Сучасний досвід підготовки керівного складу європейських прикордонних відомств з питань аналізу і профілювання ризиків

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Сучасний досвід підготовки керівного складу європейських прикордонних відомств з питань аналізу і профілювання ризиків

Олена Заболотна кандидатка педагогічних наук, доцентка,

доцентка кафедри прикордонного контролю

м. Хмельницький, Україна



Анотація

У статті висвітлено сучасний досвід підготовки керівного складу європейських прикордонних відомств з питань аналізу і профілювання ризиків. прикордонний навчання курсант україна ризик

Встановлено, що у сучасних умовах система професійної підготовки персоналу українського відомства потребує впровадження передового європейського досвіду в аспекті застосування методів аналізу і профілювання ризиків.

Основним регулюючим документом, у якому зазначені професійні компетентності, результати навчання та обсяг професійної підготовки європейських прикордонників визначено у Галузевій рамці кваліфікації сфери охорони кордону країн ЄС та уніфікованих програмах підготовки базового рівня та для підготовки керівного складу.

Остання містить теми, пов'язані з аналізом ризиків і охоплює професійні компетентності для керівників середнього рівня (відділ прикордонної служби).

Основним підрозділом уніфікованої програми, у межах якої майбутні офіцери-прикордонники (для посад рівня супервайзера і менеджера), вивчають питання аналізу ризиків у прикордонній сфері діяльності, є “Кримінальна розвідка та аналіз ризиків”, яка охоплює п'ять підтем: “Функції аналізу ризиків”, “Спільна інтегрована модель аналізу ризиків”, “Реалізація розвідувального циклу”, “Управління ризиками і кримінальна розвідка”, “Процес прийняття рішень на основі аналізу ризиків”. У Національній академії за спеціальністю “Безпека державного кордону” передбачено навчальну дисципліну “Аналіз ризиків в пунктах пропуску через державний кордон”, яка є вибірковою компонентою і не повністю охоплює тематику аналізу ризиків європейських прикордонних відомств.

Отже, підготовка персоналу ДПСУ за умов євроінтеграції потребує вивчення досвіду прикордонних відомств країн ЄС щодо застосування методів аналізу і профілювання ризиків керівним складом прикордонних підрозділів, що вимагає подальшого ґрунтовного дослідження окресленого напряму.

Ключові слова: професійна підготовка; аналіз і профілювання ризиків; майбутні офіцери-прикордонники; країни Європейського Союзу.



Вступ

Постановка проблеми. Нині європейські прикордонні відомства, а також правоохоронні органи з функціями охорони кордону у своїй професійній діяльності покладаються на велику кількість джерел інформації і використовують різні підходи для запобігання і реагування на злочинні дії і проблеми, пов'язані з протиправною діяльністю на кордоні. Ці підходи, загальні або конкретні, як правило, є тактичними, оперативними або стратегічними, і кожен з них вимагає збору, узагальнення інформації в придатному для використання форматі та її подальшого аналізу.

Водночас виконавчий нагляд і управління, відповідно до політики і процедур Європейського Союзу (далі - ЄС), повинні забезпечувати ефективне використання ресурсів прикордонних відомств ЄС.

Надійний, всебічний і комплексний аналіз ризиків має вирішальне значення на європейському та національному рівнях для використання під час політичного, стратегічного та оперативного планування та прийняття рішень.

Аналіз ризиків включає конкретні концепції і дії (юридичні, технічні, оперативні) для своєчасного реагування на поточні і потенційні ризики й проблеми, що охоплюють весь спектр Інтегрованого Управління Кордонами (далі - ІУК) на європейському та національному рівнях [1].

Сьогодні в Державній прикордонній службі України (далі - ДПСУ) активно розвивається практика застосування систем аналізу ризиків та кримінального аналізу.

Побудова цих відомчих систем ґрунтується на передовому європейському досвіді, Спільній Інтегрованій Моделі Аналізу Ризиків Європейського Союзу (Common Integrated Risk Analysis Model - скор. CIRAM) та досвіду використання сучасних аналітичних підходів і методів. Також співпраця з європейськими прикордонними та правоохоронними відомствами, Агенцією Фронтекс, Міжнародною організацією з міграції активно сприяє нормативному врегулюванню питань щодо обміну інформацією із суміжними країнами та встановленню правових підстав застосування аналізу ризиків в охороні державного кордону [2].

