Урахування механізмів мовленнєвої діяльності при навчанні монологічного мовлення студентів немовних спеціальностей на заняттях з англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урахування механізмів мовленнєвої діяльності при навчанні монологічного мовлення студентів немовних спеціальностей на заняттях з англійської мови

Соловйова Наталія Дмитрівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри англійської мови з методикою викладання

Криворізький державний педагогічний університет, Україна

Анотація

Ключеві слова: монологічне мовлення, механізм попереджувального синтезу, іноземна мова, немовні спеціальності.

Вивчення іноземної мови на немовних факультетах університетів є складовою частиною професійної підготовки майбутнього фахівця та спрямовано на формування навичок і розвиток умінь чотирьох видів комунікативної діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічна та монологічна форми), читання та письма. Студенти першого курсу продовжують навчання іноземній мові за спеціальністю на основі бази, яку вони отримали під час навчання іноземної мови в середній школі. На жаль, як показує наша практика і низка досліджень (К. О. Дерека, Б. М. Калиняк, А. О. Квятковська, Н. О. Морська та ін.), зазвичай студенти першого курсу, які не складали екзамен з іноземної мови (англійської) під час підсумкової атестації у формі ЗНО (НМТ), за результатами діагностичного тестування на немовних факультетах мають нерівномірний рівень підготовки з англійської мови - від А2 - нижче за середній (95%), до В1 - середній (5%). У результаті не всі студенти першого курсу опановують цим предметом на належному рівні наприкінці першого курсу. Певні труднощі студенти мають при опануванні продуктивними видами мовленнєвої діяльності, зокрема монологічним мовленням. монологічне мовлення психологічний освіта

Розвиток умінь монологічного мовлення у процесі вивчення іноземної мови на немовних факультетах є однією з цілей підготовки майбутнього спеціаліста до усного спілкування іноземною мовою та є компонентом іншомовної комунікативної компетентності. Проблемою, з якою стикається викладач іноземної мови при навчанні монологічного мовлення - це невміння студентів будувати своє монологічне висловлювання. Студенти зазнають труднощів структурного, мовного (низький рівень підготовки з іноземної мови) та змістовного характеру. Для подолання цих труднощів потрібна цілеспрямована систематична робота як з боку студента, і з боку викладача. Природно, що процес навчання монологічного висловлювання іноземною мовою пов'язаний із ретельним відбором лексичного, граматичного та змістовного матеріалу, вибором ефективних засобів, прийомів та методів навчання. Але часто всі зусилля викладача, спрямовані на роботу зі збільшення лексичного запасу студентів, засвоєння граматичного матеріалу, не дають очікуваного результату в аспекті вміння студентів будувати монологічне висловлювання.

Монологічне висловлювання є продуктом мовленнєвої діяльності й у ньому матеріалізується психологічний зміст діяльності, умови її протікання та індивідуально-психологічні особливості учнів. Вплив психологічних особливостей протікання процесу побудови монологічного висловлювання позначається на вмінні студентів будувати своє монологічне висловлювання.

Для успішного навчання монологічного мовлення, на нашу думку, необхідно взяти до уваги психофізіологічну специфіку протікання процесу побудови усного висловлювання та запропонувати засоби для оптимізації процесу навчання монологічного мовлення.

У роботах дослідників, які розглядали специфіку організації навчання іноземної мови для спеціальних цілей у немовній вищій школі (С. В. Вадаська,Б. М. Калиняк, О. П. Канюк, У. Кецик-Зінченко, Н. В. Кіш, С. В. Козак,Л. В. Ломакіна, О. В. Мудра, Н. О. Морська, Г. О. Неустроєва, О. В. Омельченко,І.А. Свірепчук, О. С. Стійка, Н. А. Сура, О. Б. Тарнопольський, А. І. Шматюк,М. Л. Яковлєва, О. Я. Ярославцева та ін.), визначаються фактори ефективного професійно-орієнтованого навчання іноземних мов, даються рекомендації щодо відбору мовного та мовленнєвого змісту навчання, урахування мотивації, вибору видів діяльності, форм та методів навчання та ін. Зокрема, для покращення якості освітнього процесу у роботах дослідників даного напряму обґрунтовується необхідність визначення підходів до викладання іноземної мови [1]; організації диференційованого (різнорівневого) навчання [2]; використання інформаційних технологій [3]; створення навчальних ситуацій професійно-орієнтованого спілкування, що максимально наближені до реальних ситуацій та предметної компетенції студентів [4]; індивідуалізації навчального процесу з урахуванням сильних та слабких сторін студентів, їх мотивів та уподобань [5].

