Проблема глобалізації вищої освіти в українському науковому дискурсі (друга половина 90-х рр. XX - перше десятиліття XXI століть)

Размещено на http://allbest.ru

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Проблема глобалізації вищої освіти в українському науковому дискурсі (друга половина 90-х рр. ХХ - перше десятиліття ХХІ століть)

Снітовська Ольга Йосипівна кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри латинської та іноземних мов,

м. Львів

Анотація

У статті здійснено предметний синтезований аналіз відображення проблеми глобалізації вищої освіти в українському науковому дискурсі другої половини 90-х рр. ХХ - першого десятиліття ХХІ ст. З'ясовано зародження явища глобалізації та появу цього поняття в зарубіжному та українському науковому лексиконі.

Спираючись на аналіз матеріалів бібліографічних покажчиків, з'ясовано, що питома вага публікацій, які стосуються глобалізаційних та інтеграційних процесів вищої освіти, у загальному масиві студій про її розвиток у 1991-2006 рр. становила 12,1 %, у 2007-2011 рр. - 12,4 %, у 2012-2013 рр. - 15,1 %.

Стверджується, що на початку ХХІ ст. ця проблематика посіла пріоритетне місце в розвитку української педагогічної науки та активно вивчалася фахівцями в галузях економіки, філософії освіти, управління та ін.

Предметний фокус таких студій був орієнтований на вивчення питань інтеграції України у європейський освітній простір та її вищої освіти як складника світового освітнього процесу. Поряд із відносно активним осмисленням науково-теоретичних аспектів глобалізаційного виміру вищої освіти, вивчення ролі та місця освітніх систем інших країн у цьому ракурсі вивчалося доволі слабо.

Посилення уваги науковців до цієї проблематики в 2001-2002 рр. стимулював суспільний дискурс з питання приєднання до Болонського процесу та входження України до європейського освітнього простору.

Цей тренд досяг піку в 2004-2006 рр. та виявився в таких змістовно-тематичних ракурсах:концептуальне науково-теоретичне осмислення глобалізації освітнього процесу; аналіз глобалізму як освітньої парадигми, яка детермінує трансформацію та пріоритети розвитку вищої освіти; вивчення в контексті глобалізації шляхів і тенденцій реформування та розвитку національних систем вищої освіти, зокрема, з акцентом на роль і місце в них університетів; осмислення впливів глобалізації на гуманізацію освіти та формування національної свідомості і збереження ідентичності; взаємовплив освіти та економіки в контексті глобалістики тощо.

Ключові слова: вища освіта, глобалізація, науковий дискурс, інтеграція у європейський освітній простір, Болонський процес.

Abstract

The issue of globalization of higher education in

Ukrainian scientific discourse (second half of the 1990s - the first decade of the XXI century)

Snitovska Olha Yosypivna Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Latin and Foreign Languages, Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv

The article conducts a thematic synthesized analysis of the reflection of the higher education globalization issue in the Ukrainian scientific discourse from the second half of the 1990s to the first decade of the 21st century. It explores the emergence of globalization and the introduction of this concept into foreign and Ukrainian scientific lexicons.

Through an examination of bibliographic indicators, the article reveals that the proportion of publications related to globalization and integration processes in higher education in the overall body of studies on its development was 12.1% in 1991-2006, 12.4% in 2007-2011, and 15.1% in 2012-2013.

It asserts that at the beginning of the 21st century, this issue held a priority place in the development of Ukrainian pedagogical science and was actively studied by experts in economics, philosophy of education, management, etc. The thematic focus of these studies was oriented towards exploring questions of Ukraine's integration into the European educational space and its higher education as a component of the global educational process. Despite the relatively active consideration of the scientific-theoretical aspects of the globalization dimension of higher education, the study of the role and place of education systems in other countries in this perspective was comparatively weak.

