Методологічні підходи до вивчення історії формування вокально-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні підходи до вивчення історії формування вокально-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва

Петрикова Оксана Петрівна (Petrykova Oksana),

До вивчення становлення і розвитку музичного історико- педагогічного процесу дослідниками музичної освіти застосовуються такі методологічні підходи: інтонаційний, парадигмально-педагогічний і цивілізаційний (Б. Асафьєв, В. Медушевський, Г. Корнетов, Є. Ніколаєва).

Оскільки інтонаційна природа музики вважається сутнісною основою музичного мистецтва, у дослідженні історії музичної освіти використовується інтонаційний підхід, суть якого в послідовній зміні основних інтонаційних орієнтирів у процесі еволюції музичного мистецтва. Інтонаційний підхід представляє музичну освіту у вигляді сукупності складових його напрямів, типів, видів, галузей, детермінованих інтонаційною природою музики, з одного боку, й особливостями її інтонаційного осягнення, з іншого. педагогічний музичний освіта

З точки зору інтонаційного підходу до дослідження історико- педагогічного процесу, особливе значення для історії, теорії та методології виконавства мало положення Б. Асафьєва про інтонаційну природу виконавського мистецтва. Вчений у своїх працях розглядав інтонування в музиці як прояв людської мови, свідомості і думки. Обґрунтований ним термін "зерно інтонації" свідчить, що головний художній, естетичний і гуманістичний зміст твору закладено в характерній для цього твору музичній інтонації. На думку Б. Асафьєва: "Життя музичного твору в його виконанні, тобто розкритті його змісту через інтонування для слухачів" [1, с. 264]. Практично все художньо-ціннісне та інформаційно-смислове навантаження в вокальному виконавстві доводиться на частку інтонування. Тут інтонація виступає як засіб емоційного насичення літературного і поетичного тексту, стає важливою характеристикою мови, виразником її національно-історичної приналежності.

При парадигмально-педагогічному підходові основна увага дослідників сконцентрована на сукупності найбільш типових для того чи іншого конкретно-історичного періоду музично-педагогічних парадигм, що відображають погляди педагогів-музикантів на мету, завдання, принципи, зміст, методи і форми музичної освіти; ієрархічну підпорядкованість між ними; зміну провідних парадигм у процесі становлення і розвитку музичної освіти. Цей підхід має кілька рівнів: а) основні історичні етапи музичної освіти; б) напрями музичної освіти (народна, релігійна, світська), що розглядаються в межах того чи іншого етапу; в) окремі музично-педагогічні концепції.

Цивілізаційний підхід орієнтується на концептуальне осмислення історико-педагогічного процесу у сфері музичної освіти. Цей підхід передбачає розгляд історії музичної освіти з урахуванням того, що локальні цивілізації проходять самобутній шлях історичного розвитку, але при цьому також відчувають вплив багатьох інших культурних традицій. Суть цивілізаційного підходу дає змогу виокремити такі історико-педагогічні передумови розвитку музично-виконавської культури: 1) зародження і становлення передумов музичної освіти в надрах язичницької культури; 2) взаємодія вітчизняних музично-педагогічних поглядів з музично- педагогічними традиціями Сходу і Заходу; 3) розвиток музичної освіти в XX ст. в умовах зближення педагогічних традицій різних цивілізацій, зокрема музичної освіти [3, с. 298-301]. У процесі свого історичного розвитку музична культура кожного народу безперервно накопичувала духовні, моральні, естетичні цінності, що містять великий педагогічний потенціал. Саме цивілізаційний підхід дає можливість розглядати історико-педагогічний процес крізь взаємодію вокального виконавства і педагогічних традицій, починаючи з найдавніших часів.

Вокальне мистецтво - найбільша пам'ятка історії і духовної культури народу, в якій вокальне виконавство є значущим пластом людського буття. Без залучення народних вокально-виконавських традицій, з яких переважно складалася музична культура минулого в процесі послідовного передання від покоління до покоління морально-естетичного та художнього досвіду, неможливе формування виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Застосування розглянутих підходів до вивчення історії формування вокально-виконавської культури майбутнього вчителя музичного мистецтва дає підстави виокремити безпосередній зв'язок передумов її формування із становленням інтонаційної природи виконавського мистецтва (інтонація, емоційно впливаючи на слухача, стає формою передання ціннісних орієнтацій); виконанням співом важливої ролі у проведенні ритуалів і обрядів, що істотно вплинуло на формування морально-естетичних поглядів в духовній культурі стародавніх спільнот; з епічними традиціями, коли співаки сприяли переданню з покоління в покоління моральних цінностей; із пісенним фольклором як одним із засобів виховання й оснащення відомостями про навколишній світ; а також із традиційним вокальним виконавством, у межах якого народні співаки, які володіли від природи сильними, красивими співочими голосами, прагнучи до вдосконалення вокально-виконавської майстерності, вчилися один в одного, а також передавали свою майстерність іншим.

Таким чином, уся історія формування вокально-виконавської культури дає змогу говорити про її найширші виховні і просвітницькі можливості, що підтверджують значущість підготовки вчителя музичного мистецтва у сфері вокально-виконавської майстерності.

Використані джерела

1. Асафьев Б.В. Музыкальная форма как процесс. Ленинград: Музыка, 1971. 376 с.

2. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва: теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. Київ: Освіта України, 2008. 274 с.

3. Психология музыкальной деятельности: Теория и практика: учеб пособие для студ. муз. фак. высш. пед. учеб. заведений / под ред. Г.М. Цыпина. Москва: Изд. центр "Академия", 2003. 368 с.

4. Ростовський О.Я. Музична педагогіка: навчальні програми, методичні рекомендації та матеріали / Ніжинський держ. пед. університет ім. М. Гоголя. Ніжин, 2001. 110 с.

Размещено на Allbest.ru