Зазначені умови, безперечно, є важливими при організації навчання іноземної мови за спеціальністю. Однак, при організації навчання монологічного мовлення. особливу увагу необхідно звернути на психологічні чинники, пов'язані з механізмами породження мовлення. Методичний аспект навчання монологічного мовлення з урахуванням психофізіологічної специфіки протікання створення монологічного висловлювання залишається все ще маловивченим і недостатньо висвітлений у дослідженнях. Розгляд цього питання є актуальним для методики навчання іноземної мови для професійного спілкування у немовних вищих навчальних закладах.

Мета статті - визначити психологічні механізми, на основі яких функціонують механізми зовнішнього та внутрішнього оформлення іншомовного висловлювання та розробити спеціальні вправи щодо оптимізації розвитку умінь монологічного мовлення у студентів першого курсу немовних спеціальностей. Для досягнення мети використовувалися такі методи: метод вивчення та аналізу психологічної, лінгвістичної, психолінгвістичної, методичної літератури з теми, спостереження, метод моделювання процесу навчання іноземної мови.

На основі особистих спостережень та аналізу наукової літератури можна констатувати, що в процесі підготовки монологічного висловлювання та під час висловлювання у студентів виникають не лише мовні, але і когнітивні труднощі, пов'язані зі створенням зв'язного монологічного висловлювання. Студентам важко виконувати паралельно кілька багаторівневих завдань майже одночасно і в обмежений проміжок часу: вибір змісту висловлювання, вибір форми та засобів оформлення, утримання у пам'яті інформації та ін. Це впливає на структурні характеристики висловлювання, час для підготовки, його обсяг та зміст.

Для розуміння методичних прийомів навчання та визначення засобів щодо оптимізації розвитку умінь монологічного мовлення необхідно уточнити психічні процеси, які впливають на успішність навчання говорінню іноземною мовою, на створення монологічного висловлювання. Згідно з дослідженнями вчених (В. А. Артемов, М. І. Жинкін, І. А. Зимня) основними механізмами мовленнєвої діяльності є: осмислення; мнемічна організація мовленнєвої діяльності (механізм мовленнєвої пам'яті); попереджувального аналізу та синтезу мови (прогнозування мови) [6]. При цьому кожен із механізмів має своє певне призначення. Леонтьєв О. О. зазначає, що механізм прогнозування слугує для того, щоб забезпечити вибір стратегії мовленнєвої поведінки та надати різні шляхи оперування висловлюваннями на окремих рівнях породження мовлення [7]. І.О. Зимня вказує, що в продуктивних видах мовленнєвої діяльності механізм прогнозування виявляється у формі механізму «попереджувального синтезу». Підкреслюється, що цей механізм виявляється на всіх рівнях мовленнєвого висловлювання (склад, слова, словосполучення, фраза) і може бути сформованим за допомогою спеціальних, цілеспрямованих вправ [8].

Відомо, що механізми мовленнєвої діяльності рідною та іноземною мовами тої самий, відрізняючись у другому випадку рівнем функціонування «прилагодження» до оперування новими засобами та способами формулювання думки та особливостями організації артикуляційної та інтонаційної програм [8]. На нашу думку, позитивний успіх здійснення мовленнєвої діяльності може забезпечити підготовча робота з переключення (адаптації) психологічних механізмів мовлення на використання нових мовних засобів іноземною мовою. У нашому дослідженні для здійснення процесу висловлювання ми зосередили увагу на підготовчій роботі з переключення на нові засоби механізму попереджувального синтезу як психологічної передумови породження висловлювання.

Розвиток цього механізму має практичний потенціал для практики навчання монологічного мовлення, для процесу породження мовленнєвих утворень різних рівнів, особливо під час навчання студентів, які мають недостатній мовленнєвий досвід спілкування іноземною мовою.

Процес розвиток механізму попереджувального синтезу на матеріалі іноземної мови здійснюється послідовно, спочатку на матеріалі прогнозування на рівні слова, потім на рівні словосполучення і, нарешті, на рівні речення та мікротексту. Нижче пропонуємо комплекс груп вправ спеціально розроблених для формування та розвитку механізму попереджувального синтезу на різних рівнях.