The heightened attention of researchers to this issue in 2001-2002 was stimulated by the public discourse on joining the Bologna Process and Ukraine's entry into the European educational space. This trend reached its peak in 2004-2006, and manifested in conceptual scientific-theoretical considerations of the globalization of the educational process, analysis of globalism as an educational paradigm determining the transformation and priorities of higher education development, and the study of ways and trends of reforming and developing national higher education systems within the context of globalization.

Keywords: higher education, globalization, scientific discourse, integration into the European educational space, Bologna Process.

Вступ

Постановка проблеми. Від появи перших університетів у ХІІ - ХІІІ ст. вища освіта (ВО) вийшла за межі національних держав та розвивалася як європейське і планетарне явище, тому процеси інтеграції і глобалізації в різноманітті їх проявів, тенденцій, напрямів є апріорі природними, закономірними, іманентними для формування і розвитку національних та регіональних систем вищої освіти. Українська наука нагромадила значний масив праць із цієї проблеми, зокрема, у галузях педагогіки, філософії, економіки, управління, психології тощо. У процесі їх вивчення потрапляємо в нескінченне плетиво теоретичних конструкцій, які відображають безліч наукових підходів і рецепцій. Означена ситуація актуалізує потребу здійснення предметного історіографічного аналізу цього доробку. У статті зосереджуємося на аналізі праць, що з'явилися в другій половині 90-х рр. ХХ - першому десятилітті ХХІ ст. та створили підґрунтя для подальшого розвитку українського наукового дискурсу з проблеми глобалізації ВО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняна наука нагромадила значний масив праць, що розкривають різні аспекти процесу глобалізації вищої освіти (В. Андрущенко, І. Василенко, Т. Воєцька, К. Корсак, В. Кремень, Г. Макбурні, М. М'ясковський, В. Огнев'юк, Н. Погребняк, А. Сбруєва, О. Слюсаренко, Л. Сохань, О. Хоменко та ін.). Утім, за винятком спроб фрагментарного осмислення (анонсування) цього доробку у вступних розділах окремих монографій і дисертацій (Н. Авшенюк, Ф. Андрушкевич, Г. Поберезська, А. Ржевська та ін.), фактично не було здійснено його спеціального історіографічного аналізу.

Мета статті - здійснити предметний синтезований аналіз відображення проблеми глобалізації вищої освіти в українському науковому дискурсі другої половини 90-х рр. ХХ - першого десятиліття ХХІ ст.

Виклад основного матеріалу

Зважаючи на характер і особливості нагромадженого вітчизняною наукою досвіду, вивчення процесу глобалізації ВО, його історіографічний аналіз здійснюємо через логічне послідовне розв'язання комплексних завдань щодо з'ясування генези, динаміки, тенденцій нарощування наукових знань; здійснення термінологічного і сутнісно-змістового аналізу цього феномену; визначення основних наукових підходів і напрямів його дослідження.

При цьому враховуємо кілька методологічних зауваг українських учених. Сучасність як «час глобалізації» - це не просто метафора, а гіпотетична екстраполяція субстанціонального підходу до осмислення структурних і функційних характеристик чинної міжнародної системи та світового порядку.

Тому функціонування і розвиток національних систем освіти сукупно з іншими соціальними явищами знаходить наукову рефлексію в контексті процесів глобалізації, що є базовим тлом сучасного суспільного розвитку (Ф. Андрушкевич [1, с. 11]). Феномен глобалізації освіти не піддається точному визначенню і прогнозу, тож, зважаючи на різноманіття трактувань і підходів до вивчення, існує небезпека його надмірного узагальненні або спрощення (М. М'ясковський [4, с. 22, 24]).

Зародження явища глобалізації вчені часто пов'язують зі створенням ООН у 1945 р. і подальшим виникненням транснаціональних корпорацій та консолідовано вказують на її стрімке поширення і прискорення з появою інтернету. глобалізація освіта україна болонський

Такий підхід виправданий з огляду на сучасну геополітичну картину світу та прецедент впливу інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ). Водночас варто ураховувати, що світ глобалізувався впродовж трьох тисячоліть через розвиток торгівлі та поширення світових релігій, культурних інновацій і здобутків, суспільних знань тощо.