У Стратегії національної безпеки України зазначається, що `У. розвиток Держприкордонслужби України як правоохоронного органу спеціального призначення має забезпечити ефективну реалізацію політики безпеки щодо охорони та захисту державного кордону, а також охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, у тому числі шляхом створення системи інтегрованого управління безпекою державного кордону, удосконалення інформаційної, оперативної, технічної, фізичної складових, упровадження сучасних систем контролю та аналізу ризиків” [3].

З огляду на це можливості системи професійної підготовки прикордонників країн ЄС в аспекті застосування методів аналізу і профілювання ризиків викликають значний інтерес для ДПСУ і потребують ретельного вивчення стосовно можливості їх використання у професійній діяльності українських прикордонників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості професійної підготовки прикордонників вивчала значна кількість вітчизняних учених: О. Торічний, Д. Іщенко, В. Мірошніченко, Б. Олексієнко. Питання формування професійної компетентності фахівців з охорони кордонів європейських країн досліджував А. Балендр. Теорію 200 і методику організації навчального процесу у вищому військовому навчальному закладі та особливості професійної підготовки курсантів досліджували О. Діденко, Ю. Дем'янюк, П. Дзюба, В. Ягупов та ін. Особливості реалізації професійної підготовки офіцерів-прикордон- ників до застосування методів аналізу ризиків розглянула О. Пшенична. Проте наші розвідки засвідчили, що наразі питання впровадження передового досвіду країн ЄС у підготовку майбутніх офіцерів-прикор- донників з питань застосування аналізу і профілювання ризиків потребує подальшого розгляду.

Мета статті - узагальнення особливостей підготовки майбутніх офіцерів прикордонників до застосування методів аналізу і профілювання ризиків на основі досвіду прикордонних відомств країн ЄС.



Результати дослідження

З метою ефективного застосування інструментів аналізу ризиків у сфері охорони кордону офіцер-прикордонник повинен володіти спеціальними знаннями, уміннями, навичками і професійно-важливими якостями, які складають зміст його професійної компетентності до застосування методів аналізу ризиків під час виконання службових обов'язків. Так, випускник Національної академії ДПСУ (далі - НАДПСУ) повинен оволодіти теоретичними положеннями з питань аналізу ризику, реалізації заходів аналізу ризиків у секторі відповідальності відділу прикордонної служби, забезпечувати профілювання ризиків для протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми, профілювання ризиків щодо контрабанди зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон [2], [4].

Розвиток нормативно-правової бази Шенгенської зони поступово визначив аналіз ризиків “наріжним каменем” управління зовнішніми кордонами. Основну роль, яку відіграє аналіз ризиків в управлінні кордонами, було підкреслено Європейською Радою в Севільї в 2002 році, коли було ініційовано створення спільної інтегрованої моделі аналізу ризиків.

Завдяки цій політичній підтримці також було створено Центр аналізу ризиків у Гельсінкі, а в 2003 році було розроблено початкову модель для проведення спільного інтегрованого аналізу ризиків. Із посиленням інтегрованого підходу ЄС до управління кордонами, повноваження щодо аналізу ризиків було передано Відділу аналізу ризиків Європейської агенції прикордонної і берегової охорони (Фронтекс) [1].

У Регламенті Агенції Фронтекс зазначено, що на основі загальної інтегрованої моделі аналізу ризиків Агенція повинна забезпечувати проведення аналізу ризиків, щоб надати європейському співтовариству адекватну інформацію для вжиття відповідних заходів або вирішення виявлених загроз та ризиків з метою покращення інтегрованого управління зовнішніми кордонами. Стаття 4 Регламенту Фронтекс має назву “Аналіз ризиків” і передбачає, що Агенція розробляє та застосовує загальну інтегровану модель аналізу ризиків. Закликаючи до розробки спільної моделі, політики мали на меті надати державам-членам ЄС інструмент для покращення узгодженості управління зовнішніми кордонами [5].

У 2011 році відповідно до запроваджених змін до Регламенту Frontex було посилено роль Агенції у сфері управління зовнішніми кордонами ЄС. Це стосувалось й аналізу ризиків, а саме - можливості оцінювати здатність держав-членів ЄС протистояти викликам, розвиток, який було враховано в цій моделі під час оцінки вразливості, а також, використання персональних даних з метою аналізу ризиків, за винятком їх використання для цілей розслідування. Водночас зобов'язання країн-членів ЄС надавати Фронтекс всю необхідну інформацію щодо ситуації та можливих загроз на зовнішніх кордонах спрямоване на збільшення інформації, доступної для аналізу ризиків на європейському рівні [6].