1. Вправи для формування механізму попереджувального синтезу на рівні слова:

- складіть цілі слова із фрагментів;

- прочитайте початок слів та закінчіть їх;

- відновіть початок слів (слова на картках чи дошці);

- додайте один із суфіксів (-ег, -r, -ian, -ist, -man) до слів, щоб утворити назву професії;

- назвіть значення слів, утворених за допомогою суфіксів (приставок);

- виберіть суфікс, з яким можуть вживатися всі подані слова на картках, відтворіть утворені слова (подано кілька суфіксів і довідка про їх словотворчі значення);

- утворіть нові дієслова (прикметники) за допомогою приставок, прочитайте та перекладіть утворені слова;

- за моделлю знайдіть 4 можливі варіанти слів (подано слова для вибору). Відтворіть їх. Наприклад, модель: ге-, dis-V-ег, -able;

- прочитайте 5 дієслів (іменників, прикметників), утворить від них іменники (прикметники) за допомогою загального суфікса (-ty, -ness, -cy), відтворіть утворені слова;

- прочитайте 5 дієслів, утворить від них іменники за допомогою суфіксів -ment, -tion, -sion;

- із запропонованих слів, знайдіть слово, що має негативну (позитивну) ознаку;

- підберіть синоніми (антоніми) до прикметників;

- продовжить ряди спорідненими словами (2 і більше, наприклад: create - creator-... -...);

- співвіднесіть слова з їхніми значеннями;

- у групі слів знайдіть слово, не пов'язане з іншими;

- визначте за формальними ознаками, якою частиною мови є такі слова (writes, clearly, education, wanted, dancing);

- прочитайте речення, знайдіть слова, які відповідають на запитання коли? де? куди? який?;

- визначте, від яких дієслів утворені наступні дієприкметники. Вкажіть вид дієслова, назвіть тип дієприкметника (активний, пасивний).

2. Вправи для формування та розвитку механізму попереджувального синтезу на рівні словосполучення розроблені з урахуванням найбільш стійких зв'язків між словами (N+Adj, Adj+N, V+N)) та можуть бути наступними:

- прочитайте ряд прикметників (дієслів), назвіть іменники, які з ними найчастіше вживаються;

- визначте, від яких дієслів утворені наступні дієприкметники, підберіть до них іменники з матеріалу для довідок:

- складіть можливі словосполучення з іменниками/дієсловами, прислівниками, прикметниками;

- визначте найбільш типові кліше, словосполучення для конкретних ситуацій;

- знайдіть іменники, які можна вживати після кожної групи дієслів, складіть можливі словосполучення;

- вкажіть іменники, які можна використати після даних прикметників, складіть можливі словосполучення;

- прочитайте ряд мовленнєвих формул, назвіть (рідною або іноземною мовою) ситуації, у яких вони можуть використовуватися;

- прочитайте початок словосполучень та закінчіть їх;

- прочитайте прикметники, визначте, які з них можуть поєднуватися з іменником, наприклад, «life», відтворіть отримані словосполучення;

- назвіть дієслова, які можуть передувати іменнику, наприклад, «life» (подано слова для довідки), відтворіть їх;

- прочитайте низку слів, визначте слово, що вживається з усіма прочитаними словами (подано слова на вибір), відтворіть словосполучення;

- складіть із даних слів словосполучення, відтворіть їх;

- визначте іменники, які можуть поєднуватися з прикметником, наприклад, «active».

3. Вправи на формування попереджувального синтезу на рівні речення та мікротексту. Завдання даних вправ - це засвоєння ймовірнісних змістово- синтаксичних зв'язків у висловлюванні, порядку слів у англійському реченні. Для вирішення зазначених завдань пропонуємо наступні вправи:

- прочитайте речення та замініть виділені слова іншими словами із запропонованих нижче;

- прочитайте два речення та скажіть, чим вони один від одного відрізняються (інформація що уточнює, опис настрою та ін.);

- прочитайте речення та позначте ті, які не відповідають темі заняття (тексту);

- припустіть, що може сказати співрозмовник після цієї фрази;

- яке запитання очікується після цього повідомлення;