Виходимо з позиції, згідно з якою поняття «глобалізація» (globalization; лат. globus - земна куля) фіксується в англійському лексиконі на початку 60-х рр. ХХ ст. Його поширенню в науковому обігу у 80-х рр. ХХ ст. сприяли праці американських філософів і економістів Т. Левітта («Глобалізація ринків») та Ф. Фукуями, С. Хантінгтона, П. Бергера. Щоправда, деякі українські енциклопедичні видання появу цієї дефініції в зарубіжних студіях відносять до початку 90-х рр. ХХ ст. [3, с. 136].

Поліструктурованість зумовлює іманентну міждисциплінарність досліджень проблеми глобалізації. На це вказують визначені Міжнародним валютним фондом у 2000 р. її чотири базові аспекти: торгівля і фінансові транзакції; рух капіталу та інвестицій; міграція; поширення знань [8]. Така авторитетна, відтак сконсолідована позиція уможливлює стверджувати, що «поширення знань», тобто освіти і науки, є окремим самодостатнім компонентом глобалізації, а не похідним від її економічних, фінансових, соціальних складових і чинників.

Бібліографічні видання, зокрема, матеріали покажчиків «Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку» (три випуски; Київ: Педагогічна думка, 2008, 2012, 2014), «Глобалізація та глобальні проблеми сучасності», що містить розділ «Імператив глобалізації - пріоритет якості освіти» (Суми: СумДПУ, 2013) та ін., уможливлюють відстежити генезу, динаміку, структуру нарощування наукових знань про глобалізацію вищої освіти. Результати їх наукометричного аналізу (кількісний компонент) за тематичними підрозділами, що фіксують присвячені цій проблемі праці, представлено в таблиці 1. При цьому враховуємо відмінності в структурно-тематичному поділі покажчиків та погрішності суб'єктивного характеру, зокрема щодо градації публікацій лише за їхніми назвами.

Таблиця 1

Результати аналізу кількісних показників публікацій із проблеми глобалізації вищої освіти в бібліографічному покажчику «Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку» (Київ, 2008, 2012, 2014)

Цікавим є з'ясування питомої ваги публікацій, що стосуються глобалізаційних та інтеграційних процесів ВО, у загальному масиві студій про її розвиток. У 1991-2006 рр. вона складала 12,1 %, у 2007-2011 рр. - 12,4 %, у 2012-2013 рр. - 15,1 %.

Попри відносну релевантність таких формалізованих обчислень, сукупно з наукометричним аналізом змістовно-тематичного компонента можемо зробити два важливі висновки.

По-перше, на початку ХХІ ст. ця проблематика посіла пріоритетне місце в розвитку української педагогічної науки та активно вивчалася фахівцями в галузях економіки, філософії освіти, управління та ін.

По-друге, предметний фокус (понад 80 %) таких студій орієнтований на вивчення питань інтеграції України до європейського освітнього простору та її ВО як складника світового освітнього процесу. Поряд із відносно активним осмисленням науково-теоретичних аспектів глобалізаційного виміру вищої освіти, вивчення ролі та місця освітніх систем інших країн у цьому ракурсі здійснювалося доволі слабо.

Увиразнимо і конкретизуємо характер, тенденції, особливості, інші аспекти цього історіографічного процесу. Його перші прояви фіксуємо в середині 90-х рр. ХХ ст. Зокрема, у праці «Глобальні проблеми освіти та їх прояви в Україні» (Харків, 1995. 65 с.) дослідниці В. Астахова і Г. Клімова в контексті пострадянської «боротьби за методологію» та визначених в освітніх документах пріоритетів окреслили потребу орієнтації на західний освітній досвід та труднощі, ризики інтеграції України у європейський освітній простір.

Відтак у другій половині 90-х рр. протежуємо спорадичні спроби осмислення процесів глобалізації освіти в ракурсах ролі, місця в ньому України (В. Андрущенко, 1999; В. Громовий, 1998) та вивчення характеру, особливостей реформування національних систем освіти і впливу економічних, політичних чинників на цей процес (К. Корсак, 1996; А. Деркач, 2000 та ін.).