У грудні 2019 року Регламент ЄС 2019/1896 посилив роль аналізу ризиків, а саме для охоплення всіх аспектів європейського інтегрованого управління кордонами. Новий Регламент робить акцент на аналізі ризиків для отримання оперативних розвідувальних даних (реактивних і проактивних), отримання інформації на тактичному, оперативному та стратегічному рівнях у короткостроковій, 202 середньостроковій та довгостроковій перспективі, а також наданні інформації та висновків для органів управління (включає політику стратегічного рівня, планування на випадок непередбачених ситуацій, оперативне планування тощо). Водночас було створено Постійний Корпус Агенції Фронтекс, планування та розгортання якого має базуватися на аналізі ризиків.

Метою аналізу ризиків в системі охорони зовнішніх кордонів ЄС є надання інформації та аналіз, які дозволять приймати рішення про те, як зменшити та знизити ризики, якщо ресурси та можливості обмежені. Незважаючи на те, що повністю усунути ризики не вдасться ніколи, але, якщо надавати можливість керівникам прикордонних підрозділів приймати обґрунтовані рішення, то аналіз ризиків сприятиме усуненню найбільших розривів між ризиком і здатністю системи інтегрованого управління кордонами його пом'якшувати.

З метою ефективного застосування інструментів аналізу ризиків у сфері охорони кордону необхідно, щоб персонал прикордонних відомств оволодів відповідними знаннями, уміннями, навичками і професійними компетентностями, які складають зміст професійної готовності до застосування методів аналізу ризиків в оперативно-службовій діяльності [7], [8]. Основним документом, у якому зазначені професійні компетентності і результати навчання для персоналу прикордонних відомств, що визначає обсяг професійної підготовки європейських прикордонників з усіх можливих аспектів професійної діяльності з охорони кордону, визначено у Галузевій рамці кваліфікації сфери охорони кордону країн ЄС (далі - ГРК) [9].

ГРК є рамковим документом з результатами навчання і професійними компетентностями, які відображають увесь процес навчання, необхідний для оволодіння усіма видами прикордонної діяльності в країнах-членах ЄС [10]. Ця рамкова структура також охоплює усі кваліфікаційні рівні, яких може досягти прикордонник під час професійної підготовки або отримання академічної освіти в галузі безпеки та управління кордонами, включаючи інтеграцію основних прав людини.

Завдяки різним національним рамкам кваліфікацій, ГРК у сфері охорони кордону є необхідним “засобом перекладу” національних кваліфікацій, що забезпечує порівнянність та спільну мову щодо освітнього процесу (табл. 1).



Таблиця 1

Результати навчання з теми “Управління ризиками” на усіх рівнях Галузевої рамки кваліфікацій сфери охорону кордону країн ЄС

Галузева рамка кваліфікацій Результати навчання
Тематика навчання (Learning Areas)	4-й рівень	5-й рівень	6-й рівень	7-й рівень
Управління ризиками	Збирати, доповідати і реагувати на інформацію стосовно потенційних ризиків та загроз, використовуючи низку встановлених методів та способів дій	Вибірково встановлювати, поширювати та реагувати на інформацію стосовно потенційних ризиків та загроз, використовуючи широкий спектр встановлених методів і тактичних способів дій	Застосовувати інструменти та прийоми управління ризиками для забезпечення безпеки кордону	Розробляти та критично перевіряти стратегії управління організаційними ризиками та загрозами як складових організаційних процесів

Вимоги ГРК сфери охорону кордону деталізовано в Уніфікованій програмі підготовки прикордонників країн ЄС базового та середнього рівнів (Common Core Curriculum, скороч. ССС), яка стала основним проєктом Фронтекс та основною складовою підготовки співробітників прикордонних відомств і берегової охорони країн ЄС, а також у постійно зростаючому числі країн, що не входять в ЄС.

Для задоволення поточних потреб у підготовці кадрів і відображення ситуації в галузі охорони кордонів ССС оновлюється кожні 5 років, ССС середнього рівня є природним продовженням ССС базового рівня. Через розмаїття управлінських завдань і обов'язків керівники середньої ланки відіграють надзвичайно важливу роль у прикордонній охороні. Тому навчальна програма, адресована цій аудиторії, має гнучку структуру. Навчання організовано відповідно до тематичних галузей підготовки керівників (супервайзерів) і менеджерів. Це дає можливість розробляти навчальні курси для керівників середнього рівня, використовуючи відповідні професійні компетенції ССС [11].