- визначте тему, якої торкаються в наступних запитаннях;

- завершіть подані речення відповідними варіантами, відтворіть їх (подано вибір варіантів);

- прочитайте ряд незакінчених речень, визначте іменники, які можуть бути завершенням кожного речення (подано вибір іменників);

- завершіть подані речення уточненням (довідка: уточнення можуть вводитися в речення за допомогою слів: ...);

- закінчіть речення, вказавши час та місце подій;

- відновіть зміст цього тексту, заповнивши пропуски відповідними за змістом словами. Варіанти завдань:

- пропущене кожне 10 слово;

- пропущене кожне 5 дієслово;

- пропущені прикметники та ін.;

- до кожного запитання підберіть відповідь (подано варіанти відповідей);

- визначити зміст висловлювання (тексту) за ключовими словами, запитаннями, заголовком та ін.

Розроблені підготовчі вправи виконуються на практичному занятті під час спеціального фрагмента з розвитку механізму попереджувального синтезу. Фрагмент заняття займає близько 15 -20 хвилин, змістовним матеріалом для вправ є тема заняття або текст для читання. Рекомендується виконувати по 2 -3 вправи для кожного рівня (на рівні слова, словосполучення, речення (мікротексту)). Цілеспрямований розвиток механізму попереджувального синтезу із застосуванням запропонованих груп вправ забезпечує опановування монологічними вміннями студентами немовних спеціальностей на достатньому та високому рівнях.

Висновки

Застосування нами на практиці вказаних вище груп вправ під час занять з англійської мови на немовних факультетах (фізико-математичний, природничий, географічний та ін.) при формуванні навичок та вмінь монологічного мовлення підвищує якість виконання мовленнєвих дій, знижує тривожність студентів, студенти відчувають себе більш впевненими під час монологічного висловлювання англійською мовою, підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови. Виконання студентами підготовчих вправ сприяє розвитку (корекції) механізму попереджувального синтезу як психологічної основи для успішного породження монологічного висловлювання. Знання особливостей функціонування психологічних механізмів мовлення має великий практичний потенціал для практики навчання монологічного мовлення іноземною мовою. Особливості викладання іноземної мови за професійним спрямуванням з урахуванням психологічних механізмів мовлення потребують свого подальшого дослідження з метою пошуку методів та засобів навчання, які дають змогу підвищити рівень іншомовної підготовки майбутніх фахівців, випускників немовних факультетів закладів вищої освіти.

Список використаних джерел:

[1] Тарнопольський, О. Б. (2011). Навчання через зміст, змістовно-мовна інтеграція та іншомовне занурення у викладанні іноземних мов для професійних цілей у немовних вишах. Іноземні мови, (3), 23-27.

[2] Яковлєва, М. Л. (2020). Розвиток англійської мови у вищому технічному

навчальному заклад. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах,(70,4),227-230. Вилучено з:DOI

https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-4.42

[3] Ломакіна, Л. В. & Свірепчук, І. А. (2018). Аналіз організації навчання іноземної мови у технічному вузі. Актуальные научные исследования в современном мире, (1(33), 6),70 - 75.

[4] Омельченко, А. В. (2018). Розвиток умінь професійного монологічного мовлення. Актуальні проблеми сучасної філології та методики викладання мов у вишах, (89), 146 - 147. Вилучено з: https://repo.btu.kharkov.ua//handle/123456789/14672

[5] Kyselova, I. (2023). Using an individual approach in teaching monological speech to students of non-linguistic specialties when studying the English language Proceedings of the VI International Scientific and Practical Conference. (pp. 263-265).14 - 17 лютого, 2023, Osaka, Japan. Вилучено 3:URL: https://isg-konf.com/scientific-directions-of-research-in- educational-activity/ Available at: DOI: 10.46299/ISG.2023.1.6

[6] Сергеева, Т. В. & Назимко, О. В. (2019). Механізми формування розумових мовленнєвих дій у процесі навчання іноземної мов. Теорія і практика сучасної психології, (1,2), 107 - 112.

[7] Леонтьев, А. А. (2005). Основы психолингвистики. Москва: Смысл; Академия.

[8] Зимняя, И. А. (2001). Лингвопсихология речевой деятельности. Москва: МПСИ; Воронеж: НПО 'МОДЭК'.

Размещено на Allbest.ru