З 2001-2002 рр. відстежуємо тренд посилення уваги науковців до цієї проблематики. Його стимулював суспільний дискурс з питання приєднання до Болонського процесу та входження України до європейського освітнього простору. Він досяг умовного піку у 2004-2006 рр. та виявився в таких змістовно-тематичних ракурсах:концептуальне теоретичне осмислення глобалізації освітнього процесу (К. Корсак, 2000, 2005; В. Кремень, 2002, 2005); аналіз глобалізму як освітньої парадигми, яка детермінує трансформацію та пріоритети розвитку вищої освіти (А. Данілова, 2003; О. Гаращук, 2004; Н. Карпунова, 2006; О. Льовкіна, 2004; Г. Макбурні, 2001; З. Сейдаметова, 2004); вивчення в контексті глобалізації шляхів і тенденцій реформування та розвитку національних систем вищої освіти, зокрема, з акцентом на роль і місце в них університетів (В. Бакіров, 2002; Т. Воєцька, 2002; В. Огнев'юк, 2003); осмислення впливів глобалізації на гуманізацію освіти та формування національної свідомості і збереження ідентичності (Л. Воробйова, 2004; К. Покотило, 2004; Л. Рижак, 2004); взаємовплив освіти та економіки в контексті глобалістики (В. Гузь, 2001; та ін.).

У 2001-2006 рр. за кількістю публікацій (фокус-увага) виокремилися два пріоритетні напрями вивчення проблеми глобалізації вищої освіти. Перший стосується її осмислення в контексті розвитку інформаційних технологій та Інтернету (І. Кучма, 2004; О. Лабенко, 2003; П. Соболь, 2004; В. Толок, В. Єрмолаєв, 2001; М. Чурсін, 2004; Н. Шаронова, 2002 та ін.). Абстрагуючись від впливів економічних і політичних чинників, науковці консолідовано доводили вирішальний вплив ІКТ на процеси глобалізації та їх прояви у функціонуванні вищої школи. Стверджувалося, що це закономірний наслідок переходу від постіндустріального до інформативного суспільства.

Представники другого напряму загальносвітові тенденції глобалізації, проєктували в контекст реформування системи вищої освіти України. Акцентувалося на вимогах і викликах, пов'язаних з її входженням у Болонський процес, який розглядався як нова модель державних освітніх реформ в епоху глобалізації (Б. Братаніча і Т. Вецкура, 2004; В. Журавський, 2005; П. Кряжев, 2004; О. Фурса, 2004). Поряд із визначеними в офіційних документах підходами і шляхами розвитку національної системи освіти, науковці пропонували нові ефективні інструменти її інтеграції у світовий простір, приміром, у вигляді проєктного підходу (В. Биков, 2001) та ін.

Головною трибуною оприлюднення означених наукових ідей і наративів стали фахові та спеціалізовані часописи «Вища школа», «Шлях освіти», «Рідна школа», «Освіта і управління», «Педагогіка і психологія», регіональні наукові збірники, приміром, «Педагогічні науки» Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка та ін.

Посиленню уваги дослідників та науково-педагогічних працівників України до обговорюваної проблематики сприяли виступи знаних учених і урядовців, зокрема міністра освіти і науки України В. Кременя «Українська освіта в добу глобалізації» (Директор школи, ліцею, гімназії. 2002. № 6.), доповідь В. Ткаченка «Освітня політика в контексті глобалізаційних процесів» на спільному засіданні Президії АПН України і Ради ректорів вишів» (Освіта. 2006. 20-27 вересня) та ін. Викладена в них візія контурів глобалізації та зумовлених нею перспектив, викликів розвитку світової і національної систем вищої освіти стала важливим орієнтиром осмислення науковцями означених процесів. Про це свідчить індекс цитованості загаданих доповідей у наукових студіях.

