пропорційність, рівновага, симетрія та асиметрія, динаміка та статика, контраст і нюанс). Саме вони дають змогу узагальненого бачення в проєкті як цілісному художньому продукті начебто розрізнених мистецьких складових.

Отже, взаємодія змістових, структурних і процесуальних сторін мистецько-освітнього проекту має сутнісний інтегративний сенс для інструмента- лізації перспективних художніх ідей та їх технологічної реалізації в педагогічному процесі.

Література

Івановська Н. В., Шульгіна В. Д., Яковлев О. В. Соціокультурне проектування в мистецтві: теорія та практика : підручник. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2018. 196 с.

Петрова І. В. Проектування в соціально-культурній сфері : навч. посіб. Київ : КНУКіМ, 2007. 372 с.

Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька : навч. посіб. Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. 360 с.

Размещено на Allbest.ru