Програма середнього рівня розроблена прикордонними відомствами для задоволення виявлених оперативних потреб з точки зору нагляду та управління. За сприяння Фронтекс, експерти з дер- жав-членів ЄС, асоційованих країн Шенгенської угоди, і країн-партне- рів Фронтекс на регулярній основі роблять свій внесок у її розвиток. Уніфіковані програми підготовки є унікальними, і вони є єдиними, що встановлюють стандарти для такого широкого кола компетенцій для співробітників прикордонних відомств. Ці програми відображають розвиток професійних компетентностей від початку професійної кар'єри (ССС базового рівня) до керівників середнього рівня (ССС середнього рівня), але насамперед вони створюють потенціал для оперативного сумісництва. Крім того, вони як результат спільної роботи є відмінним прикладом взаємодії у сфері підготовки персоналу [12].

Уніфіковані програми підготовки доводять, що спільні підходи надають спільні переваги. Так, ССС середнього рівня містить теми, пов'язані з моделлю аналізу ризиків і охоплює професійні компетентності для керівників середнього рівня.

Метою навчання, пов'язаного з аналізом ризиків, є забезпечення необхідних професійних компетентностей для керівників прикордонних підрозділів для ефективного керування діяльністю, пов'язаною з розвідкою і аналізом ризиків. Ці теми є також важливими для менеджерів-аналітиків, щоб більш ефективно використовувати інформацію, отриману за допомогою розвідувальних та аналітичних дій.

Основною темою ССС, у межах якої майбутні офіцери прикордонники (для посад рівня супервайзера і менеджера) вивчають питання аналізу ризиків у прикордонній сфері діяльності, є “Кримінальна розвідка та аналіз ризиків”, яка охоплює п'ять підтем.

Метою вивчення підтеми “Функції аналізу ризиків” є розвивати здатність керувати впровадженням моделі аналізу ризиків у діяльності прикордонного відомства.

Професійні компетентності (ПК). Після успішного завершення цієї теми курсанти будуть знати або розуміти:

ПК 1: національну модель аналізу ризиків та її застосування у сфері охорони кордону;

уміти:

ПК 2: здійснювати керівництво збором, обробкою та поширенням даних та інформації, пов'язаних з аналізом ризиків, дотримуючись при цьому права на захист персональних даних;

ПК 3: контролювати ефективність методів профілювання, визначених в діяльності прикордонної охорони, із дотриманням прав на людську гідність, справедливе поводження, недискримінацію і захист персональних даних.

Результати навчання. Після закінчення цієї теми курсант зможе:

(знання) описувати національну модель аналізу ризиків та її застосування у сфері охорони кордону;

(уміння) виявляти перешкоди, прогалини та обмеження, пов'язані зі збором, обробкою та поширенням даних та інформації, пов'язаних з аналізом ризиків, що обґрунтовують заходи, які необхідно вжити в контексті керівництва діяльністю прикордонної охорони, дотримуючись права на захист персональних даних;

(уміння) оцінювати впровадження методів профілювання та їх ефективність у процесі керівництва діяльністю прикордонної охорони, з дотриманням прав на людську гідність, справедливе поводження і захист персональних даних.

Методи навчання для цієї теми можуть включати інтерактивну презентацію, мозковий штурм, ознайомчий візит, метод кейсу.

Методи оцінювання

Перевірки теоретичних знань: курсант описує національну модель аналізу ризиків та її застосування у сфері охорони кордону.

Перевірки практичних навичок: у змодельованій ситуації курсант виявляє перешкоди, прогалини та обмеження, пов'язані зі збором, обробкою та поширенням пов'язаних з аналізом ризиків даних та інформації, а також оцінює застосування методів профілювання та їх ефективність з урахуванням прав на людську гідність і захист персональних даних.

Підтема “Спільна інтегрована модель аналізу ризиків”. Її метою є: розвивати оперативну здатність контролю за впровадженням моделі CIRAM в національну систему аналізу ризиків.

Професійні компетентності. Після успішного завершення цієї підтеми курсанти будуть знати або розуміти:

ПК 1: національне та європейське законодавство, політику і процедури інтеграції компонентів CIRAM в національну систему аналізу ризиків;

ПК 2: здійснювати нагляд за процесами та процедурами, встановленими для імплементації CIRAM у діяльність прикордонного відомства.

Результати навчання. Після закінчення вивчення цієї теми курсант зможе:

(знання) роз'яснювати національне та європейське законодавство, політику і процедури інтеграції принципів і компонентів CIRAM в національну систему аналізу ризиків;

(уміння) виявляти перешкоди та обмеження, пов'язані зі збором, обробкою та поширенням даних, що обґрунтовують будь-які заходи, які необхідно вжити для забезпечення імплементації CIRAM у діяльність прикордонного відомства.