Прикметним явищем стала актуалізація імперативу глобалізації в освітньому процесі та науково-дослідницькій роботі студентів. Про це свідчить пропозиція МОН України провести першу академічну лекцію 2003-2004 н. р. у ЗВО на тему: «Пріоритети вищої освіти в умовах глобалізації процесів соціально-економічного розвитку». Вона окреслювала перспективи розвитку ринку праці та його потреби в конкурентоздатних фахівцях різного профілю (Освіта України. 2003. 28 серпня). На розгляд педагогічних і студентських колективів виносилися «Національна доповідь щодо вступу України в Болонський процес» (Київ: Освіта України, 2004) та освітні програми ЄС для українського студентства «На шляху до Європейського освітнього простору» (Сучасна освіта. 2005. № 11/12).

Обговорення цієї тематики на влаштованій Народною українською академією міжнародній студентський конференції «Система освіти України в умовах глобалізації: стан та прогнози (Харків, 2007) засвідчило широку зацікавленість молодими науковцями питаннями розвитку іншомовної освіти, академічної мобільності та ін.

У першому десятилітті ХХІ ст. проблема інтеграції у європейський освітній простір стала чи не найбільш обговорюваною на проведених в Україні міжнародних і всеукраїнських наукових форумах. Вони стимулювали національний дискурс про феномен глобалізації на міждисциплінарному рівні та в різних тематичних ракурсах. Яскравим свідченням цього стали збірники наукових матеріалів, видані за результатами Другої всесвітньої конференції «Діалог цивілізацій: протиріччя глобалізації» (Київ, 2003); міжнародних конференцій «Гуманізація вищої освіти: філософські виміри», де діяла секція «Освіта і глобалізація» (Суми - Бердянськ, 2004), та «Стратегічні напрями розвитку вищої освіти в Україні» (Київ - Судак, 2004); всеукраїнської конференцій «Проблеми модернізації освіти України в контексті Болонського процесу» (Київ, 2004) та ін.

Активізації означеного дискурсу сприяли підготовлені працівниками академічних установ, закладів освіти тематичні та профільні збірники, зокрема, «Вища освіта України у національному і глобальному контекстах» (МАУП, 2005), «Реклама і дизайн в умовах глобалізації вищої освіти та інформаційної інтеграції» (Київський Інститут реклами, 2005) та ін.

Матеріали наукових конференцій і збірників презентують загальний дизайн дослідження проблеми «глобалізація та вища освіта», містять значну частину згаданих вище публікацій.

Уміщені в таблиці 1 дані свідчать, що в 2007-2011 рр. кількість безпосередньо присвячених цій проблемі праць скоротилася вдвічі. Утім, увага науковців до неї не зменшилася, а, як випливає з матеріалів згаданих вище бібліографічних покажчиків, перемістилася у площину вивчення ВО України як складника світового освітнього простору. Вона охоплює широкий тематичний спектр питань, що стосуються міжнародного співробітництва вишів; навчання в Україні іноземних студентів; зарубіжного досвіду діяльності вищої школи (запровадження інноваційних технологій; підготовка педагогічних кадрів та напрями їх діяльності, оцінювання компетентності тощо; моніторинг якості вищої освіти і вдосконалення її стандартів; науково-дослідна робота викладачів і студентів); зарубіжного досвіду організації неперервної і післядипломної освіти та освіти дорослих, питань освітнього менеджменту і студентського самоврядування; розвитку міжнародних освітніх організацій та проєктів тощо.

У 2007-2011 рр. удосконалювалася практика обговорення цих питань на наукових форумах. Порівняно з попереднім десятиліттям, коли за їхніми результатами видавали короткі тези, які фрагментарно відображали думки авторів, у зазначені роки стали друкувати більш розгорнуті матеріали, часто у форматі наукових статей. Про це свідчать збірники матеріалів міжнародних конференцій «Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції» (Київ: КІМ, 2009. 799 с.), «Глобалізація і психологічна наука у XXI столітті: проблеми та перспективи» (Дніпропетровськ: Інновація, 2009. 257 с.), «Академічна мобільність - важливий фактор освітньої євроінтеграції України» (Харків: Вид-во НУА, 2010. 364 с.) та ін.

