Ігровий метод у процесі особистісно-креативного розвитку молодших школярів

Китай - Україна

Сучасні процеси реформування освіти в Україні обумовлені новими вимогами до змісту освіти, пошуку нових форм і методів навчання, що передбачає становлення особистості учня, здатної до творчої діяльності, саморозвитку, самовдосконалення на шляху до мети; особистості, всебічно розвиненої, здатної до швидкої адаптації в умовах перетворення у всіх галузях життя, участі в цих перетворювальних процесах, у тому числі культурних.

Процес становлення та розвитку особистості завжди перебував у центрі уваги науковців. З позицій психології цей процес розглядали І.Бех, В. Бутенко, Н. Кордунова, Г. Костюк та інші науковці. Значення мистецтва у розвитку особистості підкреслювали у своїх працях М. Бахтін, Л. Виготський, М. Каган, Л. Масол, В. Медушевський, В. Орлов, О. Рудницька, Г. Падалка та ін. Що ж до проблеми творчості, то на думку вчених, чим раніше почати розвиток творчих здібностей у дітей, тим ефективнішим він буде (Д. Богоявленська, Дж. Гілфорд, Н. Лейтес, А. Мелік-Пашаєв, C. Рубінштейн та ін.).

Під розвитком розуміємо процес, у наслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, «перехід від одного якісного стану до іншого, вищого», - зазначається у довідникових джерелах [1, с. 1253]. Розвиток визначає «ступінь освіченості, культурності, розумової, духовної зрілості», становлення людини як соціальної істоти. Як відомо, процес розвитку особистості починається ще в дошкільному віці, а кожний наступний етап розвитку дитини визначається відповідними віковими особливостями.

Одним з найпотужніших факторів розвитку особистості, на думку вчених, виступає креативність, яка визначає готовність особистості до нестандартного мислення й поведінки. Отже, виховання креативної особистості є одним з головних завдань сучасної освіти в межах особистісно-креативної парадигми розвитку учнів, у зв'язку з чим актуалізуються питання визначення методів та засобів особистісно-креативного розвитку молодших школярів.

С. Сисоєва зазначає, що найбільш плідно досліджували креативність американські психологи Е. Торенс і А. Маслоу. У науковій літературі креативність трактується як здатність до творчої діяльності. Під креативністю також розуміється процес творчого мислення, визначаються його типи, стадії і рівні. Хоча креативний тип мислення є «доволі складним і вимагає цілеспрямованого виховання», креативні здібності «можна розвивати шляхом тренування швидкості, гнучкості, оригінальності, прогностичності та інших інтелектуальних здібностей» [2, с. 34]. Про це свідчить досвід впровадження відповідних методик, серед яких найбільш поширені зарубіжні методики розвитку творчих здібностей Р. Крачфілда, Е. Торренса, Е. Де Боно. особистісний креативний художній образний гра школяр

У контексті нашого дослідження особливий інтерес становить практична програма розвитку креативного мислення психолога Е. Де Боно (до слова, С Сисоєва відзначає подібність між концепціями креативності Е. Де Боно і С. Медніка), яка включає ігровий метод. Застосування прийомів «функціональний аналіз» та «структурний аналіз» з наступною оцінкою всіх чинників і виявленням позитивного, негативного, цікавого забезпечує різноманітність та оригінальність відповідей з опорою на інтереси і потенційні можливості дітей.

У процесі особистісно-креативного розвитку молодших школярів велике місце відводиться також дидактичним іграм, сюжетно-рольовим, іграм-фантазуванням, іграм-імпровізаціям. Адже гра, особливо рольова, - саме той доступний вид діяльності, що може продовжуватися і тримати увагу дітей досить тривалий час. В умовах необхідної постійної зміни видів діяльності (згідно вікових особливостей молодших школярів) застосування ігрового методу має свої переваги, адже запобігає перевтомі, сприяє концентрації уваги, швидкому включенню у навчальний процес, допомагає підтримувати пізнавальний інтерес учнів.

А головне, у процесі гри проявляється емоційна активність, розвивається уява, художньо-образне мислення, що стимулює кожного учня до відкриття джерел власної креативності, сприяє його особистісно-креативному розвитку.

Перспективу подальших наукових розвідок убачаємо у розкритті методів та засобів особистісно-креативного розвитку молодших школярів.