Методи навчання в межах теми: лекція, метод кейсів, групова робота.

Методи оцінювання

Перевірки теоретичних знань: курсант роз'яснює національне та європейське законодавство, політику і процедури інтеграції принципів і компонентів CIRAM у національну систему аналізу ризиків;

Перевірки практичних навичок: у змодельованій ситуації курсант виявляє бар'єри та обмеження, пов'язані зі збором, обробкою та поширенням даних, обґрунтовуючи дії, які необхідно вжити для забезпечення реалізації CIRAM.

Підтема “Реалізація розвідувального циклу”, метою якої є розвивати оперативну здатність впровадження етапів розвідувального циклу в професійній діяльності, використання його як інструменту для управління.

Професійні компетентності. Після успішного завершення цієї теми курсанти будуть знати або розуміти:

ПК 1: застосування розвідувального циклу в діяльності прикордонного підрозділу;

уміти:

ПК 2: керувати застосуванням розвідувального циклу в процесі аналізу ризиків в діяльності прикордонного підрозділу.

Результати навчання. Після закінченню цієї теми курсант зможе:

(знання) описувати застосування розвідувального циклу в діяльності прикордонного підрозділу;

(уміння) виявляти перешкоди і обмеження, пов'язані з упровадженням розвідувального циклу в процес аналізу ризиків, обґрунтовуючи заходи, які необхідно вжити в контексті контролю за діяльністю прикордонного підрозділу.

Методи навчання: інтерактивна презентація, обговорення, рольова гра, імітаційне навчання, метод кейсів.

Методи оцінювання

Перевірка теоретичних знань: курсант описує застосування розвідувального циклу в діяльності прикордонного підрозділу.

Перевірки практичних навичок: у змодельованій ситуації курсант виявляє перешкоди та обмеження, пов'язані з реалізацією розвідувального циклу в процесі аналізу ризиків, обґрунтовуючи заходи, які необхідно вжити.

Підтема “Управління ризиками і кримінальна розвідка” має за мету розвивати оперативну здатність майбутніх прикордонників забезпечувати зміцнення потенціалу в галузі управління ризиками та кримінальної розвідки в контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу.

Професійні компетентності. Після успішного завершення цієї теми курсанти будуть знати або розуміти:

ПК 1: методи та способи зміцнення аналітичного потенціалу в галузі кримінальної розвідки та аналізу ризиків в контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу;

уміти:

ПК 2: забезпечувати ефективний обмін інформацією з відповідними стейкхолдерами з метою зміцнення аналітичного потенціалу у сфері управління ризиками і оперативної інформації про злочини в контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу;

ПК 3: управляти процесами і ресурсами, які забезпечують ефективний аналітичний потенціал для управління ризиками і кримінальної розвідки.

Результати навчання. Після закінчення цієї теми курсант зможе:

(знання) роз'яснювати методи та способи зміцнення аналітичного потенціалу в галузі кримінальної розвідки та аналізу ризиків в контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу;

(уміння) виявляти перешкоди та обмеження для обміну інформацією з іншими зацікавленими сторонами з метою зміцнення аналітичного потенціалу в області управління ризиками і оперативної інформації про злочини, обґрунтовуючи заходи, які необхідно вжити в контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу;

(уміння) оцінювати якість та ефективність ресурсів, що використовуються для управління ризиками та кримінальної розвідки, обґрунтовуючи заходи, які необхідно вжити, у контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу.

Методи навчання: інтерактивна презентація, групова робота, дебати, імітаційне навчання, метод кейсів.

Методи оцінювання

Перевірка теоретичних знань: курсант роз'яснює методи та способи зміцнення аналітичного потенціалу в галузі кримінальної розвідки та аналізу ризиків у контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу.

Перевірка практичних навичок. У змодельованій ситуації курсант виявляє перешкоди, обмеження і способи вирішення проблем для обміну інформацією зі стейкхолдерами з метою підвищення аналітичного потенціалу управління ризиками і кримінальної розвідки, а також оцінює якість і ефективність ресурсів, що використовуються для управління ризиками і кримінальної розвідки, обґрунтовує заходи, яких необхідно вжити, та пропонує шляхи вдосконалення.

Підтема “Процес прийняття рішень на основі аналізу ризиків”. Мета вивчення: розвивати оперативний потенціал для використання продуктів аналізу ризиків у процесі прийняття рішень у контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу.