Аналіз означених студій, зокрема праць які концептуалізують проблему глобалізації вищої освіти (М. Дробноход [2], Є. Подольська [5], В. Пожуєв [6] та ін.), дають змогу представити основні контури її осмислення українською наукою в першому десятилітті ХХІ ст. Зважаючи на доробок зарубіжжя, утверджувалася теза, згідно з якою глобалізація стала найбільшим фундаментальним викликом, з яким зіткнулася вища освіта за час свого існування. У широкому значенні глобалізація ВО трактувалася як мікросоціальний процес, що зазнає впливів економічних, політичних, культурних, науково-технічних чинників. Вона охоплює складні проблеми справедливого доступу до освіти; співробітництва з акцентом на поширення знань і розподіл праці; стандартизації інтеграційних процесів; кроскультурної прозорості національних систем освіти тощо.

Трактування глобалізації представниками різних галузей знань (політика, економіка, управління та ін.); динаміка її взаємодіючих тенденцій (світові, регіональні, національні, локальні, індивідуальні); процеси всеохопної інформатизації; західний досвід створення нових типів вишів на кшталт корпоративних університетів; питання взаємної трансформації науки та освіти, інші теоретичні проблеми та суспільні явища проєктувалися в контекст розробки та реалізації національної стратегії розвитку вищої освіти України. У ключових положеннях вони зводилися до необхідності забезпечення рівних можливостей для здобуття якісної ВО; використання інноваційних педагогічних технологій та мовних освітніх стратегій; здатності особи набувати нові знання відповідно до потреб ринку праці тощо.

До інтеріоризації зарубіжного досвіду вивчення глобалізації ВО в українську педагогічну компаративістику спричинилася А. Сбруєва. У праці «Глобальні та регіональні тенденції розвитку вищої освіти в умовах побудови суспільства знань» (2008) вчена представила її трактування в західному науковому дискурсі 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст.; показала зв'язок основних тенденцій розвитку сучасної ВО (глобалізація, масовізація, інтернаціоналізація, регіоналізація), зіставила основоположні доктрини європейської модернізації ВО (Болонський процес, Лісабонська стратегія тощо) і в такому контексті схарактеризувала напрями реформування педагогічної освіти на регіональному рівні України [7]. Ці наративи науковиця розвинула в подальших студіях.

Більшість вітчизняних учених у вивченні проблеми глобалізації вищої освіти орієнтувалася на концептуальні документи України, тому в їхньому доробку першого десятиліття ХХІ ст. відстежуємо суголосність розуміння її основних векторів і компонентів. Це виявилося в розгляді в контексті глобалізації Болонського процесу й таких складників євроінтеграції, як гуманізація освіти, синтез гуманітарних і технічних знань, формування нового мислення, збільшення інвестування в освіту тощо. На цій основі кристалізувалося розуміння основних тенденцій розвитку ВО за умов глобалізації:зростання інтеграційних процесів на рівнях окремих національних систем освіти, вишів, міжнародних і національних інституцій; популяризація спільних культурних цінностей; розширення і динамізація потоків інформації та необхідність її «правильного» споживання; паралельне зростання академічної та виробничої і фінансової мобільності; посилення конкурентної боротьби в царині вищої освіти та ін.

Висновки

Отже, другу половину 90-х рр. ХХ - перше десятиліття ХХІ ст. можна визначити як перший етап предметного цілісного вивчення українськими науковцями проблеми глобалізації вищої освіти. Синтезований аналіз нагромаджених у цей час студій засвідчує їх міждисциплінарний характер, інтеріоризацію в український дискурс напрацювань західних учених, активне осмислення сутності і тенденцій розвитку процесів глобалізації ВО на світовому, регіональному, національному рівнях. При цьому основна увага фокусувалася на проблемах і перспективах інтеграції системи ВО України в Болонський процес та європейський і світовий освітній простір. Перспективи подальших досліджень убачаємо у всебічному аналізі нагромадженого за останнє десятиріччя доробку українських учених з проблеми глобалізації ВО.

