Методологічні підходи до вивчення історії формування вокально-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва

До вивчення становлення музичного історико-педагогічного процесу дослідниками музичної освіти застосовуються методологічні підходи: інтонаційний, парадигмально-педагогічний і цивілізаційний (Б. Асафьєв, В. Медушевський, Г. Корнетов, Є. Ніколаєва).

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.04.2024
Размер файла 14,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні підходи до вивчення історії формування вокально-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва

Петрикова Оксана Петрівна (Petrykova Oksana),

доцент, заслужений діяч мистецтв України, доцент кафедри академічного та естрадного вокалу Київського університету імені Бориса Грінченка (м. Київ, Україна)

До вивчення становлення і розвитку музичного історико- педагогічного процесу дослідниками музичної освіти застосовуються такі методологічні підходи: інтонаційний, парадигмально-педагогічний і цивілізаційний (Б. Асафьєв, В. Медушевський, Г. Корнетов, Є. Ніколаєва).

Оскільки інтонаційна природа музики вважається сутнісною основою музичного мистецтва, у дослідженні історії музичної освіти використовується інтонаційний підхід, суть якого в послідовній зміні основних інтонаційних орієнтирів у процесі еволюції музичного мистецтва. Інтонаційний підхід представляє музичну освіту у вигляді сукупності складових його напрямів, типів, видів, галузей, детермінованих інтонаційною природою музики, з одного боку, й особливостями її інтонаційного осягнення, з іншого. педагогічний музичний освіта

З точки зору інтонаційного підходу до дослідження історико- педагогічного процесу, особливе значення для історії, теорії та методології виконавства мало положення Б. Асафьєва про інтонаційну природу виконавського мистецтва. Вчений у своїх працях розглядав інтонування в музиці як прояв людської мови, свідомості і думки. Обґрунтований ним термін "зерно інтонації" свідчить, що головний художній, естетичний і гуманістичний зміст твору закладено в характерній для цього твору музичній інтонації. На думку Б. Асафьєва: "Життя музичного твору в його виконанні, тобто розкритті його змісту через інтонування для слухачів" [1, с. 264]. Практично все художньо-ціннісне та інформаційно-смислове навантаження в вокальному виконавстві доводиться на частку інтонування. Тут інтонація виступає як засіб емоційного насичення літературного і поетичного тексту, стає важливою характеристикою мови, виразником її національно-історичної приналежності.

При парадигмально-педагогічному підходові основна увага дослідників сконцентрована на сукупності найбільш типових для того чи іншого конкретно-історичного періоду музично-педагогічних парадигм, що відображають погляди педагогів-музикантів на мету, завдання, принципи, зміст, методи і форми музичної освіти; ієрархічну підпорядкованість між ними; зміну провідних парадигм у процесі становлення і розвитку музичної освіти. Цей підхід має кілька рівнів: а) основні історичні етапи музичної освіти; б) напрями музичної освіти (народна, релігійна, світська), що розглядаються в межах того чи іншого етапу; в) окремі музично-педагогічні концепції.

Цивілізаційний підхід орієнтується на концептуальне осмислення історико-педагогічного процесу у сфері музичної освіти. Цей підхід передбачає розгляд історії музичної освіти з урахуванням того, що локальні цивілізації проходять самобутній шлях історичного розвитку, але при цьому також відчувають вплив багатьох інших культурних традицій. Суть цивілізаційного підходу дає змогу виокремити такі історико-педагогічні передумови розвитку музично-виконавської культури: 1) зародження і становлення передумов музичної освіти в надрах язичницької культури; 2) взаємодія вітчизняних музично-педагогічних поглядів з музично- педагогічними традиціями Сходу і Заходу; 3) розвиток музичної освіти в XX ст. в умовах зближення педагогічних традицій різних цивілізацій, зокрема музичної освіти [3, с. 298-301]. У процесі свого історичного розвитку музична культура кожного народу безперервно накопичувала духовні, моральні, естетичні цінності, що містять великий педагогічний потенціал. Саме цивілізаційний підхід дає можливість розглядати історико-педагогічний процес крізь взаємодію вокального виконавства і педагогічних традицій, починаючи з найдавніших часів.

Вокальне мистецтво - найбільша пам'ятка історії і духовної культури народу, в якій вокальне виконавство є значущим пластом людського буття. Без залучення народних вокально-виконавських традицій, з яких переважно складалася музична культура минулого в процесі послідовного передання від покоління до покоління морально-естетичного та художнього досвіду, неможливе формування виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Застосування розглянутих підходів до вивчення історії формування вокально-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва дає підстави виокремити безпосередній зв'язок передумов її формування із становленням інтонаційної природи виконавського мистецтва (інтонація, емоційно впливаючи на слухача, стає формою передання ціннісних орієнтацій); виконанням співом важливої ролі у проведенні ритуалів і обрядів, що істотно вплинуло на формування морально-естетичних поглядів в духовній культурі стародавніх спільнот; з епічними традиціями, коли співаки сприяли переданню з покоління в покоління моральних цінностей; із пісенним фольклором як одним із засобів виховання й оснащення відомостями про навколишній світ; а також із традиційним вокальним виконавством, у межах якого народні співаки, які володіли від природи сильними, красивими співочими голосами, прагнучи до вдосконалення вокально-виконавської майстерності, вчилися один в одного, а також передавали свою майстерність іншим.

Таким чином, уся історія формування вокально-виконавської культури дає змогу говорити про її найширші виховні і просвітницькі можливості, що підтверджують значущість підготовки вчителя музичного мистецтва у сфері вокально-виконавської майстерності.

Використані джерела

1. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. Ленинград: Музыка, 1971. 376 с.

2. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва: теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. Київ: Освіта України, 2008. 274 с.

3. Психология музыкальной деятельности: Теория и практика: учеб пособие для студ. муз. фак. высш. пед. учеб. заведений / под ред. Г.М. Цыпина. Москва: Изд. центр "Академия", 2003. 368 с.

4. Ростовський О.Я. Музична педагогіка: навчальні програми, методичні рекомендації та матеріали / Ніжинський держ. пед. університет ім. М. Гоголя. Ніжин, 2001. 110 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.