Професійні компетентності. Після успішного завершення цієї теми курсанти будуть знати або розуміти:

ПК 1: методи та способи використання інструментів та продуктів аналізу ризиків у процесах прийняття рішень у контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу;

уміти:

ПК 2: застосовувати інструменти та продукти аналізу ризиків у процесі прийняття рішень у контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу.

Результати навчання. Після закінченню цієї теми курсант зможе:

(знання) пояснювати методи та способи використання інструментів та продуктів аналізу ризиків у процесі прийняття рішень у контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу.

(уміння) використовувати результати аналізу ризиків у процесі прийняття обґрунтованих рішень у контексті управління діяльністю прикордонної охорони.

Методи навчання: інтерактивна презентація, метод кейсів, заняття в польових умовах, групова робота, активні дебати.

Методи оцінювання

Перевірка теоретичних знань: курсант пояснює методи та способи використання інструментів та продуктів аналізу ризиків у процесі прийняття рішень у контексті управління діяльністю прикордонного підрозділу.

Перевірка практичних навичок: у змодельованій ситуації курсант використовує результати аналізу ризиків у процесі прийняття рішень на основі отриманих розвідувальних даних.

Водночас у НАДПСУ за освітньою програмою “Безпека державного кордону” для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти вивчається навчальна дисципліна “Прикордонний контроль” (обов'язкова компонента), яка включає однією з тем “Основи аналізу ризиків в Державній прикордонній службі України”. На вивчення теми відведено 30 годин загального часу, з яких 22 години - аудиторні заняття. Блок щодо аналізу ризиків охоплює частково тематику ССС для керівників прикордонних підрозділів, а також включає частину тематики ССС базового рівня підготовки. Теоретична підготовка здійснюється шляхом проведення групових та практичних занять, а також семінарів. Частину навчального матеріалу відведено на самостійне вивчення. Практична направленість занять за темою реалізується шляхом розв'язання ситуаційних задач із оперативно-службової діяльності підрозділів охорони кордону. Окрім того, для курсантів за освітньою програмою “Безпека державного кордону” передбачено також і вибіркову компоненту (навчальна дисципліна “Аналіз ризиків в пунктах пропуску через державний кордон”), яка доповнює матеріал, що вивчається в межах обов'язкової програми. Ця дисципліна складається із двох тем: “Основи аналізу ризиків в Державній прикордонній службі України” та “Профілювання ризиків”; підготовка здійснюється шляхом проведення лекцій, практичних та групових занять, семінарів та самостійної роботи. Однак вибіркова компонента вивчається не усіма курсантами. Для другого (магістерського) рівня вищої освіти за освітньою програмою “Безпека державного кордону” вивчається навчальна дисципліна “Інформаційно-аналітична діяльність штабу прикордонного загону”, яка є вибірковою компонентою. Завданням цієї дисципліни є надання слухачам теоретичних знань та практичних навичок щодо методики та процедур проведення інформаційно-аналітичної роботи у штабах органів охорони державного кордону, управління ризиками у сфері безпеки і оборони, створення системи підтримки прийняття рішень. Однак ці програми належать до підготовки керівників вищої ланки (не відділу прикордонної служби, а штабу загону). Блок щодо кримінального аналізу взагалі вивчається окремою дисципліною на іншій кафедрі.

Як показав контент-аналіз змісту навчання за програмою ССС для керівників прикордонних підрозділів в країнах ЄС та освітніх компонент програми “Безпека державного кордону” в НАДПСУ, є необхідність розширення тематики та збільшення навчального часу на оволодіння матеріалом щодо зазначеної проблематики з метою підвищення рівня знань та умінь випускників українського прикордонного вишу в аспекті аналізу та профілювання ризиків з огляду на його актуальність для забезпечення безпеки у сфері прикордонної діяльності.