Література

1. Андрушкевич Ф. Г. Концептуалізація освітніх інновацій України та Польщі в умовах глобалізації суспільства: автореф. дис. док. пед. наук: 13.00.01. Нац. пед. ун-т ім.. М. П. Драгоманова Київ, 2012. 37 с.

2. Дробноход М. Про реформування освітньої галузі України в контексті проблем і тенденцій розвитку глобалізованого світу. Освіта і управління. 2010. Т. 13. № 4. С. 7-17.

3. Енциклопедія освіти / гол. ред. В. Г. Кремінь. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

4. М'ясковський М. Є. Основні виклики вищої школи в умовах глобалізації та інтернаціоналізації - тенденції та особливості Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2019. VII, Issue: 207. С. 22-25. ttps://doi.org/10.31174/SEND- PP2019-207VII84-04.

5. Подольська Є. Освіта в контексті глобалізації: напрямки та механізми реалізації реформ в Україні. Вища школа. 2007. № 1. С. 48-55.

6. Пожуєв В. І. Глобалізація сфери вищої освіти. Гуманітарн. вісн. Запорізьк. держ. інженер. акад. 2006. Вип. 25. С. 4-13.

7. Сбруєва А. А. Глобальні та регіональні тенденції розвитку вищої освіти в умовах побудови суспільства знань. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. 80 с.

8. Wolf M. Shaping Globalization. Finance & Development. 2014. № 51. Р. 22-25. https://www.imf.org/ /ft/fandd/2014/09/pdf/wolf.pdf.

References

1. Andrushkevych F. H. (2012). Kontseptualiz. Osvit. innovatsii Ukr. ta Polshchi v umovakh hlobalizatsii suspilstva [Conceptualiz. of educat. innovations of Ukr. and Poland in the conditions of globaliz. of society]: avtoref. dys. dok. ped. nauk. Kyiv.

2. Drobnokhod M. (2010). Pro reformuvannia osvitnoi haluzi Ukrainy v konteksti problem i tendentsii rozvytku hlobalizovanoho svitu [About reforming the educational sector of Ukraine in the context of problems and trends of the development of the globalized world]. Osvita i upravlinnia. T. 13. № 4. S. 7-17.

3. Entsyklopediia osvity (2008). [Encyclopedia of education] / hol. red. V. H. Kremin. Kyiv: Yurinkom Inter. 1040 s.

4. Miaskovskyi M. Ye. (2019). Osnovni vyklyky vysh. shkoly v umov. Hlobaliz. ta internatsionaliz.- tendentsii ta osobl. [The main challenges of higher educat. in the condit. of globaliz. and internationaliz. - trends and features of Science and Educat. a New Dimension]. Science and Education a New Dimension. Ped. and Psychol. VII, Issue: 207. S. 22-25. ttps://doi.org/ 10.31174/ SEND -PP2019-207 VII 84-04.

5. Podolska Ye. (2007). Osvita v konteksti hlobalizatsii: napriamky ta mekhanizmy realizatsii reform v Ukr. [Educat. in the context of globalization: directions and mechanisms of implement. of reforms in Ukr.]. Vyshcha shkola. № 1. S. 48-55.

6. Pozhuiev V. I. (2006). Hlobaliz. sfery vyshchoi osvity [Global. of the sphere of higher educat.]. Humanit. visn. Zaporizk. derzh. inzhener. akad.. Vyp. 25. S. 4-13.

7. Sbruieva A. A. (2008). Hlobalni ta rehionalni tendentsii rozvytku vyshchoi osvity v umovakh pobudovy suspilstva znan [Global and regional trends in the development of higher education in the conditions of building a knowledge society]. Sumy: SumDPU im. A. S. Makarenka. 80 s.

8. Wolf M. (2014). Shaping Globalization. Finance & Development. № 51. R. 22-25. https://www.imf.org/ /ft/fandd/2014/09/pdf/wolf.pdf.

Размещено на Allbest.ru