Висновки та перспективи подальших досліджень

У сучасних умовах система професійної підготовки персоналу українського відомства потребує впровадження передового європейського досвіду в аспекті застосування методів аналізу і профілювання ризиків. Основними регулювальними документами, у яких зазначено професійні компетентності, результати навчання та обсяг професійної підготовки європейських прикордонників, є Галузева рамка кваліфікації сфери охорони кордону країн ЄС та уніфіковані програми підготовки базового рівня та для підготовки керівного складу. Остання містить теми, пов'язані з аналізом ризиків і охоплює професійні компетентності для керівників середнього рівня (відділ прикордонної служби). Основною темою програми, у межах якої майбутні офіцери-прикордонники (для посад рівня супервайзера і менеджера), вивчають питання аналізу ризиків у прикордонній сфері діяльності, є “Кримінальна розвідка та аналіз ризиків”, яка охоплює п'ять підтем: “Функції аналізу ризиків”, “Спільна інтегрована модель аналізу ризиків”, “Реалізація розвідувального циклу”, “Управління ризиками і кримінальна розвідка”, “Процес прийняття рішень на основі аналізу ризиків”. У НАДПСУ за спеціальністю “Безпека державного кордону” передбачено навчальну дисципліну “Аналіз ризиків в пунктах пропуску через державний кордон”, яка є вибірковою компонентою, і не повністю охоплює тематику аналізу ризиків європейських прикордонних відомств.

Отже, підготовка персоналу ДПСУ за умов євроінтеграції потребує вивчення досвіду прикордонних відомств країн ЄС щодо застосування методів аналізу і профілювання ризиків керівним складом прикордонних підрозділів, що вимагає подальшого ґрунтовного дослідження окресленого напряму.



Список використаних джерел

1. Common Integrated Risk Analysis Model 2.1. URL: https://frontex.europa. eu/we-know/situational-awareness-and-monitoring/ciram/

2. Діденко О. В. Особливості впровадження компетентнісного підходу у професійну підготовку майбутніх офіцерів у ВНЗ. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2014. Вип. 3. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Vnadps_2014_3_6

3. Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року : розпорядження Кабінету Міністрів України від 4.07.2019 № 687-р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-2019-%D1%80#n13

4. Пшенична О. О. Особливості підготовки майбутніх офіцерів прикордонників до застосування методів аналізу і профілювання ризиків. Науковий вісник Льотної академії. Серія : Педагогічні науки. 2017. Вип. 1. С. 348-352. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sbfasps_2017_1_65

5. Schengen Borders Code. URL: https://ec.europa.eu/home-affairs/what-we- do/networks/european_migration_network/glossary_search/schengen-borders- code_en

6. Regulation (EU) 2019/1896 of 13 November 2019 on the European Border and Coast Guard (OJ L 295, 14.11.2019, p. 1). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX: 32019R1896

7. Діденко, O., Андрощук, O., Маслій, M., Балендр, A., Білявець С. Використання електронних освітніх ресурсів у підготовці майбутніх офіцерів прикордонних підрозділів. Information Technologies and Learning Tools, 2020. 80(6), 39-57.

8. Balendr, A. V., Korolov, V. O., Adamchuk, O. V., lakymchuk, A. V., Sinkevych, S. V., & Bloshchynskyi, I. H. Border guards' distance learning development in the European Union countries. Інформаційні технології і засоби навчання, 2019. (71, № 3), 305-319.

9. Sectoral Qualifications Framework for Border Guarding. FRONTEX. Warsaw: Rondo ONZ 1, 2013. Vol. 1. 173 p.

10. Soroka, O., Kalaur, S., & Balendr, A. Monitoring of Corporate Culture Formation of Specialists of Social Institutions. Postmodern Openings, 2019. 11. https://doi.org/ 10.18662/PO/11.1SUP1/131.

11. Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic training in the European Union. Produced by FRONTEX Agency in cooperation with EU Member States and Fundamental rights organisations. Warsaw, Rondo ONZ 1, 2017. 378 р.

12. Балендр, А. Уніфікована програма базового рівня для підготовки фахівців з охорони кордону країн Європейського Союзу. Педагогічний дискурс. 2018. (25), 17-21.

13. Балендр А. Професійна підготовка фахівців з охорони кордону в країнах Європейського Союзу: теорія і практика : монографія. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ 2020. 504 с.



Abstract

Current experience of training border guard management staff in risk analysis and profiling in europe

Zabolotna O.

The article highlights the modern experience of training the management of European border guard agencies on the issues of risk analysis and profiling. In modern conditions, the system of professional training of the staff of the Ukrainian border guard agency requires implementation of advanced European experience in the aspect of applying methods of risk analysis and profiling, which requires careful study regarding the possibility of their use in the professional activities of Ukrainian border guards.

The main regulatory document, which specifies the professional competences, learning outcomes and scope of professional training of European border guards is defined in the Sectoral Qualifications Framework of the border guard sphere in EU countries and Common Core Curricula at the basic level and for the management staff training.

The latter contains topics related to risk analysis and covers professional competencies for mid-level managers (Border Guard Division). The main topic of the CCC, within which future border guard officers (for the positions of supervisor and manager), study the issues of risk analysis regarding border guard activity, is “Criminal intelligence and risk analysis”, which covers five subtopics: “Functions of risk analysis”, “Common Integrated Risk Analysis Model”, “Implementation of the intelligence cycle”, “Risk management and criminal intelligence”, “Decision-making process based on risk analysis”. At the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine the discipline “Risks Analysis at Border Crossing Points” should be studied for State Border Security specialty.

Thus it is a selective component and does not fully cover the topics of risk analysis of mid-level CCC. Therefore, the training of border guards under the conditions of European integration requires the study of the experience of the border guard agencies of the EU countries regarding the application of risk analysis and profiling methods by the management of border units, which necessitates further thorough research of the outlined direction.

Key words: professional training; risk analysis and profiling; future border guard officers; European Union countries.



References

1. Common Integrated Risk Analysis Model 2.1. Retrieved from: https://fron- tex.europa.eu/we-know/situational-awareness-and-monitoring/ciram/ [in English]

2. Didenko O. V. (2014). Osoblyvosti vprovadzhennya kompetentnisnoho pidk- hodu u profesiynu pidhotovku maybutnikh ofitseriv u VNZ [Peculiarities of the implementation of the competence approach in the professional training of future officers in universities]. Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Issue 3. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2014_3_6 [in Ukrainian]

3. Zakon Ukrainy “Pro skhvalennya Stratehiyi intehrovanoho upravlinnya kor- donamy na period do 2025 roku” № 687 [Law of Ukraine about on the approval of the Integrated Border Management Strategy for the period up to 2025 no. 687]. (2019, 4 July) Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 4, 2019. Retrieved from: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-2019-%D1%80#n13 [in Ukrainian]

4. Pshenichna O. O. (2017). Osoblyvosti pidhotovky maybutnikh ofitseriv prykordonnykiv do zastosuvannya metodiv analizu i profilyuvannya ryzykiv [Peculiarities of training future border guard officers to use methods of risk analysis and profiling]. Scientific Bulletin of the Flight Academy. Series: Pedagogical sciences. Vol. 1. P. 348-352. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sbfasps_ 2017_1_65 [in Ukrainian]

5. Schengen Borders Code. Retrieved from: https://ec.europa.eu/home-af- fairs/what-we-do/networks/european_migration_network/glossary_search/schen- gen-borders-code_en (in English)

6. Regulation (EU) 2019/1896 of 13 November 2019 on the European Border and Coast Guard (OJ L 295, 14.11.2019, p. 1). Retrieved from: https://eur-lex.euro- pa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32019R1896 [in English]

7. Didenko O., Androschuk O., Masliy M., Balendr A., Bilyavets S. (2020). Vykorystannya elektronnykh osvitnikh resursiv u pidhotovtsi maybutnikh ofitseriv prykordonnykh pidrozdiliv [Use of electronic educational resources in the training of future officers of border units]. Information Technologies and Learning Tools, 80(6), 39-57. [in Ukrainian]

8. Balendr A. V., Korolov V. O., Adamchuk O. V., lakymchuk A. V., Sinkevych S. V., & Bloshchynskyi I. H. (2019). Border guards' distance learning development in the European Union countries. Інформаційні технології і засоби навчання, (71, № 3), 305-319. [in English]

9. Sectoral Qualifications Framework for Border Guarding. FRONTEX. Warsaw: Rondo ONZ 1, 2013. Vol. 1. 173 p. [in English]

10. Soroka O., Kalaur S., & Balendr A. (2019). Monitoring of Corporate Culture Formation of Specialists of Social Institutions. Postmodern Openings, 11. https://doi.org/ 10.18662/PO/11.1SUP1/131 [in English]

11. Common Core Curriculum for Border and Coast Guard Basic training in the European Union. Produced by FRONTEX Agency in cooperation with EU Member States and Fundamental rights organisations. Warsaw, Rondo ONZ 1, 2017. 378 р. [in English]

12. Balendr A. (2018). Unifikovana prohrama bazovoho rivnya dlya pidhotovky fakhivtsiv z okhorony kordonu krayin Yevropeyskoho Soyuzu [Unified program of the basic level for the training of specialists in border protection of the countries of the European Union]. Pedagogical discourse, (25), 17-21. [in Ukrainian]

13. Balendr A. (2020). Profesiyna pidhotovka fakhivtsiv z okhorony kordo- nu v krayinakh Yevropeyskoho Soyuzu: teoriya i praktyka [Professional training of border guards in the countries of the European Union: theory and practice] monograph. Khmelnytskyi: Publishing House of NADPSU, 504 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru